Golosnovinua.com

Позначка: реформа армії

  • «Цю презентацію забудь»: Зеленський розповів, як Федоров хотів створити «міністерство війни»

    «Цю презентацію забудь»: Зеленський розповів, як Федоров хотів створити «міністерство війни»

    Президент Володимир Зеленський розкрив нові деталі конфлікту між колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та колишнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. За словами глави держави, Федоров на початку своєї роботи в Міноборони пропонував фактично перебудувати систему військового управління та створити модель, яку Зеленський назвав «міністерством війни». Президент стверджує, що одразу відкинув цю концепцію, оскільки вона передбачала б надмірну концентрацію управлінських функцій у руках міністра оборони.

    Про це Зеленський розповів 23 серпня під час спілкування з журналістами. Його слова наводять Суспільне, LB.ua, «Українські новини» та інші українські медіа. Президент пояснив, що в українській системі Міністерство оборони передусім відповідає за забезпечення армії, оборонні закупівлі, політику та ресурсне забезпечення, тоді як безпосереднє військове командування має залишатися окремою вертикаллю. Саме тому пропозиція Федорова, за версією Зеленського, викликала у нього заперечення.

    «Я йому подзвонив ще на початку і сказав: “Міністерство війни, коли немає Головнокомандувача, а начальник Генштабу фактично під тобою — цю презентацію забудь”», — переказав Зеленський свою розмову з тодішнім очільником Міноборони. За його словами, Федоров тоді відповів, що почув позицію президента.

    Однак Зеленський стверджує, що згодом Федоров почав шукати інші механізми, щоб реалізувати схожу модель уже не напряму. Президент назвав такий підхід неправильним. Водночас він не поклав усю відповідальність за конфлікт лише на колишнього міністра оборони. За словами Зеленського, тодішній головнокомандувач Олександр Сирський також реагував на ініціативи Міноборони власними бюрократичними кроками, що лише поглиблювало суперечності між двома центрами управління.

    Президент визнав, що конфлікт між Федоровим і Сирським був «дуже серйозним». За інформацією «Українських новин», у певний момент вони фактично перестали нормально комунікувати напряму. Зеленський намагався втручатися в ситуацію і примирити двох посадовців, але суперечності навколо повноважень, реформування армії, цифровізації та системи управління лише посилювалися.

    За словами президента, в одній із розмов Федоров навіть запропонував радикальний варіант — «чесно двох звільнити», маючи на увазі самого себе та Сирського. Зеленський відповів, що під час війни не має наміру одночасно звільняти і міністра оборони, і головнокомандувача. Він наголосив, що такі кадрові рішення мають відбуватися послідовно, оскільки йдеться про дві ключові ланки системи оборони країни.

    Президент також звернув увагу на юридичну різницю між двома посадами. Головнокомандувача ЗСУ призначає і звільняє президент України, тоді як міністр оборони є членом Кабінету Міністрів і його призначення відбувається через Верховну Раду за відповідною процедурою. Таким чином, навіть політично одночасне «звільнення обох» означало б два різні кадрові механізми.

    Суперечка між Федоровим та військовим командуванням стала публічною влітку 2026 року. У липні з’явилися повідомлення про гострі розбіжності щодо реформування армії, управління закупівлями, цифровізації та співвідношення повноважень цивільного Міністерства оборони і військової вертикалі. Представники команди Федорова тоді визнавали, що спроби провести масштабні зміни зустріли серйозний опір усередині системи, хоча одночасно визнавали й помилки самого міністра у просуванні реформ. Про наявність конфлікту між Міноборони та Генштабом публічно говорили й військові.

    15 липня Федоров повідомив, що залишає посаду міністра оборони після розмови із Зеленським. Пізніше стало відомо, що президент пропонував йому кілька інших форматів роботи в державній команді. За словами Зеленського, таких пропозицій було чотири, однак Федоров їх не прийняв. Сам колишній міністр пояснював, що не бачить можливості бути ефективним у запропонованих форматах.

    Після цього політична історія навколо Федорова отримала новий розвиток. 18 серпня він заявив про «системну кризу управління» в Україні та розкритикував вплив приватних інтересів на роботу держави і парламенту. За його словами, такі інтереси проявляються, зокрема, в оборонному секторі, фармацевтиці, гральному бізнесі та податковій політиці.

    22 серпня Федоров пішов ще далі та заявив, що корупція заважає Україні завершити війну з сильної позиції. Він говорив уже не про окремих чиновників, а про «сотні людей», які роками заробляють на державному бюджеті та, за його твердженням, гальмують необхідні рішення. Колишній міністр стверджував, що під час роботи в Міноборони руйнував корупційні схеми, через що зіткнувся з опором різних груп впливу. При цьому конкретних прізвищ він не назвав, заявивши, що вони стануть відомі пізніше — з матеріалів правоохоронців, журналістських розслідувань або інших джерел.

    Федоров також заявив, що кілька тижнів не спілкувався із Зеленським. За його версією, історія з Міністерством оборони була лише однією «битвою», тоді як ширша боротьба стосується майбутнього державного управління. Він пов’язував активність громадян, антикорупційних органів та публічні скандали з необхідністю зміни системи.

    Паралельно 19 серпня Верховна Рада призначила новим міністром оборони Євгенія Хмару. Для цього він залишив військову службу і став цивільною особою, оскільки українське законодавство передбачає цивільний статус очільника оборонного відомства. Його кандидатуру вніс до парламенту Зеленський.

