Golosnovinua.com

Позначка: Радослав Сікорський

  • Варшава обурена рішенням Львівської облради: під питанням опинилося постачання зброї Україні

    Варшава обурена рішенням Львівської облради: під питанням опинилося постачання зброї Україні

    Польща, за інформацією українських журналістів, могла призупинити підготовку до передачі масштабного пакета військової допомоги Україні після рішення Львівської обласної ради проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Ініціатива спричинила гостру дипломатичну суперечку між Києвом і Варшавою. На неї відреагували прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, очільник польського оборонного відомства Владислав Косіняк-Камиш та міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Водночас повідомлення про зупинення військових поставок поки ґрунтується лише на інформації анонімного джерела.

    Про можливе призупинення допомоги 21 жовтня повідомило ТСН із посиланням на співрозмовника, обізнаного із ситуацією.

    За твердженням джерела, голосування депутатів відбулося саме тоді, коли Польща готувалася передати Україні чергову велику партію військової допомоги.

    Після виникнення дипломатичного конфлікту процес нібито поставили на паузу.

    Що відомо про можливе призупинення польської допомоги

    За словами співрозмовника ТСН, рішення Львівської облради безпосередньо вплинуло на підготовку військового пакета.

    Джерело стверджує, що постачання тимчасово призупинили, а українські дипломати намагаються врегулювати конфлікт.

    Однак офіційної заяви польського Міністерства оборони щодо припинення передачі озброєння наразі немає.

    Також не повідомляється, які саме види військової техніки або боєприпасів могли входити до згаданого пакета.

    Невідомими залишаються його вартість, обсяги, заплановані строки відправлення та можливий термін затримки.

    Тому інформацію про призупинення допомоги поки не можна вважати остаточно підтвердженим рішенням польського уряду.

    Яке рішення ухвалила Львівська обласна рада

    20 жовтня депутати Львівської обласної ради проголосували за проголошення 2027 року роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича.

    Ініціатива передбачала проведення тематичних заходів, присвячених українському національно-визвольному руху та його діячам.

    Автором пропозиції був депутат Святослав Шеремета, який очолює комісію обласної ради з питань культури.

    Рішення мало регіональний характер і стосувалося Львівської області.

    Однак його зміст викликав негативну реакцію польських політиків через історичні суперечності щодо діяльності УПА та постаті Романа Шухевича.

    У Польщі питання відповідальності УПА за масові вбивства польського цивільного населення на Волині та в Галичині залишається особливо чутливим.

    Водночас в Україні УПА також розглядають у контексті боротьби за незалежність держави.

    Різні історичні оцінки не скасовують необхідності дослідження та визнання злочинів проти цивільного населення.

    Дональд Туск різко відреагував на рішення

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що рішення Львівської облради ускладнює роботу політикам, які підтримують Україну.

    Він повідомив, що раніше попереджав президента Володимира Зеленського про можливі негативні наслідки подібних ініціатив для двосторонніх відносин.

    За оцінкою польського прем’єра, такі суперечки можуть використовувати противники України.

    Позицію Туска 21 жовтня висвітлило польське видання Gazeta Wyborcza.

    Своє невдоволення також висловив віцепрем’єр-міністр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

    Він заявив, що вшанування УПА та її командування в такому форматі завдає шкоди українсько-польському партнерству.

    Однак у перевірених публічних заявах посадовців не міститься підтвердження рішення про припинення військової допомоги.

    Польща запровадила обмеження щодо українського депутата

    Дипломатична суперечка вже спричинила конкретні політичні дії.

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив про підписання розпорядження щодо внесення Святослава Шеремети до списку осіб, небажаних для в’їзду до Польщі.

    Таке рішення польська сторона пов’язала з ініціативою щодо проголошення 2027 року роком УПА.

    Крім того, представники деяких польських міст запропонували переглянути партнерські відносини зі Львовом.

    Зокрема, посадовці Кракова та Перемишля виступили за обговорення можливого призупинення міжміської співпраці.

    Таким чином, наслідки суперечки вже вийшли за межі заяв на рівні центральних урядів.

    МЗС України дистанціювалося від рішення обласної ради

    21 жовтня Міністерство закордонних справ України офіційно прокоментувало ситуацію.

    У відомстві зазначили, що рішення Львівської облради було ухвалене без консультацій із дипломатами та центральними органами державної влади.

    МЗС назвало ініціативу контрпродуктивною для розвитку українсько-польських відносин.

    Дипломати наголосили, що двом країнам вдалося досягти суттєвого прогресу у стратегічному партнерстві, зокрема в оборонній співпраці та вирішенні історичних питань.

    Українське зовнішньополітичне відомство також підкреслило: рішення місцевих рад не повинні створювати загроз національним інтересам України.

    Водночас у МЗС закликали польську сторону утримуватися від різких кроків, які можуть ускладнити нормалізацію відносин.

    У Польщі заявили про можливий перегляд рішення

    На тлі дипломатичної суперечки заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький повідомив, що отримав запевнення від представників оточення Володимира Зеленського щодо подальшої долі рішення Львівської облради.

    За його словами, українська сторона дала зрозуміти, що ухвала не повинна набути практичної реалізації.

    Про це 21 жовтня повідомило польське видання Euronews.

    Водночас такі запевнення не дорівнюють формальному скасуванню рішення Львівською обласною радою.

    Для юридичної зміни або скасування документа необхідні відповідні процедури на рівні органу, який його ухвалив.

    Тому остаточний статус рішення потребує додаткового уточнення.

    Чому суперечка важлива для військової співпраці

    Польща залишається одним із ключових партнерів України в оборонній сфері.

