Позначка: Радбез ООН

  • Червень став найкривавішим місяцем для цивільних в Україні: ООН заявила про страшний антирекорд

    Червень став найкривавішим місяцем для цивільних в Україні: ООН заявила про страшний антирекорд

    У червні 2026 року в Україні зафіксували новий трагічний антирекорд за кількістю жертв серед цивільного населення. За попередніми даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, лише за один місяць загинули щонайменше 265 мирних жителів, ще 1816 людей отримали поранення. В ООН наголошують: це лише підтверджені випадки, а реальні цифри, ймовірно, значно вищі. Про це під час засідання Ради Безпеки ООН заявила заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань і миробудівництва Розмарі ДіКарло.

    За словами ДіКарло, ще у травні 2026 року ООН фіксувала найвищу кількість загиблих і поранених цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії. Тоді, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, загинули щонайменше 274 цивільні особи, а 1763 були поранені. Загальна кількість жертв у травні стала найвищою з квітня 2022 року.

    Однак попередні дані за червень виявилися ще гіршими за загальною кількістю постраждалих. ДіКарло повідомила, що кількість загиблих і поранених мирних жителів знову зросла, а тривожна тенденція продовжилася вже у липні. За її словами, російські атаки 2, 6 та 8 липня демонструють чітку закономірність: удари завдаються по міських центрах, житловій забудові та районах із великою концентрацією цивільного населення.

    Особливе занепокоєння ООН викликає характер російських ударів. У травневому звіті Моніторингової місії зазначалося, що атаки далекобійною зброєю — ракетами та дронами — стали основною причиною жертв серед цивільних. Вони спричинили 45% усіх втрат серед мирного населення того місяця, причому найбільше постраждали великі міста, зокрема Київ і Дніпро, розташовані далеко від лінії фронту.

    Не менш небезпечною тенденцією стало масове застосування російськими військами дронів малої дальності у прифронтових громадах. У травні такі дрони вбили 64 цивільних і поранили 539 людей — це найвищий показник за весь час повномасштабної війни для цього типу зброї.

    Загалом, за підтвердженими даними ООН, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули щонайменше 16 402 цивільні особи, серед них 802 дитини. Ще 48 428 мирних жителів отримали поранення, зокрема 2948 дітей. В ООН окремо підкреслюють, що ці цифри не є остаточними, оскільки йдеться лише про випадки, які вдалося перевірити за стандартами організації. На окупованих територіях і в районах інтенсивних бойових дій реальна кількість жертв може бути значно більшою.

    Постійна представниця Латвії при ООН Саніта Павлюта-Десланде під час засідання навела ще свіжіші дані щодо початку липня. За її словами, лише за перші сім днів місяця російські удари вбили 93 українських цивільних, а понад 500 людей отримали поранення. Вона наголосила, що Україна завдає ударів по військових об’єктах Росії, реалізуючи право на самооборону, тоді як Росія систематично атакує житлові будинки, спальні райони та об’єкти цивільної інфраструктури.

    Дипломатка назвала такі дії Росії «актами відчаю» і символом провальної війни, яка не має перспективи. Вона також закликала партнерів терміново посилити українську протиповітряну оборону, адже саме нестача сучасних систем ППО дозволяє Росії регулярно влаштовувати масовані атаки по містах.

    Питання української ППО стало особливо актуальним після ударів по Києву та області на початку липня. У ніч проти 6 липня Росія здійснила одну з наймасованіших атак, унаслідок якої загинули цивільні, були пошкоджені житлові будинки, інфраструктура та підприємства. Саме після цієї атаки Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН.

    Розмарі ДіКарло, виступаючи перед Радбезом, закликала до негайного, повного та безумовного припинення вогню. Вона наголосила, що війна не має військового рішення, яке могло б забезпечити справедливий і тривалий мир. За її словами, припинення вогню має стати першим кроком до миру відповідно до Статуту ООН, міжнародного права та резолюцій Генеральної Асамблеї.

    Водночас українські дипломати і союзники Києва наголошують: припинення вогню не може означати замороження війни на умовах агресора. Росія має припинити атаки по цивільних, вивести війська з окупованих територій і понести відповідальність за воєнні злочини.

