Позначка: радіолокаційні станції

  • Удар по базі «Шахедів» у Росії: ЗСУ уразили дронопорт, склади пального та системи стеження

    Удар по базі «Шахедів» у Росії: ЗСУ уразили дронопорт, склади пального та системи стеження

    Українські військові завдали серії ударів по об’єктах російської армії, які забезпечують зберігання, підготовку та застосування ударних безпілотників. У Брянській області РФ під ураження потрапили склад дронів «Герань», дронопорт, паливний склад, а також радіолокаційні станції та пункти управління БпЛА. Окремий удар Сили оборони завдали по командно-спостережному пункту російських військ на Донеччині.

    Про це 29 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За інформацією військового командування, удари відбувалися протягом 28 жовтня та в ніч проти 29 жовтня. Основними цілями стали три об’єкти інфраструктури ударних безпілотників у районі населеного пункту Навля Брянської області Росії.

    Зокрема, українські військові повідомили про ураження складу зберігання дронів «Герань», які російська армія використовує для повітряних атак на українські міста. Також під удар потрапив дронопорт — об’єкт інфраструктури для обслуговування та застосування безпілотників.

    Третьою ціллю став склад паливно-мастильних матеріалів, необхідних для забезпечення роботи військової техніки та відповідної інфраструктури.

    У Генштабі наголосили, що ураження цих об’єктів має зменшити можливості російської армії здійснювати нові атаки ударними дронами різних модифікацій по території України.

    Однак операція не обмежилася лише інфраструктурою безпілотників поблизу Навлі. Українські захисники також атакували радіолокаційні станції, які використовуються російськими військами для виявлення повітряних цілей і контролю повітряного простору.

    За повідомленням Генерального штабу, дві РЛС були уражені в районах Стародуба та Медведового Брянської області.

    Виведення з ладу або пошкодження таких систем може ускладнити противнику своєчасне виявлення повітряних загроз, оскільки радіолокаційні станції є важливими елементами військової системи спостереження.

    У Генштабі зазначили, що ураження РЛС створює прогалини в радіолокаційному полі російських військ.

    Крім того, під удар потрапили два пункти управління безпілотниками в районах населених пунктів Савлукове та Вітовка. Такі об’єкти забезпечують координацію застосування БпЛА, тому їхнє ураження може порушувати роботу відповідних підрозділів противника.

    Таким чином, за заявою українського командування, Сили оборони атакували не лише місця зберігання дронів, а й інші елементи військової інфраструктури, необхідні для їхнього застосування та прикриття.

    Одночасно українські військові повідомили про удар по командно-спостережному пункту російських окупантів у районі Новогродівки Донецької області.

    Такі пункти використовуються для управління підрозділами, спостереження за обстановкою та координації дій військових на певних ділянках фронту.

    Ураження командного об’єкта може ускладнити управління російськими силами, однак конкретні наслідки цього удару Генеральний штаб поки не деталізував.

    Важливо, що в офіційному повідомленні йдеться саме про ураження перелічених цілей. Кількість знищених безпілотників, масштаби пошкоджень складів, втрати російських військових та ступінь виведення об’єктів із ладу не уточнювалися.

    Незалежного підтвердження всіх результатів операції на момент оприлюднення повідомлення також не було.

    Це не перша українська атака на інфраструктуру російських ударних безпілотників у Брянській області. Раніше Сили оборони вже повідомляли про ураження військових об’єктів, пов’язаних зі зберіганням і підготовкою дронів, поблизу Навлі.

    Росія використовує безпілотники сімейства «Герань», зокрема апарати, створені на основі іранських Shahed, для регулярних ударів по українській енергетиці, житлових кварталах та інших об’єктах.

    Водночас для проведення масованих атак російським військам потрібна розгалужена система забезпечення: місця зберігання дронів, майданчики запуску, пальне, засоби зв’язку та управління.

    Саме тому удари по відповідній інфраструктурі можуть впливати не лише на окремі запуски, а й на загальну здатність російських військ підтримувати інтенсивність дронових атак.

    За день до нової операції, 27 жовтня та в ніч проти 28 жовтня, Сили оборони також повідомляли про ураження російського зенітного ракетного комплексу «Тор-М2», радіолокаційної станції та засобів радіоелектронної боротьби.

    Подібні операції спрямовані на послаблення російської протиповітряної оборони, систем спостереження та військової логістики.

