Golosnovinua.com

Позначка: реактивний шахед

  • В Одесі після удару дрона загорілася багатоповерхівка: є постраждалі

    В Одесі після удару дрона загорілася багатоповерхівка: є постраждалі

    Російські війська вдень 28 вересня атакували Одесу реактивним ударним безпілотником. Унаслідок удару пошкоджено багатоповерховий житловий будинок, попередньо постраждали троє людей.

    Повітряні сили близько 15:00 попереджали про рух реактивного «Шахеда» у напрямку міста. Невдовзі в Одесі пролунав сильний вибух.

    За даними начальника Одеської МВА Сергія Лисака, внаслідок атаки повністю зруйновано квартиру на 12-му поверсі. Вибуховою хвилею пошкоджено фасад, балкони та вікна будинку з першого по одинадцятий поверх.

    Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що за попередніми даними травм зазнали троє людей. У будинку також виникла пожежа. Інформація про стан постраждалих та остаточні масштаби руйнувань уточнюється.

    На місці працюють рятувальники та інші екстрені служби. Для мешканців розгортають оперативні штаби допомоги.

    Одещина протягом останньої доби перебуває під інтенсивними атаками безпілотників. За даними Повітряного командування «Південь», від ранку 27 до ранку 28 вересня в області було знищено або подавлено 32 російські засоби повітряного нападу, серед яких були й реактивні «Шахеди». Інформація щодо наслідків удару по Одесі продовжує оновлюватися.

  • Ще однією ціллю із списку стала АЗС на проспекті Шухевича

    Ще однією ціллю із списку стала АЗС на проспекті Шухевича

    Удар по заправці в Голосіївському районі Києва вранці 10 вересня став першим підтвердженим влучанням реактивного «шахеда» у столичну АЗС. Чотири людини поранені, трьох госпіталізували.

    Пожежу на комплексі «Укрнафти» біля ТРЦ «Республіка Парк» загасили швидко: згорів легковий автомобіль, пошкоджена зупинка, спалахнули дизель-генератори, зачепило восьмиповерхову нежитлову будівлю. Коли на майданчик уже виїхали рятувальники, по тій самій станції завдали повторного удару. Персонал і клієнти до першого прильоту встигли піти за сигналом тривоги.

    Паралельно на лівому березі, на проспекті Романа Шухевича, за відомостями, отриманими редакцією, намагалися уразити ще одну станцію з того самого цільового переліку, але не влучили. Проспект ріже Троєщину, Райдужний і Кибальчич і тримає одразу кілька великих мереж — WOG, ОККО, БРСМ-Нафта, КЛО. Це якраз Дніпровський і Деснянський райони.

    Напередодні моніторингові канали та джерела в розвідці попереджали, що в роботі перелік більш ніж із 20 цивільних АЗС на обох берегах Києва, частина — у житлових кварталах. Серед районів називали Голосіївський, Дарницький, Дніпровський і Деснянський. Проспект Шухевича якраз ріже останні два. Для ударів вказували реактивні апарати.

    Міська влада закрила день однією пошкодженою АЗС у Голосіївському районі. Другий захід, на Шухевича, публічно не підтверджений. Перелік, про який попереджали за добу, уже не виглядає як оцінка ризику, по ньому йдуть реальні спроби, але не всі закінчуються влучанням.

  • «Полювали» на пасажирський потяг двічі: РФ атакувала поїзд із майже 600 людьми на Одещині

    «Полювали» на пасажирський потяг двічі: РФ атакувала поїзд із майже 600 людьми на Одещині

    Російські війська вранці 23 серпня двічі атакували пасажирський поїзд №147 сполученням Житомир — Одеса в Одеській області. Під ударом опинилися 593 пасажири, серед яких 15 дітей. Реактивний безпілотник поцілив у локомотив, однак завдяки своєчасній зупинці потяга та евакуації людей вдалося уникнути жертв і поранених. Після першого удару, коли на місці вже працювали рятувальники та інші екстрені служби, російські війська завдали повторного удару.

    Про нові подробиці атаки повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, удар по пасажирському складу був навмисним. Потяг терміново зупинили на перегоні, після чого пасажирів, локомотивну та поїзну бригади вивели на безпечну відстань.

    Найнебезпечнішим епізодом став повторний російський удар. Він відбувся вже після першого влучання, коли до місця атаки прибули екстрені служби й почали допомагати людям.

    «А після першого удару, коли на місці вже працювали рятувальники та екстрені служби, допомагаючи людям, завдав повторного удару», — повідомив Кіпер.