    Нинішні слова президента фактично вперше настільки детально пояснюють, що саме він вважає першопричиною конфлікту між Федоровим і військовим командуванням. Із його версії випливає, що суперечка була не лише особистою. Вона стосувалася принципового питання: хто і в яких межах має управляти Збройними силами під час повномасштабної війни.

    Федоров, за словами Зеленського, прагнув значно посилити роль Міністерства оборони й фактично вибудувати вертикаль, у якій Генеральний штаб опинився б ближче до прямого підпорядкування цивільному керівнику відомства. Президент таку конструкцію не підтримав. Водночас поведінку Сирського Зеленський також не назвав бездоганною, звинувативши військове командування у надмірній бюрократичній протидії ініціативам Міноборони.

    У результаті конфлікт завершився масштабними кадровими змінами в оборонному блоці, але політична дискусія після відставки Федорова не припинилася. Навпаки, його останні заяви про корупцію, управлінську кризу та необхідність демократичного оновлення зробили протистояння ще більш публічним.

    Сам Зеленський водночас наголошує, що позитивно ставиться до Федорова як до людини та колишнього члена своєї команди, але вважає, що той останнім часом «іде у неправильні речі» або його туди підштовхують.

    Таким чином, історія з невтіленим «міністерством війни» стала ще одним епізодом значно ширшої боротьби навколо моделі управління українською обороною. Із заяв Зеленського випливає, що йшлося не про створення нового міністерства як окремої державної установи в буквальному сенсі, а про концепцію значного розширення повноважень Міноборони та перерозподіл функцій між цивільним керівництвом і військовою вертикаллю. Саме цей момент і став одним із ключових джерел протистояння, яке зрештою завершилося відставками.

  • Драпатий і Хмара готують звільнення Плахути та заміну понад 50 керівників ТЦК

    Драпатий і Хмара готують звільнення Плахути та заміну понад 50 керівників ТЦК

    Командувач Сил територіальної оборони генерал-майор Ігор Плахута буде відправлений у відставку найближчими двома тижнями. Після цього саме командування Сил ТрО як окремого роду військ планують розформувати, а його підрозділи передати під пряме управління регіональних угруповань військ.

    Це рішення, яке готували і чекали вже давно, стане одним із перших великих структурних кроків нової зв’язки — головнокомандувача Михайла Драпатого та тимчасово виконуючого обов’язки міністра оборони Євгена Хмари. Обидва отримали від президента мандат на наведення порядку в системі комплектування та на зміну обличчя мобілізації. Розформування Сил ТрО вписується в цю логіку напряму.

    Зараз Сили територіальної оборони залишаються окремою вертикаллю зі своїм командувачем, штабом і системою рекрутингу. Передача бригад і батальйонів регіональним угрупованням означає, що ТрО перестануть існувати як самостійний рід військ. Підрозділи збережуться, але будуть вбудовані в загальну систему управління сухопутними силами та оперативними командуваннями. Це прибирає паралельну структуру, яка за попереднього головнокомандувача Олександра Сирського зберігала значну автономію.

    За словами джерела у Міноборони та Генеральному штабі, саме Драпатий разом із Хмарою дотиснуть цю реформу. Плахута — один із найближчих до Сирського генералів. Він працював його заступником в оперативно-стратегічному угрупованні «Хортиця» і був призначений командувачем ТрО у лютому 2024 року в рамках тієї ж кадрової конфігурації. Поєднання близької прив’язки до попереднього головнокомандувача і накопиченої репутаційної ваги робить його відставку одним із найбільш очікуваних і символічних кроків нової команди.

    Паралельно серйозні зміни чекають штурмові полки Сухопутних військ і полки десантно-штурмових військ. Є ймовірність, що частину штурмових підрозділів тимчасово і точково виведуть з фронту для перевірки та подальшого перепідпорядкування іншим бригадам. Це відбувається на тлі вже прийнятих Драпатим рішень: з 26 липня штурмовим полкам фактично призупинили поповнення особовим складом із резервних батальйонів і через ТЦК. Раніше окремі штурмові частини, які користувалися особливим покровительством, розросталися далеко за штатні норми і мали пріоритет при відборі людей.

    Саме цей пріоритет став однією з причин, через які серйозні розбірки очікують і територіальні центри комплектування. Джерело вказує, що в низки ТЦК існували стійкі зв’язки зі штурмовими підрозділами, що давало останнім перевагу в комплектуванні. У серпні-вересні планують замінити понад п’ятдесят керівників ТЦК. Це збігається з уже триваючими масштабними перевірками Державного бюро розслідувань: наприкінці липня обшуки пройшли в понад ста центрах по всій країні.

    Ситуація з СБУ, за оцінкою джерела, виглядає складнішою і поки не має такої ж чіткої траєкторії кадрових рішень. У найближчі тижні офіційно оформлять відставку Плахути і почнуть передачу підрозділів ТрО під регіональне управління. Паралельно триватиме аудит комплектування штурмових частин, а окремі з них можуть бути тимчасово виведені з лінії зіткнення. Одночасно розгорнеться хвиля кадрових замін у ТЦК, яка зачепить як обласний, так і районний рівні.

    У дипломатичному і переговорному плані подібні реформи сигналізують партнерам про спробу нової команди взяти під контроль одну з найтоксичніших сфер — мобілізацію та розподіл людей. Наскільки це вплине на сприйняття України як передбачуваного партнера, залежатиме від того, наскільки швидко і прозоро зміни будуть реалізовані.

