Позначка: регіони

  • Шмигаль анонсував конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генерації у 2026 році

    Шмигаль анонсував конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генерації у 2026 році

    Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль заявив про запуск у 2026 році нового конкурсу на будівництво генеруючих потужностей обсягом до 1,3 ГВт.

    Про це він повідомив під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

    Нові потужності будуватимуть у регіонах із найбільшим дефіцитом електроенергії, зокрема у Полтавській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Київській, Одеській та Дніпропетровській областях. Йдеться про розвиток маневрової генерації, систем накопичення енергії та нових енергетичних об’єктів у критичних точках енергосистеми.

    Міністр наголосив, що уряд уже оновив правила проведення конкурсу, зробивши їх більш орієнтованими на реальні потреби енергосистеми. Зокрема, передбачено спрощення умов участі для інвесторів, розподіл проєктів за регіональним принципом і прив’язку нових потужностей до пікових навантажень.

    Держава розраховує на активну участь приватного бізнесу у відбудові енергетики, оскільки попередній конкурс уже продемонстрував значний інтерес інвесторів до таких проєктів.

    Необхідність запуску нової генерації пов’язана з дефіцитом потужностей в енергосистемі, зокрема маневрової генерації, яка критично важлива для балансування мережі в умовах пошкодженої інфраструктури.

    Паралельно уряд працює над розвитком відновлюваної енергетики та вдосконаленням механізмів підтримки нових енергетичних проєктів, щоб забезпечити більш гнучку та стійку модель енергосистеми.

    Ключовим завданням залишається не лише відновлення зруйнованих об’єктів, а створення нової енергетичної архітектури, здатної витримувати пікові навантаження та кризові ситуації.

  • Нові тенденції на ринку: де в Україні стало найважче орендувати житло

    Нові тенденції на ринку: де в Україні стало найважче орендувати житло

    В Україні змінюються ключові тенденції на ринку оренди житла. Попит поступово зміщується із західних регіонів до центральних і навіть прифронтових областей, де дедалі частіше виникає дефіцит доступного житла.

    За даними профільних аналітиків, найбільше зростання інтересу до оренди зафіксовано у Сумській області (+36%), Черкаській (+34%), а також у Чернігівській та Херсонській областях (по +32%). Значний приріст попиту також демонструє Полтавська область (+31%).

    Водночас традиційно популярні західні регіони поступово втрачають позиції. Зокрема, у Закарпатській області попит знизився на 7%. Подібна тенденція спостерігається і в інших областях, що раніше були основними напрямками для внутрішніх переселенців.

    Паралельно змінюється і ситуація з пропозицією житла. У низці регіонів кількість оголошень зростає — наприклад, у Чернігівській (+32%), Кіровоградській (+23%), Черкаській (+21%) та Чернівецькій (+19%) областях. Однак в інших регіонах ситуація протилежна.

    Зокрема, у Житомирській області кількість пропозицій зменшилася на 11%, а в Запорізькій — одразу на 28%. Це створює значний дисбаланс між попитом і пропозицією.

    Найгостріше проблема проявляється саме у прифронтових регіонах. У Запорізькій області конкуренція на ринку досягла критичного рівня — на одну квартиру претендують у середньому до 18 орендарів.

    Для порівняння, у Києві ситуація виглядає значно стабільнішою: тут на одне оголошення припадає близько трьох потенційних орендарів, що свідчить про більш збалансований ринок, попри високі ціни.

    Цінова ситуація також зазнала змін. Якщо раніше Київ був беззаперечним лідером за вартістю оренди, то тепер він ділить перше місце із Закарпатською областю — приблизно 22 тисячі гривень за однокімнатну квартиру.

    Найнижчі ціни традиційно зберігаються у Харківській області — близько 5,5 тисяч гривень на місяць.

    У столиці, як і раніше, зберігається суттєва різниця між районами. Найдорожчим залишається Печерський район (близько 22,5 тисяч гривень), тоді як найдоступнішим — Деснянський (приблизно 10 тисяч гривень).

    Ситуація в Запорізькій області є показовою. Попри низькі ціни на купівлю житла (близько 15,5 тисяч доларів за однокімнатну квартиру), попит на оренду стрімко зростає. Це пов’язано з переміщенням населення та небажанням інвесторів купувати нерухомість поблизу зони бойових дій.

    Крім того, частина власників знімає житло з ринку через ризики пошкодження, що ще більше скорочує пропозицію.

    У результаті формується парадоксальна ситуація: житло залишається відносно дешевим, але доступ до нього обмежений, а конкуренція серед орендарів різко зростає.

