Golosnovinua.com

Позначка: ракети

  • Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити розвиток оборонно-промислового комплексу та розширення виробництва озброєння. Відтепер підприємства оборонної галузі зможуть орендувати державне майно без проведення аукціонів на весь період дії воєнного стану.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, новий механізм покликаний усунути бюрократичні бар’єри, які раніше могли затримувати запуск нових виробничих майданчиків або розширення вже існуючих підприємств оборонної промисловості.

    Урядове рішення поширюється на підприємства, що працюють у сфері виробництва ракетного озброєння, вибухових речовин, боєприпасів та новітніх зразків зброї. Скористатися спрощеною процедурою оренди зможуть не всі компанії, а лише ті, які мають статус критично важливих для економіки та оборони держави й офіційно включені Міністерством оборони до переліку виконавців державних контрактів.

    Раніше процедура отримання державного майна в оренду передбачала проведення аукціонів через систему електронних торгів. Це забезпечувало прозорість процесу, однак у воєнних умовах часто вимагало додаткового часу для оформлення документів та проведення конкурсних процедур. У результаті деякі виробники озброєння були змушені відкладати запуск нових виробничих ліній або шукати альтернативні приміщення.

    Тепер критично важливі оборонні підприємства зможуть швидше отримувати доступ до виробничих площ, складів, інженерної інфраструктури та інших державних об’єктів, необхідних для виконання оборонних замовлень.

    За словами Юлії Свириденко, український оборонно-промисловий комплекс має значний потенціал для подальшого нарощування виробництва зброї, техніки та боєприпасів. Саме тому держава намагається створити максимально сприятливі умови для роботи підприємств, які забезпечують потреби Сил оборони України.

    «Українські виробники здатні суттєво наростити виробництво, а відповідно і перевагу наших військових на полі бою. Уряд робить усе можливе для того, щоб Україна була сильною і озброєною», — наголосила глава уряду.

    Рішення про спрощення оренди стало частиною ширшої державної політики, спрямованої на розвиток власного виробництва озброєння. За останні два роки Україна значно збільшила обсяги виробництва безпілотників, артилерійських систем, боєприпасів, ракетних комплексів та іншої військової продукції.

    За даними уряду, у 2025 році українська оборонна промисловість виробила продукції на суму близько 180 млрд грн. Водночас підприємства галузі неодноразово заявляли про наявність резервів для подальшого збільшення виробництва за умови стабільного фінансування та доступу до виробничих потужностей.

    Окрім нового механізму оренди державного майна, Кабмін також продовжує реформування системи державного оборонного замовлення. Зокрема, нещодавно уряд запровадив механізм довгострокових контрактів у межах програми «Зброя Перемоги».

    Ця програма передбачає укладання багаторічних контрактів із виробниками озброєння, що дозволяє підприємствам планувати інвестиції, модернізувати виробництво та збільшувати випуск продукції без ризику втрати замовлень після завершення короткострокових контрактів.

    У Міністерстві оборони наголошують, що довгострокові угоди є одним із ключових інструментів розвитку оборонної промисловості за стандартами країн НАТО. Вони дають можливість підприємствам залучати кредити, будувати нові виробничі майданчики та інвестувати у високотехнологічні розробки.

    Експерти оборонної галузі позитивно оцінюють рішення уряду щодо спрощення оренди державного майна. На їхню думку, швидкий доступ до виробничих приміщень особливо важливий для компаній, які розширюють випуск безпілотників, ракетних систем, боєприпасів та інших видів озброєння, потреба в яких на фронті залишається надзвичайно високою.

    Водночас фахівці наголошують, що важливим залишається питання контролю за використанням державного майна та дотриманням прозорих процедур відбору підприємств, які отримуватимуть право на спрощену оренду.

    Очікується, що новий механізм дозволить уже найближчим часом пришвидшити запуск нових виробничих майданчиків та збільшити обсяги випуску продукції для потреб української армії. В умовах війни це може стати одним із додаткових факторів посилення обороноздатності країни та забезпечення Збройних сил сучасним озброєнням українського виробництва.

  • Гегсет: США знайдуть спосіб допомогти Україні

    Гегсет: США знайдуть спосіб допомогти Україні

    Сполучені Штати продовжуватимуть підтримувати Україну у її боротьбі проти російської агресії та шукатимуть можливості для надання додаткової допомоги, необхідної для захисту українських міст і критичної інфраструктури від дедалі інтенсивніших повітряних атак Росії. Про це заявив міністр оборони США Піт Гегсет під час міжнародного безпекового форуму «Шангрі-Ла Діалог» у Сінгапурі.

    Заява очільника Пентагону пролунала на тлі чергового загострення ситуації в українському небі, де російські війська останніми місяцями значно збільшили масштаби використання балістичних ракет, крилатих ракет та ударних безпілотників. Питання протиповітряної оборони залишається одним із найважливіших для України, оскільки саме системи ППО є основним інструментом захисту цивільного населення, енергетичних об’єктів, транспортної інфраструктури та підприємств оборонної промисловості.

    Під час спілкування з журналістами Гегсета попросили прокоментувати звернення президента України Володимира Зеленського до президента США Дональда Трампа та членів Конгресу. У своєму листі український лідер звернув увагу американської сторони на дефіцит засобів протиповітряної оборони та необхідність посилення підтримки України на тлі зростання кількості російських атак.