  • «Недоторканних не буде»: Драпатий запустив масштабний аудит ЗСУ

    «Недоторканних не буде»: Драпатий запустив масштабний аудит ЗСУ

    У Збройних силах України розпочався комплексний аудит військових частин, який має показати реальний рівень боєготовності підрозділів, стан їхнього забезпечення, укомплектованість особовим складом та ефективність управління. Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий заявив, що перевірки не матимуть формального характеру, а винятків для окремих командирів або частин не буде.

    За словами головнокомандувача, головною метою аудиту є не механічний пошук винних, а отримання об’єктивної картини стану війська. Перевірка має допомогти встановити, які підрозділи справді здатні ефективно виконувати бойові завдання, де існують системні проблеми та які рішення необхідно ухвалити для посилення армії.

    Під час аудиту планують оцінювати рівень матеріального й технічного забезпечення, кількість і якість підготовки особового складу, реальну укомплектованість частин, організацію бойової підготовки, роботу штабів, ефективність командування та здатність підрозділів швидко реагувати на зміни ситуації на фронті.

    Драпатий наголосив, що жодних «недоторканних» під час перевірок не буде. Якщо аудит виявить службову недбалість, зловживання, свідоме приховування проблем або рішення, що призвели до втрат і зниження боєздатності, відповідальні особи мають понести передбачену законом відповідальність.

    Водночас новий головнокомандувач підкреслює, що аудит не повинен перетворитися на кампанію покарань заради показових кадрових рішень. Його завданням має бути визначення реальних причин проблем: нестачі людей, неправильного розподілу ресурсів, слабкої підготовки, неефективного командування чи надмірної бюрократії.

    Старт перевірки відбувається через кілька днів після призначення Михайла Драпатого головнокомандувачем Збройних сил України. 22 липня 2026 року його офіційно представили на чолі українського війська. Раніше він командував Сухопутними військами та Об’єднаними силами, а також керував угрупованнями на найбільш складних напрямках фронту.

    Після призначення Драпатий назвав серед своїх основних пріоритетів посилення протиповітряної оборони, розвиток безпілотних систем, покращення підготовки військовослужбовців і скорочення зайвої бюрократії. Він також заявляв про необхідність створити в армії правила, за яких правильні рішення не залежатимуть виключно від особистої сміливості окремого командира або підтримки конкретного керівництва.

    Аудит військових частин може стати першим великим випробуванням для нового командування. Українська армія веде затяжну війну, одночасно стикаючись із нестачею особового складу, необхідністю постійно поповнювати підрозділи, масштабувати використання дронів і адаптувати управління до швидких змін на полі бою.

    Окремою проблемою залишається нерівномірність між підрозділами. Частина бригад має досвідчене командування, стабільні системи підготовки, власні школи операторів безпілотників та ефективно організовану логістику. Інші частини можуть мати критичний дефіцит людей, техніки, зв’язку або спеціалістів.

    Напередодні голова фонду «Повернись живим» Тарас Чмут повідомляв, що для оцінювання військових частин була створена цифрова система приблизно зі 160 критеріїв. За його словами, серед показників можуть враховуватися втрати особового складу, бойові результати, кількість утрачених і повернутих територій, рівень забезпечення та наявність підготовлених екіпажів безпілотників.

    Чмут також висловив думку, що за результатами перевірки частину найслабших бригад варто розформувати, а їхній особовий склад, озброєння та техніку передати досвідченішим з’єднанням. Водночас це є позицією волонтера, а не офіційно оголошеним рішенням Генерального штабу або головнокомандувача.

    За словами Чмута, аналіз даних нібито показав значну різницю між частинами. У деяких підрозділах бракує екіпажів безпілотних систем, підготовлених командирів і належної структури управління. На його переконання, збереження таких частин лише на папері може призводити до розпорошення обмежених ресурсів.

    Водночас точні критерії аудиту, його тривалість, перелік частин та можливі кадрові наслідки офіційно детально не розкриваються. Це зрозуміло з огляду на воєнний стан: частина даних про укомплектованість, озброєння, втрати та реальну боєздатність військових формувань є чутливою і не може публікуватися у відкритому доступі.

    Важливо також відрізняти нову перевірку від повідомлень, які поширювалися в медіа в середині липня. Тоді в соцмережах заявляли, що масштабний аудит бойових бригад нібито вже виявив перевитрати на 300 млрд гривень. Генеральний штаб офіційно спростував цю інформацію і наголосив, що станом на той момент у 2026 році масштабні аудити в бойових бригадах не проводилися.

    Таким чином, нинішній аудит є новим процесом, оголошеним уже після кадрових змін у командуванні Збройних сил. Його не слід автоматично пов’язувати з раніше поширеними повідомленнями про нібито виявлені мільярдні перевитрати.

    Одним із ключових питань стане те, чи матимуть результати перевірки практичні наслідки. Аудити в державних структурах часто завершуються підготовкою звітів і рекомендацій, які згодом реалізуються лише частково. Драпатий фактично пообіцяв інший підхід: проблеми мають не просто фіксуватися, а ставати основою для конкретних управлінських рішень.

    Це може означати заміну неефективних командирів, посилення успішних частин людьми та технікою, зміну системи підготовки, скорочення дублюючих структур і перерозподіл ресурсів на користь підрозділів, які демонструють кращі результати.

    Окрему увагу, ймовірно, приділятимуть якості управління. Драпатий раніше відкрито говорив про системні проблеми в армії та необхідність персональної відповідальності командирів. У червні 2025 року він подавав у відставку з посади командувача Сухопутних військ після російського удару по навчальному підрозділу, пояснюючи рішення нездатністю повністю викорінити командну культуру, в якій відповідальність за помилки часто перекладається на підлеглих.

