Позначка: ракетний терор

  • Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Росія майже два тижні не здійснювала масштабних комбінованих атак по Україні перед нічним ударом 15 червня. Така пауза може свідчити не про зміну планів Кремля, а про залежність російського повітряного терору від темпів виробництва та накопичення ракет і дронів.

    Про це заявив військовий оглядач Олександр Коваленко, аналізуючи інтенсивність російських атак у першій половині червня.

    За його словами, протягом другого тижня червня російські окупаційні війська застосували по Україні 1 082 дрони-камікадзе Shahed-136, БМ-35 «Італмас», а також дрони-приманки типу «Гербера» та «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони збили приблизно 949 повітряних цілей, тобто близько 87% від загальної кількості застосованих безпілотників.

    У порівнянні з першим тижнем червня інтенсивність атак суттєво знизилася. Тоді росіяни застосували 2 136 дронів, з яких було збито 1 945. Тобто кількість нальотів скоротилася майже вдвічі.

    Допис Олександра Коваленка у Facebook

    Загалом за першу половину червня Росія використала 3 218 дронів різних типів. Із них, за підрахунками Коваленка, українська ППО знищила 2 894 цілі. Це майже 90% від загальної кількості.

    Водночас експерт звернув увагу, що на другому тижні червня відсоток перехоплень дещо знизився. На його думку, це може бути пов’язано з тим, що російські війська намагалися бити по районах України, які менш щільно прикриті системами протиповітряної оборони.

    Окрема деталь — майже повна відсутність масштабних ракетних ударів упродовж другого тижня червня. За цей період РФ застосовувала ракетні засоби фактично поодинці. Зокрема, йдеться про кілька ракет Х-59/69 та 9М723/KN-23/5В55. Це, за оцінкою Коваленка, свідчить про накопичення боєкомплекту для більшого удару.

    Саме така атака відбулася в ніч на 15 червня. Тоді Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ракет різних типів та сотень безпілотників. Основним напрямком удару став Київ. Також ракетами атакували Дніпро та Харків.

    За даними Повітряних сил, у ніч на 15 червня російська армія застосувала 681 засіб повітряного нападу: 70 ракет і 611 безпілотників різних типів. Українська ППО знешкодила 632 повітряні цілі.

    Серед застосованого озброєння були протикорабельні ракети 3М22 «Циркон», балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, крилаті ракети Х-101 та «Іскандер-К», а також ударні БпЛА.

    Коваленко вважає, що нинішнє зниження інтенсивності російських атак прямо вказує на обмежені можливості РФ у виробництві та накопиченні засобів повітряного нападу. Іншими словами, Росія не може безперервно підтримувати максимальний темп масованих ударів і змушена робити паузи для підготовки нових атак.

    За першу половину червня, за даними експерта, РФ застосувала 43 ракети типу 9М723/KN-23/5В55, 27 ракет Х-101, 5 ракет «Калібр», 7 ракет Х-59/69 та 8 ракет «Циркон».

    Саме тому двотижнева перерва перед ударом 15 червня є важливим сигналом. Вона показує, що російський терор залишається системним, але не безмежним. Кремль намагається створити ефект постійної загрози, однак для великих комбінованих атак йому потрібно накопичувати ракети й дрони.

    Водночас це не означає зниження небезпеки для України. Навпаки, паузи між ударами можуть свідчити про підготовку нових масованих атак. Росія продовжує використовувати комбіновану тактику: одночасно запускає дрони, ракети різних типів і приманки, щоб перевантажити українську ППО та знайти слабкі місця в обороні.

    Особливо небезпечними залишаються балістичні ракети, які важче перехоплювати через високу швидкість і короткий час підльоту. Саме тому удари по великих містах, зокрема Києву, Дніпру та Харкову, залишаються однією з ключових загроз.

    Зменшення кількості російських ракет і дронів не варто сприймати як ознаку припинення терору. Йдеться радше про зміну ритму атак: після інтенсивних ударів РФ бере паузу, накопичує боєкомплект і знову намагається завдати масованого удару.

    Для України це означає необхідність не послаблювати увагу до повітряних тривог, посилювати систему ППО та нарощувати власні можливості для знищення російських засобів ураження ще до їх запуску.

  • У Кремля достатньо ракет для кількох масованих атак щомісяця, – Зеленський

    У Кремля достатньо ракет для кількох масованих атак щомісяця, – Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Російська Федерація зберігає значний потенціал для здійснення регулярних масованих ракетних атак по території України. За його словами, російський військово-промисловий комплекс щомісяця виробляє близько 120 балістичних ракет, що дозволяє Кремлю підтримувати високий рівень ракетної загрози та продовжувати терор українських міст.

    Про це глава держави повідомив під час звернення до учасників засідання Ради Україна – НАТО, яке відбулося у Києві. Значна частина його виступу була присвячена актуальним викликам у сфері безпеки, посиленню протиповітряної оборони та необхідності подальшої підтримки України з боку міжнародних партнерів.

