У Києві фіксуються спроби розгортання прихованих наземних ретрансляторів — спеціальних пристроїв зв’язку, які допомагають російським ударним і розвідувальним безпілотникам долати міську забудову та точно наводитися на цілі. Механізми встановлення подібного обладнання та специфіку його функціонування для видання LIGA.net детально проаналізували начальник Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генштабу ЗСУ Іван Павленко, провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко, а також фахівець у галузі мілітарного зв’язку та амбасадор американської компанії Persistent Systems Володимир Степанець.
Застосування наземних ретрансляторів у межах мегаполіса дозволяє ворогу вирішити критичну проблему керування дронами на низьких висотах, де радіосигнал глушиться багатоповерхівками та щільною роботою столичних комплексів РЕБ. Такий модуль виступає проміжною ланкою зв’язку, передаючи телеметрію та відеопотік між оператором (або супутниковим/повітряним шлюзом) і безпосередньо апаратом у зоні ураження. Як зауважив авіаційний експерт Валерій Романенко, монтаж подібної апаратури є технологічно складною задачею, доступною далеко не кожному пересічному диверсанту: пристрій вимагає правильного розрахунку висоти, орієнтації діаграми спрямованості антен, маскування та підключення до стабільного автономного або мережевого електроживлення.
Зі свого боку представники військового командування та ІТ-індустрії наголошують на тому, що протидія цій загрозі потребує комплексної координації спецслужб, фахівців радіоелектронної розвідки та цивільного сектору. Виявлення підпільних радіоретрансляційних точок на дахах і висотних конструкціях ускладнюється використанням противником комерційних та військових протоколів зв’язку стандарту MANET або Mesh-мереж, аналогічних тим, які виготовляє Persistent Systems. За словами експертів, посилення радіоелектронного пеленгування міського простору та перевірка підозрілого радіотехнічного обладнання на житлових і промислових будівлях столиці є вирішальним фактором для зриву коригування нічних повітряних ударів ворога.
Російські реактивні ударні безпілотники, які останнім часом атакують Київ, демонструють незвичайну закономірність: замість найкоротшого шляху до української столиці вони рухаються схожою траєкторією, намагаючись якомога довше залишатися поблизу українсько-білоруського кордону. На це 30 серпня звернув увагу фахівець у галузі радіотехнологій та позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.
Бескрестнов опублікував карту одного з маршрутів і поставив ключове питання: чому Росія використовує саме таку траєкторію, якщо з військової точки зору можна було б спрямовувати безпілотники до Києва коротшими або різними маршрутами.
За його спостереженнями, йдеться не про поодинокі випадки. Експерт стверджує, що сотні реактивних ударних дронів, які прямують до Києва, повторюють подібний маршрут і тривалий час залишаються поблизу білоруського кордону. Цю закономірність сьогодні також описали низка українських видань.
ФОТО: Сергій Флеш / Як російські дрони «Шахед» летять атакувати Київ
Однією з можливих причин «Флеш» називає використання мобільної інфраструктури на території Білорусі. За його версією, встановлені на російських безпілотниках LTE-модеми можуть підключатися до базових станцій білоруських операторів зв’язку, поки апарати залишаються в зоні їхнього покриття.
При цьому надзвичайно важливо розділяти встановлений факт і версію експерта. Схожий маршрут безпілотників Бескрестнов називає власним спостереженням, тоді як використання саме білоруських LTE-мереж він висуває як можливе пояснення. Публічного офіційного підтвердження того, що мобільні оператори Білорусі зараз свідомо забезпечують зв’язок російських ударних дронів, немає.
Спочатку «Флеш» розглядав й інше пояснення — можливість підтримання радіозв’язку через розташовані в Білорусі пункти управління МЕШ. Однак, за його словами, дальність роботи таких засобів зв’язку значно більша, а тому необхідність настільки довго тримати безпілотники безпосередньо біля кордону лише заради цього виглядає менш очевидною. Саме тому експерт зупинився на версії з LTE-модемами.
Історія привертає особливу увагу через те, що питання використання території Білорусі для підтримки російських повітряних атак Україна порушувала раніше.
Ще у червні президент Володимир Зеленський заявляв про розташовані на білоруській території ретранслятори, які, за інформацією української сторони, допомагали російським ударним безпілотникам. Київ вимагав від Мінська припинити їхню роботу.
24 червня Зеленський повідомив, що, за інформацією головнокомандувача ЗСУ та української розвідки, з 22 червня відповідні ретранслятори на території Білорусі припинили роботу. Українська сторона тоді продовжувала перевіряти ситуацію.
Тому нинішнє спостереження Бескрестнова створює нове питання: якщо раніше згадані ретранслятори справді були вимкнені, чому реактивні ударні дрони знову так довго тримаються поблизу білоруського кордону?
Саме тут і виникає версія про використання іншої інфраструктури — звичайних мобільних мереж.
Проте говорити, що Білорусь уже викрита в безпосередньому управлінні цими «Шахедами», на підставі наявної інформації не можна. Бескрестнов не заявляв про доведений факт такого управління. Він звернув увагу на повторювану траєкторію та запропонував технічне пояснення, яке ще потребує підтвердження.
Новина про незвичайний маршрут з’явилася на тлі значно серйознішої тенденції — Росія різко нарощує використання реактивних ударних безпілотників.
За даними самого Бескрестнова, які 30 серпня навели «Укрінформ», «Українська правда» та «Радіо Свобода», у липні Росія застосувала проти України приблизно 1500 реактивних «Шахедів», тоді як у серпні їхня кількість уже перевищила 2500. Якщо ці підрахунки правильні, йдеться про збільшення щонайменше на 67% лише за місяць.
Бескрестнов також показав інформацію про один із виявлених апаратів, датований 15 серпня, і заявив, що реактивні дрони Росія запускає по Україні фактично невдовзі після їхнього виробництва.
Особливо показовою стала ніч проти 30 серпня. За даними Повітряних сил, які наводить «Українська правда», Росія атакувала Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М» та 130 безпілотниками різних типів, причому більшість ударних БПЛА були реактивними.
Таким чином, питання маршруту до Києва стає важливим не лише через його географію. Якщо спостереження про стабільне проходження реактивних дронів уздовж одного коридору підтвердиться на великій кількості атак, це може свідчити про наявність конкретної технічної причини, через яку Росії вигідно тримати апарати поблизу Білорусі.
Версія Бескрестнова про LTE-зв’язок — наразі лише одна з можливих відповідей.
Водночас сама Білорусь від початку повномасштабного вторгнення вже відігравала важливу роль у російській агресії проти України. У 2022 році її територія використовувалася російськими військами для наступу на північ України. Надалі Київ неодноразово звинувачував Мінськ у наданні Росії території та інфраструктури для військових потреб.
Саме тому будь-які ознаки можливого використання білоруської інфраструктури в новій тактиці ударів РФ викликають особливу увагу.
Однак у нинішній історії є принципова межа: наявність дивного маршруту вже зафіксована експертом, а пояснення цього маршруту через білоруські LTE-мережі поки залишається його гіпотезою.
Якщо вона отримає підтвердження, це означатиме, що проблема російських повітряних атак може виходити далеко за межі самих пускових майданчиків та конструкції безпілотників. У такому випадку значення матиме й наземна комунікаційна інфраструктура вздовж маршруту польоту.
Поки ж головна загадка залишається тією самою, яку сформулював «Флеш»: чому сотні реактивних ударних дронів, маючи можливість рухатися іншими траєкторіями, раз за разом прямують до Києва довгим шляхом уздовж білоруського кордону.
Президент Росії Володимир Путін уперше публічно прокоментував вимогу президента України Володимира Зеленського до Білорусі припинити роботу військових ретрансляторів, які, за даними української сторони, використовуються Росією для координації ударів по території України. Глава Кремля заявив, що Олександр Лукашенко нібито спокійно поставився до звернення Києва, а самі вимоги назвав «грубими окриками».
Про це повідомили російські державні та пропагандистські ЗМІ після виступу російського президента.
За словами Путіна, звернення українського керівництва не викликало паніки у самопроголошеного президента Білорусі.
«Це не викликає якоїсь паніки з боку президента Лукашенка. Він підходить до цього дуже спокійно, врівноважено, виважено», – заявив очільник Кремля.
Водночас російський президент різко розкритикував позицію Києва, назвавши вимогу України щодо відключення ретрансляторів «грубими окриками».
Йдеться про заяву президента України Володимира Зеленського, який закликав Мінськ вимкнути військові ретранслятори, що, за інформацією української сторони, використовуються Росією для наведення та координації ракетних і безпілотних ударів по українських містах.
Українська влада наголошує, що використання білоруської території та інфраструктури для забезпечення російської агресії робить Білорусь співучасником війни та створює додаткові безпекові ризики для регіону.
Заява Путіна пролунала лише через кілька днів після його закритої зустрічі з Олександром Лукашенком у резиденції на Валдаї. Переговори тривали два дні, однак їхні результати офіційно практично не коментувалися. Відсутність спільних заяв і підсумкових документів привернула увагу експертів, які припускали можливі розбіжності між Москвою та Мінськом щодо подальших дій у війні проти України.
Після переговорів Лукашенко вже здійснив робочий візит до Китаю, де зустрівся з лідером КНР Сі Цзіньпіном. Під час зустрічі сторони заявили про продовження стратегічного партнерства та розвиток економічної співпраці між Білоруссю і Китаєм.
Останніми тижнями тема використання білоруської території у війні знову опинилася у центрі уваги після повідомлень українських військових про активне застосування Росією військової інфраструктури на території Білорусі для забезпечення окремих операцій. Водночас Мінськ офіційно заперечує свою безпосередню участь у бойових діях, хоча продовжує тісну військово-політичну співпрацю з Кремлем.
Українська влада неодноразово наголошувала, що всі об’єкти, які забезпечують російську агресію проти України, розглядаються як елементи військової інфраструктури незалежно від місця їхнього розташування. Саме в цьому контексті пролунала вимога щодо припинення роботи ретрансляторів на території Білорусі.
Заява Путіна стала першою офіційною реакцією Кремля на цю вимогу та вкотре засвідчила, що Москва продовжує публічно підтримувати Лукашенка на тлі зростання напруженості навколо ролі Білорусі у війні проти України.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко продовжує чинити опір спробам Кремля втягнути країну у повномасштабну війну проти України. Такий висновок зробили аналітики Інституту вивчення війни (ISW), проаналізувавши останні події навколо Білорусі, заяви української влади та інформацію західних медіа. Експерти вважають, що Мінськ намагається зберегти хиткий баланс між залежністю від Росії та залишками власного суверенітету, навіть попри дедалі жорсткіший тиск з боку Москви.
У своєму звіті ISW звернув увагу на матеріал The Wall Street Journal, опублікований 23 червня. За даними видання, яке посилається на нинішніх і колишніх російських та європейських посадовців, Кремль останніми місяцями активізував кампанію тиску на Лукашенка. Мета Москви — змусити Білорусь відігравати значно активнішу роль у війні проти України.
Йдеться не лише про подальше використання білоруської території як тилової бази для російської армії. За інформацією WSJ, Росія домагається дозволу запускати ударні безпілотники безпосередньо з території Білорусі, а також прагне створити додаткову військову загрозу на північному напрямку. У Кремлі розраховують, що така активність змусить Україну перекидати частину своїх підрозділів із найгарячіших ділянок фронту до білоруського кордону, що полегшить становище російських військ на сході та півдні України.
Як повідомляє The Wall Street Journal, один із колишніх офіцерів російської розвідки, який знайомий із ситуацією, стверджує, що Москва використовує не лише політичний, а й економічний тиск. За його словами, Кремль погрожує Мінську скороченням або навіть припиненням фінансової підтримки у разі, якщо Лукашенко відмовиться виконувати російські вимоги. Для білоруської економіки, яка багато років залишається залежною від російських кредитів, енергоресурсів та ринку збуту, такий сценарій може мати серйозні наслідки.
Попри це, аналітики ISW наголошують, що Лукашенко й надалі демонструє небажання переходити червоні лінії, які можуть остаточно втягнути білоруську армію у бойові дії. На думку експертів, він прагне одночасно не втратити підтримку Кремля та зберегти хоча б мінімальний простір для самостійних рішень.
У звіті нагадується, що ще з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Лукашенко послідовно відмовлявся дозволити використання Збройних сил Білорусі у бойових діях проти України. Крім того, Мінськ не погодився на масштабне залучення білоруських громадян до російської армії. Хоча територія Білорусі використовувалася російськими військами як плацдарм для наступу на Київ у лютому 2022 року, власна білоруська армія безпосередньої участі у війні так і не взяла.
Експерти також звертають увагу на інформаційну складову. На відміну від Кремля, який регулярно заявляє про нібито загрозу з боку України для Білорусі, Лукашенко та інші високопосадовці країни переважно уникають подібної риторики. ISW зазначає, що офіційний Мінськ продовжує демонструвати відносно нейтральні публічні заяви щодо війни, хоча фактично залишається союзником Росії.
Додатковим підтвердженням складних взаємин між Москвою та Мінськом аналітики називають історію з російськими ретрансляторами на території Білорусі. Минулого тижня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія використовує щонайменше чотири спеціальні ретрансляційні станції у Брестській та Гомельській областях для наведення безпілотників під час атак по українських містах. Український лідер вимагав від білоруської влади демонтувати або вимкнути це обладнання, попередивши, що у разі бездіяльності Україна може вжити власних заходів.
Уже 24 червня Зеленський повідомив, що з 22 червня зазначені ретранслятори припинили роботу. Він уточнив, що наразі немає достовірної інформації, чи обладнання було демонтоване повністю, чи лише тимчасово вимкнене. Водночас саме цей факт ISW називає непрямим свідченням того, що Лукашенко не поспішає виконувати всі побажання Кремля та, принаймні частково, відреагував на українські вимоги.
На цьому тлі Кремль різко відреагував на заяви Києва. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков назвав ультиматум Зеленського «агресивним втручанням у внутрішні справи Білорусі» та заявив, що Москва завжди підтримуватиме свого союзника. Він також повідомив, що питання обговорюватиметься між Володимиром Путіним та Олександром Лукашенком.
За оцінкою ISW, подібні заяви Кремля можуть бути частиною ширшої інформаційної кампанії. Аналітики припускають, що Москва намагається сформувати наратив про нібито загрозу Білорусі з боку України, щоб виправдати подальше військове зближення двох держав або навіть створити передумови для більш активного залучення Мінська до війни. Водночас експерти нагадують, що Білорусь уже фактично є співучасником російської агресії, оскільки Росія використовує її територію, військову інфраструктуру та повітряний простір для ударів по Україні.
Водночас західні аналітики не бачать ознак того, що Лукашенко готовий найближчим часом відправити білоруські війська на фронт. Навпаки, останні події свідчать про спроби Мінська максимально затягувати виконання російських вимог і уникати кроків, які можуть спричинити пряме втягнення країни у бойові дії. Така стратегія дозволяє Лукашенку зберігати підтримку Кремля, але водночас мінімізувати ризики внутрішньої дестабілізації та можливого відкриття нового фронту проти України.
Попри це, ситуація залишається напруженою. Росія продовжує посилювати військову присутність у Білорусі, а Київ уважно стежить за будь-якими змінами на північному напрямку. Саме тому питання ролі Мінська у війні залишається одним із ключових факторів безпеки як для України, так і для всього східного флангу Європи. Аналітики ISW вважають, що найближчі тижні можуть показати, чи зможе Лукашенко й надалі балансувати між вимогами Кремля та власним прагненням не допустити повноцінного вступу Білорусі у війну.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що на території Білорусі припинили роботу ретранслятори, які Росія використовувала для наведення ударних безпілотників типу Shahed під час атак на Україну. За його словами, відповідне обладнання перестало функціонувати з 22 червня.
Про це глава держави заявив під час спілкування з журналістами, коментуючи ситуацію навколо російських атак дронами та використання білоруської території у війні проти України.
За словами Зеленського, інформацію про припинення роботи ретрансляторів йому доповіли Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та українська розвідка.
“За наявною інформацією, яку мені доповідав головком, а також розвідка, з 22 червня відповідні ретранслятори припинили свою роботу на території Білорусі”, – заявив президент.
Водночас глава держави уточнив, що наразі немає підтвердження щодо демонтажу цього обладнання. Українські спецслужби продовжують стежити за ситуацією та аналізувати подальші дії білоруської сторони.
“Чи демонтовані вони – я не знаю. Але факт, що на сьогодні ретранслятори не працюють”, – наголосив Зеленський.
Заява президента пролунала менш ніж через тиждень після його жорсткого звернення до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. 19 червня Зеленський вимагав прибрати обладнання, яке, за даними української сторони, Росія використовувала для покращення навігації та координації польотів дронів-камікадзе під час атак на українські міста.
Тоді глава держави заявив, що білоруська влада має тиждень для виконання цієї вимоги. У разі бездіяльності Україна залишала за собою право самостійно усунути загрозу.
Тема використання білоруської території Росією залишається однією з найчутливіших у безпекових відносинах між Києвом та Мінськом. Після початку повномасштабного вторгнення Росія неодноразово використовувала територію Білорусі для запуску ракет, перекидання військ та логістичної підтримки своїх операцій проти України.
Останніми місяцями українські військові та прикордонники фіксували маршрути польотів російських ударних безпілотників поблизу українсько-білоруського кордону. За даними моніторингових груп, частина таких маршрутів могла використовуватися для обходу української протиповітряної оборони.
Цікаво, що 24 червня білоруські незалежні медіа звернули увагу на зміну тактики російських атак. За їхніми спостереженнями, російські дрони більше не рухаються вздовж українсько-білоруського кордону, як це відбувалося раніше.
Цю інформацію частково підтвердив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. Він зазначив, що останнім часом дійсно не фіксувалося використання цього маршруту для запуску ударних безпілотників.
Водночас офіційний Мінськ поки не коментував заяви української сторони. Жодних повідомлень про демонтаж або вимкнення обладнання білоруські державні органи не оприлюднювали.
Експерти зазначають, що навіть тимчасове припинення роботи таких ретрансляторів може ускладнити російським військам планування атак безпілотниками на окремих напрямках. Однак остаточні висновки щодо ефективності цього кроку можна буде зробити лише після аналізу подальших дій Росії та інтенсивності нових повітряних ударів.
Українська влада наголошує, що продовжує відстежувати будь-які об’єкти на території Білорусі, які можуть використовуватися для підтримки російської військової агресії. За словами Зеленського, ситуація перебуває під постійним контролем військового командування та розвідки.
Поки що залишається відкритим питання, чи стало вимкнення ретрансляторів наслідком політичного рішення Мінська, технічних причин або результатом інших процесів, про які офіційно не повідомляється.
Президент України Володимир Зеленський виступив із жорсткою заявою на адресу білоруського керівництва, давши офіційному Мінську тиждень на припинення роботи прикордонних ретрансляторів, які, за даними української сторони, використовуються Росією для забезпечення атак по території України. Ця заява стала одним із найгучніших сигналів Києва Білорусі від початку повномасштабної війни та викликала широкий резонанс як в Україні, так і за її межами.
Під час свого звернення Зеленський заявив, що Білорусь має відключити ретранслятори поблизу українського кордону, через які російські сили здійснюють управління безпілотниками та іншими засобами ураження. Окрім цього, український президент закликав припинити постачання пального до Росії.
«Якщо він цього не зробить, зробимо ми», – наголосив Зеленський, коментуючи можливі подальші дії України.
Заява прозвучала на тлі чергового загострення відносин між Києвом і Мінськом та після низки повідомлень про використання території Білорусі в інтересах російської військової кампанії проти України.
Експерти зазначають, що ультиматум має не лише військовий, а й політичний зміст. Україна фактично демонструє, що розглядає інфраструктурні об’єкти, які допомагають Росії вести війну, як потенційні законні цілі незалежно від того, на території якої держави вони розташовані.
За оцінками військових аналітиків, серед об’єктів, які можуть розглядатися як елементи російської військової логістики або підтримки ударів, називають прикордонні ретрансляційні вишки, а також окремі об’єкти паливної інфраструктури.
Водночас ключовим адресатом заяви Зеленського багато експертів називають не стільки самого Олександра Лукашенка, скільки білоруське суспільство.
Протягом останніх років офіційний Мінськ неодноразово намагався позиціонувати себе як сторону, яка формально не бере участі у війні. Однак територія Білорусі використовувалася російськими військами для вторгнення у 2022 році, запуску ракет, розміщення військової інфраструктури та проведення спільних навчань.
Саме тому Київ дедалі частіше наголошує, що допомога Росії у війні створює ризики й для самої Білорусі.
У своєму недавньому інтерв’ю білоруський лідер Олександр Лукашенко заявляв, що білоруський народ не хоче війни та що від Білорусі не варто очікувати бойових дій проти України. Крім того, він навіть визнав, що окремі його попередні висловлювання на адресу Зеленського були надто різкими.
«Може, мені й не треба було так різко казати», – заявив Лукашенко.
Втім українські оглядачі звертають увагу, що попри миролюбну риторику офіційного Мінська, реальних кроків щодо дистанціювання від російської військової машини Білорусь не здійснила.
Навпаки, Київ регулярно наголошує на використанні білоруської території для забезпечення російських військових операцій.
Особливої уваги ця тема набула після інциденту в Брянській області Росії, де безпілотник атакував автобус із білоруськими дітьми. Лукашенко поклав відповідальність за подію на Україну та пригрозив наслідками організаторам атаки.
Однак українська сторона назвала інцидент провокацією та оприлюднила матеріали, які, за твердженням СБУ, ставлять під сумнів версію про причетність українських сил до удару.
На цьому тлі нинішній ультиматум Києва виглядає як спроба чітко окреслити межі подальшої терпимості до дій Мінська.
Військові експерти звертають увагу на ще один важливий аспект ситуації. Попри союзницькі відносини з Кремлем, Білорусь досі не вступила у війну безпосередньо власними військами.
Аналітики пояснюють це низкою факторів. Серед них – обмежені можливості білоруської армії, відсутність підтримки війни серед населення та ризики внутрішньої дестабілізації.
Багато експертів вважають, що саме побоювання внутрішньополітичних наслідків є однією з головних причин, чому Лукашенко уникає прямого залучення білоруських військ до бойових дій.
Тим часом Україна продовжує уважно стежити за ситуацією на північному кордоні. У Києві неодноразово заявляли, що готові реагувати на будь-які дії, які створюють загрозу українській безпеці.
Заява Зеленського про тижневий термін для відключення ретрансляторів стала одним із найчіткіших сигналів Мінську за весь час війни. Вона демонструє, що Україна готова не лише дипломатично реагувати на допомогу Росії, а й розглядати конкретні кроки для усунення джерел загрози.
Чи відреагує на цей сигнал білоруська влада, стане зрозуміло вже найближчими днями. Втім уже зараз очевидно, що питання ролі Білорусі у війні знову повернулося до центру міжнародної уваги.