    Коментуючи це звернення, глава Пентагону наголосив, що США працюють над пошуком усіх можливих шляхів для допомоги Україні та одночасно здійснюють масштабну модернізацію власного оборонно-промислового комплексу.

    За словами Гегсета, Вашингтон фактично перебудовує підхід до виробництва ключових видів озброєння та боєприпасів, щоб забезпечити значно більші обсяги випуску продукції. Йдеться не лише про потреби американських збройних сил, а й про забезпечення союзників і партнерів, які залежать від постачання американського озброєння.

    «Ми змінюємо спосіб виробництва всіх цих видів важливої амуніції, щоб гарантувати, що наші компанії постачають не просто трохи більше, а набагато більше у всьому спектрі можливостей. Там, де ми можемо допомогти Україні, ми це робимо. Там, де ми можемо дати можливість Європі зробити більше, ми також це робимо», – заявив міністр оборони США.

    Його слова свідчать про те, що американська адміністрація розглядає питання підтримки України не лише як короткострокове завдання, а як частину довгострокової стратегії розвитку оборонного виробництва та зміцнення безпеки союзників.

    Окрему увагу Гегсет приділив ролі європейських партнерів. Він наголосив, що за останні роки країни Європи значно активізували свої зусилля щодо підтримки України, збільшивши як фінансову, так і військову допомогу.

    За словами очільника Пентагону, європейські держави демонструють дедалі більшу готовність брати на себе відповідальність за безпеку континенту. Він підкреслив, що це є важливим сигналом як для України, так і для всієї системи колективної безпеки Заходу.

    «Мене надихає європейська відданість справі. Якщо подивитися на загальні обсяги витрат, Європа активізувалася, а Україна була не менш, а часто й більш ефективною у використанні цих ресурсів. Ми хочемо, щоб вони могли захищатися, і ми знайдемо спосіб забезпечити їм допомогу», – зазначив Гегсет.

    Його заява пролунала в момент, коли питання забезпечення України системами протиповітряної оборони знову стало однією з головних тем міжнародних переговорів. Українська влада неодноразово наголошувала, що навіть попри успіхи у створенні багаторівневої системи ППО країна продовжує відчувати гостру нестачу сучасних засобів захисту від балістичних ракет.

    Особливе занепокоєння викликає використання Росією нових типів озброєння. У своєму листі до американського керівництва Володимир Зеленський повідомив, що під час масованої атаки 24 травня російські війська застосували дві балістичні ракети середньої дальності «Орєшнік». Це стало одним із перших випадків використання такого типу озброєння в межах масштабних ударів по Україні.

    Українська сторона вважає, що поява нових типів ракет додатково ускладнює завдання протиповітряної оборони та потребує подальшого посилення захисних спроможностей країни.

    Протягом останніх років США залишаються найбільшим постачальником військової допомоги Україні. Вашингтон передав Києву широкий спектр озброєнь, включаючи системи Patriot, NASAMS, ракети різних типів, артилерію, бронетехніку, засоби зв’язку, радари та інше обладнання.

    Саме комплекси Patriot сьогодні вважаються одним із найефективніших інструментів для перехоплення російських балістичних ракет. Українські військові неодноразово повідомляли про успішне знищення складних повітряних цілей завдяки використанню цих систем.

    Водночас постійне збільшення інтенсивності російських атак призводить до значних витрат ракет-перехоплювачів, що змушує союзників шукати додаткові можливості для поповнення запасів і нарощування виробництва.

    На цьому тлі американський оборонний сектор переживає масштабне розширення виробничих потужностей. Після початку повномасштабної війни в Україні у США було запущено низку програм зі збільшення випуску артилерійських боєприпасів, ракет для систем ППО, високоточних засобів ураження та інших видів військової продукції.

    Пентагон неодноразово наголошував, що війна в Україні продемонструвала необхідність перегляду підходів до виробництва озброєнь, оскільки сучасні конфлікти потребують значно більших запасів боєприпасів, ніж передбачалося раніше.

    Паралельно Вашингтон працює з європейськими союзниками над створенням більш стійкої системи підтримки України. Генеральний секретар НАТО раніше заявляв, що європейські держави готові брати участь у фінансуванні закупівель американського озброєння для українських сил оборони, а також збільшувати власне виробництво військової продукції.

    Експерти зазначають, що нинішня модель підтримки поступово трансформується від екстрених поставок до довгострокової програми забезпечення України ресурсами для оборони. Це включає розвиток оборонної промисловості союзників, розширення виробничих ліній та створення нових механізмів фінансування військової допомоги.

    Реакція на звернення Зеленського пролунала і в американському Конгресі. Сенатор-демократ Річард Блюменталь заявив, що Сполучені Штати мають належним чином відреагувати на запит України щодо посилення протиповітряної оборони та розглянути додаткові можливості підтримки.

    Аналітики вважають, що слова Піта Гегсета свідчать про збереження стратегічного курсу США на підтримку України попри зміни міжнародної обстановки та зростання конкуренції між глобальними центрами сили. Водночас дедалі більша увага приділяється розподілу відповідальності між Вашингтоном та європейськими союзниками, які мають відігравати активнішу роль у забезпеченні безпеки континенту.

    Таким чином, заява глави Пентагону стала сигналом того, що США не відмовляються від підтримки України та продовжують шукати механізми для зміцнення її оборонних можливостей. На тлі посилення російських ракетних ударів і появи нових загроз питання протиповітряної оборони залишається одним із ключових напрямків співпраці між Києвом і його західними партнерами.

