Golosnovinua.com

Позначка: релігія

  • Митрополит УПЦ із Рівного співслужив із представниками РПЦ в Єрусалимі: що пояснила єпархія

    Митрополит УПЦ із Рівного співслужив із представниками РПЦ в Єрусалимі: що пояснила єпархія

    Митрополит Рівненський і Острозький Української православної церкви Пимен під час паломництва до Єрусалима взяв участь у спільному богослужінні з представниками Російської духовної місії Московського патріархату. Інформація про це викликала резонанс в Україні, а Рівненській єпархії довелося окремо пояснювати обставини поїздки та заявляти, що під час літургії митрополит молився за Україну й українських військових.

    Йдеться про богослужіння в Горненському жіночому монастирі на Святій Землі, який належить до Російської духовної місії в Єрусалимі та підпорядковується Московському патріархату.

    Російська церковна сторона спочатку оприлюднила інформацію про участь митрополита Пимена у спільній літургії, однак згодом відповідну публікацію видалили. Про це повідомляв Релігійно-інформаційний сервіс України.

    З ким саме служив митрополит Пимен

    Одним із учасників богослужіння був архімандрит Вассіан (Змєєв) — керівник Російської духовної місії в Єрусалимі.

    Російська православна церква сама визначає цю місію як своє офіційне представництво на Святій Землі. Вассіан регулярно бере участь у богослужіннях від імені Московського патріархату. Зокрема, 13 вересня він уже співслужив разом із митрополитом Пименом у храмі Гробу Господнього в Єрусалимі.

    Горненський жіночий монастир також входить до структури цієї місії.

    Саме ця обставина й стала причиною критики: митрополит УПЦ, яка після собору у Феофанії 2022 року заявляє про свою самостійність і незалежність, фактично взяв участь у літургійному спілкуванні зі структурами Московського патріархату.

    Що кажуть у Рівненській єпархії

    15 вересня Рівненська єпархія оприлюднила офіційне пояснення.

    Там заявили, що Пимен прибув на Святу Землю як паломник разом із групою вірян з України. Поїздка, за версією єпархії, відбулася з благословення патріарха Єрусалимського Феофіла III.

    У єпархії стверджують, що богослужіння в Горненському монастирі відбулося на прохання українських черниць та матерів загиблих українських захисників.

    Там також наголосили, що митрополит Пимен під час літургії молився за Україну, українських військових та мир.

    Поширення інформації російською стороною в єпархії назвали маніпулятивним і заявили, що Пимен є «патріотом України» та засуджує російську агресію.

    Релігієзнавиця бачить у цьому доказ збереження церковного зв’язку

    Релігієзнавиця Людмила Филипович у коментарі Суспільному трактує ситуацію інакше.

    На її думку, саме можливість спільної літургії є важливою ознакою збереження євхаристійного зв’язку між УПЦ та РПЦ.

    Филипович зазначила, що якщо між двома церковними структурами немає перепон для спільного богослужіння, це свідчить про збереження канонічного спілкування. Вона також поставила під сумнів повноту заяв УПЦ про розрив із Російською православною церквою.

    Це оцінка конкретної експертки, а не юридичний висновок державного органу. Водночас саме питання фактичного характеру зв’язків між УПЦ та РПЦ вже не перший рік є предметом державних перевірок та публічної дискусії.

    Чому спільна літургія має значення

    У православній традиції спільна Євхаристія має особливе значення.

    Якщо священнослужителі двох церковних структур співслужать одну літургію, це зазвичай означає, що між ними зберігається євхаристійне спілкування.

    Саме тому нинішня історія викликала значно більший резонанс, ніж звичайний приватний візит священнослужителя до іншого монастиря.

    Митрополит Пимен перебував там не лише як турист або приватна особа, а здійснював богослужбові дії у своєму церковному статусі.

    У єпархії наголошують: поїздка була приватною

    Водночас Рівненська єпархія робить акцент саме на паломницькому характері поїздки.

    За їхньою версією, візит не був офіційною делегацією УПЦ до Російської православної церкви й не мав політичного характеру.

    Це важливе уточнення, оскільки сама по собі присутність священнослужителя в монастирі іншої юрисдикції не дорівнює офіційним міжцерковним переговорам.

    Однак критики вказують, що спільне богослужіння все одно є значно вагомішим жестом, ніж просто відвідування святині.

    У ПЦУ також розкритикували візит

    На подію відреагував митрополит Рівненської єпархії Православної церкви України Іларіон.

    Він заявив, що спільне богослужіння Пимена з представниками Російської духовної місії суперечить заявам про повну незалежність УПЦ від Москви.

    Іларіон закликав духовенство та вірян УПЦ остаточно розірвати зв’язки з Російською православною церквою.

