Golosnovinua.com

Позначка: Рада

  • Глобальна детінізація оренди: Верховна Рада обвалила податок для власників квартир утричі

    Глобальна детінізація оренди: Верховна Рада обвалила податок для власників квартир утричі

    Верховна Рада України з другої спроби ухвалила ключову поправку, яка докорінно змінює правила оподаткування на ринку нерухомості. Парламентарі проголосували за зниження податку на доходи фізичних осіб для орендодавців житла з вісімнадцяти до п’яти відсотків. Відповідна законодавча ініціатива була успішно підтримана народними обранцями під час фінального голосування за комплексний законопроєкт № 16051–1. Про це офіційно повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

    За словами очільниці профільного комітету, до цього часу власники квадратних метрів, які прагнули легально здавати свої квартири та офіційно декларувати отримані доходи, стикалися з надмірним фіскальним тиском. Вони були змушені сплачувати сумарно двадцять три відсотки від прибутку, що складалися з вісімнадцяти відсотків базового податку та п’яти відсотків обов’язкового військового збору. Саме цей колосальний фінансовий тягар експерти називали головною причиною того, що переважна більшість вітчизняного ринку оренди роками перебувала в глухій тіні, уникаючи будь–яких контактів із податковою службою. Спроби врегулювати цю проблему робилися й раніше в межах інших законодавчих ініціатив, проте тоді вони так і не запрацювали на практиці.

    Тепер же механізм розрахунків із державою має стати значно простішим і привабливішим для пересічних громадян. Згідно з новими правилами, податкове навантаження на орендодавців буде мінімізовано, а сам процес виведення доходів у легальну площину базуватиметься на добровільному декларуванні.

    «Дохід фізичної особи – орендодавця від здачі в оренду житлової або нежитлової нерухомості буде обкладатися податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 5%. За підсумками року орендодавець зобов’язаний подати податкову декларацію та самостійно сплатити податок до бюджету», – пояснила Олена Шуляк.

    Продовжуючи свою думку щодо впливу нових законодавчих норм на поведінку власників нерухомості, народна депутатка наголосила на важливості створення адекватних умов замість жорсткого адміністрування. На її переконання, саме зниження ставок стане тим вирішальним кроком, який змусить українців добровільно виходити з сірої зони економіки, укладаючи офіційні договори зі своїми квартирантами.

    «Зниження ставки ПДФО до 5% робить офіційне оформлення орендних відносин менш обтяжливим для власників житла і створює більш простий і зрозумілий стимул укладати договори, декларувати доходи і працювати в правовому полі», – підкреслила голова комітету.

    Для державного бюджету такі новації означають реальну перспективу поступової детінізації колосального ринку без посилення каральних інструментів чи жорстких перевірок. Замість збереження високих ставок, які більшість орендодавців елементарно ігнорувала роками, держава пропонує компромісний варіант добровільної легалізації відносин між власником та винаймачем. Варто зазначити, що ухвалення цієї важливої поправки відбулося в рамках розгляду резонансного законопроєкту № 16051–1, який Верховна Рада прийняла в цілому з третьої спроби. Цей самий документ також містить норму про скасування пільги щодо звільнення від сплати податку на додану вартість для міжнародних поштових посилок, вартість яких не перевищує сто п’ятдесят євро.

  • Кінець епохи безмитного шопінгу: Верховна Рада остаточно скасувала пільгу на посилки до 150 євро та повернула жорсткий фінмоніторинг для топпосадовців

    Кінець епохи безмитного шопінгу: Верховна Рада остаточно скасувала пільгу на посилки до 150 євро та повернула жорсткий фінмоніторинг для топпосадовців

    Верховна Рада України на пленарному засіданні у четвер поставила крапку в тривалих дискусіях довкола фіскалізації транскордонної електронної комерції, ухваливши у другому читанні та в цілому системний пакет законодавчих ініціатив. Йдеться про законопроєкт №16051-1 щодо внесення змін до Податкового кодексу (підтриманий 252 народними депутатами) та кореспондуючий законопроєкт №15460 про зміни до Митного кодексу (за який віддали голоси 249 парламентарів). Обидва нормативно-правові акти ліквідують багаторічну норму про звільнення від оподаткування міжнародних поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро, зобов’язуючи одержувачів сплачувати податок на додану вартість (ПДВ) із таких замовлень.