    Окремо на засіданні згадали, що Росію внесли до так званого «списку ганьби» ООН через убивства та каліцтва українських дітей, а також сексуальне насильство в умовах збройного конфлікту. Цей крок поставив РФ в один ряд із найнебезпечнішими порушниками прав дітей у збройних конфліктах.

    Статистика ООН за травень і червень показує, що 2026 рік стає дедалі небезпечнішим для українських цивільних. Якщо раніше найбільші втрати фіксувалися переважно у прифронтових районах, то тепер під масованими ударами дедалі частіше опиняються великі міста в тилу. Росія комбінує ракети, ударні дрони, керовані авіабомби, FPV-дрони та артилерію, створюючи постійну загрозу для мирного населення.

    Таким чином, червень 2026 року став черговим свідченням того, що Росія продовжує свідомо тероризувати цивільних українців. ООН визнає: підтверджені цифри вже є катастрофічними, але реальний масштаб втрат може бути набагато більшим. Саме тому Київ і партнери знову закликають світ не лише засуджувати атаки, а й терміново надавати Україні більше систем ППО, здатних захистити людей від нових ударів.

  • Після масованої атаки РФ Україна терміново скликає Радбез ООН

    Після масованої атаки РФ Україна терміново скликає Радбез ООН

    Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН після чергової масштабної комбінованої атаки Росії, яка в ніч на 6 липня забрала життя мирних жителів та спричинила масштабні руйнування у Києві й Київській області. Про відповідний крок повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, наголосивши, що світова спільнота має перейти від заяв до конкретних дій для стримування російської агресії.

    За словами глави МЗС, кожна російська ракета, випущена по українських містах, є викликом не лише Україні, а й усій системі міжнародного права.

    «Кожна російська ракета, випущена по Україні, несе послання, що виходить далеко за межі наших кордонів. Вона має на меті переконати світ, що насильство може замінити закон, страх — сильніший за солідарність, а жорстокість залишається безкарною», — заявив Андрій Сибіга.

    Міністр повідомив, що після другої за кілька днів масштабної ракетно-дронової атаки Україна офіційно звернулася до Ради Безпеки ООН із вимогою провести екстрене засідання. Київ також закликав державу, яка головує в Радбезі ООН у липні — Демократичну Республіку Конго, а також усіх членів Ради підтримати український запит.

    Сибіга наголосив, що слабкі або запізнілі реакції міжнародної спільноти лише заохочують Росію продовжувати ракетний терор.

    «Зволікання або слабка реакція не здатні зупинити терор. Це під силу лише рішучим, принциповим і вчасним діям. Міжнародна спільнота має об’єднатися, щоб стримати агресора та продовжувати просувати всеосяжний, справедливий і тривалий мир відповідно до Статуту ООН», — заявив очільник української дипломатії.

    Поштовхом до звернення стала одна з наймасштабніших атак Росії останніх місяців. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 6 липня російські війська застосували 419 засобів повітряного нападу, серед яких 68 ракет різних типів та 351 ударний безпілотник. Українська протиповітряна оборона знешкодила 363 повітряні цілі, однак частина балістичних ракет і дронів досягла своїх цілей.

    Основним напрямком удару став Київ. Найбільших руйнувань зазнали Подільський і Дарницький райони столиці, де російські ракети влучили у житлові багатоповерхівки. Рятувальники продовжують розбирати завали, оскільки під ними можуть залишатися люди. Станом на день 6 липня було відомо про щонайменше 12 загиблих у Києві та понад 50 поранених. Ще троє людей загинули на Київщині, де також зафіксовані значні руйнування цивільної інфраструктури.

    Особливо складною залишається ситуація у Вишневому Київської області. Після ракетного удару там виникла масштабна пожежа, а через загрозу повторної детонації небезпечних предметів місцева влада організувала евакуацію мешканців із небезпечної зони. Тимчасово евакуйовано понад 500 людей, а територія навколо місця влучання перебуває під охороною правоохоронців.