    Ця позиція є оцінкою представника ПЦУ — іншої православної юрисдикції в Україні, тому її також слід розглядати в контексті тривалого міжцерковного конфлікту.

    УПЦ і РПЦ: питання зв’язків уже перевіряє держава

    Тема не обмежується однією поїздкою до Єрусалима.

    У 2025–2026 роках Державна служба України з етнополітики та свободи совісті проводила дослідження діяльності низки структур УПЦ на предмет можливих організаційних та канонічних зв’язків із Російською православною церквою.

    Раніше Nenka.info писала, що ДЕСС виявила ознаки зв’язку Почаївської лаври з Російською православною церквою. У державній службі тоді звернули увагу, зокрема, на статутні положення та участь намісника лаври в органах управління РПЦ.

    Ще один подібний випадок стосувався Запорізької єпархії УПЦ. Nenka.info повідомляла, що ДЕСС виявила там три ознаки афілійованості зі структурами, пов’язаними з РПЦ.

    Історія стала особливо резонансною на тлі скандалу в Почаєві

    Практично одночасно з історією Пимена в Україні активно обговорювали новий репортаж із Почаївської лаври.

    Журналісти hromadske зафіксували там проросійські висловлювання окремих паломників, зокрема тези про «триєдину Русь», «братів-росіян» та перекладання відповідальності за війну з Росії на США.

    Про це Nenka.info писала у матеріалі «Росія вигодувала гадюку»: у Почаївській лаврі знову прозвучали проросійські заяви.

    Таким чином, новий скандал у Єрусалимі накладається на ширшу дискусію про те, наскільки реально УПЦ дистанціювалася від Московського патріархату після початку повномасштабного вторгнення.

    Чи може держава покарати митрополита за таку поїздку

    Людмила Филипович звернула увагу ще на один аспект: сама по собі приватна поїздка священнослужителя за кордон не є автоматичною підставою для санкцій.

    За її словами, держава не може контролювати кожне приватне пересування священнослужителів або забороняти їм здійснювати релігійні обряди за кордоном без відповідних правових підстав.

    Інша річ — статус релігійної організації та її інституційні зв’язки з центрами впливу в державі-агресорі.

    Саме ці питання й досліджуються відповідно до українського законодавства окремо.

    Що відомо точно

    Наразі можна підтвердити кілька ключових фактів.

    Митрополит Рівненський і Острозький Пимен дійсно перебував у Єрусалимі та брав участь у богослужіннях разом із представниками Російської духовної місії. Це підтверджують і російські церковні ресурси, і сама Рівненська єпархія.

    Горненський монастир входить до структури Російської духовної місії Московського патріархату.

    Рівненська єпархія стверджує, що метою поїздки було паломництво та молитва за Україну, а не підтримка РПЦ.

    Критики ж вважають сам факт співслужіння аргументом на користь того, що церковне спілкування між УПЦ та РПЦ зберігається.

    Тож головна суперечка зараз полягає не в тому, чи було богослужіння — цей факт підтверджений, — а в тому, що саме воно означає для заявленої незалежності УПЦ від Московського патріархату.

  • «Росія вигодувала гадюку»: у Почаївській лаврі знову прозвучали проросійські заяви

    «Росія вигодувала гадюку»: у Почаївській лаврі знову прозвучали проросійські заяви

    У Почаївській лаврі на Тернопільщині журналісти знову зафіксували висловлювання окремих паломників і духовних осіб, які повторюють російські історичні та пропагандистські наративи про Україну, війну та відносини з Росією.

    Новий репортаж із Почаєва опублікувало hromadske. Журналісти поспілкувалися з відвідувачами лаври та зафіксували низку заяв про «триєдину Русь», «братів-росіян», нібито вирішальну роль США у війні та навіть твердження, що російські ракети по Україні насправді запускає «диявол», а не Росія.

    Водночас важливо відокремлювати ці висловлювання від офіційної позиції всієї Української православної церкви. Йдеться про заяви конкретних людей, записані журналістами під час відвідин Почаївської лаври, а не про соціологічне опитування всіх її вірян.

    «То не Росія»

    Одна з опитаних журналістами жінок із Тернопільщини, говорячи про російські удари по українських містах і святинях, фактично відмовилася покладати відповідальність за них безпосередньо на Росію.

    За її версією, ракети є наслідком «гріхів» і дій «диявола».

    Таке пояснення суперечить встановленим фактам про російську агресію: ракетні й дронові удари по Україні здійснюють Збройні сили РФ, що регулярно підтверджують українські правоохоронні органи, військові та міжнародні структури.

    Ще один співрозмовник журналістів — монах Севастян, який приїхав до Почаєва з Одеси, — заговорив про концепцію «триєдиної Русі» і представив історію України та Росії в імперській інтерпретації.

    Серед іншого він заявив, що Росія нібито «прийняла» Україну, «вигодувала», а тепер воює з нею.