    Ухвалена реформа спрямована передусім на ліквідацію системних тіньових схем так званого «сірого імпорту», за допомогою яких недобросовісні підприємці масово дробили великі комерційні партії товарів широкого вжитку, одягу та електроніки на дрібні пакети вартістю менш як 150 євро, ввозячи їх без сплати жодної копійки до державного бюджету. Відтепер на всі комерційні посилки нараховуватиметься стандартний податок на додану вартість. Разом із тим законодавці передбачили цільові соціальні та оборонні винятки: від оподаткування звільняються виключно некомерційні відправлення формату «від фізичної особи фізичній особі», загальна заявлена вартість яких не перевищує 45 євро, а також окремі критично важливі номенклатурні позиції товарів військового та подвійного призначення, призначені для потреб Збройних сил України та підрозділів сил оборони.

    Впровадження нових фіскальних правил матиме суттєвий перехідний період: норма почне діяти не раніше 1 липня 2027 року і лише після ухвалення окремої постанови Кабінету Міністрів України, що дозволить логістичним компаніям, поштовим операторам і митним службам завчасно підготувати відповідне програмне забезпечення та цифрові шлюзи контролю. Цьому рішенню передував складний парламентський шлях: у вересні документи двічі провалювалися в сесійній залі через бурхливі суспільні дискусії, перш ніж їх вдалося підтримати в першому читанні 16 вересня.

    Окремим стратегічним досягненням стало внесення до фінального тексту правок, які відновлюють посилений фінансовий моніторинг щодо публічних діячів та топпосадовців (PEP). Це розблокувало процедуру підписання президентом Володимиром Зеленським законопроєкту про оподаткування цифрових платформ, виконання вимог якого безпосередньо прив’язане до траншів макрофінансової допомоги від міжнародних партнерів і програм Міжнародного валютного фонду, що є запорукою збереження бюджетної ліквідності України під час війни.

  • «Швидкість до 600 км/год»: у Раді визнали фатальне запізнення з реакцією на реактивні дрони РФ

    «Швидкість до 600 км/год»: у Раді визнали фатальне запізнення з реакцією на реактивні дрони РФ

    Україна дещо проґавила появу в розпорядженні російських окупаційних військ надшвидкісних реактивних безпілотників, які діють на значній висоті та створюють критичні виклики для вітчизняної протиповітряної оборони. Держава завчасно готувалася до протидії зовсім іншим повітряним загрозам – класичним повільним дронам, які курсують на значно нижчих ешелонах. Про системну зміну характеру ворожих атак та небезпечні наслідки для тилу повідомив народний депутат України від парламентської фракції «Голос» Сергій Рахманін.

    Недосяжна висота та брак ракет

    За словами парламентаря, ключовою проблемою для сил оборони стали ворожі апарати сімейства «Герань-4» та «Герань-5». Ці швидкісні машини кардинально змінили параметри повітряного бою, оскільки тактико-технічні характеристики нової ворожої зброї звели нанівець ефективність значної частини мобільних вогневих груп.

    «“Герань-4” і “Герань-5” залітають у зону дії української ППО на висоті понад 7 км, а мала ППО України ефективно збивала цілі на висоті до 5 км – звичайні дрони. Також нові дрони летять на швидкості 450–600 км/год, і українські перехоплювачі їх не наздоганяють. А далі їх збивати вже або дуже дорого, або ракет немає», – сказав він.

    Економічна пастка перехоплення

    Головна складність у нейтралізації цієї загрози полягає не стільки в інженерній розробці протидії, скільки в здатності налагодити промислове масштабування та зробити його економічно доцільним. Створити дієвий реактивний перехоплювач можливо, однак ціна самого засобу знищення має бути суттєво нижчою за вартість цілі. Наразі вартість наявних сертифікованих моделей коливається в межах від 45 до 100 тисяч доларів, що перетворює регулярне збиття таких апаратів на надзвичайно дорогу операцію для бюджету. Оцінюючи масштаби загрози для внутрішньої інфраструктури, нардеп зазначив, що країні навряд чи вдасться повністю уникнути важких втрат.

    «Все знищено не буде. На жаль, значна частина буде знищена. Наскільки значна? Буде залежати від того, наскільки нам допоможуть партнери», – заявив Рахманін.

