Golosnovinua.com

Позначка: Рахункова палата

  • Держборг до 90% ВВП: кожна п’ята гривня бюджету йде на борги

    Держборг до 90% ВВП: кожна п’ята гривня бюджету йде на борги

    Рахункова палата ухвалила Звіт про результати аудиту відповідності за темою «Управління державним боргом». Це перший подібний аудит за останнє десятиліття, і його висновки демонструють масштабну трансформацію боргової політики України на тлі повномасштабної війни.

    За даними Рахункової палати, в умовах російської агресії витрати держави, насамперед на оборону, різко зросли. Водночас окупація частини територій та руйнування економіки призвели до падіння виробництва, скорочення експорту й інвестицій, що зумовило зниження ВВП і стрімке зростання дефіциту бюджету. Для його покриття уряд був змушений значно активізувати запозичення, передусім зовнішні.

    Станом на результативний період аудиту обсяг державного боргу України зріс утричі — до 7,4 трлн грн. Частка зовнішніх запозичень у загальному обсязі боргу збільшилася з 47 до 75 %, а їх сума досягла 4,3 трлн грн. Таким чином, борговий портфель України став критично залежним від зовнішніх кредиторів і характеризується підвищеними валютними ризиками та ризиками рефінансування.

    Протягом 2022 року – першого півріччя 2025 року співвідношення держборгу до ВВП коливалося у межах від 77,8 % до 90,9 %. Це значно перевищує безпечний поріг у 60 % ВВП, визначений Бюджетним кодексом України (хоча на період воєнного стану ці обмеження призупинені). Аудитори наголошують, що йдеться про надмірне боргове навантаження на державний бюджет.

    Дефіцит бюджету демонстрував вибухове зростання: у 2022 році він збільшився на 460 % порівняно з 2021 роком, у 2023 році — ще на 46,1 %, а у 2024 році — ще на 1,7 %.

    За підрахунками Рахункової палати, за 2022 рік – перше півріччя 2025 року витрати на обслуговування та погашення державного боргу становили 3,2 трлн грн. Фактично близько 20 % усіх видатків державного бюджету в цей період йшло на виконання боргових зобов’язань.

    Аудитори попереджають: у таких умовах можливості держави фінансувати соціальні програми, розвиток інфраструктури та відбудову суттєво обмежуються, адже значна частина ресурсу спрямовується на борги.

    Окремий блок зауважень стосується нормативної неврегульованості управління держборгом. Рахункова палата констатує, що:

    • не були затверджені середньострокові стратегії управління боргом на 2023–2025 та 2025–2027 роки;

    • не розроблялися проєкти бюджетних декларацій на 2023–2025 та 2024–2026 роки (через призупинення відповідних вимог Бюджетного кодексу).

    Усе це, на думку аудиторів, суттєво обмежило можливості середньострокового планування боргових показників та прогнозування витрат на обслуговування боргу.

    Ще один показовий приклад — створення Боргового агентства. Постановою Кабміну від 12 лютого 2020 року №127 уряд ухвалив рішення про його утворення, і саме це агентство мало перебрати на себе ключові функції з управління держборгом. Втім, попри п’ять років від моменту ухвалення цієї постанови, фактичного старту його роботи так і не відбулося — відповідного урядового рішення досі немає.

    Рахункова палата звернула увагу й на те, що чинні нормативно-правові акти не містять чітко визначених індикаторів боргових ризиків. Така система показників могла б допомогти вчасно оцінювати небезпеки для боргової стійкості, однак на практиці вона відсутня.

    Міністерство фінансів у своїх поясненнях стверджує, що ризики враховуються під час планування боргових показників. Водночас матеріали, надані Рахунковій палаті, не містять документального підтвердження проведення такої оцінки.

    Результати аудиту показують, що Україна входить у період післявоєнної відбудови з уже надзвичайно високим борговим навантаженням, значною залежністю від зовнішніх кредиторів і відсутністю повноцінно працюючої інституційної моделі управління боргом.

    Рахункова палата наголошує: без прозорих стратегій, реального запуску Боргового агентства та чітких індикаторів ризиків буде надзвичайно складно забезпечити боргову стійкість у довгостроковій перспективі й зменшити тиск обслуговування боргу на майбутні бюджети.

  • Хто має відповісти за провалені проєкти з будівництва укриттів на об’єктах енергетики

    Хто має відповісти за провалені проєкти з будівництва укриттів на об’єктах енергетики

    За інформацією інсайдерів, в Офісі Президента розглядають варіанти на кого покласти політичну відповідальність за провалення програм будівництва укриттів об’єктів енергетики.

