Golosnovinua.com

Позначка: реформи

  • Велике перезавантаження «Укрпошти»: Кабмін затвердив новий склад наглядової ради з іноземними топменеджерами та експосадовцем НБУ

    Велике перезавантаження «Укрпошти»: Кабмін затвердив новий склад наглядової ради з іноземними топменеджерами та експосадовцем НБУ

    Кабінет міністрів України офіційно дав зелене світло масштабному оновленню корпоративного управління національного поштового оператора. За результатами відкритого конкурсного відбору уряд затвердив новий склад наглядової ради АТ «Укрпошта», зробивши ставку на залучення міжнародної експертизи та посилення фінансового контролю. До оновленого органу увійшли п’ятеро фахівців, серед яких четверо незалежних членів та один представник від держави.

    Левову частку місць у наглядовій раді отримали експерти з міжнародним бекграундом. Зокрема, незалежною членкинею стала литовська управліниця Юрате Станісаускієне, яка приносить до державної компанії потужний досвід роботи у таких світових гігантах як Amazon, UPS, Western Union та Aurika. Разом із нею незалежні крісла зайняли іноземні фахівці Ніл Генрі Ешворт і Арту Хьялмар Алексі Холлмерус, а також український топменеджер Олег Тимків, який обіймає посаду директора з розвитку бізнесу в авторитетній аудиторській фірмі «Моор Стівенс». Залучення фахівців такого калібру має допомогти державній пошті оптимізувати логістичні процеси та успішно конкурувати на жорсткому ринку доставки.

    Інтереси держави в оновленій наглядовій раді довірили захищати відомому економісту та фінансовому експерту Євгену Дубогризу. Колишній співробітник Національного банку України, що має глибоку експертизу в питаннях банківського нагляду та розвитку фінансового сектору, відповідатиме за стратегічну стабільність компанії. Таке кадрове рішення свідчить про намір уряду не лише покращити поштові сервіси, але й посилити фінансову дисципліну та прозорість одного з найбільших державних підприємств країни.

  • «Шлях до Євросоюзу з урахуванням війни: Брюссель готує для України спеціальну дорожню карту»

    «Шлях до Євросоюзу з урахуванням війни: Брюссель готує для України спеціальну дорожню карту»

    Європейський Союз готує до офіційного представлення орієнтовні дорожні карти для чотирьох держав-кандидаток, які демонструють найбільший прогрес на шляху до євроінтеграції. До цього переліку увійшли Україна, Молдова, Чорногорія та Албанія. Водночас документ, розроблений для Києва, матиме принципові відмінності через безпрецедентні виклики та масштабні руйнування, спричинені повномасштабною російською агресією.

    Як заявила єврокомісар з питань розширення Марта Кос, презентація стратегічних документів запланована на 28 жовтня. Головна мета цих дорожніх карт полягає в тому, щоб допомогти державам-кандидаткам зберегти високий темп реформ, забезпечити більшу передбачуваність переговорного процесу та чітко визначити проміжні завдання і строки. При цьому єврокомісар наголосила, що фундаментальний принцип євроінтеграції залишається незмінним: просування до членства в ЄС і надалі базуватиметься виключно на власних заслугах та індивідуальних досягненнях кожної країни.

    Коментуючи особливості українського кейса, Марта Кос підкреслила, що ситуація в Україні кардинально відрізняється від інших кандидатів через триваючу війну. Саме тому робота над українською дорожньою картою вимагає комплексного підходу та адаптації багатьох процедурних етапів. Наразі технічні переговори проходять у кілька послідовних кроків: відкриття переговорних кластерів, виконання проміжних індикаторів та поступове закриття окремих переговорних розділів. У Брюсселі запевняють, що під час підготовки документа обов’язково враховуватимуть те, як наслідки війни будуть юридично відображені в майбутньому договорі про вступ.

    Єврокомісар висловила щиру надію на те, що бойові дії в Україні завершаться якнайшвидше, а також віддала належне стійкості українського суспільства. На її переконання, нині Україна демонструє унікальний приклад того, як держава змушена працювати одночасно у трьох надскладних напрямках: вести екзистенційну боротьбу за своє виживание, продовжувати глибокі внутрішні реформи та неухильно виконувати всі критерії для повної інтеграції до спільноти європейських націй.

  • Мільярдні транші в обмін на реформи: ЄС готовий виділити Україні до 34 мільярдів євро

    Мільярдні транші в обмін на реформи: ЄС готовий виділити Україні до 34 мільярдів євро

    Європейський Союз розглядає можливість надати Україні масштабну фінансову допомогу в розмірі до 34 мільярдів євро до кінця поточного року. Цей пакет повністю покриває поточний дефіцит державного бюджету України, який оцінюється у 29 мільярдів євро.

    Проте виділення коштів прив’язане до виконання низки принципових умов, спрямованих на зміцнення антикорупційної інфраструктури та незалежності судової системи.

    Головні умови Європейського Союзу для отримання фінансування:

    • Реформа Державного бюро розслідувань (ГБР): Проведення глибокої реструктуризації відомства та організація прозорого конкурсного відбору на посаду нового директора ДБР.
    • Обмеження ручного управління прокуратурою: Позбавлення президента можливості в ручному режимі призначати та звільняти генерального прокурора для забезпечення незалежності відомства.
    • Незалежна експертиза для антикорупційних органів: Створення інституційно незалежної судової експертизи спеціально для потреб НАБУ та САП.
    • Міжнародний контроль у судовій реформі: Збереження обов’язкової участі міжнародних експертів у процедурах добору та оцінювання українських суддів.

