Golosnovinua.com

Позначка: Путін

  • «Байден і Путін прорахувалися»: президент Бразилії пояснив, чому війна в Україні затягнулася

    «Байден і Путін прорахувалися»: президент Бразилії пояснив, чому війна в Україні затягнулася

    Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва зробив резонансну заяву щодо війни в Україні, наголосивши, що як Росія, так і Захід на початку повномасштабного вторгнення неправильно оцінили розвиток подій. В інтерв’ю іспанському виданню El País він підкреслив: конфлікт затягнувся саме через ці прорахунки, а його завершення можливе лише шляхом переговорів.

    За словами Лули да Сілви, на старті війни існували завищені очікування швидкої перемоги. Він заявив, що тодішній президент США Джо Байден розраховував на швидке ослаблення Росії, тоді як президент РФ Володимир Путін очікував стрімкого захоплення України. Обидві сторони, на думку бразильського лідера, прорахувалися.

    Лула наголосив, що війна триває вже четвертий рік і не демонструє ознак швидкого завершення. Вона спричинила значні людські втрати та серйозні економічні наслідки не лише для сторін конфлікту, а й для всього світу.

    Водночас президент Бразилії підкреслив, що його країна не підтримувала Росію і не визнавала її право на окупацію українських територій. Він зазначив, що позиція Бразилії залишається послідовною: повага до територіальної цілісності України та підтримка дипломатичних шляхів врегулювання конфлікту.

    Лула да Сілва також висловив переконання, що без міжнародного посередництва та активних переговорів завершення війни найближчим часом малоймовірне. За його словами, жодна зі сторін наразі не досягла своїх стратегічних цілей, що лише ускладнює можливість швидкого припинення бойових дій.

    Це не перша подібна заява бразильського лідера. Раніше він неодноразово виступав за створення міжнародної платформи для мирних переговорів за участю країн Глобального Півдня. Також він наголошував, що великі держави повинні відігравати активнішу роль у пошуку дипломатичного рішення, а не лише підтримувати одну зі сторін конфлікту.

    У вересні 2025 року Лула провів зустріч із президентом України Володимир Зеленський у Нью-Йорку, де сторони обговорювали можливі формати досягнення миру. Тоді ж бразильський президент підкреслював необхідність ширшого міжнародного діалогу щодо завершення війни.

    Окрім цього, Лула раніше робив суперечливі заяви щодо війни, зокрема припускав, що сторони можуть бути ближчими до завершення конфлікту, ніж здається, або що вони очікують політичного моменту для оголошення миру. Такі оцінки викликали неоднозначну реакцію серед міжнародних партнерів України.

    Також у своїх інтерв’ю він критикував підходи світових лідерів до міжнародної політики, включно з оцінкою дій США. Зокрема, він застерігав від надмірного використання силових інструментів і наголошував на необхідності дипломатії як ключового інструменту врегулювання конфліктів.

    Аналітики відзначають, що позиція Бразилії відображає ширший підхід країн Глобального Півдня, які прагнуть зберігати баланс між підтримкою міжнародного права та небажанням втягуватися у геополітичне протистояння між Заходом і Росією. Водночас така риторика часто викликає критику з боку західних союзників України, які вважають, що заклики до переговорів без врахування військової ситуації можуть грати на користь Росії.

    Попри це, Лула да Сілва наполягає: війна не має військового рішення у довгостроковій перспективі. Він підкреслює, що затягування конфлікту лише збільшує кількість жертв і посилює глобальну нестабільність.

    Таким чином, заява президента Бразилії стала черговим нагадуванням про розбіжності у підходах різних країн до війни в Україні. Вона також підкреслює, що після кількох років бойових дій питання дипломатичного врегулювання дедалі частіше повертається у центр міжнародної дискусії.

  • У Кремлі заявили, що великоднє перемир’я не буде продовжено

    У Кремлі заявили, що великоднє перемир’я не буде продовжено

    У Кремлі підтвердили, що оголошене раніше так зване «великоднє перемир’я» не матиме продовження після завершення визначеного терміну. Про це заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков у коментарі російським ЗМІ.

