Позначка: ракети-перехоплювачі

  • Росія готує новий балістичний удар по Україні: Зеленський повідомив про тривожні дані розвідки

    Росія готує новий балістичний удар по Україні: Зеленський повідомив про тривожні дані розвідки

    Російські війська готуються до нових атак балістичними ракетами по території України. Українська розвідка отримала відповідну інформацію, а президент Володимир Зеленський закликав міжнародних партнерів прискорити рішення щодо посилення протиповітряної оборони. За його словами, для захисту українських міст критично необхідні додаткові ракети-перехоплювачі, передусім для американських систем Patriot.

    Про це глава держави заявив у вечірньому зверненні 29 жовтня.

    Президент наголосив, що російська армія не відмовляється від ракетного терору, а українські військові потребують додаткових засобів для перехоплення балістичних цілей.

    «Зараз є інформація від розвідки про підготовку росіянами нових балістичних ударів. І потрібні сили, щоб збивати все це російське зло. Ми чекаємо на відповідні рішення», — заявив Зеленський.

    Водночас президент не уточнив, які саме міста чи регіони можуть стати цілями наступних атак. Також не було названо конкретних дат можливих ударів.

    Попередження пролунало на тлі посилення російських обстрілів українських міст. Лише 29 жовтня російські війська атакували низку цивільних об’єктів, спричинивши загибель і поранення людей.

    Одним із найтрагічніших епізодів став удар безпілотника по залізничному вокзалу Дніпра, де перебували пасажири. Російська атака призвела до численних жертв серед цивільного населення.

    Того ж дня під обстрілами опинилися Чернігів та Кременчук. Російські удари спричинили руйнування житлових і торговельних об’єктів, а серед постраждалих були діти.

    У своєму зверненні Зеленський наголосив, що Україна очікує від союзників конкретних рішень щодо постачання засобів протиповітряної оборони.

    Насамперед ідеться про ракети для комплексів Patriot, які відіграють важливу роль у протидії російським балістичним ракетам. На відміну від багатьох крилатих ракет і безпілотників, балістичні цілі мають надзвичайно високу швидкість та складну траєкторію польоту, що суттєво ускладнює їх перехоплення.

    Саме тому для ефективного захисту українських міст необхідні спеціалізовані протиракетні системи та достатні запаси боєприпасів до них.

    Раніше президент уже звертав увагу на нестачу ракет-перехоплювачів. Зокрема, 27 жовтня Зеленський повідомив, що за попередні два тижні російські війська випустили понад 100 балістичних ракет по Києву та Київській області.

    За словами глави держави, Україна намагається забезпечити захист енергетичних об’єктів, транспортної інфраструктури та житлових районів, однак інтенсивність російських атак створює значне навантаження на систему ППО.

    Водночас Зеленський розповів і про результати українських операцій проти російських військових об’єктів.

    За його словами, Сили оборони здійснили два ракетні удари, внаслідок яких, за українськими даними, було знищено два російські винищувачі-бомбардувальники Су-34 та уражено пускову установку оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер».

    Раніше Військово-морські сили ЗСУ повідомили про застосування українського ракетного комплексу «Нептун» проти авіабази «Маринівка» у Волгоградській області Росії. Саме там, за даними військових, перебували два Су-34, які вдалося знищити.

    Російська армія використовує ці літаки для ударів керованими авіаційними бомбами по українських позиціях і населених пунктах.

    Ураження пускової установки «Іскандер» також має значення для протидії ракетним атакам, оскільки комплекси цього типу Росія застосовує для запуску балістичних ракет по Україні.

    При цьому президент не уточнив місце розташування ураженої установки та інших подробиць операції.

    Зеленський подякував українським військовим за результати бойової роботи, а міжнародним партнерам — за підтримку обороноздатності України.

    Попри успішні удари по російських військових об’єктах, загроза нових ракетних атак залишається високою. Президент наголосив, що подальше посилення української ППО залежить не лише від роботи військових, а й від швидкості ухвалення рішень міжнародними союзниками.

    Станом на вечір 29 жовтня розвідка попереджає про підготовку Росією нових балістичних ударів, однак конкретні цілі та строки можливих атак публічно не названі.

    Українцям варто уважно стежити за офіційними повідомленнями Повітряних сил ЗСУ та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки час для реагування на балістичну загрозу може бути дуже обмеженим.

  • Трамп має три важелі тиску на Україну: The Telegraph розкрив, без чого ЗСУ поки не обійдуться

    Трамп має три важелі тиску на Україну: The Telegraph розкрив, без чого ЗСУ поки не обійдуться

    Попри поступове скорочення залежності України від американського фінансування, Сполучені Штати залишаються важливим партнером у трьох критичних сферах оборони. Йдеться про розвідувальну інформацію, ракети-перехоплювачі для систем Patriot та постачання американського озброєння, яке закуповують європейські союзники. На тлі напружених відносин між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським ці напрямки можуть стати інструментами політичного тиску на Київ.

    Про це йдеться в аналізі британського видання The Telegraph.

    За оцінкою журналістів, адміністрація Трампа зберігає суттєвий вплив на військові спроможності України, хоча пряма фінансова допомога США вже не відіграє тієї ролі, що на початку повномасштабного вторгнення.

    Нині значну частину американського озброєння для України оплачують європейські держави. Однак сам факт фінансування з боку Європи не усуває залежності від рішень Вашингтона щодо продажу та передачі військової техніки.

    Перший важіль — американська розвідка

    Однією з найважливіших складових співпраці залишається передача розвідувальної інформації.

    Американські супутникові системи та інші засоби спостереження допомагають Україні отримувати відомості про військові об’єкти противника, переміщення техніки й підготовку ракетних атак.

    За інформацією The Telegraph, американські розвідувальні структури, зокрема ЦРУ, також відігравали важливу роль у наданні даних для планування українських далекобійних операцій.

    Особливе значення має можливість завчасно отримувати попередження про запуски балістичних ракет.

    Після російського удару по Києву ввечері 12 жовтня Володимир Зеленський повідомив, що Україна не отримала завчасного попередження від міжнародних партнерів.

    Однак відсутність інформації про конкретний запуск не означає припинення всієї розвідувальної співпраці.

    13 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвіддані від Сполучених Штатів.