  • Китай будує гігантський військовий комплекс для ядерного стримування

    Китай будує гігантський військовий комплекс для ядерного стримування

    Китай розгортає масштабне будівництво нового військового комплексу у віддаленому пустельному регіоні на північному заході країни, який, за оцінками західних експертів, може бути частиною довгострокової стратегії посилення ядерного стримування та гарантування здатності до удару у відповідь у разі потенційного конфлікту зі США. Про це повідомляє Reuters із посиланням на супутникові знімки та аналіз військових експертів.

    За даними розвідки відкритих джерел, Пекін упродовж останніх років системно розширює інфраструктуру поблизу ізольованих ядерних шахт у районі Хамі. Саме там, як вважається, розміщуються китайські міжконтинентальні ракети великої дальності. Новий комплекс охоплює величезні території пустелі та включає мережу стартових майданчиків, підземних укріплених бункерів, командних центрів, об’єктів зв’язку та логістичних вузлів.

    Аналітики зазначають, що загалом у регіоні вже зведено понад 80 стартових майданчиків, а також кілька великих багатофункціональних споруд незвичної геометричної форми — зокрема так звані «восьмикутні комплекси», які стали ключовим об’єктом уваги супутникової розвідки. Ці структури, за оцінками експертів, можуть виконувати одразу кілька функцій: від розміщення мобільних ракетних установок до управління операціями стратегічного рівня.

    Окремі дослідники припускають, що ці об’єкти також можуть бути задіяні для розміщення систем протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби, а також супутникового зв’язку та координації ядерних сил. На супутникових знімках видно, що комплекси мають розвинену інфраструктуру: житлові блоки для персоналу, великі майданчики для військової техніки, укріплені склади боєприпасів і захищені підземні сховища.

    За словами наукового співробітника аналітичного центру Pacific Forum Олександра Нейла, масштаби будівництва є безпрецедентними та охоплюють тисячі квадратних кілометрів пустельної території. Він наголошує, що темпи розширення інфраструктури свідчать про довгострокову стратегічну програму, спрямовану на модернізацію та диверсифікацію ядерного потенціалу Китаю.

    Окрему увагу аналітиків привернув другий великий вузол інфраструктури, розташований ближче до полігону Лоп-Нур — відомого як історичний центр китайських ядерних випробувань. За даними супутникових спостережень, там фіксуються ознаки активного використання території як навчального та випробувального майданчика: пошкоджені будівлі, сліди вибухових робіт, а також макети західних бойових літаків, які можуть використовуватися для тренувальних сценаріїв.

    Ще одна група об’єктів, зведених у межах комплексу, представлена великими багатофункціональними спорудами, що мають характерну восьмикутну форму. За даними експертів Федерації американських вчених, ці споруди можуть бути елементами нової архітектури китайських стратегічних сил, поєднуючи функції командних центрів, укриттів та вузлів оперативного управління.

    Директор проєкту з ядерної інформації Федерації американських вчених Ганс Крістенсен зазначив, що масштаби робіт є «безпрецедентними» і такими, яких раніше не фіксували у відкритих джерелах спостереження. За його словами, це може свідчити про суттєве переосмислення Китаєм власної ядерної доктрини та ролі наземного компоненту стратегічних сил.

    За оцінками військових аналітиків, головна мета створення такого комплексу полягає у підвищенні виживаності ядерного арсеналу Китаю в разі першого удару та забезпеченні гарантованої здатності до нанесення удару у відповідь. Таким чином, нова інфраструктура розглядається як елемент концепції «ядерного стримування другого удару», яка є ключовою у глобальному балансі сил між великими державами.

    Водночас експерти підкреслюють, що подібне масштабне будівництво може впливати на стратегічну стабільність у відносинах між Китаєм і США, оскільки посилення ядерної інфраструктури традиційно викликає реакцію у вигляді нових оборонних програм і перегляду військових доктрин.

    Офіційний Пекін публічно не коментує деталі інфраструктурного будівництва, наголошуючи лише на «модернізації оборонних можливостей» та необхідності захисту національної безпеки в умовах зростаючих глобальних викликів.

  • Шойгу знову пригрозив Києву ударами: у Кремлі заявили, що атака можлива «в будь-який момент»

    Шойгу знову пригрозив Києву ударами: у Кремлі заявили, що атака можлива «в будь-який момент»

    Секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу заявив, що Росія може завдати нового удару по Києву «в будь-який момент». Також він назвав «серйозним і усвідомленим» попередження російського МЗС іноземним дипломатам залишити українську столицю.

    Чергові погрози пролунали на тлі посилення ракетно-дронових атак Росії по Україні, а також активізації заяв Кремля про удари по «центрах ухвалення рішень» та об’єктах українського військово-промислового комплексу.

    Про це Шойгу заявив у коментарі російському державному агентству ТАСС.

    За словами секретаря Радбезу РФ, Москва нібито вже «показала», якими можуть бути удари по Києву. Конкретних деталей він не навів, однак наголосив, що попередження дипломатичним представництвам «не є блефом».

    «Попередження іноземним послам залишити Київ є цілком серйозним і усвідомленим», — заявив Шойгу.

    Раніше Міністерство закордонних справ РФ рекомендувало іноземцям та працівникам дипломатичних місій «якнайшвидше залишити Київ», а жителям української столиці — уникати районів військової та адміністративної інфраструктури.

