Golosnovinua.com

Позначка: реклама

  • Після критики та закликів до бойкоту: АТБ розірвала рекламний контракт із «Трухою»

    Після критики та закликів до бойкоту: АТБ розірвала рекламний контракт із «Трухою»

    Найбільша українська мережа супермаркетів АТБ-Маркет припиняє рекламну співпрацю з Telegram-каналом «Труха». Ритейлер заявив, що більше не планує розміщувати рекламу на цьому майданчику, а передбачений для нього бюджет перенаправить на інші канали комунікації.

    Про рішення компанія повідомила 1 серпня на тлі суспільної критики співпраці АТБ із Telegram-ресурсом.

    У компанії пояснили, що договір на розміщення рекламних матеріалів у Telegram-каналі був укладений ще на початку 2026 року. Однак після останніх подій та публічної дискусії навколо ресурсу в АТБ вирішили переглянути співпрацю.

    «Врахувавши останні події та почуті зауваження громадськості, компанія прийняла рішення припинити співпрацю з цим медіаресурсом», – заявили в АТБ.

    Вивільнений рекламний бюджет компанія планує спрямувати на інші комунікаційні майданчики.

    Чому співпраця АТБ і «Трухи» опинилася в центрі скандалу

    Рішення ритейлера з’явилося після хвилі критики, яка останніми тижнями виникла навколо Telegram-мережі «Труха».

    Одним із ключових епізодів стала публічна заява відстороненого міністра оборони Михайла Федорова. 16 липня він звинуватив Telegram-канал у проведенні кампанії проти нього та закликав встановити джерела її фінансування.

    Через два дні волонтер Сергій Стерненко публічно закликав українців бойкотувати АТБ через розміщення реклами компанії в «Трусі». Він пов’язував придбання реклами з фінансовою підтримкою Telegram-мережі.

    Саме після цього питання рекламної співпраці великого українського ритейлера з Telegram-каналом отримало значний суспільний резонанс.

    Водночас саме по собі розміщення реклами на медіамайданчику не означає підтримки редакційної політики чи окремих публікацій цього ресурсу. АТБ у своїй заяві пояснює припинення контракту реакцією на останні події та зауваження громадськості.

    «Труха» має мільйонну аудиторію

    Причина привабливості таких майданчиків для великих рекламодавців полягає насамперед у масштабі їхньої аудиторії.

    За даними Forbes Ukraine, «Труха» є однією з найбільших мереж Telegram-каналів в Україні. Основний канал «Труха Україна» має понад 3 млн підписників.

    Head of Telegram Department агенції Netpeak Максим Цап оцінював однойменну мережу у 37 каналів із сукупною аудиторією близько 9 млн підписників. Загальна кількість каналів, пов’язаних із цією екосистемою, може перевищувати сотню.

    Масштаб аудиторії безпосередньо впливає і на вартість реклами. За наведеними Forbes даними сервісу Telegator, рекламне розміщення в основному каналі «Труха Україна» коштує близько 82 тис. грн. У регіональних каналах ціна суттєво відрізняється та може становити від 650 до 16 тис. грн залежно від конкретного ресурсу.

    Таким чином, рішення АТБ означає втрату для Telegram-мережі одного з найбільш упізнаваних українських рекламодавців.

    Що відомо про можливі зміни навколо «Трухи»

    Окрема дискусія останнім часом точиться навколо можливого нового інвестора Telegram-мережі.

    Forbes Ukraine із посиланням на три джерела повідомляв, що харківський криптопідприємець Микола Удянський міг придбати мережу Telegram-каналів «Труха» у липні 2026 року.

    Водночас сам Удянський та керівник проєкту Максим Лавриненко заперечували зміну власника. Тому інформацію про продаж мережі наразі не можна вважати офіційно підтвердженою.

    Раніше Forbes також розглядав оцінку мережі на рівні $15–25 млн, однак ішлося саме про можливу оцінку активу, а не підтверджену суму завершеної угоди.

    Великий бізнес дедалі уважніше оцінює Telegram

    Історія АТБ демонструє ширшу проблему українського рекламного ринку. Telegram за роки повномасштабної війни перетворився на один із ключових каналів отримання оперативної інформації та водночас на великий рекламний майданчик.

