Позначка: ракетна атака

  • Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Кількість постраждалих унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти четверга, 17 вересня, продовжила зростати вже після завершення основної фази удару. Станом на 09:30 відомо про 18 поранених, серед них двоє дітей — 10-річна дівчинка та 12-річний хлопчик. Дев’ятьох постраждалих госпіталізували, зокрема одну дитину. Наслідки ударів та падіння уламків зафіксували на обох берегах столиці, а пошкодження виявили більш ніж на десяти локаціях.

    Масштаб наслідків ставав зрозумілим поступово. Перші повідомлення після ударів свідчили лише про кількох поранених. Близько 03:27 Київська міська військова адміністрація повідомляла про чотирьох постраждалих, серед яких була 10-річна дівчинка. Уже станом на 04:00 кількість потерпілих зросла до десяти. Згодом міський голова Віталій Кличко повідомив про 12 постраждалих, дев’ять із яких перебували в лікарнях.

    На цьому уточнення не завершилися. Станом на 08:00 КМВА повідомляла вже про 16 постраждалих, у тому числі двох дітей. А приблизно за півтори години кількість поранених зросла ще на двох — до 18. Таким чином, дані про наслідки атаки фактично змінювалися протягом усього ранку, оскільки люди продовжували звертатися по медичну допомогу, а екстрені служби обстежували нові місця пошкоджень.

    Одним із районів, що найбільше фігурує в оперативних повідомленнях, став Дніпровський район. Там уламки впали одразу на кількох локаціях. За даними міської влади, пошкоджень зазнали житлові та офісні будівлі, складські приміщення й автомобілі. В одній із триповерхових офісних будівель вибуховою хвилею пошкодило фасад та скління, а в кількох житлових будинках повибивало вікна. Уламки також фіксували на території складів та поблизу автозаправної станції.

    Дніпровська районна адміністрація окремо повідомила, що вибуховою хвилею пошкоджено житлові будинки, нежитлові приміщення та заклади освіти. Рятувальники й комунальні служби зранку продовжували обстежувати територію, ліквідовувати наслідки та допомагати мешканцям пошкоджених осель.

    Для жителів району також розгорнули оперативний штаб допомоги. За даними КМВА, він працює у гімназії №258 на вулиці Міста Шалетт, 1-А. Там люди, чиї помешкання постраждали від атаки, можуть отримати консультації, інформацію та необхідну допомогу.

    Серйозні пошкодження зафіксували й у Солом’янському районі. За попередніми даними міського голови, там була зруйнована складська будівля. При цьому пожежі на об’єкті спочатку не фіксували.

    У Дарницькому районі пошкоджені складські приміщення та транспортні засоби. У Подільському районі уламками пошкодило покрівлю нежитлової споруди. Окремо повідомлялося про Святошинський район, де було зафіксовано влучання в нежитлову будівлю.

    Наслідки виявили і в Голосіївському районі. За повідомленнями з місця подій, там були пошкоджені фасад і скління чотириповерхової будівлі закладу вищої освіти. Виникло незначне займання площею близько п’яти квадратних метрів. За попередньою інформацією, на цій конкретній локації обійшлося без постраждалих.

    Російська атака позначилася і на міській інфраструктурі. Пошкоджень зазнала станція Київської кільцевої електрички «Микільська Слобідка». Через це зранку рух електрички організували за обмеженою схемою — потяги оминали ділянку між Дарницею та Почайною. На відновлення інфраструктури, за попередньою оцінкою, може знадобитися день.

    Нічна атака на столицю була частиною значно масштабнішого удару Росії по Україні. Повітряні сили повідомили, що основними напрямками російської атаки цієї ночі були Київщина, Запоріжжя та Одещина. Російські війська застосували одразу кілька типів засобів повітряного нападу.

    За даними Повітряних сил, із вечора 16 вересня ворог використовував протикорабельні ракети «Онікс», балістичні ракети типів «Іскандер-М», С-400 та KN-23, чотири крилаті ракети морського базування «Калібр», десять засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т», а також 157 ударних БпЛА типу Shahed та дронів-імітаторів, причому, за інформацією військових, більш як половина «Шахедів» були реактивними.

    Протиповітряна оборона, за попередніми підрахунками станом на 08:00, знищила або подавила 131 повітряну ціль. Серед них сім засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т» та 124 безпілотники різних типів. Водночас по Україні зафіксували влучання ракет і ударних дронів на 36 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на п’яти.

    Ще вночі Повітряні сили попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння, зокрема з території Курської області РФ. Пізніше військові повідомляли про рух ракет у напрямку Києва, Дніпра та Запоріжжя. Через ракетну небезпеку масштабну повітряну тривогу оголошували по всій території України.

    Після завершення ракетної загрози небезпека для столиці не зникла: у Києві повторно оголошували повітряну тривогу через загрозу безпілотників. Тому оперативні служби продовжували працювати на пошкоджених локаціях в умовах ризику повторних атак.

    Станом на ранок 17 вересня рятувальники, медики, поліцейські, комунальні служби та представники районних адміністрацій продовжують працювати на місцях ударів. У Дніпровському районі тривають аварійно-відновлювальні роботи в пошкоджених будівлях та поруч із ними. Остаточний масштаб руйнувань ще встановлюється.

    Таким чином, лише за кілька годин офіційна кількість постраждалих у Києві зросла спочатку з чотирьох до десяти, потім до 12, 16 і зрештою до 18 людей станом на 09:30. Дані можуть і надалі уточнюватися, оскільки служби продовжують обстежувати місця пошкоджень та приймати звернення мешканців столиці.

  • Ракетна ніч у Таганрозі: горів хаб Ozon, під ударом міг опинитися завод військової авіації

    Ракетна ніч у Таганрозі: горів хаб Ozon, під ударом міг опинитися завод військової авіації

    У ніч на 15 вересня 2026 року російський Таганрог у Ростовській області зазнав ракетної атаки. Місцева влада повідомила про пошкодження складських приміщень, житлових будинків та інших об’єктів, а також про пожежі. Серед постраждалих об’єктів — логістичний хаб партнера маркетплейсу Ozon, роботу якого довелося призупинити. Одночасно моніторингові канали поширили інформацію про можливий удар по Таганрозькому авіаційному науково-технічному комплексу імені Берієва, пов’язаному з ремонтом російської військової авіації. Однак наслідки для підприємства та літаків станом на ранок залишалися непідтвердженими. Про нічні події повідомило РБК-Україна.

    Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар визнав факт атаки, назвавши її масованою ракетною. За його повідомленням, у місті пошкоджено скління двох багатоквартирних і трьох приватних будинків, навчального закладу та комерційної будівлі. Також він заявив про пошкодження газової труби, складів сільськогосподарських підприємств, продуктового магазину й об’єкта Ozon. Перелік, який навів російський посадовець, опублікував УНІАН. Незалежної оцінки масштабу цих пошкоджень у доступних ранкових повідомленнях немає.