    У Москві заявили, що потенційними цілями можуть стати підприємства ВПК, командні пункти та «центри ухвалення рішень».

    На цьому тлі в Україні та на Заході заяви Кремля сприймають не лише як військову погрозу, а й як частину психологічного та дипломатичного тиску.

    Українські офіційні особи наголошують, що Росія регулярно атакує Київ і українські міста вже понад чотири роки, тому сама риторика про «можливі удари» не є новою. Водночас у Києві визнають, що загроза масованих атак зберігається постійно.

    Видання The New York Times зазначає, що Кремль може використовувати нову хвилю ескалації як інструмент тиску на США та союзників України. За оцінками американських аналітиків, Росія прагне повернути Вашингтон до активнішого переговорного процесу, демонструючи готовність до подальшої ескалації.

    Паралельно Росія активізувала інформаційні кампанії навколо можливих ударів по Києву. Російські пропагандистські медіа та офіційні особи дедалі частіше згадують про удари по «центрах прийняття рішень», а також натякають на використання нових типів озброєння.

    Раніше російські посадовці вже заявляли про застосування ракети «Орєшнік», яку у Кремлі називають «складною для перехоплення». Українська сторона офіційно не підтверджувала використання такого озброєння, однак у Повітряних силах неодноразово наголошували на проблемі дефіциту ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

    Останніми тижнями Росія здійснила кілька масованих атак по Україні із застосуванням сотень дронів та десятків ракет. Основними цілями залишалися Київ, центральні регіони та енергетична інфраструктура.

    Українська ППО збивала більшість повітряних цілей, однак частина ракет та дронів все ж досягала об’єктів інфраструктури.

    Водночас експерти звертають увагу, що різке посилення погроз Кремля збіглося із проблемами російської армії на фронті.

    За даними Інституту вивчення війни (ISW), темпи просування російських військ останніми місяцями значно сповільнилися, а втрати армії РФ залишаються високими.

    Представник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко раніше заявляв, що Кремль намагається компенсувати відсутність стратегічних успіхів на фронті інформаційним та психологічним тиском.

    «Росія використовує погрози та масовані атаки як елемент залякування суспільства та партнерів України», — зазначав Коваленко.

    На тлі нових заяв Москви окрему увагу привернула реакція міжнародної спільноти. Понад 50 держав під час засідання Ради Безпеки ООН засудили нові російські погрози щодо Києва.

    Водночас США, за інформацією західних медіа, утрималися від жорстких публічних заяв у Радбезі ООН, що викликало дискусії серед союзників України.

    Європейські дипломати також заявляють, що не планують залишати Київ попри погрози РФ. У МЗС України наголошують, що більшість дипломатичних місій продовжують працювати у столиці.

    На думку аналітиків, Кремль намагається створити атмосферу невизначеності та страху, щоб посилити тиск не лише на Україну, а й на її міжнародних партнерів.

    Попри це українська влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватись правил безпеки, оскільки загроза нових масованих атак залишається реальною.

  • Зеленський заявив про дві ракети «Орєшнік»: одна вдарила по Білій Церкві, інша — по окупованій Донеччині

    Зеленський заявив про дві ракети «Орєшнік»: одна вдарила по Білій Церкві, інша — по окупованій Донеччині

    Президент України Володимир Зеленський у листі до президента США Дональда Трампа та Конгресу повідомив, що під час масованої атаки РФ у ніч проти 24 травня росіяни застосували одразу дві балістичні ракети середньої дальності «Орєшнік».

    Про це стало відомо після публікації фотографій листа журналістом Axios Бараком Равідом. В Офісі президента підтвердили журналістам, що документ, ймовірно, є справжнім.

    Ймовірно фотографія листа

    Згідно з текстом листа, одна з ракет влучила по Київській області — йдеться про Білу Церкву, інша — по тимчасово окупованій території Донецької області.

    Раніше офіційно Повітряні сили ЗСУ повідомляли лише про одну ракету «Орєшнік», яка влучила по гаражному кооперативу у Білій Церкві. Інформацію про можливий запуск двох ракет до цього поширювали лише моніторингові канали та окремі військові оглядачі.

    У своєму зверненні до Трампа Зеленський наголосив на критичному дефіциті систем протиповітряної оборони та ракет до них. Президент підкреслив, що саме балістичні ракети залишаються однією з головних переваг Росії у війні проти України.

    Українська сторона попросила США продовжити підтримку поставок систем Patriot PAC-3 та додаткових ракет для них.

    «Ми покладаємося майже виключно на Сполучені Штати у питанні захисту від балістичних ракет», — зазначив Зеленський у листі.

    Президент також повідомив, що Україна готова закуповувати додаткові системи Patriot та пропонує створити довгострокову програму спільного виробництва ракет і систем ППО разом із європейськими союзниками під контролем США.

    За даними української влади, під час атаки 24 травня Росія випустила по Україні близько 600 безпілотників та 90 ракет різних типів. Українська ППО змогла знищити 55 ракет і 549 дронів.

    Ракета «Орєшнік» вважається однією з новітніх експериментальних розробок Росії. Вперше її застосували проти України у листопаді 2024 року під час удару по Дніпру. Вдруге, за офіційними повідомленнями, її використали у січні 2026 року під час атаки на Львів.

