Golosnovinua.com

Позначка: призначення

  • Зеленський заявив про брак охочих очолити КМВА після інформації про відмову Василя Малюка

    Зеленський заявив про брак охочих очолити КМВА після інформації про відмову Василя Малюка

    Президент Володимир Зеленський заявив, що серед потенційних кандидатів на посаду керівника Київської міської військової адміністрації немає великого бажання обійняти цю посаду. Про це він сказав 22 жовтня, коментуючи пошук нового очільника КМВА. Ще за вісім днів до цього «Ненька Інфо» повідомляла, що колишній голова Служби безпеки України Василь Малюк відмовився від пропозиції очолити столичну військову адміністрацію.

    За інформацією нашого видання, Зеленський пропонував Малюку цю посаду, однак той не погодився. Таким чином, «Ненька Інфо» повідомила про можливу причину, через яку один із кандидатів не очолив КМВА, ще до того, як президент публічно висловився про труднощі з пошуком нового керівника.

    «Великого бажання ні в кого немає», — заявив Зеленський, коментуючи ситуацію з призначенням.

    Президент не уточнив, кого саме розглядає на цю посаду та чи залишаються переговори з потенційними кандидатами актуальними. Водночас його заява засвідчила, що пошук нового очільника КМВА залишається складним кадровим питанням.

     

  • Рік без голови та п’ять спроб голосування: на Черкащині нарешті обрали керівника облради

    Рік без голови та п’ять спроб голосування: на Черкащині нарешті обрали керівника облради

    У Черкаській області 22 жовтня відбулися важливі кадрові зміни. Після понад року без постійного керівника депутати обрали нового голову обласної ради. Посаду отримав представник партії «Слуга народу» Олег Куклін. Водночас депутатському корпусу представили начальника Головного управління ДСНС у регіоні — полковника служби цивільного захисту Анатолія Кобка.

    Про кадрові рішення повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. Інформацію про обрання голови облради також підтвердили місцеві медіа.

    Новим керівником представницького органу став Олег Куклін, кандидатуру якого підтримали 45 депутатів під час таємного голосування. Інших претендентів на посаду під час обговорення не висували.

    Для Черкаської облради це рішення стало завершенням тривалого періоду невизначеності. Із жовтня 2025 року вона залишалася без постійного голови після відставки Анатолія Підгорного, який очолював раду з 2019 року.

    Упродовж цього часу обов’язки керівника виконував перший заступник голови облради Роман Сущенко, представник «Європейської солідарності».

    Депутати неодноразово намагалися обрати нового очільника, однак попередні голосування завершувалися безрезультатно. Серед кандидатів були Євгеній Курбет та Анатолій Яріш, але жоден із них не зміг отримати необхідної підтримки.

    Ще на початку жовтня Ігор Табурець публічно критикував ситуацію в обласній раді, заявляючи про затягування ухвалення рішень та проблеми з організацією її роботи.

    Після обрання нового керівника очільник ОВА наголосив на необхідності відновлення конструктивної співпраці між органами влади.

    «Область потребує узгоджених рішень і відповідальності на всіх рівнях влади. Конструктивна взаємодія обласної ради та ОВА — необхідна умова для вирішення ключових завдань регіону», — заявив Табурець.

    За його словами, головними пріоритетами залишаються безпека, стійкість та стабільність Черкащини.

    Новому голові облради Олегу Кукліну 65 років. Він має значний досвід роботи в освітній сфері та багато років очолює Черкаський державний фаховий бізнес-коледж.

    Куклін є доктором економічних наук, професором, кандидатом педагогічних наук та заслуженим працівником освіти України. В обласній раді він представляє фракцію «Слуга народу» та очолював постійну комісію з питань регламенту, місцевого самоврядування, забезпечення правопорядку і захисту прав людини.

    Його політична біографія також охоплює співпрацю з різними політичними силами. У 2010 році Куклін балотувався до Черкаської міської ради від Партії регіонів, а у 2020 році очолював міський виборчий штаб «Слуги народу».

