Golosnovinua.com

Позначка: РЕБ

  • Дрони з ШІ змінюють хід війни: як Україна прориває ППО і логістику РФ

    Дрони з ШІ змінюють хід війни: як Україна прориває ППО і логістику РФ

    Міноборони України повідомляє про суттєве підвищення ефективності ударів по російській військовій інфраструктурі на оперативній глибині, яке за останні місяці зросло приблизно в чотири рази. У відомстві пов’язують це з активним впровадженням технологій штучного інтелекту у сучасні безпілотні системи, що застосовуються Силами оборони.

    Про це йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства оборони України.

    За даними відомства, нове покоління ударних безпілотників, які виконують так звані middle strike місії, дедалі частіше оснащується бортовими обчислювальними модулями та системами комп’ютерного зору. Це дозволяє апаратам діяти автономніше та зберігати ефективність навіть в умовах інтенсивної протидії російських засобів радіоелектронної боротьби.

    У Міноборони зазначають, що особливо складною для навігації є зона на відстані понад 50 кілометрів від лінії фронту. Саме там російські системи РЕБ активно придушують або підміняють супутникові сигнали, що ускладнює точне наведення традиційних безпілотників. Для подолання цих викликів застосовуються алгоритми штучного інтелекту, які поєднують навігацію за зображенням місцевості та аналіз супутникових даних.

    Фактично, як пояснюють у відомстві, дрон у польоті постійно сканує підстильну поверхню — дороги, рельєф, річки, інфраструктурні об’єкти — і порівнює отриману картинку з попередньо завантаженими високоточними супутниковими знімками. Це дає змогу визначати своє місцеположення навіть за відсутності стабільного сигналу GPS або при його навмисному спотворенні.

    Окремий етап роботи штучного інтелекту починається на фінальній ділянці польоту, коли безпілотник входить у зону безпосереднього ураження цілі. У цей момент система переходить у режим автономного аналізу відеопотоку з камер, використовуючи нейромережі для розпізнавання військових об’єктів.

    За інформацією Міноборони, алгоритми навчено розрізняти характерні силуети військової техніки, зокрема елементи систем протиповітряної оборони, радіолокаційні станції, транспортні засоби та об’єкти логістичної інфраструктури. Після ідентифікації цілі система автоматично формує “маркер захоплення” та коригує траєкторію польоту для максимально точного ураження.

    Окремо зазначається, що сучасні нейромережі здатні відрізняти справжню військову техніку від макетів і імітаційних конструкцій. Для цього аналізуються геометричні параметри, текстура поверхні, а також можливі теплові сигнатури, що дозволяє підвищити точність ударів і зменшити вплив хибних цілей.

    Крім наведення, штучний інтелект активно використовується і на етапі планування місії. Перед запуском дрона система обробляє дані розвідки, включно з інформацією про розташування російських систем ППО, і формує оптимальний маршрут польоту.

    Такі маршрути не є прямолінійними: вони враховують рельєф місцевості, висоти, можливі “сліпі зони” радарів і радіус дії засобів ППО противника. За даними відомства, це дозволяє значно знизити ризики втрати безпілотника ще до моменту виходу на ціль.

    У Міноборони підкреслюють, що максимальна дальність таких місій може сягати до 200 кілометрів, а ключовою метою є ураження логістичних вузлів, складів, техніки та командних пунктів противника, розташованих у глибині окупованих територій.

    За оцінкою військових, саме синергія штучного інтелекту, розвідувальних даних і дронових технологій стала одним із факторів різкого зростання ефективності ударів по російській логістиці, зокрема на південному напрямку, де проходять ключові маршрути постачання до окупованого Криму.

    Окремо у матеріалі нагадується, що українські сили останніми місяцями посилили тиск на транспортну інфраструктуру РФ на півдні, включно з дорогами, мостами та залізничними вузлами, які забезпечують сполучення з Кримським півостровом. Це вже призвело до ускладнення постачання російських військ та перегляду маршрутів військової логістики.

    У відомстві підкреслюють, що розвиток таких технологій є частиною ширшої трансформації сучасної війни, де вирішальну роль дедалі більше відіграють автоматизовані системи, дані розвідки та штучний інтелект, а не лише традиційні засоби ураження.

  • Росія дозволяє бізнесу купувати ППО через нищівні удари українських дронів

    Росія дозволяє бізнесу купувати ППО через нищівні удари українських дронів

    Російська влада готується до безпрецедентного кроку, який ще кілька років тому виглядав би неможливим. Через дедалі масштабніші атаки українських безпілотників Кремль фактично змушений перекладати частину функцій протиповітряної оборони на приватний бізнес. За даними Bloomberg, Міністерство оборони РФ розробляє механізм, який дозволить великим компаніям самостійно закуповувати системи захисту від повітряних атак для охорони своїх підприємств.

    Йдеться не про звичайні засоби безпеки, а про повноцінні елементи протиповітряної оборони: зенітно-артилерійські установки, радіолокаційні станції, системи радіоелектронної боротьби та інше спеціалізоване обладнання для виявлення й ураження безпілотників. Формально контроль над таким озброєнням залишатиметься за Міністерством оборони Росії, однак його обслуговування можуть передати спеціально підготовленим резервним підрозділам.