    Другий важіль — ракети для Patriot

    Ще одна критично важлива сфера — постачання ракет-перехоплювачів для американських зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    Ці системи відіграють ключову роль у захисті українських міст від російських балістичних ракет.

    На відміну від багатьох ударних безпілотників і крилатих ракет, балістичні цілі значно складніше перехоплювати через особливості їхньої швидкості та траєкторії.

    Україна використовує також інші системи протиповітряної оборони, однак можливості Patriot залишаються особливо важливими саме для протидії балістиці.

    Проблема полягає не лише в кількості пускових установок, а й у постійному забезпеченні їх відповідними боєприпасами.

    Навіть за наявності достатньої кількості комплексів обмеження поставок ракет-перехоплювачів може вплинути на здатність протиповітряної оборони відбивати масовані удари.

    Європейські країни поступово збільшують оборонне виробництво, однак швидко замінити весь обсяг американських поставок складно.

    Третій важіль — програма НАТО PURL

    Третім напрямком The Telegraph називає механізм Prioritised Ukraine Requirements List (PURL).

    Він дозволяє європейським союзникам закуповувати американське озброєння для України.

    Таким чином, фінансування забезпечують європейські держави, але постачання все одно залежить від американської сторони.

    За повідомленнями західних медіа, під час переговорів у Маямі представники адміністрації Трампа порушували питання можливого обмеження військової співпраці, якщо Україна не припинить удари по російських нафтопереробних заводах.

    Йдеться про повідомлення журналістів із посиланням на джерела, а не про офіційно оголошене рішення щодо зупинення програми.

    Водночас сам механізм PURL демонструє, що навіть значне фінансове залучення Європи не забезпечує повної незалежності від Вашингтона.

    Чому відносини між Києвом і Вашингтоном загострилися

    Нова хвиля суперечностей виникла після домовленостей Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо російського дизельного пального.

    Американський президент пояснив послаблення санкцій необхідністю стримувати ціни на паливо на світовому ринку.

    Натомість українське керівництво розкритикувало рішення, наголосивши, що експортні доходи допомагають Росії фінансувати продовження війни.

    Окремою причиною напруженості стали українські удари по російських нафтопереробних підприємствах.

    Вашингтон висловлював занепокоєння їхнім впливом на паливний ринок, тоді як Україна розглядає удари по об’єктах, які забезпечують військовий потенціал РФ, як один з інструментів послаблення агресора.

    На цьому тлі з’явилися повідомлення про можливі обмеження американської військової допомоги та передачі розвідувальної інформації.

    Втім, станом на 13 жовтня підтвердження повного припинення цих механізмів немає.

    Чи зможе Європа замінити США

    The Telegraph звертає увагу, що європейські союзники вже взяли на себе більшу частину фінансової відповідальності за підтримку України.

    Водночас Європа стикається з обмеженнями власних виробничих потужностей.

    Збільшення оборонних бюджетів Німеччини, Польщі та інших держав означає зростання попиту на озброєння як для України, так і для власних армій.

    За оцінкою британського видання, європейські країни можуть поступово розвивати альтернативні канали постачання зброї та боєприпасів.

    Проте заміна американських розвідувальних можливостей є складнішим завданням, яке потребуватиме значного часу й інвестицій.

    Отже, три головні сфери залежності України від США залишаються незмінними: розвідка, протиракетна оборона та доступ до американського озброєння.

    The Telegraph оцінює ці напрямки як потенційні важелі Вашингтона у відносинах із Києвом.

    Водночас фактична співпраця між державами продовжується, а повідомлення про можливі обмеження не слід ототожнювати з рішеннями, які вже набрали чинності.

  • Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна укладає контракти приблизно на 1000 ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, однак більшість цих перехоплювачів не потраплять до українських підрозділів протиповітряної оборони найближчим часом. Саме тому Київ звернувся до партнерів із набагато терміновішим проханням: передати ракети з уже наявних військових запасів зараз, а згодом компенсувати їх новішими боєприпасами, закупленими Україною за довгостроковими контрактами.

    Про це міністр оборони України Євгеній Хмара заявив 8 вересня під час 36-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». За його словами, контракти на приблизно тисячу ракет фінансуються за допомогою партнерів, зокрема коштом кредитної програми Європейського Союзу. Проблема полягає не у відсутності замовлень, а у виробничих термінах: значна частина законтрактованих ракет почне надходити лише протягом наступних років.

    Тому паралельно з довгостроковим замовленням Україна сформулювала конкретну короткострокову потребу — 300 ракет-перехоплювачів Patriot із чинних запасів партнерів. Фактично Київ пропонує союзникам схему обміну: вони передають Україні частину своїх ракет зараз, коли вони критично необхідні для відбиття російських ударів, а в майбутньому отримують натомість новіші ракети з українських контрактів.

    Саме ця деталь є ключовим «нюансом» у повідомленні про тисячу Patriot. Йдеться не про тисячу готових ракет, які вже перебувають на складах і можуть бути оперативно доставлені Україні. Це довгостроковий контрактний портфель, виконання якого залежить від виробничих можливостей оборонної промисловості США та союзників. Українському ж ППО перехоплювачі потрібні зараз — напередодні осінньо-зимового періоду та на тлі нової хвилі масованих російських ударів.

    І потреба не обмежується Patriot. Хмара повідомив партнерам, що Україні також необхідно близько 500 ракет класу «повітря-повітря», здатних використовуватися проти крилатих ракет, додаткові переносні зенітно-ракетні комплекси, а також $2 млрд на безпілотники. Окремий виклик — реактивні версії російських Shahed, проти яких українська оборонна промисловість разом із військовими шукає дешевші способи перехоплення. Частина таких українських рішень уже проходить випробування безпосередньо в бойових умовах.

    Потреба в додаткових перехоплювачах особливо гостро проявилася саме 8 вересня. У ніч проти вівторка Росія атакувала Україну балістичними, крилатими та протикорабельними ракетами, а також 166 ударними та іншими безпілотниками. За даними Повітряних сил, основні удари були спрямовані на Київщину та Одещину. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 175 повітряних цілей, однак були зафіксовані влучання на десятках локацій.

    Reuters повідомляв, що після короткої паузи Росія відновила удари по Києву, застосувавши, зокрема, балістичні ракети. Саме проти такого типу загроз Patriot залишається однією з найважливіших систем, доступних Україні. Тому проблема запасів ракет до цих комплексів напряму пов’язана не лише з обороною військових об’єктів, а й із захистом великих міст та енергетичної інфраструктури.