  • У квітні відбудеться посилення мобілізаційних заходів – джерела

    У квітні відбудеться посилення мобілізаційних заходів – джерела

    Як повідомляють наші джерела, з квітня місяця відбудеться значне посилення мобілізаційних заходів, що передбачатиме підвищення “планів мобілізації” в деяких регіонах та залучення цивільних до їх виконання.

    Також, за інформацією джерела, Міністр оборони Михайло Федоров лобіює блокування банківських рахунків тих, хто в розшуку, подачу в розшук їхніх автомобілів та позбавленні їх водійських прав.

    “З квітня знову посилюються мобілізаційні заходи. Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, Суми, Харків – плани мобілізації знижено на 25 відсотків, для решти регіонів плани підвищено на 10–20 відсотків.

    Крім того, у квітні-травні повсюдно запроваджуватиметься “вінницький досвід” залучення цивільних структур до мобілізації, а це означає, що ТЦК у містах фактично отримає доступ до під’їздів багатоквартирних будинків та на підприємства.

    Вже зараз кількість мобільних груп у містах збільшилася вдвічі за рахунок залучення представників приватних охоронних структур, у тому числі неформальних або представників криміналітету із бійцівських спортклубів.

    Стосовно військовозобов’язаних а “з відстрочкою без бронювання” їхні “відстрочки” можуть перевіряти та анулювати. Поки що такі факти поодинокі, але можуть стати масовими.

    Водночас Михайло Федоров наполягає на блокуванні рахунків тих, хто в розшуку, подачі “в розшук” їхніх автомобілів та позбавленні їх водійських прав, але такі міри примусу поки блокуються зверху, як вкрай “радикальні та непопулярні”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше нардеп “Слуги народу”, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в інтерв’ю Telegraf зазначив, що у Києві та інших великих містах змінять підхід до мобілізації. За словами Веніславського, Міноборони вже працює над пропозиціями, що мають зменшити конфлікти під час мобілізації та зняти звинувачення щодо порушення прав людини з боку ТЦК.

  • У СБУ планують звільнення голів управлінь у Києві та трьох областях

    У СБУ планують звільнення голів управлінь у Києві та трьох областях

    Служба безпеки України готується до серії кадрових рішень у регіонах, які передбачають звільнення керівників окремих обласних управлінь. За інформацією джерел, йдеться передусім про управління у Києві, Рівненській, Вінницькій та Закарпатській областях.

    Формально ці рішення пов’язують із нещодавніми корупційними скандалами, у яких фігурували представники регіональних підрозділів спецслужби. Однак співрозмовники стверджують, що справжньою причиною є значно ширші процеси — спроба переформатування впливу та перерозподілу сил усередині обласних управлінь СБУ.

    За наявною інформацією, кадрові зміни можуть зачепити одразу кілька груп впливу. Зокрема, рішення потенційно вдарять не лише по представниках команди голови СБУ Василя Малюка, але й по орбіті першого заступника голови служби Олександра Поклада.

    Йдеться про внутрішній баланс сил у структурі, де регіональні управління традиційно відіграють ключову роль як у оперативній роботі, так і в контролі над локальними процесами. Саме тому будь-які зміни на рівні областей можуть мати наслідки не лише для кадрового складу, а й для загальної конфігурації впливу в Службі безпеки.

    Очікується, що рішення можуть бути реалізовані найближчим часом, однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

  • Нові призначення в уряді та ОДА: кого затвердив Кабмін

    Нові призначення в уряді та ОДА: кого затвердив Кабмін

    Кабінет міністрів України ухвалив низку кадрових рішень у центральних органах влади та регіонах, призначивши нових посадовців у Мінцифри, Держпраці та обласних адміністраціях.

    Кабінет міністрів провів серію кадрових призначень, які стосуються як центральних органів виконавчої влади, так і регіонального рівня.

    Зокрема, Олександра Компанійця призначено державним секретарем Міністерства цифрової трансформації України. Також уряд затвердив Петра Добромільського на посаді заступника голови Державної служби з питань праці.

    Окрім цього, Кабмін погодив низку кадрових рішень в обласних державних адміністраціях.

    У Дніпропетровській області заступником голови ОДА став Віталій Погребенко. У Полтавській області першим заступником голови ОДА призначено Олега Мізіка, який раніше очолював підприємство «Полтаватеплоенерго».

    У Чернівецькій обласній державній адміністрації відбулося одразу кілька призначень. Заступниками голови стали Віктор Поливач, Оксана Сакрієр та Оксана Симак. Водночас Ігор Грибовський відповідатиме за напрям цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації в області.

    Таким чином уряд продовжує кадрове оновлення органів виконавчої влади, зокрема посилюючи напрям цифровізації як на центральному, так і на регіональному рівнях.

  • Контрабанда, потоки та гроші: хто контролює поліцію в регіонах

    Контрабанда, потоки та гроші: хто контролює поліцію в регіонах

    В Україні існує поділ у поліції на два світи: ті, хто реально працює на безпеку, та так звану «вертикаль Виговського» — вузьке коло людей, які контролюють потоки, кришують кримінал і системно передають мільйони доларів нагору. Це не випадкові призначення, а ретельно вибудувана мережа лояльних виконавців, які забезпечують безперебійність незаконних схем у різних регіонах.

    Одеса під контролем Івана Жука стала ключовим коридором для контрабанди та транзиту заборонених речовин. Дніпро, під керівництвом Олександра Ганжі, відомий домовленостями щодо криміналу та забудовників. Петро Токар, який пройшов від Миргорода та Святошина до Харкова, відповідає за збір грошей із торговців. Голосіївський район Києва під керівництвом Араіка Генріховича контролює кол-центри, фрод і телеграм-схеми. У Житомирській області Сергій Мельничук і Олександр Ковтун керують трафіком заборонених речовин і «кришуванням» забудовників.

    Кожен із членів цієї мережі має власний кримінальний сегмент, але всі підпорядковані одній особі — Виговському. Скандальні справи та скарги громадян ігноруються, поки потоки приносять доходи. Щомісяця ця група передає від 1 до 3 мільйонів доларів США готівкою, забезпечуючи собі безкарність і контроль над регіонами. Система тримається не на законах, а на страху, особистій вірності та фінансових потоках, що робить погони перепусткою до приватизованих схем замість відповідальності.

  • В Україні знизилась вартість сільгоспземлі

    В Україні знизилась вартість сільгоспземлі

    У вересні 2025 року в Україні подешевшала земля сільськогосподарського призначення. За даними Опендатабот, середня вартість гектара становила 62 011 грн, що більш ніж на 2 тисячі гривень менше, ніж у серпні.

    Аналітики зазначають, що цьогоріч найвищі ціни на землю фіксували у квітні – 71 876 грн/га, а найнижчі – у березні (54 599 грн/га).

    Обсяги продажів землі

    У вересні продано 10 071 га, що більш ніж на 10 тисяч гектарів менше, ніж місяцем раніше. Водночас цей показник ще може зрости, адже місяць не завершився.
    Найбільше угод було укладено в лютому – 27 572 га, а найменше у січні – 10 346 га.

    Скільки коштує гектар землі в регіонах

    Ціни на гектар землі по областях коливаються від 34 239 грн до 174 078 грн.

    • Найдорожча земля – у Тернопільській області (174 078 грн/га), а також у Львівській (154 985 грн/га), Івано-Франківській (126 653 грн/га) та Київській (103 215 грн/га).

    • Найдешевша земля – у Херсонській області (34 239 грн/га), а також у Запорізькій (36 216 грн/га), Миколаївській (38 065 грн/га), Сумській (38 478 грн/га), Одеській (38 836 грн/га) та Дніпропетровській (39 874 грн/га).

    Чи варто купувати землю

    Фінансист Сергій Фурса називає сільгоспземлю привабливим інструментом для інвестицій:

    • її ціна має зростати довгостроково, особливо на тлі європейської інтеграції;

    • земля не втрачає цінності навіть попри російські обстріли;

    • прибуток можна отримувати вже зараз, здавши землю в оренду агрохолдингу чи фермерській компанії.

  • В Миколаєві несподівано підскочили ціни на нерухомість

    В Миколаєві несподівано підскочили ціни на нерухомість

    Війна кардинально змінила український ринок житла: поки на Заході України триває будівельний бум, у східних і південних регіонах нерухомість дешевшає, а подекуди ринок просто завмер. Про це розповіла Олена Гайдамаха, президентка Асоціації фахівців з нерухомості України, в інтерв’ю Главкому.

    Ціни на житло: що відбувається в різних регіонах

    Західні області (Івано-Франківщина, Львівщина, Буковина, Закарпаття)
    Через велику кількість внутрішніх переселенців у цих регіонах активне будівництво. Ціни на новобудови починаються від $950 за кв. м (на етапі котловану) і доходять до $1,3 тис. за “квадрат” у готових будинках.

    Однак Гайдамаха припускає, що після завершення війни попит на житло може впасти, адже у західних областях менше робочих місць, а значна частина переселенців може повернутися до великих міст.

    Східні та південні області (Сумщина, Харківщина, Запоріжжя, Херсонщина)
    Тут попит на житло дуже низький через постійні обстріли та близькість фронту.

    • Харків: ціни впали на 75% порівняно з довоєнним періодом. Є випадки, коли однокімнатну квартиру можна купити менш ніж за $10 тис.
    • Херсон: ринок нерухомості фактично не функціонує через щоденні атаки.
    • Запоріжжя: ситуація трохи краща, але вартість житла залишається низькою.