    Паралельно відбулися зміни й у керівництві обласного управління ДСНС. Депутатам представили Анатолія Кобка, який раніше вже виконував обов’язки начальника цього відомства.

    Зокрема, у березні 2026 року після завершення служби Олександра Євпака Кобка призначили тимчасовим керівником управління. Згодом, згідно з реєстраційними даними, його призначення було оформлено наказом ДСНС від 27 серпня 2026 року.

    Таким чином, представлення Кобка 22 жовтня не означає, що саме цього дня він уперше очолив управління.

    Кадрові рішення відбулися на тлі чергових російських атак на Черкащину. Напередодні в Умані внаслідок обстрілу виникли пожежі в житловому будинку, гіпермаркеті та на прилеглій території. Також було пошкоджено готель, повідомлялося про одного травмованого чоловіка.

    За таких обставин координація між обласною владою, депутатським корпусом та екстреними службами залишається важливим питанням для регіону.

    Обрання нового голови облради відкриває можливість відновити стабільну роботу представницького органу після тривалої перерви. Водночас результати кадрових змін залежатимуть від подальших рішень депутатів та ефективності співпраці обласних структур.

  • «Не думайте тягнути далі»: Чалий висунув жорсткий ультиматум владі та назвав ідеального посла України у США

    «Не думайте тягнути далі»: Чалий висунув жорсткий ультиматум владі та назвав ідеального посла України у США

    Колишній посол України в Сполучених Штатах Америки Валерій Чалий публічно закликав українську владу негайно вирішити питання призначення нового очільника дипломатичної місії у Вашингтоні. Під час розлогого інтерв’ю досвідчений дипломат безапеляційно заявив, що найоптимальнішою кандидатурою на цю надважливу посаду є чинний постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Сергій Кислиця.

    Чалий наголосив, що політична ситуація за океаном вимагає присутності у Вашингтоні фігури з колосальним досвідом та бездоганним розумінням американських внутрішніх процесів. На його переконання, Сергій Кислиця володіє необхідним авторитетом, жорсткістю та дипломатичною майстерністю, щоб ефективно відстоювати українські інтереси у період політичної турбулентності. Відсутність повноцінного посла у такий критичний момент, коли вирішуються питання подальшої військової та фінансової підтримки, створює загрозливий вакуум у двосторонніх відносинах.

    «І не думайте тягнути далі з цим призначенням», – заявив Валерій Чалий, коментуючи повільні темпи ротації дипломатичного корпусу та натякаючи на неприпустимість затримок в умовах масштабної війни.

    Посада надзвичайного і повноважного посла у Сполучених Штатах традиційно вважається ключовою для української зовнішньої політики. Враховуючи безпрецедентну залежність Києва від американської збройної допомоги, супутникових розвідданих та економічних траншів, кожна дипломатична пауза сприймається у Вашингтоні як ознака інституційної слабкості. Наразі американський політикум перебуває у стані гострої передвиборної боротьби, де питання підтримки України часто стає предметом жорстких маніпуляцій з боку різних політичних таборів. Саме тому українське посольство має очолити не просто політичний призначенець, а професійний кар’єрний дипломат вищого рангу.

    Сергій Кислиця, який роками тримає дипломатичний фронт на майданчику Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН, зарекомендував себе як безкомпромісний переговірник. Його гострі, саркастичні та юридично бездоганні виступи проти російських представників зробили його впізнаваною фігурою далеко за межами дипломатичних кулуарів. Переведення такого фахівця на вашингтонський напрямок могло б суттєво посилити позиції Києва, особливо на тлі скандалів щодо блокування розвідданих та штучних обмежень на використання далекобійної зброї.