    За словами Зеленського, нинішні темпи виробництва озброєнь у Росії свідчать про те, що Кремль продовжує робити ставку на військову ескалацію та ракетний терор проти цивільного населення.

    «Росія має спроможність виробляти близько 120 балістичних ракет щомісяця. І це лише балістичні ракети. Росія також виробляє інші типи ракет», – наголосив президент.

    Глава держави підкреслив, що саме балістичні ракети залишаються однією з найбільших загроз для України через їхню високу швидкість, складність перехоплення та значну руйнівну силу. Водночас російська армія активно застосовує також крилаті ракети, авіаційні засоби ураження та ударні безпілотники.

    «Очевидно, що це найбільша загроза, з якою ми зараз стикаємося», – зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що українська система протиповітряної оборони демонструє високу ефективність, однак масштаби російського виробництва ракет та безпілотників вимагають постійного посилення оборонних спроможностей держави. Саме тому Україна продовжує працювати із союзниками над збільшенням кількості сучасних систем ППО та боєприпасів до них.

    Під час виступу Зеленський також нагадав про чергову масштабну комбіновану атаку, яку Росія здійснила напередодні. За його словами, лише за одну добу окупанти застосували сотні засобів повітряного нападу, поєднавши використання балістичних ракет, крилатих ракет та великої кількості ударних дронів.

    Президент повідомив, що внаслідок останнього масованого удару загинули 23 людини, серед яких були діти. Ще десятки людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    «Учора лише внаслідок однієї масованої атаки Росія вбила 23 людини в нашій країні, серед них були діти. Росіяни застосували велику кількість дронів – понад 650 протягом ночі й ще близько 100 протягом дня», – заявив глава держави.

    За його словами, такі атаки свідчать про те, що Росія продовжує використовувати тактику виснаження української системи протиповітряної оборони, комбінуючи різні типи озброєння для ускладнення роботи сил ППО.

    Експерти зазначають, що одночасне застосування великої кількості безпілотників, крилатих та балістичних ракет дозволяє ворогу створювати додаткове навантаження на систему захисту повітряного простору. Саме тому питання забезпечення України сучасними системами ППО залишається одним із пріоритетних у переговорах із партнерами.

    Окремо Зеленський звернув увагу на масштаби російських запасів високоточного озброєння. За оцінками української розвідки, попри постійне використання ракет у війні проти України, Росія зберігає значні резерви та продовжує їх поповнювати завдяки роботі оборонної промисловості.

    Раніше Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляло, що станом на літо 2025 року Росія накопичила понад 1950 стратегічних ракет різних типів. Серед них – до 500 балістичних ракет «Іскандер-М», близько 300 крилатих ракет «Іскандер-К», сотні крилатих ракет Х-101, Х-22 та Х-32, морські ракети «Калібр», а також до 150 гіперзвукових ракет «Кинжал».

    Фахівці наголошують, що поєднання значних запасів і стабільного виробництва дозволяє Росії проводити кілька масштабних ракетних кампаній щомісяця без суттєвого виснаження арсеналів.

    Крім того, Москва продовжує нарощувати виробництво ударних безпілотників типу Shahed та їхніх модифікацій. За оцінками українських військових, саме дрони дедалі частіше стають основним інструментом нічних атак на українські міста та об’єкти критичної інфраструктури.

    Під час виступу Зеленський також нагадав про нещодавню доповідь української розвідки щодо подальших планів Росії. За його словами, Кремль уже визначив нові пріоритетні цілі для ударів і намагається завдати максимальної шкоди українському оборонно-промисловому комплексу.

    Президент повідомив, що російське керівництво розглядає розвиток українських оборонних технологій як одну з головних загроз для власних військових планів. Йдеться насамперед про українські програми зі створення сучасних ракетних систем, засобів перехоплення балістичних цілей та виробництва далекобійного озброєння.

    За словами Зеленського, саме тому Росія може концентрувати свої майбутні удари на підприємствах оборонної галузі та об’єктах, які беруть участь у виробництві нових видів озброєння.

    Українська влада наголошує, що розвиток власного військово-промислового комплексу є одним із ключових напрямків зміцнення обороноздатності держави. В умовах затяжної війни це дозволяє зменшувати залежність від зовнішніх постачань та оперативніше реагувати на загрози.

    Звертаючись до представників держав-членів НАТО, Зеленський наголосив, що подальше посилення протиповітряної оборони України залишається критично важливим завданням.

    За його словами, зростання російського виробництва ракет і безпілотників означає, що загроза масованих атак не лише зберігатиметься, а й може посилюватися. Саме тому Україна потребує додаткових систем ППО, сучасних радарів та запасів ракет-перехоплювачів.

    Президент підкреслив, що кожна нова система протиповітряної оборони означає врятовані життя мирних громадян, захищені об’єкти інфраструктури та зменшення наслідків російських ударів.