     

  • Бюджет виживання: Україна зрізала дефіцит на $7 млрд, але критично потребує підтримки Заходу

    Бюджет виживання: Україна зрізала дефіцит на $7 млрд, але критично потребує підтримки Заходу

    Уряд України запровадив жорсткі заходи економії, що дозволило зменшити фінансовий дефіцит державного бюджету з 27 до 20 мільярдів доларів. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, секвестр торкнувся насамперед проєктів з ремонту автошляхів та фінансування культурної сфери. Головним критерієм під час перерозподілу ресурсів стала обороноздатність — фінансування Збройних Сил та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям залишаються абсолютно недоторканними. Урядовці керуються єдиним принципом пріоритетності видатків: чи допоможуть вони державі фізично вижити в умовах жорстокого протистояння.

    Попри масштабну внутрішню оптимізацію, питання покриття решти дефіциту залишається відкритим, що несе пряму загрозу для стабільності оборонного відомства та своєчасності постачання життєво необхідних озброєнь. Нещодавня військова ескалація з боку Російської Федерації надає пошуку зовнішнього фінансування критичної терміновості. Як наголосив очільник уряду, ці 20 мільярдів доларів не є новим запитом на додаткові кошти, а лише незакритою частиною загального річного кошторису воєнних витрат обсягом 155 мільярдів доларів, про який Київ інформував партнерів ще на початку року.

    Для запобігання фінансовому колапсу Київ веде напружені переговори з Європейською комісією, Міжнародним валютним фондом та ключовими країнами-союзниками. Європейські посадовці наразі остаточно верифікують розміри бюджетного дефіциту та закликають українську владу пришвидшити впровадження структурних реформ, що дозволить розблокувати пакет макрофінансової допомоги обсягом близько 20 мільярдів євро. Практичні кроки для закриття фінансової діри та синхронізації зусиль обговорюватимуться цього вівторка у Брюсселі під час чергового засідання Платформи донорів для України за участю міжнародних фінансових інституцій.

     

  • Гроші й санкції розпалили суперечку: що сталося на «напруженій» зустрічі Зеленського і фон дер Ляєн

    Гроші й санкції розпалили суперечку: що сталося на «напруженій» зустрічі Зеленського і фон дер Ляєн

    Президент України Володимир Зеленський і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провели у Нью-Йорку переговори, які, за даними Bloomberg, виявилися значно напруженішими, ніж це випливало з офіційних повідомлень сторін. Головними темами стали майбутнє фінансування України, виконання реформ, необхідних для отримання допомоги, а також рішення ЄС послабити персональні санкції щодо кількох російських бізнесменів.

    Зустріч відбулася 22 вересня на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. Офіційно Офіс президента України повідомив, що Зеленський і фон дер Ляєн детально обговорили фінансову стійкість держави у 2026 та 2027 роках. Президент подякував Європейському Союзу за рішення щодо позики на €90 млрд і заявив, що Україна виконує пов’язані з нею зобов’язання, щоб максимально перекрити бюджетний дефіцит. Сторони також домовилися шукати додаткові джерела фінансування.

    Однак, за інформацією Bloomberg, за закритими дверима розмова була складнішою.

    Джерела агентства стверджують, що європейська сторона дала зрозуміти: для подальшого нарощування бюджетної підтримки Київ має показати додатковий прогрес у виконанні реформ. Йдеться, зокрема, про законодавство, спрямоване на скорочення тіньової економіки, збільшення податкових надходжень та наближення українських правил до стандартів ЄС.

    Подібний сигнал прозвучав і публічно.

    Після зустрічі фон дер Ляєн заявила, що Європа планує збільшувати підтримку української оборони, а розширення бюджетної допомоги пов’язуватиметься з просуванням реформ у Верховній Раді. Офіційний Київ також визнає необхідність виконання законодавчих зобов’язань перед партнерами.

    Цю тему Зеленський того ж дня обговорював і з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою. Президент повідомив, що Верховна Рада вже ухвалила частину необхідних рішень, а решту законів, потрібних для отримання фінансової підтримки, планують проголосувати до кінця року. МВФ, за словами Зеленського, допомагатиме Україні шукати частину коштів, необхідних для фінансової стійкості у 2027 році.

    Київ потребує додаткових грошей

    Фінансове питання стало особливо гострим через великий дефіцит українського бюджету та зростання оборонних витрат.

    Європейський пакет на €90 млрд уже є одним із ключових джерел підтримки України. Однак ще наприкінці серпня європейські посадовці говорили, що не мають остаточних цифр щодо всіх потреб українського бюджету у 2027 році й хочуть спершу зрозуміти точний масштаб фінансового розриву. Про це раніше писала «Ненька інфо». «Брюссель чекає на цифри: ЄС досі не визначився з додатковими мільярдами для України на 2027 рік» — Ненька інфо

    На початку вересня частина країн ЄС уже висловлювала готовність підтримати дострокове виділення Україні частини коштів із кредиту на €90 млрд, які спочатку були заплановані на наступний рік. Ці гроші Київ прагне використати передусім для закриття оборонних і бюджетних потреб та підготовки до зими. «Рятівний транш на випередження: країни ЄС готові достроково виділити Україні мільярди на оборону та підготовку до зими» — Ненька інфо

    Зеленський ще 17 вересня обговорював із фон дер Ляєн саме проблему фінансування української оборони. Тоді сторони також говорили про можливість використання залишків коштів програми SAFE для спільних оборонних проєктів України та Євросоюзу.

