Позначка: Рава-Руська

  • Кордон із Польщею паралізований через тривоги

    Кордон із Польщею паралізований через тривоги

    На українсько-польському кордоні спалахнула нова хвиля обговорень через повідомлення про величезні черги автобусів, які нібито не можуть виїхати з України. Уранці 26 жовтня соціальними мережами почали поширюватися відеозаписи скупчення транспорту поблизу пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» на Волині. Автори повідомлень стверджували, що автобуси змушені годинами чекати на оформлення через відключення електроенергії та повітряні тривоги. Однак у Державній прикордонній службі України спростували інформацію про автобусні черги безпосередньо на цьому переході та запевнили, що оформлення транспорту продовжується.

    Про ситуацію 26 жовтня повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. За його словами, станом на момент перевірки черги автобусів перед пунктом пропуску «Ягодин» не було. Прикордонники наголосили, що для автобусів і вантажного транспорту на цьому напрямку використовується система електронної черги, яка дозволяє організовувати прибуття транспортних засобів до пункту пропуску.

    Інформація про нібито транспортний колапс з’явилася після поширення відеозаписів, на яких можна побачити значне скупчення автобусів. У дописах стверджувалося, що транспорт застряг на українсько-польському кордоні через проблеми з електропостачанням та періодичне оголошення повітряної тривоги. Деякі користувачі припускали, що очікування на перетин кордону може тривати багато годин.

    Водночас незалежного підтвердження часу та точного місця знімання всіх поширених кадрів немає. Тому самі відеозаписи не дозволяють встановити, якою була ситуація безпосередньо в момент їхнього поширення.

    У ДПСУ пояснили, що перебої з централізованим електропостачанням не означають автоматичного припинення роботи пункту пропуску. Якщо промислове електроживлення зникає, прикордонники використовують резервні джерела живлення, які дозволяють продовжувати оформлення транспорту та пасажирів.

    За інформацією Західного регіонального управління Держприкордонслужби, станом на 09:00 26 жовтня перед пунктом пропуску «Ягодин» не було жодного автобуса у фізичній черзі. При цьому перетин кордону легковими автомобілями та пішоходами через цей пункт не здійснюється.

    Саме ця особливість роботи «Ягодина» також має значення для розуміння ситуації. Пункт пропуску спеціалізується на обслуговуванні автобусів і вантажного транспорту, тоді як водіям легкових автомобілів потрібно користуватися іншими переходами.

    Окремо прикордонники наголосили, що автобуси та вантажівки оформлюються відповідно до визначеного порядку. Тому відсутність великої фізичної черги перед шлагбаумом не завжди означає, що кожен перевізник може перетнути кордон без очікування.

    Для комерційного транспорту діє електронна система єЧерга. Вона дозволяє перевізникам реєструвати транспортні засоби та отримувати інформацію про порядок прибуття до пункту пропуску.

    Завдяки цьому автобуси та вантажівки не обов’язково мають постійно стояти безпосередньо перед митним переходом, очікуючи своєї черги на оформлення.

    Водночас система електронної черги не гарантує повної відсутності затримок. Тривалість перетину кордону може залежати від інтенсивності руху, роботи контрольних служб, проходження необхідних перевірок та ситуації на польському боці.

    Попри відсутність автобусної черги на «Ягодині», інші пункти пропуску на кордоні з Польщею вранці 26 жовтня працювали з різним рівнем завантаженості.

    Зокрема, за оприлюдненими даними прикордонників, перед пунктом пропуску «Устилуг» перебували 40 легкових автомобілів. На «Краківці» очікували 30 легковиків і три автобуси, а на «Раві-Руській» — 15 автомобілів.

    Перед пунктом пропуску «Угринів» зафіксували 10 легкових автомобілів та один автобус, а біля «Шегинів» — 10 легковиків.

    На переходах «Смільниця» та «Нижанковичі» перебували по чотири автобуси. Натомість перед пунктом пропуску «Грушів» черг на момент оприлюднення статистики не було.

    Ці дані свідчать, що ситуація на українсько-польському кордоні залишалася неоднорідною. Якщо на одному переході транспорт міг проходити контроль без значного скупчення, то на іншому вже виникали черги.

