Golosnovinua.com

Позначка: Рефат Чубаров

  • Крим занурюється в темряву: Джанкой без світла вже тиждень

    Крим занурюється в темряву: Джанкой без світла вже тиждень

    На тимчасово окупованому Кримському півострові продовжується масштабна енергетична криза. Частина населених пунктів уже сьому добу залишається без стабільного електропостачання, а в окремих районах проблеми зі світлом супроводжуються дефіцитом пального та перебоями з водою. Найскладніша ситуація склалася у Джанкої та Джанкойському районі, де, за повідомленнями представників кримськотатарського народу, люди вже тиждень живуть практично без електрики.

    Про масштабні відключення повідомляють місцеві інформаційні ресурси, зокрема Telegram-канал «Крымский ветер». За їхніми даними, перебої охопили не лише Джанкой, а й Севастополь, низку інших населених пунктів окупованого Криму, а також частину тимчасово окупованих територій Херсонської та Запорізької областей.

    Російський ставленик у Севастополі Михайло Развожаєв заявив, що обмеження електропостачання пов’язані із перевантаженням енергомереж за межами міста. За його словами, відключення нібито були необхідні для запобігання масштабній аварії в енергосистемі. Він також повідомив, що лікарні та інші критично важливі об’єкти переведені на резервні джерела живлення. Водночас Развожаєв категорично заперечив інформацію про нібито вибух на Балаклавській теплоелектростанції, назвавши такі повідомлення неправдивими.

    Зовсім іншу картину описує голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. За його словами, Джанкой та Джанкойський район залишаються без нормального електропостачання вже сьому добу поспіль. Особливо складною є ситуація у сільській місцевості, де через відсутність електроенергії виникли серйозні проблеми із забезпеченням населення водою.

    Чубаров повідомив, що через дефіцит пального різко подорожчала привізна питна вода. Для багатьох мешканців вона стала фактично недоступною через високі ціни та проблеми з логістикою. Подібна ситуація, за його словами, спостерігається і в інших степових районах окупованого півострова, де інфраструктура особливо залежить від стабільної роботи електромереж.

    Енергетична криза на півострові розгортається на тлі серії українських ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі окупованого Криму. 8 липня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») повідомив про ураження ключового вузла енергомоста «Кубань — Крим», через який здійснюється передача електроенергії з території Росії на окупований півострів. Крім цього, українські безпілотники атакували п’ять електричних підстанцій у Криму, а також інші військові об’єкти окупантів.

    За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), удари були завдані по підстанціях у районах Нижньогірського, Зеленого Яру, Новотроїцького та інших населених пунктів. Саме після цих атак місцеві Telegram-канали почали повідомляти про масштабні перебої з електропостачанням у східній та північній частині Криму.

    Проблеми не обмежуються лише електроенергією. Російська окупаційна адміністрація вже офіційно визнає складну ситуацію із забезпеченням пального. Призначений Москвою керівник Криму Сергій Аксьонов раніше заявив, що паливна ситуація на півострові залишається «напруженою» і найближчим часом навряд чи покращиться. За його словами, в окремі дні бензин може взагалі бути відсутнім у вільному продажу.

    Експерти зазначають, що перебої зі світлом, пальним і водою взаємопов’язані. Через відсутність електроенергії зупиняються насосні станції, що забезпечують подачу води, а дефіцит пального ускладнює доставку генераторів, ремонтних бригад і привізної питної води. Це створює додаткові труднощі для цивільного населення.

    Останніми днями українські військові суттєво активізували кампанію ударів по логістичній та енергетичній інфраструктурі окупованого Криму. Окрім енергомоста «Кубань — Крим», під ударами опинилися підстанції, військові аеродроми, паливні склади, залізнична інфраструктура та танкери, які використовувалися для забезпечення окупаційного угруповання паливом.

    Попри заяви окупаційної влади про «тимчасові труднощі», масові відключення електроенергії тривають уже кілька днів поспіль. Місцеві жителі повідомляють про регулярні аварійні відключення, а в окремих районах світло так і не повернулося після початку масштабних перебоїв. Ситуація залишається нестабільною, а офіційні терміни повного відновлення електропостачання окупаційна адміністрація не називає.