    За оцінками військових експертів, «Орєшнік» здатен розвивати швидкість понад 12 тисяч кілометрів на годину та вражати цілі на відстані до 5 500 кілометрів. Ракета також може нести до шести бойових блоків, які розділяються в польоті та атакують різні цілі.

    Окрему увагу в листі Зеленський приділив тому, що нинішні темпи поставок систем ППО вже не відповідають масштабам російських атак. На тлі регулярних комбінованих ударів по Києву та інших містах українська влада активізувала переговори із західними партнерами щодо додаткового посилення повітряного щита.

    Тим часом офіційного підтвердження запуску другої ракети «Орєшнік» від Генштабу чи Повітряних сил ЗСУ наразі немає.

  • Кім Чен Ин показав нову ракетну зброю з елементами ШІ: у світі занепокоєні співпрацею КНДР і Росії

    Кім Чен Ин показав нову ракетну зброю з елементами ШІ: у світі занепокоєні співпрацею КНДР і Росії

    Північна Корея заявила про випробування нових ракетних систем із технологіями штучного інтелекту, а за запуском особисто спостерігав лідер країни Кім Чен Ин. У КНДР стверджують, що нова зброя здатна працювати в умовах “сучасної війни” та використовує системи автоматичного наведення й розпізнавання цілей.

    Про це повідомило державне агентство KCNA. Інформацію також оприлюднили Reuters та південнокорейські аналітики.

    За даними Пхеньяна, під час випробувань перевіряли тактичні балістичні ракети, високоточні крилаті ракети та далекобійні реактивні системи залпового вогню. Особливу увагу приділяли роботі систем управління на базі штучного інтелекту.

    У КНДР заявили, що ракети отримали “інтелектуальні” системи наведення, здатні супроводжувати ціль у режимі реального часу та автоматично коригувати політ на фінальній ділянці траєкторії.

    Кім Чен Ин назвав випробування “успішною модернізацією озброєння відповідно до умов сучасної війни”. За його словами, нові системи мають підвищити ефективність північнокорейської армії та посилити її бойові можливості.

    У Пхеньяні стверджують, що частину нових крилатих ракет планують розгорнути в артилерійських підрозділах поблизу кордону з Південною Кореєю. За заявами КНДР, ракети здатні уражати цілі на відстані до 100 кілометрів.

    Аналітики звернули увагу, що це, ймовірно, перший випадок, коли Північна Корея офіційно заявила про використання штучного інтелекту в ракетному озброєнні.

    Військовий експерт Інституту політичних досліджень Асан Ян Ук пояснив, що йдеться, найімовірніше, про систему автоматичного розпізнавання та супроводу цілі.

    “Мова йде про використання штучного інтелекту під час розпізнавання цілі та наведення ракети”, — зазначив експерт.

    Інший аналітик, Хон Мін із Корейського інституту національного об’єднання, вважає, що КНДР могла модернізувати вже існуючі цифрові системи наведення, додавши до них елементи автоматичного аналізу цілей. Водночас він підкреслив, що реальний рівень технологій Північної Кореї наразі перевірити неможливо.

    Окреме занепокоєння міжнародної спільноти викликає військова співпраця КНДР із Росією. Західні розвідки та уряди неодноразово заявляли, що Північна Корея постачає Москві балістичні ракети та артилерійські боєприпаси для війни проти України.

    За оцінками аналітиків, використання північнокорейської зброї на фронті може допомагати Пхеньяну отримувати реальні бойові дані та вдосконалювати свої ракетні технології.

    Reuters нагадує, що з кінця 2023 року КНДР активно нарощує військову співпрацю з Росією, а Москва та Пхеньян поглиблюють політичні та військові контакти на тлі міжнародних санкцій.

    Напередодні, 26 травня, Північна Корея вже запускала кілька ракет у бік Жовтого моря поблизу західного узбережжя Південної Кореї. Серед них була щонайменше одна балістична ракета малої дальності.

    Ще у 2024 році парламент КНДР за вказівкою Кім Чен Ина офіційно закріпив у конституції статус Південної Кореї як “ворожої держави”. Після цього напруга на Корейському півострові продовжує зростати.

    На тлі заяв про нові ракети зі штучним інтелектом у Південній Кореї, Японії та США вже заявили про необхідність уважно стежити за розвитком військових технологій КНДР.

  • СБУ викрила 18-річного агента РФ, який коригував масований удар по Києву 24 травня

    СБУ викрила 18-річного агента РФ, який коригував масований удар по Києву 24 травня

    Контррозвідка Служби безпеки України затримала 18-річного мешканця столиці, якого підозрюють у роботі на російські спецслужби та коригуванні масованої комбінованої атаки по Києву в ніч на 24 травня. За даними слідства, саме ця атака стала однією з наймасштабніших за весь час повномасштабної війни: внаслідок удару постраждали понад 90 людей, двоє загинули, а місто зазнало значних руйнувань цивільної інфраструктури.

    Про це повідомили в Службі безпеки України та в Офісі генерального прокурора України.

    Як встановило слідство, затримання відбулося вже наступного дня після обстрілу — так званими оперативними заходами “по гарячих слідах”. Підозрюваного викрили під час його перебування у передмісті Києва, де він, за даними СБУ, проводив дорозвідку наслідків ударів та намагався фіксувати пошкодження поблизу одного з об’єктів Міністерства оборони України.