    Тому прикордонники рекомендують перевіряти актуальну завантаженість пунктів пропуску безпосередньо перед поїздкою, а не орієнтуватися лише на повідомлення в соціальних мережах.

    Додатковим чинником, який впливає на роботу українського кордону, залишаються російські повітряні атаки.

    Під час оголошення повітряної тривоги окремі контрольні процедури можуть тимчасово призупинятися відповідно до заходів безпеки. Це необхідно для захисту працівників прикордонних і митних служб, а також водіїв та пасажирів.

    Особливо складною ситуація стає тоді, коли повітряні тривоги повторюються протягом короткого проміжку часу. Навіть нетривалі зупинки оформлення можуть накопичувати затримки, особливо за високої інтенсивності руху.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про серйозні затримки на українсько-польському кордоні через російські атаки.

    У матеріалі йшлося про ситуацію, коли на переході «Дорогуськ — Ягодин» очікування вантажівок сягало приблизно 40 годин. На інших напрямках також виникали значні затримки через необхідність тимчасово зупиняти роботу контрольних служб під час повітряних загроз.

    При цьому важливо розрізняти ситуацію з вантажним транспортом і пасажирськими автобусами. Тривалі черги для фур не означають автоматично, що аналогічний час очікування мають пасажирські перевезення.

    Окремою причиною збільшення навантаження на західний кордон став сезонний попит на поїздки. Наприкінці жовтня в українських школах розпочався період осінніх канікул, через що зросла кількість людей, які виїжджають за кордон.

    За оприлюдненою статистикою Держприкордонслужби, протягом 17–23 жовтня західний кордон України перетнули приблизно 520 тисяч осіб. Із них 265 тисяч вирушили з України, а 255 тисяч в’їхали до країни.

    Порівняно з попереднім тижнем загальний пасажиропотік збільшився приблизно на 2,2%, тоді як кількість перетинів на виїзд зросла на 5,6%.

    Це означає, що збільшення кількості пасажирів у жовтні дійсно створює додаткове навантаження на пункти пропуску, хоча саме по собі не підтверджує інформації про масштабний транспортний колапс на конкретному переході.

    У ДПСУ також звертають увагу, що найбільш завантажені пункти пропуску можуть змінюватися залежно від дня тижня та часу доби.

    Тому водіям і пасажирам міжнародних автобусів варто завчасно уточнювати інформацію в перевізника, перевіряти статус електронної черги та враховувати можливість непередбачених затримок.

    Для перевірки актуальної ситуації можна використовувати офіційний сайт Державної прикордонної служби України та сервіс єЧерга.

    Водночас слід враховувати, що показники черг швидко змінюються. Дані, оприлюднені вранці, можуть уже не відображати ситуацію ввечері, особливо якщо на роботу пунктів пропуску впливають повітряні тривоги або технічні перебої.

    Станом на ранок 26 жовтня офіційна інформація Держприкордонслужби не підтверджувала повідомлень про автобуси, які нібито масово застрягли безпосередньо на пункті пропуску «Ягодин».

    Прикордонники запевнили, що оформлення транспорту продовжується, а в разі відключення централізованого електропостачання використовуються резервні джерела живлення.

    Водночас на інших переходах до Польщі справді фіксували черги легкових автомобілів та автобусів, а загальна інтенсивність перетину західного кордону зросла на тлі осінніх канікул.

    Отже, поширені в соцмережах повідомлення про повне блокування «Ягодина» не отримали офіційного підтвердження. Проте це не означає, що проблем із затримками на українсько-польському кордоні немає взагалі.

    У нинішніх умовах ситуація може змінюватися протягом кількох годин, тому пасажирам міжнародних рейсів рекомендують орієнтуватися насамперед на повідомлення прикордонної служби, перевізників і офіційні дані про завантаженість пунктів пропуску.

