Golosnovinua.com

Позначка: реактивні дрони

  • Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масштабну комбіновану атаку на Україну із застосуванням ракет різних типів та 210 безпілотників. Основним напрямком удару, за повідомленням Повітряних сил ЗСУ, став Київ. Сили протиповітряної оборони знешкодили 181 ворожий дрон, зокрема 87 реактивних безпілотників. Водночас російські засоби ураження влучили на 32 локаціях, ще на восьми зафіксували падіння уламків. Станом на 09:00 атака продовжувалася — у повітряному просторі залишалися ще 10 ворожих безпілотників.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на ранкове зведення Повітряних сил ЗСУ.

    За оприлюдненою інформацією, окупанти використовували одночасно кілька типів ракет і ударних дронів, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих українських територій.

    Якими ракетами Росія атакувала Україну

    Під час нічного удару російські війська застосували одразу кілька типів ракетного озброєння.

    За інформацією Повітряних сил, серед них були:

    • Балістичні ракети «Іскандер-М».
    • Зенітні керовані ракети комплексу С-400, які Росія також використовує для ударів по наземних цілях.
    • Гіперзвукові протикорабельні ракети «Циркон».
    • Протикорабельні ракети «Онікс».

    Пуски здійснювали з території Курської, Брянської та Ростовської областей Російської Федерації.

    Використання різних типів ракет ускладнює роботу української протиповітряної оборони, оскільки такі цілі мають різні характеристики швидкості та траєкторії польоту.

    Зокрема, балістичні ракети створюють особливі труднощі для перехоплення через високу швидкість і відносно короткий час реагування.

    Водночас у ранковому повідомленні, яке наводить РБК-Україна, не уточнюється загальна кількість запущених ракет кожного типу.

    Також не наведено остаточного розподілу між знищеними ракетами та тими, що досягли цілей.

    Росія запустила 210 безпілотників

    Окрім ракет, противник застосував 210 ударних безпілотників різних типів.

    Серед них Повітряні сили назвали Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливістю цієї атаки стала значна кількість реактивних безпілотників.

    За попередньою інформацією, із 210 запущених дронів 110 були реактивними.

    Такі апарати відрізняються від звичайних гвинтових безпілотників насамперед швидкістю польоту.

    Через це вони можуть створювати додаткові труднощі для мобільних вогневих груп, які використовують стрілецьке озброєння та інші засоби перехоплення повітряних цілей.

    Окупанти запускали безпілотники з районів Міллерового, Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Шаталового в Росії.

    Також стартові майданчики розташовувалися на тимчасово окупованих територіях Донецької області та Криму.

    Використання кількох напрямків дозволяє російським військам створювати додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони.

    Скільки російських дронів вдалося знешкодити

    Станом на 09:00 22 жовтня українська протиповітряна оборона збила або подавила 181 російський безпілотник.

    Серед них — 87 реактивних дронів.

    Таким чином, за попередніми даними, знешкоджено понад 86% від загальної кількості запущених безпілотників.

    Однак цей показник не є остаточним, оскільки на момент публікації ранкового зведення атака ще тривала.

    У небі залишалися 10 ворожих ударних безпілотників, які продовжували відстежувати українські військові.

    До відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Вони працювали одночасно над перехопленням повітряних цілей і порушенням роботи систем керування російськими дронами.

    При цьому поняття «знешкоджено» охоплює не лише фізичне знищення безпілотника, а й подавлення його засобами радіоелектронної боротьби.

    Влучання зафіксували на 32 локаціях

    Попри роботу української протиповітряної оборони, уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили повідомили про ураження на 32 локаціях.

    Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

    Водночас ці цифри не означають, що йдеться саме про 32 населені пункти або 32 окремі зруйновані будівлі.

    Локація — це місце, де зафіксовано наслідки влучання засобів повітряного нападу.

    На одній території може бути пошкоджено кілька об’єктів, а один населений пункт може містити декілька таких локацій.

    Точний масштаб руйнувань встановлюють рятувальники та місцеві органи влади.

    Інформація про наслідки ударів продовжує уточнюватися.

    Київ став головним напрямком російського удару

    За даними Повітряних сил, основний напрямок нічної атаки припав на столицю України.

    У Києві пролунали вибухи, працювала протиповітряна оборона.

    Згодом почали надходити повідомлення про пошкодження та постраждалих.

    За інформацією РБК-Україна станом на ранок 22 жовтня, внаслідок атаки загинула одна людина, а кількість постраждалих перевищила 20 осіб.

    Серед потерпілих є діти.

    Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати кількість жертв і характер пошкоджень.

    Ці дані можуть змінюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження територій.

    Російські удари зачепили й інші регіони

    Окрім Києва, повідомлення про наслідки російських атак надходили з інших регіонів України.

    Зокрема, в Кременчуці Полтавської області зафіксували пошкодження будівель, пов’язаних із місцевою телерадіокомпанією.

    За повідомленнями місцевих джерел, російські удари спричинили руйнування цивільної інфраструктури.

    Масштаби пошкоджень та інформацію про можливих постраждалих уточнюють відповідальні служби.

    Також тривоги й загрози ударів фіксували в низці інших областей України.

    Остаточна географія атаки стане зрозумілою після оприлюднення додаткових звітів Повітряних сил, обласних військових адміністрацій та Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    Чому російська армія використовує стільки різних засобів ураження

    Комбіновані атаки передбачають одночасне застосування зброї, що відрізняється за швидкістю, висотою польоту та способом наведення.

    Для української системи протиповітряної оборони це створює складнішу оперативну ситуацію.

    Повільніші ударні безпілотники можуть перехоплювати мобільні вогневі групи, тоді як для протидії швидкісним і балістичним цілям необхідні інші можливості.

    Дрони-імітатори можуть використовуватися для відволікання уваги засобів ППО та створення додаткового навантаження на систему спостереження.

    Водночас конкретні завдання російського командування під час атаки 22 жовтня офіційно не встановлені.

    Тому твердження про наміри противника слід розглядати як військово-технічне пояснення можливостей такого озброєння, а не як підтверджений план конкретної операції.

    Що відомо станом на ранок 22 жовтня

    За попереднім зведенням Повітряних сил, Росія застосувала ракети «Іскандер-М», С-400, «Циркон» та «Онікс», а також 210 безпілотників різних типів.

    Українські захисники знешкодили 181 дрон, зокрема 87 реактивних.

    Водночас на 32 локаціях зафіксували влучання, ще на восьми — падіння уламків.

    Станом на 09:00 у повітрі залишалися 10 ударних безпілотників, тому бойова робота тривала.

    Попри значну кількість знешкоджених цілей, атака призвела до людських жертв і руйнувань. Найважча ситуація, за ранніми повідомленнями, склалася в Києві, який став основним напрямком російського удару.

    Дані щодо наслідків атаки та результатів роботи ППО можуть уточнюватися протягом дня.

  • 22 місця влучань за одну ніч: Росія атакувала Україну «Іскандерами», «Калібрами» та сотнями дронів

    22 місця влучань за одну ніч: Росія атакувала Україну «Іскандерами», «Калібрами» та сотнями дронів

    У ніч проти 17 жовтня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши балістичні ракети, крилаті ракети морського та повітряного базування, а також 332 безпілотники різних типів. Українські сили протиповітряної оборони знешкодили 293 повітряні цілі, однак повністю уникнути наслідків обстрілу не вдалося. Зафіксовано влучання на 22 локаціях, а у Запоріжжі та Кривому Розі повідомили про пошкодження будівель і постраждалих.