    Від початку повномасштабного російського вторгнення Варшава надавала українській армії озброєння, боєприпаси та військову техніку.

    Крім того, польська територія має важливе значення для логістики міжнародної військової допомоги.

    Через Польщу проходять маршрути постачання обладнання та вантажів від інших держав-партнерів.

    Саме тому можливі обмеження військової співпраці викликають особливе занепокоєння.

    Водночас необхідно розмежовувати кілька різних процесів: передачу Польщею власного озброєння, транзит міжнародної допомоги через польську територію та загальну оборонну співпрацю.

    Навіть якщо відправлення окремого пакета справді затримали, це не означатиме автоматичного припинення всієї військової підтримки чи транзиту озброєння через Польщу.

    Публічних підтверджень таких масштабних обмежень немає.

    Що буде далі

    За інформацією джерела ТСН, українська та польська сторони вже працюють над розв’язанням суперечки дипломатичними каналами.

    Водночас офіційні представники обох країн продовжують наголошувати на важливості стратегічного партнерства.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від позиції Львівської облради, результатів дипломатичних консультацій і рішень польського уряду.

    Станом на 21 жовтня підтверджено дипломатичний конфлікт через проголошення 2027 року роком УПА та різку реакцію польських посадовців. Однак призупинення військового пакета залишається твердженням анонімного джерела, яке не отримало офіційного підтвердження.

    Саме це розмежування є принциповим для оцінки реальних наслідків суперечки для обороноздатності України.

  • «Скажи своєму начальнику: досить»: Сікорський публічно розніс Лаврова в Радбезі ООН

    «Скажи своєму начальнику: досить»: Сікорський публічно розніс Лаврова в Радбезі ООН

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час засідання Ради Безпеки ООН різко відповів своєму російському колезі Сергію Лаврову та спростував низку тверджень Москви про Україну. Лавров залишив залу буквально перед виступом польського дипломата, однак Сікорський все одно звернувся до нього напряму. Про це пише польське видання RMF24.

    «Припини руйнувати майбутнє Росії, Сергію. Я знаю, що ти слухаєш. Скажи своєму начальнику, що досить», — заявив Сікорський.

    Польський міністр сказав, що Росія може припинити війну в будь-який момент, і звинуватив Кремль у подальшій ескалації. За його оцінкою, Володимир Путін не досяг заявлених цілей повномасштабної війни, але продовжує тиснути на Україну та провокувати НАТО.

    Сікорський також відповів на російські твердження щодо подій 2014 року. Він нагадав, що особисто перебував у Києві разом із главами МЗС Німеччини та Франції, і відкинув російську версію про нібито «державний переворот». За його словами, Віктора Януковича усунув демократично обраний парламент після подій Майдану.

    Окремо польський дипломат спростував російські заяви про начебто заборону російської мови в Україні. Він зазначив, що нещодавно сам був у Києві й чув, що російська мова там залишається широко вживаною.

    Виступ Сікорського відбувся під час його візиту до Нью-Йорка на високорівневий тиждень 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН. Польське МЗС заздалегідь повідомляло, що серед ключових тем для глави дипломатії будуть російська агресія проти України, міжнародна безпека та захист принципів Статуту ООН.

    Того ж засідання Лавров заявив, що Росія нібито готова до переговорів щодо «стійкого та справедливого миру», але водночас прямо сказав, що Москва не збирається робити паузу у воєнних діях на час переговорів.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також виступив у Радбезі ООН і поставив Лаврову низку запитань щодо війни, наголосивши, що російська сторона продовжує перекладати відповідальність за агресію на Україну, Захід і НАТО.

    Для «Ненька інфо» до цього матеріалу логічно додати кілька внутрішніх посилань. Раніше видання писало, що Сікорський попереджав про можливі російські провокації проти НАТО, а також звинувачував Москву у спробах посварити Польщу та Україну через історичні питання.

    Сікорський: Росія намагається посварити Польщу та Україну через історію

    Сікорський попередив про можливі провокації Росії проти НАТО

    Також «Ненька інфо» раніше писала про оцінку Сікорського, що стратегічна ініціатива у війні більше не належить Росії.

    «Ініціатива більше не у Росії» — Сікорський

  • Захист кордонів ЄС: Радослав Сікорський закликав посилити обмеження для громадян Росії та дипломатів

    Захист кордонів ЄС: Радослав Сікорський закликав посилити обмеження для громадян Росії та дипломатів

    На тлі зростаючої хвилі гібридних загроз, диверсій та саботажу на території Європейського Союзу, Польща висунула нові жорсткі ініціативи щодо безпеки. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський виступив за запровадження додаткових обмежень для громадян Російської Федерації та працівників російських дипломатичних місій.

    Біометричні документи та жорсткіший контроль пересування

    Виступаючи під час спільної зустрічі міністрів закордонних справ у форматі Weimar Triangle за участю колег із Німеччини та Франції, Сікорський наголосив на необхідності перегляду європейської політики щодо допуску росіян до Шенгенської зони.

    Серед ключових пропозицій польської сторони:

    • Спеціальні документи та біометрія: Введення суворих вимог щодо використання виключно біометричних паспортів із чипами для в’їзду громадян РФ на територію ЄС (варто зазначити, що на національному рівні Польща вже офіційно припинила визнання старих небіометричних російських паспортів для в’їзду та перебування).
    • Обмеження шенгенських віз: Суттєве скорочення видачі туристичних і довгострокових віз для росіян.
    • Контроль дипломатів: Скорочення чисельності російського дипломатичного корпусу в країнах ЄС (за оцінками Варшави, щонайменше 40% із понад 2 000 акредитованих дипломатів РФ виконують завдання, не сумісні з їхнім статусом, фактично працюючи на розвідку), а також обмеження їхнього пересування виключно межами тих держав, де вони офіційно акредитовані.