    Його нинішня заява про відсутність «недоторканних» продовжує цю лінію. Вона означає, що формальний статус, попередні заслуги чи близькість до керівництва не повинні захищати посадовців від оцінки їхніх реальних результатів.

    Проте аудит відбуватиметься у надзвичайно складних умовах. Частини, які тривалий час утримують найважчі ділянки фронту, можуть мати великі втрати та низьку укомплектованість не через погане командування, а через постійне бойове навантаження. Тому оцінювання лише за кількісними показниками може дати викривлену картину.

    Саме тому комплексний підхід має враховувати не лише втрати чи зміну лінії фронту, але й умови, у яких діяла конкретна бригада, співвідношення сил, доступність резервів, забезпечення боєприпасами, рівень підтримки авіації, артилерії та безпілотних систем.

    За підсумками аудиту керівництво ЗСУ має отримати реальну карту сильних і слабких сторін війська. Це необхідно для правильного розподілу мобілізаційного ресурсу, західної військової допомоги, техніки, боєприпасів та підготовлених фахівців.

    Публічні результати перевірки, ймовірно, будуть обмеженими через секретність. Однак про ефективність аудиту можна буде судити за подальшими кадровими рішеннями, змінами у структурі військ, перерозподілом ресурсів і ситуацією на фронті.

    Сам Драпатий наголошує, що перевірка має стати основою для рішень, здатних підвищити ефективність Збройних сил. Головним показником успіху буде не кількість покараних посадовців, а те, чи стануть підрозділи краще забезпеченими, підготовленими та здатними виконувати бойові завдання з меншими втратами.

  • Нові контракти в ЗСУ: уряд різко змінив правила служби і виплат

    Нові контракти в ЗСУ: уряд різко змінив правила служби і виплат

    В Україні стартував один із наймасштабніших експериментальних проєктів у сфері військової служби за останні роки — уряд офіційно запровадив нову систему контрактів для військовослужбовців Збройних сил України та інших складових Сил оборони. Відповідна постанова Кабінету Міністрів №768 від 12 червня вже опублікована та набрала чинності, а укладати нові контракти можна від 15 червня 2026 року, повідомляє Міністерство оборони України.

    Йдеться про запровадження принципово нової моделі проходження служби, яка передбачає більш гнучкі строки контрактів, диференційовану систему грошового забезпечення та чітко визначені гарантії щодо завершення служби. Урядовці підкреслюють, що це експериментальний проєкт, який триватиме два роки — до червня 2028 року — і має стати основою для подальшої реформи військового контрактного забезпечення в умовах воєнного стану.

    Нова модель передбачає три основні типи контрактів: піхотно-штурмовий, бойовий і базовий. Вони відрізняються не лише назвою, а й термінами служби та характером виконуваних завдань. Для військовослужбовців передбачено контракти строком від 6 до 24 місяців, що є суттєвою зміною порівняно з попередньою системою, де строки служби були значно менш гнучкими та переважно довгостроковими.

    Згідно з урядовими роз’ясненнями, для бойових посад передбачено кілька варіантів строків залежно від категорії військовослужбовців. Для чинних військових — близько 10 місяців, для громадян із запасу — 14 місяців, а для осіб із бойовим досвідом, які перебувають у резерві, — від 6 місяців. Для інших посад базовий строк контракту встановлено на рівні 24 місяців. Після завершення контракту військовослужбовцям гарантується звільнення зі служби, що має стати одним із ключових стимулів нової системи.

    Окрему увагу уряд приділив механізму відстрочок від мобілізації після завершення контракту. Базова відстрочка становитиме щонайменше шість місяців, однак її тривалість може збільшуватися залежно від участі військовослужбовця у бойових діях. За кожні 30 днів виконання бойових завдань передбачене додаткове продовження відстрочки, а також додаткові місяці за тривалу службу під час воєнного стану та попередній досвід служби до його введення. У Міністерстві оборони наголошують, що таким чином держава намагається поєднати потреби фронту з передбачуваністю для військових.

    Фінансова частина реформи є однією з наймасштабніших змін. Вона передбачає суттєву диференціацію виплат залежно від характеру виконуваних завдань та рівня ризику. Так, за участь у штурмових діях у глибині оборони власних військ передбачено 20 тисяч гривень за добу, а за аналогічні дії в глибині оборони противника — 40 тисяч гривень. Базові бойові виплати можуть сягати до 100 тисяч гривень, а для окремих позицій у зоні активних бойових дій, зокрема на рівні взводних опорних пунктів, — до 170 тисяч гривень.

    Також визначено додаткові виплати для різних рівнів участі у бойових завданнях: до 70 тисяч гривень для ротних опорних пунктів, близько 50 тисяч гривень для пунктів управління, а також окремі винагороди за взяття в полон противника — 100 тисяч гривень, і за знищення живої сили противника — 15 тисяч гривень. Для військових, які не залучені безпосередньо до бойових дій, але забезпечують функціонування підрозділів, встановлено мінімальний рівень виплат не менше 30 тисяч гривень на місяць.

    Окремим елементом системи стали доплати для інструкторського складу. Військовослужбовці, які займаються підготовкою особового складу, отримуватимуть додаткові виплати у розмірі від 15 до 30 тисяч гривень залежно від навантаження та ролі в навчальному процесі.

    У Міністерстві оборони підкреслюють, що головна мета нової моделі — зробити військову службу більш прогнозованою, справедливою та мотивованою, а також краще враховувати різницю між бойовими та небойовими завданнями. Окремо зазначається, що реформа покликана підвищити привабливість служби в армії та зменшити дисбаланси в системі винагород.