    Такі формулювання є співзвучними з російським імперським наративом, який заперечує окремішність української державності та історії.

    Росіян назвали «заблудлими братами»

    Ще один паломник із Вінниччини на ім’я Павло заявив журналістам, що розглядає нинішню війну передусім як «духовну».

    Водночас він переклав значну частину відповідальності за неї на Сполучені Штати та заявив, що Україну начебто перетворили на «полігон» для випробування технологій.

    Подібні твердження багато років використовує російська пропаганда, намагаючись представити повномасштабне вторгнення РФ не як рішення російської влади, а як нібито наслідок протистояння Москви із Заходом.

    Росіян чоловік при цьому назвав «заблудлими братами» та заявив, що вони «як були братами й сестрами, так і залишаться».

    Прозвучала й антисемітська риторика

    Під час зйомок журналісти також зафіксували відверто антисемітські висловлювання одного зі співрозмовників.

    Монах Севастян використовував щодо євреїв образливі етнічні назви та пов’язував їх із війною, міжнародною допомогою Україні та українською владою.

    Такі заяви є прикладом класичних антисемітських конспірологічних теорій, у яких відповідальність за складні політичні чи воєнні процеси приписують цілій етнічній або релігійній групі.

    Образливі вислови дослівно не повторюємо.

    У храмі журналісти побачили зображення російських святих

    Окремо автори репортажу звернули увагу на відносно нові стінописи в Успенському соборі.

    На них, за даними hromadske, можна побачити Ксенію Петербурзьку, Матрону Московську та Олександра Невського — постатей, особливо шанованих у російській православній традиції.

    Сам факт присутності таких зображень не є доказом політичної позиції монастиря. Водночас на тлі дискусії щодо зв’язків лаври з Російською православною церквою ці деталі привернули увагу журналістів.

    ДЕСС офіційно встановила ознаки афілійованості з РПЦ

    Ситуація навколо Почаївської лаври давно вийшла за межі публічної дискусії.

    22 липня 2026 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті повідомила, що завершила дослідження діяльності Почаївської Свято-Успенської лаври та виявила ознаки її афілійованості з Російською православною церквою.

    ДЕСС зазначила, що лавра є структурним підрозділом Української православної церкви та входить до Київської митрополії УПЦ, яку раніше відповідно до українського законодавства визнали афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.

    Одним із важливих аргументів державного органу стало те, що намісник Почаївської лаври відповідно до статутних документів входить до органів управління Російської православної церкви.

    Сам висновок ДЕСС не означає автоматичного закриття монастиря або припинення богослужінь. Він запускає передбачені законом процедури, під час яких релігійна організація має можливість усунути виявлені порушення.

    Nenka.info уже писала про висновок державної служби

    Раніше Nenka.info детально розповідала про результати перевірки у матеріалі «ДЕСС виявила ознаки зв’язку Почаївської лаври з Російською православною церквою».

    У ньому йшлося, що державне дослідження розпочали 24 червня 2026 року, а висновки зробили після аналізу установчих документів монастиря та чинного законодавства.

    Тоді ж зазначалося, що правовий висновок щодо афілійованості сам по собі не змінює статус монастиря, але може стати підставою для подальших дій державних органів у межах встановленої законом процедури.

    Лаврі дали додатковий час

    У вересні стало відомо, що релігійній організації надали додатковий строк для усунення виявлених порушень.

    Йдеться про можливість продовження терміну до 60 днів — така процедура передбачена законодавством для релігійних організацій, щодо яких встановлено відповідні ознаки афілійованості.

    Після спливу цього строку подальші кроки залежатимуть від того, чи вважатимуть державні органи вимоги виконаними.

    У разі невиконання передбачених законом вимог питання припинення діяльності юридичної особи може вирішуватися у судовому порядку.

    Скандальні заяви звучать у Почаєві не вперше

    Нинішній репортаж hromadske — не перший випадок, коли журналісти фіксують у Почаєві заяви з проросійськими мотивами.

    Ще у 2023 році під час розмов із журналістами окремі відвідувачки лаври називали російського президента своїм «правителем» та намагалися пояснювати російські ракетні удари «Божою карою». Подібні заяви тоді також викликали широкий суспільний резонанс.

    Тепер, через кілька років повномасштабної війни, журналісти знову почули в Почаєві тези про «єдину Русь», «братні народи» та нібито другорядну роль Росії у війні.

    Чому ця історія важлива саме зараз

    Новий репортаж з’явився в момент, коли статус і майбутнє Почаївської лаври перебувають під особливою увагою держави.

    З одного боку, монастир залишається великим релігійним центром, куди приїжджають тисячі паломників.

    З іншого — офіційний державний орган уже встановив ознаки його організаційного зв’язку зі структурою, пов’язаною з Російською православною церквою.

    Саме тому висловлювання окремих паломників про «триєдину Русь», перекладання відповідальності за війну із Росії на США чи містичні сили та антисемітські теорії змови привертають значно більше уваги, ніж звичайні приватні розмови.

    При цьому важливо не переносити погляди кількох людей на всіх вірян, які відвідують Почаївську лавру. Репортаж демонструє конкретні висловлювання конкретних співрозмовників, а не позицію всіх прихожан чи всіх представників УПЦ.

    Водночас на тлі офіційних висновків ДЕСС ці заяви знову повертають у публічний простір питання про те, наскільки глибокими залишаються російські релігійні та історичні наративи серед частини середовища навколо лаври.

  • Удар по святині сколихнув Ватикан: Папа Лев XIV терміново звернувся до світу

    Удар по святині сколихнув Ватикан: Папа Лев XIV терміново звернувся до світу

    Папа Римський Лев XIV виступив із емоційною заявою щодо війни в Україні після чергової масштабної атаки Росії, внаслідок якої було пошкоджено одну з головних православних святинь країни – Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври. Понтифік закликав світову спільноту до молитви за припинення війни, висловив співчуття родинам загиблих та наголосив на необхідності досягнення справедливого і тривалого миру.

    Заяву глава Католицької церкви оприлюднив у соціальній мережі X після того, як світ облетіли кадри наслідків російського удару по Києву та пошкодження об’єктів культурної та духовної спадщини України.

    «Надходять тривожні новини про війну в Україні, яка продовжує розширюватися. Є багато невинних жертв, загинули рятувальники, а церкви та об’єкти культурної спадщини зруйновані вогнем. Я солідарний з усіма, хто оплакує своїх близьких, з пораненими та з тими, хто серед насильства продовжує мужньо служити життю», – написав Папа Римський.

    Понтифік окремо закликав вірян усього світу молитися за завершення війни та пошук дипломатичного виходу з конфлікту.

    «Молімося разом, щоб ця війна закінчилася. Просімо Господа відкрити шляхи до діалогу, погасити ненависть і зробити можливим справедливий і тривалий мир», – наголосив Лев XIV.

    Заява Папи пролунала на тлі одного з найрезонансніших російських ударів останніх тижнів. У ніч на 15 червня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по Україні. Основний удар припав на Київ, де були пошкоджені житлові будинки, об’єкти інфраструктури та культурні пам’ятки.

    Особливий резонанс викликала атака на територію Києво-Печерської лаври – об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та однієї з найвизначніших духовних святинь України.

    За інформацією української влади, внаслідок прямого влучання виникла масштабна пожежа на території Успенського собору. Полум’я охопило дах історичної споруди, через що будівля зазнала серйозних пошкоджень.

    На щастя, святині, реліквії та богослужбові предмети вдалося евакуювати до того, як вогонь поширився всередині храму. На місці працювали рятувальники ДСНС, які кілька годин боролися з вогнем та ліквідовували наслідки атаки.

    Пошкодження Успенського собору викликало хвилю обурення як в Україні, так і за її межами. Представники культурної спільноти назвали удар черговим свідченням систематичного знищення Росією української культурної спадщини.

    Особливо гостро ситуацію сприйняли через те, що Києво-Печерська лавра є не лише релігійним центром, а й пам’яткою світового значення, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО.

    На тлі міжнародного резонансу віцепрем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що держава відновить пошкоджений Успенський собор після завершення оцінки збитків та проведення необхідних експертиз.

    Тим часом у суспільстві активно обговорюється реакція різних релігійних структур на удар по святині. Зокрема, увагу привернула офіційна заява Української православної церкви, в якій було повідомлено про пошкодження собору, однак без прямого засудження дій Російської Федерації.

    Це викликало критику з боку частини громадськості, яка очікувала більш чіткої позиції щодо атаки на одну з головних православних святинь країни.

    Попри руйнування, життя у Лаврі поступово повертається до звичного ритму. Уже 17 червня після завершення першочергових робіт із ліквідації наслідків обстрілу для відвідувачів знову відкрили Церкву Спаса на Берестові, яка входить до складу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

    Заява Папи Римського Лева XIV стала однією з найгучніших міжнародних реакцій на російську атаку по Лаврі. Вона вкотре привернула увагу світової спільноти не лише до гуманітарних наслідків війни, а й до загрози для культурної та духовної спадщини України.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні українських церков, храмів, монастирів, музеїв та історичних пам’яток зазнали пошкоджень або були зруйновані внаслідок бойових дій та обстрілів. Міжнародні організації неодноразово наголошували, що такі дії можуть розцінюватися як порушення норм міжнародного гуманітарного права.

    Слова Папи про необхідність «відкрити шляхи до діалогу» та «зробити можливим справедливий і тривалий мир» пролунали в момент, коли війна в Україні залишається однією з головних тем світової політики, а міжнародні посередники продовжують шукати шляхи до припинення бойових дій.

    Однак поки дипломатичні зусилля тривають, Україна продовжує втрачати людей, а її історичні та духовні пам’ятки залишаються під загрозою нових атак.

  • Помолилися — отримали штраф: у Донецьку покарали іноземців за намаз у кафе

    Помолилися — отримали штраф: у Донецьку покарали іноземців за намаз у кафе

    У тимчасово окупованому Донецьку представники так званої судової системи притягнули до відповідальності іноземців за проведення релігійного обряду в громадському місці. Йдеться про громадян Узбекистану та Таджикистану, яких оштрафували за вечірню молитву в одному з місцевих кафе без дозволу окупаційної адміністрації.

    Як повідомляють російські медіа з посиланням на рішення окупаційного «суду», інцидент стався ще 19 березня. Двоє чоловіків — Акрам Алікулов та Різвон Самієв — здійснили намаз у приміщенні кафе, що, за версією «суду», було кваліфіковано як «публічне богослужіння без погодження». Сам релігійний обряд, згідно з матеріалами справи, тривав близько дев’яти хвилин.

    Рішення про притягнення до відповідальності було ухвалене наприкінці квітня — 24 та 27 числа. Обом чоловікам призначили штрафи по 20 тисяч російських рублів. При цьому справу розглядали за нормами законодавства Російської Федерації, яке застосовується окупаційною владою на тимчасово захоплених територіях України.

    Під час розгляду справи обидва іноземці заявили, що не були обізнані з обмеженнями щодо здійснення релігійних обрядів у громадських місцях. За їх словами, вони не знали, що в кафе не можна молитися без окремого дозволу. Однак ці аргументи не вплинули на рішення «суду».

    Відповідно до російського законодавства, проведення релігійних обрядів дозволяється без додаткових погоджень лише у спеціально визначених місцях — культових спорудах, місцях паломництва, на кладовищах або в житлових приміщеннях. Усі інші випадки, зокрема в публічному просторі, прирівнюються до масових заходів і потребують попереднього погодження з владою — за аналогією з мітингами чи демонстраціями.

    Правозахисники неодноразово звертали увагу на те, що подібна практика може використовуватися як інструмент контролю над релігійною діяльністю, особливо на окупованих територіях. Обмеження свободи віросповідання, зокрема для іноземців або представників релігійних меншин, стають частиною ширшої політики регулювання громадського життя.

    Окремо експерти наголошують, що ситуація в тимчасово окупованих регіонах відрізняється від міжнародно визнаних стандартів дотримання прав людини. Зокрема, свобода релігії передбачає можливість здійснювати обряди як індивідуально, так і колективно, без необґрунтованих обмежень з боку держави.

    У цьому випадку мова йде про короткотривалу молитву, яка не супроводжувалася жодними публічними закликами чи масовим зібранням. Проте навіть такий формат був кваліфікований як порушення встановлених правил.

    Контекст цієї справи також пов’язаний із загальною ситуацією в регіоні, де окупаційна влада продовжує впроваджувати власні правові норми та практики. Це стосується не лише релігійної сфери, а й інших аспектів життя — від свободи слова до пересування.

    Водночас випадок у Донецьку піднімає ширше питання про становище іноземців на окупованих територіях. Громадяни інших держав, які перебувають у таких регіонах, часто опиняються в умовах правової невизначеності, де правила можуть суттєво відрізнятися від тих, до яких вони звикли.

    На цьому тлі правозахисні організації закликають міжнародну спільноту уважніше стежити за ситуацією з дотриманням прав людини на окупованих територіях України. Особливу увагу вони звертають на випадки обмеження свободи віросповідання, які можуть мати системний характер.

    Станом на зараз інформації про оскарження рішення або подальшу долю оштрафованих осіб немає. Також відсутні офіційні коментарі від представників міжнародних організацій щодо цього конкретного випадку.

    Ця історія ще раз демонструє, як навіть коротка приватна молитва може стати підставою для покарання в умовах обмеженого правового поля. Вона підкреслює складність ситуації на окупованих територіях, де звичні для демократичних суспільств права можуть суттєво обмежуватися.

  • Трамп прокоментував ШІ-зображення в образі Ісуса Христа після хвилі критики

    Трамп прокоментував ШІ-зображення в образі Ісуса Христа після хвилі критики

    Президент США Дональд Трамп підтвердив, що особисто опублікував у соцмережі Truth Social згенероване штучним інтелектом зображення, на якому він зображений у вигляді Ісуса Христа, який зцілює людину. Після хвилі критики він видалив допис і заявив, що його неправильно зрозуміли. Про це повідомляє Associated Press.

    Під час розмови з журналістами Трамп визнав авторство публікації, але заперечив, що мав намір асоціювати себе з релігійною фігурою. За його словами, ідея зображення полягала в тому, щоб показати його “як лікаря, який допомагає людям одужувати”.