    «Росія намагається зруйнувати ЄС зсередини, і їй не можна дозволяти користуватися перевагами вільного пересування», — підкреслив Радослав Сікорський.

    Ці ініціативи лунають на тлі серії нещодавніх інцидентів і диверсій на об’єктах європейської оборонної інфраструктури, що змушує країни НАТО та ЄС переходити до набагато жорсткіших контррозвідувальних заходів.

  • «Їдь на війну»: у Польщі жорстоко побили поляка, прийнявши його за українця — Сікорський заговорив про мову ненависті

    «Їдь на війну»: у Польщі жорстоко побили поляка, прийнявши його за українця — Сікорський заговорив про мову ненависті

    У польській Познані резонанс викликало відео жорстокого вуличного побиття чоловіка, якого нападники, судячи з їхніх вигуків, могли прийняти за українця. Згодом поліція встановила важливу деталь: постраждалий насправді є громадянином Польщі. При цьому правоохоронці підтвердили, що під час інциденту звучали антиукраїнські висловлювання. На відео звернув увагу міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який пов’язав подібну агресію з ненависницькою риторикою в політиці.

    Інцидент стався вночі з 22 на 23 серпня на вулиці Towarowa у Познані. Запис нападу почав активно поширюватися польськими соціальними мережами та медіа через кілька днів. На кадрах видно кількох чоловіків, які завдають численних ударів людині, що вже лежить на землі.

    Початково в соцмережах стверджували, що жертвою був українець. Саме ця версія швидко розійшлася мережею, однак польські правоохоронці її спростували.

    У коментарі Wirtualna Polska поліція повідомила, що побитий чоловік є поляком. Таким чином, твердження про те, що нападники фактично побили громадянина України, виявилося неправильним.

    Однак це не знімає питання щодо можливого антиукраїнського мотиву поведінки нападників.

    Під час конфлікту на записі можна почути висловлювання, пов’язані з Україною та війною. Польські та українські медіа повідомляють, що чоловікові кричали, аби він їхав на війну, а також вигукували образи, пов’язані з УПА та Степаном Бандерою. Саме через ці репліки виникло припущення, що нападники сприйняли свою жертву як українця.

    Водночас формулювання про те, що чоловіка побили саме через те, що його помилково вважали українцем, поки варто використовувати обережно. Остаточну юридичну кваліфікацію мотивів нападу мають дати польські правоохоронці та прокуратура.

    За інформацією, поширеною медіа, перед побиттям група чоловіків поводилася агресивно, запускала феєрверки та чіплялася до дівчат. Постраждалий втрутився у ситуацію, після чого конфлікт переключився на нього. Його повалили на землю та почали бити, зокрема ногами.

    Запис із місця події показує, що удари продовжували завдавати навіть тоді, коли чоловік перебував на землі. За даними польського ресурсу Podejrzani, на відео можна побачити чотирьох чоловіків, які завдають потерпілому численних ударів по тілу, зокрема в район голови. Людина, яка знімала подію, намагалася звертатися до нападників, однак це не зупинило агресію.

    Цікаво, що після конфлікту його учасники розійшлися ще до прибуття правоохоронців. Коли патруль приїхав на місце, ні нападників, ні постраждалого там уже не було.

    Пізніше поліція встановила потерпілого. За інформацією Wirtualna Polska, чоловік перебував у стані алкогольного сп’яніння та не захотів подавати офіційну заяву про побиття. Це, однак, не означає автоматичного завершення справи. Поліція вирішила передати зібрані матеріали до прокуратури, щоб та оцінила можливість розпочати провадження з власної ініціативи.

    Саме цей момент суттєво доповнює початкову інформацію про те, що правоохоронці лише «встановлюють учасників нападу». Польська поліція вже підтвердила особу потерпілого та його громадянство, а матеріали щодо самого інциденту мають отримати подальшу юридичну оцінку.

    Особливого політичного звучання історія набула після реакції глави польської дипломатії Радослава Сікорського.

    «Їдь на війну»: у Польщі жорстоко побили поляка, прийнявши його за українця — Сікорський заговорив про мову ненависті
    Радослав Сікорський поширив відео побиття у соцмережі Х

    Він поширив відео інциденту в соцмережі X та написав: «Спочатку були ненависницькі слова націоналістичних політиків».

    Фактично Сікорський перевів дискусію з площини одного вуличного конфлікту на значно ширшу тему — наслідки радикальної антиукраїнської риторики всередині Польщі.

    І цей контекст зараз особливо чутливий. Польща прихистила мільйони українців після початку повномасштабного російського вторгнення, стала одним із ключових логістичних центрів військової та гуманітарної допомоги Україні. Водночас останніми роками українське питання дедалі активніше використовується у внутрішньополітичних суперечках — від теми соціальних виплат і міграції до історичних конфліктів.

    Інцидент у Познані не є першим випадком насильства останнього часу, де фігурує українське походження потерпілих.

    Буквально за кілька днів до поширення цього відео поліція Познані повідомила про іншу справу. 26 серпня у трамваї №7 43-річний чоловік без очевидної причини причепився до 28-річного громадянина України, а під час конфлікту вдарив його в обличчя та живіт і ображав через національність. Поліція затримала підозрюваного того самого дня. Правоохоронці заявили, що його підозрюють щонайменше у шести подібних нападах у Познані, а через рецидив йому може загрожувати до 7,5 року позбавлення волі.

    Ще один показовий випадок стався в Познані 17 липня. Тоді двоє чоловіків у трамваї словесно чіплялися до пасажира-іноземця. За нього заступився 67-річний поляк. Після виходу з трамвая конфлікт продовжився, і чоловіка побили. Поліція згодом затримала двох підозрюваних.