    Правоохоронці зазначають, що 18-річний киянин потрапив у поле зору російських спецслужб через пошук “легкого заробітку” у Telegram-каналах. Після встановлення контакту з кураторами його, за даними слідства, поступово залучили до виконання завдань розвідувального характеру.

    На початковому етапі, як повідомляє СБУ, він отримував перевірочні доручення — зокрема виїжджав у передмістя столиці та позначав на цифрових картах логістичні маршрути, якими пересувається військова техніка Збройних сил України. Такі дії слідство розцінює як елемент первинного збору розвідданих для перевірки його готовності до подальшої співпраці.

    Після виконання цих завдань, за даними СБУ, агенту доручили безпосередньо фіксувати наслідки комбінованої ракетно-дронової атаки по Києву. Його завданням було збирання фото- та відеоматеріалів, уточнення місць влучань і передача інформації російським кураторам для подальшої корекції ударів та оцінки ефективності обстрілу.

    Слідство також встановило, що підозрюваний використовував смартфон для підготовки детальних агентурних звітів. У них він описував наслідки обстрілів, зазначав пошкоджені об’єкти та передавав координати, які могли використовуватися для планування наступних атак.

    Окремо правоохоронці оприлюднили фрагменти переписки між агентом і його куратором. У повідомленнях, за даними слідства, російський координатор запевняв виконавця у виплаті грошей незалежно від результату, а також давав інструкції щодо уточнення інформації навіть у випадку часткових руйнувань. Серед реплік фігурували вказівки повторно фіксувати об’єкти та перевіряти, чи не були вони “переплутані” під час атаки.

    У СБУ наголошують, що подібні завдання є типовою практикою російських спецслужб, які активно використовують молодь, залучену через соціальні мережі, для збору розвідувальної інформації в прифронтових і тилових містах України.

    За інформацією Офісу генерального прокурора, затриманий є уродженцем Черкаської області. Під час обшуку у нього вилучили мобільний телефон із доказами листування з кураторами та підготовленими агентурними звітами.

    Дії підозрюваного кваліфіковано за статтею про державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

    Комплекс заходів із викриття та затримання проводили співробітники СБУ спільно з Київською міською прокуратурою та Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України.

    Нагадаємо, у ніч на 24 травня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку по Україні із застосуванням ракет і безпілотників різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, було зафіксовано сотні повітряних цілей, більшість із яких вдалося знищити або подавити силами протиповітряної оборони. Унаслідок удару найбільших руйнувань зазнав Київ, де постраждали житлові будинки, об’єкти інфраструктури та соціальні установи.

  • Чому ППО не буває “ідеальною”: Ігнат назвав головний фактор, який грає на руку РФ

    Чому ППО не буває “ідеальною”: Ігнат назвав головний фактор, який грає на руку РФ

    Жодна система протиповітряної оборони у світі не може забезпечити стовідсоткове перехоплення всіх повітряних цілей під час комбінованих масованих атак, а ключовим фактором, який суттєво ускладнює роботу ППО, залишаються погодні умови. Про це в ефірі День.LIVE заявив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, коментуючи особливості сучасних російських повітряних ударів по Україні та обмеження систем оборони.

    За його словами, характер атак з боку Росії суттєво змінився і нині передбачає одночасне застосування великої кількості різних засобів ураження, які відрізняються за швидкістю, висотою польоту, траєкторією та способом наведення. У таких умовах система ППО працює в режимі максимального навантаження, коли одночасно необхідно виявляти, супроводжувати та знищувати різнотипні цілі, що рухаються з різних напрямків і на різних рівнях.

    Ігнат наголосив, що одним із критичних факторів, який ворог враховує при плануванні атак, є саме погодні умови. Хмари, дощ, туман або грозові явища можуть суттєво впливати на ефективність радіолокаційного виявлення, а також ускладнювати роботу засобів, які потребують візуального або напіввізуального супроводу цілей.

    За словами речника Повітряних сил, значна частина засобів протиповітряної оборони, включно з мобільними вогневими групами, переносними зенітними ракетними комплексами, а також дронами-перехоплювачами та авіацією, потребує чіткої візуальної або радіолокаційної прив’язки до цілі. Коли погодні умови погіршуються, ця прив’язка стає менш точною або взагалі ускладнюється, що безпосередньо впливає на результативність перехоплення.

    “Застосовуючи таку велику кількість засобів з різними параметрами польоту, ворог використовує ще й погодні умови. Тому що погодні умови — це ключовий фактор”, — зазначив Юрій Ігнат.

    Він також підкреслив, що навіть за наявності сучасних систем ППО неможливо гарантувати повне знищення всіх цілей. За його словами, ефективність оборони завжди залежить від сукупності факторів — кількості засобів ураження, їхнього розташування, інтенсивності атаки, погодних умов і рівня координації підрозділів.

    Окрему увагу Ігнат приділив питанню захисту великих міст, зокрема Києва. Він пояснив, що столицю неможливо повністю перекрити однією зенітною батареєю через її масштаб і складну географію. Крім того, кожен комплекс має обмежений сектор огляду, оскільки радар “дивиться” у визначеному напрямку, що створює потенційні “сліпі зони”, які мають перекриватися іншими елементами системи оборони.

    “Однією батареєю Київ не перекриєш, адже це величезне місто. Комплекс Patriot дивиться лише в один бік, де в нього спрямований радар, а за комірець може полетіти щось інше. Тому всі засоби працюють”, — пояснив він.