    Так, за інформацією джерела, ОП уже робили спроби звинуватити у провалі робіт по захисту енергетичної інфраструктури Віталія Кличко, Мустафу Найєма та навіть Олексія Кулебу. Відповідні тези почали розганяти близькі до Банкової телеграм канали, але “ЗМІ не підхопили, суспільство не сприйняло”.

    Нагадаємо, Рахункова палата України оприлюднила результати аудиту реалізації експериментального проєкту із захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору.

    Перевірка показала, що рівень готовності фортифікацій протиракетного захисту на енергетичних об’єктах не перевищує 25% від запланованого, а укриттів від дронів — менше 75%.

    Водночас, політсила “Батьківщина” Юлії Тимошенко вимагає провести закрите засідання парламенту, де будуть заслухані звіти Рахункової палати про провалення програм будівництва укриттів об’єктів енергетики та ухвалити рішення щодо необхідності притягнення до відповідальності винних за недобудову обʼєктів укриттів для енергетичних об’єктів.

  • Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    У серпні 2025 року середня зарплата державних службовців становила 61,6 тисячі гривень — більш ніж утричі вище за середню заробітну плату по країні (19,8 тис. грн), йдеться в оприлюднених даних Міністерства фінансів. За рік показник для працівників державного апарату підвищився на 8,6% (з 55,8 тис. грн у серпні 2024 року), проте темпи росту виявилися нижчими за рівень інфляції за цей період (13,2%), що знижує реальну купівельну спроможність.

    У центральних органах виконавчої влади, де в серпні отримували зарплату 22 904 особи, найвищі середні виплати зафіксовано в Антимонопольному комітеті (97,5 тис. грн), Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) — 97,1 тис. грн, НКРЕКП — 94,3 тис. грн та Державній митній службі — 90,1 тис. грн. Високі середні зарплати також були у Фонді держмайна (89,9 тис. грн), Апараті Верховної Ради (85,3 тис. грн) та Секретаріаті Кабміну (81,7 тис. грн).

    Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

    Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.

  • Чиновники з НКРЕКП, НАЗК і ЦВК отримують від 217 тис. грн на місяць

    Чиновники з НКРЕКП, НАЗК і ЦВК отримують від 217 тис. грн на місяць

    Попри війну та складну економічну ситуацію, зарплати українських держслужбовців зросли на 40,9%, і тепер у середньому становлять 54,4 тис. грн. Це втричі більше, ніж середня заробітна плата по країні, яка у 2024 році склала 21,5 тис. грн.

    За інформацією ЗМІ, найвищі зарплати отримують чиновники Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Рахункової палати, Апарату Верховної Ради, НАЗК та ЦВК. Оклади в цих структурах досягають 217-280 тис. грн на місяць.

    різне dqdiuzixeieeant

    Водночас чисельність держслужбовців скоротилася майже на 30%, але фонд їхньої оплати праці зріс до 188 млрд грн. Це викликає запитання щодо ефективності використання бюджетних коштів, адже в той час, коли значна частина українців змушена економити, доходи чиновників лише збільшуються.

  • Рахункова палата обрала переможцем в тендері компанію з найдорожчою пропозицією

    Рахункова палата обрала переможцем в тендері компанію з найдорожчою пропозицією

    Закупівля Рахункової палати на майже 19 мільйонів гривень викликала підозри щодо її прозорості та можливих маніпуляцій. У січні 2025 року було оголошено тендер на послуги з обслуговування приміщень та прилеглої території, де участь взяли дві компанії: ТОВ “І Н В А Й Т” та ПП “Клінінг Про”. Пропозиція першої була на 2,7 мільйона гривень дешевшою, однак її відхилили через “невідповідність розрахунку”. Натомість перемогла компанія, яка запропонувала вищу ціну та не включила в кошторис обов’язкові послуги, такі як верхолазні роботи і мобільна оперативна бригада.

    Рахункова палата обрала переможцем саме ПП “Клінінг Про”, незважаючи на те, що ця компанія не включила до кошторису витрати на обов’язкові послуги, пояснивши, що ці витрати “враховані в адміністративних витратах”. Таке рішення стало черговим випадком сумнівної практики в тендерах Рахункової палати, де часто відхиляються учасники з найнижчими цінами через формальні причини або ж скасовуються тендери, якщо не вдається усунути конкурентів.

    Протягом останніх років можна помітити тенденцію, що тендери Рахункової палати не завжди проводяться прозоро. У ряді випадків найнижчі пропозиції відхиляються через складні вимоги до документації або арифметичні помилки, що дає можливість усунути небажаних учасників і вибрати переможця з вищою пропозицією. Це викликає питання щодо можливих маніпуляцій та корупційних схем у державних закупівлях.