Golosnovinua.com

Позначка: Reuters

  • Хусити фактично паралізували Баб-ель-Мандеб: судноплавство через ключову протоку обвалилося у 20 разів

    Хусити фактично паралізували Баб-ель-Мандеб: судноплавство через ключову протоку обвалилося у 20 разів

    Судноплавство через дві ключові морські артерії Близького Сходу різко скоротилося на тлі нового загострення навколо Ірану та його союзників. Найдраматичніша ситуація склалася у Баб-ель-Мандебській протоці, де 5 серпня за добу пройшло лише одне торговельне судно, тоді як днем раніше їх було двадцять.

    Паралельно різко впав рух і через Ормузьку протоку — головний морський вихід із Перської затоки. За даними аналітичної компанії Kpler, які наводить Reuters, у середу там зафіксували всього два торговельні судна проти восьми днем раніше. До нинішнього конфлікту через Ормуз щодня проходило приблизно 130–140 суден.

    Таке падіння відбулося після заяв єменських хуситів, яких підтримує Іран, про ракетні удари по двох саудівських нафтових танкерах. Один із них, за твердженням угруповання, атакували біля саудівського Янбу на Червоному морі, інший — в Аденській затоці. Саудівська Аравія станом на 6 серпня не підтвердила жодного з цих ударів.

    Через Баб-ель-Мандеб за добу пройшов лише один корабель

    Найбільш показовою стала ситуація у Баб-ель-Мандебській протоці.

    5 серпня через неї пройшло лише одне торговельне судно — суховантаж під прапором Багамських островів. За день до цього було зафіксовано 20 проходів.

    Таким чином, за одну добу інтенсивність комерційного руху впала приблизно у 20 разів.

    Баб-ель-Мандеб має критичне значення для світової торгівлі, адже з’єднує Червоне море з Аденською затокою та далі з Індійським океаном. Через нього проходить маршрут до Суецького каналу, яким користуються судна між Азією, Близьким Сходом та Європою.

    Якщо цей шлях стає небезпечним, судноплавні компанії змушені відправляти кораблі в обхід Африки через мис Доброї Надії. Такий маршрут довший, дорожчий і збільшує витрати на паливо, страхування та екіпажі.

    Хусити раніше оголосили «морську блокаду» Саудівської Аравії

    Нинішнє скорочення руху відбулося не раптово.

    Ще у липні єменські хусити заявили про запровадження морської блокади Саудівської Аравії у Червоному морі. Вони звинуватили Ер-Ріяд у блокаді Ємену — Саудівська Аравія ці твердження відкидає.

    Хусити також попереджали міжнародні судноплавні компанії, щоб ті не заходили до саудівських портів і не здійснювали там навантаження чи розвантаження. За даними Reuters, відповідні попередження надсилалися безпосередньо компаніям.

    Фактично це створило ситуацію, коли навіть без фізичного перекриття протоки сама загроза атак почала змушувати судновласників змінювати маршрути.

    Для морської торгівлі такого ефекту іноді достатньо: компанії оцінюють не тільки ймовірність прямого удару, а й можливу втрату судна, життя екіпажу та різке зростання страхових премій.

    Ормузька протока теж майже спорожніла

    Паралельно критично низьким залишається судноплавство через Ормузьку протоку.

    5 серпня Kpler зафіксував лише два торговельні судна: одне панамське вантажне судно з вугіллям заходило до протоки, а інше, під прапором Маршаллових островів, виходило з неї.

    Днем раніше було вісім проходів. Тобто лише за добу трафік скоротився ще приблизно вчетверо.

    Контраст із довоєнними показниками ще разючіший. За даними Reuters, до нинішньої близькосхідної кризи через Ормузьку протоку щодня проходило приблизно 130–140 суден.

    Це одна з найважливіших транспортних артерій світу для нафтового ринку. Через протоку проходить експорт енергоносіїв із Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Катару, ОАЕ та інших виробників Перської затоки.

    Тому будь-яке значне порушення руху через Ормуз швидко перетворюється з регіональної військової проблеми на глобальну економічну.

    Чому одночасна проблема з двома протоками особливо небезпечна

    Головна загроза нинішньої ситуації полягає в тому, що проблеми виникли одночасно на двох стратегічних напрямках.

    У разі перебоїв в Ормузькій протоці частина саудівської нафти може транспортуватися трубопроводом East-West Pipeline до порту Янбу на Червоному морі. Звідти танкери можуть іти на світові ринки, частково оминаючи Ормуз.

    Але тепер саме Янбу та маршрути через Червоне море опинилися під загрозою хуситських атак.

    У березні Lloyd’s List уже відзначав різке зростання кількості танкерів, які прямували до Янбу через проблеми в Ормузі. Саме цей порт почав виконувати роль одного з головних альтернативних каналів експорту саудівської нафти.