    Друга причина напруги — санкції

    Не менш гострим питанням стали санкції проти Росії.

    Українська сторона була незадоволена рішенням Євросоюзу виключити із санкційного списку російських мільярдерів Алішера Усманова і Михаїла Фрідмана.

    Після зустрічі Зеленський публічно назвав сигнали про зняття обмежень із окремих російських олігархів «самовбивчими та контрпродуктивними». Він наголосив, що на тлі продовження російських атак послаблення санкцій, на його думку, суперечить самій логіці тиску на Москву.

    Україна порушувала цю тему й під час інших зустрічей у Нью-Йорку. На переговорах із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен Зеленський заявив, що кожна особа у санкційному списку опинилася там через конкретні дії або зв’язки, пов’язані з російською агресією, і закликав Європу не послаблювати тиск.

    Суперечка навколо Усманова і Фрідмана протягом кількох днів фактично блокувала продовження великого санкційного режиму ЄС.

    «Ненька інфо» раніше писала, що Латвія виступала проти компромісу, який передбачав виключення двох російських бізнесменів зі списку. «Принциповий ляпас олігархічним лобістам: як Латвія зірвала кулуарний план Франції та Словаччини щодо амністії путінських гаманців» — Ненька інфо

    Ще один матеріал «Ненька інфо» описував ситуацію як дипломатичний глухий кут: через суперечки навколо російських олігархів ЄС не зміг одразу завершити процедуру продовження санкцій.

    У підсумку Євросоюз зберіг широкий санкційний режим, але Усманов і Фрідман із персонального списку були виключені.

    Зеленський турбується і про зиму

    За даними Bloomberg, українська сторона також наголошувала на ризиках подальшої російської ескалації протягом зими.

    Однією з головних проблем залишається обмежена кількість засобів ППО та ракет-перехоплювачів. Саме тому Зеленський у Нью-Йорку проводив окремі переговори про посилення протиповітряної оборони.

    На зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном сторони обговорювали додаткові системи SAMP/T і ракети до них. Київ і Париж також працюють над перспективою виробництва таких систем і боєприпасів в Україні та спільною антибалістичною програмою FREYJA.

    Тема ППО напряму пов’язана з фінансуванням. Чим більше коштів Україна зможе спрямувати на оборонні закупівлі та власне виробництво, тим більші можливості матиме для захисту енергетики й міст від ударів РФ.

    Що насправді відомо про «напружену розмову»

    Офіційні заяви Зеленського та фон дер Ляєн після зустрічі були дипломатичними й не містили згадок про конфлікт.

    Офіс президента заявив про домовленість спільно працювати над новими джерелами фінансування та додатковими санкціями проти Росії.

    Фон дер Ляєн, зі свого боку, наголосила на продовженні оборонної підтримки України та необхідності реформ для подальшої бюджетної допомоги.

    Водночас публічні заяви сторін підтверджують самі предмети суперечки: Київ справді потребує додаткового фінансування, Брюссель справді очікує подальших реформ, а Зеленський відкрито критикує рішення щодо російських олігархів.

    Саме тому зустріч у Нью-Йорку стала показовою для нового етапу відносин України та ЄС: Київ прагне швидших фінансових і військових рішень на тлі російських атак, тоді як Брюссель дедалі чіткіше прив’язує частину подальшої бюджетної допомоги до виконання конкретних внутрішніх зобов’язань.

  • Оборона, бізнес та ЄС: уряд презентував план роботи на найближчий період

    Оборона, бізнес та ЄС: уряд презентував план роботи на найближчий період

    В Україні презентували проєкт програми діяльності уряду, який визначає ключові завдання та пріоритети Кабінету міністрів. Серед основних напрямів — посилення обороноздатності та стійкості держави, підтримка громадян і бізнесу, а також прискорення процесу європейської інтеграції України.

    Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

    Проєкт програми Кабінет міністрів разом із міністрами представив під час засідання Ради коаліції. Документ має визначити основні напрями роботи уряду та конкретні завдання, які він планує реалізовувати.

    Одним із ключових пріоритетів у програмі визначено посилення оборони та стійкості держави. Уряд планує зосередитися на забезпеченні потреб Сил оборони, зміцненні спроможності держави протистояти російській агресії та забезпеченні необхідних ресурсів для функціонування країни в умовах війни.

    Окремий блок стосується підтримки українських громадян і бізнесу. Уряд планує створювати умови для збереження економічної активності, підтримувати підприємців та забезпечувати функціонування критично важливих сфер економіки.

    Ще одним стратегічним напрямом визначено прискорення євроінтеграції. Йдеться про продовження реформ та виконання завдань, необхідних для подальшого зближення України з Європейським Союзом.

    За словами Корецького, основними принципами роботи уряду мають стати ефективність, оперативність ухвалення рішень та відповідальність членів Кабміну за конкретний результат перед парламентом і суспільством.

    Прем’єр-міністр зазначив, що під час підготовки документа уряд опрацював пропозиції народних депутатів. Представлений на засіданні Ради коаліції проєкт ще не є остаточною версією програми.

    Після врахування зауважень і пропозицій, які пролунали під час обговорення з парламентською коаліцією, документ мають доопрацювати. Після цього його планують затвердити на засіданні Кабінету міністрів.