    Валерій Чалий, який сам успішно очолював посольство в період з 2015 по 2019 роки, чудово усвідомлює всі приховані механізми роботи з американським істеблішментом. Він неодноразово критикував згубну практику, коли стратегічно важливі вакансії місяцями залишаються без повноцінних керівників. Його публічний заклик є чітким сигналом для центральної влади: час кулуарних роздумів остаточно вичерпано, і Сполучені Штати очікують на призначення сильного представника, здатного вести результативний діалог на найвищому рівні.

    Відсутність системних кроків з боку влади щодо кандидатури нового посла викликає обґрунтоване занепокоєння не лише серед вітчизняних аналітиків, але й у колах західних союзників. Правила взаємодії на рівні стратегічних партнерів вимагають постійного та безперебійного контакту. Тому пропозиція делегувати у Вашингтон саме Сергія Кислицю виглядає як спроба експертної спільноти запропонувати безпрограшний варіант, який не потребуватиме тривалої адаптації до складних американських політичних реалій.

  • Подвійна енергія управління: Наглядова рада кардинально змінює керівну модель «Енергоатому» та призначає двох генеральних директорів

    Подвійна енергія управління: Наглядова рада кардинально змінює керівну модель «Енергоатому» та призначає двох генеральних директорів

    Наглядова рада національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» ухвалила безпрецедентне в історії державного підприємства рішення щодо повної реструктуризації вищої керівної ланки. Відповідно до нової затвердженої концепції корпоративного управління, традиційну посаду єдиного генерального директора було вирішено розділити на два окремі, рівноцінні за своєю значущістю пости. Цей стратегічний крок покликаний розмежувати комерційно-фінансовий напрямок діяльності від суто технічних питань експлуатації ядерних установок, що є критично важливим в умовах сучасних безпекових викликів. За результатами ретельного відбору та тривалих консультацій, новими очільниками стратегічного підприємства стануть Юрій Ткачук та Павло Павлишин, які відтепер розділять між собою колосальний тягар відповідальності за стабільність вітчизняної енергосистеми.

    Посаду генерального директора компанії, який безпосередньо відповідатиме за фінансову стабільність, стратегічний розвиток, міжнародне співробітництво та комерційну діяльність, обійме Юрій Ткачук. До цього призначення він успішно очолював державне підприємство «Укргазвидобування», де здобув значний управлінський досвід у надзвичайно складних умовах трансформації енергетичного ринку. Перед новим керівником постане низка надскладних завдань, серед яких пріоритетними є забезпечення безперебійного фінансування поточних операцій, оптимізація економічних процесів всередині компанії, а також залучення багатомільйонних іноземних інвестицій для добудови нових енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції. Експертна спільнота очікує, що його бекграунд у газовидобувній галузі дозволить впровадити сучасні бізнес-моделі управління в консервативну структуру атомного монополіста.

    Водночас за найголовніший аспект роботи компанії – радіаційну, технічну та фізичну безпеку ядерних об’єктів – відповідатиме Павло Павлишин, який офіційно обійме новостворену посаду генерального директора з ядерної безпеки. Цей фахівець є добре відомим у професійних колах, адже раніше він тривалий час успішно керував Рівненською атомною електростанцією, досконало знаючи всі технічні регламенти та протоколи роботи складного обладнання. Виокремлення питань безпеки в окрему вертикаль управління на чолі з профільним технічним експертом є прямим сигналом для міжнародних партнерів про те, що Україна ставить надійність експлуатації реакторів вище за будь-які комерційні інтереси. У реаліях постійних загроз з боку держави-агресора, регулярних повітряних тривог та ризиків блекаутів, саме на плечі Павлишина ляже завдання з організації багаторівневого захисту діючих атомних станцій.

    Така кардинальна зміна управлінської парадигми є логічним продовженням масштабної реформи корпоративного управління, яка нині активно розгортається в державному секторі економіки. Корпоратизація «Енергоатому» вимагає запровадження прозорих, зрозумілих для західних кредиторів правил гри, де наглядові ради відіграють ключову роль у формуванні кадрової політики, усуваючи політичний вплив на операційну діяльність генерації. Поділ повноважень між двома лідерами створює необхідну систему стримувань і противаг: поки один директор концентруватиметься на максимізації прибутків та ефективності продажів електроенергії, інший матиме абсолютне право вето на будь-які рішення, що гіпотетично можуть нести загрозу для ядерної та радіаційної безпеки держави.

