Європейський Союз наближається до одного з найважливіших тижнів за останні роки. Брюссель і ключові європейські столиці готуються до масштабної дипломатичної битви, яка визначить, чи зможе Європа зберегти єдність та стримати тиск США і Росії щодо нав’язування Україні принизливого “мирного плану”. Паралельно ЄС намагається врятувати угоду про так званий “репараційний кредит” — механізм використання прибутків від заморожених російських активів на суму 185 млрд євро. Про це пише Politico.
Найближчі дні стануть тестом для європейських лідерів, зазначає видання. Сьогодні вони мають зустрітися у Берліні з президентом України Володимиром Зеленським та американськими представниками, намагаючись переконати Вашингтон у неприйнятності запропонованого плану врегулювання. Йдеться про ідею, яка, за повідомленнями, передбачає фактичні територіальні поступки Росії та створення на окупованих територіях демілітаризованої “вільної економічної зони”, де могли б працювати американські бізнес-інтереси. Україна категорично відхилила цю пропозицію, а Європа виступила проти будь-яких рішень щодо територій без гарантій безпеки Києву.
Паралельно у Брюсселі міністри закордонних справ та дипломати намагаються переконати дедалі більшу групу урядів ЄС, які виступають проти механізму фінансування України через прибутки від заморожених активів РФ. До четверга, коли всі 27 лідерів прибудуть на саміт у Брюсселі, Євросоюз має або врятувати угоду, або зіткнутися зі справжньою політичною кризою.
Politico зазначає, що за лаштунками нині точиться “дипломатія останньої хвилини”. Лідери Великої Британії, Німеччини і, можливо, Франції, а також зять Дональда Трампа Джаред Кушнер і його спецпосланець Стів Віткофф планують зустрітися із Зеленським у Берліні. Про участь численних глав урядів та представників ЄС і НАТО повідомив прессекретар німецького канцлера Стефан Корнеліус. Один із європейських чиновників заявив, що подальше роз’єднання Європи цього тижня стане “катастрофічним сигналом Україні” і завдасть удару по самому Євросоюзу.
Питання територій залишається одним із найчутливіших. Європейські країни наполягають, що жодного прогресу у цьому напрямку не може бути без гарантій безпеки для України. США ж, за інформацією джерел, продовжують тиснути щодо можливих поступок, що створює тертя між Вашингтоном і європейськими столицями.
Складною є й ситуація з “репараційним кредитом”. ЄС уже кілька місяців намагається переконати бельгійського прем’єра Барта де Вевера погодитися на план використання прибутків від заморожених російських активів на користь України. Днями Італія — третя за розміром економіка ЄС — підтримала позицію Бельгії, закликавши шукати альтернативні варіанти фінансування. Новий прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш також виступив проти. За підрахунками Politico, навіть якщо до цієї групи долучаться Угорщина та Словаччина, вони не матимуть блокуючої меншості, але їхня публічна критика ставить під загрозу політичну угоду.
Попри труднощі, офіційні особи в Брюсселі наполягають, що альтернатив “плану А” поки не існує. Один із німецьких чиновників назвав рішення щодо активів “рішенням про майбутнє Європи”, яке визначить, чи залишиться ЄС значущим геополітичним гравцем. “Варіанта Б немає”, — підкреслив він.
Попереду — кілька днів складної дипломатії, яка покаже, чи здатна Європа діяти єдиним фронтом у момент, коли на карту поставлено не лише підтримку України, а й власну політичну вагу у світі.