    Промислова перевага агресора

    Російська Федерація зберігає потужні виробничі потужності для безперервного нарощування випуску смертоносних реактивних безпілотників. Противник володіє щонайменше двома великими профільними підприємствами з виробництва реактивних двигунів, що дозволяє швидко збільшувати кількість готових виробів. В Україні також є технологічний потенціал для створення таких силових установок, проте його обсяги набагато скромніші, тому швидко масштабувати серійне виробництво перехоплювачів надзвичайно важко.

    Крім власної індустріальної бази, вагомим чинником посилення окупантів залишається зовнішня підтримка. Москва налагодила великий логістичний канал безперебійного постачання масштабних партій безпілотників із Китаю, що забезпечує агресору регулярне надходження техніки на фронт.

  • Демократія на паузі: західні партнери зняли вимоги щодо виборів в Україні, а Рада готує правила повоєнного голосування

    Демократія на паузі: західні партнери зняли вимоги щодо виборів в Україні, а Рада готує правила повоєнного голосування

    Питання проведення виборів в Україні остаточно перейшло з площини зовнішньополітичного тиску в категорію довгострокового планування безпекового та правового майбутнього держави. Міжнародні партнери вже тривалий час не висувають жодних вимог чи ультиматумів щодо негайного запуску виборчого процесу під час відбиття повномасштабної агресії. На Заході сформувався чіткий консенсус щодо неможливості та небезпеки проведення повноцінної кампанії в умовах постійного воєнного терору. Водночас вище політичне керівництво держави не припиняє стратегічну роботу над формуванням правових механізмів майбутнього перезавантаження влади. Спеціальна парламентська робоча група вже практично завершила технічну розробку законопроєкту, покликаного врегулювати особливості організації перших післявоєнних виборів та специфіку голосування в умовах особливого періоду.

    Попри високий ступінь готовності тексту базового законопроєкту, його офіційна реєстрація та публічне представлення у сесійній залі свідомо стримуються цілою низкою невирішених політичних і безпекових факторів. Факт відсутності реєстрації документа не означає, що його не існує, однак ключові політичні дилеми залишатимуться відкритими доти, доки держава безпосередньо не наблизиться до моменту організації реального голосування. Будь-які практичні кроки вимагають гарантованого врегулювання безпекової ситуації та встановлення сталого миру бодай на певний проміжок часу. Плани розпочати широку суспільно-політичну дискусію на початку осені довелося оперативно відкласти через відчутне погіршення безпекової обстановки в столиці. Постійні загрози ворожих ударів, необхідність адаптації до масованого застосування реактивних безпілотників та життя в умовах повітряних тривог відсувають внутрішні політичні дебати на другий план, зміщуючи фокус уваги на посилення протиповітряної оборони та збереження життів.

    Чинна законодавча база прямо забороняє організацію та проведення будь-яких виборчих кампаній під час дії правового режиму воєнного стану. Проте всередині суспільства час від часу спалахують запеклі дискусії про ймовірне оновлення владних інституцій, які підігріваються регулярними кадровими ротаціями у вищих ешелонах влади та змінами в оточенні глави держави. Втім, на поточному етапі подібні розмови мають переважно умоглядний характер. На сьогодні залишається абсолютно невизначеним не лише календарний часовий проміжок можливого волевиявлення, але й сама послідовність електоральних процедур – зокрема, чи першими мають відбутися вибори президента, парламенту чи органів місцевого самоврядування.

    Найскладнішим викликом повоєнної демократичної трансформації залишається географічний і правовий статус значної частини українських земель. Існує висока ймовірність того, що навіть на момент припинення активних бойових дій суттєві території держави все ще перебуватимуть під ворожою окупацією, де організація легітимного голосування є апріорі неможливою. Не менш серйозні проблеми виникають і щодо величезної прифронтової смуги, де зруйнована інфраструктура, заміновані поля, загроза повторних обстрілів та значне скорочення населення створюють колосальні перешкоди для відновлення стандартних демократичних процедур. Питання участі мільйонів біженців за кордоном, внутрішньо переміщених осіб та чинних військовослужбовців на передовій вимагатиме від законодавців нестандартних інженерних та правових рішень, без яких будь-які вибори ризикують втратити суспільну довіру.

  • Друга спроба уряду: Кабмін повертає до Верховної Ради законопроєкти про оподаткування посилок вартістю до 150 євро заради траншів МВ

    Друга спроба уряду: Кабмін повертає до Верховної Ради законопроєкти про оподаткування посилок вартістю до 150 євро заради траншів МВ

    Кабінет міністрів України повторно схвалив пакет законопроєктів щодо скасування податкових пільг на міжнародні посилки вартістю до 150 євро та готує документи до повторного внесення на розгляд Верховної Ради. Голосування в сесійній залі очікується вже під час найближчого пленарного тижня, який розпочнеться 21 вересня.