    Мільйонні аудиторії роблять найбільші канали привабливими для бізнесу. Проте разом із великим охопленням рекламодавці отримують і репутаційні ризики, особливо якщо навколо конкретного інформаційного ресурсу виникають політичні або суспільні скандали.

    Для великих компаній питання поступово виходить за межі стандартної оцінки вартості контакту з аудиторією. Значення має й те, поруч із яким контентом демонструється бренд, яку репутацію має майданчик і як співпраця з ним може бути сприйнята клієнтами.

    У випадку АТБ цей репутаційний фактор виявився достатнім для припинення контракту, укладеного ще на початку року.

    АТБ перенаправить рекламний бюджет

    У компанії не повідомили, скільки саме коштів передбачалося на рекламу в «Трусі» протягом 2026 року та на які конкретно майданчики тепер буде перенаправлено цей бюджет.

    Проте рішення одного з найбільших українських рекламодавців може стати важливим сигналом для ринку. Якщо суспільна реакція почне безпосередньо впливати на рекламні бюджети великих брендів, Telegram-каналам доведеться дедалі більше враховувати не тільки кількість підписників і переглядів, а й власну репутацію серед рекламодавців.

    Для АТБ історія наразі завершилася однозначним рішенням: контракт припиняється, нових рекламних розміщень у «Трусі» компанія не планує, а кошти підуть на інші канали комунікації.

  • АМКУ оштрафував “Київстар” на 17,5 млн грн через рекламу швидкості мобільного інтернету

    АМКУ оштрафував “Київстар” на 17,5 млн грн через рекламу швидкості мобільного інтернету

    Антимонопольний комітет України (АМКУ) наклав на ПрАТ «Київстар» штраф у розмірі 17,5 млн грн через використання у рекламній кампанії твердження «№1 швидкість мобільного інтернету». У Комітеті дійшли висновку, що така інформація могла вводити споживачів в оману. Водночас у компанії заявили, що не погоджуються з рішенням і планують оскаржити його в суді.

    Про це повідомив голова АМКУ Павло Кириленко, а також підтвердили у пресслужбі «Київстару».

    Чому АМКУ наклав штраф

    За інформацією Комітету, підставою для накладення штрафу стало рекламне твердження «№1 швидкість мобільного інтернету».

    В АМКУ зазначили, що відомості про джерело даних, період проведення дослідження та інші важливі умови були розміщені таким чином, що споживачам було складно сприймати їх одночасно з основним рекламним повідомленням.

    У Комітеті вважають, що такі дії є порушенням статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» щодо поширення інформації, яка вводить в оману.

    Позиція «Київстару»

    У компанії заявили, що не поділяють висновків АМКУ та вважають рішення необґрунтованим.

    У «Київстарі» наголосили, що рекламне твердження ґрунтувалося на результатах досліджень незалежної міжнародної компанії Ookla®, а вся необхідна інформація про джерело даних, період дослідження та умови використання результатів була належним чином розкрита.

    Компанія також зазначила, що використання результатів досліджень Ookla® для підтвердження маркетингових тверджень є поширеною міжнародною практикою на ринку електронних комунікацій.

    Компанія звернеться до суду

    «Київстар» повідомив, що скористається передбаченим законом правом на судове оскарження рішення Антимонопольного комітету.

    Наразі компанія готує відповідні юридичні кроки. Остаточну оцінку законності рішення АМКУ має надати суд.

    Нагадаємо, у липні в Києві розпочали тестування мережі 5G, у якому бере участь і «Київстар».

  • «Коти замість укриттів?»: гігантські 3D-фігури на зупинках викликали гучний скандал у Києві

    «Коти замість укриттів?»: гігантські 3D-фігури на зупинках викликали гучний скандал у Києві

    У Києві розгорілася дискусія через появу гігантських 3D-фігур котів на дахах зупинок громадського транспорту. Незвичні інсталяції швидко привернули увагу мешканців столиці та стали однією з найобговорюваніших тем у соцмережах. Частина киян називає їх оригінальною рекламою та «антистресом», тоді як інші вважають недоречними в умовах війни, коли місто досі потребує безпечних укриттів для пасажирів.

    Перші фотографії котів-велетнів опублікували користувачі Facebook. Авторка одного з найпоширеніших дописів Віра Козирева висловила обурення тим, що на тлі війни та постійних повітряних тривог у столиці з’являються декоративні конструкції, тоді як багато зупинок залишаються звичайними скляними павільйонами без належного захисту.