    Попри це, за офіційними даними, ніхто не постраждав.

    Усього в поїзді перебували 593 пасажири, з них 15 дітей. Інформацію про кількість людей раніше повідомив голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський. За його словами, реактивний ударний безпілотник поцілив безпосередньо в локомотив пасажирського поїзда №147 Житомир — Одеса.

    Загрозу вдалося виявити завчасно. Моніторингова команда залізниці отримала інформацію про небезпеку, після чого поїзд екстрено зупинили. Людей почали евакуйовувати ще до того, як ситуація могла призвести до масових жертв. За даними, які наводять українські ЗМІ з посиланням на посадовців, усю поїзну та локомотивну бригади також вдалося вивести із небезпечної зони.

    Одеська ОВА разом із відповідними службами організувала транспорт для пасажирів. Людей вивезли з місця атаки та доправили далі за маршрутом. На шляху евакуації також чергували медики. Згодом місцева влада повідомила про завершення евакуації.

    ДСНС опублікувала кадри рятувальної операції. На них видно, як пасажирів після атаки виводять із небезпечної зони. Правоохоронці тим часом розпочали документування наслідків російського удару.

    Голова Одеської ОВА назвав атаку черговим воєнним злочином Росії проти цивільного населення. Особливу увагу українська сторона звертає саме на повторний удар після прибуття рятувальників. Така тактика створює додаткову небезпеку не лише для людей, які перебували на місці першого влучання, а й для медиків, рятувальників та поліцейських, які прибувають їм на допомогу.

    Атака 23 серпня стала вже не першим за останній час російським ударом по пасажирському залізничному транспорту на Одещині.

    Лише десятьма днями раніше, 13 серпня, російський безпілотник атакував інший пасажирський поїзд в Одеській області. Тоді наслідки були трагічними — загинули машиніст і його помічник. У складі перебували близько 340 пасажирів.

    Попри смертельне ураження локомотивної бригади, після атаки вдалося евакуювати пасажирів і членів поїзної бригади, серед яких, за даними «Укрзалізниці», постраждалих не було. Трагедія сталася в Березівському районі Одеської області.

    Таким чином, лише за десять днів російські війська щонайменше двічі атакували пасажирські поїзди в регіоні.

    Удар 23 серпня відрізнявся ще й застосуванням так званого реактивного «Шахеда». Йдеться про швидкісні ударні безпілотники, які завдяки реактивній силовій установці здатні рухатися значно швидше за звичні версії Shahed. Це скорочує час між виявленням дрона та його підльотом до цілі й ускладнює реагування.

    Саме швидкість атаки робить завчасне попередження особливо важливим. У випадку з поїздом Житомир — Одеса своєчасні дії залізничників фактично дозволили уникнути трагедії з великою кількістю жертв. За повідомленнями українських медіа, потяг вдалося екстрено зупинити, а людей відвести на безпечну відстань.

    Російська армія систематично атакує українську залізничну інфраструктуру від початку повномасштабного вторгнення. Під ударами опиняються вокзали, депо, тягові підстанції, локомотиви, колії та інші об’єкти. Водночас українська залізниця залишається одним із ключових видів транспорту в умовах війни, забезпечуючи пасажирські перевезення, евакуацію населення та сполучення між регіонами.

    Особливого значення залізниця набула для прифронтових та південних областей. Саме тому кожен удар по рухомому складу чи інфраструктурі створює ризики не лише для роботи транспортної системи, а безпосередньо для цивільних.

    Після атаки 23 серпня роботу на місці продовжили правоохоронці. Вони фіксують пошкодження та інші обставини обстрілу. Остаточний обсяг руйнувань локомотива та залізничної інфраструктури на момент перших офіційних повідомлень не уточнювався.

    При цьому головний результат рятувальної операції вже відомий: усіх 593 пасажирів, включно з 15 дітьми, вдалося вивести із зони небезпеки. Жодна людина внаслідок двох ударів не загинула і не була поранена.

    Атака сталася 23 серпня, у День Державного Прапора України та напередодні 35-ї річниці Незалежності. На тлі посилених російських ударів по цивільній та транспортній інфраструктурі українські служби закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та виконувати вказівки персоналу й рятувальників у разі небезпеки.

  • Росіяни навели реактивний Shahed просто на залізничників: ремонт інфраструктури завершився трагедією

    Росіяни навели реактивний Shahed просто на залізничників: ремонт інфраструктури завершився трагедією

    Російські війська атакували ремонтну бригаду «Укрзалізниці», яка працювала над відновленням пошкодженого інфраструктурного об’єкта в Донецькій області. Унаслідок удару загинув монтер колії, ще двоє працівників залізниці дістали уламкові поранення. За інформацією керівництва компанії, окупанти спрямували безпілотник безпосередньо на місце роботи залізничників.

    Про трагедію ввечері 27 липня повідомив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський. За його словами, бригада ліквідовувала наслідки попереднього російського обстрілу та відновлювала важливий об’єкт залізничної інфраструктури. Під час виконання робіт диспетчери зафіксували наближення небезпечної повітряної цілі та попередили працівників про критичну загрозу.

    Більшість членів бригади після отримання сигналу встигли залишити небезпечну ділянку. Проте повністю уникнути жертв не вдалося. Один із монтерів колії потрапив під удар і зазнав травм, несумісних із життям. Ще двох залізничників поранило уламками. Інформація про тяжкість їхнього стану та місце лікування на момент першого повідомлення не розголошувалася.

    Дрон був спрямований безпосередньо на бригаду

    Перцовський наголосив, що йшлося про реактивний безпілотник типу Shahed, який російські військові навели просто на працівників. Це означає, що залізничники опинилися під загрозою не випадково через падіння уламків або удар по віддаленому об’єкту: ціллю ставала ділянка, де саме тривали відновлювальні роботи.

    Точний населений пункт, час атаки та назву пошкодженого об’єкта компанія не назвала. Таке обмеження інформації може бути пов’язане з безпекою інших ремонтних бригад і небезпекою повторного удару. У прифронтових регіонах залізничники часто працюють у складних умовах, відновлюючи колії, контактні мережі, засоби сигналізації та інші об’єкти одразу після обстрілів.

    У компанії заявили, що нададуть допомогу родині загиблого та підтримають поранених працівників. «Укрзалізниця» також з’ясовує всі обставини події, зокрема послідовність оповіщення, час, який працівники мали для евакуації, та причини, через які одного з них не вдалося врятувати.

    Водночас така перевірка не означає, що компанія ставить під сумнів відповідальність Росії за удар. Ідеться передусім про внутрішній аналіз алгоритмів безпеки, який має допомогти зменшити ризики для інших бригад під час подальших робіт у районах, де російські безпілотники можуть атакувати повторно.

    Залізничники повертали до роботи вже обстріляний об’єкт

    Особливого цинізму атаці додає те, що працівники усували наслідки попереднього російського удару. Вони не виконували військового завдання, а ремонтували транспортну інфраструктуру, необхідну для пересування пасажирів, евакуації цивільного населення, доставки гуманітарних вантажів та підтримання сполучення з прифронтовими громадами.

    Українська залізниця від початку повномасштабної війни продовжує роботу навіть у безпосередній близькості до фронту. Після пошкодження колій чи енергетичних систем ремонтні бригади виїжджають на місця, щойно дозволяє безпекова ситуація. Через це залізничники постійно ризикують потрапити під повторні удари, коли російські війська атакують уже пошкоджену ділянку або намагаються зірвати її відновлення.

    Раніше російська армія неодноразово била по локомотивах, станціях, депо, вокзалах та енергетичних об’єктах «Укрзалізниці». Лише 25 червня окупанти здійснили серію прицільних атак по залізничній інфраструктурі в Запорізькій і Сумській областях. Тоді дві локомотивні бригади вдалося завчасно евакуювати, однак під час третього удару в Запоріжжі загинув помічник машиніста. Машиніст встиг перейти у безпечніше місце, а його колегу, який перебував у задній кабіні, врятувати не вдалося.

    Ці випадки демонструють, що російські атаки на залізницю мають системний характер. Під загрозою опиняються не лише інфраструктурні об’єкти, а й люди, які керують поїздами, ремонтують колії, відновлюють електропостачання та забезпечують рух після обстрілів.

    Чому реактивні дрони становлять особливу небезпеку

    У повідомленні Перцовського окремо наголошується, що для атаки використали саме реактивний Shahed. На відміну від звичайних ударних безпілотників із поршневими двигунами, реактивні модифікації здатні розвивати значно вищу швидкість. Через це від моменту виявлення цілі до її наближення може залишатися менше часу, а ремонтній бригаді складніше встигнути залишити відкриту місцевість.

