Golosnovinua.com

Позначка: Рені

  • Газовий танкер, що прямував до України, атакували біля узбережжя Румунії: є поранені, пожежа триває

    Газовий танкер, що прямував до України, атакували біля узбережжя Румунії: є поранені, пожежа триває

    У Чорному морі поблизу узбережжя Румунії зазнав ураження танкер LPG Gas Lisbon під прапором Ліберії, який перевозив скраплений нафтовий газ із Єгипту до українського порту Рені. На борту судна стався потужний вибух, після якого спалахнула пожежа. Усі 17 членів екіпажу були врятовані, однак троє моряків отримали поранення різного ступеня тяжкості. Румунська влада розпочала розслідування, а президент країни Нікушор Дан заявив, що інцидент, найімовірніше, пов’язаний із війною Росії проти України.

    За офіційною інформацією, інцидент стався в ніч на 21 липня приблизно о 00:05 за місцевим часом. Судно перебувало поза територіальними водами Румунії, приблизно за 20 морських миль від узбережжя країни. За уточненими даними Морської адміністрації Румунії, місце аварії розташоване приблизно за 14 морських миль від району Сфинту-Георге у дельті Дунаю.

    Президент Румунії Нікушор Дан повідомив, що танкер виконував рейс із єгипетської Александрії до українського порту Рені на Дунаї. За його словами, державні установи країни переведені у режим підвищеної готовності та мають встановити причини, обставини й відповідальних за цей інцидент.

    «Державні органи перебувають у стані підвищеної готовності та з’ясують обставини, причини й відповідальність за цей серйозний інцидент, який, найімовірніше, є частиною незаконної агресивної війни Російської Федерації проти України», — заявив глава румунської держави.

    Одразу після отримання сигналу лиха Морський координаційний центр пошуку і рятування в Констанці направив до місця події рятувальні судна SAR Apollo та SAR Artemis, що належать Румунському агентству з порятунку людського життя на морі (ARSVOM). Екіпаж, який через пожежу був змушений залишити танкер та перейти до рятувальних плотів, успішно евакуювали. Усі 17 моряків були доставлені у безпечне місце. Троє постраждалих із травмами були доставлені до порту Суліна, де їм надали медичну допомогу.

    За інформацією румунських медіа, двоє членів екіпажу отримали опіки, які охоплювали приблизно 10–15% поверхні тіла, ще один моряк зазнав численних поранень і значної крововтрати. Інформації про загрозу їхньому життю наразі не надходило.

    Після вибуху на судні виникла масштабна пожежа, яка охопила надбудову танкера. Станом на день 21 липня займання ще не було повністю ліквідоване. До місця інциденту направили буксир, який контролює положення судна, щоб не допустити його дрейфу та створення додаткової небезпеки для інших кораблів. Румунська влада також поширила навігаційне попередження із закликом до всіх суден оминати небезпечний район щонайменше на три морські милі.

    Офіційна причина вибуху поки що не встановлена. Водночас кілька румунських видань із посиланням на джерела повідомили, що однією з основних версій розслідування є атака морського безпілотника. Інші медіа також не виключають можливості підриву на морській міні. Наразі жодна з цих версій офіційно не підтверджена, а компетентні органи продовжують розслідування.

    Інцидент стався на тлі різкого загострення ситуації з безпекою цивільного судноплавства у Чорному морі. Лише кілька днів тому Росія завдала удару по торговельному судну під прапором Гвінеї-Бісау, яке залишало український порт після завантаження кукурудзою. За повідомленнями української влади, тоді загинули десять людей, ще вісьмох членів екіпажу вдалося врятувати.

    Ще раніше, 17 липня, російський ударний безпілотник уразив суховантаж Venturo під прапором Маршаллових Островів, який перебував в одному з портів Одеси. Ці атаки посилили занепокоєння міжнародної спільноти щодо безпеки цивільного морського судноплавства та функціонування українського морського експортного коридору.