    Після атаки у Таганрозі зафіксували три осередки займання. Про це, за повідомленням російського видання «Москва 24», заявила очільниця міста Світлана Камбулова. До ліквідації наслідків залучили екстрені служби. Водночас уточнення міської влади стосувалося трьох осередків пожежі внаслідок атаки загалом: воно не дає підстав стверджувати, що всі три виникли саме всередині складу Ozon. У повідомленні компанії окремо йдеться про займання в одному з блоків будівлі логістичного партнера. Джерело.

    Сам маркетплейс уточнив статус пошкодженого об’єкта. За заявою Ozon, яку переказали російські медіа, у Таганрозі працював хаб доставки партнерської логістичної компанії. Через ракетну загрозу його евакуювали, постраждалих серед працівників, за даними компанії, немає. Після займання роботу хабу тимчасово зупинили. В Ozon також наголосили, що цей об’єкт не приймав поставки безпосередньо від продавців, оскільки виконував інші операції. Вантажі, які прямували до нього, мають перенаправити на інші майданчики. Компанія стверджує, що доставка та видача замовлень покупцям тривають у звичайному режимі. Заява Ozon у викладі «Москва 24».

    Окрема увага прикута до авіаційного комплексу імені Берієва. За попередніми повідомленнями каналів Exilenova+ та Supernova+, підприємство також могло опинитися під ударом. Видання OBOZ.UA повідомило про поширені місцевими жителями кадри пожежі, які пов’язують із територією заводу. Проте доступні матеріали не дозволяють достовірно встановити, які саме споруди постраждали, чи пошкоджено виробниче обладнання та чи були уражені літаки. Тому повідомлення про можливе влучання в авіакомплекс наразі потребують подальшого підтвердження. Повідомлення OBOZ.UA.

    Значення цього підприємства для російської військової авіації пояснюється його спеціалізацією. Як нагадує OBOZ.UA з посиланням на попереднє повідомлення Генерального штабу ЗСУ, комплекс здійснює ремонт і модернізацію літаків дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та стратегічних бомбардувальників Ту-95МС. Саме тому інформація про вибухи поблизу заводу викликає увагу до можливих наслідків для авіаремонтних потужностей РФ. Водночас профіль підприємства сам собою не підтверджує, що конкретні літаки перебували там у ніч на 15 вересня або зазнали пошкоджень. Перевіреного переліку таких втрат у розглянутих джерелах немає. Джерело.

    Нинішнє повідомлення про пожежу на об’єкті, пов’язаному з Ozon, з’явилося на тлі попередніх атак на логістичну інфраструктуру компанії. Зокрема, 29 серпня маркетплейс уже заявляв про влучання безпілотників в один зі своїх логістичних об’єктів у Ростовській області. Тоді компанія повідомила, що працівників евакуювали заздалегідь, а невелике займання оперативно загасили. За попередніми даними, постраждалих не було. Про цей випадок повідомляв «Інтерфакс». Це окремий епізод, і його обставини не слід змішувати з наслідками удару по Таганрогу 15 вересня.

    Ще один масштабний випадок стався поблизу Саратова. У публікації від 11 вересня РБК-Україна з посиланням на російську службу «Радіо Свобода» повідомило про знищення логістичного центру Ozon та оприлюднення супутникового знімка наслідків. За даними того матеріалу, площа вигорілого об’єкта становила приблизно 100 тисяч квадратних метрів. На опублікованому зображенні журналісти зафіксували масштабні наслідки пожежі. Однак ці відомості стосуються саме об’єкта під Саратовом: переносити його площу, рівень руйнувань або оцінку втрат на таганрозький хаб підстав немає. Матеріал про наслідки удару під Саратовом.

    Для ситуації в Таганрозі конкретним операційним наслідком, про який уже заявив бізнес, стало тимчасове припинення роботи хабу та перенаправлення вантажів. Водночас відомостей про кількість знищених товарів, суму збитків або терміни відновлення об’єкта у розглянутій заяві немає. Так само поки неможливо визначити, наскільки тривалою буде зміна логістики. Твердження про масштабний зрив доставки по всій Росії чи повне знищення таганрозького комплексу на цьому етапі виходили б за межі оприлюднених даних.

    Таким чином, ранкові повідомлення містять заяви російської влади про ракетну атаку, пошкодження міських об’єктів і пожежі, а також уточнення Ozon щодо зупинки партнерського хабу. Найбільша невизначеність залишається навколо авіазаводу Берієва: інформація про його можливе ураження поширюється, але перевірених даних про наслідки для військової авіації наразі бракує. Тип і кількість застосованих ракет у використаних повідомленнях також не встановлені.

  • Росія всю ніч била по Україні «Іскандерами» і реактивними дронами: 125 цілей знешкоджено, є влучання

    Росія всю ніч била по Україні «Іскандерами» і реактивними дронами: 125 цілей знешкоджено, є влучання

    Росія в ніч проти неділі, 30 серпня, продовжила масштабну повітряну атаку на Україну, яка фактично не припинялася протягом попереднього дня. Після сотень безпілотників, запущених 29 серпня переважно в напрямку Києва, ввечері окупанти розпочали нову хвилю: застосували дві балістичні ракети «Іскандер-М» і ще 130 безпілотників різних типів. Більшість ударних дронів цієї хвилі, за даними Повітряних сил, були реактивними. Українська ППО знешкодила 125 БпЛА, однак повністю уникнути влучань не вдалося — їх зафіксували одразу на 13 локаціях.

    Повітряний напад нової хвилі почався приблизно о 18:00 29 серпня. Дві балістичні ракети «Іскандер-М» російські війська запустили з Курської області. Одночасно противник застосував 130 безпілотних літальних апаратів. Повітряні сили назвали серед них Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль», а також дрони-імітатори «Пародія». Запуски відбувалися з Курська, Орла, Міллерового та Приморсько-Ахтарська на території Росії, а також із тимчасово окупованого Донецька і Гвардійського в окупованому Криму.

    До відбиття удару залучили авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та Сил безпілотних систем. За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:30, було збито або подавлено 125 із 130 російських безпілотників на півночі, півдні, сході та в центрі України. Це понад 96% заявленої кількості дронів цієї хвилі, однак офіційне формулювання саме «збито/подавлено» означає, що не всі з них були фізично знищені вогнем ППО — частину могли нейтралізувати засобами РЕБ.