    Попереду в новопризначеного тандему керівників надзвичайно складний осінньо-зимовий період, який вимагатиме максимальної концентрації зусиль, злагодженої роботи всіх технічних підрозділів та миттєвого реагування на будь-які кризові сценарії. Від того, наскільки ефективно Юрій Ткачук та Павло Павлишин зможуть налагодити внутрішню комунікацію та синхронізувати свої дії, безпосередньо залежатиме світло і тепло в мільйонах українських осель, а також подальший рух вітчизняної енергетики до повної інтеграції з європейськими стандартами якості та надійності.

  • Електричний стілець замість крісла: Рада віддала Міноборони ексглаві «Альфи» Євгену Хмарі на тлі тотального дефіциту та хаосу із закупівлями

    Електричний стілець замість крісла: Рада віддала Міноборони ексглаві «Альфи» Євгену Хмарі на тлі тотального дефіциту та хаосу із закупівлями

    Верховна Рада України конституційною більшістю у 312 голосів підтримала призначення колишнього керівника Центру спеціальних операцій «А» СБУ Євгена Хмари на посаду міністра оборони. Проте формальний тріумф у сесійній залі приховує надскладну кризу, яка чекає на нового очільника відомства: хронічне безгрошів’я, параліч у погодженні тактико-технічних характеристик (ТТХ) озброєння, кадрове перезавантаження ключової Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та жорсткі вимоги західних союзників щодо прозорості витрат.

    Щоб очолити оборонне відомство відповідно до вимог цивільно-військового контролю за стандартами НАТО, генералу довелося терміново позбутися погонів. Перехід у цивільний статус відбувся за спеціальною юридичною процедурою через реорганізацію посад вищого офіцерського складу.

    «Я стою перед вами як цивільна особа, звільнений відповідно до закону України про військовий обов’язок і військову службу, стаття 26, звільнення з військової служби, щодо проведення організаційних заходів для осіб вищого офіцерського складу», – заявив із трибуни парламенту Євгеній Хмара.

    Кулуарні інтриги та голосування за призначення

    Попередньо розглядалася можливість роботи Хмари у статусі тимчасового виконувача обов’язків, однак такий формат заблокував би формування команди та призначення профільних заступників. Зрештою 18 серпня Президент України Володимир Зеленський офіційно вніс подання на повноцінне призначення міністра.

    Під час обговорення серед парламентарів точилися суперечки, зокрема на тлі нещодавніх заяв Михайла Федорова та ранкових слідчих дій в офісі нардепа від колишньої ОПЗЖ Вадима Столара щодо збору застави для ексміністра Германа Галущенка. Попри побоювання про зрив домовленостей, кадрову пропозицію підтримали 193 депутати монобільшості, а також представники опозиційних фракцій.

    Кадровий пасьянс: старі кадри та нові виклики міністерства

    Головним завданням для новопризначеного посадовця стає формування дієздатної управлінської команди в умовах жорсткого аудиту з боку партнерів. Нещодавно Кабінет Міністрів України вже провів низку кадрових перестановок у керівництві міністерства.

    До роботи на міжнародному напрямку повернули Сергія Боєва, який раніше очолював це поле під керівництвом чотирьох попередніх міністрів. Соціальний блок після тривалого очікування очолила Любов Галан, яка до цього керувала Правозахисним центром для військовослужбовців «Принцип». Третім заступником став Микола Швидкий, чия майбутня зона відповідальності пов’язана з безпосередньою координацією з фронтом.

    Водночас відкритою залишається доля заступників із цифрового крила – Олексія Вискуба та Мстислава Баніка, а також питання остаточного контролю над багатомільярдними військовими закупівлями, де найчастіше зазнавали фіаско попередні керівники міністерства.