    Київ
    Ринок столиці також зазнав змін. Ціни досі не досягли довоєнного рівня, залишаючись на 3-5% нижчими, ніж у 2021 році.

    Миколаївщина – неочікуваний стрибок цін
    Попри те, що регіон залишається прифронтовим і потерпає від ракетних ударів, ціни на нерухомість зросли. Причина – виплати від держави за зруйноване житло: багато мешканців, отримавши компенсації, не виїжджають, а купують нове житло у своїй області.

    Попри воєнні виклики, ринок нерухомості в Україні адаптується до нових реалій. Очевидно, що західні області продовжать забудову, тоді як у східних і південних регіонах ринок нерухомості оживе лише після стабілізації ситуації.

  • Безбарʼєрність має стати обовʼязковою складовою відбудови регіонів України

    Безбарʼєрність має стати обовʼязковою складовою відбудови регіонів України

    У Міністерстві відновлення України відбулося четверте засідання “Команди підтримки громад” під керівництвом заступниці Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександри Азархіної та за участю радниці – уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності Тетяни Ломакіної.

    Основне завдання цієї робочої групи полягає в об’єднанні зусиль представників ініціатив, програм та проєктів, спрямованих на відновлення місцевого розвитку, з метою координації заходів відновлення та визначення першочергових потреб громад.

    “Міністерство відновлення відіграє ключову роль у питаннях безбар’єрності та доступності. Сьогодні держава зосереджує зусилля на вдосконаленні нормативної бази, гармонізуючи європейські стандарти у питаннях безбар’єрності. Ми прагнемо, щоб реалізація принципів безбар’єрності була обов’язковою, наскрізною складовою процесу як фізичної відбудови регіонів, так і у наданні сервісів та послуг на місцях”, – підкреслила Олександра Азархіна.

    З свого боку, Тетяна Ломакіна, радниця – уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, поділилася досвідом роботи з територіальними громадами з питань впровадження безбар’єрності.

    “Безбар’єрне суспільство – це мрія, до якої ми маємо прагнути незважаючи на війну та супутні перешкоди. Адже безбар’єрність стосується кожного з нас у питаннях вільного доступу до роботи, освіти, спілкування та пересування в просторі. На локальному рівні ми прагнемо, щоб українські громади працювали над програмами і планами заходів у контексті запровадження безбар’єрності, виконували та вимірювали результати та досягнення”, – заявила Тетяна Ломакіна.

    Нагадаємо, що до участі у засіданнях робочої групи запрошуються проєкти, ініціативи та програми партнерів з розвитку, які працюють над відновленням та розвитком спроможності територіальних громад. З пропозиціями можна звертатися до Секретаріату робочої групи за адресою електронної пошти: [email protected].

    Своїм досвідом впровадження безбар’єрності на місцевому рівні поділився міський голова Славутицької міської територіальної громади Юрій Фомічев.

    “Концепція безбар’єрності для міста Славутича означає, передусім, створення комфортного середовища для всіх його мешканців. Коли ми розпочинали цей процес у 2020 році за ініціативи першої леді Олени Зеленської, ми навіть не уявляли, наскільки важливим і практичним виявиться це питання. Проте незабаром мешканці Славутича висловили свою потребу в безбар’єрності, яку відчувають усі. Сталося так, що Славутич став спеціальною лабораторією безбар’єрності, де ми перший раз реалізували і продовжуємо працювати над рядом проєктів та ініціатив у контексті доступності. Зараз кожен новий проєкт, який ми запускаємо у місті, проходить через призму безбар’єрності і аналізується нашою командою щодо урахування інтересів всіх соціальних груп”, – зазначив міський голова Славутича Юрій Фомічев.

    Експертка з розвитку послуг охорони здоров’я ініціативи “Інклюзивне відновлення за лідерством громад” (CLIR) Олена Нестерець розповіла про підхід CLIR до впровадження практик безбар’єрності на місцях.

    “Ініціатива CLIR націлена на комплексну експертну підтримку територіальних громад, головною складовою якої є впровадження в громадах безбар’єрного середовища. При цьому лідерами змін виступають саме громади, оскільки на місцях найкраще розуміють потреби своїх мешканців, зокрема осіб з інвалідністю та інших вразливих груп населення. Наша спільна робота в питаннях безбар’єрності сконцентрована на двох основних напрямках. По-перше, ми допомагаємо в розробці візії, цілей та завдань з безбар’єрності, які будуть впроваджені в Стратегії розвитку кожної територіальної громади. По-друге, ми шукаємо шляхи для усунення бар’єрів, які потребують негайного вирішення, у різних сферах життєдіяльності громади. Спільно з представниками громад ми розробляємо рішення, як ці бар’єри виправити та які можливості можна забезпечити місцевим жителям”, – додала Олена Нестерець.