    За його словами, Росія не розглядає формат тимчасових припинень вогню як пріоритет і виступає за досягнення «стійкого і міцного миру». Пєсков підкреслив, що подальший розвиток ситуації, на думку російської сторони, залежить від позиції України та президента Володимира Зеленського.

    Водночас представник Кремля охарактеризував оголошене перемир’я як гуманітарний крок, пов’язаний із православним Великоднем. За його словами, воно мало тимчасовий характер і не передбачало довгострокових рішень.

    «Це свято для нашої країни. Також для України, для українського народу. Тому воно носить гуманітарний характер. Як неодноразово зазначалося, ми хочемо не перемир’я, а миру», — заявив Пєсков.

    Раніше в Кремлі повідомили, що президент РФ Володимир Путін доручив призупинити бойові дії на всіх напрямках із 16:00 11 квітня до кінця дня 12 квітня у зв’язку з відзначенням православного Великодня.

    Таким чином, після завершення визначеного періоду режим припинення вогню не буде продовжений.

  • Президент України різко виступив проти компромісів із Росією

    Президент України різко виступив проти компромісів із Росією

    Президент України Володимир Зеленський різко висловився проти будь-яких територіальних компромісів із Росією, заявивши, що єдиним прийнятним сценарієм є відступ російських військ і компенсація завданих Україні збитків.

    Про це глава держави сказав в інтерв’ю американському телеканалу, коментуючи перебіг міжнародних переговорів та дискусії навколо можливих варіантів завершення війни.

    За словами Зеленського, під час контактів із представниками США та НАТО ключовим питанням залишаються гарантії безпеки для України. Президент наголосив, що реальні механізми безпеки можуть бути забезпечені передусім Сполученими Штатами або після завершення війни.

    Водночас він категорично відкинув риторику про необхідність компромісів із Росією, підкресливши, що такі підходи не враховують масштабу втрат, яких зазнала Україна.

    Глава держави заявив, що справжнім компромісом з боку України вже є той факт, що країна пережила повномасштабне вторгнення, втратила тисячі людей і значну частину інфраструктури. У цьому контексті, за його словами, саме Росія має зробити крок назад.

    Зеленський також звернув увагу на те, що пропозиції, які звучать від російської сторони, передбачають фактичну відмову України від власних територій, що перебувають під її контролем. Такі сценарії він назвав неприйнятними.

    Президент попередив, що будь-які поступки лише стимулюватимуть подальшу агресію. За його словами, Росія не демонструє готовності зупинятися і може використати будь-які компроміси як паузу для нового наступу.

    Окремо Зеленський підкреслив, що міжнародні партнери мають усвідомлювати цю логіку і діяти відповідно, посилюючи тиск на Москву, а не шукаючи варіанти поступок.

    Таким чином, позиція української влади залишається незмінною: жодних територіальних компромісів, повне відновлення суверенітету і відповідальність Росії за наслідки війни.

  • Меркель заявила що Мінські угоди дали Україні час підготуватися до війни

    Меркель заявила що Мінські угоди дали Україні час підготуватися до війни

    Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що Мінські домовленості 2015 року були необхідним кроком у той момент, коли Україна не могла повноцінно протистояти Росії. За її словами, ці угоди дали Києву час підготуватися до масштабної війни.

    Меркель наголосила, що на той період ситуація була критичною. Україна перебувала у значно слабшій позиції, а міжнародна спільнота не була готова до рішучого стримування Росії. Вона прямо зазначила, що тоді російський президент Володимир Путін міг значно швидше просунутися вглиб української території.

    За словами ексканцлерки, саме Мінські угоди дозволили відтермінувати розвиток подій і виграти час для зміцнення держави. Україна змогла реформувати армію, посилити обороноздатність і краще підготуватися до можливого повномасштабного вторгнення.