  • 40 годин у черзі до України: російські атаки паралізують роботу кордону з Польщею

    40 годин у черзі до України: російські атаки паралізують роботу кордону з Польщею

    На українсько-польському кордоні виникли масштабні затримки через російські повітряні атаки та регулярне призупинення оформлення транспорту. На пункті пропуску «Дорогуськ — Ягодин» час очікування вантажівок сягнув 40 годин, у «Гребенному — Раві-Руській» перевищив добу, а в «Зосині — Устилузі» становив близько восьми годин. За даними польських митників, лише за кілька нічних годин було зафіксовано дев’ять сигналів повітряної тривоги, через які доводилося переривати роботу прикордонних переходів. Обмеження впливають не лише на міжнародні вантажні перевезення, а й на рух автобусів і легкових автомобілів.

    Про ускладнення ситуації повідомило Польське радіо, посилаючись на інформацію Податкової адміністрації Люблінського воєводства.

    Відомості також підтвердили «Європейська правда» та Delo.ua.

    За словами представника польської податкової адміністрації Міхала Деруся, повітряні загрози змушують прикордонні служби тимчасово переривати процедури оформлення транспорту.

    Через повторні зупинки пропускна спроможність переходів знижується, а транспорт накопичується на під’їздах до кордону.

    Найскладнішу ситуацію зафіксували в Дорогуську, де водіям вантажівок доводилося чекати майже дві доби.

    Дев’ять тривог за кілька годин

    Як пояснив Міхал Дерусь, протягом кількох годин уночі прикордонні служби отримали дев’ять сигналів про загрозу повітряних атак.

    Уранці попередження повторилися.

    Під час таких ситуацій служби безпеки змушені тимчасово призупиняти рух та оформлення транспорту.

    Це необхідно для захисту працівників пунктів пропуску, водіїв і пасажирів, які перебувають поблизу потенційно небезпечної території.

    Водночас зупинки порушують безперервність роботи митників і прикордонників.

    Після кожного відновлення оформлення службам необхідно опрацювати транспорт, який накопичився під час паузи.

    Якщо повітряна загроза повторюється кілька разів поспіль, черги можуть зростати навіть за умови подальшого відновлення звичайного режиму роботи.

    Таким чином, наслідки російських обстрілів відчуваються не лише в українських містах, а й у міжнародній транспортній системі, яка забезпечує сполучення України з Європейським Союзом.

    Де найбільші затори на польському кордоні

    За даними, оприлюдненими польською стороною 16 жовтня, найдовше вантажівкам доводилося чекати на переході «Дорогуськ — Ягодин».

    Там прогнозований час очікування на оформлення становив близько 40 годин.

    Другим за складністю був напрямок «Гребенне — Рава-Руська», де затримка перевищувала 24 години.

    На переході «Зосин — Устилуг» очікування сягало приблизно восьми годин.

    Водночас різні пункти пропуску мають різні правила щодо категорій транспорту, тому наведені показники не можна автоматично переносити на всі легкові автомобілі та автобуси.

    За інформацією польських митної та податкової служб, у черзі перед Гребенним перебували 880 вантажівок.

    У Зосині очікували оформлення ще 250 вантажних транспортних засобів.

    Загалом лише на цих двох напрямках польська сторона повідомляла про накопичення понад 1100 вантажівок.

    Дані стосуються конкретного періоду і можуть змінюватися протягом доби.

    Чому зупинки впливають на міжнародні перевезення

    Українсько-польський кордон залишається важливим транспортним маршрутом для економічного сполучення України з Європейським Союзом.

    Через автомобільні переходи здійснюють перевезення промислової продукції, продовольства, обладнання, сировини, товарів широкого вжитку та гуманітарних вантажів.

    Тому навіть короткочасні зупинки можуть створювати додаткові труднощі для перевізників.

    Особливо проблематичними є затримки для компаній, що працюють за графіками доставки та мають виконувати контрактні зобов’язання в установлені строки.

    Якщо вантажівка змушена чекати на кордоні понад добу, перевізнику може знадобитися змінювати подальший маршрут, графік водія або час прибуття до замовника.

    Окремі перевезення потребують дотримання температурного режиму та інших спеціальних умов транспортування.

    У таких випадках тривале очікування збільшує навантаження на транспортне обладнання й може спричиняти додаткові витрати.

