Позначка: призовний вік

  • По $10 тисяч за втечу: на Буковині викрили цинічну схему виїзду за кордон під прикриттям «волонтерської місії»

    По $10 тисяч за втечу: на Буковині викрили цинічну схему виїзду за кордон під прикриттям «волонтерської місії»

    На Буковині правоохоронці викрили чергову схему незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон. Організатори намагалися замаскувати свою діяльність під волонтерську поїздку з гуманітарною допомогою, використовуючи транспорт із відповідною символікою та заздалегідь підготовлену легенду для перевірок на блокпостах. За даними Державної прикордонної служби України, кожен учасник схеми мав заплатити по 10 тисяч доларів США за нелегальний виїзд до Молдови.

    Операцію з викриття незаконного каналу переправлення громадян провели офіцери оперативного підрозділу Чернівецького прикордонного загону. Саме вони отримали інформацію про підготовку незаконного перетину кордону та змогли своєчасно відреагувати на дії організаторів.

    За попередніми даними, головний організатор шукав клієнтів через популярні анонімні месенджери. Його пропозицією скористалися двоє жителів Полтави, які хотіли залишити територію України поза встановленими законом процедурами. Для цього було розроблено спеціальний маршрут та легенду, яка мала допомогти уникнути підозр з боку правоохоронців.

    Організатори використали мікроавтобус із волонтерською символікою. За задумом, транспортний засіб мав створювати враження, що пасажири прямують із гуманітарною місією до прикордонних районів. У разі перевірки чоловіки повинні були повідомляти правоохоронцям завчену історію про участь у волонтерській діяльності та перевезення допомоги.

    Такі схеми останнім часом дедалі частіше потрапляють у поле зору правоохоронних органів. З початку повномасштабної війни прикордонники неодноразово повідомляли про спроби використання статусу волонтера, водія гуманітарних вантажів або працівника благодійних організацій для незаконного виїзду чоловіків за межі країни.

    У даному випадку за «безпечний маршрут» до кордону з Молдовою кожен клієнт мав заплатити організаторам по 10 тисяч доларів США. Загальна сума потенційного прибутку від оборудки становила щонайменше 20 тисяч доларів.

    У визначений день один зі спільників посадив чоловіків у мікроавтобус та вирушив у напрямку державного кордону. Однак реалізувати план не вдалося. Завдяки оперативній інформації прикордонників транспортний засіб був зупинений для перевірки на одному з контрольних постів Чернівецької області.

    Під час перевірки правоохоронці швидко встановили, що історія про волонтерську діяльність не відповідає дійсності. Водія та пасажирів затримали, а подальші слідчі дії дозволили встановити деталі функціонування схеми.

    У Державній прикордонній службі зазначають, що наразі тривають оперативно-розшукові заходи щодо встановлення місця перебування головного організатора каналу незаконного переправлення. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до організації незаконного бізнесу та встановлюють усі обставини справи.

    Відповідно до українського законодавства, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон є кримінальним правопорушенням. За такі дії передбачена відповідальність за статтею 332 Кримінального кодексу України. Залежно від обставин справи, санкція може передбачати позбавлення волі на строк до дев’яти років із конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.

    Від початку дії воєнного стану прикордонники регулярно повідомляють про викриття різноманітних схем незаконного виїзду чоловіків за кордон. Найчастіше організатори пропонують свої послуги через соціальні мережі та месенджери, обіцяючи клієнтам безпечний перетин кордону за значні суми грошей. Серед найпоширеніших способів — використання підроблених документів, фіктивних довідок про непридатність до служби, оформлення псевдоволонтерських поїздок або спроби нелегального перетину кордону поза пунктами пропуску.

    Останнім часом особливу увагу правоохоронці приділяють саме схемам, які дискредитують волонтерський рух. Представники ДПСУ наголошують, що використання волонтерської символіки та гуманітарних місій як прикриття для незаконної діяльності завдає шкоди справжнім волонтерам, які допомагають військовим та цивільним у прифронтових регіонах.

    Прикордонники закликають громадян не користуватися послугами сумнівних посередників та пам’ятати, що участь у подібних схемах може мати серйозні правові наслідки. Крім кримінальної відповідальності для організаторів, перевіряється й роль осіб, які свідомо намагалися незаконно залишити територію України.

    Наразі слідство триває. Правоохоронці встановлюють усіх учасників схеми та перевіряють, чи не використовувався цей канал для переправлення інших осіб у минулому. Не виключено, що після завершення розслідування кількість підозрюваних у справі може зрости.

  • Українців призовного віку не депортуватимуть з Німеччини. Джерела

    Українців призовного віку не депортуватимуть з Німеччини. Джерела

    За інформацією наших джерел в МЗС, українців призовного віку не будуть депортувати з Німеччини, а заява Фрідріха Мерца швидше за все стосується відмови у прийнятті нових громадян України призовного віку, яким може бути відмовлено в наданні статусу біженця.