     

  • Зеленський оновив керівництво СБУ: кого призначили на ключові посади

    Зеленський оновив керівництво СБУ: кого призначили на ключові посади

    Президент України Володимир Зеленський підписав низку указів, якими провів кадрові зміни у структурі Служби безпеки України. Рішення стосуються як центрального апарату спецслужби, так і керівництва низки регіональних управлінь. Відповідні документи вже оприлюднені на офіційному сайті глави держави.

    Згідно з указами президента, одним із ключових кадрових рішень стало призначення нового начальника Центру спеціальних операцій “А” СБУ. Цю посаду обійняв Олег Федоров. Центр спеціальних операцій “А” є одним із найважливіших підрозділів Служби безпеки України, який виконує спеціальні завдання, бере участь у контртерористичних операціях, боротьбі з диверсійними загрозами та виконує інші операції, пов’язані із забезпеченням державної безпеки.

    Також кадрові зміни торкнулися внутрішньої структури відомства. Президент призначив Олену Воронову начальницею Управління з роботи з особовим складом Служби безпеки України. Цей підрозділ відповідає за кадрову політику, організацію роботи з персоналом, підготовку співробітників та інші питання, пов’язані з проходженням служби.

    Окрім призначень до центрального апарату, глава держави провів кадрові перестановки у територіальних органах СБУ. Відповідними указами були перепризначені керівники управлінь Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, а також у Житомирській, Миколаївській, Тернопільській, Львівській, Черкаській, Полтавській, Сумській і Чернівецькій областях. Усі кадрові рішення оформлені окремими президентськими указами.

    У Офісі президента не деталізували причин таких кадрових змін, однак вони відбуваються на тлі триваючої війни та посилення вимог до роботи силових структур і спецслужб. У воєнний час Служба безпеки України виконує широкий спектр завдань, серед яких протидія диверсійній діяльності, боротьба зі шпигунством, захист критичної інфраструктури, контррозвідувальна діяльність, а також документування воєнних злочинів і виявлення агентурних мереж противника.

    Останнім часом президент України регулярно проводить кадрові зміни в органах державної влади та секторі безпеки. Зокрема, цього ж дня Володимир Зеленський підписав указ про призначення Тимура Ткаченка головою Київської обласної військової адміністрації. Кадрові рішення є частиною оновлення управлінської вертикалі в умовах повномасштабної війни та спрямовані на підвищення ефективності роботи державних інституцій.

  • Сергій Власенко – ставленик Юрушева з сумнівною декларацією керуватиме Держгеонадрами

    Сергій Власенко – ставленик Юрушева з сумнівною декларацією керуватиме Держгеонадрами

    Кабмін поставив керувати Державною службою геології та надр України екс-заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів Сергія Власенка, якого вважаютьставлеником українського мільярдера Леоніда Юрушева.

    Нагадаємо, представник Кабміну Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив про призначення заступником голови Держгеонадр Сергія Власенка, на якого також тимчасово покладено виконання обов’язків голови Держгеонадр.

    Згідно даних офіційної Декларації т.в.о. керівника Держгеонадр Сергія Власенка – він володіє відразу 20-ма земельними ділянками в Київській області, що з огляду на його попередні посади може свідчити про корупційну складову при набутті права власності.

    Водночас, відповідно до даних Декларації, на дружину нового керівника Держгеонадр – Власенко Катерину Костянтинівну оформлена квартира на Софіївській Борщагівці загальною площею 42,5 м2 набута у власність 01.12.2023 року за ціною всього 100 000 гривень.

    ФОТО: Скріншот Декларації Сергія Власенко

    Варто відзначити, що за курсом долара на дату купівлі нерухомості Катериною Власенко відповідно до курсу 2023 року – квартира в престижній локації під Києвом досталась дружині чиновника лише за 2 500 долларів США, що в десятки разів менше ринкової вартості.