    Ці епізоди не дають підстав автоматично говорити про всіх поляків чи про всю Польщу як про вороже середовище для українців. Вони, однак, демонструють проблему, на яку фактично вказав Сікорський: агресивна політична та суспільна риторика може перестати залишатися лише словами.

    Особливо символічним у цьому сенсі став саме випадок на вулиці Towarowa. Якщо версія про те, що нападники сприйняли потерпілого як українця, буде остаточно підтверджена слідством, вийде парадоксальна ситуація: антиукраїнська агресія зрештою обернулася насильством проти самого громадянина Польщі.

    При цьому сам факт антиукраїнських вигуків під час конфлікту вже не залишається лише твердженням анонімних дописів у соцмережах — цю обставину підтверджували польські правоохоронці.

    Тепер ключовим є питання, як прокуратура оцінить зібрані матеріали та чи матиме справа окремий компонент, пов’язаний із мотивом ненависті. Поки що остаточної юридичної кваліфікації, яка дозволяла б стверджувати це як встановлений факт, немає.

    Але відео з Познані вже вийшло далеко за межі звичайної поліцейської хроніки. Реакція глави МЗС Польщі перетворила історію на частину ширшої дискусії про те, де проходить межа між політичною боротьбою, антиукраїнськими гаслами та реальною агресією на вулицях.

    І головний парадокс цієї історії виявився саме в особі потерпілого: чоловік, якому під час побиття кричали про Україну та війну, виявився поляком.

  • Ініціатива Варшави: Радослав Сікорський запропонував створити «Європейський легіон» із залученням українських ветеранів

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський виступив за поглиблення військової інтеграції в ЄС та створення постійного «Європейського легіону», який доповнюватиме НАТО й залучатиме досвідчених військових, зокрема українських ветеранів після війни. Про це він заявив у інтерв’ю грецькому виданню Kathimerini.

    Ключові аспекти та аргументи польської дипломатії

    • Мета формування: Створення постійного підрозділу для підвищення обороноздатності континенту, реагування на регіональні кризи та гібридні загрози (зокрема штучні міграційні кризи).
    • Залучення українців: До складу легіону пропонується набирати професіоналів із всієї європейської родини, у тому числі загартованих у боях українських військових із реальним досвідом сучасної війни.
    • Доповнення до НАТО: Формування не замінюватиме Альянс, а посилюватиме «європейську опору» в межах спільної системи безпеки.
    • Самостійність Європи: Сікорський підкреслив, що ЄС повинен узяти на себе відповідальність за власну безпеку, а не розраховувати на допомогу Вашингтона при кожному виклику.
    • Зміна ролі США: Сполучені Штати поступово зміщують фокус на Індо-Тихоокеанський регіон і надаватимуть першочергово розвідувальні та технологічні можливості, тоді як Європа має виконувати основну роботу безпосередньо на землі.

    З заяви міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського:

    «Нам — Європейському Союзу, потрібна набагато глибша військова інтеграція. Ось чому я рішуче виступаю за створення «Європейського легіону» — цілеспрямованої, постійної сили, яка могла б набирати досвідчених професіоналів з ширшої європейської родини, включаючи загартованих у боях українських ветеранів після війни».

     

  • Сікорський: ця зима може стати останнім шансом Путіна

    Сікорський: ця зима може стати останнім шансом Путіна

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що зима 2026–2027 років може стати останньою можливістю для російського диктатора Володимира Путіна спробувати зламати опір України. Водночас він наголосив, що Кремль продовжує використовувати перевірену десятиліттями тактику, намагаючись посварити поляків і українців, аби послабити єдність союзників. Про це глава польської дипломатії сказав в ефірі TVP Info.

    За словами Сікорського, Росія продовжує наступальні дії та масовані обстріли українських міст, однак головною загрозою як для України, так і для Польщі залишається саме Кремль. Міністр наголосив, що Варшава і Київ не є ворогами одне для одного, тоді як Москва протягом століть використовує протиставлення двох народів як інструмент власної геополітичної політики.

    Очільник МЗС Польщі зазначив, що ще з XVII століття російська влада та її агентура систематично намагалися розпалювати конфлікти між поляками й українцями. На його переконання, сучасна Росія продовжує діяти за тією ж схемою, використовуючи інформаційні кампанії та гібридні методи впливу. Саме тому, підкреслив Сікорський, Польща повинна усвідомлювати ці ризики та не дозволити Кремлю досягти своїх цілей.

    Окремо польський міністр попередив про ймовірність нових російських провокацій проти держав-членів НАТО, зокрема Польщі. Він не виключив, що Москва може вдатися до операцій під чужим прапором або інших гібридних сценаріїв. Водночас Сікорський зауважив, що публічне попередження про такі загрози суттєво ускладнює їхню реалізацію та знижує ймовірність успіху подібних операцій.

    Коментуючи переговори державного секретаря США Марко Рубіо та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, які відбулися в Манілі, глава польської дипломатії висловив скепсис щодо можливості досягнення відчутного прогресу. Він зазначив, що 37 хвилин розмови недостатньо для вирішення настільки складних питань, а будь-яке реальне просування до миру можливе лише за умови, якщо Володимир Путін відмовиться від своїх максималістських цілей щодо України та визнає помилковість розв’язаної війни. На думку Сікорського, наразі ознак такої зміни позиції Кремля немає.

    Міністр також звернув увагу на економічний стан Росії. За його словами, за перші два квартали цього року країна продала 44 тонни золота зі своїх резервів, що стало рекордним показником. На його думку, це може свідчити про поступове виснаження фінансових ресурсів Росії, які використовуються для продовження війни.