    Попри високу результативність протиповітряної оборони, російську атаку повністю відбити не вдалося. Повітряні сили зафіксували влучання засобів повітряного нападу на 13 локаціях, ще на чотирьох місцях впали уламки збитих цілей. Частина російських засобів ураження, за попередньою оцінкою військових, не досягла своїх цілей, а остаточну інформацію продовжували уточнювати. На момент ранкового зведення атака ще не була остаточно завершена — в повітряному просторі залишалися окремі російські БпЛА.

    Однією з головних цілей цієї атаки знову став Київ. У столиці російські безпілотники спричинили наслідки щонайменше у чотирьох районах — Оболонському, Подільському, Голосіївському та Деснянському. Найсерйозніша ситуація виникла на Оболоні, де після влучання загорілася 12-поверхова житлова будівля. Вогонь охопив приміщення від другого до п’ятого поверху. Рятувальникам вдалося локалізувати й ліквідувати пожежу на площі близько 80 квадратних метрів. Троє людей постраждали, їх передали медикам.

    У Подільському районі російський засіб ураження влучив у нежитлову споруду, після чого виникла пожежа. У Голосіївському районі спочатку загорілася адміністративна будівля — цю пожежу рятувальники ліквідували. Але вже під час ранкової хвилі атаки там було зафіксоване нове влучання у двоповерхову нежитлову будівлю. Через падіння уламків загорівся дах ще одного нежитлового об’єкта. У Деснянському районі виникла масштабна пожежа сухої трави на відкритій території площею близько двох гектарів.

    Станом на ранкові повідомлення офіційно було відомо щонайменше про трьох постраждалих саме внаслідок нічної атаки на столицю. Всі вони постраждали в Оболонському районі. Даних про загиблих саме під час нічної хвилі 29–30 серпня у перевірених ранкових повідомленнях не було.

    Однак важливо розуміти масштаб подій: нічний удар був фактично продовженням надзвичайно інтенсивної атаки, яку Росія розпочала ще вранці 29 серпня. За даними Повітряних сил, лише з 06:30 до 18:00 суботи противник застосував 224 ударні БпЛА, причому більшість із них також були реактивними. Переважну кількість російських безпілотників тоді спрямували саме на Київ. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 199 із 224 цілей.

    Якщо скласти дві офіційно розділені хвилі — 224 дрони, запущені з 06:30 до 18:00 29 серпня, та 130 дронів, якими Росія атакувала від 18:00 і впродовж ночі, — виходить щонайменше 354 безпілотники менш ніж за добу, не враховуючи ракет. Це не окрема офіційна цифра Повітряних сил, а арифметичний підсумок двох оприлюднених ними зведень. Особливо показово, що в обох випадках військові підкреслювали значну частку реактивних БпЛА.

    Денна атака 29 серпня вже мала трагічні наслідки для столиці. В Оболонському районі після падіння російського безпілотника смертельних поранень зазнала дворічна дівчинка. Протягом дня кількість постраждалих у Києві зросла до восьми. У місті фіксували пошкодження та пожежі в різних районах, а російські дрони продовжували заходити на столицю малими групами. Тому для Києва події ночі на 30 серпня фактично стали продовженням майже безперервної атаки попереднього дня.

    Серйозні наслідки російських ударів протягом ночі фіксували й на Дніпропетровщині. За даними обласної влади, російська армія атакувала Нікопольський, Криворізький, Павлоградський та Синельниківський райони. Загалом за ніч регіон пережив понад 20 ударів безпілотниками та артилерією. Виникла пожежа, пошкоджена цивільна інфраструктура. Сили ППО над областю знищили 17 російських безпілотників.

    Під інтенсивними російськими ударами залишалася і Запорізька область, хоча не всі атаки там належали безпосередньо до загальноукраїнської нічної повітряної хвилі. За зведенням Запорізької ОВА на ранок 30 серпня, протягом попередньої доби російські війська завдали 942 удари по 47 населених пунктах області. Загинула одна людина, ще п’ятеро були поранені в Запоріжжі та Запорізькому районі. Влада отримала 36 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів та інфраструктури.

    При цьому важливо не змішувати статистику загальноукраїнської нічної атаки з щоденними ударами по прифронтових областях. Наприклад, значна частина сотень атак на Запоріжжі — це FPV-дрони, артилерійські обстріли, авіаудари та удари РСЗВ. Так само ранкові повідомлення про загиблих на Херсонщині й поранених на Донеччині охоплюють наслідки російських атак за попередню добу, а не лише 130 дронів і два «Іскандери», які увійшли до статистики Повітряних сил за ніч проти 30 серпня.

    Нічна атака також демонструє помітну особливість російської тактики останніх днів — масове використання реактивних безпілотників. Повітряні сили окремо наголошували, що більшість із 224 БпЛА, застосованих удень 29 серпня, були реактивними. Те саме військові повідомили і щодо наступної партії зі 130 безпілотників у ніч проти 30 серпня.

    На відміну від класичних гвинтових Shahed, реактивні ударні БпЛА здатні рухатися значно швидше, що скорочує час на їх виявлення, супровід і перехоплення. Водночас Повітряні сили у своєму ранковому повідомленні не оприлюднювали детальної розбивки, скільки саме з 130 апаратів становили Shahed, «Гербери», S8000 «Бандероль» або «Пародії», тому називати конкретну кількість кожного типу наразі було б спекуляцією. Офіційно відомо лише, що ці типи були серед засобів повітряного нападу і що більшість ударних БпЛА була реактивною.

    Таким чином, на ранок 30 серпня підтверджена картина виглядає так: два «Іскандери-М», 130 безпілотників у нічній хвилі, 125 збитих або подавлених БпЛА, влучання на 13 локаціях і падіння уламків ще на чотирьох. У Києві — щонайменше троє постраждалих та пожежі у чотирьох районах. На Дніпропетровщині ППО знищила ще 17 БпЛА, є пошкодження цивільної інфраструктури. А якщо враховувати денну хвилю 29 серпня, Росія менш ніж за добу застосувала проти України щонайменше 354 безпілотники.

    Остаточні наслідки атаки ще можуть змінитися: сама Повітряна сила в ранковому зведенні зазначала, що дані щодо частини засобів ураження уточнюються. Тому цифри влучань, пошкоджень і постраждалих можуть бути оновлені після завершення роботи рятувальників та обстеження місць ударів.

  • Росія перекидає стратегічні бомбардувальники: українців попереджають про можливий масований удар

    Росія перекидає стратегічні бомбардувальники: українців попереджають про можливий масований удар

    Росія проводить передислокацію стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродроми в європейській частині РФ. Моніторингові ресурси пов’язують переміщення авіації з можливими приготуваннями до нового масованого ракетного удару по Україні найближчими днями. Водночас офіційного підтвердження конкретної дати чи часу атаки наразі немає.