    Європейський досвід та фіскальні реалії в Україні

    Питання ліквідації податкових шпарин для іноземних відправлень є частиною гармонізації вітчизняного законодавства з нормами ЄС. Європейський Союз скасував аналогічні пільги зі сплати ПДВ для дрібних відправлень ще у 2021 році, визнавши їх причиною значних фіскальних утрат і деформації чесної конкуренції, а з 1 липня 2026 року в ЄС припинила дію навіть пільга щодо мита. В Україні ж наразі митна пільга тимчасово зберігається, проте поточна фіскальна віддача залишається мізерною: із 75 мільйонів посилок, які щороку надходять у країну, реально оподатковується менше 1 відсотка.

    1 вересня парламент не зміг підтримати скасування пільги з ПДВ для таких замовлень, відправивши профільні законопроєкти № 15460 та № 15112-д на доопрацювання замість повного відхилення.

    Вимоги кредиторів та загроза зриву фінансування

    Провал вересневого голосування спричинив різку реакцію: голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа попередила, що блокування фіскальних реформ ставить під удар наступний транш МВФ на 1,66 мільярда доларів, а також пряму макрофінансову допомогу від Євросоюзу, яка жорстко прив’язана до успіху програми з фондом.

    Гостроту питання підтвердили й міжнародні консультації. 7 вересня європейський комісар з економіки Валдіс Домбровскіс провів переговори з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким щодо фінансових потреб України на 2026–2027 роки, а також анонсував переговори з очільницею МВФ Крісталіною Георгієвою. У Єврокомісії прямо підкреслили, що європейська фінансова підтримка залишатиметься нерозривно пов’язаною з виконанням зобов’язань перед МВФ.

  • Мільярди під загрозою: транш МВФ та фіндопомога ЄС опинилися на межі зриву через пробуксовку реформ у Раді

    Мільярди під загрозою: транш МВФ та фіндопомога ЄС опинилися на межі зриву через пробуксовку реформ у Раді

    Україна ризикує втратити наступний транш Міжнародного валютного фонду в розмірі 1,66 мільярда доларів, а разом із ним і прив’язане до програми фінансування від Європейського Союзу. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що під час переговорів із місією МВФ у Києві ключовою темою стало саме уповільнення темпів ухвалення критично важливих законодавчих рішень.

    Борги перед кредиторами та спірні закони

    Для успішного проходження чергового перегляду програми Україна повинна виконати низку чітких структурних маяків. Серед ключових вимог — набуття чинності законом про оподаткування цифрових платформ № 15111-д, підписання якого наразі заблоковано через суперечливі норми щодо публічних діячів (РЕР), що напряму загрожує європейській макрофінансовій підтримці.

    Крім того, парламент має невідкладно ухвалити законопроєкт № 15112-д щодо запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, гарантувати реальну незалежність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також перезавантажити Рахункову палату. Останній пункт уже зіткнувся з труднощами: Верховна Рада провалила формування відповідної конкурсної комісії.

    Загроза бюджетної кризи та заяви керівництва

    За словами народної депутатки, ще три обов’язкові законопроєкти має внести уряд, тоді як інші зобов’язання повністю перебувають у зоні прямої відповідальності Кабміну та профільних відомств. Тривожні оцінки Підласої збігаються з попередженнями голови податкового комітету Данила Гетманцева, який після серії провальних голосувань констатував, що масштабна фінансова криза вже перейшла в критичну фазу.

    Президент України Володимир Зеленський раніше підкреслював, що саме від дисципліни парламенту залежить надходження до державного бюджету близько 15 мільярдів доларів сукупної міжнародної допомоги, без якої держава ризикує зіткнутися з вимушеним урізанням базових видатків.

     

  • Електричний стілець замість крісла: Рада віддала Міноборони ексглаві «Альфи» Євгену Хмарі на тлі тотального дефіциту та хаосу із закупівлями

    Електричний стілець замість крісла: Рада віддала Міноборони ексглаві «Альфи» Євгену Хмарі на тлі тотального дефіциту та хаосу із закупівлями

    Верховна Рада України конституційною більшістю у 312 голосів підтримала призначення колишнього керівника Центру спеціальних операцій «А» СБУ Євгена Хмари на посаду міністра оборони. Проте формальний тріумф у сесійній залі приховує надскладну кризу, яка чекає на нового очільника відомства: хронічне безгрошів’я, параліч у погодженні тактико-технічних характеристик (ТТХ) озброєння, кадрове перезавантаження ключової Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та жорсткі вимоги західних союзників щодо прозорості витрат.