    Україна вже не вперше звертається до міжнародних організацій після масштабних російських ударів. Після попередніх масованих атак МЗС також ініціювало проведення екстрених засідань Ради Безпеки ООН, ОБСЄ, Ради Європи та ЮНЕСКО, наголошуючи, що атаки на цивільне населення та критичну інфраструктуру є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.

    Втім, можливості Ради Безпеки ООН щодо ухвалення рішень залишаються обмеженими через право вето Росії як постійного члена цього органу. Саме тому Україна регулярно використовує засідання Радбезу насамперед як міжнародний майданчик для представлення доказів російських атак, привернення уваги світової спільноти та посилення дипломатичного тиску на державу-агресора. Подібні засідання нерідко стають підставою для подальших політичних заяв, санкційних ініціатив та обговорення додаткової військової допомоги Україні.

    На тлі нової хвилі російських ударів українська дипломатія вкотре наголошує, що без посилення міжнародного тиску та збільшення підтримки України, насамперед у сфері протиповітряної оборони, атаки на українські міста продовжуватимуться. Саме тому Київ закликає партнерів не обмежуватися заявами солідарності, а ухвалювати конкретні рішення, здатні посилити захист цивільного населення та наблизити припинення російської агресії.

  • США в ООН застерегли Росію від ударів по Києву

    США в ООН застерегли Росію від ударів по Києву

    Сполучені Штати Америки під час засідання Ради Безпеки ООН виступили із жорсткою критикою останніх масованих російських ударів по Києву та інших українських містах, назвавши дії Москви “варварською ескалацією”, яка загрожує не лише подальшими жертвами серед цивільного населення, а й остаточним руйнуванням перспектив дипломатичного врегулювання війни.

    Із відповідною заявою виступила заступниця постійного представника США при ООН Теммі Брюс. У своєму виступі вона наголосила, що останні атаки Росії стали одним із найнебезпечніших проявів ескалації за останній час і вкотре продемонстрували нехтування Кремлем міжнародним правом та людським життям.

    За словами американської дипломатки, удари по Києву, зокрема із застосуванням балістичних ракет “Орєшник”, спричинили численні жертви серед цивільного населення, масштабні руйнування та серйозні пошкодження цивільної інфраструктури. Внаслідок атак загинули мирні жителі, а понад сотня людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    “Останні масовані удари по Києву з боку Росії, включно з розгортанням гіперзвукових балістичних ракет “Орєшник”, є непояснюваною, небезпечною та варварською ескалацією”, – заявила Теммі Брюс під час засідання Радбезу ООН.

    Вона наголосила, що під російський обстріл потрапили не військові об’єкти, а цивільна інфраструктура столиці України. За її словами, пошкоджень зазнали житлові будинки, музеї, транспортні об’єкти та інші цивільні споруди, які не мають жодного відношення до ведення бойових дій.

    Представниця США окремо підкреслила, що цілеспрямовані удари по цивільному населенню є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та не можуть бути виправдані жодними військовими аргументами.

    “Цілеспрямовані атаки проти цивільного населення є неприпустимими та огидними”, – наголосила Брюс, висловивши співчуття родинам загиблих та всім постраждалим від російських атак.

    У Вашингтоні також заявили про серйозне занепокоєння через систематичний характер ударів по Києву та інших українських містах. За словами дипломатки, продовження таких атак лише поглиблює гуманітарну кризу та створює ризики подальшої масштабної ескалації війни.

    Теммі Брюс застерегла Росію від продовження масованих обстрілів української столиці, зазначивши, що це може призвести до ще більшої кількості жертв серед мирного населення та остаточно ускладнити будь-які перспективи мирного врегулювання.

    Окрему увагу американська сторона приділила питанню безпеки дипломатичних установ та персоналу. Представниця США заявила, що Вашингтон має “серйозне занепокоєння” через недотримання Росією міжнародних зобов’язань щодо захисту дипломатичних об’єктів відповідно до міжнародного права.

    “Ми нагадуємо Росії в чітких термінах про її юридичні зобов’язання”, – підкреслила заступниця постпреда США при ООН.