    Росія перекидає Ту-95МС

    Про переміщення російської стратегічної авіації стало відомо вранці 19 серпня. Моніторинговий ресурс «єРадар» повідомив про початок передислокації Ту-95МС із Далекого Сходу на російські аеродроми «Оленья» та «Енгельс».

    Станом на 09:30 монітори фіксували виліт першого літака. За попередньою інформацією, загалом Росія планувала передислокувати близько шести-семи стратегічних бомбардувальників.

    Ту-95МС є одним з основних компонентів російської стратегічної авіації, яку Москва регулярно використовує під час комбінованих атак на Україну. Ці літаки можуть бути носіями крилатих ракет великої дальності.

    Саме переміщення бомбардувальників ближче до районів, звідки Росія традиційно здійснює бойові вильоти, стало причиною попереджень про підвищення рівня ракетної загрози.

    Коли може відбутися атака

    Моніторингові ресурси припускають, що ризик нового масштабного обстрілу може зрости протягом найближчих кількох діб. Деякі джерела називають потенційним періодом підвищеної небезпеки найближчі 48 годин.

    Водночас називати конкретну дату майбутньої атаки як встановлений факт наразі некоректно. Передислокація стратегічної авіації сама по собі не означає, що бойовий виліт обов’язково відбудеться одразу після переміщення літаків.

    Крім того, моніторинговий ресурс Strategic Control уже ввечері повідомив про подальше переміщення одного Ту-95МС з аеродрому «Оленья» на «Дягілєво», що свідчить про продовження маневрів російської стратегічної авіації.

    З’явилося попередження про період до 23 серпня

    Окремо українські медіа 19 серпня поширили інформацію про можливе підвищення загрози російських атак у період з ночі 19 серпня до 23 серпня. Зокрема, повідомляється про ризик масштабних комбінованих ударів із застосуванням різних засобів повітряного нападу.

    При цьому інформація про конкретні цілі та напрямки можливого удару потребує особливо обережного трактування. Офіційні військові структури не повідомляють наперед достовірний час майбутніх російських атак.

    Тому українцям варто орієнтуватися передусім на повідомлення Повітряних сил ЗСУ та сигнали повітряної тривоги.

    Росія продовжує активно застосовувати повітряні засоби нападу

    Попередження про можливу активізацію стратегічної авіації з’явилося на тлі інтенсивного застосування Росією безпілотників.

    За даними Повітряних сил, лише протягом денного часу 18 серпня — з 07:00 до 18:30 — російські війська завдали удару по Україні 76 реактивними безпілотниками типу Shahed.

    19 серпня повітряна загроза також зберігається. Зокрема, моніторингові ресурси ввечері повідомляли про загрозу застосування балістичних ракет із території Росії.

    На цьому тлі переміщення стратегічних бомбардувальників може свідчити про підготовку РФ до подальшого використання різних компонентів своїх ударних сил. Проте остаточно визначити мету передислокації літаків можна буде лише за подальшою активністю російської авіації.

    Українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та у разі оголошення небезпеки прямувати до укриттів.

  • Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Повітряні сили Збройних сил України змінили формат щоденних звітів про російські повітряні атаки і перестали вказувати точну кількість ракет, запущених противником. Зміна відбулася на тлі різкого посилення російських балістичних ударів та гострого дефіциту ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони, передусім американських Patriot. Bloomberg пов’язує новий формат повідомлень із ситуацією навколо української ППО, однак джерело, ознайомлене з питанням, пояснює рішення Повітряних сил міркуваннями безпеки.

    Зміни можна простежити безпосередньо за ранковими зведеннями українських військових. Ще 8 серпня Повітряні сили повідомили, що Росія застосувала проти України шість балістичних ракет «Іскандер-М». Жодну з цих шести ракет, згідно з оприлюдненими тоді даними, перехопити не вдалося.

    Уже наступного дня формат змінився. У повідомленні про атаку на Одеську область військові зазначили, що російські війська застосовували балістичні, протикорабельні та протирадіолокаційні ракети, однак їхньої точної кількості не назвали.

    Така сама ситуація повторилася після нового масштабного удару в ніч на 11 серпня. Росія атакувала Україну «Цирконами», балістичними ракетами та 120 безпілотниками, однак у ранковому зведенні Повітряних сил точну кількість запущених ракет знову не вказали. Водночас щодо безпілотників статистика залишилася детальною: ППО збила або подавила 98 дронів різних типів. Було зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 21 локації та падіння уламків збитих цілей ще у п’яти місцях.

    Таким чином, йдеться не про припинення Повітряними силами публікації інформації про російські атаки загалом. Військові продовжують повідомляти про типи застосованого озброєння, кількість безпілотників, результати роботи ППО, влучання та падіння уламків. Зі зведень зникла саме точна кількість застосованих противником ракет.

    Bloomberg звернув увагу, що зміна формату відбулася саме тоді, коли українська ППО дедалі частіше стикається з труднощами під час відбиття російських балістичних атак. За інформацією агентства, співрозмовник, ознайомлений із ситуацією, підтвердив сам факт зміни формату та пояснив його «заходами безпеки». Тобто твердження, що Повітряні сили офіційно перестали називати кількість ракет саме через їхню нестачу, було б надмірним спрощенням. Bloomberg проводить зв’язок між цими подіями, але офіційно заявленою причиною називаються міркування безпеки.

    Балістика стала однією з найбільших проблем української ППО

    На цьому тлі особливо показовою є статистика за липень. За даними Міністерства оборони, які наводить hromadske з посиланням на Bloomberg, протягом місяця Росія запустила 195 балістичних ракет, тоді як українській ППО вдалося збити лише 29.

    Це означає, що проблема полягає не просто у збільшенні загальної кількості повітряних цілей. Балістичні ракети залишаються значно складнішими для перехоплення, ніж більшість ударних безпілотників чи частина крилатих ракет.

    Однією з ключових систем, здатних протидіяти таким цілям, для України залишається американський Patriot. Саме тому запас перехоплювачів для цих комплексів безпосередньо впливає на можливість захищати Київ та інші великі міста від балістичних ударів.

    Проблему з боєкомплектом українські військові не приховували й раніше.

    Ще навесні начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Юрій Ігнат говорив, що Україна опинилася фактично «на голодному пайку» щодо ракет для систем ППО. Він окремо наголошував на дефіциті боєприпасів для Patriot, а також NASAMS та IRIS-T.

    У травні ситуація залишалася складною. Ігнат повідомляв, що пускові установки окремих українських підрозділів і батарей були «напівпорожніми», а кількість доступних ракет обмежена. Через проблеми з постачанням Києву доводилося звертатися до партнерів навіть із проханнями про невеликі партії — по п’ять-десять ракет для NASAMS та IRIS-T.