    Першою на новий заклик Києва вже відреагувала Німеччина. Міністр оборони Борис Пісторіус оголосив, що Берлін передасть Україні терміново необхідні перехоплювачі PAC-2 із запасів Бундесверу. Він також закликав інші держави-учасниці Контактної групи перевірити власні арсенали та приєднатися до таких поставок.

    Німецька допомога не обмежуватиметься Patriot. Берлін планує передати більше ракет AIM-9 класу «повітря-повітря», а Україна за рахунок коштів європейської кредитної програми має замовити у Німеччини кілька тисяч керованих ракет IRIS-T. Пісторіус наголосив, що ці комплекси вже довели високу ефективність в Україні, а постачання систем та боєприпасів із промислового виробництва триватимуть.

    Додаткові кошти на американські системи ППО оголосила й Велика Британія. Лондон виділяє 100 млн фунтів стерлінгів через програму НАТО PURL. Пакет включатиме ракети для Patriot та інше обладнання протиповітряної оборони, яке планують доставити до початку зими. Британський уряд прямо пов’язує рішення з необхідністю посилити захист критичної інфраструктури, населення та українських військ перед очікуваними новими російськими атаками.

    Водночас значна частина масштабної закупівлі спиратиметься на гроші Європейського Союзу. За даними «Європейської правди», країни ЄС погодили закупівлю для України американських ракет-перехоплювачів Patriot орієнтовною вартістю 3,2 млрд євро у межах кредитного механізму загальним обсягом 90 млрд євро. Фінальне оформлення рішення очікується найближчими днями.

    Це не перший випадок, коли Україна просить партнерів не чекати завершення нового виробничого циклу, а ділитися ракетами зі своїх військових складів. Ще за підсумками одного з попередніх засідань «Рамштайну» Міноборони України повідомляло про домовленості з кількома європейськими партнерами щодо термінових поставок Patriot із наявних запасів. Тоді ж союзники підтвердили значні обсяги фінансування ППО та програми PURL.

    Тепер ця модель фактично стає дворівневою. Перший рівень — негайна допомога зі складів союзників, необхідна для проходження найближчих місяців. Другий — великі багаторічні контракти, які мають поступово створити для України значно більший і прогнозованіший запас ракет.

    Масштаб замовлення приблизно у тисячу перехоплювачів демонструє, що Київ і партнери переходять від ситуативного пошуку кількох десятків ракет до планування ППО на роки вперед. Але саме виробничий лаг залишається головною проблемою: контракт можна профінансувати сьогодні, тоді як фізично ракета з’явиться лише після проходження виробничого циклу.

    Тому для України критичними стають найближчі місяці. На тлі очікуваного посилення російських атак взимку Київ просить партнерів не чекати, доки нові перехоплювачі зійдуть із виробничих ліній. 300 Patriot зі складів союзників потрібні зараз, а приблизно тисяча законтрактованих ракет має вже потім поповнити запаси й, за запропонованою Україною схемою, частково компенсувати партнерам те, що вони передадуть негайно.

  • Зеленський назвав США критично необхідну кількість ракет Patriot для захисту України взимку

    Зеленський назвав США критично необхідну кількість ракет Patriot для захисту України взимку

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україні достатньо отримати від США 5% запасу ракет-перехоплювачів для систем Patriot, щоб пройти наступну зиму, а 10% — щоб мати змогу збивати всі російські балістичні ракети.

    Про це глава держави розповів в інтерв’ю CNN.

    За словами Зеленського, ситуація з ракетами-перехоплювачами для української протиповітряної оборони залишається критичною. Він зазначив, що цього року Україна має у 2,5 раза менше перехоплювачів Patriot, ніж мала у 2025 році. Водночас Росія, за його словами, щомісяця запускає приблизно вдвічі більше балістичних ракет, ніж раніше.

    «Цього року у нас у два з половиною рази менше перехоплювачів, ніж було у 2025 році. Росія щомісяця запускає удвічі більше балістичних ракет, ніж раніше», — заявив президент.

    Зеленський наголосив, що останніми тижнями російські балістичні удари по Україні стали значно інтенсивнішими. Особливо сильно від атак потерпає Київ. За його словами, дефіцит перехоплювачів Patriot створює для України додаткові ризики напередодні опалювального сезону.

    Президент розповів, що значна частина його роботи зараз пов’язана з переговорами із союзниками щодо отримання додаткових ракет для української ППО.

    «Ось чим я живу щодня: від 1% до 5%. У мене є кілька місяців і мільйони телефонних дзвінків… Я намагаюся обміняти щось на ракети», — сказав Зеленський.

    Він додав, що веде переговори не лише офіційними каналами, а й використовує інші способи комунікації із партнерами. Водночас президент не розкрив деталей окремих домовленостей, пояснивши, що не може публічно говорити про частину своїх дій.

    За оцінкою Зеленського, якщо Сполучені Штати передадуть Україні 5% від своїх запасів ракет-перехоплювачів Patriot, цього може вистачити для того, щоб країна змогла пройти зиму та захистити життя цивільних. Якщо ж Україна отримає 10%, це, за його словами, дозволить значно посилити захист від російських балістичних ракет і фактично знищувати всі такі цілі.

    «Якщо США продадуть нам 5% (ракет-перехоплювачів — ред.), ми переживемо зиму і врятуємо життя людей. Якщо вони зможуть продати нам 10%, ми знищимо всі російські балістичні ракети. У мене є 1%», — заявив президент.

    Зеленський також наголосив на виснаженні українського суспільства через постійні російські атаки. За його словами, українці залишаються стійкими, однак тривала війна та регулярні удари завдають значного психологічного навантаження.

    «Насправді це дуже героїчні, дуже стійкі люди. Але вони втомилися», — сказав глава держави.

    Ситуацію додатково ускладнює глобальний дефіцит ракет-перехоплювачів, який виник на тлі зростання потреби у засобах протиповітряної оборони, зокрема через війну США з Іраном. Україна опинилася серед країн, які особливо гостро відчувають нестачу таких боєприпасів.