    У своєму виступі Брюс неодноразово наголошувала, що дипломатія та переговори залишаються єдиним можливим шляхом до досягнення стійкого та тривалого миру. Водночас вона підкреслила, що продовження масованих атак лише віддаляє можливість політичного врегулювання.

    “Сполучені Штати знову закликають до негайного та всеосяжного припинення вогню як кроку до стійкого переговорного завершення війни”, – заявила вона.

    За словами дипломатки, альтернативою мирним переговорам є подальше неконтрольоване зростання насильства, що може мати серйозні наслідки не лише для України, а й для міжнародної безпеки загалом.

    “Альтернативою є подальша ескалація насильства, яка вийде з-під контролю, – і це неприйнятно”, – наголосила представниця США.

    Теммі Брюс також заявила, що Сполучені Штати готові й надалі відігравати конструктивну роль у пошуку шляхів завершення війни, якщо сторони демонструватимуть реальну готовність до мирного врегулювання.

    Засідання Ради Безпеки ООН було скликане після чергової масштабної атаки Росії по Україні у ніч на 24 травня. Після ударів українська сторона звернулася із вимогою провести термінове засідання Радбезу ООН, а також ініціювала проведення спільного засідання Форуму ОБСЄ з питань безпекового співробітництва та Постійної ради ОБСЄ.

    Останні російські атаки викликали широку міжнародну реакцію. Лідери Франції та Німеччини виступили із засудженням ударів по Україні та закликали Росію припинити атаки на цивільну інфраструктуру. Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас також різко розкритикувала застосування Росією балістичної ракети середньої дальності “Орєшнік” та заявила про необхідність посилення тиску на Москву.

    Крім того, міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан висловила солідарність з українським народом після чергових масованих ударів, наголосивши на необхідності захисту цивільного населення.

    На тлі нових атак Росії міжнародна спільнота дедалі активніше закликає Москву припинити удари по українських містах та повернутися до дипломатичного врегулювання війни. Водночас Україна наполягає, що будь-які переговори можливі лише за умови припинення обстрілів та дотримання Росією норм міжнародного права.

  • Україна терміново скликає Радбез ООН після атаки Росії на Київ

    Україна терміново скликає Радбез ООН після атаки Росії на Київ

    Україна ініціює термінове засідання Ради Безпеки Організація Об’єднаних Націй після однієї з наймасштабніших атак Росії на Київ за останній час. Причиною звернення стала масована комбінована атака по столиці та Київській області, внаслідок якої загинули мирні жителі, десятки людей отримали поранення, а рятувальники досі продовжують пошуки людей під завалами зруйнованого житлового будинку.

    Про рішення офіційно звернутися до Радбезу ООН повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, українська дипломатія отримала доручення негайно винести питання російського удару на міжнародний рівень та домагатися жорсткої реакції світової спільноти.

    Глава МЗС наголосив, що йдеться не лише про черговий ракетний чи дроновий обстріл, а про масштабний акт терору проти цивільного населення України. Сибіга заявив, що Росія цілеспрямовано атакує мирних мешканців, житлові квартали та гуманітарну інфраструктуру, а тому міжнародні організації мають дати чітку політичну та правову оцінку діям Москви.

    «Я доручив негайно скликати засідання Ради Безпеки ООН та використати інші міжнародні майданчики для реагування на вбивства Росією українських цивільних осіб та напади на гуманітарних працівників», — заявив міністр.

    За словами Сибіги, Україна очікує від міжнародних партнерів не лише заяв підтримки, а й конкретних дій у відповідь на посилення російських ударів по українських містах. Він підкреслив, що нинішній рівень атак демонструє ескалацію російського терору та вимагає консолідованої реакції міжнародної спільноти.

    Міністр окремо звернув увагу на масштаби трагедії у Києві. За офіційними даними, внаслідок нічної атаки загинули щонайменше вісім людей, серед яких 12-річна дитина. Ще 44 людини отримали поранення різного ступеня тяжкості. Частина постраждалих перебуває у лікарнях столиці. Крім того, за інформацією рятувальників, близько 20 людей досі вважаються зниклими безвісти.