    Публікація швидко викликала жваву дискусію. Одні користувачі підтримали критику, наголошуючи, що міська влада має зосередитися на облаштуванні мобільних укриттів та безпеці людей, а не на декоративних елементах. Інші, навпаки, зазначають, що коти є частиною рекламної кампанії приватної компанії, а не проєктом, профінансованим із міського бюджету. За їхніми словами, подібні інсталяції створюють позитивний настрій та особливо подобаються дітям.

    У Департаменті транспортної інфраструктури КМДА заявили, що не мають жодного стосунку до встановлення фігур котів. Там пояснили, що не замовляли ці конструкції та не витрачали бюджетні кошти на їх монтаж. У департаменті нагадали, що частина зупинок перебуває на балансі КП «Київпастранс», а інша частина була облаштована інвесторами відповідно до укладених договорів. За попередньою інформацією, йдеться про елемент рекламного оформлення павільйонів.

    У КМДА також наголосили, що питання погодження та контролю за розміщенням зовнішньої реклами належить до компетенції Управління з питань реклами, а не транспортного департаменту.

    В Управлінні з питань реклами пояснили, що законодавство розмежовує засоби зовнішньої реклами та декоративні малі архітектурні форми. За словами начальниці управління Оксани Поліщук, самі по собі об’ємні декоративні фігури не обов’язково є рекламними конструкціями, а тому не завжди підпадають під повноваження відомства.

    Водночас у Києві дозволено розміщувати рекламу на зупинкових комплексах. Правила передбачають можливість брендування павільйонів, однак дозволи видаються саме на рекламний носій, а не на конкретний рекламний сюжет. Хто саме встановив котів, скільки таких інсталяцій уже з’явилося в місті та як довго вони залишатимуться на зупинках, в Управлінні повідомити не змогли.

    Суперечки навколо інсталяцій виникли також на тлі нещодавнього підвищення вартості проїзду в громадському транспорті Києва з 8 до 30 гривень. Частина містян пов’язує ці дві події, хоча міська влада наголошує, що декоративні конструкції не фінансувалися за бюджетні кошти.

    Поява котів-велетнів вкотре порушила питання безпеки пасажирів під час повітряних тривог. Останніми місяцями у столиці неодноразово обговорювали необхідність встановлення захисних зупинок або мобільних укриттів, подібних до тих, що вже працюють у низці українських міст. Саме тому декоративні фігури на дахах павільйонів для багатьох стали символом дискусії про пріоритети міського простору в умовах війни.

    Попри неоднозначну реакцію, гігантські коти вже стали новою міською атракцією: одні фотографуються поруч із ними, інші вважають їх недоречними. Дискусія навколо незвичайних інсталяцій триває, а питання щодо їхнього походження, кількості та строків розміщення поки що залишається без офіційної відповіді.

  • Битва за рекламу на Smart TV: OTT-платформи забирають контроль у посередників

    Битва за рекламу на Smart TV: OTT-платформи забирають контроль у посередників

    Український ринок реклами на диджитал-телебаченні входить у нову фазу перерозподілу. Найбільші OTT-платформи поступово відмовляються від спільної рекламної інфраструктури та починають будувати власні технологічні рішення для продажу й розміщення реклами. Йдеться про сегмент, який уже оцінюється приблизно у 1,2 млрд грн і займає близько 14% телевізійного рекламного ринку. Про це пише Forbes Ukraine у матеріалі про зміну правил гри на ринку OTT-реклами.

    За даними Forbes, Sweet.tv і «Київстар ТБ» відмовилися від співпраці з Vidzone — сервісом, який упродовж кількох років фактично формував спільну рекламну інфраструктуру для великих українських OTT-платформ. Обидві компанії запустили власні рекламні платформи, щоб самостійно керувати інвентарем, даними, монетизацією та відносинами з рекламодавцями.

    Vidzone раніше позиціонував себе як технологічний партнер для основних OTT-провайдерів України. У 2023 році компанія оголошувала про співпрацю з MEGOGO, «Київстар ТБ» і Sweet.tv, пропонуючи рекламодавцям доступ до відеореклами на лінійних і FAST-каналах. Сервіс використовував технологію Dynamic Ad Insertion, яка дозволяє вставляти таргетовані рекламні блоки у відеопотоки OTT-платформ.