    Експерти вважають, що цей крок став прямим наслідком різкого зростання ефективності українських далекобійних безпілотників. Якщо ще рік тому основними цілями атак були прикордонні області Росії та тимчасово окуповані території, то нині українські дрони регулярно завдають ударів по стратегічних об’єктах у глибокому тилу РФ. За оцінками Bloomberg, майже чверть території Росії вже перебуває в зоні досяжності українських ударних безпілотників.

    Особливе занепокоєння Кремля викликають удари по енергетичній інфраструктурі. Лише протягом останніх місяців українські дрони атакували низку нафтопереробних заводів, нафтобаз, терміналів та об’єктів паливної інфраструктури. За даними Bloomberg, у травні безпілотники атакували вісім із десяти найбільших російських нафтопереробних заводів, що призвело до найнижчого рівня переробки нафти з 2009 року та створило ризики дефіциту пального на внутрішньому ринку РФ.

    Проблеми виникли не лише в нафтовому секторі. Повідомляється також про перебої в роботі підприємств хімічної та добривної промисловості. Російські компанії дедалі частіше стикаються із загрозою зупинки виробництва через атаки безпілотників або необхідність тимчасово припиняти роботу для перевірки безпеки об’єктів.

    Ще наприкінці травня глава Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін публічно звертався до Володимира Путіна із проханням дозволити бізнесу використовувати власні системи захисту від дронів. За його словами, компанії готові самостійно фінансувати закупівлю озброєння, засобів РЕБ і навіть лазерних систем для боротьби з безпілотниками.

    Показово, що процес уже фактично стартував. За інформацією Bloomberg, деякі великі промислові підприємства вже домовилися з Міноборони РФ про розміщення поблизу своїх виробничих майданчиків зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцир». Раніше російський бізнес не мав права самостійно організовувати настільки серйозний рівень захисту об’єктів.

    Крім того, наприкінці травня Росія ухвалила закон, який дозволив Центральному банку РФ, Сбербанку та низці інших великих фінансових установ створювати власні системи захисту від дронів та фінансувати відповідні заходи безпеки. Це стало ще одним свідченням того, що Кремль уже не здатний забезпечити централізоване прикриття всіх стратегічних об’єктів країни.

    Ситуація загострилася після серії українських ударів по Санкт-Петербургу та Ленінградській області. У червні українські безпілотники атакували нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, військові об’єкти в Кронштадті та інші стратегічні цілі, розташовані більш ніж за тисячу кілометрів від українського кордону. У результаті російська влада була змушена обмежувати роботу аеропортів, мобільного зв’язку та навіть інтернету.

    Аналітики зазначають, що нинішнє рішення Кремля є непрямим визнанням серйозних проблем у системі російської протиповітряної оборони. Війна поступово переходить у фазу, коли захист критичної інфраструктури стає не лише завданням армії, а й відповідальністю приватного сектору.

    Показово, що аналогічні моделі захисту інфраструктури розвиваються і в Україні, однак у зовсім іншому форматі. Міністерство оборони України вже залучило десятки підприємств до системи захисту від російських дронів, інтегрувавши їх у єдину систему ППО під командуванням Повітряних сил. За даними Міноборони, приватні групи протиповітряної оборони вже збили понад два десятки російських безпілотників різних типів.

    У Росії ж фактично йдеться про спробу терміново закрити прогалини в обороні після того, як українські дрони довели свою здатність регулярно діставатися стратегічно важливих об’єктів на відстані понад дві тисячі кілометрів від фронту. І якщо раніше головною проблемою Кремля були удари по прикордонних регіонах, то тепер російське керівництво змушене шукати способи захистити практично всю економічну інфраструктуру країни.

    Схоже, що війна дронів виходить на новий рівень, а українські безпілотники вже змушують Кремль переглядати саму модель оборони держави.

  • Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Україна зробила ще один важливий крок до посилення власного оборонного потенціалу та поглиблення військово-технічного партнерства з європейськими союзниками. Під час саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії», який 9 червня відбувся у столиці Естонії Таллінні, президент Володимир Зеленський підписав дві стратегічно важливі угоди – Drone Deal із Латвією та Спільну декларацію про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони з Естонією. Ці домовленості відкривають нові можливості для спільного виробництва безпілотників, розвитку ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та посилення протиповітряної оборони Європи.

    Підписання відбулося в межах саміту за участі лідерів країн Північної Європи та Балтії, які від початку повномасштабного вторгнення Росії залишаються серед найбільш активних союзників України. Центральною подією переговорів між Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом стало укладення Drone Deal – угоди про співпрацю у сфері новітніх оборонних технологій.

    Президент України наголосив, що йдеться не лише про спільне виробництво безпілотників. Угода охоплює ширший спектр напрямків оборонної співпраці, включно з розробкою ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та інших інноваційних засобів ведення сучасної війни. За словами Зеленського, Україна готова ділитися унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни з Росією, а також допомагати партнерам підвищувати власну безпеку.

    Латвійський прем’єр Андріс Кулбергс підкреслив, що його країна зацікавлена не лише у закупівлі чи використанні українських технологій, а й у створенні спільних виробничих потужностей. Він зазначив, що сучасна війна показала критичну роль безпілотних систем, а Україна сьогодні є світовим лідером у сфері бойового застосування дронів. Саме тому латвійська сторона розглядає співпрацю як можливість отримати технологічний досвід та зміцнити власну обороноздатність.

    Підписана з Латвією угода стала вже шостим міжнародним Drone Deal для України. Раніше аналогічні домовленості були укладені з низкою держав Близького Сходу та Європи. Голова Ради національної безпеки та оборони України Рустем Умєров повідомив, що до української ініціативи вже приєдналися шість країн, а ще близько двадцяти держав виявляють інтерес до аналогічного формату співпраці.

    Не менш важливим результатом саміту стало підписання Спільної декларації про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони між Україною та Естонією. Документ передбачає поглиблення взаємодії у військово-технічній сфері, спільний розвиток оборонної промисловості, посилення співпраці у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, а також обмін бойовим досвідом. За інформацією Офісу президента України, окремий акцент буде зроблено на розвитку європейської системи протиракетного захисту.

    Під час зустрічі з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом сторони також обговорили майбутню окрему угоду Drone Deal між Києвом та Таллінном. За словами Зеленського, проєкт документа вже перебуває на розгляді естонської сторони. Таким чином Естонія може стати наступною країною, яка офіційно долучиться до міжнародної програми спільного виробництва українських безпілотників та інших оборонних технологій.

    Візит українського президента до Таллінна відбувся на тлі посилення уваги європейських держав до безпілотних технологій. За останні місяці країни Балтії неодноразово повідомляли про випадки появи безпілотників у своєму повітряному просторі. Україна вважає, що частина таких інцидентів пов’язана із російськими засобами радіоелектронної боротьби, які можуть впливати на навігацію безпілотників. У зв’язку з цим Київ уже направляє своїх спеціалістів для консультацій із партнерами щодо захисту повітряного простору та протидії новим загрозам.

    Сам Зеленський наголосив, що Україна зацікавлена у створенні потужної системи безпеки для всієї Європи. За його словами, досвід війни довів, що безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та сучасна протиповітряна оборона стають ключовими елементами оборони держав. Саме тому Україна готова ділитися своїми напрацюваннями з країнами-партнерами.

    Окремим символічним жестом під час візиту стало вручення прем’єр-міністру Естонії Крістену Міхалу ордена князя Ярослава Мудрого II ступеня – однієї з найвищих державних нагород України. Президент подякував естонському уряду за послідовну підтримку України, участь у міжнародних програмах допомоги та внесок у зміцнення української обороноздатності.

    На тлі триваючої війни підписані в Таллінні угоди демонструють зміну підходів до міжнародної співпраці у сфері безпеки. Якщо раніше Україна здебільшого виступала отримувачем військової допомоги, то тепер дедалі частіше стає партнером і постачальником унікальних технологічних рішень. Розвиток мережі Drone Deal свідчить про те, що український досвід сучасної війни стає одним із найцінніших активів держави на міжнародній арені.

    Експерти відзначають, що нові домовленості можуть стати важливим етапом формування спільного європейського оборонного простору, в якому Україна поступово перетворюється на одного з ключових технологічних центрів у сфері безпілотних систем та оборонних інновацій.

  • “Летіли хвилями з Криму та шести областей РФ”: Україну атакували 229 дронів, ППО збила 212 цілей, але є понад 10 влучань

    “Летіли хвилями з Криму та шести областей РФ”: Україну атакували 229 дронів, ППО збила 212 цілей, але є понад 10 влучань

    У ніч проти 31 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших дронових атак останніх тижнів, випустивши по території України 229 ударних та імітаційних безпілотників різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, сили протиповітряної оборони знищили або подавили 212 повітряних цілей, однак повністю уникнути наслідків атаки не вдалося — зафіксовано щонайменше 14 влучань на 11 локаціях у різних регіонах країни. Станом на ранок тривога залишалася актуальною, оскільки частина ворожих БпЛА все ще перебувала у повітряному просторі України.

    Згідно з інформацією Повітряних сил, окупанти застосували ударні безпілотники типу Shahed, у тому числі реактивні модифікації, а також дрони «Гербера», «Італмас» та безпілотники-імітатори «Пародія». Основною метою таких комбінованих атак є не лише завдання ударів по українських об’єктах, а й перевантаження систем протиповітряної оборони, змушуючи українських військових витрачати ресурси на виявлення та знищення цілей різного типу.

    Повітряні цілі запускалися одразу з семи напрямків. Йдеться про райони Орла, Курська, Брянська, Міллерового, Шаталового та Приморсько-Ахтарська на території Росії, а також з району Гвардійського у тимчасово окупованому Криму. Така географія запусків свідчить про спробу атакувати Україну одночасно з кількох напрямків, ускладнюючи роботу сил ППО та створюючи додаткове навантаження на оборонні системи.

    Для відбиття нічного повітряного нападу були задіяні практично всі складові системи протиповітряної оборони держави. У роботі брали участь винищувальна авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, мобільні вогневі групи, сили радіоелектронної боротьби та підрозділи безпілотних систем Сил оборони України. Саме поєднання різних засобів перехоплення дозволило досягти високого відсотка знищених цілей навіть попри значну кількість запущених дронів.

    За попередніми підрахунками, станом на 08:30 українські військові збили або подавили засобами РЕБ 212 ворожих безпілотників. Більшість із них була знищена на півночі та сході країни. Разом з тим зафіксовано 14 влучань ударних дронів на 11 окремих локаціях, а також падіння уламків збитих безпілотників ще на п’яти локаціях. Інформація про масштаби пошкоджень та можливих постраждалих уточнюється місцевою владою та екстреними службами.

    У Повітряних силах наголосили, що атака не завершилася навіть після оприлюднення ранкового зведення. Військові попередили, що в небі залишалися ворожі дрони, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях у разі небезпеки.

    Ця атака відбулася на тлі попереджень української влади про можливу підготовку Росією нового масштабного удару. Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що розвідувальні дані свідчать про ризик чергової масованої комбінованої атаки з боку РФ. За словами глави держави, українські спецслужби та військове командування фіксують активність противника, яка може свідчити про підготовку нових ударів по цивільній та критичній інфраструктурі країни.

    Крім того, Міністерство оборони України раніше звернулося до громадян із закликом особливо уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги впродовж 30–31 травня. Окремий акцент робився на столиці, де традиційно наприкінці травня відзначають День Києва. Через ризики нових атак українців закликали уникати масових скупчень людей та оперативно реагувати на повідомлення про небезпеку.

    Останніми тижнями Росія систематично збільшує інтенсивність використання ударних безпілотників. За даними відкритих джерел та щоденних зведень Повітряних сил, кількість дронів, які запускаються по Україні за одну ніч, регулярно перевищує сотню. Лише кілька днів тому окупанти застосували понад 120 безпілотників різних типів, а до цього українська ППО відбивала атаки із використанням 147 та навіть 273 дронів за одну ніч.

    Військові експерти звертають увагу, що Росія дедалі частіше використовує змішану тактику. Поряд із ударними Shahed запускаються дешевші дрони-імітатори, завдання яких — виснажувати українську ППО та змушувати сили оборони витрачати ресурси на їхнє виявлення і супровід. Також фіксується використання реактивних модифікацій безпілотників, які мають вищу швидкість і можуть створювати додаткові труднощі під час перехоплення.

    Попри це українська система протиповітряної оборони продовжує демонструвати високу ефективність. Знищення понад двох сотень повітряних цілей за одну ніч стало одним із найрезультативніших показників останнього часу. Водночас навіть незначна кількість проривів може призводити до руйнувань цивільної інфраструктури, тому загроза залишається надзвичайно серйозною.

    Наразі профільні служби продовжують фіксувати наслідки нічної атаки та уточнювати інформацію щодо пошкоджених об’єктів. Українців закликають уважно стежити за офіційними повідомленнями військових адміністрацій та Повітряних сил і не нехтувати правилами безпеки під час повітряних тривог.

  • Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про суттєве розширення російських можливостей у сфері радіоелектронної боротьби, заявивши, що Росія здатна здійснювати підміну та спотворення супутникових навігаційних сигналів GPS на відстані до 450 кілометрів углиб території Європи. Йдеться про технологію GPS-спуфінгу, яка дозволяє створювати фальшиві координати, вводити в оману навігаційні системи та потенційно впливати на безпеку авіації, морського транспорту і критичної інфраструктури.

    Про це заявив заступник голови Служби регулювання зв’язку Литви Даріус Кулєсіу, повідомляє Reuters. За його словами, з початку 2025 року Росія значно розширила свою технічну інфраструктуру для здійснення таких операцій. Зокрема, кількість антен у Калінінградській області, яка межує з країнами Європейського Союзу та НАТО, зросла з трьох до 36, що, на думку литовських фахівців, свідчить про системний характер підготовки до масштабного глушіння та підміни сигналів.

    Калінінградський регіон у цьому контексті розглядається як ключовий вузол російської системи радіоелектронного впливу на Балтійський регіон. Його географічне розташування дозволяє потенційно впливати одразу на кілька країн ЄС, включно з Литвою, Польщею та Латвією, а також на морські та повітряні маршрути в Балтійському морі. Литовські регулятори зазначають, що раніше подібні випадки фіксувалися епізодично, однак тепер вони набули постійного характеру.

    За даними литовської сторони, перші сигнали втручання у GPS-системи спостерігалися ще під час саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році, але тоді вони мали короткочасний і локальний характер. Нині ж, як стверджують у Вільнюсі, йдеться про безперервний і системний вплив, який може бути частиною ширшої гібридної стратегії тиску на країни Європи та Альянсу.