    Упродовж останніх місяців Румунія, яка є членом НАТО та Європейського Союзу, неодноразово повідомляла про падіння уламків безпілотників поблизу свого кордону та порушення повітряного простору під час російських атак на українську портову інфраструктуру в Придунав’ї. Однак нинішній випадок став одним із найсерйозніших інцидентів із цивільним судном поблизу румунського узбережжя з початку повномасштабної війни.

    Наразі румунські та міжнародні морські служби продовжують контролювати ситуацію навколо Gas Lisbon. Слідчі мають встановити, що саме стало причиною вибуху, а також з’ясувати, чи був інцидент результатом цілеспрямованої атаки. До завершення розслідування офіційно не підтверджено, чи було судно уражене морським дроном, міною або іншим засобом ураження.

  • Черги мають зникнути: Україна кардинально оновила ключові КПП на кордоні з Молдовою

    Черги мають зникнути: Україна кардинально оновила ключові КПП на кордоні з Молдовою

    Україна завершила масштабне оновлення чотирьох пунктів пропуску на кордоні з Молдовою в Одеській області та відкрила нову сервісну зону для вантажного транспорту поблизу міжнародного пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть». Проєкт реалізували за підтримки Європейського Союзу в межах ініціативи «Шляхи солідарності», яка покликана посилити транспортні та торговельні маршрути України в умовах війни.

    Про завершення робіт повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

    За його словами, модернізація прикордонної інфраструктури є одним із ключових елементів розвитку української логістики та забезпечення безперебійного експорту продукції до країн Європейського Союзу.

    Оновлення завершили на чотирьох пунктах пропуску:

    • «Старокозаче – Тудора»;
    • «Долинське – Чишмікіой»;
    • «Лісне – Сеіць»;
    • «Малоярославець 1 – Чадир-Лунга».

    На кожному з об’єктів проведено комплексну модернізацію інфраструктури. Зокрема, встановлено нові модульні будівлі для роботи прикордонників та митників, облаштовано сучасні інженерні мережі, резервні джерела електроживлення, системи зовнішнього освітлення та покращено умови для пропуску громадян і транспортних засобів.

    Особливу увагу приділили створенню комфортних умов для пішоходів та людей з інвалідністю. На пунктах пропуску облаштовано безбар’єрний доступ, нові пішохідні маршрути та оновлено сервісні зони для громадян.

    Окремим етапом проєкту стало відкриття нової сервісної зони біля міжнародного пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть», який є одним із найважливіших логістичних вузлів на українсько-молдовському кордоні.

    Новий майданчик розташований на стратегічній трасі Одеса – Рені, що забезпечує сполучення з дунайськими портами та країнами Європейського Союзу. Сервісна зона здатна одночасно приймати до 46 вантажних автомобілів та 13 легкових транспортних засобів.

    На території облаштовано місця для відпочинку водіїв, сучасне освітлення, системи водопостачання та водовідведення. Також створено необхідну інфраструктуру для безпечного та комфортного перебування людей під час очікування перетину кордону.

    У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що модернізація прикордонної інфраструктури є частиною ширшої стратегії інтеграції України до європейського транспортного простору.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії значення західних та південно-західних логістичних маршрутів суттєво зросло. Блокування частини морських шляхів та регулярні атаки на портову інфраструктуру змусили Україну активно розвивати альтернативні канали експорту через кордони з країнами ЄС та Молдовою.

    Особливе значення в цьому контексті має дунайський напрямок. Порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ стали ключовими транспортними вузлами для перевалки української аграрної продукції, металургійних вантажів та інших товарів.

    Саме тому розвиток пунктів пропуску на півдні країни залишається одним із пріоритетів уряду. Оновлена інфраструктура дозволить скоротити час проходження контролю, зменшити черги та підвищити пропускну спроможність прикордонних переходів.

    За словами Олексія Кулеби, модернізація КПП сприятиме не лише розвитку експорту, а й покращить мобільність громадян та зміцнить економічні зв’язки між Україною та країнами Європи.

    Важливу роль у реалізації проєкту відіграла ініціатива Європейського Союзу «Шляхи солідарності», створена у 2022 році для підтримки української економіки та забезпечення безперервного експорту продукції в умовах війни.