    “Усі, хто вже має статус біженця, захищені німецьким законодавством та програмою захисту до 2027 року.

    Крім того, німецьке законодавство не дозволяє депортувати тих, хто має захищений статус біженця.

    Тим же українцям призовного віку, які хочуть отримати статус біженця у 2026 році, краще обирати іншу країну” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше нардеп Дмитро Разумков в коментарі для УНІАН заявив, що жодна з країн Європи сьогодні не готова буде віддати тих українців, які дійсно будуть корисні для їх економіки.

    “У них дефіцит робочої сили. Якщо ми говоримо про тих, хто не працює, які отримують просто допомогу по безробіттю або знаходяться нелегально або полулегально, так, дійсно це може відбутися”- зазначив Разумков.

  • Норвегія обмежила умови притулку для чоловіків з України

    Норвегія обмежила умови притулку для чоловіків з України

    Норвегія змінила правила прийому українських громадян призовного віку, які прибувають до країни. Відтепер чоловіки віком від 18 до 60 років не зможуть автоматично отримувати тимчасовий колективний захист і мають подавати заявки на притулок за стандартною індивідуальною процедурою.

    Про це повідомила пресслужба уряду країни. Нові правила передбачають відхід від практики, за якої українці отримували дозвіл на проживання на основі групової оцінки. Тепер кожен заявник має доводити підстави для отримання захисту окремо.

    Водночас у норвезькій імміграційній службі зазначають, що лише незначна кількість осіб може відповідати критеріям для надання притулку на індивідуальній основі.

    Міністерка юстиції Норвегії Астрі Аас-Хансен пояснила, що такі зміни пов’язані з позицією уряду щодо необхідності підтримки України в умовах війни. За її словами, важливо, щоб якомога більше громадян залишалися в країні та долучалися до її оборони і функціонування суспільства.

    Водночас нововведення не стосуються окремих категорій українців. Зокрема, правила не поширюються на чоловіків, які вже отримали тимчасовий колективний захист у Норвегії, неповнолітніх та осіб старше 60 років.

    Також виняток передбачено для тих, хто має документальне підтвердження звільнення від військової служби або не здатен її проходити за станом здоров’я. Окремо виділяються учасники програм медичної евакуації та чоловіки, які самостійно доглядають за дітьми.

    Таким чином, Норвегія фактично посилює підхід до прийому українських біженців призовного віку, переходячи від колективного механізму до індивідуальної оцінки кожного випадку.

  • Чи зверталася Україна до Польщі за допомогою з поверненням чоловіків: посол  Василь Зварич

    Чи зверталася Україна до Польщі за допомогою з поверненням чоловіків: посол Василь Зварич

    Офіційний Київ не скерував запит до влади Польщі з приводу повернення українських чоловіків призовного віку, зазначаючи, що оцінки стосовно їх кількості в Польщі є наближеними. Посол України Василь Зварич відповів, що наразі Київ не звертався до польської сторони з проханням про допомогу у транспортуванні громадян з протермінованими документами.

    “Зачекаймо. Думаю, все пройде нормально, без паніки”, — сказав він.

    У відповідь на питання щодо рішення Берліна щодо українських громадян з недійсними паспортами, Зварич зауважив, що це питання суверенне для кожної країни.

    “Ми не можемо нікого змусити. Для нас головне, щоб реалізація акту про мобілізацію була ефективною та прозорою, щоб всі знали, про що йдеться. Тому ми працюємо над тим, щоб роз’яснити нашим громадянам, про що йдеться”, — додав посол.

    Зварич підкреслив, що людям “немає чого боятися”, і наголосив, що оцінки кількості українських чоловіків призовного віку у Польщі є “дуже приблизними”.

    “За нашими оцінками, тільки в Польщі є десятки тисяч таких осіб. Але ми будемо впевнені, коли цей закон буде імплементований, і кожен зможе підтвердити свої дані в пунктах збору”, — зауважив він.

    По запитанню, чи мають чоловіки повернутися в Україну для вступу на військовий облік, посол зазначив, що це не обов’язково.

    “Ми тимчасово припинили приймання нових заяв від чоловіків призовного віку, щоб технічно підготуватися. Коли новий закон набуде чинності, кожен буде знати, як оновити свої дані. Є ідея, що це можна зробити дистанційно”, — підсумував Зварич.

    Нагадаємо, що українським чоловікам призовного віку за кордоном обмежили доступ до консульських послуг. Речниця з внутрішніх справ, міграції та внутрішньої безпеки Аніта Гіппер повідомила, що Єврокомісія взяла це до відома, але жодних різких заяв не оприлюднила.