    Зона потенційного впливу російських систем GPS-спуфінгу, за оцінками литовських експертів, охоплює значну частину Північної та Східної Європи. У зоні ризику опиняються акваторія Балтійського моря, Естонія, Латвія, Литва, велика частина Польщі, а також окремі регіони Фінляндії, Швеції та навіть Білорусі. Це означає, що порушення навігаційних сигналів може впливати як на цивільну авіацію, так і на морське судноплавство, де точність GPS є критично важливою для безпеки маршрутів.

    Окрему увагу литовські фахівці звертають на вплив таких технологій на мобільні та телекомунікаційні мережі. У прикордонних районах Литви, особливо поблизу Калінінградської області, вже фіксуються перебої у роботі зв’язку та зниження якості сигналу. За спостереженнями, інтенсивність цих збоїв може зростати у періоди активізації російських систем радіоелектронної боротьби, зокрема на тлі атак українських безпілотників по території Російської Федерації.

    Литовська сторона наголошує, що такі дії створюють не лише технічні незручності, а й реальні ризики для безпеки. Авіаційні служби змушені коригувати маршрути або переходити на резервні системи навігації, що підвищує навантаження на операторів і збільшує ризики помилок. Морські перевізники також стикаються з труднощами у точному визначенні координат, що особливо небезпечно у вузьких судноплавних зонах Балтійського моря.

    Європейські експерти з безпеки вже тривалий час попереджають, що Росія активно використовує засоби радіоелектронної боротьби як інструмент гібридного впливу. Подібні методи дозволяють чинити тиск на країни ЄС і НАТО без прямого військового зіткнення, створюючи постійну напругу в критичній інфраструктурі та змушуючи держави витрачати додаткові ресурси на захист навігаційних і комунікаційних систем.

    На тлі цих подій українські розвідувальні структури також повідомляють про посилення російських гібридних операцій, зокрема в інформаційній сфері. За їхніми даними, паралельно з технічними засобами впливу Москва активізує дезінформаційні кампанії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки Києва.

    Таким чином, ситуація з GPS-спуфінгом у Балтійському регіоні розглядається як частина ширшої системної стратегії, яка включає як кібернетичні та радіоелектронні методи впливу, так і інформаційні операції. Експерти наголошують, що такі дії поступово формують нову реальність гібридної безпеки в Європі, де межа між військовими та невійськовими загрозами стає дедалі більш розмитою.

  • Росія заглушила GPS літака з міністром оборони Британії – BBC

    Росія заглушила GPS літака з міністром оборони Британії – BBC

    Росія заглушила GPS-сигнал літака Королівських військово-повітряних сил Великої Британії, на борту якого перебував міністр оборони країни Джон Гілі, під час польоту поблизу російського кордону. Інцидент стався на тлі зростання напруги між НАТО та РФ у Балтійському регіоні і став черговим випадком втручання Росії в роботу супутникових навігаційних систем у Європі.

    Про це повідомляє BBC.

    За інформацією британських журналістів, інцидент стався у четвер, 21 травня, коли урядовий літак повертався до Великої Британії після поїздки Гілі до Естонії. Міністр оборони відвідував британських військових, які беруть участь у навчаннях НАТО неподалік російського кордону.

    Під час тригодинного польоту екіпаж зіткнувся з повним зникненням GPS-сигналу. Через це пілотам довелося перейти на резервні системи навігації та використовувати альтернативні методи управління польотом. За даними BBC, літак зміг безпечно продовжити маршрут і приземлитися без надзвичайних ситуацій, однак сам факт втручання викликав серйозне занепокоєння у британських військових та союзників по НАТО.

    Наразі офіційно не підтверджено, чи був літак із британським міністром навмисною ціллю російських систем радіоелектронної боротьби. Водночас журналісти зазначають, що урядовий борт можна було легко ідентифікувати через відкриті сервіси відстеження авіаперельотів, де його маршрут був доступний у режимі реального часу.

    За словами експертів із безпеки, Росія останніми роками значно активізувала використання систем радіоелектронної боротьби у Балтійському регіоні. Глушіння GPS стало одним із ключових інструментів так званої “гібридної війни”, яку Москва веде проти країн НАТО та Європейського Союзу.

    Такі дії можуть створювати серйозні ризики не лише для військової, а й для цивільної авіації. Сучасні літаки значною мірою покладаються на супутникову навігацію, а тривале втручання у роботу GPS здатне призводити до небезпечних ситуацій у повітрі, особливо в умовах поганої видимості або складного повітряного руху.

    BBC нагадує, що це вже не перший випадок втручання Росії в польоти британських урядових літаків. У 2024 році аналогічного впливу зазнав літак Королівських ВПС, на борту якого перебував тодішній міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс. Тоді сигнал GPS також був заглушений під час польоту поблизу Калінінградської області РФ.

    Проблема російського втручання в роботу супутникових систем останніми роками стала системною для країн північної та східної Європи. Найбільше випадків фіксують у районі Балтійського моря, де активно діють російські комплекси радіоелектронної боротьби, розміщені в Калінінграді та поблизу кордонів країн НАТО.