    Нагадаємо, раніше Сергія Власенко ЗМІ пов’язували з інтересами бізнесмена Леоніда Юрушева у деревообробній сфері: йшлося про можливе лобіювання його призначення в лісовій вертикалі на тлі створення держпідприємства “Ліси України”, яке мало консолідувати управління державними лісами та доступ до сировини.

  • Кадрова ротація в СБУ: у Києві змінили керівника управління

    Кадрова ротація в СБУ: у Києві змінили керівника управління

    У Службі безпеки України відбулися кадрові зміни у столичному регіоні: з посади начальника управління СБУ у Києві та Київській області звільнено Артема Бондаренка. Його місце зайняв Артем Борисевич, який раніше обіймав керівні посади в структурі служби.

    Станом на зараз офіційні причини звільнення публічно не деталізуються, що є типовою практикою для кадрових рішень у секторі безпеки. Водночас відомо, що подібні ротації в СБУ відбуваються регулярно в умовах повномасштабної війни, коли особлива увага приділяється ефективності регіональних управлінь і здатності оперативно реагувати на нові загрози.

    За відкритими даними, Артем Бондаренко очолив управління СБУ в Києві та області у 2022 році під час масштабної хвилі оновлення керівництва служби. Тоді в Україні відбувалася так звана «перезагрузка» регіональних підрозділів, спрямована на посилення контррозвідувальної діяльності, боротьбу з внутрішніми загрозами та підвищення рівня безпеки в умовах війни.

    Новопризначений керівник Артем Борисевич має досвід роботи у прифронтових регіонах. Зокрема, раніше він очолював управління СБУ в Херсонській області після її деокупації, що свідчить про його залучення до роботи в умовах підвищених безпекових ризиків і складної оперативної обстановки.

    Столичне управління СБУ є одним із ключових у системі національної безпеки України. Воно відповідає за широкий спектр завдань, зокрема контррозвідку, протидію диверсійній діяльності, боротьбу з агентурною мережею противника, кібербезпеку та захист критичної інфраструктури. З огляду на стратегічне значення Києва як політичного, адміністративного та логістичного центру держави, ефективність роботи цього підрозділу має особливе значення.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році роль СБУ значно посилилася. Служба активно залучена до викриття колаборантів, протидії диверсійно-розвідувальним групам, забезпечення внутрішньої стабільності та координації з іншими силовими структурами.

    Експерти зазначають, що кадрові зміни в таких органах часто пов’язані з необхідністю адаптації до нових викликів, посилення окремих напрямків роботи або підвищення ефективності управління. У випадку Києва це може стосуватися як контррозвідувальної діяльності, так і захисту стратегічних об’єктів столиці.

    Водночас відсутність детальних публічних пояснень щодо причин звільнення може бути пов’язана з чутливістю інформації. У сфері національної безпеки подібні рішення нерідко не розкриваються з міркувань конфіденційності.

    Призначення нового керівника управління СБУ в Києві та області є частиною ширших процесів трансформації сектору безпеки України в умовах війни. Очікується, що нове керівництво зосередиться на посиленні захисту столиці, ефективній протидії загрозам з боку Росії та координації дій із іншими правоохоронними органами.

  • Після відставки Жуков став радником голови Нацполіції

    Після відставки Жуков став радником голови Нацполіції

    Колишнього начальника Департаменту патрульної поліції Євгена Жукова призначили радником керівника Національної поліції України. У новій ролі він відповідатиме за напрям, пов’язаний із залученням поліції до оборонних процесів та взаємодією правоохоронної системи з умовами воєнного часу.

    Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з журналістами.

    Євген Жуков подав у відставку з посади керівника патрульної поліції на тлі службового розслідування, яке було розпочате після інциденту під час теракту в Голосіївському районі Києва. За словами міністра, під час події окремі поліцейські допустили серйозні помилки у виконанні службових обов’язків, що вплинуло на оцінку роботи всієї вертикалі патрульної поліції.

