Позначка: рак сечового міхура

  • Науковці пояснили, як дитячі інфекції можуть впливати на ризики раку в майбутньому

    Науковці пояснили, як дитячі інфекції можуть впливати на ризики раку в майбутньому

    Діагноз рак часто стає несподіванкою для пацієнтів, адже симптоми багатьох онкологічних хвороб можуть нагадувати інші поширені стани. Нове дослідження привернуло увагу до ще одного фактора ризику: інфекцій, перенесених у дитинстві.

    Вчені з Великої Британії виявили, що вірус BK (поліомавірус), яким більшість людей інфікуються у ранньому віці й який зазвичай має перебіг, схожий на застуду, може викликати пошкодження ДНК. У майбутньому це може впливати на ризики розвитку раку сечового міхура, повідомляє Independent.

    За словами автора дослідження, доктора Саймона Бейкера з Йоркського університету, ключовим відкриттям стало те, що зміни у клітинах виникають не лише в заражених вірусом ділянках.

    “Ми виявили, що пошкодження ДНК відбувається не лише в інфікованих клітинах, але й у сусідніх клітинах, що згодом може спричиняти їх ураження. Це важливо, оскільки пояснює, чому більшість випадків раку сечового міхура не містять ознак вірусу на момент діагностики, хоча сам процес міг початися набагато раніше”, — зазначив дослідник.

    Вірус BK вважається поширеним і зазвичай не викликає серйозних симптомів. Після інфікування він переходить у латентний стан і “мешкає” у нирках людини.

    Найбільш небезпечним вірус стає для пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки та отримують імунодепресанти. У таких людей вірус може «прокинутися», почати активно розмножуватися та спричиняти ураження нирок або сечового міхура.

    Медики підкреслюють, що саме реактивація вірусу у імунно пригнічених пацієнтів давно була відома, але механізм, який може пояснити довгостроковий вплив на здорові клітини, науковці лише починають розуміти.

    Дослідження допомагає пояснити, чому у багатьох випадках раку сечового міхура немає прямих слідів вірусної інфекції — хоча пошкодження ДНК могло бути спричинене саме нею.

    Науковці наголошують: висновки не означають, що вірус BK сам по собі викликає рак, але його вплив може бути одним із факторів, які підвищують ймовірність мутацій у клітинах.

    Подальші дослідження мають дати відповідь, як саме запобігти цим змінам та чи можна знизити ризики для пацієнтів у майбутньому.

  • Цистит може стати новим симптомом раку сечостатевої системи – дослідження

    Цистит може стати новим симптомом раку сечостатевої системи – дослідження

    Гострий цистит, який зазвичай сприймають як поширену інфекцію сечових шляхів, може бути раннім сигналом розвитку урологічних видів раку. До такого висновку дійшли вчені Лундського університету у Швеції, проаналізувавши медичні дані понад трьох з половиною мільйонів людей віком від 50 років.

    Протягом 1997–2018 років у Швеції було зафіксовано сотні тисяч випадків циститу. Частина пацієнтів згодом отримала діагнози раку сечового міхура, нирок, а серед чоловіків — також простати, яєчок і статевого члена. Найбільший ризик виникав у перші три місяці після інфекції. Саме в цей період імовірність раку сечового міхура у чоловіків зростала майже у 34 рази, у жінок — у 30 разів. Хоча з часом ризики знижувалися, вони залишалися підвищеними протягом кількох років, імовірність діагнозу залишалася у 3–3,5 раза вищою за середню.

    Схожа картина спостерігалася і з іншими онкологічними захворюваннями. Чоловіки після перенесеного циститу мали значно вищі шанси на рак нирки чи простати, жінки — на рак нирки та деякі гінекологічні пухлини. Дослідники наголошують: такі цифри не означають, що кожен епізод циститу обов’язково завершиться онкологією. Йдеться радше про те, що інфекція може бути першим проявом прихованої хвороби або супутнім фактором, який полегшує її виявлення.

    Науковці пояснюють: пухлини або навіть передракові зміни здатні послаблювати захист сечових шляхів і провокувати інфекції. Крім того, симптоми деяких видів раку можуть бути схожими на прояви циститу, що вводить в оману і пацієнтів, і лікарів.

    Для медиків це дослідження є сигналом: навіть звичайний на перший погляд діагноз може приховувати серйозні ризики. Особливо уважними варто бути до пацієнтів середнього та старшого віку. Автори підкреслюють: гострий цистит має розглядатися не лише як самостійна проблема, а й як можливий клінічний маркер урогенітальних видів раку.