    Війна на Близькому Сході додатково вдарила по запасах

    Дефіцит не є виключно українською проблемою. На початку березня Bloomberg повідомляв про занепокоєння європейських країн через глобальну нестачу ракет-перехоплювачів. Європейські держави вже використовували власні запаси для підтримки України, тоді як бойові дії на Близькому Сході створили додатковий попит на такі боєприпаси.

    Особливо гостро питання постало навколо Patriot.

    За підрахунками Bloomberg у березні, після початку війни з Іраном Тегеран застосував понад 2100 ударних дронів та щонайменше 688 балістичних ракет. США та їхні союзники у відповідь використали понад тисячу перехоплювачів PAC-3. Це створило додаткове навантаження на глобальні запаси боєприпасів, які потрібні й Україні.

    Українська сторона впродовж останніх місяців неодноразово просила союзників прискорити передачу додаткових систем і ракет. Ще навесні Володимир Зеленський порушував це питання під час переговорів із європейськими лідерами та керівництвом НАТО, наголошуючи на необхідності підготувати українську ППО до наступної хвилі російських атак.

    Проблема стає ще гострішою через те, що Росія одночасно нарощує виробництво балістичних засобів ураження.

    Financial Times 11 серпня повідомила, що Росія нині виробляє близько 70 балістичних ракет на місяць, тоді як протягом одного місяця вона вже спроможна застосувати майже 200 таких ракет. Видання також характеризує запаси перехоплювачів Patriot в України як критично обмежені.

    Росія намагається використати слабке місце

    Аналітики Інституту вивчення війни також звертають увагу на зміну російської стратегії. За оцінкою ISW, Москва переорієнтовує виробництво далекобійних засобів ураження на ті системи, які мають вищі шанси проривати українську протиповітряну оборону.

    Йдеться, зокрема, про збільшення ролі балістичних ракет та швидших реактивних ударних дронів. Аналітики вважають, що Кремль намагатиметься використовувати нестачу українських перехоплювачів і під час майбутньої зимової кампанії проти енергетичної інфраструктури.

    Особливе значення має і військова співпраця Росії з Північною Кореєю. Під час атаки 11 серпня Росія застосовувала, зокрема, балістичні ракети північнокорейського походження. Українська влада повідомляє про надходження нових партій такого озброєння з КНДР.

    У результаті виникає небезпечна для України комбінація: Москва збільшує власне виробництво, отримує додаткове озброєння від Пхеньяна і водночас намагається використовувати обмежені запаси українських ракет-перехоплювачів.

    Україна хоче виробляти Patriot самостійно

    Саме тому Київ паралельно намагається вирішити проблему не лише новими поставками, але й локалізацією виробництва.

    За даними hromadske, Зеленський раніше заявляв, що питання виробництва ракет до Patriot в Україні було «політично» обговорене з президентом США Дональдом Трампом. Американський президент також допускав можливість передачі Україні відповідних виробничих технологій. Пізніше, однак, його позиція стала менш однозначною: Трамп заявляв, що остаточної згоди на передачу ліцензії ще не давав.

    Навіть у разі позитивного політичного рішення швидко усунути дефіцит не вдасться. Створення виробничих потужностей для складних протиракетних систем потребує часу, технологій, обладнання та інтеграції українських підприємств у західні виробничі ланцюги.

    Тому в короткостроковій перспективі Україна залишається залежною від поставок партнерів.

    Зеленський заявляв, що США мають щомісяця передавати Україні певну кількість перехоплювачів Patriot, але визнавав: американських поставок може бути недостатньо. Київ тому розраховує також на запаси та закупівлі європейських держав.

    Що насправді означає зміна звітів Повітряних сил

    Нова практика не означає, що Україна перестала відстежувати кількість російських ракет або що Повітряні сили припинили інформувати суспільство про атаки. Йдеться саме про обмеження частини публічної деталізації.

    Станом на 11 серпня Повітряні сили продовжують називати типи застосованих Росією ракет, повідомляти про ударні безпілотники, роботу ППО, райони влучань та наслідки атак. Однак кількість запущених ракет у кількох останніх зведеннях не зазначається.

    І це важливе уточнення до гучної тези про те, що військові нібито приховують статистику «через нестачу ППО». Повідомлення Bloomberg не встановлює дефіцит Patriot як офіційно оголошену причину рішення. Агентство звертає увагу на збіг зміни формату зі значним падінням результативності проти балістики, тоді як джерело видання пояснює новий підхід заходами безпеки.

    Проте ширший контекст справді тривожний. Українські військові відкрито говорять про нестачу ракет, міжнародні медіа повідомляють про глобальний дефіцит перехоплювачів, Росія збільшує виробництво балістики, а статистика за липень показала, наскільки складно українській ППО стало протистояти таким ударам.

    Тож зникнення точної кількості ракет зі щоденних зведень стало лише найбільш помітною для суспільства зміною. Значно важливішою залишається проблема, що стоїть за нею: гонка між нарощуванням російського ракетного арсеналу та здатністю України і її партнерів забезпечити достатню кількість засобів для його перехоплення.

  • Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Російські війська в ніч проти неділі, 9 серпня, здійснили масовану атаку по Україні, застосувавши ракети та понад 200 ударних безпілотників. Основний напрямок ворожого удару припав на Одеську область, однак під атакою також опинилися Харків, Павлоград та низка інших регіонів. Унаслідок обстрілів є загиблі та десятки постраждалих, пошкоджено житлові будинки, портову й енергетичну інфраструктуру.

    За даними Повітряних сил, цієї ночі Росія застосувала проти України 202 ударні безпілотники різних типів, зокрема дрони Shahed, а також баражуючі боєприпаси «Бандероль». Крім безпілотників, російські війська завдали ракетних ударів, зокрема балістичними, протикорабельними та протирадіолокаційними ракетами.

    Ракети типу «Іскандер-М»/С-400, «Онікс» та Х-31П російські військові запускали з території тимчасово окупованого Криму та акваторії Чорного моря. Основною ціллю атаки, за даними Повітряних сил, стала Одеська область.

    Українська протиповітряна оборона вночі працювала на півночі, півдні та сході країни. Силам оборони вдалося знищити або подавити 179 ворожих безпілотників. Водночас повністю відбити масовану атаку не вдалося: зафіксовано влучання ракет і дронів на 22 локаціях.

    Найскладнішою виявилася ситуація на Одещині. В Одесі російська атака пошкодила житлові будинки, енергетичні об’єкти та портову інфраструктуру. За попередніми даними, відомо про вісьмох постраждалих.

    У компанії ДТЕК назвали нічний удар одним із наймасштабніших для Одеського регіону від початку року. Внаслідок пошкодження енергетичної інфраструктури частина Одеси та окремі об’єкти критичної інфраструктури залишилися без електропостачання.