    Для консультацій щодо нових контрактів запрацювала спеціальна гаряча лінія Міністерства оборони за номером 1519, де можна отримати роз’яснення щодо умов служби, виплат та порядку укладання договорів.

    Експериментальний характер проєкту означає, що протягом двох років система буде тестуватися, аналізуватися та, за необхідності, коригуватися. Після завершення цього періоду уряд планує ухвалити рішення щодо її повноцінного впровадження або доопрацювання з урахуванням отриманого досвіду.

  • «Відслужив — отримай роки відстрочки»: Федоров розкрив деталі нової контрактної системи для військових

    «Відслужив — отримай роки відстрочки»: Федоров розкрив деталі нової контрактної системи для військових

    Міністр оборони України Михайло Федоров оприлюднив нові подробиці масштабної реформи військової служби, яка передбачає запровадження контрактів із чітко визначеними термінами служби, підвищеним грошовим забезпеченням та гарантованою відстрочкою після завершення контракту. Одним із ключових елементів реформи стане нова система нарахування відстрочки, яка враховуватиме не лише тип контракту, а й бойовий досвід та загальний термін перебування у війську.

    За словами Федорова, принцип нової моделі полягає у справедливому підході до тих, хто тривалий час захищав державу. Військовослужбовці після завершення контракту отримуватимуть гарантований період відстрочки від повторного призову, а його тривалість визначатиметься за спеціальною формулою.

    Реформа стала частиною першого етапу масштабної трансформації Сил оборони, про старт якої Міністерство оборони оголосило 12 червня. Вона охоплює нову систему контрактів, збільшення виплат для військовослужбовців, механізм повернення бійців із СЗЧ та поступову демобілізацію найбільш досвідчених військових.

    Відповідно до представленої моделі, кожен контракт передбачає базову гарантовану відстрочку щонайменше шість місяців після завершення служби. Далі її тривалість збільшується залежно від участі у бойових діях та попереднього військового досвіду. Зокрема, за кожен місяць виконання бойових завдань військовослужбовець отримуватиме додатково три місяці відстрочки. Крім того, враховуватиметься весь попередній період служби: за кожен рік служби після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році додаватиметься ще шість місяців відстрочки, а за кожен рік служби до 2022 року — один місяць.

    Федоров навів конкретний приклад роботи нової системи. Якщо цивільний громадянин підписує піхотно-штурмовий контракт на 14 місяців і протягом служби чотири місяці виконує бойові завдання, він отримує базові шість місяців відстрочки та ще дванадцять місяців за бойовий досвід. Загалом після завершення контракту така людина матиме право на півтора року відстрочки.

    Для чинних військовослужбовців система буде ще вигіднішою. Якщо військовий перебуває на службі з 2021 року, а потім підписує новий піхотно-штурмовий контракт на десять місяців, до вже зароблених півтора року відстрочки додаються бонуси за попередні роки служби. У результаті загальний термін відстрочки може перевищити три роки. Саме такий приклад навів міністр, зазначивши, що військовий зі стажем служби від 2021 року після завершення контракту може отримати понад три з половиною роки гарантованої відстрочки.

    Реформа також передбачає поділ контрактів на кілька категорій. Піхотно-штурмові контракти для цивільних становитимуть 14 місяців, для чинних військовослужбовців — 10 місяців, а для тих, хто раніше вже проходив службу, — від шести місяців. Окремо впроваджуються бойові контракти тривалістю 24 місяці для операторів безпілотників, артилеристів, фахівців РЕБ та інших бойових спеціальностей. Для тилових і допоміжних напрямків служби діятимуть базові контракти також на 24 місяці.

    Одночасно Міноборони анонсувало суттєве збільшення грошового забезпечення. Найбільші виплати передбачаються для піхотних підрозділів. За словами Федорова, середній дохід піхотинця може становити близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальний — до 460 тисяч гривень залежно від виконання бойових завдань.

    Окремим напрямком реформи стане поступове звільнення зі служби військових, які найдовше перебувають у Силах оборони та мають найбільший бойовий досвід. У Міністерстві оборони наголошують, що такі військовослужбовці повинні отримати можливість повноцінного відновлення після років безперервної служби.

    У Міноборони вважають, що нова система має зробити військову службу більш прогнозованою. Людина заздалегідь знатиме термін контракту, рівень виплат, умови проходження служби та те, який період відпочинку отримає після її завершення. Саме відсутність зрозумілих правил після завершення служби багато військових раніше називали однією з головних проблем мобілізаційної системи.

  • Федоров анонсував масштабну реформу: що зміниться для військовослужбовців із СЗЧ

    Федоров анонсував масштабну реформу: що зміниться для військовослужбовців із СЗЧ

    Міністерство оборони України розпочало один із наймасштабніших етапів цифрової трансформації військової служби від початку повномасштабної війни. Відтепер військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину (СЗЧ), можуть повернутися до служби за спрощеною процедурою через застосунок «Армія+», без складної бюрократії та тривалих погоджень між військовими структурами.

    Про запуск нового механізму повідомив міністр оборони Михайло Федоров. За його словами, головна мета нововведення — створити зрозумілий, швидкий і прозорий алгоритм для тих військовослужбовців, які готові повернутися до виконання обов’язків та продовжити службу в лавах Сил оборони України.

    Новий сервіс працює за принципом fast track — прискореної процедури повернення. Він дозволяє не лише відновити службу, а й самостійно обрати новий підрозділ серед доступних військових частин. У Міноборони наголошують, що йдеться насамперед про використання бойового досвіду та навичок військових там, де вони можуть принести найбільшу користь обороні держави.