  • Обмеження консульських послуг для українських чоловіків призовного віку за кордоном через мобілізацію

    Обмеження консульських послуг для українських чоловіків призовного віку за кордоном через мобілізацію

    Відтепер чоловіки призовного віку втрачають змогу користуватися консульськими послугами. Замість цього, вони матимуть можливість лише оформлювати документи для повернення до України. Згідно з листом, підписаним першим заступником міністра закордонних справ Андрієм Сибігою, всі консульства України з 23 квітня перестають надавати послуги чоловікам призовного віку. Це рішення прийнято відповідно до положень Закону України “Про правовий режим воєнного стану” у зв’язку з агресією Російської Федерації проти України.

    Лист зазначає, що призупинення консульських дій відноситься до чоловіків віком від 18 до 60 років з метою забезпечення військового обліку та соціальної підтримки. Це рішення буде діяти до отримання додаткових роз’яснень щодо застосування положень закону про посилення мобілізації, який набуде чинності у травні.

    Положення 6 і 16 закону встановлюють особливий режим в’їзду й виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів. Крім того, вони обмежують зміну місця проживання без дозволу військових органів або розвідувальних служб, а також проходження альтернативної (невійськової) служби.

    Нагадаємо, що у консульствах надалі можливо буде оформити лише документи для повернення до України.

  • Мобілізація жінок у 2024 році: хто може бути призваний на службу за оновленим законодавством

    Мобілізація жінок у 2024 році: хто може бути призваний на службу за оновленим законодавством

    11 квітня Верховна Рада прийняла закон про мобілізацію, що вносить істотні зміни в систему призову до військової служби. Закон зменшує призовний вік, впроваджує електронні кабінети для військовозобов’язаних та замінює строкову службу базовою військовою підготовкою. Також в ньому передбачено умови щодо призову жінок до військової служби.

    Умови мобілізації для жінок становлять, що вони можуть бути призвані до військової служби лише за власною згодою. Проте всі жінки, які мають медичну або фармацевтичну освіту, повинні бути включені до військового обліку. Це охоплює жінок-медиків віком від 18 до 60 років, які вважаються придатними до військової служби за станом здоров’я. Проте бути військово облікованими не означає автоматичну мобілізацію жінок.

    Згідно з цим законом, жінки, які перебувають у військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу лише за власним бажанням у разі введення воєнного стану. У мирний час вони також можуть обрати військову службу або службу у резерві лише шляхом добровільного укладення контракту.

    Жінки з військово-обліковою спеціальністю, згідно зі списком, схваленим Міністерством оборони, не зобов’язані автоматично включатися до військового обліку. Вони також можуть це зробити добровільно. Закон також враховує гендерну рівність у військовому секторі, забезпечуючи, що жінки мають рівні умови з чоловіками щодо служби за контрактом, призову та проходження військової служби.

    Щодо базової військової служби для жінок, за законом про мобілізацію, вони можуть проходити її лише добровільно, на відповідних умовах. Так само, як і чоловіки, жінки повинні бути придатними за станом здоров’я та досягти віку від 18 до 25 років. І чоловіки, і жінки мають можливість обрати рік, у якому вони будуть проходити базову військову підготовку.

    Хто не включається до обов’язкового призову на військову службу?

    Жінки мають можливість звільнитися від служби у разі вагітності або відпустки для догляду за дитиною, після того як вже вступили на неї. Крім того, на мобілізацію не підлягають:

    • дружини, якщо обидва подружжя проходять військову службу і мають дитину до 18 років;
    • жінки і чоловіки, що виховують троє або більше дітей до 18 років (з умовою відсутності заборгованості з аліментів понад три місяці);
    • особи, які виховують дитину до 18 років, якщо другий батько або мати помер, був позбавлений батьківських прав, оголошений безвісно зниклим, або перебуває в місці позбавлення волі;
    • опікуні або прийомні батьки, що доглядають за дитиною з інвалідністю до 18 років, або якщо дитина повнолітня з I або II групою інвалідності;
    • усиновлювачі, що доглядають за дитиною до 18 років, яка раніше була сиротою;
    • особи, чиї чоловіки або дружини мають інвалідність І або ІІ групи;
    • особи, чиї чоловіки або дружини мають інвалідність ІІІ групи, внаслідок втрати кінцівок, рук або ніг, органів або через онкологію чи психічні розлади;
    • особи, яких батьки мають інвалідність І або ІІ групи, або чиї батьки чоловіка або дружини мають інвалідність І або ІІ групи (якщо немає інших військовозобов’язаних, які можуть за ними доглядати);
    • у випадку смерті або безвісти зникнення близьких родичів під час АТО або участі в бойових діях під час воєнного стану;
    • коли близьким родичам присвоєно звання “Герой України”.

    Також не підлягають призову заброньовані працівники та працівниці, студенти передвищих та вищих навчальних закладів у денній формі навчання, докторанти та інтерни.