    Енергетики вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Водночас у ДТЕК зазначають, що через масштаб пошкоджень ремонт може потребувати значного часу. Фахівці мають відновити електропостачання після того, як буде забезпечено безпечний доступ до пошкоджених об’єктів.

    Через знеструмлення енергетичної інфраструктури виникли проблеми і з водопостачанням Одеси. Як повідомили в міській владі, у більшості районів міста зникла вода через припинення роботи потужних насосних станцій.

    Атака також позначилася на роботі громадського транспорту. В Одесі тимчасово призупинили рух електротранспорту, а на маршрути додатково вивели автобуси. Таким чином, місто змушене адаптувати роботу транспортної та комунальної інфраструктури до наслідків масованого обстрілу.

    Під ударом опинилася і портова інфраструктура. Росія систематично атакує Одеську область, зокрема об’єкти, пов’язані з морськими перевезеннями та експортною діяльністю. Удари по портах та енергетичних об’єктах створюють додаткові ризики не лише для регіону, а й для функціонування важливих логістичних маршрутів України.

    Через наслідки російського обстрілу виникли проблеми і з автомобільним сполученням на півдні країни. Державна прикордонна служба повідомила про обмеження руху трасою «Одеса — Рені». Через це тимчасово ускладнено або неможливо проїхати до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та від них у напрямку Одеси.

    Складною залишається ситуація і в Харкові. Один із російських безпілотників прямим влучанням ударив у багатоповерховий житловий будинок у Салтівському районі. Внаслідок атаки було зруйновано чотири поверхи будівлі.

    На місці удару розпочалися рятувальні роботи. Спочатку повідомлялося про заблокованих людей у пошкодженому будинку, після чого рятувальники та екстрені служби продовжили пошук і допомогу постраждалим.

    За останніми повідомленнями, унаслідок удару по Харкову загинули двоє людей, ще 23 особи отримали поранення. Серед постраждалих є дитина. П’ятеро людей перебувають у лікарнях, а одна жінка — у важкому стані.

    Російська атака також завдала ударів по Павлограду Дніпропетровської області. За інформацією місцевої влади, російські війська атакували район поблизу торговельного центру, а також енергетичні об’єкти.

    Внаслідок обстрілу Павлограда постраждали дев’ятеро людей, серед них четверо дітей. Екстрені служби працювали на місцях ударів, а фахівці оцінюють масштаби пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

    Цієї ночі російські війська також атакували Житомирську, Миколаївську, Київську, Херсонську, Сумську, Запорізьку та Донецьку області. У різних регіонах повідомляли про роботу сил протиповітряної оборони, вибухи, падіння уламків та пошкодження цивільної й критичної інфраструктури.

    Масштаб нічної атаки вкотре продемонстрував, що Росія продовжує використовувати комбіновану тактику ударів по Україні. Поряд із великою кількістю ударних безпілотників російські війська застосовують різні типи ракет, намагаючись перевантажити українську систему протиповітряної оборони та одночасно уражати різні цілі.

    Президент України Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія продовжує робити ставку на балістичне озброєння. За його словами, лише протягом цього тижня російські війська застосували проти України 61 ракету, з яких 56 атакували за балістичною траєкторією.

    Крім того, за цей період Росія запустила понад 1560 ударних безпілотників та використала близько 1540 керованих авіаційних бомб.

    За словами Зеленського, для протидії такій тактиці Україні необхідне подальше посилення протиповітряної оборони. Йдеться, зокрема, про збільшення кількості систем ППО та боєприпасів до них, які дозволяють захищати міста, енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру від ракетних і дронових атак.

    Президент також наголосив на необхідності посилення санкційного тиску на Росію. На думку української влади, обмеження мають створювати для Кремля додаткові економічні та технологічні перешкоди для виробництва ракет, безпілотників та іншого озброєння.

    Нічний удар став черговою масштабною атакою Росії по Україні, під час якої під удар потрапили одночасно кілька регіонів. Найбільше наслідків зафіксовано на Одещині, де пошкодження енергетичної інфраструктури спричинили перебої з електро- та водопостачанням, а також у Харкові, де внаслідок прямого влучання у житлову багатоповерхівку загинули люди.

    Наразі аварійні та рятувальні служби продовжують працювати на місцях ударів. Дані про кількість постраждалих та масштаби руйнувань можуть уточнюватися.

  • Ракетна атака на Київ уночі: у столиці повідомили про загоряння на двох локаціях

    Ракетна атака на Київ уночі: у столиці повідомили про загоряння на двох локаціях

    У ніч на 8 серпня в Києві вдруге за ніч оголосили повітряну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння. Повітряна тривога також була оголошена в низці областей України.

    Про небезпеку повідомили Київська міська військова адміністрація, Повітряні сили ЗСУ та міський голова Києва Віталій Кличко.

    У КМВА зазначили, що причиною оголошення тривоги стало застосування російськими військами балістичних ракет. Мешканців столиці закликали перебувати в укриттях та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

    Повітряні сили ЗСУ повідомили про швидкісну повітряну ціль, яка рухалася у напрямку Києва. Через високу швидкість такої цілі час на реагування та перехід до безпечного місця може бути вкрай обмеженим, тому військові закликали киян та жителів області залишатися в укриттях до завершення небезпеки.

    Згодом міський голова Києва Віталій Кличко повідомив про попередні наслідки атаки. За його словами, у Голосіївському районі столиці виникло загоряння на території нежитлової забудови. Інформація про характер займання та можливі причини пожежі уточнювалася.

    Також повідомлялося про загоряння резервуарів із паливом в Оболонському районі Києва. На місцях могли працювати відповідні екстрені служби. Дані про масштаб пожеж та можливі пошкодження уточнювалися.

    Станом на 03:35 у Києві оголосили відбій повітряної тривоги. Після завершення небезпеки відповідні служби продовжили встановлювати наслідки нічної атаки.

    Цієї ж ночі Київ та низка областей України вже потрапляли під повітряну тривогу через загрозу застосування російських ударних безпілотників. Таким чином, нічна атака на столицю відбувалася у кілька етапів, спочатку із загрозою дронів, а згодом — балістичного озброєння.

    Повідомлялося про загоряння у двох районах Києва, однак інформація щодо масштабів пошкоджень, постраждалих та остаточних наслідків атаки могла уточнюватися. Влада закликала громадян користуватися лише офіційними джерелами інформації та не поширювати неперевірені дані про роботу української протиповітряної оборони.

  • «Ракет до Patriot немає»: Зеленський пояснив, чому Росія нарощує балістичні удари

    «Ракет до Patriot немає»: Зеленський пояснив, чому Росія нарощує балістичні удари

    Президент України Володимир Зеленський заявив про критичний дефіцит ракет-перехоплювачів до зенітно-ракетних комплексів Patriot після масованої атаки Росії в ніч на 1 серпня. За його словами, саме нестача боєприпасів до систем, здатних перехоплювати балістику, суттєво обмежила можливості української протиповітряної оборони та дозволила більшій кількості російських ракет досягти цілей.