    Ігор Клименко наголосив, що ситуація мала не лише оперативний, а й репутаційний вплив на систему МВС, адже порушення службових процедур у критичних обставинах поставили під сумнів ефективність реагування правоохоронців.

    За словами міністра, після обговорення ситуації Жуков самостійно ухвалив рішення про відставку, попри прохання залишитися в команді.

    Попри відставку, Жуков не залишає систему Міністерства внутрішніх справ. Його призначили радником голови Національної поліції, де він зосередиться на стратегічному напрямі — участі поліції у війні та координації силових підрозділів, які працюють у зоні бойових дій або залучаються до оборонних завдань.

    Міністр внутрішніх справ підкреслив, що Жуков має значний бойовий досвід, оскільки раніше брав участь у формуванні та координації підрозділів, які працюють у зоні бойових дій. Зокрема, йдеться про підрозділи, що входять до структури патрульної поліції та виконують завдання на фронті.

    Окремо згадувалося, що зведений підрозділ патрульної поліції «Хижак» продовжує виконувати бойові завдання та бере участь у протидії російській агресії.

    МВС також повідомило про масштабні кадрові зміни в системі патрульної поліції після завершення службового розслідування. За словами Ігоря Клименка, ухвалено рішення про відсторонення всієї управлінської вертикалі — від командирів взводів до керівника Управління патрульної поліції міста Києва.

    Ці заходи пояснюються необхідністю відновлення дисципліни, перегляду управлінських підходів та підвищення ефективності реагування правоохоронців у кризових ситуаціях.

    Водночас міністр наголосив, що це може бути не остаточний перелік кадрових рішень. Подальші призначення та відсторонення ухвалюватиме голова Національної поліції Іван Вигівський після додаткового аналізу ситуації.

    Фактично нова роль Жукова передбачає перехід від оперативного керівництва до стратегічного рівня. Його завданням стане формування підходів до залучення поліції у воєнний час, включно з координацією взаємодії між підрозділами МВС, військовими структурами та підрозділами, що виконують бойові завдання.

    У МВС підкреслюють, що йдеться про посилення інтеграції поліції у систему національної безпеки, яка функціонує в умовах повномасштабної війни.

    Після 2022 року структура українських правоохоронних органів зазнала суттєвих змін, зокрема через залучення підрозділів поліції до виконання оборонних завдань. Це включає як забезпечення правопорядку в тилу, так і участь у бойових діях окремих спеціалізованих підрозділів.

    У МВС зазначають, що кадрові рішення, ухвалені після службового розслідування, є частиною системного перегляду підходів до управління патрульною поліцією в умовах війни.

    Подальші призначення в системі Національної поліції будуть оголошені після завершення внутрішніх процедур узгодження.

  • Вихідця з НАБУ планують призначити керівником Державної митної служби

    Вихідця з НАБУ планують призначити керівником Державної митної служби

    Кабінет міністрів найближчим часом може призначити нового керівника Державної митної служби. За попередньою інформацією, посаду очолить виходець з НАБУ та колишній співробітник МВС Орест Мандзій.

    Як повідомляють джерела, інший переможець конкурсу — представник НАБУ Руслан Даменцов — може отримати посаду першого заступника голови Держмитслужби.

    За інформацією, яка з’явилася у медіа, обидва кандидати вже фактично почали формувати майбутню управлінську команду. Зокрема, вони контактують із чинними працівниками митниці та пропонують їм роботу на різних напрямках.

    Міністр фінансів Сергій Марченко вже подав відповідне подання до уряду щодо призначення голови Держмитслужби за результатами проведеного конкурсу. Водночас офіційно ім’я переможця конкурсу наразі не оприлюднено.

    Разом із тим, у публічному просторі раніше з’являлася інформація, що вибір було зроблено саме на користь Ореста Мандзія.

    Очікується, що остаточне рішення уряд може ухвалити вже наступного тижня.