    Окремим питанням залишається можливість виробництва ракет-перехоплювачів Patriot безпосередньо в Україні. Раніше президент США Дональд Трамп заявляв про готовність дозволити Україні отримати ліцензію на самостійне виробництво таких ракет. Однак згодом він висловив сумніви щодо доцільності цієї ідеї.

    Представники виробників систем Patriot уже приїжджали до Києва для обговорення потенційного запуску виробництва. Водночас конкретних результатів цього процесу поки немає.

    «Я сподіваюся, що мені це вдасться. Зараз у мене немає навіть 5%, і я не маю такої підтримки. І це для мене — великий виклик, один із найбільших, з якими я стикався з самого початку цієї війни», — зазначив Зеленський.

    Президент також повідомив, що безпосередньо звертався до представників адміністрації Трампа із проханням збільшити підтримку України засобами ППО. Він робив це як під час телефонних розмов і листування, так і через інших союзників.

    Зеленський підтвердив нещодавню телефонну розмову з віцепрезидентом США Джей-Ді Венсом, однак не став розкривати подробиці переговорів. Зокрема, він не уточнив, чи обговорювалося питання українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі в Чорному морі.

    Водночас Київ продовжує працювати над мирним процесом за участю США. Зеленський заявив, що Україна підготувала нові пропозиції та очікує більшої залученості Вашингтона до переговорів.

    «Нам потрібна більша залученість американської сторони до мирного плану. Я вдячний команді президента Трампа за те, що вони хочуть продовжувати. Путін не хоче припиняти цю війну, і на нього зараз чиниться недостатній тиск», — наголосив президент.

    Він також відкинув можливість відмови України від територій на Донбасі, які Росія прагне захопити. За словами Зеленського, ключовою умовою будь-яких домовленостей для Києва залишаються надійні гарантії безпеки.

    Окремо президент заявив, що погоджується з оцінками деяких західних партнерів про можливість подальшої ескалації з боку Росії. На його думку, Кремль потенційно може спробувати перевірити готовність НАТО до прямої відповіді, зокрема через напад на одну з менших балтійських держав.

    Зеленський вважає, що російське керівництво прагне продемонструвати своєму суспільству перемогу та може шукати можливості для швидкого розширення конфлікту.

    «Він не знає, як закінчити цю війну без масштабної окупації або великої перемоги для свого суспільства. Простіше знайти якусь меншу країну… для нього не матиме значення, чи входить ця країна до НАТО, чи ні», — сказав Зеленський.

    Президент наголосив, що найближчі місяці залишаються критичними для української системи протиповітряної оборони. За його словами, отримання додаткових ракет-перехоплювачів Patriot є одним із головних пріоритетів Києва напередодні зими, оскільки від кількості боєприпасів безпосередньо залежить здатність України захищати міста та енергетичну інфраструктуру від російських балістичних ударів

  • «Не робіть роботу за Соловйова»: Повітряні сили різко звернулися до медіа через заголовки про «незбиті ракети»

    «Не робіть роботу за Соловйова»: Повітряні сили різко звернулися до медіа через заголовки про «незбиті ракети»

    У Повітряних силах ЗСУ закликали українські медіа та Telegram-канали обережніше висвітлювати результати російських ракетних атак і не перетворювати повідомлення про незбиті балістичні ракети на хвилю песимістичних заголовків. Начальник управління комунікацій Повітряних сил полковник Юрій Ігнат наголосив, що такі публікації активно підхоплює російська пропаганда, тоді як українська протиповітряна оборона продовжує працювати в умовах гострого дефіциту засобів для перехоплення балістики.

    В ефірі телемарафону Ігнат розповів, що моніторингові групи Повітряних сил проаналізували інформаційне висвітлення останніх російських атак, зокрема ударів по Одеській області. За його словами, пошукові системи видають тисячі матеріалів із формулюваннями на кшталт «не збито жодної ракети».

    Сам факт публікації офіційної статистики військові не заперечують. Проблемою Ігнат назвав саме спосіб, у який ця інформація подається та масштабується в інформаційному просторі.

    За його словами, російські пропагандистські ресурси отримують можливість просто цитувати українські ЗМІ та Telegram-канали, використовуючи їхні заголовки як підтвердження власних тез про нібито безпорадність української ППО.

    «Не треба робити всю роботу за Скабєєву, за Соловйова і так далі», — заявив Ігнат.

    Він наголосив, що йдеться не про приховування інформації про результати атак, а про відповідальність за її подачу українській аудиторії.

    Проблема з балістикою справді існує

    Заклик Повітряних сил пролунали на тлі реальної та дедалі гострішої проблеми — нестачі ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot.

    Ще на початку липня Ігнат прямо заявляв, що Росія намагається використовувати дефіцит таких ракет і дедалі більше концентрується на балістичних ударах. За його словами, російське командування розуміє різницю між можливостями української ППО проти крилатих і балістичних цілей.

    Показовою стала масована атака на Київ і область у ніч проти 6 липня. Тоді Повітряні сили повідомляли, що українські захисники не змогли перехопити жодну з 29 балістичних ракет, які атакували столичний регіон. Ігнат пояснював це саме нестачею перехоплювачів для Patriot.

    Водночас ситуація з іншими типами повітряних цілей суттєво відрізняється. Повітряні сили здатні ефективно перехоплювати значну частину крилатих ракет, а до протидії їм залучаються, зокрема, винищувачі F-16. Ігнат раніше зазначав, що висока ефективність проти крилатих ракет є однією з причин, чому РФ намагається збільшувати частку балістичного озброєння у своїх комбінованих ударах.

    Під час виступу 10 серпня він також повідомив, що ефективність протидії ударним безпілотникам типу Shahed залишається дуже високою — до 95%.

    Україна використовує проти російських повітряних атак комплексну систему: зенітні ракетні комплекси, авіацію, мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі. Однак балістичні ракети залишаються окремою проблемою.

    Чому Patriot настільки важливий

    На озброєнні України Patriot залишається ключовою системою, здатною ефективно боротися з російськими балістичними та квазібалістичними ракетами, зокрема «Іскандер-М», а також складними цілями на кшталт «Кинджалів» і «Цирконів».

    Проте наявність самого комплексу не вирішує проблему. Для постійної бойової роботи потрібен стабільний запас дорогих ракет-перехоплювачів.