    Проте точну суму економічних втрат через нинішні затримки польська сторона не оприлюднила.

    Тому говорити про конкретні збитки міжнародних перевізників у грошовому вимірі наразі передчасно.

    Попри тривоги, кордон продовжує працювати

    Важливо, що йдеться не про повне закриття українсько-польського кордону.

    За інформацією польських служб, протягом попередньої доби через автомобільні переходи Люблінського воєводства оформили понад три тисячі вантажівок і більш ніж 3700 легкових автомобілів.

    Це свідчить, що пропуск транспорту продовжується навіть за складних безпекових умов.

    Однак регулярні повітряні тривоги впливають на швидкість і стабільність оформлення.

    Крім того, на прикордонні традиційно можливі нерівномірні навантаження протягом тижня.

    Коли транспортні потоки збільшуються, а пропускні процедури тимчасово призупиняються, час очікування може суттєво зростати.

    Водночас не всі затримки пояснюються виключно повітряними тривогами: на черги можуть впливати також інтенсивність перевезень, організація митного контролю та особливості роботи кожного переходу.

    Російські атаки вже змушували Польщу евакуювати прикордонні переходи

    Нинішні затримки стали продовженням серії небезпечних подій на українсько-польському прикордонні.

    Раніше російські удари по українських об’єктах поблизу Польщі вже змушували польські служби запроваджувати додаткові заходи безпеки.

    Зокрема, 13 вересня російська атака відбулася поблизу пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ».

    За повідомленнями українських медіа, тоді постраждали об’єкти транспортної та паливної інфраструктури неподалік державного кордону.

    Унаслідок загрози польська сторона змушена була тимчасово припиняти роботу окремих переходів.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також повідомляв про евакуацію двох пунктів пропуску під час однієї з російських атак на об’єкти поблизу кордону.

    Після цих подій Варшава почала посилювати заходи захисту прикордонної інфраструктури.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про попередження польської сторони щодо можливих російських провокацій біля європейських кордонів України.

    У матеріалі йшлося про занепокоєння Варшави безпекою транспортних маршрутів, можливість нових ударів поблизу переходів та посилення охорони прикордонної інфраструктури.

    Польща посилює захист кордону

    На тлі російських атак польська влада приділяє додаткову увагу безпеці східного кордону.

    Йдеться про захист пунктів пропуску, координацію дій прикордонних служб і військових та підготовку до можливих нових загроз.

    Польські військові раніше розпочали облаштування додаткових захисних конструкцій поблизу окремих переходів.

    Серед заходів — встановлення спеціальних бар’єрів, здатних зменшувати небезпеку уламків і вибухової хвилі.

    При цьому підвищення рівня захисту не означає, що всі прикордонні переходи мають однакову систему укриттів або можуть безперервно працювати під час повітряної загрози.

    Рішення про тимчасові обмеження ухвалюються відповідними службами з урахуванням поточної ситуації.

    Прикордонна інфраструктура має критичне значення

    Україна продовжує модернізувати транспортні маршрути, які забезпечують зв’язок із країнами ЄС.

    Зокрема, у червні 2026 року було відкрито рух новим Північним обходом Рівного протяжністю 14,5 кілометра.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про відкриття цієї транспортної артерії, покликаної поліпшити логістику до західного кордону.

    Новий маршрут має значення для перевезень у напрямку пунктів пропуску «Ягодин», «Устилуг» та «Угринів».

    Однак навіть розвиток автомобільних доріг не вирішує проблеми затримок, які виникають безпосередньо під час прикордонного оформлення.

    Додаткові труднощі можуть створювати також технічні зміни на пунктах пропуску.

    Наприклад, на українсько-польському кордоні впроваджують європейську систему в’їзду та виїзду EES, що передбачає електронну реєстрацію й біометричні процедури для певних категорій мандрівників.

    Про особливості її запуску «Ненька інфо» повідомляла раніше.

    Водночас нинішні 40-годинні черги польські служби пов’язують насамперед із перервами у роботі під час повітряних тривог та накопиченням транспорту.

    Що потрібно знати водіям і пасажирам

    Перед виїздом до українсько-польського кордону варто перевіряти поточну ситуацію на конкретному пункті пропуску.