    Про результати відбиття атаки повідомили Повітряні сили Збройних сил України. За даними військових, російський повітряний напад розпочався ще о 18:00 16 жовтня та тривав протягом усієї ночі.

    Окупанти використали одразу кілька типів ракетного озброєння. Балістичні ракети «Іскандер-М» та KN-23 запускали з Воронезької й Ростовської областей РФ, а також із тимчасово окупованого Криму.

    Крилаті ракети Х-22/32 противник застосував із повітряного простору окупованого півострова. Ще чотири ракети морського базування «Калібр» запустили з району Новоросійська.

    Особливістю нічного удару стала велика кількість безпілотників — 332 апарати різних типів.

    Серед них були ударні Shahed, реактивні дрони, S-8000 «Бандероль», «Гербера» та безпілотники-імітатори «Пародія».

    За даними Повітряних сил, 31 із запущених безпілотників належав до реактивних модифікацій.

    Пуски здійснювали з районів Орла, Брянська, Курська, Приморсько-Ахтарська, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в Криму.

    Така географія запусків свідчить про масштабність атаки та необхідність одночасної роботи української протиповітряної оборони на кількох напрямках.

    Скільки ворожих цілей вдалося знищити

    За попередніми даними станом на 08:00, українська ППО збила або подавила 293 повітряні цілі.

    Зокрема, захисники неба знешкодили всі чотири крилаті ракети «Калібр» та 289 безпілотників різних типів.

    Серед знешкоджених БпЛА було 23 реактивні апарати.

    До відбиття повітряного нападу залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Водночас військові повідомили про влучання засобів повітряного нападу противника на 22 локаціях. Ще на трьох зафіксували падіння уламків збитих цілей.

    У ранковому зведенні не зазначено точної кількості балістичних ракет та ракет Х-22/32, які Росія застосувала під час атаки. Тому наведені цифри не дозволяють визначити повну кількість усіх запущених ракет або остаточну ефективність їх перехоплення.

    Запоріжжя та Кривий Ріг опинилися під ракетними ударами

    Одними з міст, які зазнали ударів під ранок 17 жовтня, стали Запоріжжя та Кривий Ріг.

    У Запоріжжі внаслідок ракетної атаки пошкоджено житлові будинки. За попередньою інформацією місцевої влади, щонайменше двоє людей постраждали, їм надавали медичну допомогу.

    У Кривому Розі також зафіксували наслідки російського удару. Повідомлялося про пошкодження підприємства та цивільної інфраструктури.

    Інформація про масштаби руйнувань і кількість постраждалих уточнюється.

    Росія продовжує змінювати тактику повітряних атак

    Застосування одночасно балістичних ракет, крилатих ракет та значної кількості дронів створює додаткове навантаження на українську систему ППО.

    Особливу увагу військові експерти звертають на реактивні безпілотники, швидкість яких суттєво перевищує показники звичайних Shahed.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нову російську ракету S-8000 «Бандероль», здатну розвивати швидкість приблизно до 650 км/год.

    За оцінками експертів, використання таких засобів ураження в комбінованих атаках може ускладнювати роботу мобільних вогневих груп та інших елементів протиповітряної оборони.

    Водночас Росія продовжує застосовувати дешевші дрони-імітатори для створення додаткових повітряних цілей.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала причини накопичення Росією ракет перед масштабними ударами. Військові оглядачі припускали, що перерви між великими атаками можуть бути пов’язані з необхідністю накопичувати боєприпаси та готувати нові комбіновані удари.

    Крім того, 6 жовтня «Ненька інфо» повідомляла про російську атаку 137 безпілотниками, під час якої влучання зафіксували на 17 локаціях.

    Нова атака 17 жовтня виявилася значно масштабнішою за кількістю застосованих дронів.

    Повітряна загроза зберігалася навіть після ранкового зведення

    У Повітряних силах наголосили, що станом на 08:00 бойова робота ще тривала, а в повітряному просторі України залишалися кілька ворожих безпілотників.

    Тому ранкові показники є попередніми й можуть змінюватися після завершення атаки та уточнення інформації.

    Військові закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Масована атака 17 жовтня вкотре продемонструвала, що навіть за успішного знешкодження сотень російських цілей загроза для українських міст залишається високою. Російська армія продовжує комбінувати різні типи озброєння, намагаючись завдати ударів по території України, тоді як українські Сили оборони протидіють одночасно ракетним і безпілотним загрозам.

  • Київ знову без світла, метро зупинилося: російська атака спричинила транспортний колапс

    Київ знову без світла, метро зупинилося: російська атака спричинила транспортний колапс

    У суботу, 10 жовтня, Київ зіткнувся з новою хвилею аварійних відключень електроенергії на тлі атаки російських реактивних безпілотників. Через зникнення напруги від зовнішніх джерел живлення столичний метрополітен тимчасово призупинив рух поїздів на всіх трьох лініях. Одночасно зупинилися ескалатори, а енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи.

    Про це повідомляє ZN.UA із посиланням на Київську міську державну адміністрацію та компанію ДТЕК.

    За інформацією енергетиків, аварійні відключення запровадили в окремих частинах столиці, зокрема на Південній Борщагівці, а також у Бучанському районі Київської області.

    Фахівці працюють над відновленням електропостачання, однак точного часу завершення ремонтних робіт наразі не повідомляють.

    Ситуацію ускладнила нова російська повітряна атака. Від ранку 10 жовтня Київ перебував під загрозою ударів реактивних безпілотників, які відрізняються високою швидкістю польоту.

    За словами міського голови Віталія Кличка, у Солом’янському районі столиці уламки безпілотників упали на 25-поверховий житловий будинок та восьмиповерхову офісну будівлю.

    Інформація про масштаби пошкоджень і можливих постраждалих уточнюється.

    Одним із найпомітніших наслідків перебоїв з електропостачанням стала зупинка київського метро.

    У КМДА повідомили, що через зникнення напруги від зовнішніх живильних центрів рух поїздів тимчасово призупинили на всіх лініях. Також припинили роботу ескалатори.

    Для мешканців столиці це означало серйозні труднощі з пересуванням містом, адже метрополітен залишається одним з основних видів громадського транспорту, який щодня забезпечує перевезення сотень тисяч пасажирів.

    Наразі немає підтвердження, що після зупинки 10 жовтня рух уже повністю відновили. Столична влада обіцяла повідомити про відновлення роботи додатково.

    Подібна ситуація виникала лише два дні тому. 8 жовтня через падіння напруги столичне метро також тимчасово припиняло перевезення пасажирів. Тоді рух вдалося відновити ввечері, хоча спочатку поїзди курсували зі збільшеними інтервалами.

    Проблеми з електропостачанням столиці загострилися через російські удари по енергетичних об’єктах.

    Напередодні, 9 жовтня, в Києві та області також застосовували екстрені відключення. Як раніше повідомляла «Ненька інфо», у таких умовах звичайні графіки не діють, а електропостачання відновлюють залежно від технічної ситуації.

    Ще 8 жовтня видання звертало увагу на тривалі відключення світла в Києві, які вже впливали на роботу громадського транспорту та комунальних систем.

    На 10 жовтня «Укренерго» планувало погодинні обмеження електропостачання в частині регіонів України. Однак аварійні ситуації можуть вимагати додаткових відключень поза встановленими графіками.