    Крім того, Patriot не створює універсальної «парасольки» над усією територією країни. Ігнат раніше пояснював, що для перехоплення балістичної цілі комплекс повинен бути розташований таким чином, щоб ціль потрапила до його зони відповідальності. Тому навіть достатня кількість ракет не означала б автоматичного захисту кожного українського міста.

    Ситуацію ускладнює глобальний дефіцит перехоплювачів. Росія нарощує застосування балістики, тоді як ракети для Patriot мають високий попит і серед інших американських союзників.

    Водночас основним каналом забезпечення України такими боєприпасами стала програма PURL. Посол України при НАТО Альона Гетьманчук на початку липня повідомила, що через цю схему Україна отримує вже близько 90–92% перехоплювачів для Patriot. Наприкінці 2025 року цей показник становив близько 75%.

    Це демонструє, наскільки українська антибалістична оборона залежить від безперервності зовнішніх поставок.

    Росія робить ставку на найскладніші для ППО цілі

    Тактика російських атак також змінюється. Комбіновані удари можуть включати сотні безпілотників, крилаті ракети, авіаційні ракети, балістику та реактивні ударні дрони.

    Завдання такого підходу — одночасно перевантажити різні ешелони української ППО та змусити її витрачати дефіцитні боєприпаси.

    За словами Ігната, останнім часом одним із пріоритетних напрямків російських атак залишається портова та логістична інфраструктура. Таким чином Москва намагається не лише завдавати фізичних руйнувань, а й тиснути на українську економіку.

    У липні Повітряні сили вже звертали увагу на те, що Росія частіше застосовує балістику саме тому, що крилаті ракети українська ППО навчилася перехоплювати значно ефективніше.

    Саме на цьому тлі Ігнат закликає розділяти дві речі: реальну проблему з антибалістичною обороною та створення в інформаційному просторі враження, ніби українська ППО взагалі перестала справлятися зі своїми завданнями.

    Інформаційна складова стала частиною атак

    У Повітряних силах фактично звертають увагу ще на один фронт війни — інформаційний. Після масованих атак Москва традиційно намагається перебільшити результати ударів, заявляючи про знищення військових об’єктів або нібито повну неефективність української протиповітряної оборони.

    Саме тому формулювання українських медіа можуть отримувати друге життя вже в російському інформаційному просторі.

    При цьому Повітряні сили не заперечують проблеми: дефіцит ракет до Patriot є реальним, а можливості перехоплення балістики зараз суттєво обмежені. Ще на початку липня Ігнат відкрито говорив, що Росія користується цією ситуацією та збільшує інтенсивність відповідних атак.

    Однак із цього не випливає, що вся система ППО України неефективна. Результативність залежить від типу цілі, напрямку її польоту, наявності відповідного комплексу в зоні перехоплення та запасу боєприпасів.

    Тому головний заклик Повітряних сил до медіа полягає не в тому, щоб замовчувати невдалі перехоплення, а в тому, щоб не перетворювати окрему статистику щодо балістичних ракет на узагальнення про нібито повний провал української ППО.

    На тлі того, що Росія продовжує нарощувати ракетне виробництво й шукати способи прориву української протиповітряної оборони, питання поставок перехоплювачів Patriot залишається одним із найважливіших для захисту українських міст. І водночас, як наголосили в Повітряних силах, значення має не лише те, що відбувається в небі, а й те, як результати цієї боротьби пояснюють українському суспільству.

  • США щомісяця постачатимуть Україні ракети для Patriot

    США щомісяця постачатимуть Україні ракети для Patriot

    Україна та Сполучені Штати домовилися про щомісячне постачання ракет-перехоплювачів для американських систем протиповітряної оборони Patriot. Водночас цих боєприпасів наразі недостатньо для повного покриття потреб української ППО.

    Про це президент України Володимир Зеленський заявив під час спільної пресконференції з президентом Сербії Александром Вучичем.

    За словами глави держави, саме Сполучені Штати мають найбільші можливості для допомоги Україні з ракетами для систем Patriot.

    «США щомісяця постачатимуть Україні ракети-перехоплювачі для Patriot. У нас є домовленість», — сказав Зеленський.

    Водночас президент наголосив, що навіть за умови регулярних поставок Україна все ще матиме дефіцит перехоплювачів.

    На тлі посилення російських повітряних атак питання забезпечення України ракетами для протиповітряної оборони залишається одним із ключових. Росія регулярно застосовує по українських містах ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети.

    Однією з головних проблем є саме дефіцит перехоплювачів для Patriot, які використовуються для боротьби з балістичними ракетами. Через нестачу боєприпасів Україна не завжди має можливість забезпечувати необхідний рівень захисту від таких атак.

    Раніше Зеленський закликав міжнародних партнерів не затягувати з передачею Україні ракет-перехоплювачів. За його словами, затримки з постачанням безпосередньо впливають на здатність української ППО захищати людей і можуть коштувати життів.

    За даними, які наводив президент, порівняно з минулим роком постачання ракет для української ППО скоротилося втричі, хоча партнери мають необхідні ресурси.

    Зеленський пояснював дефіцит, зокрема, тим, що союзники залучені до подій на Близькому Сході. Водночас Україна продовжує розвивати власні засоби протиповітряної оборони, щоб частково компенсувати нестачу західних перехоплювачів.

    Президент також припускав, що скорочення поставок ракет може бути пов’язане не лише з дефіцитом ресурсів, а й із політичними міркуваннями та спробами Заходу вплинути на позицію України.

    Нова домовленість зі США має забезпечити регулярне надходження ракет для Patriot, однак, як наголосив Зеленський, нинішніх обсягів недостатньо, щоб повністю закрити потреби української ППО.

  • «Б’ємося буквально за кожну ракету»: Сибіга розкрив критичну ситуацію з PAC-3 для Patriot

    «Б’ємося буквально за кожну ракету»: Сибіга розкрив критичну ситуацію з PAC-3 для Patriot

    Україна веде фактично щоденну дипломатичну та військово-технічну боротьбу за ракети-перехоплювачі PAC-3 для систем Patriot, які залишаються одним із найважливіших засобів захисту українських міст від російської балістики. На тлі різкого скорочення поставок і глобального дефіциту таких ракет Київ паралельно намагається домовитися зі США про нові закупівлі, обміни черг у виробництві та можливе ліцензійне виробництво.

    Про це 6 серпня заявив виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга.