    Для цього можна користуватися офіційним польським сервісом моніторингу черг та повідомленнями Державної прикордонної служби України.

    Оскільки інформація регулярно оновлюється, дані, оприлюднені навіть кілька годин тому, можуть уже не відповідати фактичній ситуації.

    Особливо уважними варто бути міжнародним перевізникам, водіям автобусів та пасажирам, які планують подальші пересадки.

    Важливо передбачати додатковий запас часу та стежити за повідомленнями перевізників щодо можливих змін розкладу.

    При цьому не варто самостійно змінювати пункт пропуску без перевірки, чи дозволено через нього рух відповідної категорії транспорту.

    Станом на 17 жовтня на українсько-польському кордоні зберігається ризик нових затримок через повторні російські атаки та повітряні тривоги.

    За даними польських служб, під час зафіксованого напередодні загострення очікування в Дорогуську сягало 40 годин, у Гребенному перевищувало добу, а в Зосині становило близько восьми годин.

    Подальша ситуація залежатиме від інтенсивності повітряних загроз, організації пропускних процедур та кількості транспорту, який прибуватиме до кордону.

    Нинішні події демонструють, що наслідки російської агресії виходять за межі безпосередньо атакованих українських територій, впливаючи також на безпеку, транспортні потоки та економічне сполучення України з Європейським Союзом.

  • Начальник митного поста «Рава-Руська» володіє бізнесом і елітною нерухомістю у Львові

    Начальник митного поста «Рава-Руська» володіє бізнесом і елітною нерухомістю у Львові

    Начальник третьої зміни митного поста «Рава-Руська» Віктор Пархоменко володіє або контролює низку бізнес-об’єктів і дорогого майна у Львові, вартість якого перевищує 1 мільйон доларів США. Про це свідчать дані, отримані з відкритих джерел та ЗМІ.

    За наявною інформацією, Пархоменко контролює барбершоп “KODEKC твій барбер” і кафе “Плетиво”, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Щирецька, 30. Заклади працюють щонайменше з жовтня 2024 року. Обсяг інвестицій у цей бізнес, за оцінками джерел, становить близько 200 тисяч доларів.

    Крім комерційної діяльності, Пархоменко та його родина володіють значною кількістю нерухомості. До активів належать:
    – будинок із земельною ділянкою у селі Верхня Рожанка;
    – особняк у селі Наварія;
    – дві квартири у Львові;
    – два нежитлові приміщення;
    – кілька паркомісць у підземних паркінгах.

    Родина користується позашляховиком Audi Q7 2018 року випуску, який у декларації зазначено придбаним за 16 тисяч доларів, тоді як реальна ринкова вартість аналогічного авто становить щонайменше 45–50 тисяч доларів. Таке заниження вартості може вказувати на маніпуляції з декларуванням доходів або непрозоре походження коштів.

    Сукупна вартість майна, пов’язаного з родиною митника, оцінюється у понад мільйон доларів США, що суттєво перевищує офіційні доходи державного службовця.

    За інформацією джерел, Віктор Пархоменко є кумом колишнього високопосадовця Львівської митниці Назарія Ворожбита, який входив до кола впливу покійного Василя Пісного — екскерівника у ДБР і батька дружини Ворожбита. Саме ці зв’язки, за оцінками експертів, могли забезпечити Пархоменку стабільне перебування на посаді та створення умов для ведення бізнесу під прикриттям державної служби.

  • Як живуть митники під час війни: брендові речі та мільйонні статки на фоні фронту

    Як живуть митники під час війни: брендові речі та мільйонні статки на фоні фронту

    Під час повномасштабного вторгнення роль Львівської митниці зросла в рази. Через пункти пропуску “Краковець” і “Рава-Руська” проходять гуманітарні вантажі, техніка та товари для фронту. Проте разом із відповідальністю зростає й увага до життя самих митників. Все частіше з’являються повідомлення про непрозорі статки, дорогі автівки та брендовані речі, що викликає обурення серед громадськості.