  • «Уже бачимо ознаки колапсу»: Чубаров розповів, що може змусити росіян залишити Крим

    «Уже бачимо ознаки колапсу»: Чубаров розповів, що може змусити росіян залишити Крим

    Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що на тимчасово окупованому Кримському півострові вже помітні ознаки системної кризи, а подальше ураження логістичної інфраструктури, зокрема Керченського мосту, може стати переломним моментом, який змусить частину російського населення залишати півострів. Таку думку він висловив в інтерв’ю Radio NV, коментуючи наслідки українських ударів по військових та логістичних об’єктах РФ.

    За словами Чубарова, ситуація в окупованому Криму вже помітно погіршилася. Першими проявами кризи стали гострий дефіцит пального, проблеми із забезпеченням логістики та обмеження в роботі автозаправних станцій. Він зазначив, що ці труднощі відчуває як цивільне населення, так і російські військові, які використовують півострів як один із ключових тилових хабів для забезпечення угруповання на півдні України.

    «Ми вже бачимо ознаки колапсу», — наголосив голова Меджлісу, пояснивши, що нинішня ситуація є лише початком значно масштабніших проблем, якщо Україна й надалі руйнуватиме військову логістику окупантів.

    На думку Чубарова, одним із ключових факторів може стати подальше виведення з ладу Керченського мосту. Він вважає, що саме ця транспортна артерія тривалий час залишалася одним із головних шляхів постачання військових вантажів, пального та інших ресурсів із території Росії до окупованого Криму. Після попередніх ударів його можливості вже суттєво скоротилися: міст використовується переважно для пасажирського сполучення, тоді як перевезення паливних цистерн та частини військових вантажів було значно обмежене.

    Чубаров також нагадав, що другим важливим каналом постачання став так званий сухопутний коридор через окуповані території півдня України. Однак останніми тижнями українські Сили оборони значно активізували удари по цій логістичній мережі, що ще більше ускладнило забезпечення російського угруповання. За його словами, поромне сполучення також практично втратило свою роль після ураження відповідної інфраструктури.

    Окрему увагу голова Меджлісу приділив енергетичній ситуації. Він зазначив, що економіка окупованого півострова критично залежить від двох ресурсів — пального та електроенергії. Частина електроенергії виробляється місцевими теплоелектростанціями, робота яких, своєю чергою, залежить від стабільного постачання газу та пального. У разі подальших ударів по відповідній інфраструктурі ризик масштабного колапсу суттєво зростатиме.

    За оцінкою Чубарова, якщо буде втрачена можливість регулярно доставляти пальне до Криму, це вплине не лише на цивільний транспорт, а й на функціонування резервних генераторів, військової техніки, систем життєзабезпечення та роботи підприємств. У такому випадку, вважає він, окупаційна адміністрація зіткнеться із системною кризою одразу в кількох сферах.

    Водночас він наголосив, що серед місцевого населення поки не спостерігається масової паніки, оскільки певні запаси продовольства та ресурсів ще залишаються. Проте обмеження продажу пального, черги на автозаправних станціях і логістичні труднощі вже стали новою реальністю для мешканців окупованого півострова.

    Раніше Чубаров також заявляв, що унеможливлення постачання пального та порушення роботи енергетичної інфраструктури можуть змусити Росію шукати політичні шляхи виходу із ситуації. На його думку, у разі подальшого погіршення становища Кремль буде змушений реагувати на стрімке зростання вартості утримання окупованого півострова.

    Останніми тижнями українські військові регулярно завдають ударів по складах пального, логістичних вузлах, транспортних маршрутах і військових об’єктах РФ у Криму та на підступах до нього. Водночас українська влада офіційно не коментує деталі більшості операцій, однак неодноразово наголошувала, що метою є послаблення військового потенціалу окупаційних сил і порушення їхнього забезпечення, а не створення гуманітарної кризи для цивільного населення.

  • Чубаров назвав умови, за яких Росія може почати виводити війська з Криму

    Чубаров назвав умови, за яких Росія може почати виводити війська з Криму

    Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що подальше посилення ізоляції тимчасово окупованого Криму, а також ускладнення постачання пального та електроенергії для російського військового угруповання на півострові можуть стати факторами, які змусять Кремль або розпочати переговорний процес, або поступово виводити свої війська з території півострова.