    Саме тому мешканцям столиці рекомендують перевіряти актуальну інформацію на офіційних ресурсах ДТЕК та Київської міської державної адміністрації.

    Станом на повідомлення від 12:53 Київ перебував в умовах аварійного знеструмлення окремих районів та тимчасової зупинки метрополітену. Енергетики продовжували відновлювальні роботи, а міська влада уточнювала наслідки російської атаки.

    Час повного відновлення електропостачання та стабільної роботи громадського транспорту залежатиме від результатів ремонтних робіт і безпекової ситуації.

  • Палає «Епіцентр», зруйновані будинки, є загиблі: наслідки масованої атаки РФ на Україну

    Палає «Епіцентр», зруйновані будинки, є загиблі: наслідки масованої атаки РФ на Україну

    У ніч проти 9 жовтня російська армія здійснила масовану атаку на Україну, застосувавши 136 безпілотників. Під ударами опинилися житлові будинки, торговельні та складські приміщення, об’єкти інфраструктури. Відомо про загиблих і поранених, зокрема дитину.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, серед запущених росіянами безпілотників було 93 реактивні дрони. Українська протиповітряна оборона знешкодила 114 повітряних цілей, зокрема 77 реактивних. Влучання зафіксували на восьми локаціях, падіння уламків — ще на семи.

    Запоріжжя. На світанку російські війська завдали шість ударів по місту керованими авіабомбами. Пошкоджено багатоповерхові житлові будинки, транспортні засоби та заклад позашкільної освіти. Загинув 48-річний чоловік. За уточненими даними прокуратури станом на 07:45, поранення отримали дев’ятеро людей, серед них 14-річна дівчинка. На місцях ударів працювали рятувальники та медики.

    Київська область. Російські війська атакували складські приміщення. За ранковими повідомленнями, постраждали троє людей, ще одну жінку шукали під завалами. Виникла пожежа, до ліквідації наслідків залучили екстрені служби.

    Чернігівщина. Після третьої години ночі російський безпілотник влучив у торговельний центр «Епіцентр», розташований на прилеглій до Чернігова території. За інформацією «Суспільного», у центральній частині будівлі виникла пожежа, зокрема горів дах.

    Івано-Франківськ. Унаслідок падіння уламків збитого безпілотника загинув чоловік 1959 року народження. За словами міського голови Руслана Марцінківа, загиблий працював сторожем господарської будівлі, яку пошкодило під час атаки. На місці спалахнула пожежа.

    Дніпропетровщина. За повідомленнями місцевої влади, російські війська понад 30 разів атакували п’ять районів області. Відомо щонайменше про одного пораненого.

    Одеса. Уночі окупанти атакували інфраструктуру міста. Вибуховою хвилею пошкоджено фасад і вікна багатоповерхового будинку. За попередньою інформацією, обійшлося без загиблих і постраждалих.

    Київ. Наслідки російських ударів позначилися на роботі міського транспорту. Через проблеми з напругою тимчасово зупинявся рух частини електротранспорту в Оболонському, Подільському та Святошинському районах столиці.

    У Повітряних силах наголосили, що станом на 08:00 атака ще тривала, а в українському небі залишалися ворожі безпілотники.

    Інформація про кількість постраждалих та масштаби руйнувань уточнюється. Рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки російських ударів, а правоохоронці документують пошкодження цивільної інфраструктури.

  • 137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    Росія у ніч проти 6 жовтня здійснила нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши одразу 137 безпілотників різних типів, серед яких 49 реактивних дронів. Повітряні цілі заходили на територію України одразу з восьми напрямків, а до відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільні вогневі групи. Станом на 08:00 Сили оборони повідомляли про 114 збитих або подавлених БпЛА, однак уникнути влучань повністю не вдалося.

    Атака розпочалася ще близько 18:00 5 жовтня і тривала протягом усієї ночі та ранку. За даними Повітряних сил, російські війська використовували ударні БпЛА типу Shahed, апарати «Гербера», «Бандероль»/«Дань-Т», дрони-імітатори «Пародія», а також реактивні безпілотники. Запуски здійснювалися з районів Орла, Курська, Шаталового, Міллерового та Приморсько-Ахтарська у Росії, з тимчасово окупованого Донецька, району Гвардійського в окупованому Криму та з акваторії Азовського моря.

    Таким чином, російські війська намагалися атакувати Україну одночасно з півночі, сходу та півдня. Саме велика кількість напрямків ускладнює роботу протиповітряної оборони, адже цілі можуть одночасно рухатися різними маршрутами та змінювати курс уже під час польоту.

    Окремою особливістю цієї атаки стала велика кількість реактивних безпілотників — 49 одиниць, тобто понад третина від загальної кількості запущених апаратів. Для порівняння, «Ненька інфо» вже писала про дедалі активніше застосування Росією швидкісних дронів. У матеріалі «Реактивний терор»: РФ випустила зграї швидкісних дронів по містах України йшлося про те, що такі засоби повітряного нападу стають помітнішою частиною російської тактики.

    ППО знешкодила 114 дронів, але є численні влучання

    За попередніми даними Повітряних сил, станом на 08:00 українська протиповітряна оборона збила або подавила 114 із 137 запущених БпЛА. При цьому влучання засобів повітряного нападу зафіксували на 17 локаціях, а ще на чотирьох місцях упали уламки збитих цілей. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була повністю завершена — у повітряному просторі залишалося кілька російських дронів.

    Це вже не перша масштабна атака останніх днів із використанням значної кількості реактивних БпЛА. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нічну атаку 108 дронами, серед яких було 47 реактивних. Тоді ППО збила або подавила 88 повітряних цілей, однак влучання також фіксували в різних регіонах.

    У Запоріжжі удар припав на міст через Дніпро

    Одним із найсерйозніших епізодів ранку став удар по транспортній інфраструктурі Запоріжжя.

    Російські війська атакували один із мостів через Дніпро, після чого рух переправою тимчасово перекрили. За уточненою інформацією місцевої влади, внаслідок атаки постраждали п’ятеро людей. Серед них — жінки віком 24 і 59 років, 36-річний чоловік, а також двоє чоловіків 43 і 54 років. Останні є працівниками Червоного Хреста і їхали на роботу, коли стався удар.

    Початкові повідомлення містили інформацію лише про двох постраждалих чоловіків, однак згодом кількість поранених зросла до п’яти.

    Цей удар вкотре показав, що транспортні переправи залишаються серед об’єктів, які потрапляють під російські атаки.

    Лише кількома днями раніше схожа ситуація сталася у Києві. «Ненька інфо» повідомляла про удар реактивним дроном по Північному мосту, а також про нове влучання у дорожнє полотно Південного мосту.

    Через проблеми з переправами між берегами столиці міська електричка фактично стала одним із резервних способів перетину Дніпра. Детальніше про це «Ненька інфо» писала у матеріалі «Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва».

    У Києві горіли автомобілі та дах навчального закладу

    Наслідки нічної атаки фіксували і в столиці.

    Ще ввечері 5 жовтня у Печерському районі уламки російського безпілотника впали у дворі біля житлового будинку. Через це загорілися два припарковані легкові автомобілі, ще одна машина була пошкоджена. За даними рятувальників, загиблих і постраждалих не було.