    Саме тому, вважає Сікорський, майбутня зима може стати вирішальною для Кремля. Якщо Росії не вдасться досягти своїх військово-політичних цілей у цей період, її можливості продовжувати війну можуть істотно зменшитися. Водночас Польща, за словами міністра, зацікавлена не лише в тому, щоб Україна вистояла, а й щоб здобула перемогу, адже це безпосередньо впливає на безпеку всієї Європи.

    Останнім часом Радослав Сікорський неодноразово робив жорсткі заяви щодо Росії. Раніше він наголошував, що Кремль не має достатніх ресурсів для військового нападу на Польщу, а також попереджав про ризик проведення Росією операцій під чужим прапором із використанням українських дронів з метою дискредитації України та послаблення підтримки Києва з боку західних партнерів.

  • Польща попередила про можливу провокацію Росії з українськими дронами

    Польща попередила про можливу провокацію Росії з українськими дронами

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія може готувати масштабну операцію під чужим прапором із використанням українських дронів. За словами польського дипломата, Кремль може спробувати інсценувати атаку на країну-члена НАТО або навіть на власну територію, щоб використати це як привід для подальшої ескалації. Про це Сікорський заявив під час візиту до США, повідомляє Polsat News.

    Очільник польського МЗС наголосив, що Варшава уважно стежить за діями Москви та не виключає сценаріїв, за яких Росія намагатиметься створити штучний привід для агресивних дій або інформаційної кампанії. За його словами, польська сторона має підстави вважати, що одним із можливих інструментів такої провокації можуть стати безпілотники українського типу.

    «Путін навіть сказав щось подібне приблизно місяць тому. Він заявив: якщо на нас нападе країна-член НАТО, ми відповімо. Тому ми підозрюємо, що він планує підготувати українські дрони та використати їх для нападу на країну-члена НАТО або на Росію, а потім відповісти на такий напад», — заявив Радослав Сікорський.

    Міністр вважає, що до подібних кроків російське керівництво може вдатися через складну ситуацію, в якій опинилася Москва на тлі війни проти України. На його думку, Кремль намагається знайти нові способи змінити перебіг подій та виправдати можливу подальшу ескалацію конфлікту.

    Сікорський також провів історичну паралель із подіями, які передували початку Другої світової війни. Він нагадав про Глівіцьку провокацію 1939 року, коли німецькі агенти, переодягнені у польську військову форму, здійснили напад на радіостанцію на території Німеччини, щоб створити привід для вторгнення до Польщі.

    «Такі режими завжди так чинять. Нагадаю про Глівіцьку провокацію 1939 року, коли агенти Абверу, переодягнені в польських солдатів, захопили радіостанції на території тодішнього Рейху. Наше послання Володимиру Путіну таке: ми знаємо, що ти плануєш, не роби цього», — наголосив глава польської дипломатії.

    Заява Сікорського пролунала на тлі дедалі частіших попереджень західних союзників про можливі гібридні операції Росії проти держав-членів НАТО. Раніше у західних медіа з’являлася інформація про те, що американська сторона нібито попередила Польщу щодо ризику обмеженої військової провокації з боку Росії найближчими місяцями. За даними ЗМІ, Москва може спробувати перевірити готовність Альянсу виконувати свої союзницькі зобов’язання.

    Водночас Радослав Сікорський раніше заявляв, що, попри агресивну риторику Кремля, Росія наразі не має достатніх ресурсів для повномасштабного військового нападу на Польщу. На його переконання, російське керівництво дедалі більше стикається з наслідками виснажливої війни проти України.

    Польська влада також наголошує, що загроза для європейських країн уже давно не обмежується лише можливими військовими сценаріями. За оцінками Варшави, Росія активно використовує інструменти гібридної війни, організовуючи кібератаки, диверсії, інформаційні операції та кампанії з дезінформації, спрямовані на дестабілізацію ситуації всередині країн НАТО.

    Особливу увагу, за словами польських посадовців, Кремль приділяє спробам зіпсувати відносини між Україною та Польщею. Російські спецслужби та мережі інтернет-пропаганди активно поширюють матеріали, покликані розпалити історичні суперечки та взаємну недовіру між двома державами. У польському МЗС зазначають, що до таких інформаційних кампаній долучаються й високопосадовці Росії, серед яких заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв та речниця МЗС РФ Марія Захарова.

    У Варшаві переконані, що публічне озвучення можливих планів Москви є одним із способів запобігти їх реалізації. Польська сторона розраховує, що відкриті попередження можуть позбавити Кремль ефекту несподіванки та ускладнити підготовку до можливих провокацій.

  • УІНП: Україна продовжить пошук жертв Волинської трагедії

    УІНП: Україна продовжить пошук жертв Волинської трагедії

    Україна й надалі видаватиме дозволи на проведення пошукових та ексгумаційних робіт щодо польських жертв Волинської трагедії, наголошуючи на необхідності збереження історичного діалогу навіть попри політичні суперечки між Києвом і Варшавою. Водночас українська сторона очікує аналогічного кроку від Польщі та сподівається вже цього року розпочати пошук поховань українців, які загинули на території сучасної Польщі під час трагічних подій Другої світової війни.

    Про це в інтерв’ю польському агентству PAP заявив голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.

    За його словами, Україна визнає трагічність подій Волинської трагедії та не ставить під сумнів необхідність гідного вшанування всіх її жертв. Саме тому українська влада вважає пошукові, ексгумаційні роботи та перепоховання загиблих важливою гуманітарною місією, яка повинна залишатися поза політичними дискусіями.