    Фінальну версію програми уряд має представити на розгляд Верховної Ради. Таким чином, парламент отримає можливість оцінити запропоновані Кабміном пріоритети та завдання його подальшої роботи.

    Одним із найбільш нагальних питань для уряду залишається фінансування оборони. Раніше Корецький повідомляв, що Кабінет міністрів шукає додаткові ресурси для забезпечення повного фінансування армії до кінця року.

    Частину необхідних коштів, за словами прем’єра, планують залучити за підтримки міжнародних партнерів. В умовах повномасштабної війни забезпечення стабільного фінансування Сил оборони залишається одним із головних завдань держави.

    Водночас уряд працює і над заходами для підтримки бізнесу в умовах постійних атак по українській інфраструктурі. Зокрема, влада планує забезпечити підприємствам пріоритетний доступ до приміщень, які можна використовувати для розосередження складських запасів.

    Такий механізм має допомогти бізнесу зменшити ризики втрати товарів та матеріальних ресурсів унаслідок російських ударів по окремих об’єктах. Уряд уже визначив термін, до якого має бути сформований перелік відповідних приміщень.

    Таким чином, представлений проєкт програми діяльності Кабміну охоплює одразу кілька ключових для України напрямів — оборону, економічну стійкість, підтримку громадян та бізнесу і подальшу інтеграцію з Європейським Союзом.

    Остаточний зміст програми може змінитися після врахування пропозицій депутатів та її доопрацювання урядом. Після затвердження Кабміном документ має бути переданий до Верховної Ради.

     

  • Німеччина хоче отримати пояснення щодо кадрових змін у ЗСУ

    Німеччина хоче отримати пояснення щодо кадрових змін у ЗСУ

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що найближчим часом планує обговорити з виконувачем обов’язків міністра закордонних справ України Андрієм Сибігою останні кадрові зміни у вищому військовому керівництві держави. За словами очільника німецької дипломатії, Берлін прагне краще розуміти рішення української влади, оскільки залишається одним із ключових партнерів України. Про це повідомляє dpa через портал web.de.

    Виступаючи під час пресконференції в столиці Нігерії Абуджі, Йоганн Вадефуль наголосив, що має намір порушити під час розмови не лише питання кадрових рішень, а й загальну безпекову ситуацію в Україні. Він підкреслив, що Німеччина продовжує надавати Києву масштабну політичну, фінансову, економічну та військову підтримку, тому зацікавлена в розумінні процесів, які відбуваються всередині українських державних інституцій.

    «Німеччина є — і залишатиметься — одним із найбільших прихильників України політично, економічно та фінансово. Тому ми, звісно, вкрай зацікавлені знати, що саме там відбувається», — заявив глава МЗС Німеччини.

    Водночас Вадефуль висловив упевненість, що рішення, ухвалені українським керівництвом, матимуть зрозуміле пояснення для міжнародних партнерів, а курс на проведення реформ в Україні буде збережений.

    Заява німецького міністра пролунала на тлі масштабних кадрових змін у секторі безпеки та оборони України. Після відставки уряду Юлії Свириденко, яку Верховна Рада підтримала 14 липня, свої посади залишили й окремі високопосадовці. Згодом стало відомо про конфлікт між колишнім міністром оборони Федоровим і тодішнім головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. Президент Володимир Зеленський назвав цей конфлікт однією з причин кадрового рішення щодо міністра оборони.

    Сам Сирський публічно заявив, що не був обізнаний про існування такого конфлікту, хоча визнав, що у своїй роботі іноді дотримується жорсткого стилю керівництва.

    Кадрові перестановки викликали широкий суспільний резонанс. У Києві та низці інших українських міст уже кілька днів тривають акції протесту, учасники яких виступають проти звільнення Федорова та водночас закликають до відставки Сирського. На цьому тлі президент України провів серію зустрічей із керівництвом Збройних сил, зокрема з командувачем Об’єднаних сил Михайлом Драпатим.

    За інформацією Bloomberg, українська влада розглядала понад десять кандидатур на посаду головнокомандувача ЗСУ, а одним із головних претендентів вважався саме Драпатий. Зрештою 22 липня президент Володимир Зеленський офіційно призначив його новим головнокомандувачем Збройних сил України.

    У Берліні підкреслюють, що кадрові зміни в українському військовому керівництві не впливають на стратегічну підтримку України з боку Німеччини. Водночас німецька сторона прагне отримати безпосередні роз’яснення від українського керівництва щодо причин ухвалених рішень та їхнього впливу на подальше реформування сектору оборони і безпеки.

  • Корупційні ризики післявоєнної реконструкції та історичні уроки контролю над допомогою після війн

    Корупційні ризики післявоєнної реконструкції та історичні уроки контролю над допомогою після війн

    Після війни Україна зіткнеться з викликом, який визначить її майбутнє набагато сильніше, ніж обсяг отриманих репарацій. Йдеться не тільки про покарання тих, хто наживався на державних коштах під час відбудови. Найсерйозніша загроза — поява нової групи впливових людей, які зможуть побудувати свої статки саме на відновленні країни, використовуючи мільярди, що надійдуть від міжнародних партнерів і заморожених російських активів.

    Міжнародний досвід післяконфліктного відновлення — від Іраку до Афганістану — показує, що слабкі інституції, недостатній контроль і корупція можуть призводити до масштабних втрат міжнародної допомоги та істотно знижувати ефективність відбудови. Для України ці ризики особливо високі, адже потреби у відновленні, за оцінкою Світового банку, вже сягають 524 млрд доларів. Величезні гроші, порівнянні з кількома повноцінними державними бюджетами.