    У Генеральному штабі наголосили, що удари по військових об’єктах противника здійснюються Україною в межах права на самооборону, передбаченого статтею 51 Статуту ООН.

    Українське командування заявило, що такі дії триватимуть до повного припинення російської збройної агресії.

    Отже, протягом 28–29 жовтня Сили оборони повідомили про комплексне ураження російської військової інфраструктури в Брянській області та на окупованій частині Донеччини. Головними цілями стали об’єкти, пов’язані із застосуванням ударних дронів, радіолокаційним спостереженням і управлінням військами.

    Наскільки суттєво ці удари вплинуть на інтенсивність подальших російських атак, стане зрозуміло після уточнення масштабів пошкоджень та оцінювання наслідків операції.

  • ЗСУ пробили «очі» російської армії: під удар потрапили радари та командні пункти окупантів

    ЗСУ пробили «очі» російської армії: під удар потрапили радари та командні пункти окупантів

    Сили оборони України провели серію ударів по російських військових об’єктах одразу на кількох напрямках. Протягом 24 жовтня та в ніч проти 25 жовтня українські підрозділи уразили радіолокаційні станції на території Бєлгородської області РФ, командні пункти на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей, а також місця зосередження російських військовослужбовців на Донеччині.

    Про результати операцій 25 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у своєму офіційному Telegram-каналі.

    Одним із важливих результатів стало ураження російських радіолокаційних станцій у районах населених пунктів Гостищево та Курганне Бєлгородської області.

    Ці засоби використовуються для спостереження за повітряною обстановкою та виявлення повітряних цілей. Радіолокаційні станції є важливими елементами системи протиповітряної оборони, оскільки допомагають військовим отримувати інформацію про наближення безпілотників та інших літальних апаратів.

    У Генштабі пояснили, що ураження таких об’єктів послаблює можливості противника контролювати повітряний простір.

    «Ураження РЛС створює прогалини в радіолокаційному полі противника та розширює можливості Сил оборони України застосовувати безпілотні системи на всіх рівнях», — наголосили українські військові.

    Інакше кажучи, пошкодження радарів може ускладнити російським підрозділам своєчасне виявлення повітряних цілей і створити додаткові можливості для українських операцій.

    Однак точні типи уражених станцій та ступінь їхнього пошкодження поки не оприлюднені.

    Паралельно Сили оборони завдали ударів по системі управління російських військ на тимчасово окупованих українських територіях.

    Зокрема, під удар потрапив пункт управління одного з підрозділів окупаційної армії в районі Тарасівки Запорізької області.

    Ще однією ціллю став командно-спостережний пункт російських військ неподалік Голої Пристані на Херсонщині.

    Такі об’єкти використовуються для координації дій підрозділів, спостереження за обстановкою та передавання бойових наказів.

    За оцінкою Генштабу, їх ураження порушує управління російськими військами й ускладнює координацію підрозділів на полі бою.

    Окрему увагу українські захисники приділили місцям зосередження особового складу противника.

    На Донеччині удари завдали по районах населених пунктів Миколаївка та Новоукраїнка.

    На Запоріжжі були уражені позиції та місця скупчення російських військових у районах Бердянська, Охрімівки й Тарасівки.

    Водночас Генеральний штаб поки не повідомив точну кількість втрат особового складу, знищеної техніки або пошкоджених військових об’єктів унаслідок цих атак.

    Операції відбулися на тлі продовження українських ударів по військовій інфраструктурі противника.

    Зокрема, напередодні, 24 жовтня, Генштаб повідомляв про ураження двох підприємств російського оборонно-промислового комплексу та літака на аеродромі «Єйськ».

    Українські військові регулярно застосовують безпілотні системи для ударів по засобах спостереження, командних пунктах, військовій логістиці та об’єктах забезпечення російської армії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабну операцію Сил безпілотних систем у Криму та на окупованих територіях, під час якої українські підрозділи атакували газові компресорні станції, транспортні об’єкти, військову техніку та логістичні маршрути окупантів.

    Такі удари спрямовані на послаблення можливостей російського угруповання вести бойові дії та забезпечувати свої підрозділи на фронті.

    У Генеральному штабі підкреслили, що українські військові продовжуватимуть системну роботу проти важливих військових цілей противника.

