Архетип вічно веселого, емоційно незламного батька вже давно став невід’ємною частиною масової культури. Ми бачимо його в комедійних серіалах, рекламних кампаніях та фільмах — він підтримує, жартує, тримає все під контролем. Але за цією усмішкою часто ховається глибше: замовчувані психічні труднощі, з якими стикаються чоловіки, особливо у ролі батьків.
Як повідомляє Newswise, ігнорування власного емоційного стану або неможливість говорити про нього може мати серйозні наслідки не лише для самих чоловіків, а й для їхніх дітей.
Нещодавнє дослідження, опубліковане в American Journal of Preventive Medicine, проведене під керівництвом Крістін Шмітц, доцентки педіатрії в Медичній школі Рутгерса Роберта Вуда Джонсона, проаналізувало дані дослідження Future of Families and Child Wellbeing Study (FFCWS) — поздовжнього дослідження, в якому з 1998 року відслідковували сім’ї у 20 великих містах США.
Вчені виявили, що діти, чиї батьки виявляли депресивні симптоми, коли їм було п’ять років, з більшою ймовірністю демонстрували проблеми з поведінкою і знижені соціальні навички до дев’яти років, про що повідомляли їхні вчителі.
FFCWS надало надійний набір даних для цього аналізу, що містив інформацію про 1 422 батьків, 74% з яких жили зі своїми дітьми принаймні половину часу, коли дитині було п’ять років.
Контролюючи різні соціально-демографічні фактори та їхній рівень депресії, дослідники встановили чіткий зв’язок між батьківською депресією та подальшою поведінкою дитини. Зокрема, діти, схильні до неї, до дев’яти років були більш схильні до занепокоєння, непокори, гніву і більш низького рівня співпраці та самооцінки.
Кілька факторів можуть сприяти цьому зв’язку, вважають автори. Депресія може знижувати здатність батька надавати емоційну підтримку та ефективно виховувати дітей, що може призвести до посилення стресу і конфліктів у сім’ї.
Крім того, у дослідженні наголошується, що раннє дитинство є критичним періодом для розвитку, і несприятливі чинники в цей час можуть чинити довгостроковий вплив на активність і поведінку дитини впродовж усього її підліткового шляху.
Автори заявили, що від 8 до 13% батьків в одних лише США відчувають ту чи іншу форму депресії в перші роки життя своєї дитини, причому ця поширеність зростає до 50%, якщо мати також страждає від післяпологової депресії.
Незважаючи на ці цифри, психічне здоров’я батьків часто залишається недостатньо вивченим як у наукових дослідженнях, так і в клінічній практиці. Дана робота є однією з небагатьох досліджень у США, проведених серед населення, в якому встановлено чіткий зв’язок між депресією батька та поганою поведінкою дитини в школі.
Отримані результати підкреслюють важливість раннього виявлення та втручання протягом розладу. Визнаючи та усуваючи батьківську депресію, медичні працівники можуть не тільки поліпшити їхнє самопочуття, а й сприяти здоровішому розвитку їхніх дітей, вважають автори.