    За його словами, нинішня ситуація на міжнародному ринку протиракетного озброєння надзвичайно складна через одночасний попит з боку України, США та союзників на Близькому Сході.

    «Ми буквально б’ємося за кожну ракету», — заявив Сибіга, говорячи про PAC-3.

    За його словами, питання ракет для Patriot перебуває на рівні особистого контролю президента Володимира Зеленського, а українські дипломати щоденно працюють над пошуком додаткових перехоплювачів.

    Слова очільника МЗС прозвучали на тлі різкого погіршення ситуації з українською протиракетною обороною. За даними Reuters, у 2026 році Україна отримала від союзників лише близько третини тієї кількості ракет-перехоплювачів, яку отримала у 2025 році.

    Чому саме PAC-3 настільки важливі для України

    Patriot може застосовувати кілька типів ракет, однак для України особливу цінність становлять PAC-3 Missile Segment Enhancement — PAC-3 MSE.

    Це сучасні ракети-перехоплювачі, розроблені передусім для боротьби з тактичними балістичними ракетами, а також крилатими ракетами й літаками.

    На відміну від класичних зенітних ракет, які знищують ціль вибухом бойової частини поруч із нею, PAC-3 MSE використовує принцип hit-to-kill — фактично фізично врізається у ціль на великій швидкості.

    Американська армія називає PAC-3 MSE одним із ключових елементів своєї багаторівневої протиракетної оборони. Ракета має підвищені дальність, висоту перехоплення та маневреність порівняно з попередніми версіями PAC-3.

    Для України її цінність ще більша, оскільки саме Patriot залишається одним із небагатьох реально доступних засобів перехоплення російських балістичних ракет.

    США виробляють близько 600 PAC-3 на рік

    Сибіга звернув увагу, що американські виробничі можливості поки залишаються обмеженими.

    Його оцінка у близько 600 ракет на рік відповідає відкритій інформації самого виробника Lockheed Martin.

    У 2025 році компанія поставила рекордні 620 PAC-3 MSE. На початку 2026 року Lockheed Martin повідомила, що її виробничі потужності становлять приблизно 600 ракет щороку.

    Тобто це не 600 ракет лише для України.

    Цей обсяг має одночасно задовольняти потреби американських збройних сил та численних країн-союзників, які використовують Patriot.

    Саме тому кожна додаткова партія для Києва фактично стає предметом окремих політичних і військових домовленостей.

    Виробництво планують збільшити більш ніж утричі

    Ситуація поступово має змінитися.

    У січні 2026 року уряд США та Lockheed Martin уклали масштабну семирічну рамкову угоду про різке нарощування випуску PAC-3 MSE.

    Компанія планує збільшити річні виробничі потужності приблизно з 600 до 2000 ракет на рік.

    У квітні американська армія додатково уклала з Lockheed Martin контракт на 4,7 млрд доларів, спрямований саме на прискорення виробництва PAC-3 MSE.

    Однак різко збільшити випуск ракет за кілька місяців неможливо.

    Потрібно розширити підприємства, найняти персонал, збільшити випуск двигунів, електроніки та інших компонентів, а також наростити можливості десятків компаній у виробничому ланцюжку.

    Тому для України головною проблемою залишається не те, скільки PAC-3 США зможуть виробляти через кілька років, а скільки перехоплювачів Київ отримає зараз.

    США самі зіткнулися з дефіцитом

    Україна конкурує за PAC-3 не лише з іншими союзниками.

    Через війну на Близькому Сході Сполучені Штати самі почали витрачати значні запаси своїх високоточних і протиракетних боєприпасів.

    Reuters повідомляло, що за п’ять місяців війни з Іраном американські сили використали значну частину запасів низки високоточних ракет. Особливо великим було навантаження на системи Patriot і THAAD.

    За оцінками джерел агентства, США могли використати близько 65% доступних Patriot-перехоплювачів, призначених для оперативних потреб у цьому конфлікті.

    Саме ця ситуація пояснює слова Сибіги про «геополітичні реалії».

    Навіть за наявності політичної підтримки України фізичні запаси ракет обмежені.

    Поставки Україні впали утричі

    Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що у 2026 році постачання Україні ракет-перехоплювачів скоротилося приблизно утричі порівняно з попереднім роком.

    За даними Reuters, проблема найбільше стосується боєприпасів для Patriot.

    Це відбувається саме тоді, коли Росія, навпаки, збільшує кількість балістичних ракет у своїх атаках.

    31 липня РФ здійснила масштабний удар по Києву, застосувавши 35 ракет, із яких 27 були балістичними. Через нестачу перехоплювачів українські сили змогли збити лише одну балістичну ціль.

    Цей епізод показав проблему максимально наочно: навіть наявність батарей Patriot не гарантує захисту, якщо для них немає достатньої кількості ракет.

    Загроза зростає ще й через КНДР

    Одночасно Росія отримує додаткові балістичні можливості від Північної Кореї.

    Українська розвідка повідомила про розгортання у Воронезькій області спеціалізованого ракетного підрозділу КНДР, який потенційно може мати близько 90 військовослужбовців, шість пускових установок та до 120 балістичних ракет.

    Reuters також повідомляло, що з 2023 року Північна Корея могла передати Росії близько 150 балістичних ракет KN-23 і KN-24.

    Таким чином виникає небезпечний дисбаланс: Росія розширює власний балістичний арсенал за допомогою КНДР, тоді як Україна має дедалі жорсткіше конкурувати за обмежений запас перехоплювачів.

    Київ хоче отримати ліцензію на виробництво Patriot

    Україна намагається вирішити проблему не лише додатковими поставками.

    Сибіга підтвердив, що Київ веде зі США консультації щодо ліцензій.

    Мова йде про можливість участі України у виробництві компонентів або безпосередньо ракет Patriot.

    Наприкінці липня українська представниця у США Ольга Стефанішина також підтверджувала Reuters, що Київ веде переговори про отримання ліцензії на виробництво PAC-3.

    Однак навіть у разі політичної домовленості швидкого результату очікувати не варто.

    За оцінками, створення повноцінного виробництва таких складних ракет може зайняти кілька років. Reuters раніше повідомляло, що процес здатен розтягнутися приблизно до п’яти років залежно від формату домовленості.

    Один із варіантів — мінятися місцями у виробничій черзі

    Через це Україна одночасно шукає короткострокові рішення.