    Наразі підтверджено ураження низки радіолокаційних станцій, пунктів управління та районів зосередження російських військових. Остаточні результати операцій і масштаби завданих втрат ще встановлюються.

  • Ракетна дуель у Перській затоці: Вашингтон і Тегеран перейшли до прямих ударів

    Ракетна дуель у Перській затоці: Вашингтон і Тегеран перейшли до прямих ударів

    Ситуація між Сполученими Штатами та Іраном різко загострилася після взаємного обміну ударами по військових і стратегічних об’єктах у регіоні Перської затоки та поблизу Ормузької протоки. Експерти вже називають події одним із найнебезпечніших витків конфронтації за останній період, оскільки сторони перейшли до прямої військової взаємодії із застосуванням ракет, дронів та ударів по інфраструктурі спостереження.

    Про це повідомляють Reuters та ABC News із посиланням на Центральне командування США (CENTCOM) та Корпус вартових ісламської революції Ірану (КВІР).

    За заявою іранської сторони, КВІР здійснив ракетні удари по американських військових об’єктах у регіоні Перської затоки, які Тегеран розглядає як відповідь на попередні дії США проти іранської прибережної інфраструктури. Іранські військові стверджують, що операція мала «обмежений і цільовий характер», спрямований виключно на об’єкти американських сил у регіоні.

    У свою чергу, Центральне командування США повідомило, що Іран випустив щонайменше сім балістичних ракет у напрямку Кувейту та Бахрейну — регіонів, де розташовані ключові американські військові бази та логістичні центри.

    За даними Пентагону, система протиракетної оборони зуміла перехопити щонайменше шість ракет, ще одна не досягла запланованої цілі. Американська сторона наголошує, що суттєвих пошкоджень інфраструктури не зафіксовано.

    Також повідомляється, що сили США брали участь у відбитті комбінованих атак, включно з ракетами та безпілотниками, які були спрямовані на військові об’єкти в Кувейті та Бахрейні.

    Перед іранським ракетним обстрілом американські військові заявили про знищення чотирьох ударних безпілотників Ірану, які рухалися у напрямку Ормузької протоки. У CENTCOM підкреслили, що ці дрони становили пряму загрозу для морського судноплавства в одному з найважливіших енергетичних коридорів світу.

    Після цього Сполучені Штати завдали ударів по іранських радіолокаційних станціях у районах Горука та на острові Кешм. За даними американських військових, ці об’єкти використовувалися для контролю повітряного та морського руху в стратегічно важливій частині Перської затоки.

    У Вашингтоні заявили, що ці дії мали «обмежений оборонний характер» і були спрямовані на нейтралізацію систем спостереження, які могли використовуватися для координації подальших атак.

    Обидві сторони поширюють взаємно суперечливі заяви щодо наслідків ударів. Іранські медіа стверджують про ураження американських об’єктів, включно зі штабом 5-го флоту ВМС США в Бахрейні, однак Пентагон категорично заперечує ці повідомлення.

    Американська сторона наголошує, що втрат серед особового складу немає, а всі ключові об’єкти продовжують функціонувати у штатному режимі. У той же час Тегеран заявляє про «успішне досягнення цілей операції», не надаючи незалежного підтвердження своїх тверджень.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація в районі Ормузької протоки — одного з найважливіших маршрутів світових постачань нафти і скрапленого газу. Будь-яке загострення в цьому регіоні здатне миттєво вплинути на глобальні енергетичні ринки, ціни на нафту та логістику міжнародної торгівлі.

    Аналітики зазначають, що обидві сторони дедалі частіше завдають ударів по об’єктах, які пов’язані не лише з військовою інфраструктурою, а й із системами спостереження та контролю морських шляхів.

    Події розгортаються на тлі фактичної стагнації дипломатичних контактів між Вашингтоном і Тегераном. Жодна зі сторін не демонструє готовності до деескалації, натомість риторика стає дедалі жорсткішою.

    За даними західних ЗМІ, у політичному та військовому керівництві США розглядаються різні сценарії подальших дій у разі повторних атак на американські сили в регіоні. Серед них не виключається і розширення масштабів військової операції проти Ірану.

    Експерти попереджають, що подальше загострення може перерости у ширший регіональний конфлікт із потенційним залученням союзників обох сторін та серйозними наслідками для глобальної безпеки та енергетичного ринку.