    Перемогою стане не кількість гучних арештів і кримінальних справ. Справжнім успіхом буде створення такої системи управління, де чесна робота та прозорі рішення даватимуть більший результат, ніж будь-які схеми. Потрібно зробити так, щоб красти стало важко, ризиковано і економічно невигідно. Без цього навіть масштабна міжнародна допомога ризикує перетворитися на черговий ресурс для збагачення вузького кола осіб.

    Обумовленість міжнародної допомоги та конкретні орієнтири реформ Ukraine Facility

    Мільярди євро міжнародної допомоги надходять уже сьогодні, однак без чіткої прив’язки до результатів реформ існує ризик, що ці кошти будуть використані неефективно, а самі реформи втратять темп після отримання чергових траншів.

    Саме на цьому принципі побудована програма Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 роки. Її фінансування здійснюється за принципом «гроші в обмін на реформи»: кожен транш залежить від виконання погоджених індикаторів і реформаторських кроків. У своїх оцінках Європейська комісія відзначає прогрес України у впровадженні реформ, водночас наголошуючи на необхідності подальшого зміцнення антикорупційної політики, фінансового контролю, системи державних закупівель і механізмів захисту фінансових інтересів Європейського Союзу. Серед пріоритетів також — розроблення та ухвалення нової Антикорупційної стратегії і Державної антикорупційної програми на 2026–2030 роки.

    Цей підхід суттєво відрізняється від більшості історичних програм післявоєнної допомоги. Якщо План Маршалла чи міжнародні програми відновлення Боснії переважно пов’язували фінансування з макроекономічною стабільністю або загальними інституційними реформами, то Ukraine Facility використовує значно точніший механізм. Виділення коштів напряму залежить від виконання конкретних реформ у сферах боротьби з корупцією, управління державними фінансами та верховенства права. Причому цей механізм працює не після завершення війни, а вже під час повномасштабного конфлікту.

    Попри відчутний прогрес, залишаються й суттєві обмеження. Частина законодавчих змін, необхідних для посилення аудиту використання коштів ЄС та захисту фінансових інтересів Європейського Союзу, досі перебуває на етапі впровадження. Виконання цих реформ залишається важливою умовою подальшої реалізації механізму Ukraine Facility та зміцнення довіри міжнародних партнерів. Європейська комісія наголошує, що Україна має продовжувати системне зміцнення антикорупційної політики та інституцій.

    Для України принцип умовності міжнародної допомоги є не обмеженням, а інструментом прискорення реформ. Саме він стимулює ухвалення рішень, які роками відкладалися: посилення антикорупційної політики, розширення повноважень органів фінансового контролю, зміцнення незалежності антикорупційних інституцій та підвищення прозорості державного управління. А відкритий звіт про виконання кожного індикатора стає не лише умовою отримання коштів, а й механізмом підзвітності перед українським суспільством і міжнародними партнерами.

    Кейси воєнної корупції, які показали межі та можливості системи

    Лише за першу половину 2025 року НАБУ зареєструвало 370 нових кримінальних проваджень, повідомило про підозру 115 особам та забезпечило скерування до суду 69 обвинувальних актів. Але за цією статистикою стоять конкретні історії, які демонструють як можливості, так і обмеження антикорупційної системи України.

    Одним із найрезонансніших епізодів стала справа про розкрадання коштів під час закупівель продуктів харчування для Збройних сил. Слідство встановило схему, за якою окремі постачальники маніпулювали цінами на продукти в межах каталогу, завищуючи вартість найбільш затребуваних позицій і занижуючи ціни на товари, які майже не закуповувалися. Скандал навколо так званих «яєць по 17 гривень» став символом того, наскільки швидко війна може створювати можливості для зловживань навіть у критично важливих закупівлях. Після початку розслідування та суспільного резонансу Міністерство оборони змінило порядок закупівель і запровадило окремі пілотні проєкти.

    Інший показовий кейс стосувався закупівель комплектуючих для динамічного захисту бронетехніки ЗСУ. За даними НАБУ і САП, у 2022 році посадовці державного підприємства організували закупівлю через підконтрольні компанії за майже втричі завищеними цінами. За версією слідства, це завдало державі збитків на понад 102 млн грн. Учасникам схеми повідомили про підозру.

    Не менш показовою стала справа в «Енергоатомі», де детективи НАБУ і прокурори САП викрили схему заволодіння коштами під час закупівлі обладнання для АТ «НАЕК «Енергоатом». За версією слідства, збитки державному підприємству перевищили 170 млн грн. Енергетика залишається одним із найризикованіших секторів не лише через великі бюджети, а й через стратегічне значення для країни. Саме тому будь-які корупційні схеми тут безпосередньо впливають на стійкість держави.

    Ще один напрямок — оборонні закупівлі. У 2025 році міжнародний центр журналістських розслідувань OCCRP оприлюднив матеріали про схему, пов’язану із закупівлями для армії приблизно на 17 млн доларів. Розслідування показало, що навіть під час повномасштабної війни міжнародні журналістські розслідування залишаються одним із важливих інструментів виявлення корупційних ризиків.

    Саме тут проявляється головна відмінність сучасної України від більшості післявоєнних держав XX століття. У Боснії чи Іраку значна частина масштабних схем ставала відомою лише через роки після завершення конфлікту. В Україні ж дедалі більше проваджень відкриваються ще під час війни.