    Скористатися новою процедурою можуть військовослужбовці, щодо яких факт СЗЧ був зафіксований до 12 червня 2026 року. Програма діятиме до 20 вересня 2026 року. Наразі механізм доступний для військовослужбовців Збройних сил України та Державної спеціальної служби транспорту. Для підрозділів Національної гвардії аналогічний сервіс планують запустити найближчим часом.

    Як пояснюють у Міноборони, процедура повернення складається лише з п’яти етапів і може бути виконана повністю онлайн через застосунок «Армія+».

    Перший крок — перевірка статусу. У профілі військовослужбовця в системі Армія ID має відображатися відповідна позначка про зафіксовану відсутність на службі.

    Другий етап передбачає подання рапорту. Для цього необхідно зайти до розділу «Сервіси», обрати вкладку «Рапорти» та знайти функцію «Повернення на службу після СЗЧ».

    На третьому етапі військовослужбовець отримує можливість обрати нову військову частину зі списку доступних підрозділів. Також потрібно вказати бажаний напрямок служби, попередній досвід та іншу необхідну інформацію. Після цього рапорт підписується електронним способом без необхідності особистого відвідування установ.

    Четвертий крок — комунікація з обраною частиною. Після перевірки документів представники підрозділу зв’язуються із заявником для уточнення деталей проходження служби та організації подальшого прибуття.

    П’ятий і фінальний етап — прибуття до нового місця служби. Після погодження рапорту у застосунку з’являється статус «У дорозі». З цього моменту військовослужбовець має п’ять днів для прибуття до нового підрозділу.

    Для консультацій та допомоги Міноборони також запустило окрему гарячу лінію за номером 0 800 605 100. Вона працює щоденно з 09:00 до 20:00.

    Запуск нової процедури став частиною ширшої реформи системи військової служби, яку українська влада почала впроваджувати у 2026 році. Раніше президент Володимир Зеленський заявив про необхідність оновлення підходів до комплектування війська, служби за контрактом та мотивації особового складу.

    Окрім механізму повернення після СЗЧ, Міністерство оборони вже анонсувало запуск нових форматів контрактної служби. Зокрема, йдеться про базові контракти для проходження служби на небойових посадах, короткострокові контракти та нові умови переведення між військовими частинами.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше також повідомляв про розробку нової контрактної системи, яка має зробити військову службу більш гнучкою та зрозумілою для громадян. Однією з цілей реформ є збереження досвідчених військовослужбовців у системі оборони та залучення нових кадрів.

    Тема СЗЧ залишається однією з найчутливіших для українського війська. Повномасштабна війна триває вже понад чотири роки, а навантаження на особовий склад залишається надзвичайно високим. У цих умовах держава шукає механізми, які дозволять повернути підготовлених військових до строю та водночас забезпечити зрозумілі правила проходження служби.

    У Міноборони наголошують, що новий сервіс не є амністією чи автоматичним прощенням усіх порушень. Його завдання — створити цивілізований механізм повернення тих військовослужбовців, які готові продовжувати службу та захищати країну.

    Запуск функції через «Армія+» став ще одним кроком цифровізації сектору безпеки та оборони. Влада розраховує, що новий інструмент дозволить значно скоротити час повернення військових до підрозділів, зменшити паперову бюрократію та зробити процес максимально прозорим для всіх сторін.

    Військовослужбовці, які раніше опинилися поза службою через СЗЧ, отримали реальну можливість повернутися до війська за спрощеною процедурою, а командування — додатковий ресурс у вигляді підготовлених і досвідчених бійців, необхідних для подальшого посилення обороноздатності країни.

  • Нові правила для ЗСУ вже на підході: хто отримуватиме до 400 тисяч гривень

    Нові правила для ЗСУ вже на підході: хто отримуватиме до 400 тисяч гривень

    Українська влада готує одну з наймасштабніших реформ військової служби від початку повномасштабного вторгнення Росії. Міністерство оборони та Кабінет Міністрів найближчими тижнями планують представити нову модель проходження служби, яка передбачає підвищення грошового забезпечення військових, запровадження контрактів із чіткими термінами служби та нові механізми мотивації для бійців на передовій.

    Про це 12 червня під час Години запитань до уряду у Верховній Раді повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. За її словами, уряд разом із Міністерством оборони завершує підготовку комплексної реформи, яка має стати одним із ключових елементів модернізації української армії.

    «Це великі кошти. Ми зараз обраховуємо, яким чином збалансувати бюджет для того, щоб забезпечити безперервність цих виплат як у цьому році, так і в наступних періодах», — заявила глава уряду.

    За словами Свириденко, деталі нової системи будуть представлені парламентарям уже найближчими тижнями. Саме тоді стане зрозумілим остаточний формат контрактної служби, рівень грошового забезпечення та механізми демобілізації окремих категорій військовослужбовців.

    Що відомо про майбутню реформу

    Перші деталі реформи вже були презентовані представникам парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Зокрема, концепція передбачає суттєве підвищення базового грошового забезпечення військових, нові контракти та зміни у підходах до комплектування підрозділів.

    Серед ключових нововведень:

    • підвищення мінімального грошового забезпечення військовослужбовців із 20 до 30 тисяч гривень;
    • диференційовану систему виплат залежно від посади, спеціальності та функцій військового;
    • підвищені виплати для піхотинців та військових, які безпосередньо виконують бойові завдання;
    • нову систему контрактів із чітко визначеними термінами служби;
    • механізми звільнення або демобілізації для окремих категорій військових;
    • додаткові стимули для командирів усіх рівнів.