    Алфьоров наголосив, що Український інститут національної пам’яті виступає за продовження практичної співпраці між двома державами у сфері пошуку місць поховань, ідентифікації загиблих та належного облаштування меморіальних місць.

    За словами очільника УІНП, Київ не має наміру припиняти видачу дозволів польським фахівцям, адже це відповідає як міжнародній гуманітарній практиці, так і моральному обов’язку перед загиблими.

    Він підкреслив, що пошукові роботи повинні тривати незалежно від поточного політичного порядку денного, адже людська пам’ять не може бути заручником міждержавних суперечностей.

    «Незалежно від існуючих суперечок, така робота має тривати. Глухий кут в питанні ексгумаційних і пошукових робіт не слугує ані діалогу, ані християнській етиці», – заявив Алфьоров.

    Він пояснив, що ексгумації та перепоховання є насамперед гуманітарним питанням, яке стосується родин загиблих, права людей знати місце поховання своїх близьких та можливості належним чином увічнити їхню пам’ять.

    Окремо керівник Українського інституту національної пам’яті звернув увагу на необхідність взаємності у вирішенні історичних питань.

    За його словами, українська сторона сподівається, що вже найближчим часом Варшава погодить проведення аналогічних пошукових робіт щодо українців, які загинули на території Польщі.

    Йдеться, зокрема, про українські поховання у селах Сагринь і Ласкув, де під час польсько-українського конфлікту у роки Другої світової війни загинули мирні українські мешканці.

    Алфьоров зазначив, що Україна розраховує отримати необхідні погодження вже цього року.

    «Сподіваюся, що попри існуючі політичні розбіжності українська сторона зможе почати пошукові, а можливо й ексгумаційні роботи у Сагрині й Ласкуві цього року, і ми отримаємо відповідні погодження від польської сторони», – наголосив він.

    За словами голови УІНП, лише взаємний підхід до вшанування пам’яті дозволить двом країнам остаточно позбутися багаторічних історичних суперечок та зосередитися на спільному майбутньому.

    Він зазначив, що українська позиція полягає у рівноправному ставленні до пам’яті всіх жертв незалежно від їхньої національності чи громадянства.

    Останніми місяцями тема Волинської трагедії знову стала одним із ключових питань українсько-польського діалогу. Напередодні 83-х роковин трагедії у Польщі відбулися численні меморіальні заходи, а представники польської влади зробили низку заяв щодо необхідності збереження історичної пам’яті.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у зверненні з нагоди Національного дня пам’яті жертв Волинської трагедії наголосив, що історична пам’ять повинна об’єднувати народи, а не ставати інструментом політичної боротьби.

    За його словами, справжня солідарність між Україною та Польщею можлива лише тоді, коли вона базується на правді, взаємній повазі та відповідальному ставленні до складних сторінок історії.

    Туск також зазначив, що пам’ять про загиблих не повинна використовуватися для розпалювання ненависті між двома народами.

    Подібну позицію висловив і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

    Він заявив, що Росія зацікавлена у тому, щоб історичні суперечки між Україною та Польщею ставали джерелом нових конфліктів.

    За словами глави польської дипломатії, Кремль активно використовує історичні теми як інструмент інформаційної війни, намагаючись послабити стратегічне партнерство між Варшавою та Києвом.

    Сікорський наголосив, що польсько-українська співпраця є одним із ключових чинників безпеки всієї Європи, тому будь-які спроби посварити дві держави відповідають виключно інтересам Росії.

    Попри це, останнім часом між країнами виникли нові дискусії навколо історичної політики.

    Зокрема, у польському Сеймі відбулося перше читання президентського законопроєкту про внесення змін до законодавства щодо Інституту національної пам’яті та Кримінального кодексу.

    Документ передбачає запровадження кримінальної відповідальності за публічне пропагування ідеології ОУН та УПА.

    В Україні ця законодавча ініціатива викликала занепокоєння.

    Міністерство закордонних справ України закликало польську сторону уникати кроків, які можуть негативно вплинути на двосторонні відносини, наголосивши, що складні історичні питання повинні вирішуватися шляхом професійного діалогу істориків, архівістів та експертів, а не через політичні рішення.

    У Києві підкреслюють, що в умовах триваючої російської агресії Україна і Польща залишаються стратегічними партнерами, а історичні питання не повинні підривати рівень співпраці між двома державами.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії саме Польща стала одним із найближчих союзників України, надавши масштабну військову, гуманітарну та політичну підтримку, прийнявши мільйони українських громадян та активно підтримуючи європейську і євроатлантичну інтеграцію України.

    Водночас обидві країни визнають, що тема Волинської трагедії залишається складною сторінкою спільної історії, яка потребує виваженого, професійного та взаємоповажного підходу.

    В Українському інституті національної пам’яті переконані, що саме продовження пошукових робіт, ексгумацій, належне впорядкування поховань і відкритий діалог між істориками можуть стати основою для подальшого примирення українського та польського народів і не допустити використання історичних трагедій як інструменту політичних маніпуляцій чи зовнішнього впливу.

  • Туск закликав Україну переосмислити Волинь і застеріг від гри на користь Росії

    Туск закликав Україну переосмислити Волинь і застеріг від гри на користь Росії

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск напередодні річниці Волинської трагедії заявив, що розраховує на переосмислення цих історичних подій українською стороною, наголосивши, що примирення між народами можливе лише на основі правди. Водночас глава польського уряду закликав польське суспільство не піддаватися емоціям і не допустити подальшого загострення історичних суперечок, адже, за його словами, саме Росія найбільше зацікавлена у конфлікті між Варшавою та Києвом.

    Про це повідомляє PAP.