    За цей час через маршрути «Шляхів солідарності» було перевезено десятки мільйонів тонн українських товарів, а також забезпечено імпорт критично важливих ресурсів для української економіки.

    Водночас Україна продовжує відновлювати транспортну інфраструктуру, яка зазнала значних втрат через російську агресію. За офіційними даними, від початку повномасштабної війни пошкоджено або зруйновано сотні об’єктів транспортної та портової інфраструктури.

    Зокрема, лише портова галузь втратила або зазнала пошкоджень на 385 об’єктах. Це суттєво вплинуло на роботу логістичної системи країни та змусило державу прискорити розвиток альтернативних транспортних коридорів.

    Модернізація пунктів пропуску на кордоні з Молдовою стала черговим кроком у посиленні транспортної стійкості України та створенні сучасної прикордонної інфраструктури, здатної забезпечити стабільний рух людей і товарів навіть в умовах воєнного часу.

  • Румунія заявила, що російський дрон у Галаці міг змінити курс через українську ППО

    Румунія заявила, що російський дрон у Галаці міг змінити курс через українську ППО

    Президент Румунії Нікушор Дан озвучив нові деталі інциденту з російським безпілотником, який у ніч на 29 травня впав на житловий будинок у місті Галац, спричинивши пожежу та поранення цивільних. Про це він повідомив під час візиту до постраждалих мешканців, передає Stirile ProTV.

    За словами глави держави, дрон був частиною великої групи з 43 російських безпілотників, запущених у напрямку України під час масованої атаки. Політ цих апаратів, як зазначив президент, проходив у безпосередній близькості до румунського кордону — приблизно за 20–30 кілометрів на північ від Дунаю, на території України.

    Нікушор Дан пояснив, що частину безпілотників під час атаки було знищено українськими силами протиповітряної оборони. Один із дронів, за попередніми оцінками, міг зазнати кінетичного ураження над українським містом Рені або в його околицях. Саме це, за словами президента Румунії, могло спричинити втрату керованості та зміну траєкторії польоту.

    У результаті пошкоджений безпілотник, імовірно, вийшов за межі запланованого маршруту та перетнув кордон, після чого влучив у багатоповерховий житловий будинок у Галаці. Внаслідок удару виникла пожежа на 10-му поверсі, двоє людей отримали травми та були госпіталізовані.

    Водночас президент Румунії наголосив, що остаточні висновки щодо причин відхилення дрона від курсу ще не зроблені. Наразі триває технічний аналіз уламків і маршруту польоту, який має встановити, чи зміна траєкторії стала наслідком випадкового пошкодження, чи результатом прямого впливу засобів ППО.

    Окремо Нікушор Дан прокоментував питання посилення оборони повітряного простору Румунії. Він зазначив, що використання засобів протидії безпілотникам є складним технічним і безпековим завданням, адже будь-яке перехоплення має мінімізувати ризики для цивільного населення як Румунії, так і прикордонних територій України.

    За його словами, навіть застосування авіації або ракетних систем проти дронів потребує точного розрахунку траєкторій, щоб уникнути падіння уламків у населених пунктах або непередбачуваних наслідків на території сусідніх держав.

    Паралельно радник президента України Дмитро Литвин повідомив, що Володимир Зеленський провів розмову з румунським колегою щодо інциденту. Сторони, за його словами, погодилися координувати дії для посилення захисту повітряного простору та обміну інформацією щодо російських атак.

    Президент України підтвердив факт переговорів і наголосив, що Україна готова надавати підтримку Румунії в питаннях безпеки на тлі зростання загрози російських ударних дронів у прикордонних регіонах.

    Інцидент стався під час масштабної атаки Росії на Україну. За даними Міністерства оборони Румунії, у житловий будинок у Галаці влучив російський дрон типу «Герань-2». Внаслідок удару виникла пожежа, а будівля зазнала пошкоджень.

    Румунські військові зазначили, що через дуже короткий час реагування — близько чотирьох хвилин від моменту виявлення до падіння — перехопити безпілотник не вдалося. Румунія вже заявила про посилення моніторингу повітряного простору та консультації з союзниками по НАТО щодо додаткових засобів протидії таким інцидентам.