    Глава держави повідомив, що під час нічного удару Росія застосувала загалом 35 ракет різних типів, із яких 27 були балістичними, а також 185 ударних безпілотників. Основною ціллю атаки став Київ.

    За словами Зеленського, українським силам вдалося перехопити лише одну балістичну ракету. Президент прямо пов’язав такий результат із нестачею ракет до Patriot.

    «Лише одну балістичну ракету сьогодні вночі вдалося збити просто тому, що немає ракет до Patriot. І саме такий дефіцит перехоплювачів проти балістики лише заохочує Росію наносити такі удари проти життя», — заявив Зеленський.

    Він наголосив, що проблема полягає не у відсутності самих сучасних систем протиповітряної оборони, а в недостатньому запасі ракет до них. Patriot є одним із небагатьох комплексів на озброєнні України, здатних ефективно працювати проти балістичних цілей, тому запас перехоплювачів має критичне значення під час масованих атак.

    Президент закликав партнерів прискорити передачу Україні засобів протиповітряної та протиракетної оборони, а також боєприпасів до них. За його словами, такі ресурси потрібні Україні негайно, а не мають залишатися на складах союзників як резерв на майбутнє.

    «Дуже важливо, щоб партнери почули, що ці засоби потрібні не десь на складах для можливих сценаріїв, а тут і зараз, щоб російську війну можна було стримати й зупинити в Україні. Кожен пакет із антибалістикою зберігає життя наших людей. І кожна ніч, коли її немає, призводить до жертв», — наголосив президент.

    Заява пролунала після однієї з найважчих атак на Київ останнього часу. В ніч на 1 серпня російські війська завдали серії ударів балістичними ракетами по столиці та області.

    За даними, оприлюдненими станом на ранок, у Києві загинули щонайменше дев’ятеро людей, ще близько 30 отримали поранення. Серед постраждалих — четверо дітей.

    Найбільше жертв зафіксували у Дарницькому районі, де загинули семеро людей. Ще двоє стали жертвами атаки у Солом’янському районі.

    Руйнування та пожежі після обстрілу виникли одразу в кількох районах столиці. У Солом’янському районі частково зруйновано п’ятиповерховий житловий будинок, де рятувальники евакуйовували людей із верхніх поверхів.

    У Дарницькому районі пошкоджено житлові та нежитлові будівлі, автомобілі, а на одній із відкритих територій утворилася велика вирва.

    Пошкодження також зафіксували у Шевченківському, Дніпровському та Печерському районах. У Шевченківському районі виникли пожежі в нежитлових будівлях і загорілися автомобілі швидкої допомоги.

    Крім того, внаслідок атаки було пошкоджено будівлю посольства Литви в Україні. Інформації про постраждалих серед дипломатів не повідомлялося.

    Нічний удар знову загострив дискусію про обсяг та швидкість постачання Україні сучасних систем протиракетної оборони. Київ протягом останніх місяців неодноразово закликав партнерів збільшити кількість комплексів Patriot та передавати більше ракет PAC-3, які використовуються для перехоплення балістичних цілей.

    Саме балістичні ракети залишаються однією з найскладніших загроз для української ППО. Вони рухаються з надзвичайно високою швидкістю, а час між фіксацією запуску та потенційним влучанням може бути дуже коротким. Це значно зменшує можливості для реагування цивільного населення та екстрених служб.

    Крім того, Росія дедалі частіше комбінує балістичні удари з великою кількістю ударних безпілотників. Така тактика змушує українську ППО одночасно працювати проти різних типів цілей і витрачати значну кількість боєприпасів.

    Зеленський наголосив, що нестача перехоплювачів створює для Москви відчуття безкарності. Якщо російське командування бачить, що Україна не має достатньої кількості ракет для знищення балістичних цілей, воно отримує додатковий стимул застосовувати такі ракети масовано.

    Саме тому президент закликав союзників оцінювати постачання боєприпасів до ППО не лише як військову допомогу, а як безпосередній інструмент захисту цивільного населення.

    Київ також наполягає, що посилення протиракетної оборони України є частиною ширшої безпеки Європи. Українські військові вже мають великий практичний досвід протидії російським ракетам різних типів, а розбудова ефективного повітряного щита може стати основою для майбутньої системи захисту європейського простору.

    Після удару 1 серпня президент фактично повторив ключовий сигнал, який українська влада передає партнерам останні місяці: системи Patriot самі по собі не вирішують проблему без постійного постачання ракет до них. Кожна наступна масована атака швидко виснажує запаси перехоплювачів, а їх виробництво та постачання потребують часу.

    Тому Україна просить союзників не чекати нових масштабних ударів, а формувати достатні запаси заздалегідь. За словами Зеленського, від швидкості цих рішень безпосередньо залежить, скільки російських ракет буде знищено ще в повітрі та скільки життів удасться врятувати під час наступних атак.

  • Росія вдарила балістикою та сотнями дронів: ППО збила понад 110 цілей, але є майже 30 прильотів

    Росія вдарила балістикою та сотнями дронів: ППО збила понад 110 цілей, але є майже 30 прильотів

    У ніч проти 26 липня Росія здійснила чергову масштабну комбіновану атаку по території України, застосувавши одночасно балістичні ракети, керовану авіаційну ракету та понад сотню ударних безпілотників різних типів. Основний удар припав на нічний час, коли ворог традиційно намагається максимально перевантажити українську систему протиповітряної оборони та завдати ударів по цивільній інфраструктурі.

    За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, повітряний напад розпочався ще ввечері 25 липня і тривав упродовж ночі. Російські війська використали одразу кілька типів засобів повітряного ураження. Загалом ворог випустив одну керовану авіаційну ракету Х-59/69 із району над акваторією Чорного моря, сім балістичних ракет “Іскандер-М/С-400”, які були запущені з території Брянської, Курської та Воронезької областей РФ, а також 136 ударних безпілотників. Серед них були дрони типу Shahed, реактивні модифікації цих безпілотників, а також “Гербера”, “Італмас” і дрони-імітатори “Пародія”. Запуски здійснювалися з території Росії та тимчасово окупованих районів України, зокрема з Брянська, Курська, Орла, Міллерового, Приморсько-Ахтарська, окупованого Донецька та Гвардійського в тимчасово окупованому Криму.

    Попри масштаб атаки, українські сили протиповітряної оборони продемонстрували високу ефективність. До відбиття повітряного нападу були залучені винищувальна авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем Сил оборони України. Саме комплексне застосування різних засобів дозволило значно зменшити наслідки масованого удару.