    “Я це опублікував. Це має бути я як лікар, який робить людей кращими”, — заявив він.

    Також Трамп припустив, що зображення могло бути пов’язане з гуманітарною тематикою, зокрема з діяльністю Червоного Хреста, однак не уточнив, чи дійсно мав на увазі конкретну організацію або кампанію.

    Сама публікація швидко привернула увагу користувачів і викликала гостру реакцію. У коментарях під дописом Трампа в Truth Social багато користувачів розкритикували зображення, вказуючи на недоречність використання образу Ісуса Христа. Деякі називали це богохульством, інші — прикладом політичного самовихваляння або спробою маніпуляції релігійними символами. Серед найпоширеніших реакцій були звинувачення у “перетині меж” та використанні віри в політичних цілях.

    Після цього пост було видалено без окремого пояснення в самій соцмережі, а коментар щодо ситуації Трамп надав уже пізніше журналістам.

    Як зазначає Associated Press, інцидент відбувається на тлі ширшої тенденції використання штучного інтелекту в політичній комунікації. Останніми роками політики та їхні команди дедалі частіше використовують згенеровані зображення для привернення уваги, однак такі матеріали нерідко стають причиною скандалів через можливі маніпуляції або етичні порушення.

    Експерти з медіа та цифрових технологій застерігають, що використання ШІ-контенту, особливо коли він пов’язаний із чутливими темами — такими як релігія, війна або здоров’я — може мати серйозні наслідки. Зокрема, це може посилювати поляризацію в суспільстві, вводити аудиторію в оману або створювати викривлене сприйняття політичних діячів.

    Цей випадок також підживив дискусію про межі допустимого в політичному піарі, зокрема щодо використання релігійних образів. У США тема релігії традиційно залишається чутливою, а будь-які паралелі між політичними лідерами та сакральними фігурами часто викликають різку реакцію як у суспільстві, так і серед релігійних спільнот.

    Наразі Трамп прямо не відповів на хвилю критики по суті, обмежившись поясненням власного задуму. Водночас історія з видаленим дописом стала ще одним прикладом того, як використання штучного інтелекту в публічній комунікації може швидко перерости у репутаційний скандал.

  • Що святкують 30 березня: звичаї заборони і прикмети цього дня

    Що святкують 30 березня: звичаї заборони і прикмети цього дня

    30 березня в православному календарі вшановують пам’ять святого преподобного Івана Ліствичника — одного з найвідоміших духовних наставників раннього християнства.

    Іван Ліствичник жив приблизно у 579–649 роках і увійшов в історію як автор відомого духовного твору «Ліствиця». У ньому він описав шлях духовного зростання людини як поступове сходження — від боротьби з пристрастями до досягнення внутрішньої чистоти і єднання з Богом.

    Святий народився в побожній родині та з юних років обрав монаший шлях. Він вів аскетичне життя, присвячене молитві, читанню Святого Письма і духовній праці. Згодом його мудрість і досвід зробили його наставником для інших ченців.

    Його вчення зосереджене на внутрішній боротьбі людини, розвитку чеснот і духовному вдосконаленні. Саме тому Івана Ліствичника вважають одним із найглибших християнських мислителів свого часу.

    Народні традиції цього дня також збереглися донині. Зокрема, існують прикмети, пов’язані з погодою. Якщо вранці небо затягнуте туманом — очікують вологий рік. Грім у цей день вважається ознакою дощового літа, а швидке танення снігу — провісником холодного і сирого сезону.

    У народі вважалося, що цього дня варто уникати важкої фізичної роботи, а також шиття чи в’язання. Не рекомендували одягати чорний одяг, оскільки це нібито могло притягнути неприємності. Натомість радили присвятити день спокою, молитві та роздумам.

    Особливою традицією є приготування печива у формі сходів. Воно символізує духовний шлях людини до Бога. Кількість «сходинок» зазвичай відповідала числу членів родини, а саме печиво вважалося оберегом здоров’я і благополуччя. Його також часто роздавали як милостиню.

    Таким чином, цей день поєднує в собі як глибокий духовний зміст, так і народні звичаї, що зберігають пам’ять про вікові традиції.

  • Велике церковне свято 26 березня: традиції, прикмети та заборони

    Велике церковне свято 26 березня: традиції, прикмети та заборони

    26 березня православні віряни вшановують Собор архангела Гавриїла — одного з головних небесних вісників. У народі це свято відоме як Гавриїл Благовіст і тісно пов’язане з подіями Благовіщення, адже саме архангел Гавриїл приніс Діві Марії звістку про народження Ісуса Христа.

    За новим церковним календарем це свято припадає саме на 26 березня, тоді як за старим стилем його відзначатимуть 8 квітня. Архангел Гавриїл у християнській традиції вважається посланцем Бога, який не лише сповістив про народження Спасителя, а й супроводжував Богородицю протягом її життя, попереджав про небезпеки та допомагав зберегти немовля.

    У цей день віряни звертаються до архангела з молитвами про захист, добрі новини та вирішення складних життєвих ситуацій. За народними віруваннями, щира молитва саме цього дня має особливу силу.

    Наші предки на Гавриїла Благовіста намагалися прокидатися до сходу сонця, молитися та відвідувати храм. Існувало також повір’я: якщо ввечері виставити на вулицю воду, а вранці вмитися нею та випити, це допоможе позбутися хвороб.

    Церква закликає цього дня уникати негативу — не сваритися, не ображати інших, не брехати і не заздрити. Вважається, що слова мають особливу силу, тому будь-які погані побажання можуть обернутися проти людини.

    За народними прикметами, 26 березня не варто починати нові справи, укладати угоди чи робити великі покупки — такі дії можуть не принести очікуваного результату. Також не рекомендується говорити про гроші, щоб не накликати фінансові труднощі.

    Природні явища цього дня також мають значення. Якщо вдарили заморозки — очікується добрий врожай, але холодна погода ще затримається. Теплий і сонячний день обіцяє щедрий урожай фруктів, а дощ віщує грибне літо. Якщо ж зацвіла верба, пасічники вважають це сигналом виставляти бджіл на пасіку.

  • Що святкують 25 березня в Україні та світі: традиції, прикмети та заборони

    Що святкують 25 березня в Україні та світі: традиції, прикмети та заборони

    25 березня в Україні відзначають одразу кілька важливих подій — релігійне свято, професійну дату та низку міжнародних ініціатив. Цей день традиційно вважається особливим, адже пов’язаний із духовними практиками, народними прикметами та певними заборонами.

    За новим церковним календарем християни святкують Благовіщення Пресвятої Богородиці. Згідно з біблійною історією, саме цього дня Діва Марія дізналася від ангела про народження Ісуса Христа. Свято припадає рівно за дев’ять місяців до Різдва і вважається одним із найважливіших у християнській традиції.

    Водночас за старим стилем віряни вшановують святих Георгія Двослова та Феофана Сповідника.

    Окрім церковного значення, 25 березня в Україні відзначають День працівників Служби безпеки України. У сучасних умовах ця дата набуває особливого значення, адже співробітники СБУ відіграють ключову роль у протидії загрозам, виявленні диверсійних груп і захисті держави.

    На міжнародному рівні цього дня проводять Міжнародний день пам’яті жертв рабства, ініційований ООН. Його мета — привернути увагу до проблеми сучасного рабства та підтримати постраждалих.

    Серед менш офіційних дат — День вафель, який став популярним у різних країнах як привід для кулінарних експериментів і неформального святкування.

    У народній традиції Благовіщення вважалося одним із найважливіших свят року. Українці вірили, що цього дня не можна працювати — навіть птахи, за повір’ями, не в’ють гнізд. Люди намагалися відвідати церкву, помолитися за здоров’я, добробут і прощення гріхів.

    Також із цим днем пов’язано багато прикмет. Наприклад, якщо береза активно виділяє сік — це до дощового квітня, а дощ 25 березня віщує повінь. Поява перших комах вважалася ознакою швидкого потепління.

    Щодо заборон, то вірянам не рекомендують виконувати фізичну роботу, займатися прибиранням чи ремонтом. Також вважається гріхом сваритися, заздрити або засуджувати інших. Не прийнято цього дня й укладати шлюб або вінчатися.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що перед великими церковними святами, зокрема Великоднем, важливо дотримуватися не лише побутових традицій, а й духовної підготовки — завершити справи заздалегідь, уникати конфліктів і приділити увагу внутрішньому стану.

  • Православне свято 11 березня: традиції, молитви та народні вірування

    Православне свято 11 березня: традиції, молитви та народні вірування

    11 березня за новим церковним календарем в Україні православні віряни вшановують святителя Софронія, патріарха Єрусалимського. Цей день пов’язаний із духовними традиціями, народними прикметами та певними заборонами.

    Яке церковне свято 11 березня за новим календарем

    Після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар у 2023 році пам’ять святителя Софронія Єрусалимського відзначають саме 11 березня. За старим стилем це свято припадає на 24 березня.

    Святитель Софроній жив у VII столітті. Він народився у Дамаску та отримав ґрунтовну філософську освіту. Згодом вирушив до Єрусалима, де познайомився з ченцями-подвижниками та духовними наставниками.

    Разом із ієромонахом Іоанном Мосхом Софроній подорожував монастирями Близького Сходу. Під час цих мандрів вони записували розповіді про життя ченців та їхні духовні подвиги. На основі цих історій було створено відомий твір «Лимонарь», або «Луг духовний».