    Якщо одночасно небезпечними стають і Ормуз, і Баб-ель-Мандеб, можливості для швидкого перенаправлення потоків значно скорочуються.

    Атаки на танкери можуть підняти ціни навіть без повної блокади

    Для того щоб вплинути на світові ціни на нафту, хуситам необов’язково фізично перекривати протоку.

    Reuters раніше зазначав, що навіть загроза ефективної блокади Баб-ель-Мандеба здатна підштовхнути нафтові котирування вгору. Основний механізм — збільшення транспортних і страхових витрат та відмова частини компаній від небезпечних маршрутів.

    Судновласники можуть бути змушені:

    • переорієнтовувати судна навколо Африки;
    • сплачувати підвищені страхові премії;
    • збільшувати запаси палива;
    • закладати додаткові дні на доставку;
    • відмовлятися від заходу до портів, пов’язаних із підвищеним ризиком.

    Усі ці витрати зрештою можуть впливати на ціни енергоносіїв, вантажних перевезень і товарів у різних країнах.

    Для Саудівської Аравії ситуація особливо складна

    Нинішня ескалація ставить Ер-Ріяд у непросте становище.

    З одного боку, Ормузька протока залишається одним із головних маршрутів для експорту нафти з Перської затоки. З іншого — альтернативний західний напрямок через Янбу та Червоне море тепер опинився під тиском хуситів.

    Саме тому заявлений напад біля Янбу має особливе стратегічне значення, навіть якщо Саудівська Аравія поки його не підтвердила.

    Якщо судноплавні компанії почнуть вважати і цей маршрут небезпечним, одна з основних альтернатив Ормузу може втратити частину своєї привабливості.

    Поки що це не означає повної фізичної блокади

    Водночас нинішню ситуацію важливо описувати точно.

    Хусити заявили про блокаду Саудівської Аравії та атаки на її танкери, але Баб-ель-Мандебська протока не була фізично перекрита. Через неї все ще можуть проходити судна.

    Те, що 5 серпня пройшло лише одне торговельне судно, радше свідчить про де-факто параліч комерційного трафіку через різке зростання ризиків, ніж про формально закритий морський шлях.

    Так само Саудівська Аравія не підтвердила заявлених хуситами атак на два танкери.

    Це важливе уточнення, оскільки хусити регулярно заявляють про результати власних операцій, які не завжди незалежно підтверджуються.

    Світова торгівля отримала ще один небезпечний сигнал

    Однак самі дані про рух суден уже демонструють реальний ефект ескалації.

    Один корабель через Баб-ель-Мандеб замість двадцяти за день і лише два через Ормуз — це не просто військова статистика. Це показник того, наскільки швидко геополітичний конфлікт може змінювати поведінку міжнародного бізнесу.

    Судноплавні компанії не чекають офіційного оголошення закриття протоки. Якщо ризик удару стає надто високим, вони просто перестають туди заходити.

    Саме це, схоже, зараз і відбувається.

    Якщо тенденція збережеться протягом наступних днів, наслідки можуть поширитися далеко за межі Близького Сходу — від нафтових котирувань і вартості морських перевезень до цін на паливо, промислову сировину та товари в Європі й Азії.

    Поки ж головним показником залишається надзвичайно різке падіння трафіку: після заявлених атак хуситів через Баб-ель-Мандеб за цілу добу пройшов фактично один торговельний корабель, а рух через Ормузьку протоку скоротився до рівня, який у десятки разів нижчий за звичайний довоєнний.

  • ФБР налагоджує співпрацю з Китаєм і Росією: Reuters розкрило нові деталі

    ФБР налагоджує співпрацю з Китаєм і Росією: Reuters розкрило нові деталі

    Федеральне бюро розслідувань США розширює взаємодію з правоохоронними органами Китаю та Росії для боротьби з транснаціональною злочинністю. Водночас така зміна підходу викликала занепокоєння серед колишніх американських співробітників спецслужб, які вбачають у ній потенційні ризики для національної безпеки.

    Про це повідомляє Reuters.

    За даними агентства, директор ФБР Каш Патель заявив, що протягом останнього року американське відомство встановило нові канали співпраці з правоохоронцями Китаю та Росії. За його словами, взаємодія обмежується окремими напрямками боротьби з міжнародною злочинністю.

    Йдеться, зокрема, про протидію незаконному обігу фентанілу, кіберзлочинності, фінансовому шахрайству та мережам сексуальної експлуатації дітей.

    Як зазначають у ФБР, співпраця вже вийшла за межі традиційного обміну інформацією. Зокрема, представники китайських правоохоронних органів відвідали США, агенти ФБР працювали в Китаї над окремими розслідуваннями, сторони обмінювалися оперативною інформацією, а також проводили спільні спецоперації та затримання.

    Крім того, у ФБР підтвердили, що наприкінці липня Каш Патель відвідав Пекін, а вже на жовтень заплановано його робочий візит до Росії.

    Водночас новий формат співпраці викликав критику серед колишніх співробітників американської контррозвідки. Вони вважають, що розширення контактів із Китаєм і Росією може створити додаткові можливості для збору розвідувальної інформації та становити загрозу для безпеки США.

    “Китай і Росія — наші вороги, і крапка… Вони активно намагаються завдати шкоди нашій країні у фізичному, економічному та військовому плані”, — заявив колишній старший агент ФБР Джефф Крокер.

    За його словами, офіційні контакти можуть використовуватися представниками Москви та Пекіна як прикриття для діяльності, що суперечить інтересам Сполучених Штатів.

    У відповідь Каш Патель наголосив, що взаємодія має виключно вибірковий характер і не поширюється на питання національної безпеки чи розвідувальної діяльності. За його словами, співпраця з так званими “нетрадиційними партнерами” стосується лише конкретних видів транснаціональної злочинності й може застосовуватися до інших держав залежно від обставин.

    Нагадаємо, Дональд Трамп висунув кандидатуру Каша Пателя на посаду директора ФБР наприкінці 2024 року, заявивши, що той має реформувати бюро та посилити боротьбу зі злочинністю. Згодом його кандидатуру схвалив профільний комітет Сенату, після чого Сенат США остаточно затвердив Пателя на посаді директора Федерального бюро розслідувань. Наразі одним із продовжень нового курсу ФБР має стати запланований на жовтень візит Пателя до Росії.

  • США майже вичерпали запаси ключових ракет через війну з Іраном

    США майже вичерпали запаси ключових ракет через війну з Іраном

    Армія США за п’ять місяців війни з Іраном суттєво скоротила запаси високоточних далекобійних ракет. За даними джерел Reuters, американські військові використали майже весь наявний арсенал ракет ATACMS і PrSM, а також значну частину крилатих ракет Tomahawk. Це викликає занепокоєння щодо готовності Сполучених Штатів до можливих конфліктів з іншими потенційними противниками.

    Про це повідомляє Reuters.

    За словами трьох співрозмовників агентства, США використали практично весь запас ракет класу “земля-земля” ATACMS та новітніх Precision Strike Missile (PrSM), які поступово мають замінити попередню систему. Точну кількість боєприпасів, що залишилися на складах, джерела не називають.

    Ракети ATACMS і PrSM вважаються одними з найважливіших засобів далекобійного ураження американської армії. Вартість кожної з них перевищує один мільйон доларів, а їхні запаси мають стратегічне значення не лише для операцій на Близькому Сході, а й для потенційного стримування Китаю та Росії.

    Як зазначає Reuters, однією з причин швидкого виснаження арсеналу стало рішення адміністрації президента Дональда Трампа мінімізувати використання пілотованої авіації під час ударів по території Ірану, натомість покладаючись на високоточні ракети великої дальності.

    Співрозмовники агентства висловлюють побоювання, що затяжний конфлікт призвів до суттєвого скорочення стратегічних запасів озброєння, що може обмежити можливості США реагувати на інші потенційні військові загрози.

    Водночас у Білому домі запевняють, що ситуація перебуває під контролем. Президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати мають “набагато більше боєприпасів, ніж будь-яка інша країна світу”, а американський оборонно-промисловий комплекс працює рекордними темпами для поповнення запасів.

    Речник Пентагону Шон Парнелл також наголосив, що американські збройні сили забезпечені всіма необхідними засобами для виконання поставлених завдань у будь-який момент.

    За інформацією Reuters, дефіцит торкнувся не лише наступального озброєння. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), у період із лютого по липень США використали близько 65% запасів ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

    Крім того, запаси ракет для комплексів THAAD, за оцінками аналітиків, скоротилися щонайменше на 38% порівняно з початком бойових дій. За словами двох джерел Reuters, ці оцінки відповідають внутрішнім даним американських військових.

    Ще одним проблемним напрямком стали крилаті ракети Tomahawk. Одне із джерел агентства стверджує, що США вже використали трохи менше половини світового запасу цих ракет, які запускаються переважно з кораблів ВМС. Reuters зазначає, що не змогло незалежно підтвердити цю інформацію.

    На тлі скорочення арсеналів компанія Raytheon вже досягла попередньої багаторічної домовленості з Пентагоном щодо розширення виробництва ракет Tomahawk для відновлення стратегічних запасів.

    За словами співрозмовників Reuters, військове командування США протягом кількох тижнів попереджало президента про стрімке скорочення запасів окремих видів озброєння, зокрема ракет Patriot. Водночас один із американських чиновників заперечив, що саме ця проблема стала причиною відмови від нового масштабного удару по Ірану, пояснивши рішення політичними факторами та позицією партнерів США в країнах Перської затоки.