    Втім, головна проблема залишається незмінною. Відкриття кримінального провадження ще не означає вирок. Найскладнішими залишаються саме справи, пов’язані з обороною, енергетикою та майбутньою відбудовою — там, де ставки найвищі, а політичний і фінансовий тиск найбільший. Для міжнародних партнерів це теж принципове питання. Європейський Союз дедалі частіше оцінює не кількість відкритих справ, а те, скільки з них завершуються реальними рішеннями суду та поверненням коштів державі.

    Реформи, які змінили долю цілих країн

    У більшості країн після війни корупція не зникає автоматично. Навпаки, саме період відновлення часто стає моментом, коли формуються нові групи впливу, які отримують контроль над державними коштами, землею та великими інфраструктурними проєктами. Але історія знає і протилежні приклади. Деякі держави використали післякризовий момент не просто для відбудови, а для демонтажу старої системи управління.

    Один із найвідоміших прикладів — Сінгапур. У 1960–1970-х роках країна, яка щойно отримала незалежність, мала типові для багатьох молодих держав проблеми: слабкі інституції, корупцію в держапараті, низькі доходи та залежність від зовнішньої торгівлі. Перший прем’єр-міністр Lee Kuan Yew зробив боротьбу з корупцією не окремою реформою, а фундаментом державної моделі.

    Його підхід був жорстким: чиновник мав отримувати достатньо, щоб держава могла вимагати від нього професійності, але водночас будь-яке зловживання мало каратися незалежно від посади. Лі Куан Ю пояснював цю логіку так: «Якщо ви хочете перемогти корупцію, ви повинні бути готові посадити своїх друзів і родичів». Сенс цієї політики полягав у тому, що антикорупція мала бути не інструментом боротьби з політичними опонентами, а правилом, яке працює проти власної системи.

    Ключову роль отримало Corrupt Practices Investigation Bureau — агентство, яке отримало широкі повноваження щодо розслідувань навіть проти високопоставлених чиновників. Важливо, що Сінгапур не обмежився покараннями. Він змінив саму мотивацію державного апарату: поступово зробив оплату праці державних службовців конкурентною із приватним сектором, де корупція стала не способом заробітку, а ризиком втратити все.

    Схожий процес відбувся і в Південній Кореї. Після Корейської війни країна була однією з найбідніших у світі. На початку 1960-х років її ВВП на душу населення становив менш як 100 доларів США, однак уже за кілька десятиліть Південна Корея перетворилася на одну з провідних технологічних економік світу.

    Колишній президент Південної Кореї Кім Йон Сам після приходу до влади у 1993 році розпочав масштабні реформи державного управління та боротьби з корупцією. Його уряд запровадив систему обов’язкового декларування майна високопосадовців, а також реформу фінансової системи, яка ліквідувала можливість використання анонімних банківських рахунків. Ці кроки суттєво підвищили прозорість державного управління та ускладнили приховування незаконних доходів.

    Досвід Сінгапуру показує, що перемогти корупцію неможливо лише через переслідування окремих людей, потрібно зробити саму систему такою, де корупційна модель перестає бути вигідною. Досвід Південної Кореї показує інше, навіть країна з глибоко вкоріненими зв’язками між політикою і бізнесом може змінитися, якщо реформи стають частиною довгострокової державної стратегії.

    Система контролю за коштами відбудови в режимі реального часу

    Жодна антикорупційна система не працює лише завдяки законам, цифровим платформам чи роботі правоохоронних органів. Навіть найкращі інструменти не здатні самостійно закрити всі ризики. Саме тому країни, які змогли суттєво знизити рівень корупції після криз, будували багаторівневу систему контролю, де державні інституції, громадянське суспільство та міжнародні партнери працювали одночасно.

    В Україні така модель вже формується. Громадська платформа Dozorro здійснює громадський моніторинг закупівель через систему ProZorro, допомагаючи виявляти ризики та порушення у державних тендерах. Transparency International Ukraine, міжнародна мережа журналістів-розслідувачів OCCRP та українські розслідувальні медіа регулярно аналізують закупівлі у сфері оборони та відбудови, тоді як Європейський Союз і міжнародні донори паралельно контролюють використання коштів через механізм Ukraine Facility.

    Попри це, українська система поки що залишається нерівномірною. У сфері оборони значна частина інформації закономірно залишається закритою з міркувань безпеки. Частина законодавчих змін, необхідних для повноцінної взаємодії з OLAF та захисту фінансових інтересів Європейського Союзу, досі не завершена, а далеко не всі резонансні справи швидко доходять до вироків. Контроль за відбудовою дедалі більше перетворюється не на роботу окремого органу, а на систему взаємної перевірки, де державні інституції, громадськість і міжнародні партнери постійно контролюють один одного.

    Колишній Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг неодноразово наголошував:«Ці реформи є необхідними для забезпечення безпеки й добробуту всіх українців, а також для наближення України до НАТО».

    Практична співпраця Альянсу також демонструє цей підхід. Через програму Building Integrity НАТО безпосередньо пов’язує ефективність підтримки з прозорістю управління оборонним сектором.

    Система контролю над грошима відновлення формується прямо зараз. І від того, чи буде вона побудована на прозорості, конкуренції та реальній відповідальності, залежить не тільки ефективність мільярдів, а й геополітична траєкторія України.

  • МВФ схвалив Україні новий транш на $690 мільйонів: гроші надійдуть після першого перегляду програми

    МВФ схвалив Україні новий транш на $690 мільйонів: гроші надійдуть після першого перегляду програми

    Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду завершила перший перегляд нової програми розширеного фінансування для України та схвалила виділення чергового траншу в розмірі близько 690 мільйонів доларів. Кошти мають стати доступними для України одразу після завершення передбачених процедур.

    Про рішення МВФ повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. Інформацію також офіційно підтвердив Міжнародний валютний фонд.

    Загальна сума фінансування сягне $2,2 мільярда

    Після надходження нового пакета загальний обсяг коштів, які Україна отримає від МВФ у межах чинної програми Extended Fund Facility, зросте приблизно до 2,2 мільярда доларів, або 1,6 мільярда спеціальних прав запозичення.

    Нова програма розширеного фінансування розрахована на 48 місяців. Її загальний обсяг становить близько 8,1 мільярда доларів. Вона має підтримувати макроекономічну та фінансову стабільність України в умовах повномасштабної війни, а також забезпечити проведення реформ, необхідних для післявоєнного відновлення та наближення країни до членства в Європейському Союзі.

    Перший транш за цією програмою Україна отримала після її затвердження у лютому 2026 року. Після нинішнього перегляду Фонд дозволив негайне виділення ще близько 690 мільйонів доларів.

    Корецький заявив, що всі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі, визначені програмою станом на кінець березня, були виконані. Уряд і представники МВФ також погодили оновлені строки реалізації окремих структурних реформ та додаткові заходи, необхідні для подальшого виконання програми.

    Прем’єр наголосив, що Кабінет Міністрів планує прискорити впровадження змін, узгоджених із міжнародними партнерами.

    МВФ визнав виконання фінансових показників, але побачив затримки реформ

    У своєму офіційному повідомленні МВФ оцінив виконання Україною програми як загалом задовільне. Всі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі на кінець березня були виконані.

    Водночас Фонд звернув увагу на уповільнення структурних реформ. Два контрольні показники, заплановані на перший квартал, були виконані із затримкою, а ще один — пропущено. Крім того, Україна не виконала цільовий показник чистих міжнародних резервів станом на кінець червня. У МВФ частково пов’язують це з наслідками загострення війни на Близькому Сході.

    Для збереження програми уряд погодився на коригувальні заходи, новий графік виконання реформ та додаткові політичні зобов’язання.

    Виконавчі директори МВФ застерегли Україну від відступу від реформ. Вони наголосили, що своєчасне виконання погоджених змін необхідне не лише для отримання наступних траншів, а й для збереження довіри міжнародних партнерів, підтримання макроекономічної стабільності та просування до членства в Євросоюзі.

    Яких реформ очікує МВФ

    Серед головних напрямів програми залишаються податкова та бюджетна політика, боротьба з корупцією, управління державними підприємствами, реформування енергетичного сектору, зміцнення фінансової системи та скорочення тіньової економіки.

    МВФ наголошує, що Україні необхідно посилювати мобілізацію внутрішніх доходів. Ідеться про боротьбу з ухиленням від сплати податків, зловживаннями спрощеною системою оподаткування, штучним поділом великих компаній на фізичних осіб-підприємців та прихованими трудовими відносинами.

    Серед узгоджених зобов’язань також названо скасування митного звільнення від сплати податку на додану вартість для окремих міжнародних посилок. На думку Фонду, це має закрити податкову прогалину та скоротити обсяги необов’язкового імпорту.

    Окремий блок реформ стосується міжнародного трансфертного ціноутворення. МВФ очікує, що Україна посилить правила, які не дозволятимуть компаніям використовувати різницю між податковими режимами для виведення прибутків або уникнення сплати податків у країні.

    Фонд також наполягає на продовженні інституційної реформи Бюро економічної безпеки та Державної митної служби. Ці органи мають відігравати ключову роль у боротьбі з контрабандою, тіньовою економікою і податковими порушеннями.

    МВФ заговорив про тарифи та енергетичний ринок

    Важливою частиною домовленостей залишається реформування енергетичного сектору. У МВФ заявили, що чинна система тарифів для населення та покладання спеціальних обов’язків на державні енергетичні компанії послаблюють їхнє фінансове становище.

    Через це компаніям може бракувати коштів на ремонт пошкоджених об’єктів, модернізацію мереж та інвестиції в нову інфраструктуру.

    Українська влада за технічної підтримки МВФ готує дорожню карту поступової лібералізації енергетичного ринку. Водночас перед переглядом тарифів мають бути створені дієві механізми соціального захисту вразливих домогосподарств.

    Лише після запровадження таких механізмів, як зазначає Фонд, тарифи для населення можуть поступово коригуватися відповідно до фінансового стану енергетичного сектору.

    Фонд погіршив прогноз зростання економіки України

    МВФ зазначив, що Україна змогла зберегти макроекономічну та фінансову стабільність, попри продовження російської агресії, атаки на критичну інфраструктуру та погіршення зовнішніх умов.

    Водночас економічний прогноз став слабшим. У 2026 році Фонд очікує зростання реального валового внутрішнього продукту України лише на 1–1,6%. Серед основних причин — продовження війни, посилення російських атак на інфраструктуру та негативні наслідки конфлікту на Близькому Сході.