    Вища швидкість також ускладнює роботу мобільних вогневих груп, які традиційно використовують проти повільніших безпілотників. Водночас точні характеристики дрона, що атакував залізничників, офіційно не оприлюднювалися. Невідомо, чи йшлося про окрему реактивну модифікацію іранського безпілотника, російський аналог або інший апарат, який у повідомленні узагальнено назвали Shahed.

    За словами очільника «Укрзалізниці», диспетчерська система спрацювала та передала попередження про небезпеку. Саме завдяки цьому більшість працівників встигли евакуюватися. Однак швидкість атаки та робота людей на відкритій ділянці могли суттєво скоротити час для порятунку.

    Донеччина залишається зоною постійних атак

    Донецька область щодня перебуває під ударами російської авіації, артилерії та безпілотників. Російські війська атакують житлові квартали, транспортні шляхи, енергетичну та комунальну інфраструктуру. Через близькість до лінії фронту повітряні цілі можуть досягати деяких районів області за лічені хвилини, що значно ускладнює своєчасне оповіщення людей.

    У ніч на 25 липня російський дрон «Герань-2» влучив у приватний будинок у Слов’янську. Тоді загинула одна людина, ще двоє місцевих жителів дістали поранення. Напередодні місто також зазнало авіаційних ударів, унаслідок яких постраждали цивільні, зокрема неповнолітній.

    На цьому тлі підтримання роботи залізниці на Донеччині має критичне значення. Вона залишається одним із головних шляхів евакуації жителів прифронтових територій та перевезення необхідних вантажів. Кожен пошкоджений об’єкт може впливати на рух поїздів і сполучення з цілими громадами, тому ремонтні бригади змушені повертатися до роботи навіть за високого ризику нових обстрілів.

    Після атаки 27 липня «Укрзалізниця» не повідомляла про скасування пасажирських рейсів або масштабні зміни у графіку руху. Компанія також не розкрила, чи вдалося завершити відновлення пошкодженого об’єкта. Детальнішу інформацію можуть оприлюднити після завершення першочергових робіт і перевірки обставин трагедії.

    Остаточні дані про атаку, її місце та застосований російськими військами безпілотник можуть бути встановлені правоохоронцями. Удари по цивільних працівниках та інфраструктурі документуються як можливі воєнні злочини. Водночас станом на вечір 27 липня головним підтвердженим наслідком атаки була загибель одного працівника «Укрзалізниці» та поранення ще двох його колег.

  • Росія атакує Київ дронами за мільйон доларів

    Росія атакує Київ дронами за мільйон доларів

    Реактивні дрони-камікадзе типу Shahed, які дедалі частіше застосовуються Росією проти України, значно дорожчі та складніші у виробництві, ніж звичайні. Про це в ефірі Українського Радіо заявив військовий експерт і засновник організації “Реактивна пошта” Павло Нарожний.

    Коментуючи нічний обстріл Києва, він зазначив, що Росія використала стандартну тактику: спочатку застосували удар дронами, а потім — ракетами. При цьому частина БПЛА, за словами експерта, належала до реактивних модифікацій Shahed.

    “Ці дрони технологічно набагато складніші за звичайні “Шахеди” з двигуном внутрішнього згоряння. Їх виготовлення дорожче в рази — за даними з іранської розвідки, такі апарати продавалися Росії за понад мільйон доларів“, — пояснив Нарожний.

    У той час як звичайний Shahed коштує приблизно $100–150 тисяч, реактивні дрони потребують спеціального виробництва турбореактивних двигунів — подібних до тих, що використовуються в крилатих ракетах. За словами експерта, навіть Чехія, яка має налагоджене виробництво таких двигунів, розгортає процес повільно.

    “Логічніше ці двигуни використовувати в ракетах, ніж у дронах, бо мова йде про ті самі агрегати“, — наголосив військовий оглядач.

    Що таке реактивний “Shahed”:

    Реактивні дрони — це новітні версії Shahed, відомі як Shahed-238 або їхній російський аналог “Гєрань-3”, з турбореактивним двигуном типу Tolou-10/13.

    Вони здатні:

    • долати до 2500 км;

    • летіти значно швидше;

    • бути менш помітними для ППО через коротший час підльоту.

    Павло Нарожний підкреслив, що навіть звичайні “Шахеди” продовжують становити серйозну загрозу. Проте Повітряні сили ЗСУ демонструють високу ефективність — понад 90% дронів вдається збивати, навіть під час масованих атак.

    Раніше ГУР повідомляло про активне розгортання РФ виробництва реактивних безпілотників, які фактично поєднують характеристики дрона-камікадзе та крилатої ракети.