    Уже вранці 6 жовтня уламки повітряної цілі спричинили пожежу на даху навчального закладу в Оболонському районі Києва. Рятувальники загоряння ліквідували. За офіційною інформацією, люди не постраждали.

    Столиця останніми днями перебуває під регулярними дроновими атаками, під час яких під удар потрапляють не лише житлові та промислові об’єкти, а й транспортна інфраструктура.

    В Одесі після атаки загорілося приватне підприємство

    Ще одним напрямком нічної атаки стала Одещина.

    В Одесі російський удар пошкодив будівлю приватного підприємства. На об’єкті виникла пожежа, яку оперативно ліквідували рятувальники. За даними Одеської ОВА, постраждалих немає. Житловий сектор унаслідок цієї атаки також не зазнав руйнувань.

    При цьому атака відбулася буквально наступної ночі після масованого удару по Одеській області, коли під ударом опинилися промислова та портова інфраструктура.

    Майже 20 атак дронами на Дніпропетровщині

    На Дніпропетровщині російські війська протягом вечора та ночі майже 20 разів застосовували безпілотники проти трьох районів області.

    За даними обласної влади, на Нікопольщині під атаками були Нікополь, Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади. Пошкоджено приватний будинок та автомобіль, двоє людей дістали поранення.

    У Зеленодольській громаді Криворізького району після удару виникла пожежа. У Синельниковому російські війська атакували підприємство, де також спалахнула пожежа.

    Таким чином, географія наслідків нічної атаки охопила одразу кілька регіонів — від Києва та Запоріжжя до Одеси й Дніпропетровщини.

    Реактивні дрони стають дедалі помітнішою частиною атак

    Особливу увагу у статистиці останньої ночі привертає саме кількість реактивних БпЛА.

    Якщо раніше основу великих атак становили переважно Shahed та дрони-імітатори, то тепер у повітряних зведеннях дедалі частіше окремо фігурують десятки швидкісних апаратів. 49 реактивних дронів лише за одну ніч — це один із головних показників атаки 6 жовтня.

    Для української ППО це означає необхідність одночасно працювати проти різних типів цілей — від повільніших безпілотників та імітаторів до швидкісних апаратів, які мають менше часу перебувати в зоні роботи конкретного засобу перехоплення.

     

  • Путін хоче паралізувати Київ і змусити людей виїхати — Зеленський

    Путін хоче паралізувати Київ і змусити людей виїхати — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що нинішня хвиля російських атак на Київ, на його думку, має не лише військову, а й психологічну та соціальну мету — максимально ускладнити життя у столиці та змусити частину мешканців покинути місто. Про це він розповів в інтерв’ю іспанському виданню El País, опублікованому 2 жовтня.

    За словами Зеленського, Москва намагається створити в Києві хаос, порушити нормальну роботу транспорту, шкіл, дитячих садків і систем постачання. Саме цим він пояснює останні удари по транспортній та цивільній інфраструктурі столиці.

    «Вони хочуть, щоб українці — особливо ті, хто перебуває в столиці, — покинули столицю», — заявив Зеленський. Він провів паралель із початком повномасштабного вторгнення у 2022 році, коли російські війська намагалися швидко захопити Київ і, за його оцінкою, розраховували на падіння української державності після втрати столиці.

    Зеленський наголосив, що цей задум тоді не спрацював і, за його словами, не спрацює зараз. Він зазначив, що Україна — це не лише Київ, хоча столиця має величезне символічне, політичне та логістичне значення.

    Нинішні слова президента пролунали на тлі різкого посилення російських ударів по Києву протягом останніх днів.

    1 жовтня російський безпілотник влучив у школу в столиці. У будівлі на момент атаки перебували понад сто дітей, але вони встигли перейти до укриття й не постраждали. Того ж дня дрони кілька разів атакували Південний міст через Дніпро, що призвело до порушень руху метро та наземного транспорту.

    «Ненька інфо» окремо писала про нове влучання по Південному мосту ввечері 1 жовтня. Тоді удар припав уже безпосередньо на дорожнє полотно, після чого фахівці знову почали оцінювати стан конструкції. Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    У ніч на 2 жовтня атаки продовжилися. Внаслідок російського удару по Києву загинула одна людина, ще двоє були поранені. Під удар знову потрапила транспортна інфраструктура, а Південний міст тимчасово закривали для руху. Reuters зазначає, що удари суттєво ускладнили ранкове сполучення між лівим і правим берегами столиці.

    За словами Зеленського, саме такі наслідки і є частиною російського розрахунку: не лише завдати фізичних руйнувань, а й зробити повсякденне життя максимально складним.

    Президент окремо назвав серед цілей логістику — маршрути, якими люди їдуть на роботу, дітей везуть до школи, а магазини, аптеки та лікарні отримують продукти й медикаменти.

    В інтерв’ю El País він наголосив, що удари по мостах або школах відбуваються далеко від лінії фронту і безпосередньо впливають на цивільне життя. На його думку, Кремль прагне паралізувати місто, змусити людей відчути постійну небезпеку і поступово виснажити населення психологічно.

    Саме так Зеленський пояснює і удари по транспортних переправах через Дніпро. Для Києва вони мають критичне значення: значна частина мешканців столиці щодня переміщується між берегами, а пошкодження мостів одразу створює транспортні затори та перевантажує альтернативні маршрути. Reuters оцінює населення лівобережної частини столиці приблизно у 35% від близько трьох мільйонів мешканців Києва.

    На цьому тлі повна або часткова зупинка окремих переправ швидко створює ланцюгову реакцію — затори, затримки громадського транспорту, проблеми з роботою підприємств і складніший доступ до соціальної інфраструктури.

    Зеленський також заявив, що російська сторона буде й надалі нарощувати ескалацію. Він пов’язав це, зокрема, з наближенням проміжних виборів у США, які мають відбутися 3 листопада 2026 року. На його думку, Путін може намагатися демонструвати максимальний військовий тиск саме в період, коли внутрішньополітична увага Вашингтона буде прикута до виборів. Це оцінка українського президента, а не встановлений факт щодо мотивів Кремля.

    За словами Зеленського, російський лідер прагне «ескалувати конфлікт настільки, наскільки це можливо». Президент України вважає, що Москва не відчуває достатнього стримувального ефекту від європейських санкцій і тому продовжує підвищувати інтенсивність атак.

    Ці слова перегукуються з іншою заявою Зеленського, оприлюдненою того ж дня. В інтерв’ю Financial Times він стверджував, що українська розвідка перехопила інформацію про нібито наказ Путіна російському військовому керівництву «зняти обмеження» під час повітряних атак. За словами Зеленського, фраза звучала як «тепер правил немає». Сам перехоплений запис українська сторона публічно не оприлюднила, тому незалежно перевірити це твердження неможливо.

    Водночас факт різкого посилення атак по Києву підтверджується відкритими даними.

    Крім школи та Південного мосту, останніми днями удари зачепили житлову забудову, складські об’єкти, Інститут ядерних досліджень та іншу інфраструктуру. 1 жовтня вночі в Солом’янському районі після атаки загорілося приміщення у житловій багатоповерхівці та автомобілі, а на Оболоні — складська будівля. Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Росія зі свого боку продовжує заявляти, що її цілями є лише об’єкти, пов’язані з військовою інфраструктурою. Українська влада заперечує цю версію, вказуючи на удари по житлових будинках, школах та іншій цивільній інфраструктурі. Для юридичної оцінки навмисності кожного конкретного удару необхідне окреме розслідування.