    Щоб очолити оборонне відомство відповідно до вимог цивільно-військового контролю за стандартами НАТО, генералу довелося терміново позбутися погонів. Перехід у цивільний статус відбувся за спеціальною юридичною процедурою через реорганізацію посад вищого офіцерського складу.

    «Я стою перед вами як цивільна особа, звільнений відповідно до закону України про військовий обов’язок і військову службу, стаття 26, звільнення з військової служби, щодо проведення організаційних заходів для осіб вищого офіцерського складу», – заявив із трибуни парламенту Євгеній Хмара.

    Кулуарні інтриги та голосування за призначення

    Попередньо розглядалася можливість роботи Хмари у статусі тимчасового виконувача обов’язків, однак такий формат заблокував би формування команди та призначення профільних заступників. Зрештою 18 серпня Президент України Володимир Зеленський офіційно вніс подання на повноцінне призначення міністра.

    Під час обговорення серед парламентарів точилися суперечки, зокрема на тлі нещодавніх заяв Михайла Федорова та ранкових слідчих дій в офісі нардепа від колишньої ОПЗЖ Вадима Столара щодо збору застави для ексміністра Германа Галущенка. Попри побоювання про зрив домовленостей, кадрову пропозицію підтримали 193 депутати монобільшості, а також представники опозиційних фракцій.

    Кадровий пасьянс: старі кадри та нові виклики міністерства

    Головним завданням для новопризначеного посадовця стає формування дієздатної управлінської команди в умовах жорсткого аудиту з боку партнерів. Нещодавно Кабінет Міністрів України вже провів низку кадрових перестановок у керівництві міністерства.

    До роботи на міжнародному напрямку повернули Сергія Боєва, який раніше очолював це поле під керівництвом чотирьох попередніх міністрів. Соціальний блок після тривалого очікування очолила Любов Галан, яка до цього керувала Правозахисним центром для військовослужбовців «Принцип». Третім заступником став Микола Швидкий, чия майбутня зона відповідальності пов’язана з безпосередньою координацією з фронтом.

    Водночас відкритою залишається доля заступників із цифрового крила – Олексія Вискуба та Мстислава Баніка, а також питання остаточного контролю над багатомільярдними військовими закупівлями, де найчастіше зазнавали фіаско попередні керівники міністерства.

     

  • Які штрафи готують для українських водіїв

    Які штрафи готують для українських водіїв

    Верховна Рада розглядає законопроєкт №8369, який передбачає штрафи для водіїв, які під час зимового сезону використовують літню автомобільну гуму. Згідно з документом, зимовий період триває з 1 листопада до 31 березня.

    Наразі поліція не має повноважень штрафувати водіїв за використання літніх шин у холодну пору року, навіть якщо це створює небезпеку для них самих та інших учасників дорожнього руху. Законопроєкт пропонує заповнити цю прогалину.

    Інспектор Патрульної поліції Київщини Валерій зауважив, що літня гума на слизькій дорозі може призвести до заносу автомобіля навіть на швидкості 40-50 км/год. Він також наголосив, що в багатьох країнах ЄС існує відповідальність за використання шин не за сезоном. Наприклад, у Німеччині за таке порушення водієві загрожує штраф до 1200 євро.

    Законопроєкт №8369 внесено до порядку денного 14-ї сесії парламенту, і після його ухвалення українські водії зобов’язані будуть змінювати гуму на зимову або ризикувати штрафом.

  • Законопроєкт про обов’язковий обмін водійських посвідчень відкликали

    Законопроєкт про обов’язковий обмін водійських посвідчень відкликали

    У кількох українських ЗМІ та Telegram-каналах поширилася інформація про нібито внесення до Верховної Ради законопроєкту, який зобов’язує всіх водіїв обміняти водійські посвідчення, видані до 2011 року. Однак цей законопроєкт уже відкликали ще навесні 2025 року.