    На тлі активізації російських атак Київ продовжує закликати міжнародних партнерів до прискорення військової допомоги. В українському керівництві наголошують, що саме зміцнення протиповітряної оборони залишається одним із найефективніших способів захисту населення від ракетного терору та збереження стабільності в умовах війни.

  • Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що регулярні російські удари по українських містах можуть бути зупинені лише за умови посилення міжнародного політичного, економічного та санкційного тиску на Росію. Таку заяву глава держави зробив 31 травня на тлі чергової масованої атаки РФ із застосуванням сотень безпілотників та удару по Дніпру, де внаслідок влучання дрона було повністю знищене відділення «Нової пошти».

    У своєму зверненні президент наголосив, що Росія продовжує системну кампанію повітряного терору проти українських міст і цивільної інфраструктури, а тому міжнародна спільнота має перейти до більш рішучих дій.

    «Всі ці удари треба зупинити. Потрібна лише достатня підтримка нашого захисту і продовження тиску на Росію», — підкреслив Зеленський.

    За словами президента, йдеться не лише про військову допомогу Україні, а й про посилення санкційних механізмів, які повинні завдати відчутного удару по економічних можливостях держави-агресора. Зеленський акцентував увагу на тому, що саме поєднання військової підтримки, міжнародної дипломатії та економічних обмежень здатне створити умови для реальної безпеки.

    «Наші далекобійні санкції, санкції від партнерів, усі форми політичного та економічного тиску на Росію повинні спрацювати, щоб можна було досягти реальної безпеки. Тільки тиск спрацює на мир», — заявив глава держави.

    Заява пролунала після чергової масштабної атаки російських військ. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 31 травня Росія випустила по Україні 229 ударних безпілотників різних типів, серед яких були Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони змогли знешкодити 212 повітряних цілей.

    Повітряна атака здійснювалася одночасно з кількох напрямків території Росії та тимчасово окупованого Криму. До відбиття нападу були залучені авіація, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби, зенітні ракетні війська та сили безпілотних систем. Попри високий відсоток збитих цілей, зафіксовано влучання на кількох об’єктах у різних регіонах країни.

    Одним із найбільш резонансних епізодів стала атака на Дніпро. Вдень 31 травня російський ударний безпілотник влучив у логістичний об’єкт, де виникла масштабна пожежа. Згодом стало відомо, що повністю знищене відділення №1 компанії «Нова пошта». Будівля вигоріла вщент.

    У компанії повідомили, що співробітники не постраждали, а логістичні маршрути вже перебудовані для уникнення затримок доставки. Клієнтам пообіцяли компенсувати повну оголошену вартість знищених відправлень. На місці удару продовжують працювати рятувальники, поліція та аварійні служби.

    Зеленський зазначив, що ліквідація наслідків атаки триває безперервно. За його словами, до гасіння масштабної пожежі було залучено близько 70 рятувальників, 40 працівників поліції та майже 30 одиниць спеціальної техніки.

    Президент наголосив, що подібні удари вкотре демонструють справжню мету Росії — завдавати шкоди цивільній інфраструктурі та створювати атмосферу постійної небезпеки для мирного населення. Саме тому питання посилення української системи протиповітряної оборони залишається одним із ключових у переговорах із міжнародними партнерами.

    Протягом останніх місяців Зеленський неодноразово заявляв про необхідність нарощування захисту українського неба. На тлі зростання кількості дронових атак президент повідомляв, що Україна працює над посиленням ППО для найбільш уразливих регіонів, зокрема Дніпра та Одеси.

    Паралельно українська влада продовжує просувати ідею так званих «далекобійних санкцій» — комплексу обмежувальних заходів, які повинні ускладнити Росії виробництво ракет, безпілотників та іншого озброєння. Йдеться про контроль за поставками мікроелектроніки, обмеження доступу до технологій подвійного призначення, фінансові санкції та посилення контролю за схемами обходу вже чинних обмежень.

    Останніми тижнями російські атаки по українських містах суттєво посилилися. За словами Зеленського, лише за один із попередніх тижнів Росія застосувала проти України понад 3170 безпілотників, більш як 1300 керованих авіабомб та десятки ракет різних типів.

    На цьому тлі Україна також активізувала удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Лише за останні дні Генеральний штаб підтвердив ураження Саратовського нафтопереробного заводу, паливних баз, нафтотранспортної інфраструктури та військових об’єктів на території РФ.

    Українське керівництво переконане, що саме поєднання міжнародного тиску, санкцій, військової допомоги та посилення обороноздатності держави може змусити Кремль відмовитися від подальшої ескалації та наблизити завершення війни.

    На думку Зеленського, будь-які спроби пом’якшення тиску або зниження уваги світу до російської агресії лише заохочують Москву продовжувати атаки. Тому, як наголосив президент, підтримка України повинна залишатися системною та довгостроковою, а санкційний тиск — лише посилюватися.

    «Тільки тиск спрацює на мир», — підсумував глава держави.

    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини