Позначка: реструктуризація

  • Фінансова реструктуризація замість банкрутства: найбільша авіакомпанія Балтії AirBaltic залучає 350 млн євро для стабілізації

    Фінансова реструктуризація замість банкрутства: найбільша авіакомпанія Балтії AirBaltic залучає 350 млн євро для стабілізації

    Латвійська авіакомпанія AirBaltic розпочинає масштабну фінансову реструктуризацію під наглядом американського суду відповідно до глави 11 Кодексу США про банкрутство (Chapter 11). Ця юридична процедура дозволить авіаперевізнику реорганізувати боргові зобов’язання та загальну структуру капіталу без припинення операційної діяльності, отримавши тимчасовий захист від вимог кредиторів. Керівництво компанії категорично наголошує, що поточний процес не означає класичного банкрутства чи ліквідації, тому всі регулярні рейси виконуватимуться за розкладом, а придбані квитки та оформлені бронювання залишаються повністю чинними.

    Для підтримання необхідного рівня ліквідності на період проведення реорганізації авіакомпанія вже досягла домовленості про залучення нового цільового фінансування у розмірі 350 мільйонів євро за механізмом debtor-in-possession (DIP). Кредитні кошти під орієнтовно 12% річних надасть пул впливових міжнародних фінансових інституцій, організатором якого виступила компанія Strategic Value Partners, а безпосередніми кредиторами стануть Barclays, Hayfin Capital Management, Morgan Stanley та Oaktree Capital Management. За попередніми розрахунками менеджменту AirBaltic, цей фінансовий ресурс забезпечить стабільну роботу перевізника до остаточного завершення процесу реструктуризації, яке орієнтовно заплановане на червень 2027 року.

    На тлі тривалих збитків та загальної нестабільності на ринку компанія була змушена розробити жорсткий антикризовий бізнес-план. Нова стратегія передбачає суттєву оптимізацію парку літаків та максимальну концентрацію операційних зусиль виключно на найбільш рентабельних маршрутах, із незмінним збереженням головного транзитного хабу в Ризі. Крім того, через незадовільні фінансові показники керівництво AirBaltic офіційно призупинило підготовку до первинного публічного розміщення акцій (IPO), повністю виключивши цей інструмент із джерел залучення капіталу у 2026 році. Наразі компанія зосередиться на пошуку фінансування через приватних інвесторів, проте в разі невдачі цих перемовин перевізник не відкидає можливості звернення по екстрену фінансову допомогу до держави.

  • Укрзалізниця готує підвищення тарифів на тлі боргової кризи та ризику дефолту

    Укрзалізниця готує підвищення тарифів на тлі боргової кризи та ризику дефолту

    АТ «Укрзалізниця» опинилася у критичному фінансовому стані на тлі зростання боргового навантаження та падіння доходів. Компанія може піти на підвищення тарифів на перевезення і супутні послуги як вимушений крок для стабілізації ситуації.

    Переговори з власниками єврооблігацій, що тривали з 1 по 8 квітня, завершилися безрезультатно. Інвестори відмовилися підтримати запропоновані умови реструктуризації і не висунули альтернативних варіантів. Після цього процес фактично зупинився.

    Ще у січні компанія відмовилася від виплати 45 мільйонів доларів купонного доходу за єврооблігаціями з погашенням у 2026 та 2028 роках, заявивши про необхідність комплексної реструктуризації боргу.

    Фінансові показники демонструють різке погіршення. За дев’ять місяців 2025 року дохід скоротився на 15,4% — до 66 мільярдів гривень. Компанія зафіксувала чистий збиток у 7,32 мільярда гривень проти прибутку 1,66 мільярда роком раніше. Дохід від вантажних перевезень впав на 19% — до 50,1 мільярда гривень, інші доходи скоротилися на 14,7% — до 6,36 мільярда.

    Ключовими причинами називають зниження обсягів вантажних перевезень приблизно на 17% у 2025 році та суттєве зростання атак на інфраструктуру. За рік зафіксовано 1195 ударів по об’єктах залізниці — більше, ніж за попередні два роки разом.

    Ситуацію ускладнило рішення агентства Fitch, яке знизило довгостроковий рейтинг Укрзалізниці до рівня обмеженого дефолту, а єврооблігації — до дефолтного рівня. Це значно обмежило можливості компанії залучати фінансування на зовнішніх ринках.

    У цих умовах перегляд тарифів фактично стає внутрішнім джерелом покриття фінансового розриву. Паралельно компанія заявляє про намір продовжити переговори з кредиторами за участі міжнародних радників.

  • Україна може домовитись про реструктуризацію ВВП-варантів щоб уникнути дефолту

    Україна може домовитись про реструктуризацію ВВП-варантів щоб уникнути дефолту

    Як повідомляють джерела видання 360ua.news, Міністерство фінансів має шанси домовитись з інвесторами про реструктуризацію ВВП-варантів на суму близько $2,6 млрд.

    За інформацією джерел, кредитори готові знизити виплату до кінця травня з $600 млн. до $200 млн. і, найімовірніше, Україна погодиться на такі умови задля уникнення дефолту.

    Нагадаємо, раніше Міжнародний валютний фонд попереджав, що відсутність вирішення питання з ВВП-варрантами створює серйозні ризики для фінансової стабільності країни. Це може вплинути як на діючу програму МВФ на $15,5 млрд, так і на минулорічну реструктуризацію державного боргу обсягом понад $20 млрд.

  • Україна може оголосити дефолт у травні: переговори з кредиторами поки безрезультатні

    Україна може оголосити дефолт у травні: переговори з кредиторами поки безрезультатні

    Україна не змогла домовитися з інвесторами про реструктуризацію боргу на суму $2,6 млрд і може оголосити дефолт уже в травні. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на інформовані джерела.

    Згідно з умовами попередніх домовленостей, наприкінці наступного місяця Україна має виплатити майже $600 млн за ВВП-варрантами — цінними паперами, прив’язаними до економічних показників країни. Цей платіж базується на результатах 2023 року, і наразі він залишається під загрозою.

    «Києву доведеться вирішити, чи оголошувати дефолт щодо виплати, якщо домовленості про реструктуризацію не буде досягнуто вчасно», — пише FT.

    У Міністерстві фінансів України зазначили, що розглядають «усі доступні варіанти» і планують продовжити переговори з кредиторами. Однак часу залишається обмаль.

    Раніше Міжнародний валютний фонд попереджав, що відсутність вирішення питання з ВВП-варрантами створює серйозні ризики для фінансової стабільності країни. Це може вплинути як на діючу програму МВФ на $15,5 млрд, так і на минулорічну реструктуризацію державного боргу обсягом понад $20 млрд.

    Дефолт може не лише зашкодити іміджу України на світових ринках, а й ускладнити отримання майбутньої допомоги від міжнародних партнерів. Водночас український уряд опинився у складній ситуації: країна веде повномасштабну війну, економіка ослаблена, а бюджет залежить від зовнішнього фінансування.

    Переговори тривають, але кожен день зволікання наближає критичну точку. Чи зможе Київ уникнути технічного дефолту — стане відомо вже за кілька тижнів.

  • Кредитори України погодилися на реструктуризацію боргу

    Кредитори України погодилися на реструктуризацію боргу

    Міністерство фінансів України повідомило, що понад 97% власників українських єврооблігацій погодилися з угодою про реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу країни. Ця угода дозволить Україні значно знизити витрати на обслуговування боргу, що є важливим кроком у фінансовій стабілізації країни.

    Згідно з умовами угоди, Україна зможе заощадити 11,4 мільярда доларів США протягом наступних трьох років. До 2033 року загальна економія складе 22,75 мільярда доларів США. Ці зекономлені кошти будуть спрямовані на фінансування сектору безпеки та оборони, що є критично важливим у нинішніх умовах воєнного стану.

    Реструктуризація боргу стала важливим фінансовим кроком для України в умовах триваючого конфлікту та економічних труднощів. Підтримка більшості кредиторів не тільки зменшує боргове навантаження, але й забезпечує додаткові ресурси для підтримки національної безпеки та оборони.

  • Що пішло не так з реструктуризацією боргу України

    Що пішло не так з реструктуризацією боргу України

    У найближчі дні має завершитися реструктуризація зовнішнього боргу України, включаючи єврооблігації, і незважаючи на те, що умови були погоджені комітетом кредиторів і Міністерством фінансів, виникла несподівана проблема, яка стосується українських власників цих облігацій.

    Незважаючи на те, що реструктуризація здавалася передбачуваною і підготовленою, з’явилася ситуація, яка може серйозно вплинути на дрібних українських інвесторів. Виявилося, що для участі в голосуванні щодо реструктуризації єврооблігацій необхідно мати мінімальний лот, який для цього ринку складає $100 тисяч або $200 тисяч залежно від випуску. Багато українських інвесторів володіють облігаціями в обсягах менших за цей мінімум, і тому не можуть проголосувати.

    Ця проблема виникла через те, що до початку повномасштабної війни з Росією багато українців придбали єврооблігації в дрібних обсягах, що стало можливим завдяки політиці Національного банку України. Однак, з огляду на агресію Росії та падіння ринку, ситуація змінилася, і зараз українські інвестори стикаються з проблемами, які вони не могли передбачити.

    Умови реструктуризації облігацій, включаючи вимоги до мінімального лота для голосування, не були враховані під час підготовки реструктуризації. Як результат, дрібні інвестори, які можуть бути значною частиною ринку, але чий обсяг володіння єврооблігаціями є порівняно невеликим, не можуть взяти участь у важливому процесі голосування.

    Це може призвести до збільшення списання боргу для тих, хто не зміг проголосувати, і створити додаткові труднощі для Міністерства фінансів і Національного банку України. Хоча для самої реструктуризації це, ймовірно, не матиме великих наслідків, для дрібних інвесторів ситуація може бути досить складною.

    Можливим рішенням могло б стати голосування на рівні Національного банку України, який міг би проголосувати за всіх українців разом. Однак, чи погодиться регулятор на таку пропозицію, поки невідомо. Ця ситуація є ще одним нагадуванням про те, що інвестиції в Україні можуть бути непередбачуваними, і навіть міжнародні норми і правила не завжди гарантують справедливість для всіх учасників ринку.

    Окрім цієї проблеми, внутрішній і зовнішній ринки залишаються досить стабільними. На зовнішньому ринку більше торгувалися варанти, гривня демонструє помірні коливання, а ставки на внутрішньому ринку залишаються стабільними. Інфляція в Україні продовжує зростати, досягнувши 5,4%, і це може мати подальші наслідки для економіки.

    Дані по споживчих настроях українців, які покращилися в липні, навіть незважаючи на відключення світла, викликають певне здивування. Можливо, покращення настроїв пов’язане з останніми подіями в Курську, що також могло позитивно вплинути на сприйняття ситуації в Україні.

  • Україна уклала угоду з власниками єврооблігацій щодо реструктуризації боргу

    Україна уклала угоду з власниками єврооблігацій щодо реструктуризації боргу

    Україна оголосила про досягнення важливої домовленості з Комітетом власників єврооблігацій щодо реструктуризації свого боргу. Ця угода має на меті значне зменшення фінансового тягаря країни, що дозволить значно зекономити кошти на обслуговуванні боргу і направити їх на важливі соціальні і оборонні потреби.

    Україна досягла домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій, що є важливим етапом у реструктуризації боргу. Це дозволить зекономити $11,4 млрд на обслуговуванні боргу за 3 роки та $22,75 млрд до 2033 року, вивільнивши ресурси на оборону та соціальні потреби. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у понеділок.

    Відновлюємо боргову стійкість. Сьогодні ми досягли принципових домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій України. Це важливий етап процесу реструктуризації боргу, що дозволить зекономити 11,4 млрд дол США на його обслуговуванні протягом наступних трьох років та 22,75 млрд – до 2033 року

    – написав Шмигаль у Telegram.

    З його слів, “таким чином ми зможемо вивільнити ресурси на нагальні потреби: нашу оборону, соціальний захист та відновлення”.

  • Україна намагається реструктуризовати близько 20 мільярдів доларів міжнародного боргу

    Україна намагається реструктуризовати близько 20 мільярдів доларів міжнародного боргу

    Україна не змогла досягти згоди з групою власників облігацій щодо реструктуризації близько 20 мільярдів доларів міжнародного боргу під час офіційних переговорів, повідомила вона в понеділок, підвищуючи привид того, що зруйнована війною країна може відступити за замовчуванням.
    Угода з власниками міжнародних облігацій, яка дозволила Україні призупинити виплати після вторгнення Росії в країну в 2022 році, закінчується в серпні.
    Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що переговори триватимуть і очікує, що уряд досягне згоди до 1 серпня.
    Офіційні переговори з власниками облігацій тривають майже два тижні, оскільки Україна прагне переглянути свій борг, щоб зберегти доступ до міжнародних ринків, одночасно задовольняючи вимоги Міжнародного валютного фонду (МВФ) щодо реструктуризації.
    Проте пропозиція уряду та зустрічна пропозиція власників облігацій показали, наскільки далекі сторони та важку боротьбу, з якою зіткнеться Україна за реструктуризацію боргу найближчими тижнями.
    «Хоча Україна та Спеціальний комітет кредиторів не дійшли згоди щодо умов реструктуризації протягом періоду консультацій, (вони) продовжуватимуть взаємодію та конструктивні дискусії через своїх відповідних радників», — йдеться в заяві уряду, додаючи, що вони також продовжуватимуть. двосторонні переговори з іншими інвесторами.
    Марченко сказав, що економіка країни є “крихкою рівновагою”, яка залежить від послідовної та істотної підтримки з боку її партнерів. «Вчасна реструктуризація боргу є критично важливою частиною цієї підтримки», — сказав він. «Сильні армії повинні підтримуватися сильною економікою, щоб вигравати війни».
    Власники облігацій заявили, що пропозиція уряду вимагала списання, яке «суттєво перевищує» очікувані ринками 20%.
    Ця пропозиція «завдає суттєву шкоду майбутній інвесторській базі України та основній меті повернення доступу до ринків капіталу за першої можливості», додали вони.
    Україна могла б продовжити призупинення платежів після серпня, але віддає перевагу більш тривалому рішенню повного перерахування боргу.