    Окремий акцент робиться на піхотних підрозділах, які несуть найбільше навантаження на фронті. Саме для них планують запровадити спеціальні контракти із суттєво вищими виплатами. За попередніми напрацюваннями Міноборони, розмір грошового забезпечення для військових на передовій може сягати від 250 до 400 тисяч гривень залежно від характеру виконуваних завдань та рівня ризику.

    Чіткі терміни служби — головний запит суспільства

    Одним із найочікуваніших елементів реформи є встановлення конкретних термінів військової служби. Саме це питання залишається одним із найбільш дискусійних від початку повномасштабної війни.

    У Міністерстві оборони неодноразово наголошували, що нова контрактна система має забезпечити військовослужбовцям зрозумілі правила проходження служби, механізми ротації та перспективу демобілізації.

    За попередніми даними, які раніше озвучувалися в медіа, серед варіантів розглядаються контракти на 10, 14 або 24 місяці з гарантованими умовами звільнення після завершення визначеного терміну. Водночас остаточне рішення ще не ухвалене, а самі параметри можуть бути змінені до моменту офіційного представлення реформи.

    Ще у квітні Свириденко заявляла, що уряд працює над переходом до більш контрактної моделі комплектування армії, де зарплата буде залежати від конкретної посади та функцій військового.

    Чому реформа потребує мільярдів

    Запровадження нової системи виплат стане серйозним навантаженням для державного бюджету. Сектор безпеки та оборони вже залишається найбільшою статтею видатків України.

    За словами прем’єр-міністерки, уряд зараз проводить розрахунки, щоб знайти фінансовий ресурс для забезпечення нових стандартів грошового забезпечення не лише у 2026 році, а й у наступні роки.

    Раніше Кабмін повідомляв, що на сектор безпеки та оборони спрямовуються рекордні обсяги фінансування, а окремо розглядаються механізми індексації виплат військовослужбовцям.

    Коли стартують зміни

    За інформацією уряду та Міноборони, перший етап реформи може стартувати вже найближчим часом після завершення погоджень із парламентом та Генеральним штабом. Частина рішень може бути впроваджена через постанови Кабінету Міністрів, а для інших знадобляться зміни до законодавства.

    Міністр оборони Михайло Федоров раніше заявляв, що реформа включатиме справедливу модель грошового забезпечення, нову контрактну систему з чіткими термінами служби та зрозумілою логікою ротацій. За його словами, трансформація умов служби є одним із головних пріоритетів оборонного відомства у 2026 році.

    Найближчі тижні можуть стати визначальними для майбутнього української армії. Якщо анонсовані зміни будуть реалізовані, ЗСУ отримають не лише нову систему оплати праці, а й більш зрозумілі правила проходження служби, яких давно очікують як військові, так і суспільство.

  • Контракти до 400 тисяч для піхоти: Володимир Зеленський оголосив масштабну реформу армії та нову систему виплат

    Контракти до 400 тисяч для піхоти: Володимир Зеленський оголосив масштабну реформу армії та нову систему виплат

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про старт масштабної реформи сектору оборони, ключовим елементом якої стане суттєве підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. Особливий акцент робиться на піхотних підрозділах, для яких планують запровадити нові контракти з виплатами до 400 тисяч гривень залежно від виконання бойових завдань. Рішення ухвалене після погодження базових параметрів реформи між військовим командуванням і урядом, а її активна фаза має розпочатися вже в червні 2026 року.

    За словами глави держави, нова модель фінансового забезпечення армії базуватиметься на принципі справедливості, який передбачає диференційований підхід до виплат. Йдеться про те, що рівень грошового забезпечення буде безпосередньо залежати від реального внеску військовослужбовця: участі в бойових діях, складності виконуваних завдань, досвіду та ефективності. Таким чином держава прагне відійти від формального підходу до нарахування зарплат і створити систему мотивації, яка враховує реальні ризики та навантаження.

    У межах реформи визначено базові орієнтири: мінімальний рівень грошового забезпечення для військових, які перебувають у тилових підрозділах, має становити не менше 30 тисяч гривень. Водночас для тих, хто виконує бойові завдання на передовій, виплати будуть значно вищими — у кілька разів. Найбільші зміни торкнуться саме піхотинців, адже ця категорія військових несе одне з найвищих навантажень на фронті.

    Президент наголосив, що для піхоти розробляється окремий формат контрактів, який передбачає виплати в діапазоні від 250 до 400 тисяч гривень. Розмір винагороди залежатиме від інтенсивності бойових дій, складності операцій та досягнутих результатів. Такий підхід має не лише підвищити соціальний захист військових, а й посилити мотивацію до служби в найбільш складних підрозділах.

    Крім того, реформа охоплює і командний склад. За словами Зеленського, українські офіцери, бойові сержанти та командири мають отримати «достойний і відчутно підвищений» рівень оплати. Це пояснюється тим, що саме від якості управління на полі бою часто залежить не лише успіх операцій, а й життя військових. Таким чином держава намагається закласти баланс між відповідальністю та винагородою.

    Очікується, що вже у травні будуть узгоджені всі деталі реформи, включно з механізмами фінансування, а перші практичні результати мають з’явитися в червні. Зокрема, йдеться про початок виплат за новими принципами та запуск оновленої системи контрактів.

    Реформа грошового забезпечення є частиною ширших змін у Збройних силах України. Раніше в Міністерстві оборони заявляли про підготовку нових підходів до мобілізації, а також змін у питаннях проходження служби, зокрема щодо термінів перебування в бойових підрозділах і умов ротації. Особливу увагу приділяють саме штурмовим підрозділам і піхоті, які відіграють ключову роль у сучасній війні.