    Середньорічну інфляцію у 2026 році МВФ прогнозує на рівні близько 8,9%, а інфляцію на кінець року — приблизно 10,5%. Державний борг, за оцінкою Фонду, може зрости до 111,8% ВВП.

    Водночас міжнародні резерви України за підсумками 2026 року можуть становити близько 65,5 мільярда доларів.

    МВФ закликав не втручатися в роботу НБУ

    Окремо представники Фонду наголосили на необхідності збереження незалежності Національного банку України.

    МВФ позитивно оцінив гнучкіший валютний курс, який допомагає економіці реагувати на зовнішні шоки та зберігати міжнародні резерви. Водночас подальше послаблення валютних обмежень має відбуватися обережно й залежати від економічних умов.

    Фонд також рекомендував Національному банку продовжувати політику, спрямовану на стримування інфляції та збереження стабільності банківської системи. Українські банки, за оцінкою МВФ, залишаються достатньо капіталізованими, ліквідними та забезпеченими резервами.

    Зовнішня допомога залишається критично важливою

    МВФ зазначив, що програма фінансування України залишається повністю забезпеченою як за базовим, так і за негативним сценарієм розвитку подій.

    Цьому сприяють гарантії міжнародних партнерів, кредитна програма Європейського Союзу на 90 мільярдів євро, механізм G7 Extraordinary Revenue Acceleration, який використовує доходи від заморожених російських активів, а також двостороння підтримка інших держав.

    Керівниця МВФ Крісталіна Георгієва наголосила, що Україна продовжує демонструвати стійкість в умовах руйнівної війни. Однак збереження фінансової стабільності потребуватиме обережної бюджетної політики, збільшення внутрішніх доходів, незалежності Національного банку, гнучкого валютного курсу та прискорення структурних реформ.

    Рішення про новий транш є позитивним сигналом для українського бюджету та міжнародних донорів. Водночас схвалені 690 мільйонів доларів супроводжуються чітким попередженням: наступні виплати залежатимуть від того, наскільки швидко уряд зможе надолужити затримки та виконати погоджені з МВФ реформи.

  • Президент Угорщини підписав закон про власну відставку

    Президент Угорщини підписав закон про власну відставку

    Президент Угорщини Тамаш Шуйок підписав конституційні зміни, які передбачають дострокове припинення його президентських повноважень. Таким чином глава держави затвердив реформу, що фактично призведе до його відставки ще до завершення п’ятирічного мандата, який мав тривати до 2029 року.

    Про це Шуйок повідомив у відеозверненні, оприлюдненому в суботу.

    Конституційні зміни раніше схвалили Національні збори Угорщини, де конституційну більшість має партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром. Після ухвалення документа президент мав п’ять днів, щоб визначитися — підписати закон або скористатися правом вето. Граничний термін для ухвалення рішення спливав саме в суботу.

    У своєму зверненні Тамаш Шуйок заявив, що під час ухвалення рішення керувався передусім вимогами Конституції та принципом верховенства права. За його словами, питання змін до Основного закону має загальнонаціональне значення і не повинно оцінюватися через призму особистих чи політичних інтересів.

    Президент наголосив, що не мав іншого законного варіанту дій, окрім як виконати свої конституційні обов’язки.

    «Я виконую свій обов’язок, передбачений Основним законом, після ретельного зважування своїх юридичних можливостей та совісті. Мій підпис є остаточною печаткою моїх обов’язків як президента республіки та моєї повної поваги до інституту президента республіки за будь-яких обставин», — заявив Шуйок.

    Він також пояснив, що відмова від підписання документа, на його переконання, означала б порушення Конституції, тоді як президент повинен діяти виключно в межах своїх повноважень.

    Після офіційної публікації закону в державному віснику зміни набудуть чинності, а повноваження Тамаша Шуйока припиняться вже наступного дня.

    Шуйока обрали президентом Угорщини у 2024 році після відставки Каталін Новак. Відповідно до чинного на той момент законодавства він мав перебувати на посаді до березня 2029 року. Однак ухвалена парламентом 17-та поправка до Конституції достроково припиняє його мандат.

    Рішення стало одним із ключових пунктів масштабної конституційної реформи, яку просував лідер партії «Тиса» Петер Мадяр. Під час передвиборчої кампанії він неодноразово заявляв про намір змінити Основний закон і усунути з державних посад посадовців, призначених попередньою владою. Серед них він відкрито називав і президента Тамаша Шуйока, вважаючи його представником старої політичної системи.

    Окрім дострокового припинення президентських повноважень, 17-та поправка передбачає низку інших важливих змін. Зокрема, відновлюється граничний вік у 70 років для суддів Конституційного суду. Через це вже найближчими місяцями свої посади залишать чотири судді.

    Також реформа запроваджує обмеження для депутатів Національних зборів — вони не зможуть обиратися до парламенту більш ніж на три каденції. Крім того, звужується перелік законопроєктів, для ухвалення яких необхідна конституційна більшість у дві третини голосів.

    Політичне протистояння навколо президентської посади тривало останні кілька тижнів. На початку липня Петер Мадяр офіційно подав до парламенту законопроєкт із відповідними змінами до Конституції, зробивши дострокове припинення повноважень Шуйока одним із головних пунктів реформи.

    Водночас заклики колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана до протестів проти ініціативи нової парламентської більшості не знайшли широкої підтримки серед угорського суспільства. У результаті парламент схвалив поправки, а президент, попри власне дострокове звільнення, підписав закон, який запускає їхню реалізацію.