    Одне з них — так звані production line swaps, коли країна, яка вже замовила PAC-3 і стоїть у виробничій черзі, погоджується передати Україні своє місце, а власні ракети отримати пізніше.

    За даними Reuters, Київ уже вивчає такі схеми поряд із прямими закупівлями та майбутнім ліцензійним виробництвом.

    Саме тому, за словами Сибіги, над питанням працює практично весь український дипломатичний корпус.

    Країна може мати ракети Patriot у контракті, на складі чи у виробничому плані — і завдання української дипломатії полягає в тому, щоб переконати союзника тимчасово передати їх Києву.

    Навіть 2000 PAC-3 на рік проблему одразу не вирішать

    Нові американські плани щодо збільшення виробництва до 2000 PAC-3 MSE на рік виглядають масштабно, але попит також швидко зростає.

    Patriot використовують США, Німеччина, Польща, Румунія, Нідерланди, Японія, Південна Корея, Саудівська Аравія, Ізраїль та інші держави.

    Lockheed Martin повідомляла, що PAC-3 обрали вже 17 країн.

    Крім того, американська армія у вересні 2025 року уклала багаторічний контракт на 1970 PAC-3 MSE загальною вартістю 9,8 млрд доларів для США та іноземних партнерів.

    Тобто виробничі потужності значною мірою розписані наперед.

    Росія намагається перетворити дефіцит PAC-3 на свою перевагу

    Для Москви нестача перехоплювачів стала окремим фактором військового планування.

    Українська влада та західні аналітики неодноразово звертали увагу, що РФ збільшує частку балістичних ракет у комбінованих атаках саме тому, що їх значно складніше перехопити.

    І якщо Україна витрачає дорогі PAC-3 швидше, ніж отримує нові, з кожним наступним масованим ударом можливості протиракетної оборони можуть скорочуватися.

    Саме тому слова Сибіги про боротьбу «за кожну ракету» — не дипломатичне перебільшення.

    Сьогодні одна додаткова PAC-3 може означати один збитий «Іскандер» або іншу балістичну ракету, яка в іншому випадку може влучити у житловий будинок, електростанцію чи інший критично важливий об’єкт.

    І поки американська промисловість лише розгортає виробництво від нинішніх приблизно 600 до майбутніх 2000 ракет на рік, Україна змушена вирішувати проблему тут і зараз — через прямі закупівлі, передачі зі складів союзників, обмін місцями у виробничих чергах та переговори про власне ліцензійне виробництво.

  • Трамп відмовив Зеленському в ракетах Patriot

    Трамп відмовив Зеленському в ракетах Patriot

    Президент США Дональд Трамп відмовився надати Україні додаткові ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони Patriot, попри особисте прохання президента Володимира Зеленського. Причиною такого рішення, за даними ЗМІ, стала нестача боєприпасів у США.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За інформацією видання, питання постачання ракет обговорювалося під час зустрічі президентів у Білому домі 28 липня. Зеленський попросив американського лідера передати Україні ще кілька сотень ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot.

    Втім, як стверджують співрозмовники Financial Times, Дональд Трамп одразу дав зрозуміти, що не готовий задовольнити це прохання.

    За словами джерел, президент США пояснив свою позицію тим, що запаси таких ракет у Сполучених Штатах суттєво скоротилися. Він також зазначив, що наявні перехоплювачі необхідні для захисту американських військових об’єктів на Близькому Сході та союзників у країнах Перської затоки на тлі протистояння з Іраном.

    Повідомлення Financial Times з’явилося після масованої російської атаки на Україну в ніч на 5 серпня. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 безпілотників. Українська протиповітряна оборона знищила майже сотню дронів, однак цього разу не змогла перехопити жодної з балістичних ракет.

    Після атаки президент Володимир Зеленський вкотре закликав міжнародних партнерів посилити підтримку України.

    “Партнери, які не готові допомагати активніше з постачанням перехоплювачів уже зараз, можуть допомогти новими санкційними кроками. Значна частина російського виробництва балістичних ракет не перебуває під санкціями. Досі”, — наголосив глава держави.

    Президент також закликав країни G7, Європейський Союз та інших союзників посилити санкційний тиск на Росію, щоб обмежити її можливості виробляти балістичні ракети.

    Нагадаємо, 5 серпня Володимир Зеленський публічно заявив про необхідність якнайшвидшого постачання Україні додаткових засобів протиракетної оборони. Водночас, за інформацією ЗМІ, американська адміністрація продовжує обговорювати можливість передачі Україні ліцензій на виробництво або обслуговування систем Patriot, попри стриману позицію Дональда Трампа щодо нових поставок ракет-перехоплювачів.

  • США витратили майже 80% ракет THAAD

    США витратили майже 80% ракет THAAD

    Армія США суттєво скоротила запаси ракет-перехоплювачів для ключових систем протиповітряної оборони після війни з Іраном. За даними американських ЗМІ, військове керівництво вже попереджає, що резерви окремих видів боєприпасів досягли небезпечно низького рівня, що може вплинути на здатність країни реагувати на нові загрози.

    Про це повідомляє CNN.

    За інформацією видання, найбільше скоротилися запаси ракет для системи THAAD. Посилаючись на двох обізнаних співрозмовників, CNN зазначає, що з початку війни з Іраном американські військові використали майже 80% ракет THAAD від довоєнного запасу. Також було витрачено приблизно половину ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    За оцінками Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), до початку бойових дій із Іраном США мали близько 452 ракет THAAD та приблизно 2200 ракет Patriot. Таким чином, нинішній рівень запасів викликає занепокоєння серед американських військових і союзників Вашингтона.

    Особливу стурбованість висловлюють країни Перської затоки, які значною мірою покладаються на американські системи протиповітряної оборони для захисту від можливих іранських ракетних та безпілотних атак. За словами кількох американських посадовців, дефіцит ракет може суттєво обмежити можливості США та їхніх партнерів у разі нової ескалації конфлікту.

    Як зазначає CNN, питання виснаження запасів високоточної зброї стало одним із ключових факторів під час обговорення можливих нових ударів по Ірану. Саме через побоювання щодо нестачі боєприпасів президент США Дональд Трамп, за інформацією видання, вирішив відмовитися від запланованої ескалації минулими вихідними.