    Меркель також підкреслила, що попри всі труднощі Україна змогла вистояти у війні, яка почалася у 2022 році, і зберегти свою державність. Вона висловила сподівання, що країна і надалі залишатиметься суверенною та самостійною у прийнятті рішень.

    Це інтерв’ю стало першим великим публічним виступом Меркель у 2026 році і одразу викликало нову хвилю дискусій щодо ролі Мінських домовленостей. Частина експертів раніше критикувала їх за те, що вони лише відтермінували конфлікт, однак сама Меркель фактично підтвердила іншу логіку — угоди були вимушеною паузою, яка дала Україні шанс зміцнитися.

    Водночас вона прокоментувала і попередні суперечливі заяви щодо ролі країн Східної Європи напередодні вторгнення. За її словами, її позицію було неправильно витлумачено, і вона не звинувачувала Польщу чи країни Балтії у початку війни.

    Таким чином, заява ексканцлерки додає нового виміру до оцінки подій 2015 року. Мінські домовленості у її трактуванні постають не як інструмент миру, а як стратегічне рішення, яке дозволило Україні виграти час у протистоянні з Росією.

  • Золото Донбасу за копійки: Росія продала родовище з запасами на сотні мільйонів

    Золото Донбасу за копійки: Росія продала родовище з запасами на сотні мільйонів

    Росія продовжує системно розпродавати українські природні ресурси на тимчасово окупованих територіях, фактично перетворюючи їх на джерело швидкого прибутку. Одним із найяскравіших прикладів стала угода з продажу права на розробку Бобриківського золоторудного родовища на Луганщині.

    За даними розслідування Reuters, ліцензію на видобуток отримала компанія «Алчевськпромгруп», заплативши лише 9,7 млн доларів. Водночас запаси родовища оцінюються приблизно у 1,64 тонни золота, що за поточними ринковими цінами може становити близько 260 млн доларів. Таким чином, вартість угоди виявилася у десятки разів нижчою за потенційну ціну ресурсу.

    До початку війни родовище розробляла австралійська компанія Korab Resources, однак після окупації у 2014 році вона була змушена припинити діяльність. З того часу контроль над об’єктом перейшов до російських структур.

    Журналісти зазначають, що це не поодинокий випадок. Москва активно виставляє на онлайн-аукціони десятки об’єктів на захоплених територіях, включно з шахтами, кар’єрами та сільськогосподарськими землями. Фактично йдеться про цілеспрямовану політику привласнення українських активів.

    У Росії такі території називають «Новоросією» та відкрито заявляють про наміри їхнього розвитку. Володимир Путін характеризує це як «відновлення історичних земель». При цьому, за оцінками, у 2024–2026 роках РФ планує витратити близько 11,8 млрд доларів на розвиток окупованих регіонів — це майже втричі більше, ніж спрямовується на інші регіони країни у межах аналогічних програм.

    Паралельно з розпродажем активів Росія активно вивозить ресурси. За даними журналістів, у період з 2022 по 2025 рік з окупованих територій було експортовано щонайменше 500 тисяч тонн вугілля, яке постачалося до третіх країн.

    Експерти наголошують, що подібні дії порушують міжнародне право та свідчать про спробу Москви закріпити економічний контроль над захопленими регіонами. Йдеться не лише про військову окупацію, а й про довгострокову економічну інтеграцію цих територій у російську систему.

    Українська розвідка водночас підкреслює ключову роль транспортної інфраструктури, зокрема портів Азовського моря та залізниць, які забезпечують вивезення ресурсів. Через Маріуполь і Бердянськ здійснюється експорт вугілля, зерна та інших корисних копалин.

    За словами українського військового з позивним «Орест», навіть диверсійні дії в тилу не здатні суттєво зупинити цей процес через масштаби логістики. Залізнична мережа, яка використовується для транспортування ресурсів, розтягнута на сотні кілометрів.

    Аналітики вважають, що масштабні інвестиції Росії в інфраструктуру окупованих територій свідчать про небажання повертати їх у майбутньому. Окупація дедалі більше набуває економічного виміру, перетворюючись на інструмент отримання прибутку.