    Йдеться про урядовий євроінтеграційний законопроєкт №8082, поданий до парламенту у 2022 році для гармонізації українського законодавства з європейським. Він передбачав встановлення терміну дії водійських посвідчень від 5 до 10 років залежно від категорії транспортного засобу. Законопроєкт не пройшов жодного читання і 17 червня був відкликаний через обрання нового уряду.

    Попри це, 1 жовтня низка ЗМІ опублікувала повідомлення про нібито внесення до Ради нового законопроєкту про скорочення терміну дії водійських посвідчень із обов’язковим обміном у сервісному центрі МВС. Буцімто ті, хто протягом року після закінчення терміну не обміняє документи, змушені будуть складати теоретичний і практичний іспити.

    Адвокат Богдан Кушнір зазначив, що такі зміни могли б створити додаткові корупційні ризики та нові схеми отримання коштів у сервісних центрах, а тому законопроєкт відкликали. Він також припустив, що в майбутньому влада може повторно зареєструвати цей або доопрацьований документ із можливим додаванням нових категорій та зростанням вартості, але наразі обов’язкового обміну водійських посвідчень не планується.

  • Від імпічменту до інвесторів, що стоїть за скасуванням сесії Київради

    Від імпічменту до інвесторів, що стоїть за скасуванням сесії Київради

    Пленарне засідання Київської міської ради, яке мало відбутися 25 вересня, було скасоване розпорядженням міського голови Віталія Кличка. Це рішення з’явилося на сайті КМДА пізно ввечері 24 вересня — менш ніж за пів доби до початку засідання. Причини скасування офіційно не пояснюються.

    Однак політичне тло навколо Київради останніми тижнями стало вкрай напруженим. Днями депутат Андрій Вітренко, голова фракції «Слуга народу» у міськраді, зареєстрував проєкт рішення про висловлення недовіри Віталію Кличку та дострокове припинення його повноважень. За словами Вітренка, це — реакція на системну бездіяльність та управлінську неефективність міського голови.

    Віталій Кличко публічно не коментував загрозу імпічменту. Натомість із заявою виступив його заступник Валентин Мондриївський, який нагадав, що обрання міського голови — виключне право киян і лише на виборах можна дати оцінку діяльності мера.

    Втім, джерела в Київраді припускають, що реальна причина скасування сесії — небажання Кличка допустити розгляд політично чутливих питань, зокрема ситуації навколо його заступника Миколи Поворозника. Саме невиконання рішення Київради про його звільнення стало предметом конфлікту між депутатами та КМДА. Під час засідання погоджувальної ради 23 вересня Кличко заявив, що Поворозника не звільнить, після чого депутати відмовились розглядати інші питання, окрім критично важливих для життєдіяльності міста.

    На тлі цього Андрій Вітренко зареєстрував проєкт рішення щодо недовіри Кличку, а вже за кілька годин стало відомо про скасування пленарного засідання.

    Ще одна болюча тема, яка мала розглядатися на сесії, — ситуація з ошуканими інвесторами «Київміськбуду». Міська влада публічно пообіцяла вирішити проблему докапіталізації забудовника до кінця вересня. Проте обіцяне засідання не відбулося, а інвестори так і не побачили жодного прогресу.

    Хоча рішення про докапіталізацію було ухвалене ще торік, 2,56 мільярда гривень, передбачених на це, так і не було виділено. За словами депутата Київради Володимира Левіна, у бюджеті Києва немає достатньої суми для виконання цього рішення. Частково це пов’язано з тим, що не зібрався кворум на засіданні бюджетної комісії 23 вересня. Винуватцем цього Вітренко назвав фракцію «УДАР», яка має більшість у комісії.

    Також звучить версія, що столичний бюджет нібито втратив 8 мільярдів гривень через зміни у законодавстві щодо перерозподілу прибутку банків. Проте Вітренко називає ці заяви маніпуляцією, наголошуючи, що немає жодних офіційних розрахунків, які б підтверджували таку втрату для Києва.

    Щодо «Київміськбуду», Вітренко покладає повну відповідальність на Кличка та його оточення, які, за його словами, роками зловживали довірою інвесторів та уникли будь-якої відповідальності.

    У ситуації, що склалася, невідомо, коли саме відбудеться наступне пленарне засідання. За словами Вітренка, в кулуарах обговорюється можливість провести його 2 жовтня, проте наразі немає необхідних процедурних кроків: не зібрана президія, не затверджено порядок денний, а отже, організувати сесію у законний спосіб поки неможливо.