    У коментарі Чубаров звернув увагу на те, що ситуація в окупованому Криму поступово змінюється і характеризується зростанням внутрішньої напруги. За його словами, наразі про відкриту паніку серед російських військових або цивільного населення говорити ще зарано, однак психологічний стан і загальний рівень невпевненості на півострові помітно зростають. Він зазначив, що це вже відображається у настроях у проросійських інформаційних джерелах та соціальних мережах, де жителі Криму дедалі частіше висловлюють невдоволення діями окупаційної влади, зокрема відсутністю зрозумілих пояснень щодо безпекових ризиків і подальших перспектив розвитку ситуації.

    Чубаров підкреслив, що ключовим елементом стійкості російської військової присутності в Криму є логістика, яка забезпечує постачання всіх необхідних ресурсів для функціонування угруповання. За його словами, наразі постачання здійснюється переважно двома маршрутами — через Керченський міст та сухопутний коридор, який проходить через тимчасово окуповані території півдня України, зокрема Маріуполь і Мелітополь. Саме ці шляхи забезпечують доставку пального, боєприпасів, військової техніки, продовольства та інших ресурсів, необхідних для підтримки боєздатності російських сил на півострові.

    На думку голови Меджлісу, у разі порушення цих логістичних маршрутів, а також у випадку системних проблем із постачанням електроенергії та пального, утримання значного військового угруповання в Криму стане для Росії вкрай складним завданням. Він вважає, що саме така ситуація може поставити перед Кремлем стратегічний вибір між двома сценаріями — початком політичних переговорів або поступовим згортанням військової присутності на півострові.

    Окремо Чубаров наголосив, що потенційний початок евакуації російських військових із Криму може стати критичним психологічним моментом як для окупаційних структур, так і для місцевого населення. На його переконання, саме тоді може виникнути справжня паніка, оскільки відхід військових сигналізуватиме про втрату Росією контролю над ситуацією та неможливість гарантувати стабільність на окупованій території.

    Ці заяви пролунали на тлі повідомлень про запровадження окупаційною владою Криму режиму надзвичайної ситуації регіонального характеру, який почав діяти 26 червня одночасно на території півострова та в Севастополі. Представники окупаційної адміністрації пояснювали це необхідністю врегулювання економічних, фінансових та організаційних процесів, однак не уточнювали реальних причин таких рішень, що додатково підживлює інформаційну невизначеність у регіоні.

    На цьому тлі Чубаров також звернув увагу на загальну динаміку розвитку ситуації довкола Криму, зазначивши, що будь-яке посилення тиску на військову інфраструктуру окупантів може мати довгострокові наслідки для здатності Росії утримувати контроль над півостровом. Він підкреслив, що логістична вразливість Криму залишається одним із ключових факторів, який у перспективі може суттєво вплинути на перебіг подій.

    Водночас українське керівництво неодноразово заявляло, що дії щодо тимчасово окупованих територій, включно з Кримом, є частиною стратегічно спланованих кроків. Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що у разі посилення міжнародної підтримки Україна зможе створити умови, за яких Росія буде змушена розглядати варіанти завершення війни. У цьому контексті оцінки Чубарова відображають ширший погляд на потенційні механізми тиску, які можуть вплинути на рішення Кремля щодо подальшого перебування його військ у Криму.

  • Бензин закінчується, нерви теж: у Криму назріває криза, яка може обвалити позиції РФ

    Бензин закінчується, нерви теж: у Криму назріває криза, яка може обвалити позиції РФ

    Окупований Крим дедалі більше втрачає статус надійного тилу для російської армії та перетворюється на одну з найуразливіших ділянок війни. Дефіцит пального, перебої з логістикою, регулярні удари по військових об’єктах та наростання панічних настроїв серед населення можуть стати передумовами для подій, які ще недавно здавалися малоймовірними. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в інтерв’ю РБК-Україна заявив, що подальше посилення блокади Криму здатне поставити російське угруповання на півострові перед вибором: або шукати способи виживання в умовах ізоляції, або починати евакуацію військ.

    За словами Чубарова, процес перетворення Криму з тилового регіону на прифронтову територію триває вже не перший рік. Одним із переломних моментів стали удари по військовому аеродрому в Новофедорівці у серпні 2022 року. Відтоді атаки на російські військові об’єкти на півострові стали регулярними.

    Сьогодні під ударами опиняються аеродроми Саки, Кача, Бельбек, військові частини в Сімферополі та інші об’єкти, які використовуються російською армією для ведення війни проти України. За оцінками експертів, у Криму розташовані понад дві сотні військових об’єктів різного призначення, а сам півострів фактично повністю мілітаризований.