    Речник Повітряних сил також звернув увагу на складність сучасних комбінованих атак, коли Росія одночасно застосовує ракети різних типів і безпілотники у великих кількостях, намагаючись перевантажити систему ППО. У таких умовах оборона змушена розподіляти ресурси між великою кількістю цілей, що додатково ускладнює процес перехоплення.

    Він нагадав, що під час однієї з останніх масованих атак було зафіксовано близько 690 повітряних засобів ураження, серед яких приблизно 90 ракет і близько 600 безпілотників різних типів. Українські сили ППО змогли знищити або подавити понад 600 цілей, включно з більшістю ракет і дронів, що, за словами військових, є високим показником ефективності в умовах настільки інтенсивної атаки.

    У Повітряних силах підкреслюють, що попри значні успіхи в перехопленні ворожих цілей, повністю виключити прориви неможливо через постійне вдосконалення тактики атак, використання комбінованих ударів та обмеження, пов’язані як із технічними характеристиками систем ППО, так і з природними факторами, зокрема погодою.

  • РФ могла почати виробництво “Орєшніка”, але ракет у запасі мало

    РФ могла почати виробництво “Орєшніка”, але ракет у запасі мало

    Росія, ймовірно, розпочала малосерійне виробництво балістичних ракет середньої дальності типу “Орєшнік”, однак навіть за таких умов їхня загальна кількість у російському арсеналі залишається вкрай обмеженою. Про це повідомляє Defense Express, посилаючись на аналіз динаміки застосування цієї зброї, дані українських спецслужб та оцінки міжнародних експертів.

    Аналітики звертають увагу, що одним із ключових індикаторів можливого переходу до серійного або напівсерійного виробництва є скорочення інтервалів між бойовим застосуванням ракети. Якщо між першими двома ударами, які пов’язують із застосуванням “Орєшніка” по Дніпру та Львову, минуло приблизно 13,5 місяців, то між другим і третім випадком використання — зокрема ударом по Білій Церкві в ніч на 24 травня — цей проміжок скоротився до близько 4,5 місяців. Така різниця, на думку експертів, може свідчити про поступове налагодження виробничого циклу або накопичення певного мінімального запасу ракет, який дозволяє частіше їх застосовувати.

    У матеріалі підкреслюється, що подібна динаміка узгоджується з раніше озвученими оцінками українських спецслужб щодо перспектив виробництва цього типу озброєння. Зокрема, ще у жовтні 2025 року під час закритого брифінгу за участю керівництва держави та розвідувальних структур повідомлялося, що Росія може планувати виготовлення до шести ракет “Орєшнік” у 2026 році. Згодом, у січні 2026 року, перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки Олег Луговський заявив, що на той момент Росія могла мати лише 3–4 такі ракети, але водночас розглядала запуск малосерійного виробництва з орієнтовним темпом близько п’яти одиниць на рік і потенційно більше у разі нарощування потужностей.

    Окремо вказується, що дані Головного управління розвідки Міноборони України станом на квітень 2026 року оцінювали загальний запас “Орєшників” у Росії до 10 одиниць. Водночас експерти наголошують, що така формула “до 10” означає верхню межу оцінки, а не точну кількість, і реальний арсенал може бути меншим. У цьому контексті аналітики підкреслюють, що навіть за найоптимістичніших для Росії підрахунків мова не йде про масовий арсенал, а радше про обмежену кількість одиниць високотехнологічної зброї.

    За оцінками оборонних фахівців, поточний темп виробництва може становити приблизно одну ракету кожні 2–2,5 місяці. Це означає, що навіть за умови запуску малосерійного виробництва на початку року Росія фізично не могла накопичити великий запас таких ракет і, ймовірно, виготовила лише кілька додаткових одиниць у межах обмеженого виробничого циклу. Відповідно, навіть за наявності серійного складання, мова йде не про масштабне озброєння армії, а про точкове поповнення арсеналу.

    Аналітики також звертають увагу, що попри можливе нарощування виробництва, “Орєшнік” залишається дорогим і технологічно складним типом озброєння, який не може швидко масштабуватися до великих обсягів. Це обмежує його роль у війні і робить радше інструментом демонстративного або епізодичного застосування, ніж масової ракетної системи.

    Окрему увагу дослідники приділяють еволюції застосування цієї ракети. Вони зазначають, що кожне її використання супроводжується значним часовим розривом і не демонструє ознак регулярних ударів, характерних для масових ракетних систем. Це може свідчити як про обмежені виробничі можливості, так і про складність підготовки та використання цього типу озброєння.

    Нагадаємо, у ніч на 24 травня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку по території України із застосуванням ракет різних типів і безпілотників, основною ціллю якої став Київ. За даними української сторони, під час удару була застосована балістична ракета середньої дальності РС-26 “Рубіж”, яка в інформаційному просторі також фігурує під назвою “Орєшнік”. Запуск здійснювався з полігону Капустін Яр, а влучання зафіксували в районі Білої Церкви на Київщині, що стало частиною масштабної ракетно-дронової атаки по Україні.