    Виступаючи під час пресконференції в Осеках Лемборських у Поморському воєводстві, Дональд Туск повідомив, що 11 липня, у день вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії, виступить із окремою заявою щодо польсько-української дискусії навколо діяльності Української повстанської армії та складних сторінок спільної історії двох народів.

    За словами прем’єра, тема історичної пам’яті залишається надзвичайно важливою для польського суспільства, однак вона не повинна ставати інструментом політичного протистояння чи руйнування стратегічного партнерства між Польщею та Україною.

    Туск наголосив, що польська сторона послідовно виступає за чесний історичний діалог і переконана, що лише відкритість та взаємна повага можуть стати основою для остаточного примирення.

    Він звернувся безпосередньо до українців, заявивши, що майбутнє європейської спільноти має будуватися на спільному розумінні історії та повазі до пам’яті жертв минулих трагедій.

    «Напередодні річниці я хотів би звернутися до всіх порядних, мудрих і відповідальних українців. Пам’ятайте, що ця велика європейська спільнота побудована на правді, а правда є абсолютно необхідною основою примирення. Тому я розраховую на переосмислення з українського боку, але також звертаюся до всіх у Польщі із закликом стримати надмірні емоції», – заявив прем’єр-міністр Польщі.

    За словами Туска, польське суспільство має право на пам’ять про власну історію, однак будь-які емоційні реакції не повинні шкодити нинішнім відносинам між двома державами, які сьогодні є союзниками перед лицем російської агресії.

    Глава польського уряду наголосив, що історичні суперечки не можна вирішити шляхом взаємних звинувачень або політичної конфронтації.

    Водночас він висловив переконання, що українське суспільство також продовжить осмислення складних історичних подій, а діалог між країнами дозволить знайти взаємоприйнятні рішення.

    Під час пресконференції журналісти також попросили Дональда Туска прокоментувати нещодавню зустріч президента Польщі Кароля Навроцького та президента України Володимира Зеленського, яка відбулася на полях саміту НАТО в Анкарі.

    Прем’єр позитивно оцінив сам факт проведення переговорів між двома лідерами.

    За його словами, навіть якщо між Варшавою та Києвом існують складні питання історичної пам’яті, постійний політичний діалог є необхідною умовою для збереження партнерських відносин.

    Туск підкреслив, що найбільшу вигоду від можливого конфлікту між Польщею та Україною могла б отримати лише Росія.

    «Росіяни були б найщасливішими, якби сталася серйозна криза у польсько-українських відносинах», – наголосив він.

    За словами польського прем’єра, Кремль давно намагається використовувати історичні суперечки між сусідніми народами для ослаблення європейської єдності та підтримки України.

    Туск зазначив, що не отримував від адміністрації президента Польщі детальної інформації про зміст переговорів між Каролем Навроцьким і Володимиром Зеленським.

    Втім він звернув увагу на публічні сигнали, які після зустрічі пролунали від обох президентів.

    На його думку, вони свідчать про спільне розуміння необхідності не допустити подальшого загострення ситуації.

    «Але сигнали, які публічно надсилають обидва президенти, вказують на те, що принаймні вони обоє точно усвідомлюють, що ця криза зайшла занадто далеко і шкодить як Польщі, так і Україні», – заявив глава польського уряду.

    Він підкреслив, що двосторонні відносини мають будуватися не лише на історичній пам’яті, а й на сучасних викликах, які сьогодні об’єднують дві держави.

    Польща залишається одним із ключових союзників України у протистоянні російській агресії, а тому збереження партнерства має важливе значення як для безпеки регіону, так і для майбутнього всієї Європи.

    Заяви Дональда Туска пролунали на тлі активізації дискусій навколо історичних питань у польсько-українських відносинах.

    Останніми тижнями тема Волинської трагедії, оцінки діяльності Української повстанської армії та історичної пам’яті знову опинилася у центрі політичного порядку денного в Польщі.

    Водночас представники польської влади дедалі частіше наголошують, що Москва намагається використати ці суперечки для ослаблення співпраці між двома країнами.

    Напередодні міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також заявив, що Росія безпосередньо зацікавлена у розпалюванні польсько-українських історичних конфліктів.

    За його словами, російські спецслужби, мережі інтернет-тролів і пропагандистські ресурси систематично використовують тему історичної пам’яті для поширення дезінформації та посилення взаємної недовіри між поляками й українцями.

    Сікорський зазначив, що російські політики, зокрема заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв та офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова, регулярно роблять заяви, покликані загострювати польсько-українські суперечності.

    На думку глави польської дипломатії, такі інформаційні кампанії є частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на послаблення єдності європейських союзників України.

    На цьому тлі особливого значення набула зустріч президентів Володимира Зеленського та Кароля Навроцького, яка відбулася під час саміту НАТО в Анкарі.

    Після переговорів президент України назвав зустріч конструктивною та важливою, наголосивши на необхідності продовження співпраці між Києвом і Варшавою.

    Сторони обговорили не лише питання двосторонніх відносин, а й підтримку України у війні проти Росії, співпрацю в межах НАТО, безпекову ситуацію у Європі та перспективи подальшого розвитку стратегічного партнерства.

    Польща від початку повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найактивніших союзників України. Варшава надала Києву масштабну військову допомогу, прийняла мільйони українських біженців, підтримує санкційний тиск на Росію та послідовно виступає за інтеграцію України до Європейського Союзу і НАТО.

    Попри це, питання історичної пам’яті, зокрема оцінка подій Волинської трагедії та ролі УПА, періодично викликають політичні дискусії між двома державами.

    Керівництво як Польщі, так і України неодноразово заявляло, що, попри наявність складних історичних тем, вони не повинні ставати перешкодою для подальшого розвитку стратегічного партнерства, особливо в умовах триваючої російської агресії, коли єдність між союзниками має ключове значення для безпеки всього європейського континенту.