    У вересні 2025 року через перебої в роботі GPS серйозні труднощі виникли у літака президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Під час польоту до Болгарії екіпаж був змушений використовувати паперові карти та резервні навігаційні процедури після втрати сигналу супутникової навігації. Тоді джерела в європейських структурах також припускали причетність Росії.

    Через масштаб проблеми у 2025 році одразу 13 держав Європейського Союзу звернулися до Європейськлї комісії із закликом розробити спільну відповідь на постійні перебої в роботі Глобальної навігаційної супутникової системи (GNSS). У зверненні наголошувалося, що втручання в супутникову навігацію вже становить загрозу для транспортної безпеки, цивільної авіації, морських перевезень та військової координації в Європі.

    Особливо жорстку позицію щодо дій Москви займає Естонія. Влада країни неодноразово заявляла, що глушіння GPS-сигналів з боку Росії є порушенням міжнародного права та створює пряму небезпеку для всіх держав регіону. Естонські чиновники наголошують, що такі дії не можна вважати “технічними збоями”, оскільки вони мають системний характер і збігаються з активністю російських військових.

    На тлі постійних інцидентів Фінляндія уже працює над створенням спеціальних технологій для захисту навігаційних систем від глушіння. Фінські розробники тестують обладнання, здатне виявляти спроби втручання у GPS та автоматично перемикати системи навігації на альтернативні канали.

    Експерти з безпеки зазначають, що Росія активно використовує засоби радіоелектронної боротьби не лише як військовий інструмент, а й як спосіб психологічного та політичного тиску на країни НАТО. Особливу тривогу викликає той факт, що подібні інциденти дедалі частіше зачіпають літаки високопосадовців, урядові борти та міжнародні авіарейси.

    На тлі посилення військової активності НАТО на східному фланзі Альянсу кількість випадків глушіння GPS у Балтійському регіоні продовжує зростати. У країнах Північної Європи дедалі частіше попереджають, що Росія тестує можливості дестабілізації навігаційної та комунікаційної інфраструктури Заходу у разі потенційного конфлікту з НАТО.

  • Росіяни збирають FPV-«франкенштейни» з українських дронів: окупанти перетворили трофеї ЗСУ на нову зброю

    Росіяни збирають FPV-«франкенштейни» з українських дронів: окупанти перетворили трофеї ЗСУ на нову зброю

    Російські окупанти налагодили виробництво бойових FPV-дронів із захоплених або пошкоджених українських безпілотників. Для цього на тимчасово окупованій території Донецької області створили спеціальну лабораторію, де трофейні дрони розбирають на запчастини, перепрошивають та перетворюють на нові ударні апарати для армії РФ.

    Про роботу такої майстерні повідомило російське пропагандистське агентство ТАСС. За словами самих окупантів, для складання одного повноцінного FPV-дрона їм доводиться використовувати компоненти одразу з п’яти або шести українських безпілотників. Йдеться переважно про дрони, які були пошкоджені, подавлені системами радіоелектронної боротьби або перехоплені під час бойових дій.

    За даними російської сторони, лабораторія працює у структурі угруповання «Південь» та за два тижні здатна зібрати від 300 до 400 ударних FPV-дронів. Для цього окупанти нібито переробляють близько 1500 трофейних українських БПЛА. Якщо ці цифри відповідають дійсності, то мова йде про доволі масштабне виробництво, яке може забезпечувати значну частину потреб окремих російських підрозділів на фронті.

    Схема роботи виглядає доволі простою, але ефективною. Спочатку російські системи РЕБ намагаються «глушити» українські FPV-дрони або перехоплювати їхній сигнал. Після падіння безпілотників придатні деталі збирають та доставляють до лабораторії. Там окремі групи займаються демонтажем, сортуванням компонентів, заміною електроніки та перепрошивкою систем управління під російські частоти.

    Найбільше окупантів цікавлять материнські плати, відеопередавачі, двигуни, корпусні елементи, антени та інші компоненти, які можна повторно використати. Частину деталей комбінують із китайськими комплектуючими, які масово закуповуються Росією через треті країни. У результаті росіяни фактично створюють гібридні FPV-дрони — своєрідних «франкенштейнів», зібраних із різних безпілотників.

    Важливим елементом є перепрошивка техніки. Після зміни програмного забезпечення дрони можуть працювати вже в інтересах армії РФ. Окремі оператори одразу тестують нові системи, а пілотів навчають працювати з модернізованими апаратами.

    FPV-дрони сьогодні стали одним із ключових інструментів сучасної війни. Вони використовуються як для розвідки, так і для ударів по техніці, укріпленнях та живій силі. Через відносно низьку вартість і високу ефективність такі безпілотники фактично перетворилися на «витратний матеріал» фронту. Українські та міжнародні експерти неодноразово зазначали, що середній «термін життя» FPV-дрона на передовій може становити лише кілька бойових вильотів.

    На цьому тлі повторне використання деталей із пошкоджених дронів виглядає логічним кроком для Росії, яка намагається компенсувати величезні втрати техніки та зменшити витрати на виробництво нових БПЛА. Водночас сама поява таких лабораторій свідчить про те, наскільки масштабною стала «дронова війна» між Україною та РФ.