    Найбільших руйнувань зазнав Дарницький район Києва, де внаслідок російського удару було частково зруйновано багатоповерховий житловий будинок. Після влучання частина конструкцій обвалилася, під завалами опинилися мешканці будинку. На місці трагедії від моменту удару безперервно працюють підрозділи Державна служба України з надзвичайних ситуацій, медики, поліцейські та комунальні служби.

    Рятувальники проводять пошуково-рятувальну операцію, використовуючи спеціальну техніку, кінологів та інженерні підрозділи. У ДСНС зазначають, що роботи ускладнюються масштабом руйнувань та ризиком повторного обвалу конструкцій.

    На тлі трагедії українська дипломатія розпочала додаткову міжнародну кампанію для привернення уваги іноземних партнерів до наслідків російських ударів по цивільних об’єктах. Андрій Сибіга повідомив, що доручив усім українським дипломатичним установам за кордоном 15 травня приспустити державні прапори та відкрити книги співчуття у пам’ять про загиблих у Києві.

    Крім того, Міністерство закордонних справ України запросить усіх іноземних послів, які працюють у Києві, відвідати місце удару у Дарницькому районі. Українська влада планує показати дипломатам масштаби руйнувань житлового будинку та наслідки атаки для мирного населення.

    У МЗС наголошують, що подібні візити мають стати додатковим свідченням того, що Росія продовжує атакувати саме цивільну інфраструктуру та житлові квартали, попри заяви Кремля про нібито удари виключно по військових цілях.

    Передумовою нового звернення України до міжнародних організацій стала нічна комбінована атака Росії 14 травня. За попередніми даними, окупанти застосували ракети та ударні безпілотники. У різних районах Києва були зафіксовані вибухи, пожежі та руйнування. Постраждали житлові будинки, цивільна інфраструктура та автомобілі.

    На тлі наслідків атаки київська влада оголосила 15 травня днем жалоби за загиблими. У столиці приспустять державні прапори, а також скасують усі розважальні заходи.

  • Україна скликає Радбез ООН після масованої атаки РФ: Київ вимагає жорсткої міжнародної реакції

    Україна скликає Радбез ООН після масованої атаки РФ: Київ вимагає жорсткої міжнародної реакції

    Україна ініціює термінове засідання Рада Безпеки ООН після нової хвилі масованих російських обстрілів, які призвели до загибелі цивільних та значних руйнувань у кількох містах країни. Засідання заплановане на 20 квітня і має стати важливим дипломатичним кроком Києва у відповідь на ескалацію атак. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, наголосивши, що Україна вимагатиме від міжнародної спільноти рішучої реакції на удари по цивільній інфраструктурі. За його словами, під вогнем опинилися Київ, Одеса та Дніпро, де зафіксовано найбільші руйнування та людські втрати.

    За офіційними даними, внаслідок атак загинули щонайменше 15 осіб, серед них дитина, а понад 100 людей по всій країні отримали поранення. У Міністерстві закордонних справ підкреслюють, що ці удари мають системний характер і є частиною воєнної стратегії Росії, спрямованої на ураження цивільних об’єктів і критичної інфраструктури. За словами Сибіги, атаки не є випадковими — вони плануються заздалегідь і санкціонуються на найвищому рівні російського керівництва, що свідчить про цілеспрямовану тактику ведення війни проти мирного населення.

    Україна має намір використати засідання Радбезу як платформу для представлення доказів руйнувань, свідчень постраждалих та інформації про масштаби застосування ракет і безпілотників. Київ наполягатиме на посиленні санкційного тиску на Росію, збільшенні військової допомоги, зокрема систем протиповітряної оборони, а також на міжнародному визнанні таких атак воєнними злочинами. Водночас українська дипломатія акцентує на необхідності ширшої консолідації партнерів для протидії російській агресії та притягнення винних до відповідальності.

    Попри важливість такого кроку, ефективність рішень ООН у подібних ситуаціях залишається обмеженою через право вето постійних членів Ради Безпеки, серед яких є Росія. Це ускладнює ухвалення обов’язкових до виконання рішень або запровадження нових санкцій у межах цього органу. Водночас засідання Радбезу відіграють важливу роль у фіксації фактів воєнних злочинів, формуванні міжнародної позиції та посиленні політичного й дипломатичного тиску на державу-агресора.

    Останні атаки стали частиною серії інтенсивних обстрілів, які Росія здійснює по українських містах упродовж останнього часу. За даними української сторони, під час цих ударів застосовувалися різні типи ракет і безпілотників, частину з яких вдалося збити силам протиповітряної оборони, однак значна кількість досягла своїх цілей. У Києві пошкоджено житлові будинки, транспортну та комерційну інфраструктуру, в Одесі зафіксовано масштабні пожежі та руйнування житла, а в Дніпрі — ураження підприємств і адміністративних будівель.

    Міжнародна реакція на ці події вже формується: низка держав і міжнародних організацій засудили удари по цивільних об’єктах і закликали до посилення підтримки України. Очікується, що засідання Ради Безпеки ООН стане важливим майданчиком для координації подальших дій партнерів і обговорення нових кроків у відповідь на агресію.

    Таким чином, ініціатива України щодо скликання засідання Радбезу є не лише реакцією на конкретну атаку, а й частиною ширшої дипломатичної стратегії. Київ прагне не тільки зафіксувати злочини Росії на міжнародному рівні, а й домогтися реальних рішень — від посилення санкцій до збільшення військової допомоги. У нинішніх умовах це один із ключових інструментів, який

  • Україна вимагає надзвичайного засідання Ради Безпеки ООН після ракетного удару на дитячу лікарню у Києві

    Україна вимагає надзвичайного засідання Ради Безпеки ООН після ракетного удару на дитячу лікарню у Києві

    Україна вимагає надзвичайного засідання Ради Безпеки ООН через ракетну атаку Росії, у тому числі по дитячій лікарні “Охматдит” у Києві.

    Сьогодні, 8 липня, після ракетного удару російських сил по дитячій лікарні “Охматдит” у Києві, де за даними президента України Володимира Зеленського загинули люди, Україна ініціює скликання надзвичайного засідання Ради Безпеки ООН. Зеленський заявив, що є докази прямого влучання ворожої ракети, відкидаючи інформацію Росії про українську ППО як причину удару.

    Сьогодні, 8 липня, близько о 09:40, російські сили здійснили ракетні удари по різних регіонах України. Наразі відомо про 28 загиблих та 112 постраждалих.

    Під час масованого ракетного обстрілу Російська Федерація випустила 38 ракет різних типів, із яких українська ППО знищила 30.

    Серед інших об’єктів, росіяни атакували дитячу лікарню “Охматдит” у Києві, де загинули двоє людей, а можливі і ще загиблі під завалами.

  • “Без втоми”: Словенія в ООН засуджує втрати серед цивільного населення в Україні внаслідок війни

    “Без втоми”: Словенія в ООН засуджує втрати серед цивільного населення в Україні внаслідок війни

    Під час засідання Ради безпеки ООН постійний представник Словенії при організації, Самуель Жбогар, висловив позицію щодо війни в Україні, зазначивши, що не можна говорити про будь-яку “втому”, доки цивільні гинуть від обстрілів та порушується Статут ООН.

    “Поки порушуються принципи Статуту ООН та міжнародного права, поки страждають цивільні, не може бути втоми. Ми повинні називати агресію тим, чим вона є – знову й знову”, – відзначив Жбогар.

    Він відзначив, що обговорення питань України в Раді безпеки ООН мають “дещо повторюваний характер” через те, що ситуація не змінилася. Жбогар осудив російську агресію проти України, яка, на його думку, продовжує порушувати Статут ООН, міжнародне право, права людини та гуманітарне право.

    Дипломат висловив думку, що Рада безпеки “повинна припинити мовчанку й виступити на захист Статуту ООН та миру”. Водночас він обіцяв, що Словенія продовжить надавати непохитну підтримку суверенітету та територіальній цілісності України.

    На засіданні Ради безпеки ООН, яке відбулося в середу за запитом США, розглядались питання щодо порушень Росією та Північною Кореєю резолюцій, стосовно постачання північнокорейської зброї до Росії.