  • Сікорський: Росія намагається посварити Польщу та Україну через історію

    Сікорський: Росія намагається посварити Польщу та Україну через історію

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія зацікавлена у загостренні польсько-українських історичних суперечок і цілеспрямовано використовує їх для послаблення відносин між двома країнами. За його словами, Кремль активно підживлює емоції навколо складних сторінок спільної історії, використовуючи для цього інформаційні кампанії, мережі інтернет-тролів та публічні заяви російських посадовців.

    Про це очільник польської дипломатії сказав в ефірі радіостанції RMF FM.

    За словами Сікорського, польська влада добре усвідомлює, що історичні питання залишаються чутливою темою як для польського, так і для українського суспільства. Саме тому Росія, яка вже багато років веде гібридну війну проти України та намагається послабити єдність західних союзників Києва, використовує ці теми для створення конфліктів між державами, які сьогодні є стратегічними партнерами.

    Глава МЗС Польщі повідомив, що останнім часом Варшава вела переговори з українською стороною щодо одного із питань, яке викликало дискусію в польському суспільстві. Йдеться про український військовий підрозділ, названий на честь Героїв Української повстанської армії.

    За словами Сікорського, польська дипломатія протягом двох тижнів намагалася переконати президента України Володимира Зеленського переглянути назву цього підрозділу.

    Він визнав, що ці переговори не принесли бажаного для польської сторони результату.

    «На жаль, успіху не вдалося досягти. Але це роздмухування таких емоцій навколо історичних трагедій – ми бачимо, що російська агентура буквально намагається розпалити польсько-українські пристрасті. Ці мільйони тролів в інтернеті теж роблять свою справу, і ми знаємо, хто з цього радіє. Пан Медведєв, пані Захарова нас до цього підбурюють. Тож пропоную задуматися, адже з XVII століття суперечки, злочини чи польсько-українські конфлікти завжди слугували нашому ворогу», – заявив Радослав Сікорський.

    Очільник польської дипломатії наголосив, що Кремль намагається скористатися будь-якими суперечками між Києвом і Варшавою, щоб підірвати взаємну довіру та послабити співпрацю між державами, яка значно зміцнилася після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    За словами Сікорського, особливу роль у цих інформаційних операціях відіграють соціальні мережі. Саме там, як стверджує польський міністр, працюють величезні мережі ботів і тролів, які поширюють маніпулятивні повідомлення, історичні фейки, емоційні дописи та провокаційний контент.

    Він зазначив, що діяльність таких інформаційних мереж не є хаотичною. Навпаки, вона має чітку мету — створити атмосферу взаємної недовіри між поляками та українцями, змусити суспільства концентруватися на історичних образах замість сучасної співпраці та спільної протидії російській агресії.

    Сікорський також звернув увагу, що останнім часом до інформаційного нагнітання активно долучаються і високопосадовці Російської Федерації.

    Зокрема, він прямо згадав заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва та офіційну представницю Міністерства закордонних справ Росії Марію Захарову.

    За словами польського міністра, саме ці російські посадовці регулярно коментують польсько-українські історичні питання, намагаючись посилити напруженість між двома державами.

    Сікорський наголосив, що подібна активність Кремля свідчить про його зацікавленість у конфліктах між союзниками України.

    Міністр закликав поляків критично ставитися до інформації, яка поширюється навколо історичних тем, та пам’ятати, кому вигідне погіршення відносин між Варшавою і Києвом.

    Він підкреслив, що польсько-українські конфлікти протягом кількох століть неодноразово використовувалися зовнішніми силами для досягнення власних геополітичних цілей.

    За словами Сікорського, історія демонструє, що будь-яке загострення між поляками та українцями зрештою приносило користь третім сторонам.

    Саме тому, переконаний глава польської дипломатії, сучасні історичні дискусії мають вестися відповідально, без політичних маніпуляцій та під впливом емоцій.

    Заява Сікорського пролунала на тлі активних дипломатичних контактів між Україною та Польщею, які останніми тижнями були спрямовані на зниження напруженості навколо історичних тем.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Польщі Каролем Навроцьким під час саміту НАТО в Анкарі.

    Після переговорів Зеленський назвав зустріч важливою та конструктивною, зазначивши, що сторони обговорили подальший розвиток двостороннього співробітництва, питання безпеки та підтримку України у протистоянні російській агресії.

    Крім того, 3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга здійснив робочий візит до Варшави, де провів переговори зі своїм польським колегою Радославом Сікорським.

    Під час зустрічі українська сторона запропонувала пакет антикризових заходів, спрямованих на зменшення напруги у двосторонніх відносинах та створення механізмів для конструктивного врегулювання історичних суперечок.

    Історичні питання останнім часом знову стали однією з найбільш обговорюваних тем у польсько-українських відносинах. Зокрема, дискусії точаться навколо оцінки діяльності Української повстанської армії, подій Волинської трагедії та політики історичної пам’яті.

    Попри це керівництво обох держав неодноразово наголошувало, що стратегічне партнерство між Україною та Польщею має залишатися пріоритетом в умовах триваючої російської агресії.

    Польща є одним із ключових союзників України від початку повномасштабного вторгнення Росії, надаючи Києву військову, гуманітарну, фінансову та політичну підтримку. Варшава також залишається одним із головних логістичних центрів для постачання західної допомоги Україні.

    Саме тому, як зазначив Радослав Сікорський, будь-які спроби розпалити конфлікти між поляками та українцями насамперед працюють на інтереси Кремля, який прагне послабити єдність європейських держав та міжнародну підтримку України.