    Водночас президент України Володимир Зеленський наголошує, що подібні проєкти є лише «вітриною», яка не покращує життя місцевих жителів і супроводжується подальшою мілітаризацією регіонів.

  • “Вони збрехали”: Зеленський розкрив роль Ірану у виробництві дронів для Росії

    “Вони збрехали”: Зеленський розкрив роль Ірану у виробництві дронів для Росії

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Іран не лише постачав Росії ударні безпілотники “Шахед”, а й отримував допомогу від Москви у вдосконаленні цих дронів. Про це глава держави розповів в інтерв’ю The Jerusalem Post.

    За словами Зеленського, Україна ще на початку повномасштабної війни намагалася переконати Тегеран припинити передачу безпілотників Росії, попереджаючи, що ця зброя буде застосовуватися проти цивільного населення.

    Втім, іранська сторона заперечувала свою участь у військовій допомозі Кремлю.

    “Вони сказали: ми продали росіянам лише певну кількість “Шахедів” — приблизно 1200 або 1300, і на цьому все. Але це було неправдою. Звичайно, вони збрехали”, — заявив Зеленський.

    Президент також наголосив, що співпраця між Москвою та Тегераном не обмежилася постачанням дронів. За його словами, Росія почала виробляти власні модифікації “Шахедів”, а також дешевші варіанти безпілотників.

    На пряме запитання журналістів про те, чи передає Росія Ірану модернізовані технології або ноу-хау щодо цих дронів, Зеленський відповів коротко: “Так, я впевнений”.

    Він додав, що Україна вже ділиться своїм досвідом боротьби з такими безпілотниками з іншими державами. Для цього Київ направив три групи військових експертів, які допомагають оцінити можливості систем протиповітряної оборони та підготуватися до протидії “Шахедам”.

    “Зараз три групи вже працюють. Далі країни самі вирішуватимуть, як використовувати наш досвід”, — сказав президент.

    Зеленський підкреслив, що допомога України має виключно оборонний характер і спрямована на захист від атак дронів.

    Водночас він пов’язав поширення таких безпілотників із відсутністю достатнього міжнародного тиску на Росію.

    “Шкода, але ми не бачимо у світі сили, яка справді може зупинити Путіна”, — зазначив президент.

    Також Зеленський повідомив про можливість діалогу з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху.

    “У нього є те, що потрібно мені, і у мене є те, що потрібно йому. Тому я готовий до цієї розмови”, — сказав глава держави.

    Раніше Зеленський також повідомляв про переговори зі США щодо масштабного виробництва безпілотників для посилення обороноздатності України. Детальніше про це можна прочитати у матеріалі.

  • Росія планує війну щонайменше до виборів у Держдуму – ISW

    Росія планує війну щонайменше до виборів у Держдуму – ISW

    Росія планує продовжувати війну проти України щонайменше до виборів у Державну думу, які мають відбутися у вересні 2026 року. Водночас у Кремлі можуть розраховувати на ще довший період бойових дій.

    Про це повідомляється у звіті Інституту вивчення війни (ISW), аналітики якого посилаються на інсайдерську інформацію з російських джерел.

    За даними джерела, адміністрація президента Росії провела спеціальний семінар для віцегубернаторів, присвячений внутрішній політиці та підготовці до майбутніх виборів у Держдуму. Учасники мали опрацювати ключові сценарії розвитку ситуації в країні з урахуванням повномасштабної війни проти України.

    Як зазначають аналітики, планування виборчої кампанії у Росії напряму пов’язують із перебігом бойових дій.

    “Джерело інсайдера стверджувало, що планування виборів буде зосереджено на прогресі Росії в повномасштабному вторгненні“, – йдеться у звіті.

    За інформацією ISW, у Кремлі розглядають три основні сценарії розвитку подій. Усі вони передбачають продовження війни щонайменше до виборів у вересні 2026 року. Відмінність між ними полягає лише у ступені військового успіху Росії або необхідності мобілізації суспільної підтримки.

    Найбільш імовірним аналітики називають сценарій, за якого ситуація на фронті залишатиметься відносно стабільною без кардинальних змін у військовій чи економічній сферах.

    “Ці заяви інсайдерів свідчать про те, що Кремль планує продовження війни щонайменше до вересня, але, ймовірно, набагато довше“, – наголошують аналітики.

    Водночас, як зазначають у звіті, російська влада може використати будь-яке потенційне мирне врегулювання до виборів як політичну перемогу. Однак наразі ознак підготовки до такого сценарію не фіксується.

    Про довгострокові плани Росії раніше говорив і президент України Володимир Зеленський. За його словами, Москва розглядає можливість продовження війни ще протягом двох років.

    Президент повідомив, що українська сторона отримала документи з планами Росії на 2025–2027 роки. З них випливає, що Кремль не відмовляється від спроб окупації східних регіонів України, а також розглядає подальший тиск на південному напрямку.

    За словами Зеленського, серед ключових цілей Росії залишаються повна окупація Донецької та Луганської областей, просування у Запорізькій області та спроби тиску на Дніпропетровський регіон. Також окупанти продовжують розглядати Одеський напрямок.

    Водночас український президент наголосив, що ці плани не відповідають реальній ситуації на фронті, оскільки російські війська не змогли виконати поставлені раніше завдання.

    Крім того, глава держави попередив про можливі нові тактики тиску з боку Росії. За його словами, після важкої зими ворог може активізувати масовані атаки по інфраструктурі, зокрема по системах водопостачання, намагаючись створити гуманітарну кризу.

    Зеленський закликав місцеві громади приділити особливу увагу захисту водних об’єктів і резервних систем, а Сили оборони – бути готовими до відбиття нових атак.

  • Мир до літа: Трамп і Зеленський обговорили шляхи закінчення війни

    Мир до літа: Трамп і Зеленський обговорили шляхи закінчення війни

    Президент Дональд Трамп під час розмови з президентом Володимир Зеленський заявив, що хоче домогтися припинення війни в Україні протягом місяця та укласти мирну угоду вже до літа. Про це повідомляє Axios з посиланням на українського чиновника та ще два джерела, обізнані з розмовою.

    Співрозмовники видання описали розмову як «дуже дружню і позитивну». Трамп наголосив, що конфлікт «триває надто довго» і висловив бажання завершити його в найближчі тижні.

    Окремою темою обговорення стала ідея проведення тристороннього саміту за участю Трампа, Зеленського та президента РФ Володимир Путін. За словами джерел, Трамп готовий працювати над організацією такого саміту, якщо запланована на початок березня зустріч делегацій США, Росії та України в Женеві покаже суттєвий прогрес у перемовинах.

    Українське джерело також повідомило, що Трамп підтвердив готовність надати Україні значні гарантії безпеки з боку США у межах можливого мирного врегулювання.

    Розмова відбулася напередодні переговорів у Женева, де спеціальні представники Трампа — Джаред Кушнер та Стів Віткофф — мали зустрітися з українською делегацією. За даними джерел, у Женеві також можливі окремі контакти американських представників із російським переговорником Кирило Дмитрієв.

    Очікується, що результати цих перемовин можуть визначити подальший формат переговорного процесу та перспективи потенційного мирного рішення.

  • Після чотирьох років війни Путін не відмовився від планів знищити Україну

    Після чотирьох років війни Путін не відмовився від планів знищити Україну

    Через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну президент РФ Володимир Путін, за оцінкою західних медіа, не відмовився від своїх початкових цілей і продовжує вважати, що здатен виграти війну.

    Як пише Sky News, навіть останні поразки російських військ на полі бою не похитнули переконання Кремля. Видання зазначає, що це викликає серйозні сумніви щодо щирості Москви у переговорах про припинення війни.