    Під час перебування в Єгипті Софроній тяжко захворів і вирішив прийняти чернечий постриг. Після цього він одужав і продовжив духовну діяльність.

    У 634 році Софронія обрали патріархом Єрусалимським. Його служіння припало на складний період, коли місто переживало облогу. Після цих драматичних подій святитель невдовзі помер.

    Кого ще вшановують цього дня

    Також 11 березня за новим календарем згадують:

    • преподобного Іоанна Мосха;

    • преподобного Софронія, затворника Києво-Печерського;

    • священномученика Піонія, пресвітера Смирнського;

    • перенесення мощей мученика Єпімаха;

    • святителя Софронія, єпископа Врачанського.

    Яке свято 11 березня за старим календарем

    За юліанським календарем цього дня православні віряни вшановують святителя Порфирія, архієпископа Газського.

    Що можна робити 11 березня

    У цей день віряни традиційно моляться святим, просять зміцнення віри, підтримки у складні часи та дякують Богові за прожитий день.

    У народній традиції свято називали Софронів день. Воно символічно пов’язане з приходом весни та поверненням перелітних птахів.

    Існувало повір’я: якщо вперше почути кування зозулі, варто загадати бажання — вважалося, що воно обов’язково здійсниться. Також люди вірили, що якщо у цей момент подзеленчати монетами в кишені, це може притягнути фінансову удачу.

    Крім того, у цей день починали готуватися до весняних польових робіт: прибирали торішнє листя, перевіряли інвентар та готували насіння до посіву.

    Прикмети погоди на 11 березня

    За народними спостереженнями, погода цього дня може підказати, якою буде весна:

    • якщо день теплий — весна буде ранньою;

    • сильний вітер віщує зміну погоди;

    • ясне небо обіцяє теплі весняні дні;

    • активна поведінка птахів означає швидке потепління.

  • Церковне свято 11 лютого: кому моляться, що можна і не можна робити

    Церковне свято 11 лютого: кому моляться, що можна і не можна робити

    11 лютого за новим церковним календарем Православна церква України вшановує пам’ять священномученика Власія, єпископа Севастійського. У народі цей день здавна вважається особливим: із ним пов’язують молитви за здоров’я, турботу про домашніх тварин, родинні традиції та численні прикмети про погоду.

    Яке церковне свято 11 лютого за новим стилем

    Святий Власій жив у III–IV століттях у місті Севастія (територія сучасної Туреччини). З молодих років він вирізнявся побожністю та праведним життям, а згодом став єпископом місцевої християнської громади.

    У період гонінь на християн за імператора Діоклетіана Власій не залишив служіння: підтримував в’язнів, допомагав мученикам і, за переказами, зцілював хворих. Рятуючись від переслідувань, він оселився в печері на горі Аргеос. Легенди розповідають, що до нього приходили навіть дикі звірі, які знаходили біля святого спокій і зцілення.

    Згодом Власія схопили, піддали тортурам і вимагали зректися віри, однак він залишився непохитним і прийняв мученицьку смерть. У християнській традиції його вважають заступником людей і покровителем домашньої худоби, а також молитовником при хворобах горла.

    Цього ж дня згадують благовірного князя Всеволода Мстиславовича та праведну Феодору, імператрицю Візантійську.

    Яке свято за старим календарем

    За юліанським стилем 11 лютого вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського.

    Традиції та звичаї Власієвого дня

    У народі свято називають Власів день. Його радять проводити в колі родини, у спокої та злагоді. Господарі наводять лад у домі, готують щедрий стіл, щоб увесь рік був достаток.

    Особлива увага приділяється тваринам. Вважається, що цього дня потрібно добре нагодувати худобу й домашніх улюбленців, не перевантажувати їх роботою та проявити турботу. Люди вірять, що це принесе здоров’я господарству.

    Також день вважають сприятливим для торгівлі, покупок і важливих домовленостей.

    Що не рекомендується робити 11 лютого

    Церква і народні звичаї радять уникати сварок, образ, пліток, лінощів і заздрості. Не варто відмовляти в допомозі тим, хто її потребує, чи погано ставитися до тварин.

    Існують і побутові заборони:
    не сваритися з рідними, щоб конфлікти не затягнулися надовго
    не залишати худобу голодною
    не тримати на столі ножі та брудний або порожній посуд, щоб не накликати негаразди

    Прикмети погоди на цей день

    У народному календарі цей період називають власіївськими морозами — останніми сильними холодами перед весною. За погодою судять про майбутній сезон:

    багато снігу — до ранньої та теплої весни
    відлига — сильних морозів більше не буде
    іній на деревах — холоди ще повернуться
    морози короткочасні — весна близько

    У народі кажуть, що після Власія зима поступово відступає, поступаючись місцем теплу.