    За різними оцінками, російські війська можуть запускати понад тисячу ударних FPV-дронів щотижня. Частину з них виробляють безпосередньо на території РФ, а ще частину — у напівпідпільних майстернях поблизу фронту. Українські військові та волонтерські проєкти також активно розвивають власне виробництво безпілотників. За даними державної програми «Армія дронів», виробництво БПЛА в Україні за останні роки масштабувалося у десятки разів, а до створення безпілотників долучилися сотні компаній.

    Останнім часом окрему увагу військові приділяють дронам на оптоволокні, які практично неможливо заглушити засобами РЕБ. Саме такі безпілотники зараз активно використовують і російські війська. У 2026 році чеська компанія SPARK навіть створила власний FPV-дрон «Jan Žižka» на основі перехопленої російської технології оптоволоконного БПЛА «Князь Вандал Новгородський».

    Україна, своєю чергою, також активно нарощує технологічну перевагу у сфері безпілотників. Нещодавно українські військові протестували нові типи FPV-дронів ближньої дії, які мають закрити зону до 100–150 кілометрів від кордону. Крім того, українські оператори БПЛА регулярно демонструють ефективність на міжнародних навчаннях, а США вже ведуть переговори щодо можливого придбання українських дронів та систем РЕБ.

    Попри це, поява російських «дронів-франкенштейнів» показує ще одну небезпечну тенденцію війни — технології на фронті адаптуються надзвичайно швидко. Будь-яка втрачена або пошкоджена техніка може стати джерелом комплектуючих для противника. А це означає, що боротьба за перевагу у повітрі дедалі більше перетворюється на війну інженерів, програмістів та операторів дронів.

  • Прикордонники показали ППО з керуванням через Xbox для збиття дронів

    Прикордонники показали ППО з керуванням через Xbox для збиття дронів

  • НАТО у метро Лондона відпрацьовує сценарій “глибокого удару” по Росії

    НАТО у метро Лондона відпрацьовує сценарій “глибокого удару” по Росії

    Корпус швидкого реагування НАТО розгорнув підземний командний центр у лондонському метро для проведення масштабних навчань, під час яких відпрацьовується сценарій потенційного конфлікту з Росією. Як повідомляє The Independent, військові альянсу використовують занедбану платформу станції Чаринг-Крос як штаб для моделювання бойових дій у разі нападу РФ на одну з країн Балтії.

    Навчання проходять у межах операції “Аркадний удар” і спрямовані на перевірку здатності НАТО вести сучасну високотехнологічну війну проти противника, який має значний військовий потенціал, великі резерви та досвід масштабних бойових дій. Особливу увагу під час маневрів приділяють концепції так званого “глибокого удару” — нанесення ударів по тилових районах противника, його логістиці, системах зв’язку та управління ще до того, як основні сили зможуть розгорнути повноцінний наступ.

    Підземний штаб був облаштований на старій платформі станції Чаринг-Крос, яка не використовується для пасажирських перевезень. Саме там військові та командування Корпусу швидкого реагування НАТО координують дії, аналізують сценарії та моделюють реагування альянсу на умовне вторгнення Росії до Балтійського регіону.

    У межах навчань НАТО відпрацьовує використання систем радіоелектронної боротьби, спрямованих на придушення російських засобів зв’язку, навігації та координації. Також моделюється нейтралізація безпілотників, які стали одним із ключових елементів сучасної війни після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    Командувач британського Корпусу швидкого реагування НАТО генерал-лейтенант Майк Елвісс пояснив, що головна мета маневрів — навчитися швидко виявляти та знищувати війська противника ще на етапі їхнього пересування.

    За його словами, сучасна війна вимагає максимально швидкого циклу реагування — від збору розвідданих до нанесення удару. Саме тому НАТО приділяє особливу увагу інтеграції розвідки, дронів, електронної боротьби та високоточної зброї в єдину систему.

    Елвісс наголосив, що Росія потенційно має дві серйозні переваги у разі конфлікту. Перша — можливість швидко концентрувати великі сили в конкретній точці наступу. Друга — здатність самостійно визначати момент початку атаки, тоді як НАТО змушене підтримувати готовність до оборони по всьому східному флангу альянсу.

    Він підкреслив, що нинішні навчання мають не лише оперативне, а й демонстраційне значення.

    “Ми репетируємо це не лише для того, щоб добре впоратися, а й тому, що супротивник спостерігає, і ми хочемо, щоб він знав, що ми готові до виклику”, — заявив генерал.

    У НАТО дедалі частіше говорять про необхідність прискореної підготовки до можливого великого конфлікту в Європі. Голова Сухопутного командування НАТО генерал Крістофер Донах’ю заявив, що альянс більше не може розраховувати на старі моделі мобілізації та повільного нарощування сил.

    “Місія готова до 2030 року — це не гасло, це те, що ми повинні зробити”, — сказав він, наголосивши, що часу на адаптацію до нових загроз стає дедалі менше.