    ПРОПОЗИЦІЯ

    Проведення реструктуризації боргу в розпал конфлікту, який робить її економічну та фіскальну ситуацію дуже невизначеною, завжди вважалося безпрецедентним і монументальним завданням для України
    Двосторонні союзники Києва, які вкладають мільярди в країну, щоб зміцнити її військові зусилля та економіку, не бажають бачити, як Україна спрямовує гроші на виплату боргу.
    Велика сімка багатих демократій погодилася в четвер використати надходження від заморожених російських активів, щоб надати Україні 50 мільярдів доларів позик. З початку війни міжнародні партнери, такі як Світовий банк і МВФ, також надали понад 85 мільярдів доларів, відкриває нову вкладкуу фінансуванні державного бюджету Києву.
    Україна запропонувала обміняти існуючий борг власників облігацій на п’ять державних облігацій із терміном погашення між 2034 і 2040 роками, а також на так званий державний борговий інструмент (SCDI), пов’язаний із податковими надходженнями, йдеться в заяві в понеділок. Вартість цього інструменту буде визначена у 2027 році, коли він перетвориться на облігацію, що збігається із закінченням поточної програми країни з МВФ.
    Інвестори просили інструменти, які створювали б стабільний грошовий потік із самого початку, і нові облігації сплачували б відсотки в символічній сумі 1% протягом перших 18 місяців, збільшуючись до 3% у 2026 і 2027 роках, а потім до 6% протягом загальна виплата купону в розмірі 700 мільйонів доларів США протягом програми МВФ.
    Ця пропозиція призвела до зниження, або «стрижки» від 25% до 60%, залежно від продуктивності SCDI. Україна також запропонувала інвесторам опцію, що включає лише звичайні облігації.
    Власники облігацій висунули дві зустрічні пропозиції, обидві з яких передбачали номінальне зниження на 20%, згідно із заявою уряду, і дозволяли потенційне повне повернення концесій.
    Уряд заявив, що жодна пропозиція власника облігацій не відповідає вимогам МВФ.
    Дві пропозиції складалися з пакету з двох типів інструментів – серії з двох облігацій, що виплачують купон понад 7%, а також “облігацій повернення”, які передбачали змінні виплати з підвищенням.
    Україна також запропонувала вилучити положення про перехресний дефолт між своїми міжнародними облігаціями та варрантами на ВВП, які пов’язані з економічним зростанням і за якими вона винна інвесторам 2,6 мільярда доларів.
  • Борг перевищив 6 трлн гривень, чи зможе країна врятуватися через реструктуризацію?

    Борг перевищив 6 трлн гривень, чи зможе країна врятуватися через реструктуризацію?

    Стало відомо, що державний і гарантований Україною борг перевищив 6 трлн гривень або 151,5 млрд доларів. При цьому платежі, які ми зобов’язані виплатити у 2024 році, складуть 25 млрд у.о., за словами Мінфіну. Крім цього, українському уряду необхідно знайти 5 млрд доларів для покриття поточних військових витрат, а до кінця року буде потрібно ще 5 млрд доларів на ті самі потреби. І це без урахування поки що непрогнозованого просідання української економіки, яке вже почалося через новий закон про мобілізацію.

    Підвищення акцизів на тютюн, алкоголь і нафтопродукти, які обговорюють зараз на Банковій і які внесуть до парламенту наприкінці червня – на початку липня, проблему не вирішать. Нагадаємо, також буде підвищено з 1,5 до 5% ставку військового збору,  його сплату поширять ще й на приватних підприємців. Крім того, на 2-3% буде підвищено ставку ПДВ. Підвищення ставки військового збору дасть додатково 90-100 млрд гривень на рік (2,22-2,47 млрд доларів), кожен відсоток до ПДВ поповнить скарбницю на 40 млрд гривень, які дорівнюють 988 млн доларів (+3% до ставки ПДВ еквівалентні 120 млрд гривень = 2,97 млрд доларів).

    Єдиним реальним виходом із цієї проблеми є реструктуризація боргу. Умови переговорів щодо нової реструктуризації, яку Україна почала ще ранньою весною, поки незрозумілі, немає гарантій згоди кредиторів через погіршення економічної ситуації в країні. До слова, якщо угода відбудеться, то вона буде вже третьою після 2014 року: перша відбулася 2015 року, друга – 2022 року. Таким чином, якщо очікування України і кредиторів не співпадуть, розплачуватися нам доведеться ресурсами і територією.