    Журналісти наголошують, що це вже щонайменше другий випадок за останні тижні, коли високопосадовці адміністрації Трампа під час обговорення військових сценаріїв висловлювали серйозне занепокоєння через швидке скорочення запасів критично важливих боєприпасів.

    Напередодні агентство Reuters також повідомляло, що під час війни з Іраном американські військові використали майже всі наявні високоточні далекобійні ракети окремих типів. Зокрема, йшлося про значне скорочення запасів ракет ATACMS, PrSM і Tomahawk.

    Водночас, за словами міністра фінансів США Скотта Бессента, Вашингтон і Тегеран перебувають за крок до можливої мирної домовленості, якщо сторонам вдасться узгодити механізми контролю над судноплавством в Ормузькій протоці. Раніше у ЗМІ також з’являлася інформація, що Іран нібито пом’якшив частину своїх вимог у межах переговорного процесу.

  • «Ракет до Patriot немає»: Зеленський пояснив, чому Росія нарощує балістичні удари

    «Ракет до Patriot немає»: Зеленський пояснив, чому Росія нарощує балістичні удари

    Президент України Володимир Зеленський заявив про критичний дефіцит ракет-перехоплювачів до зенітно-ракетних комплексів Patriot після масованої атаки Росії в ніч на 1 серпня. За його словами, саме нестача боєприпасів до систем, здатних перехоплювати балістику, суттєво обмежила можливості української протиповітряної оборони та дозволила більшій кількості російських ракет досягти цілей.

    Глава держави повідомив, що під час нічного удару Росія застосувала загалом 35 ракет різних типів, із яких 27 були балістичними, а також 185 ударних безпілотників. Основною ціллю атаки став Київ.

    За словами Зеленського, українським силам вдалося перехопити лише одну балістичну ракету. Президент прямо пов’язав такий результат із нестачею ракет до Patriot.

    «Лише одну балістичну ракету сьогодні вночі вдалося збити просто тому, що немає ракет до Patriot. І саме такий дефіцит перехоплювачів проти балістики лише заохочує Росію наносити такі удари проти життя», — заявив Зеленський.

    Він наголосив, що проблема полягає не у відсутності самих сучасних систем протиповітряної оборони, а в недостатньому запасі ракет до них. Patriot є одним із небагатьох комплексів на озброєнні України, здатних ефективно працювати проти балістичних цілей, тому запас перехоплювачів має критичне значення під час масованих атак.

    Президент закликав партнерів прискорити передачу Україні засобів протиповітряної та протиракетної оборони, а також боєприпасів до них. За його словами, такі ресурси потрібні Україні негайно, а не мають залишатися на складах союзників як резерв на майбутнє.

    «Дуже важливо, щоб партнери почули, що ці засоби потрібні не десь на складах для можливих сценаріїв, а тут і зараз, щоб російську війну можна було стримати й зупинити в Україні. Кожен пакет із антибалістикою зберігає життя наших людей. І кожна ніч, коли її немає, призводить до жертв», — наголосив президент.

    Заява пролунала після однієї з найважчих атак на Київ останнього часу. В ніч на 1 серпня російські війська завдали серії ударів балістичними ракетами по столиці та області.

    За даними, оприлюдненими станом на ранок, у Києві загинули щонайменше дев’ятеро людей, ще близько 30 отримали поранення. Серед постраждалих — четверо дітей.

    Найбільше жертв зафіксували у Дарницькому районі, де загинули семеро людей. Ще двоє стали жертвами атаки у Солом’янському районі.

    Руйнування та пожежі після обстрілу виникли одразу в кількох районах столиці. У Солом’янському районі частково зруйновано п’ятиповерховий житловий будинок, де рятувальники евакуйовували людей із верхніх поверхів.

    У Дарницькому районі пошкоджено житлові та нежитлові будівлі, автомобілі, а на одній із відкритих територій утворилася велика вирва.

    Пошкодження також зафіксували у Шевченківському, Дніпровському та Печерському районах. У Шевченківському районі виникли пожежі в нежитлових будівлях і загорілися автомобілі швидкої допомоги.

    Крім того, внаслідок атаки було пошкоджено будівлю посольства Литви в Україні. Інформації про постраждалих серед дипломатів не повідомлялося.

    Нічний удар знову загострив дискусію про обсяг та швидкість постачання Україні сучасних систем протиракетної оборони. Київ протягом останніх місяців неодноразово закликав партнерів збільшити кількість комплексів Patriot та передавати більше ракет PAC-3, які використовуються для перехоплення балістичних цілей.

    Саме балістичні ракети залишаються однією з найскладніших загроз для української ППО. Вони рухаються з надзвичайно високою швидкістю, а час між фіксацією запуску та потенційним влучанням може бути дуже коротким. Це значно зменшує можливості для реагування цивільного населення та екстрених служб.

    Крім того, Росія дедалі частіше комбінує балістичні удари з великою кількістю ударних безпілотників. Така тактика змушує українську ППО одночасно працювати проти різних типів цілей і витрачати значну кількість боєприпасів.

    Зеленський наголосив, що нестача перехоплювачів створює для Москви відчуття безкарності. Якщо російське командування бачить, що Україна не має достатньої кількості ракет для знищення балістичних цілей, воно отримує додатковий стимул застосовувати такі ракети масовано.

    Саме тому президент закликав союзників оцінювати постачання боєприпасів до ППО не лише як військову допомогу, а як безпосередній інструмент захисту цивільного населення.

    Київ також наполягає, що посилення протиракетної оборони України є частиною ширшої безпеки Європи. Українські військові вже мають великий практичний досвід протидії російським ракетам різних типів, а розбудова ефективного повітряного щита може стати основою для майбутньої системи захисту європейського простору.

    Після удару 1 серпня президент фактично повторив ключовий сигнал, який українська влада передає партнерам останні місяці: системи Patriot самі по собі не вирішують проблему без постійного постачання ракет до них. Кожна наступна масована атака швидко виснажує запаси перехоплювачів, а їх виробництво та постачання потребують часу.

    Тому Україна просить союзників не чекати нових масштабних ударів, а формувати достатні запаси заздалегідь. За словами Зеленського, від швидкості цих рішень безпосередньо залежить, скільки російських ракет буде знищено ще в повітрі та скільки життів удасться врятувати під час наступних атак.