    Показово, що 1 жовтня сам Путін під час виступу на «Валдаї» знову говорив про продовження війни і підтвердив, що Росія не відмовляється від своїх вимог щодо України. El País зазначало, що він також відкинув частину пропозицій щодо деескалації у Чорному морі та продовжує наполягати на власному баченні майбутнього України.

    Таким чином, нинішня теза Зеленського звучить максимально конкретно: він вважає, що новий етап атак РФ спрямований не лише на військові чи енергетичні об’єкти, а на саму можливість нормального життя у Києві.

    Школи, мости, транспорт, житлові будинки та логістика, за його оцінкою, стають інструментами тиску на населення.

    Однак президент підкреслює, що стратегічна мета, яку він приписує Кремлю, залишається тією самою, що й у лютому 2022 року: створити відчуття, що столиця не може функціонувати, і змусити людей залишити місто.

    Понад чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Київ залишається під контролем України, а транспортна та міська інфраструктура продовжує працювати навіть після повторних ударів. Саме тому нинішня боротьба, за логікою Зеленського, дедалі більше переходить у площину виснаження — чи зможе Москва зробити життя в столиці настільки складним, щоб це вплинуло на стійкість суспільства.

  • По 150 снарядів на один дрон: Україна знайшла боєприпаси для F-16

    По 150 снарядів на один дрон: Україна знайшла боєприпаси для F-16

    Україна домовилася з партнерами про постачання 20-міліметрових боєприпасів для винищувачів F-16, які дедалі активніше використовують для перехоплення російських реактивних ударних дронів. Польща вже розпочала процес передачі необхідних снарядів, до вирішення проблеми також долучилися Іспанія та Бельгія. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

    За словами міністра, пошук боєприпасів останніми днями став одним із найтерміновіших завдань української дипломатії. Причина — швидке нарощування Росією кількості реактивних безпілотників, проти яких звичайні мобільні вогневі групи значно менш ефективні через високу швидкість цілей.

    Сибіга заявив, що Україна вже змогла забезпечити рішення щодо 20-мм калібру «на суттєвий період часу». Він окремо подякував Польщі, Іспанії та Бельгії, зазначивши, що польська сторона вже почала передачу боєприпасів.

    За словами глави МЗС, винищувачі F-16 зараз є одним із найбільш ефективних засобів боротьби з реактивними БпЛА поряд із класичними системами протиповітряної оборони. Однак застосовувати дорогі зенітні ракети проти кожного безпілотника економічно складно, особливо коли Росія запускає десятки або навіть сотні цілей за одну атаку.

    Саме тому дедалі більше роботи перекладають на авіацію.

    Винищувач F-16 оснащений вбудованою шестиствольною 20-мм гарматою M61A1 Vulcan. За офіційною довідкою Повітряних сил США, літак несе близько 500 снарядів до цієї гармати. Сама M61A1 здатна вести вогонь із темпом до 6000 пострілів за хвилину.

    До останнього часу гармата була допоміжною зброєю винищувача, однак у нинішніх умовах вона отримала нову роль — збивати швидкісні безпілотники без витрачання дорогих керованих ракет.

    Bloomberg раніше повідомляв, що Україна шукала десятки тисяч 20-мм снарядів і вже вела переговори з кількома європейськими країнами та приватними виробниками. За оцінками співрозмовників агентства, на одне перехоплення реактивного дрона може витрачатися приблизно 150 снарядів. За нинішньої інтенсивності атак добова потреба України потенційно може становити близько 10 тисяч пострілів. Це оцінка джерел Bloomberg, а не встановлена нормативна витрата для кожного перехоплення.

    Така арифметика показує, чому питання запасів стало критичним. Якщо один F-16 має близько 500 снарядів, інтенсивне застосування гармати проти кількох цілей швидко вичерпує боєкомплект конкретного літака, а при регулярних масованих атаках країні потрібні вже не тисячі, а стабільні великі поставки.

    При цьому 20-мм боєприпаси мають важливу перевагу: у світі їх значно більше, ніж дефіцитних ракет до сучасних систем ППО. Саме цей фактор, за даними Bloomberg, зробив авіаційні гармати одним із найбільш оперативних та економічно вигідних варіантів протидії новому поколінню російських дронів.

    Україна вже застосовує F-16 для цієї роботи. Наприкінці вересня президент Володимир Зеленський повідомляв, що українські сили посилюють можливості боротьби з реактивними безпілотниками. Reuters тоді зазначав, що Бельгія готується передати Україні ще три F-16 до кінця 2026 року, а термінові партії боєприпасів для винищувачів уже надходили від Бельгії, Іспанії та інших партнерів.

    1 жовтня Зеленський окремо доручив МЗС, Міністерству оборони та Офісу президента провести оперативну перевірку всіх домовленостей щодо амуніції для F-16 і ракет ППО. Президент вимагав пройтися по кожній країні, кожній домовленості та кожному пакету допомоги й підготувати оновлений графік фактичних постачань. Причиною він назвав те, що частина рішень, погоджених на рівні лідерів держав, ще не була реалізована на рівні команд і відомств.

    «Ненька інфо» вже писала про цю перевірку та дефіцит засобів для нової хвилі повітряних атак: «Не все дійшло: Зеленський наказав перевірити всі домовленості щодо F-16 і ППО»

    Окремо Україна намагається створити дешевший ешелон ППО без постійного залучення бойової авіації. За словами Сибіги, Київ просить партнерів фінансувати замовлення реактивних дронів-перехоплювачів українського виробництва. Вітчизняні компанії вже мають прототипи та готові масштабувати виробництво, якщо отримають достатнє фінансування.

    «Ненька інфо» раніше повідомляла, що президент поставив завдання прискорити створення таких систем. Йдеться про швидкі перехоплювачі, здатні наздоганяти нові російські реактивні БпЛА, проти яких повільніші дрони-перехоплювачі працюють гірше. «Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних “Шахедів”»

    Проблема стала особливо гострою у вересні. Росія почала масово змішувати класичні ударні БпЛА з реактивними версіями. 20 вересня, наприклад, із 138 безпілотників, зафіксованих під час нічної атаки, приблизно половину становили реактивні модифікації. Уже 23 вересня Повітряні сили повідомляли про 82 реактивні «Шахеди» під час однієї масованої атаки.

    Такі дрони створюють принципово іншу проблему для ППО. Класичний Shahed летить відносно повільно, що дозволяє працювати мобільним групам із кулеметами, зенітними установками та звичайними дронами-перехоплювачами. Реактивні модифікації проходять той самий маршрут значно швидше, різко скорочуючи час реакції.

    Саме через це F-16 стали одним із проміжних рішень: винищувач може швидко перехоплювати ціль, а використання гармати дозволяє не витрачати на кожен дрон дорогу ракету AIM-9 або AIM-120.

    Водночас такий метод має і очевидні обмеження. Для гарматного перехоплення літаку потрібно зблизитися з безпілотником, правильно зайняти позицію для атаки та діяти з урахуванням ризику падіння уламків. Крім того, кількість F-16 в Україні обмежена, а ці літаки потрібні не лише для боротьби з дронами, а й для інших завдань — прикриття неба, перехоплення крилатих ракет і виконання ударних місій.

    Тому 20-мм снаряди — не універсальна заміна класичній ППО, а ще один рівень багатошарової системи захисту.

    Україна паралельно продовжує вимагати додаткові ракети Patriot, бо саме вони залишаються одним із ключових засобів проти балістичних ракет. Наприкінці вересня Київ пропонував партнерам навіть механізм «позичання» ракет із європейських арсеналів із подальшим поверненням після надходження вже законтрактованих партій. Про це також писала «Ненька інфо». «Ракети в борг: Київ просить ЄС терміново передати частину арсеналів Patriot»

    Отже, Україна зараз фактично вибудовує окрему систему боротьби саме з реактивними дронами: дорогі зенітні ракети залишають для найнебезпечніших цілей, F-16 із 20-мм гарматами мають перехоплювати швидкі БпЛА там, де це можливо, а в перспективі частину навантаження повинні перебрати дешевші реактивні дрони-перехоплювачі.

    Домовленості з Польщею, Іспанією та Бельгією закривають одну з найгостріших проблем цієї системи — наявність достатнього запасу боєприпасів для гармат F-16. За словами Сибіги, потрібні снаряди мають надійти вже найближчим часом, а паралельно Київ продовжує переговори з приватними виробниками про значно більші партії.

    Якщо постачання вдасться зробити регулярними, українські F-16 отримають можливість значно частіше працювати по реактивних дронах без витрачання дефіцитних авіаційних і зенітних ракет — саме тоді, коли Росія різко нарощує кількість таких цілей у своїх масованих атаках.

  • «Тепер правил немає»: Зеленський заявив про новий наказ Путіна російській армії

    «Тепер правил немає»: Зеленський заявив про новий наказ Путіна російській армії

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що у вересні російський президент Володимир Путін нібито наказав військовому керівництву РФ відмовитися від попередніх обмежень під час повітряних атак на Україну. За словами Зеленського, українська розвідка дізналася про таку вказівку з перехоплених розмов представників Кремля. Про це він розповів Financial Times в інтерв’ю, опублікованому 2 жовтня.

    Ключова фраза, яку Зеленський приписує Путіну, звучала так: «Тепер правил немає». Президент України пов’язує цю нібито вказівку з різким посиленням російських атак на цивільну та критичну інфраструктуру у вересні та на початку жовтня.

    Важливо, що це твердження ґрунтується на інформації українських спецслужб, яку публічно не оприлюднювали у повному обсязі. Незалежно перевірити сам перехоплений наказ або його точне формулювання наразі неможливо. Кремль, зі свого боку, продовжує заперечувати, що Росія навмисно атакує школи, лікарні чи інші цивільні об’єкти.

    За словами Зеленського, зміна підходу відбулася у вересні, коли Росія почала посилювати удари по великих українських містах. Financial Times пише, що серед об’єктів, які потрапляли під атаки, були школи, лікарні, дата-центри та інша цивільна інфраструктура. Сам Зеленський дав інтерв’ю FT у бомбосховищі київської школи, пошкодженої російським реактивним дроном.

    Саме ця школа стала одним із найпомітніших епізодів атаки на Київ 1 жовтня. За даними Reuters, російський дрон влучив у навчальний заклад, де в цей момент перебували понад сто дітей. Усі вони встигли спуститися в укриття і не постраждали. Будівля зазнала пошкоджень, були вибиті вікна та пошкоджені конструкції.

    Того ж дня російські дрони неодноразово атакували Південний міст у Києві, що призвело до серйозних транспортних обмежень. Уже в ніч проти 2 жовтня нові удари по столиці пошкодили багатоповерховий житловий будинок: одна людина загинула, ще двоє були поранені. У результаті атак рух через Південний міст перекрили, а на мостах Патона та Метро запроваджували додаткові обмеження.

    Напередодні ударів по школі та мосту російські атаки також зачепили Інститут ядерних досліджень НАН України, де розташований дослідницький реактор. Реактор не був пошкоджений, радіаційної загрози не виникло. Reuters також зазначав, що останніми днями під російськими ударами опинилися Національна академія наук та інші цивільні об’єкти столиці.

    На цьому тлі заява Зеленського про нібито наказ Путіна «зняти обмеження» набуває особливої ваги. Президент стверджує, що Москва свідомо посилює кампанію повітряного тиску на українські міста, намагаючись виснажити систему ППО та створити максимальний тиск на цивільне населення.

    Окремою проблемою стали реактивні безпілотники. За даними, які навів Зеленський у розмові з FT, Росія вже здатна запускати сотні дронів протягом одного дня, причому значна частина нових апаратів оснащена реактивними двигунами. Такі дрони рухаються швидше за класичні Shahed і суттєво скорочують час, який має українська ППО для їхнього перехоплення.

    Це безпосередньо впливає на витрати ППО. Україна дедалі активніше залучає F-16, авіаційні гармати та розробляє швидкі дрони-перехоплювачі, оскільки використовувати дорогі зенітні ракети проти кожного безпілотника надто дорого. Зеленський також критикував повільне технічне обслуговування частини американських F-16 у Європі та закликав партнерів швидше закривати українські потреби.

    Водночас Кремль пояснює нинішню ескалацію інакше.

    28 вересня речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Україна нібито «платить ціну» за власні удари по російській території та що російські атаки триватимуть. Москва прямо пов’язувала нову хвилю ударів із українською кампанією проти російських нафтопереробних підприємств та інших об’єктів у тилу РФ.

    Сам Путін 1 жовтня визнав, що українські удари по нафтовій інфраструктурі завдали російській економіці помітної шкоди. За його оцінкою, атаки на НПЗ частково досягли своєї мети та коштували Росії близько 1% ВВП. Одночасно він заявив, що Москва відповідає Україні «тим самим».

    Тобто російська сторона сама публічно пов’язує посилення ударів із діями України, хоча продовжує наполягати, що атакує лише об’єкти, які вважає пов’язаними з військовою інфраструктурою.

    Наприклад, після останніх ударів по Києву російське Міністерство оборони заявляло, що серед цілей були міст, енергетичні об’єкти та портова інфраструктура, які начебто використовувалися у військових цілях. Українська сторона це заперечує. Reuters зазначає, що серед фактично пошкоджених об’єктів були школа, житловий будинок і транспортна інфраструктура.

    Саме тут важливо розділяти дві різні речі.

    Перше — заява Зеленського про конкретний наказ Путіна, яка наразі базується на українській розвідувальній інформації й не має незалежно оприлюдненого підтвердження.

    Друге — фактичне зростання кількості ударів по цивільній інфраструктурі та цивільних жертв, яке документують міжнародні медіа та правозахисні структури.

    Росія вже кілька років заявляє, що не атакує цивільні об’єкти навмисно. Однак удари по житлових будинках, лікарнях, школах, енергетиці й транспорті регулярно призводять до загибелі та поранень цивільних. Для юридичного висновку щодо навмисності кожного конкретного удару потрібне окреме розслідування.

    Примітно, що буквально напередодні своєї заяви Зеленському довелося реагувати на зовсім протилежну риторику Путіна. Під час виступу на «Валдаї» 1 жовтня російський президент стверджував, що Москва нібито «не починала війну» й «не атакує першою» цивільну інфраструктуру.

    Уже наступного дня Зеленський фактично представив прямо протилежну картину: за його словами, Путін не просто дозволив посилити повітряні атаки, а нібито прямо заявив військовому керівництву, що «правил більше немає».

    Поки що повного тексту або аудіозапису перехоплених розмов Україна не опублікувала. Тому коректно називати це саме твердженням Зеленського, заснованим на даних української розвідки, а не незалежно доведеним фактом.

    Водночас сама інтенсивність російської повітряної кампанії останніх тижнів очевидно зросла. Удари по Києву, школі, житлових будинках, наукових установах, мостах, енергетичній і портовій інфраструктурі демонструють, що осінь 2026 року починається для України з нового витка повітряної війни.

  • Нічний рій над Україною: Росія запустила 108 дронів, є влучання

    Нічний рій над Україною: Росія запустила 108 дронів, є влучання

    Російські війська в ніч проти 2 жовтня здійснили чергову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши 108 безпілотників різних типів. Майже половина ударних апаратів — 47 дронів — були реактивними, що вкотре показує зростання частки швидкісних БпЛА у російських атаках. За попередніми даними Повітряних сил ЗСУ, сили протиповітряної оборони змогли збити або подавити 88 ворожих безпілотників, однак уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили повідомили, що Росія запускала ударні дрони типу Shahed, реактивні модифікації безпілотників, «Гербери» та апарати-імітатори типу «Пародія». Запуски здійснювалися одразу з кількох напрямків — із районів Брянська та Приморсько-Ахтарська на території РФ, а також із тимчасово окупованої частини Донецької області та району Гвардійського в окупованому Криму.

    Станом на 08:00 українська ППО, за даними військових, збила або подавила 88 із 108 цілей. Йдеться як про кінетичне ураження дронів засобами протиповітряної оборони, так і про роботу систем радіоелектронної боротьби.

    Водночас зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 11 локаціях. Ще на кількох локаціях упали уламки збитих дронів. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була повністю завершена — у повітряному просторі залишалися окремі російські безпілотники.

    Це означає, що наведена статистика залишалася попередньою і могла уточнюватися протягом дня.

    Майже половина дронів — реактивні

    Особливістю нічної атаки знову стало масоване використання Росією реактивних БпЛА.

    Із 108 запущених безпілотників 47 були реактивними. Тобто майже кожен другий ударний апарат належав до швидкісних моделей.

    Це вже не одиничне застосування нового типу цілей. Лише напередодні, 1 жовтня, Повітряні сили повідомляли, що протягом дня Росія атакувала Україну 97 безпілотниками, 66 із яких були реактивними. Українська ППО тоді заявила про збиття або подавлення 78 БпЛА, серед них 55 реактивних.

    Таким чином, лише за день і наступну ніч російська сторона застосувала понад сотню швидкісних безпілотників.

    Реактивна тяга дає таким апаратам вищу швидкість, ніж у класичних «Шахедів», а отже зменшує час, який мають підрозділи ППО для виявлення, супроводу та знищення цілі. При цьому точні характеристики конкретних модифікацій Росія не розкриває, тому оцінки їхньої швидкості та бойового навантаження у відкритих джерелах можуть відрізнятися.

    Київ знову став однією з головних цілей

    Одним із напрямків нічної атаки знову була столиця.

    У Дарницькому районі Києва внаслідок російського удару було пошкоджено 25-поверховий житловий будинок. Влучання припало на верхні поверхи, після чого виникла пожежа. За уточненими даними міської влади, одна людина загинула, ще двоє отримали поранення.

    На місці працювали рятувальники та інші екстрені служби. Інформація про масштаби пошкоджень будинку уточнювалася.

    У Голосіївському районі уламки одного з безпілотників упали на відкриту територію. Внаслідок цього були пошкоджені вікна нежитлової будівлі та кілька автомобілів. Пожежі та постраждалих у цьому епізоді, за повідомленнями міської влади, не було.

    Південний міст атакували знову

    Окрему увагу привернув ще один удар по Південному мосту.

    Близько п’ятої ранку мер Києва Віталій Кличко повідомив про нове влучання в переправу. На місце направили екстрені служби.

    Для Південного мосту це вже продовження серії ударів, які почалися напередодні.

    1 жовтня два безпілотники влучили поблизу опорної частини мосту. Через атаку тимчасово змінили рух метро та наземного транспорту. У момент одного з вибухів мостом саме рухався поїзд метро — через вентиляцію до вагонів потрапив пил, однак пасажири та машиніст не постраждали. Сам склад після цього відправили до депо на огляд.

    Після першого обстеження фахівці не виявили критичних пошкоджень споруди, і рух наземного транспорту через міст почали відновлювати.

    Проте ввечері 1 жовтня стало відомо вже про влучання безпосередньо в дорожнє полотно Південного мосту.

    «Ненька інфо» писала про цей удар окремо: «Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно»

    Тепер, у ніч проти 2 жовтня, влада повідомила про новий епізод атаки на ту саму переправу.

    Чому саме Південний міст кілька разів поспіль опиняється серед уражених об’єктів, офіційно не повідомлялося. Тому твердження про конкретну мету російських ударів наразі залишаються припущеннями.

    Атаки на Київ тривають кілька діб поспіль

    Нинішня нічна атака стала продовженням серії ударів по столиці та області.

    У ніч проти 1 жовтня російські дрони спричинили пожежі у Солом’янському й Оболонському районах. У Солом’янському районі загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового житлового будинку та припарковані поруч автомобілі. На Оболоні пожежа виникла у складській будівлі, одна людина постраждала.

    «Ненька інфо» детально писала про наслідки цієї атаки: «Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий»

    Ще раніше російський БпЛА влучив у територію Інституту ядерних досліджень НАН України, де розташований дослідницький реактор ВВР-М. Реактор та системи, важливі для ядерної безпеки, не постраждали, радіаційний фон не змінився. Супутній матеріал «Ненька інфо»: «Російський дрон вдарив по території ядерного реактора в Києві»

    ППО працювала авіацією, ракетними комплексами, РЕБ та мобільними групами

    У перехопленні російських повітряних цілей традиційно задіюється кілька компонентів української протиповітряної оборони: винищувальна авіація, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та підрозділи безпілотних систем.

    Саме тому у зведеннях Повітряних сил використовується формулювання «збито/подавлено». Частина БпЛА фізично знищується, тоді як інші втрачають керування або збиваються з маршруту внаслідок роботи РЕБ.

    Якщо виходити з попередніх даних Повітряних сил, у ніч на 2 жовтня ППО нейтралізувала понад 80% запущених Росією безпілотників. Водночас цей показник не скасовує наслідків тих апаратів, яким вдалося пройти оборону або уламки яких спричинили пошкодження після збиття.

    Саме тому 88 знищених або подавлених дронів одночасно супроводжуються повідомленнями про 11 локацій із влучаннями.

    Повітряна атака на момент ранкового звіту ще тривала

    Станом на 08:00 Повітряні сили окремо попереджали: остаточну крапку у нічній атаці ще не поставлено.

    У небі залишалися кілька російських БпЛА, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги. Це також означає, що підсумкова кількість збитих цілей, місць влучань та пошкоджених об’єктів може змінитися після завершення бойової роботи та обстеження територій.

    Поки що ключові цифри ночі виглядають так: 108 російських безпілотників, із них 47 реактивних; 88 цілей збито або подавлено; влучання зафіксовано на 11 локаціях.

    Найважчі підтверджені наслідки станом на ранок зафіксовані у Києві: удар по житловій 25-поверхівці у Дарницькому районі призвів до загибелі людини та поранення ще двох. Крім того, Росія вкотре атакувала Південний міст, який уже кілька разів потрапляв під удари протягом попередньої доби.