    Одним із найболючіших наслідків для окупаційної адміністрації стала логістична криза. Через пошкодження Керченського мосту та вогневий контроль Збройних сил України над сухопутним коридором через окуповані території Запорізької та Херсонської областей російська сторона стикається зі зростаючими труднощами у постачанні ресурсів.

    Особливо відчутною стала нестача пального. На окремих автозаправних станціях уже фіксуються обмеження на продаж бензину та дизельного пального, а серед місцевих жителів зростає занепокоєння щодо подальшого розвитку ситуації.

    Чубаров зазначає, що ця криза впливає не лише на військових, а й на цивільне населення. Водночас серед мешканців Криму існують різні настрої. Частина людей звинувачує Україну у створенні труднощів, однак багато кримчан, які залишаються проукраїнськи налаштованими, готові терпіти нинішні проблеми, якщо це наблизить деокупацію півострова.

    За словами голови Меджлісу, сотні тисяч жителів Криму, серед яких кримські татари, етнічні українці та представники інших національностей, продовжують вважати себе громадянами України та очікують на повернення півострова під контроль Києва.

    Ключовим фактором, який може змінити ситуацію, Чубаров називає подальше посилення блокади. На його думку, якщо ЗСУ вдасться встановити повний контроль над сухопутними маршрутами постачання, а Керченський міст остаточно втратить здатність виконувати логістичні функції, російське військове угруповання зіткнеться з критичними проблемами забезпечення.

    Експерти, на яких посилається Чубаров, вважають, що в такому разі Москва буде змушена або суттєво скорочувати присутність своїх сил на півострові, або шукати шляхи евакуації окремих підрозділів. Водночас морський шлях уже не гарантує Росії безпечного постачання, оскільки її можливості в Чорному морі значно обмежені.

    Окрему увагу Чубаров звернув на психологічний аспект можливої деокупації. За його словами, перші ознаки підготовки окупаційної адміністрації до відступу можуть викликати ланцюгову реакцію серед населення.

    Він навів інформацію про підготовку до евакуації архівів, музейних цінностей та інших об’єктів, які російська влада вважає стратегічно важливими. Навіть такі непрямі сигнали, на його думку, можуть бути сприйняті як ознака того, що окупаційна влада не впевнена у своєму майбутньому.

    Особливо це може вплинути на росіян, які переїхали до Криму після окупації півострова. За оцінками Чубарова, таких людей уже близько мільйона. Якщо вони почнуть масово залишати Крим через побоювання втратити майно або опинитися в зоні бойових дій, це може спровокувати серйозний психологічний злам серед прихильників окупаційної влади.

    Разом із тим Чубаров не вважає реалістичним сценарій масових народних повстань проти окупаційної адміністрації. Він наголошує, що сучасні технології контролю, тотальне стеження та робота російських силових структур практично унеможливлюють відкритий спротив на території півострова.

    Натомість вирішальним фактором він називає саме військовий та логістичний тиск. Якщо російські війська втратять можливість повноцінно забезпечувати свої підрозділи пальним, боєприпасами та продовольством, ситуація може змінитися значно швидше, ніж очікують навіть деякі аналітики.

    На переконання Чубарова, втрата Криму матиме для Росії не лише військові, а й потужні політичні наслідки. Він нагадав, що в історії саме зміна контролю над півостровом неодноразово ставала переломним моментом для сторін конфлікту.

    Саме тому деокупація Криму, незалежно від того, відбудеться вона внаслідок військової операції чи через вимушений відступ окупаційних сил, може стати подією, яка кардинально змінить подальший перебіг російсько-української війни.

  • Пожежа в центрі Києва: склад ресторану Мусафір загорівся в житловому будинку

    Пожежа в центрі Києва: склад ресторану Мусафір загорівся в житловому будинку

    В багатоквартирному будинку в центрі Києва здійнялась пожежа, через грубе порушення правил протипожежної безпеки власниками кримськотатарського ресторану Мусафір.

    Як повідомляють очевидці події, пожежа здійнялась на 3-му поверху багатоквартирного житлового будинку за адресою вулиця Рогнідинська 4а, на першому поверсі якого розташований сам ресторан, а на 3-му склад з вугіллям, що належить ресторану.

    Варто відзначити, що ресторан Мусафір пов’язують з головою кримськотатарського Меджлісу Рефатом Чубаровим.