    Експерти зазначають, що підвищення виплат є не лише соціальним, а й стратегічним кроком. В умовах тривалої війни держава змушена конкурувати за людський ресурс, адже мотивація військових стає одним із ключових факторів обороноздатності. Збільшення грошового забезпечення може допомогти залучити нових добровольців, утримати досвідчених бійців і знизити ризики кадрового дефіциту.

    Водночас важливим залишається питання фінансової стійкості таких змін. Реалізація реформи вимагатиме значних бюджетних ресурсів, і значною мірою залежатиме від міжнародної фінансової підтримки України. Проте в умовах війни інвестиції в оборону залишаються пріоритетом для держави.

    Окремо варто відзначити, що новий підхід до оплати праці військових фактично формує нову модель армії — більш професійну, мотивовану та орієнтовану на результат. Якщо реформа буде реалізована в повному обсязі, вона може стати однією з наймасштабніших трансформацій Збройних сил за останні роки.

    Оголошені зміни свідчать про перехід до нової фази розвитку української армії, де ключовими стають не лише технології та озброєння, а й люди — їхня мотивація, підготовка та соціальний захист. І саме від того, наскільки ефективно буде впроваджена ця реформа, значною мірою залежатиме здатність України протистояти викликам війни у довгостроковій перспективі.

  • Реформа служби в армії: Федоров анонсував масштабні зміни у Силах оборони України

    Реформа служби в армії: Федоров анонсував масштабні зміни у Силах оборони України

    Міністерство оборони України готує комплексну реформу умов служби та набору до війська, яка має суттєво змінити підходи до рекрутингу, мотивації та проходження служби. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров, підбиваючи підсумки перших трьох місяців роботи на посаді. За його словами, вже найближчим часом можуть стартувати перші етапи трансформації, адже 10 із 30 запланованих проєктів майже готові до запуску.

    Федоров наголосив, що ключове завдання, поставлене президентом Володимир Зеленський, — максимально швидко модернізувати систему оборони так, щоб це допомогло ефективніше стримувати ворога як на полі бою, так і в економічному вимірі. Йдеться не лише про технічне посилення армії, а й про зміну самої логіки служби — від застарілих процедур до більш гнучкої, сучасної та людиноцентричної моделі.

    Одним із центральних елементів реформи стане трансформація рекрутингу. Очікується, що нові підходи дозволять залучати більше військовослужбовців на контрактній основі, зменшуючи залежність від примусових механізмів мобілізації. У фокусі — підвищення прозорості процесів, створення зрозумілих умов служби та покращення комунікації між державою і громадянами.

    Хоча деталі перших 10 проєктів поки що не розкриваються, експерти припускають, що йдеться про зміни у системі відбору, цифровізацію процесів, нові формати контрактів, а також покращення соціального забезпечення військових. Зокрема, може бути розширено можливості вибору підрозділів, спеціальностей та умов служби, що дозволить більш ефективно використовувати потенціал кожного добровольця.

    Реформа відбувається на тлі активних дискусій щодо мобілізаційної політики. У Верховній Раді вже готуються зміни до законодавства, які передбачають поступове коригування існуючих процедур. Народний депутат Федір Веніславський раніше заявляв, що нова модель має зробити акцент саме на добровільному залученні громадян до служби.

    Водночас питання ефективності мобілізації залишається актуальним. Головнокомандувач Олександр Сирський оцінював її на рівні 6–7 балів із 10, що свідчить про наявність системних проблем і необхідність змін. Серед викликів — нерівномірне навантаження, бюрократичні складнощі та суспільна напруга навколо роботи територіальних центрів комплектування.

    Про потребу змін у підходах до мобілізації говорять і військові. Зокрема, командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді підкреслював, що силові методи набору є неприйнятними і можуть негативно впливати на довіру до армії. Натомість, на його думку, необхідно створювати умови, за яких люди самі будуть зацікавлені долучатися до оборони країни.

    Реформа, яку анонсував Федоров, може стати відповіддю саме на ці виклики. Вона має не лише оптимізувати процеси, а й змінити сприйняття служби в армії — зробити її більш зрозумілою, передбачуваною та привабливою. У сучасних умовах війни це критично важливо, адже людський ресурс залишається одним із ключових факторів обороноздатності.

    Окремий акцент, імовірно, буде зроблено на цифрових інструментах. Україна вже активно впроваджує технологічні рішення в державному управлінні, і сектор оборони не є винятком. Автоматизація обліку, електронні кабінети, онлайн-рекрутинг і прозорі бази даних можуть суттєво спростити взаємодію між військовими структурами та громадянами.

    Важливо, що реформа відбувається паралельно з іншими змінами в секторі безпеки — розвитком дронових підрозділів, інтеграцією нових технологій та посиленням оборонно-промислового комплексу. У комплексі це формує нову модель української армії — більш гнучку, технологічну та адаптовану до сучасної війни.

    Попри те, що конкретні механізми ще не оприлюднені, сам факт підготовки масштабної трансформації свідчить про стратегічний підхід до реформування оборонної сфери. Найближчі місяці можуть стати визначальними для впровадження нових правил гри, які вплинуть як на військових, так і на цивільних громадян.

    Ініціатива Міноборони є спробою не лише вирішити поточні проблеми, а й закласти основу для довгострокових змін у системі оборони України. Якщо реформа буде реалізована ефективно, вона може суттєво підвищити боєздатність армії та зміцнити довіру суспільства до військових інституцій.