    Телеграм-канали та медіа повідомляють, що через західний кордон ввозять брендові речі без декларування, а фірми “СЕНФІДЖО ІНД” і “ПЕППЕР СТАР” фігурують у схемах фіктивного імпорту дронів. За даними розслідувачів, брендовий одяг та взуття завантажують у 20-тонні контейнери, а на кордоні вантаж непомітно перетворюють на мікроавтобуси під виглядом пасажирських транспортних засобів. Через це держава втрачає мільйони гривень.

    Керівник Львівської митниці Андрій Кузнік у декларації показує скромні активи, але глибший аналіз родинних статків демонструє іншу картину. Його родина володіє кількома квартирами та земельними ділянками, а дружина заробила понад 4 млн грн у 2024 році та володіє дорогою нерухомістю. Кузнік користується Lexus 2010 року випуску, вартість якого на ринку сягає 21 тисячі доларів, а дружина придбала Lexus GX460 та дві земельні ділянки біля Буковеля за ціною, значно нижчою за ринкову.

    Інші працівники митниці також демонструють розкішне життя на фоні скромних декларацій. Остап Козак, головний державний інспектор, має родинні зв’язки з високопоставленими митниками та володіє нерухомістю і автомобілями, які не відповідають офіційним доходам. Скандали з його участю пов’язані із затримкою транспорту для 95-ї десантно-штурмової бригади.

    Молоді інспекторки Серафима Думітру та Юлія Дрига стали героями соцмереж через дорогі брендові аксесуари та автомобілі. Дрига після критики в TikTok подала заяву на звільнення, а Думітру не змогла пояснити джерела своїх витрат, живучи з батьками.

    Начальник митного поста Львів-Південний Лариса Новік оформила на себе кілька квартир та земельних ділянок, а її родина зберігає понад мільйон гривень готівкою. Подібна тенденція простежується й серед інших працівників митниці, які купують дорогі автомобілі та нерухомість на фоні військових потреб і нестачі коштів у державному бюджеті.

    Ситуація підриває довіру до державних інституцій і викликає суспільне обурення. Громадськість очікує прозорих пояснень, перевірок та реальних наслідків для посадовців. Команда СтопКору направила запити до САП та Головного управління ДПС у Львівській області для перевірки фактів і відповідальності чиновників.

  • Митник із Рави-Руської та його автопарк на $130 тисяч: звідки гроші?

    Митник із Рави-Руської та його автопарк на $130 тисяч: звідки гроші?

    Олександр Прасулов, митник із Рави-Руської, опинився в центрі уваги через дорогий автопарк, який складно пояснити лише державною зарплатою. Телеграм-канал “Викривач” повідомляє, що він володіє кількома елітними автомобілями, загальна вартість яких перевищує 130 тисяч доларів.

    Які авто у митника?

    За відкритими даними, у власності Прасулова були:

    • BMW 5 серії 2018 року

    • Audi SQ5 2020 року (номери ВС 1001 ЕМ)

    • Audi A6 Allroad 2016 року (номери ВС 1001 ОО)

    Дві перші машини вже виставлені на продаж, їхня загальна вартість – приблизно 97 тисяч доларів. Audi A6 Allroad оцінюється ще в 33 тисячі доларів.

    Окрім цього, користувачі соцмереж звернули увагу на “красиві” номерні знаки, які зазвичай отримують за додаткову плату або завдяки зв’язкам.

    Місцеві мешканці розповідають, що й житло митника виглядає аж ніяк не скромно. Це ще більше підсилює запитання: звідки такі статки у держслужбовця?

    Сам Прасулов поки що не прокоментував ситуацію. Тим часом у соцмережах жартують:
    “Може, всім на митницю йти працювати, щоб так жити?”

    Нагадаємо, що це не перший скандал, пов’язаний із різким збагаченням держслужбовців. Колишній голова Волинської ОДА Юрій Погуляйко, звільнившись у 2024 році, задекларував значне зростання своїх фінансів. Його пенсія склала 200 тисяч гривень, виплати при звільненні – 336 тисяч гривень, а сімейні заощадження зросли у кілька разів.

    Чи зацікавляться правоохоронці статками митника Прасулова – покаже час.