    Фактично Vidzone допоміг сформувати ринок реклами на диджитал-ТБ у його нинішньому вигляді. Для рекламодавців така модель була зручною: один посередник давав доступ до значної частини OTT-аудиторії, а платформи отримували готову технологічну інфраструктуру без потреби самостійно розробляти складні рекламні системи.

    Однак тепер найбільші гравці ринку переходять до іншої логіки. Sweet.tv готував власну рекламну технологію близько трьох років, а у 2025 році на внутрішнє рішення перейшов і «Київстар ТБ», який є одним із найбільших сервісів за кількістю користувачів. У Sweet.tv таке рішення пояснюють як інвестицію в майбутнє та конкурентну перевагу.

    Причина цього переходу очевидна: OTT-платформи більше не хочуть бути лише майданчиками для показу реклами. Вони прагнуть контролювати весь ланцюг — від даних про глядача до ціноутворення, форматів, верифікації показів і прямих домовленостей із рекламодавцями. У міру зростання ринку такі технології стають не допоміжним інструментом, а ключовим активом.

    Важливо й те, що український OTT-сегмент уже давно перестав бути нішевим. За даними Forbes, MEGOGO, «Київстар ТБ» і Sweet.tv контролюють більшу частину українського OTT-ринку. У 2025 році всі три найбільші платформи збільшили виторг і абонентську базу, хоча сам ринок поступово наближається до межі насичення.

    Detector Media також зазначав, що MEGOGO, Sweet.tv та «Київстар ТБ» нарощують рекламну монетизацію та розглядають можливість переходу на гібридні моделі доходів. Це означає, що платформи все менше залежать лише від передплати й дедалі активніше дивляться на рекламу як на окреме джерело прибутку.

    Для ринку це може означати одразу кілька змін. По-перше, рекламодавцям доведеться працювати не з одним централізованим гравцем, а з кількома окремими платформами. По-друге, кожна OTT-компанія зможе пропонувати власні рекламні формати, власну аналітику та власні пакети аудиторій. По-третє, конкуренція між платформами може посилитися не лише за глядачів, а й за рекламні бюджети.

    Окремим питанням стає прозорість вимірювання. Коли рекламний інвентар продається через одного технологічного посередника, ринку легше домовлятися про спільні стандарти. Коли ж кожен великий гравець будує власну систему, рекламодавцям потрібні незалежні інструменти перевірки показів, охоплення, якості трафіку та видимості реклами. У травні 2026 року Sweet.tv повідомляв про впровадження міжнародного верифікатора реклами DoubleVerify, який перевіряє видимість реклами, трафік і підтверджує покази.

    Таким чином, український ринок OTT-реклами рухається від моделі спільної інфраструктури до моделі окремих рекламних екосистем. Для платформ це шанс заробляти більше й краще контролювати власні дані. Для рекламодавців — нові можливості таргетингу, але й більша складність у плануванні кампаній. Для Vidzone — виклик, адже компанії доведеться або утримувати частину інвентарю через інших партнерів, або шукати нову роль у ринку, який швидко дорослішає.

    Головне питання тепер полягає не в тому, чи буде реклама на диджитал-ТБ зростати. Вона вже стала помітною частиною телевізійного рекламного ринку. Питання в іншому: хто контролюватиме доступ до аудиторії — незалежні технологічні посередники чи самі OTT-платформи. І схоже, найбільші гравці вже зробили свій вибір.

  • Мартиновська в центрі скандалу: бренд розірвав угоду

    Мартиновська в центрі скандалу: бренд розірвав угоду

    країнський бренд вишиваного одягу EMBR GEM оголосив про повне припинення співпраці з шеф-кухаркою та телеведучою Ольгою Мартиновською на тлі суспільного резонансу, який виник після її висловлювань у публічному інтерв’ю щодо жорстокого поводження з тваринами.