    За оцінкою журналістів, дипломатичний процес просувається повільно, а в українському суспільстві зростає занепокоєння щодо позиції США. Зокрема, частина українців вважає, що американську сторону можуть приваблювати масштабні економічні пропозиції, які озвучує Москва.

    Фінансовий радник Кремля Кирило Дмитрієв заявив, що після відновлення відносин можуть стати доступними угоди на суму 14 трильйонів доларів. Водночас Sky News нагадує, що історія американських інвестицій у Росії супроводжувалася численними скандалами, пов’язаними з корупцією, фінансовими втратами та ризиками для партнерів.

    У матеріалі також зазначається, що в Києві зберігається скепсис щодо підходу Дональда Трампа до війни. Частина українців дивується його переконаності в тому, що війна нібито рухається лише в одному напрямку, і що Україна не має достатніх важелів впливу. За оцінкою видання, в Україні існує думка, що команда Трампа не є нейтральним посередником у можливих переговорах.

    Sky News резюмує, що нинішня конфігурація — агресор, який не визнає помилок, упереджені посередники та держава, яка продовжує чинити спротив — не створює оптимальних умов для швидкого дипломатичного прориву.

    Водночас ситуація на фронті свідчить, що остаточний результат війни не визначений. The Wall Street Journal повідомляє, що українська контратака на Запорізькому напрямку ускладнює російський наступ і демонструє, що Україна зберігає боєздатність.

    За оцінкою видання, хоча Росія має достатньо сил для підтримки поточних операцій, нестача особового складу ускладнює можливість масштабних проривів. Крім того, тактика малих груп інфільтрації призводить до значних втрат і проблем із утриманням захоплених позицій, що дає українській армії можливість контратакувати.

    Таким чином, попри жорстку риторику Кремля і складну дипломатичну ситуацію, західні аналітики наголошують: перемога Росії не є неминучою, а подальший перебіг війни залежатиме як від подій на полі бою, так і від позиції міжнародних партнерів.

  • Переговорні групи зводять позиції: зустріч Зеленського і Путіна може відбутися за три тижні

    Переговорні групи зводять позиції: зустріч Зеленського і Путіна може відбутися за три тижні

    У переговорному процесі щодо завершення війни активізувалася робота над рамковими документами. За інформацією наших джерел, сторони нині узгоджують базові положення майбутнього мирного кейсу, які мають лягти в основу політичних рішень на найвищому рівні.

    Як повідомляють співрозмовники, у межах так званого переговорного треку вдалося звести більшість драфтових пропозицій до спільної позиції. Остаточного документа поки не підписано, однак основні підходи вже сформовані. Переговори, що відбулися у Швейцарії, не завершилися фіналізацією тексту, проте стали важливим етапом узгодження параметрів можливого компромісу.

    На цьому тлі пролунала заява спецпредставника США Стівена Віткоффа про те, що саміт між президентом України Володимиром Зеленським і главою Кремля Володимиром Путіним може відбутися вже протягом трьох тижнів. За його словами, зустріч буде присвячена плану, який розробили переговорні групи.

    Віткофф також не виключив, що до переговорів може долучитися Дональд Трамп — у разі, якщо побачить реальні перспективи досягнення результату. У Вашингтоні уважно відстежують перебіг консультацій та оцінюють їхню ефективність.

    За даними наших джерел, з українського боку одним із ключових акторів мирного треку залишається керівник ГУР Кирило Буданов. Співрозмовники зазначають, що він виступає за пошук компромісів, які дозволили б зупинити війну вже цього року, водночас зберігши стратегічні інтереси держави.

    Разом із тим низка принципових питань залишається невирішеною. Насамперед ідеться про юридичний статус тимчасово окупованих територій та механізм репарацій на відновлення України. Саме ці теми, за словами джерел, можуть стати найбільш складними під час фінальних погоджень.

    Наразі переговорний процес перебуває у фазі технічного доопрацювання текстів і формулювань. Остаточне рішення про проведення саміту залежатиме від того, чи вдасться сторонам зафіксувати компромісну позицію з ключових питань.