    Станом на 08:30 ранку, за попередніми даними Повітряних сил, українським захисникам неба вдалося збити або подавити одну керовану авіаційну ракету Х-59/69, п’ять із семи балістичних ракет “Іскандер-М/С-400”, а також 104 ворожі безпілотники різних типів. Таким чином українська ППО нейтралізувала понад 110 повітряних цілей, які Росія спрямувала на територію країни.

    Водночас повністю уникнути наслідків атаки не вдалося. За офіційною інформацією, зафіксовано влучання двох балістичних ракет та 27 ударних безпілотників на 18 різних локаціях. Крім того, уламки збитих повітряних цілей впали ще на семи локаціях. Подібні випадки є типовими під час відбиття масованих атак, адже навіть успішне перехоплення ракети чи дрона не гарантує відсутності небезпеки через падіння уламків.

    Одним із головних напрямків нічної атаки став Київ. Російські війська застосували по столиці балістичні ракети, через що в місті пролунала серія потужних вибухів. Влада повідомила про влучання у трьох районах столиці, а на місцях ударів розпочали роботу рятувальники, медики та комунальні служби. Державна служба з надзвичайних ситуацій оприлюднила фотографії наслідків нічного обстрілу, на яких видно пошкодження будівель, пожежі та роботу рятувальних підрозділів.

    Комбінований характер атаки свідчить про те, що російське командування продовжує використовувати тактику одночасного запуску різних типів озброєння. Спочатку запускаються великі групи безпілотників, які змушують систему ППО працювати в посиленому режимі, після чого застосовуються ракети різних типів, зокрема балістичні. Така схема має на меті перевантаження української оборони та створення додаткових можливостей для прориву окремих засобів ураження.

    Особливу складність для системи протиповітряної оборони становлять саме балістичні ракети. Вони рухаються на значно вищих швидкостях, ніж крилаті ракети чи безпілотники, що суттєво скорочує час на реагування. Попри це, українським військовим вдалося знищити п’ять із семи таких ракет, що свідчить про високий рівень підготовки розрахунків ППО та ефективність сучасних засобів протиракетної оборони.

    Варто зазначити, що серед безпілотників Росія вкотре використала не лише ударні Shahed, а й дрони-імітатори. Їхнім головним завданням є відволікання уваги сил ППО, витрачання боєкомплекту та створення складнішої повітряної обстановки. Подібну тактику російська армія активно використовує протягом останніх місяців, комбінуючи ударні та хибні цілі.

    Ще напередодні нічного удару Президент України Володимир Зеленський попереджав про високу ймовірність нової масштабної атаки. За його словами, українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією чергового ракетного удару, який міг відбутися найближчими двома добами. Уже в ніч на 26 липня цей прогноз підтвердився, коли Росія здійснила один із найбільших комбінованих обстрілів останніх тижнів.

    Попри значний масштаб атаки, результати роботи української ППО демонструють, що система протиповітряної оборони продовжує ефективно протидіяти навіть складним комбінованим ударам. Знищення більшості ракет і понад сотні безпілотників дозволило уникнути значно серйозніших наслідків, хоча окремі ракети та дрони все ж досягли своїх цілей.

    Повітряні сили наголошують, що повітряна загроза залишається актуальною, а російські війська продовжують застосовувати змішану тактику ударів, поєднуючи балістичні ракети, авіаційні засоби ураження та великі групи безпілотників. Саме тому українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та негайно переходити до укриттів у разі оголошення небезпеки. Як показує нинішня атака, навіть за високої ефективності роботи ППО окремі ракети та дрони можуть прориватися до цілей, а уламки збитих повітряних об’єктів становлять серйозну небезпеку для людей і цивільної інфраструктури.

  • Росія зранку вдарила ракетами по Одесі: що відомо про наслідки атаки

    Росія зранку вдарила ракетами по Одесі: що відомо про наслідки атаки

    Російські війська вранці 20 липня завдали ракетного удару по Одесі. Внаслідок атаки пошкоджено об’єкт інфраструктури, а на місці працюють екстрені та комунальні служби. Інформація про можливих постраждалих або загиблих станом на ранок офіційно не надходила, водночас влада закликає жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже загроза нових ударів зберігається.

    Про ракетну атаку повідомив начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак. За його словами, російська армія продовжує тероризувати місто.

    «Ворог продовжує терор нашого міста. Зранку він здійснив ракетну атаку на Одесу. Постраждала інфраструктура», – зазначив Лисак.

    Посадовець уточнив, що на місці удару працюють усі необхідні служби, які займаються ліквідацією наслідків обстрілу та оцінюють масштаби пошкоджень. Детальнішу інформацію обіцяють оприлюднити після завершення першочергових робіт.

    Повітряна тривога в Одеській області була оголошена ще до світанку. Близько 04:15 Повітряні сили ЗСУ попередили про запуск керованих авіаційних ракет у напрямку Одеси та Чорноморська. Незабаром після цього в місті пролунали вибухи, про що повідомляли місцеві жителі та журналісти.

    Ракетний удар став продовженням чергової комбінованої атаки Росії на Україну. У ніч проти 20 липня окупанти також застосували майже сотню ударних безпілотників різних типів та дві керовані авіаційні ракети Х-59/69. За даними Повітряних сил ЗСУ, українська протиповітряна оборона знешкодила 81 безпілотник, однак частина засобів повітряного нападу досягла своїх цілей.

    Останніми тижнями Одеса залишається одним із головних напрямків російських повітряних ударів. За словами голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера, лише протягом попереднього тижня внаслідок атак по області загинули 18 людей, ще 69 отримали поранення, серед них були діти. Під удари регулярно потрапляють портова, транспортна та цивільна інфраструктура.

    Напередодні, 19 липня, Росія також атакувала цивільне судно поблизу Одеси. За офіційними даними, внаслідок удару по суховантажу GOLDEN LEO загинули шестеро моряків, ще кілька членів екіпажу вважалися зниклими безвісти. Цей обстріл став черговою атакою на цивільне судноплавство та портову інфраструктуру українського узбережжя Чорного моря.

    Наразі влада не повідомляє, який саме об’єкт інфраструктури був пошкоджений під час ранкової ракетної атаки. Також триває уточнення інформації щодо масштабу руйнувань та можливих постраждалих.

    Мешканців Одеси та області закликають довіряти лише офіційним джерелам інформації, не публікувати фото й відео роботи сил протиповітряної оборони або місць влучань, а також залишатися в укриттях до завершення повітряної тривоги. Як наголошують військові, Росія продовжує застосовувати тактику комбінованих ударів із використанням ракет і безпілотників, тому загроза повторних атак може зберігатися навіть після першої хвилі обстрілів.