    Рішення було оприлюднене на сторінці бренду виконавчою директоркою та дизайнеркою Наталією Кириченко, яка наголосила, що компанія не може асоціюватися з будь-якими проявами насильства щодо тварин і будує свою роботу на принципах поваги до всього живого, етичності та відповідальності. За її словами, співпраця з Мартиновською справді планувалася і перебувала на етапі розробки, однак події, що стали публічними пізніше, змінили позицію бренду і змусили ухвалити рішення про негайне розірвання партнерства та видалення всіх матеріалів, пов’язаних із колаборацією.

    Скандал розгорівся після інтерв’ю Ольги Мартиновської журналістці Марії Єфросиніній, у якому шеф-кухарка розповіла епізоди з дитинства, пов’язані з жорстоким поводженням із котами. У соцмережах ці слова викликали значний суспільний резонанс і хвилю критики, оскільки частина аудиторії сприйняла їх як опис реальних дій, а також звернула увагу на емоційну подачу розповіді та реакцію учасників розмови. Користувачі мережі висловлювали обурення не лише змістом почутого, а й тим, що під час розповіді Мартиновська посміхалася, що додатково загострило реакцію суспільства. Окремо критиці піддалася й реакція ведучої інтерв’ю Марії Єфросиніної, яку частина глядачів звинуватила у недостатньо критичному ставленні до сказаного.

    Після розгортання хвилі обговорень Марія Єфросиніна заявила, що озвучена історія була, за її словами, гіперболою та не мала сприйматися як буквальний опис подій з життя Мартиновської. У подальшому фрагмент інтерв’ю, який спричинив найбільший суспільний резонанс, було видалено з публічного доступу. Сама Ольга Мартиновська також відреагувала на ситуацію, опублікувавши вибачення у своїх соціальних мережах. Вона зазначила, що шкодує про те, як її слова були сприйняті, і перепросила за емоційний ефект, який вони могли викликати, підкресливши, що не мала наміру виправдовувати чи популяризувати жорстоке поводження з тваринами.

    На тлі скандалу наслідки для публічного іміджу Мартиновської виявилися ширшими, ніж одна розірвана співпраця. Компанія Savory, яка спеціалізується на виробництві кормів та ласощів для домашніх тварин, також заявила про припинення співпраці з шеф-кухаркою. У компанії видалили всі рекламні матеріали та інтеграції з її участю, пояснивши це необхідністю відповідати власним цінностям і очікуванням споживачів.

    Ситуація викликала широку дискусію в українському медіапросторі щодо меж публічних висловлювань, відповідальності медійних осіб за свої слова та того, як аудиторія сприймає особисті історії, озвучені в інтерв’ю. Частина користувачів наголошує на важливості обережності у формулюваннях, особливо коли йдеться про чутливі теми, пов’язані з насильством, тоді як інші звертають увагу на ризики виривання фраз із контексту та надмірної реакції суспільства.

    Таким чином, інцидент переріс із окремого інтерв’ю в ширший публічний скандал, що зачепив одразу кілька брендів, медійних осіб і знову підняв питання про відповідальність публічних персон у цифрову епоху, де будь-яке висловлювання швидко набуває масштабного розголосу та може мати відчутні професійні наслідки.

  • Дуа Ліпа подала до суду на Samsung

    Дуа Ліпа подала до суду на Samsung

    Британська співачка Дуа Ліпа подала судовий позов проти південнокорейської технологічної корпорації Samsung Electronics, вимагаючи компенсацію у розмірі 15 мільйонів доларів за нібито несанкціоноване використання її фотографії на пакуванні телевізорів. Про це повідомляє видання Engadget, на яке посилаються міжнародні технологічні медіа.

    У позовних матеріалах стверджується, що зображення співачки було використано на картонних коробках телевізорів Samsung без її дозволу, ліцензійної угоди або будь-якої форми компенсації. Юристи артистки розцінюють це як порушення авторських прав, торговельних марок і неправомірне комерційне використання її образу, яке могло вводити споживачів в оману.

    За даними позову, співачка дізналася про використання свого фото лише у червні 2025 року. Після цього її представники неодноразово зверталися до Samsung із вимогою припинити використання зображення, однак, як стверджує сторона позивача, компанія не відреагувала належним чином. У документах також зазначається, що продукція з відповідним пакуванням продовжувала продаватися, попри ці звернення.

    Юридична команда Дуа Ліпи заявляє, що така практика створювала враження офіційного партнерства між співачкою та Samsung, хоча жодних домовленостей між сторонами не існувало. Це, на думку позивачів, могло впливати на поведінку покупців і навіть стимулювати продажі телевізорів завдяки впізнаваності артистки.