  • Україна готує “ракетний сюрприз” для Росії: що відомо про нову RUTA, власні КАБи та майбутній щит Європи

    Україна готує “ракетний сюрприз” для Росії: що відомо про нову RUTA, власні КАБи та майбутній щит Європи

    Український військово-промисловий комплекс виходить на новий рівень розвитку. На тлі затяжної війни, масованих атак Росії та постійної потреби у далекобійній зброї Україна разом із західними партнерами розробляє нові типи озброєння, які можуть суттєво змінити баланс сил не лише на фронті, а й у всій системі європейської безпеки, повідомляють ЗМІ.

    Одним із найгучніших проєктів останніх місяців стала спільна українсько-німецька розробка нової крилатої ракети RUTA. Її створюють у співпраці з німецьким оборонним гігантом Rheinmetall, а перші випробування планують провести вже у 2027 році.

    За попередніми даними, ракета матиме дальність польоту до 2000 кілометрів, що фактично дозволить Україні уражати стратегічні цілі далеко в тилу Росії. Експерти наголошують: йдеться не просто про черговий далекобійний засіб, а про нову філософію ударних систем, створених з урахуванням досвіду сучасної війни та боротьби з потужною російською ППО.

    Військовий експерт та засновник фонду «Реактивна пошта» Павло Нарожний пояснив, що RUTA має принципово інше компонування, ніж уже відома українська ракета «Фламінго». Якщо у «Фламінго» двигун винесений зовні, то у новій ракеті він інтегрований у корпус. Це значно покращує аеродинаміку та дозволяє використовувати різні типи двигунів без суттєвого перепроєктування конструкції.

    За словами Нарожного, RUTA буде значно дорожчою за «Фламінго», однак і значно потужнішою та технологічнішою. Особливу увагу розробники приділяють системі навігації та стійкості до російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Експерт наголошує, що сучасна крилата ракета не може покладатися лише на супутникову навігацію, адже GPS-сигнали активно глушаться. Тому, найімовірніше, RUTA використовуватиме систему навігації за рельєфом місцевості — технологію, коли камера сканує поверхню та звіряє її із заздалегідь завантаженими картами.

    Ще одна ключова особливість — повітряний запуск. Ракету планують запускати з літаків, що дозволить значно збільшити дальність та гнучкість застосування. Водночас саме ця складність робить проєкт дорожчим і технологічно вимогливішим.

    На думку військовослужбовця Сил ТрО ЗСУ Олександра Мусієнка, спільний українсько-німецький проєкт може стати початком формування нового європейського «ракетного щита» неядерного стримування.

    За його словами, у Європі дедалі краще усвідомлюють: дипломатія без сильної зброї більше не працює. Саме тому Німеччина, Нідерланди та інші країни зацікавлені у створенні власних високоточних ракетних систем, здатних стримувати Росію без використання ядерної зброї.

    Мусієнко зазначає, що сьогодні жодна європейська країна фактично не має власних неядерних балістичних ракет, а багато держав змушені закуповувати американські ATACMS. Співпраця з Україною, яка отримала унікальний бойовий досвід, може змінити ситуацію.

    Фактично формується новий оборонний союз технологій: український досвід фронту поєднується з європейськими фінансами, промисловістю та доступом до глобальних технологічних ринків.

    Паралельно Україна працює і над іншими типами озброєння. Одним із головних проривів може стати створення власних керованих авіабомб — аналогів російських КАБів, які останні два роки залишаються однією з найбільших загроз для українських позицій та прифронтових міст.

    Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко заявив, що українські КАБ уже проходять активну стадію розробки за підтримки західних партнерів, зокрема Франції. За попередньою інформацією, перші моделі матимуть бойову частину вагою близько 250 кілограмів, однак надалі потужність можуть збільшити.

    Військові експерти вважають, що поява українських високоточних авіабомб може суттєво змінити ситуацію на фронті, особливо у питаннях контрбатарейної боротьби та ураження укріплених позицій противника.

    Ще одним перспективним напрямком стали реактивні дрони-перехоплювачі. Українські інженери вже працюють над системами, здатними знищувати не лише «Шахеди», а й російські КАБи та інші повітряні цілі.

    Такі системи можуть стати відповіддю на одну з головних проблем сучасної війни — масоване використання дешевих ударних засобів, які перевантажують класичну ППО.

    Водночас український miltech продовжує масштабувати виробництво дронів. Компанія Vyriy Industries нещодавно презентувала новий метод серійного виробництва безпілотників, який дозволяє значно збільшити обсяги випуску.

    А компанія PG Robotics активно просуває безпілотник Lucky Strike-2 — ударний дрон нового покоління, створений спеціально під реальні потреби фронту.

    Крім того, в Україні дедалі частіше говорять про можливу появу власної балістичної ракети вже у 2026 році. Якщо цей проєкт буде реалізований, Україна вперше отримає власний інструмент стратегічного стримування такого рівня.

    Паралельно тривають роботи над українським аналогом ракет для систем Patriot. У цьому напрямку Києву допомагають європейські партнери, зацікавлені у створенні незалежної від США системи протиповітряної оборони.

    Фактично війна стала каталізатором безпрецедентного розвитку українського ВПК. Якщо ще кілька років тому Україна здебільшого залежала від імпорту західного озброєння, то тепер дедалі більше переходить до моделі спільного виробництва та власних високотехнологічних розробок.

    Експерти зазначають: головна перевага українського оборонного сектору — унікальний бойовий досвід, якого сьогодні немає жодна інша країна світу. Саме тому українські ракети, дрони та системи ППО дедалі частіше розглядаються не лише як зброя для фронту, а й як потенційна основа нової архітектури безпеки Європи.