  • Шість районів за добу: на Київщині після атак РФ пошкоджено 42 об’єкти

    Шість районів за добу: на Київщині після атак РФ пошкоджено 42 об’єкти

    Київська область підбила уточнені підсумки чергової доби російських атак. У шести районах області зафіксували 42 пошкоджені об’єкти, серед яких десятки приватних будинків, автомобілі, заклад освіти, торговельний об’єкт, виробничо-господарські будівлі та лінія електропередачі. Шестеро людей отримали травми, повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.

    Найбільше руйнувань припало на Обухівський район. Там, за уточненими даними КОВА, пошкоджено одразу 24 об’єкти: 20 приватних домоволодінь, лінію електропередачі, торговельний заклад і два транспортні засоби. Одна людина отримала травми.

    Ще чотири людини постраждали у Броварському районі, де пошкоджено три приватні домоволодіння та два автомобілі. У Бучанському районі зафіксували сім пошкоджених об’єктів — п’ять приватних будинків та два транспортні засоби.

    У Білоцерківському районі пошкоджено два приватні домоволодіння та заклад освіти. У Фастівському районі постраждали дві виробничо-господарські будівлі. Ще одна людина була травмована у Бориспільському районі, де удар пошкодив приватний будинок.

    Таким чином, лише за одну добу наслідки російських атак зафіксували одразу у шести районах столичного регіону. КОВА наголошує, що йдеться переважно про цивільну інфраструктуру.

    Медики надали допомогу всім постраждалим. Детальних даних про характер травм кожного з шести людей обласна влада у ранковому зведенні не оприлюднила.

    Атаки тривали практично безперервно

    Наслідки на Київщині стали частиною значно масштабнішої хвилі повітряних атак, яка розпочалася ще 30 вересня і продовжилася в ніч проти 1 жовтня.

    За даними Повітряних сил, лише у проміжку з 06:30 до 18:30 30 вересня Росія застосувала проти України 285 ударних безпілотників, причому 174 з них були реактивними. Сили оборони повідомили про знищення або подавлення 254 цілей, зокрема 146 реактивних БпЛА.

    Особливістю цієї атаки стала саме надзвичайно велика кількість швидкісних реактивних дронів. Вони рухаються значно швидше за класичні «Шахеди», через що скорочується час на виявлення та перехоплення, а навантаження на систему ППО різко зростає.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про цей удар, зазначаючи, що основний напрямок атаки припав саме на Київщину. У матеріалі йшлося про масоване застосування дронів і ракет, зокрема по столичному регіону.

    «Вогняний дощ над Київщиною: Росія кинула в атаку “Циркони” та майже дві сотні безпілотників»

    Атака не завершилася ввечері. У ніч проти 1 жовтня Росія запустила ще 107 безпілотників, із яких 63, за даними Повітряних сил, були реактивними. Сили ППО збили або подавили 87 дронів, але влучання зафіксували на 11 локаціях, а падіння уламків — ще на чотирьох.

    Уночі Повітряні сили неодноразово повідомляли про рух швидкісних БпЛА через Київське водосховище у напрямку Вишгорода та Києва, а також про нові цілі, що заходили на Київщину з боку Черкаської області.

    Київ атакували паралельно з областю

    На тлі ударів по області російські безпілотники атакували і сам Київ.

    У ніч на 1 жовтня наслідки зафіксували у Солом’янському та Оболонському районах. У Солом’янському районі загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового будинку, вогонь перекинувся на припарковані автомобілі. На Оболоні після удару виникла пожежа у складській будівлі, одна людина постраждала.

    Уже вранці атака продовжилася — Повітряні сили фіксували нові дрони на підступах до столиці, а міська влада повідомляла про нові влучання.

    «Ненька інфо» зібрала ці епізоди в окремому матеріалі:

    Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Паралельно наслідки атак відчувалися навіть після завершення повітряних тривог. Через великі пожежі та безвітряну погоду над столицею накопичилися дим і дрібнодисперсна сажа, які змішалися з природним туманом. У результаті в окремих районах Києва різко погіршилася якість повітря.

    Київ накрило «туманом війни»: сажа й дим після ударів зависли над містом

    Реактивні дрони стають окремою проблемою

    Останні атаки показали ще одну тенденцію: Росія дедалі активніше застосовує реактивні ударні безпілотники.

    30 вересня із 285 дронів, якими атакували Україну протягом дня, 174 були реактивними. Уночі проти 1 жовтня із 107 БпЛА 63 також належали до швидкісних типів.

    Фактично за менш ніж добу російська сторона застосувала понад дві сотні реактивних дронів.

    Для української ППО це принципово нове навантаження. Такі апарати можуть рухатися на швидкостях, за яких традиційні мобільні вогневі групи мають значно менше часу для реагування.

    «Ненька інфо» напередодні писала про проблему протидії цим дронам. Громадський діяч Сергій Притула заявляв, що Україна поки не має одного комплексного рішення, яке б повністю закривало загрозу реактивних безпілотників.

    Беззахисні перед новими «Шахедами»: Сергій Притула визнав відсутність рішення проти реактивних дронів

    Також «Ненька інфо» писала про оцінку народного депутата Сергія Рахманіна, який заявив, що Україна запізнилася з адаптацією до нового покоління швидкісних безпілотників. За його словами, окремі реактивні цілі можуть розвивати швидкість до 600 км/год.

    «Швидкість до 600 км/год»: у Раді визнали запізнення з реакцією на реактивні дрони РФ

    Київщина регулярно опиняється під ударом

    Нинішні 42 пошкоджені об’єкти — не перший масштабний епізод у регіоні останнім часом.

    17 вересня російські дрони атакували Бучанський район. Тоді постраждала семирічна дівчинка, у якої діагностували акубаротравму. Пошкоджень зазнали три приватні будинки та автомобіль.

    Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Через регулярні удари місцева влада та енергетики також готуються до складного зимового періоду. У КМДА раніше попереджали, що навіть за наявності резервних схем неможливо гарантувати повну відсутність перебоїв зі світлом і теплом під час нових масованих атак.

    42 об’єкти — це вже підсумок, а не окреме влучання

    Саме тому нинішня статистика КОВА важлива як підсумок цілої серії атак, а не одного удару.

    За добу пошкодження зафіксували одночасно в Обухівському, Броварському, Бучанському, Білоцерківському, Фастівському та Бориспільському районах. Найбільше постраждала житлова забудова: лише в Обухівському районі пошкоджено 20 приватних домоволодінь.

    Окрім житла, під удар потрапили автомобілі, об’єкт торгівлі, заклад освіти, виробничі приміщення та енергетична інфраструктура.

    Шестеро людей отримали травми, але станом на останнє офіційне повідомлення інформації про загиблих саме внаслідок цих ударів по Київській області не було.

    У КОВА наголошують, що дані ще можуть уточнюватися, оскільки огляд пошкоджених територій та фіксація наслідків тривають.

    Таким чином, Київщина завершила ще одну добу під практично безперервними повітряними атаками: 42 пошкоджені об’єкти, шість районів і шестеро травмованих. І на тлі різкого збільшення кількості реактивних дронів ця статистика дедалі менше схожа на наслідки однієї окремої атаки — й дедалі більше на новий формат постійного повітряного тиску на столичний регіон.