    У матеріалах справи також наводяться приклади публікацій користувачів соціальної мережі X, які нібито зазначали, що звернули увагу на телевізори саме через зображення Дуа Ліпи на упаковці. Адвокати вважають це доказом того, що використання образу мало комерційний ефект і принесло компанії додаткову вигоду.

    Окремо у позові наголошується, що авторські права на фотографію належать самій співачці. Знімок, за даними сторони позивача, був зроблений за лаштунками музичного фестивалю Austin City Limits у 2024 році, де Дуа Ліпа виступала як одна з хедлайнерок.

    Юристи артистки підкреслюють, що мова йде не лише про фінансову компенсацію, а й про захист репутації та контролю над використанням її образу у комерційних цілях. Вони стверджують, що дії компанії фактично знецінюють багаторічну роботу співачки над формуванням власного бренду, який має глобальне комерційне значення.

    Сума позову — 15 мільйонів доларів — обґрунтовується масштабом поширення продукції та потенційною вигодою, яку могла отримати Samsung від використання зображення без дозволу. У позові також згадується, що така практика може створити небезпечний прецедент для індустрії, де образи знаменитостей використовуються у маркетингу без належного погодження.

    Водночас це не перший випадок, коли Samsung Electronics опиняється у центрі юридичних суперечок у США та інших країнах. Компанія вже стикалася з позовами, пов’язаними з роботою смарт-телевізорів, рекламними технологіями та захистом даних користувачів, однак цей випадок стосується безпосередньо використання образу публічної особи в маркетингових матеріалах.

    Станом на момент публікації Samsung офіційно не надала публічного коментаря щодо нового позову. Очікується, що справа може стати одним із помітних прецедентів у сфері захисту прав знаменитостей на власний образ у цифрову епоху, коли маркетинг глобальних брендів дедалі частіше перетинається з питаннями авторського права та публічної репрезентації.

  • У безоплатному ChatGPT з’явиться реклама

    У безоплатному ChatGPT з’явиться реклама

    У безоплатній версії ChatGPT та моделі Go незабаром з’явиться реклама. Користувачі платних підписок продовжать користуватися сервісом без рекламного контенту.

    Представники OpenAI запевняють, що реклама не вплине на якість відповідей чат-бота. Також компанія наголосила, що рекламодавці не отримають доступ до листування користувачів із системою, тож приватність особистих даних залишиться непорушною.

    Впровадження реклами має на меті зробити безоплатну версію більш доступною для широкого кола користувачів, зберігаючи при цьому комерційний стимул для розвитку платних підписок.

    Представники OpenAI зазначили, що формат рекламного контенту буде обмеженим і не буде втручатися у функціонал чат-бота, а користувачі зможуть продовжувати отримувати корисні відповіді й рекомендації без додаткових обмежень.

  • Реклама онлайн-казино масово заполонила Telegram, але штрафують лише «необраних»

    Реклама онлайн-казино масово заполонила Telegram, але штрафують лише «необраних»

    У мережі знову фіксують масову появу рекламних повідомлень онлайн-казино, що активно поширюються через українські Telegram-канали. Автори таких постів обіцяють миттєві виграші за символічні суми та гарантують швидке виведення коштів. За даними користувачів, які надсилали скарги редакції, механіка схеми побудована таким чином, щоб у короткий проміжок часу втягнути якомога більше людей, а після цього — швидко зникнути.

    У рекламних оголошеннях фігурують суми від 100 до 150 гривень, за які нібито можна «протестувати удачу» через безкоштовне колесо фортуни або бонусні обертання. Сайти, на які ведуть лінки, існують лише кілька годин — саме стільки триває «акція», після чого домени змінюють або повністю деактивують. Такий підхід дозволяє шахрайським платформам уникати моніторингу, а зібрані кошти виводити через посередників або платіжні шлюзи, які складно відстежити.

    На тлі цього зростає питання ефективності державного контролю. За нагляд за азартним ринком відповідає агентство «Плейсіті», яке очолює Геннадій Новіков, а регуляторні інструменти посилює Міністерство цифрової трансформації на чолі з Михайлом Федоровим. Однак штрафи, які офіційно оголошують відомства, накладаються лише на окремі компанії та окремі Telegram-канали. Така вибірковість створює підозри у формуванні неофіційного «тарифу лояльності», коли частина платформ залишається недоторканною попри численні порушення.