    За словами Донах’ю, війна в Україні докорінно змінила уявлення про сучасні бойові дії. Тепер вирішальне значення мають швидкість ухвалення рішень, стійкість систем зв’язку, масове використання безпілотників та здатність миттєво адаптуватися до змін на полі бою.

    Верховний головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич також заявив, що нездатність швидко засвоювати уроки сучасної війни може поставити під загрозу не лише оборонні плани альянсу, а й сам механізм стримування Росії.

    На тлі цих заяв у Великій Британії посилюється дискусія щодо реального стану обороноздатності країни. Джерела у британському оборонному секторі повідомляють, що запасів безпілотників у країни вистачить лише приблизно на тиждень інтенсивних бойових дій. Це особливо контрастує з українським досвідом, де дрони використовуються тисячами щодня і стали критично важливим елементом фронту.

    Крім нестачі дронів, експерти вказують на проблеми з боєприпасами, модернізацією техніки та фінансуванням. Хоча британський уряд заявляє, що витрачає на оборону близько 2,5% ВВП або майже 80 млрд фунтів стерлінгів, критики зазначають, що в цю суму включені не лише військові видатки, а й пенсії, витрати на розвідку та інші непрямі статті.

    Колишній міністр безпеки Том Тугендгат назвав обіцянки уряду щодо збільшення оборонних витрат до 3% ВВП “фіктивними”, заявивши, що країна фактично не готова до тривалого масштабного конфлікту.

    Автори Стратегічного огляду оборони — колишній генсек НАТО лорд Джордж Робертсон та аналітикиня Фіона Гілл — також виступили з критикою нинішнього стану британської оборони. Вони заявили, що країна залишається “недостатньо підготовленою та незахищеною” перед новими загрозами.

    Додаткове занепокоєння викликає дефіцит фінансування оборонних програм. За даними Міноборони Британії, нестача коштів на модернізацію техніки та озброєння вже сягнула приблизно 28 млрд фунтів стерлінгів. Через це публікацію нового Плану інвестицій в оборону відклали на кілька місяців.

    Навчання НАТО в Лондоні проходять на тлі нових військових маневрів Росії в Білорусі, де Москва проводить масштабні ядерні навчання із залученням сухопутних військ, авіації та флоту. Це додатково посилює напруження між Росією та Заходом і змушує НАТО прискорювати підготовку до потенційних кризових сценаріїв.

    Паралельно в альянсі тривають дискусії щодо різкого збільшення оборонних витрат. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вже заявляв про необхідність обговорення нової планки витрат на рівні 3,5% ВВП замість нинішніх 2%. Водночас президент США Дональд Трамп закликав союзників витрачати на оборону до 5% ВВП, аргументуючи це загрозою нових глобальних конфліктів.

    Усе це свідчить про те, що НАТО дедалі серйозніше розглядає ризик прямого протистояння з Росією і поступово переходить від теоретичних сценаріїв стримування до практичного відпрацювання масштабних бойових операцій у Європі.

  • НАТО попередило Кремль про жорстку відповідь на ядерні погрози Росії та пояснило інциденти з українськими дронами

    НАТО попередило Кремль про жорстку відповідь на ядерні погрози Росії та пояснило інциденти з українськими дронами

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс готовий до рішучої та пропорційної відповіді на провокації Росії, зокрема на ядерні погрози та спільні російсько-білоруські навчання із застосуванням ядерних боєприпасів.

    Заяву Рютте поширив телеканал «Freeдом».

    Рютте також прокоментував інциденти з українськими безпілотниками, які останніми днями фіксували у повітряному просторі країн НАТО. За його словами, такі випадки не означають, що Україна навмисно спрямовує дрони до Латвії, Литви чи Естонії. Причиною подібних інцидентів він назвав повномасштабну агресію Росії проти України та дії російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Генсек НАТО наголосив, що Альянс реагує на такі ситуації спокійно, рішуче та пропорційно. Він нагадав, що румунський винищувач F-16, який виконує місію повітряного патрулювання НАТО в Балтії та базується у Литві, збив безпілотник у повітряному просторі Естонії.

    За словами Рютте, саме до таких сценаріїв НАТО готувалося заздалегідь, тому дії Альянсу були частиною відпрацьованого механізму реагування.

    Окремо генсек відкинув російські заяви про те, що країни НАТО нібито дозволяють Україні використовувати свою територію для атак по Росії. Він підкреслив, що безпілотники опиняються у повітряному просторі країн Альянсу не через наміри України, а через війну, яку Росія розпочала проти України у 2014 році та розширила до повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    На тлі цього Рютте також заявив, що у разі гіпотетичного застосування Росією ядерної зброї проти України реакція Альянсу буде руйнівною для Кремля.

    Раніше повідомлялося, що 19 травня у повітряному просторі Естонії було збито український дрон, який, за попередніми даними, летів у напрямку цілей на території Росії, але міг збитися з курсу через роботу російських систем РЕБ. Міністр оборони України Михайло Федоров перепросив за інцидент.

    Водночас МЗС Естонії наголосило, що НАТО продемонструвало ефективність системи протиповітряної оборони, а Україна має право завдавати ударів по військових об’єктах Росії в межах самооборони.