    Додаткову увагу викликають казино, які самостійно публікують списки майданчиків, де розміщують рекламу. У цих переліках фігурують конкретні Telegram-канали, що може свідчити про системну співпрацю між адміністраторами майданчиків і власниками казино. Формально відповідальність за поширення незаконної реклами несуть обидві сторони, однак притягають до відповідальності зазвичай лише дрібних розповсюджувачів або незначні проєкти.

    У результаті ринок онлайн-казино продовжує існувати у «сірій зоні» — між формальною забороною, частковими санкціями та відсутністю реального контролю. Для гравців це означає високі ризики втрати коштів, для держави — розмивання системи регулювання, а для суспільства — запитання про прозорість і справедливість роботи контролерів.

    Поки вибіркові штрафи не переростуть у системний контроль, онлайн-казино й надалі матимуть можливість працювати поза правовим полем, використовуючи короткоживучі сайти, агресивну рекламу та безкарність як інструменти збагачення.

  • Блогерку з Instagram оштрафували на 4,8 млн грн за рекламу онлайн-казино

    Блогерку з Instagram оштрафували на 4,8 млн грн за рекламу онлайн-казино

    Популярну українську блогерку Даріану Корецьку (officialdori_) оштрафували на 4,8 мільйона гривень за незаконну рекламу онлайн-казино. Сторінкою жінки в Instagram, де слідкують 370 тисяч користувачів, активно користувалися для просування азартних ігор.

    За даними державного агентства з питань регулювання азартних ігор та лотерей “ПлейСіті”, Корецька у Stories заявляла, що азартні ігри “підіймають настрій” через гормони щастя, демонструвала $200 буцімто виграних у казино та додавала активне посилання на сайт для реєстрації. Перевірка показала, що реального акаунту для виграшів не існувало, тобто реклама була вдаваною.

    Виявити системні порушення вдалося завдяки моніторингу командою PlayCity та скаргам користувачів, а особу встановили завдяки оперативній роботі Територіального управління Бюро економічної безпеки у Києві.

    Це не поодинокий випадок: у серпні в Україні заблокували 7 Instagram-акаунтів за систематичну рекламу онлайн-казино, серед них — сторінка блогерки Сімбочки. У країні наголошують, що співпраця з Meta триває, а боротьба з нелегальним азартом лише посилюватиметься.

    В Україні діють жорсткі правила щодо реклами азартних ігор. Вона дозволена лише у визначених місцях, таких як нічний ефір телебачення, спеціалізовані видання для дорослих та офіційні сайти ліцензованих операторів. Усі рекламні матеріали повинні містити позначку 21+, рекламуються можуть лише легальні бренди, заборонено використання неповнолітніх, військових, медиків та волонтерів, а також відомих осіб (крім спортсменів). Крім того, оголошення не повинні обіцяти легкі гроші чи бонуси, а щонайменше 15% площі має містити попередження про ризик ігрової залежності.

  • Компанію дружини мера Львова Андрія Садового оштрафовано за рекламу азартного бізнесу

    Компанію дружини мера Львова Андрія Садового оштрафовано за рекламу азартного бізнесу

    Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей оштрафувала ТРК «Люкс» (компанію дружини мера Львова Андрія Садового) за рекламу азартного бізнесу, яка заборонена в Україні.

    Комісія виписала компанії два штрафи по 2,4 мільйона гривень. Причина – незаконна реклама азартного бренду на відеоекрані, розташованому на фасаді будинку на вулиці Хрещатик, 7/11 у Києві. Закон забороняє зовнішню рекламу азартних ігор та реклами торгових марок в Україні.

    “Телерадіокомпанія Люкс” належить дружині міського голови Львова Катерині Кіт-Садовій і входить до медіахолдингу, що включає національний новинний Телеканал ”24”, “Радіо Максимум” та “Радіо Люкс”, а також інтернет-видання Zaxidnet та Футбол24.

    «Телерадіокомпанія Люкс» має сплатити штрафи протягом трьох місяців та зупинити трансляцію азартної реклами на цьому відеоекрані.