    Нагадаємо, наприкінці липня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон поки не ухвалив рішення щодо надання Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot.

  • США запроваджують заставу до 20 тисяч доларів для отримання віз

    США запроваджують заставу до 20 тисяч доларів для отримання віз

    Державний департамент США переведе на постійну основу програму візових гарантій, яка дозволяє консульським працівникам вимагати від окремих заявників на неімміграційні візи внесення грошової застави. Максимальний розмір такого забезпечувального платежу збільшать до 20 тисяч доларів. У Вашингтоні пояснюють, що новий механізм має допомогти зменшити кількість порушень візового режиму та посилити контроль за дотриманням імміграційного законодавства.

    Про це повідомляє Reuters.

    За інформацією Державного департаменту США, консульські службовці отримають право вимагати внесення застави як одну з умов видачі неімміграційної візи для окремих категорій заявників із визначеного переліку країн.

    Програма візових гарантій була запущена у 2025 році в тестовому режимі. Тоді заявникам могли встановлювати фіксовану заставу в розмірі 5 тисяч, 10 тисяч або 15 тисяч доларів. Після ухвалення рішення зробити програму постійною її умови змінюються: мінімальну заставу у 5 тисяч доларів скасують, а максимальний розмір збільшать до 20 тисяч доларів.

    У Держдепартаменті зазначають, що механізм застосовуватиметься до громадян 50 країн, серед яких близько 30 держав Африки. До списку також увійшли окремі країни пострадянського простору, зокрема Грузія, Киргизстан, Таджикистан і Туркменістан.

    Україна до переліку держав, на громадян яких поширюватиметься нова програма, не входить.

    У Вашингтоні наголошують, що нові правила спрямовані на скорочення випадків порушення умов перебування за неімміграційними візами. Влада США вважає, що фінансова гарантія має стимулювати заявників своєчасно залишати країну після завершення дозволеного терміну перебування.

    Водночас правозахисні організації висловлюють занепокоєння нововведенням. На їхню думку, вимога щодо внесення значної грошової застави може створити додаткові труднощі для людей, які мають законні підстави для поїздок до США, але не можуть дозволити собі такі фінансові витрати.

    Президент США Дональд Трамп підтримує запровадження нових механізмів контролю за імміграцією. За його словами, посилення вимог до іноземців є необхідним для зміцнення національної безпеки та боротьби з нелегальною міграцією.

    Нові правила набудуть чинності після їх офіційної публікації у Федеральному реєстрі США.

    Останнім часом адміністрація Трампа активно переглядає підходи до міграційної політики та умов перебування іноземців у країні. Зокрема, раніше стало відомо, що Білий дім також розглядає можливість запровадження збору у розмірі 100 тисяч доларів для іноземних студентів, які після завершення навчання планують залишитися у США для працевлаштування.

  • Угорщина на межі енергетичної кризи: через обміління Дунаю вперше за понад 40 років зупиняється АЕС “Пакш”

    Угорщина на межі енергетичної кризи: через обміління Дунаю вперше за понад 40 років зупиняється АЕС “Пакш”

    Угорщина зіткнулася з безпрецедентною енергетичною ситуацією через рекордне обміління Дунаю. Вперше за понад чотири десятиліття роботи єдина атомна електростанція країни “Пакш” змушена практично припинити виробництво електроенергії через критичне зниження рівня води, яка використовується для охолодження реакторів. Влада попереджає, що найближчі кілька днів стануть вирішальними для енергосистеми країни.

    Про це повідомляє Reuters.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що країну очікують п’ять особливо складних днів, адже саме на цей період синоптики прогнозують найвищі температури повітря, які можуть сягати 40 градусів за Цельсієм.

    За словами глави уряду, вже найближчим часом атомна електростанція “Пакш” фактично припинить виробництво електроенергії, що створить додаткове навантаження на національну енергосистему.

    “Попереду нас чекають найкритичніші п’ять днів. Завтра електростанція “Пакш” не вироблятиме електроенергію, тоді як попереду найспекотніші дні з температурою 40 градусів. Електромережа, наші комунальні служби та ми самі опинимося під величезним навантаженням”, – заявив Мадяр у відеозверненні.

    Він також не виключив, що через несприятливі погодні умови електростанція може не працювати протягом кількох тижнів.

    АЕС “Пакш” є єдиною атомною електростанцією Угорщини та забезпечує значну частину внутрішнього виробництва електроенергії. На станції експлуатуються чотири енергоблоки російського виробництва загальною потужністю близько 2 гігаватів.

    Станом на неділю електростанція працювала лише трохи більш як на 10% своєї номінальної потужності. Причиною стало критичне падіння рівня води в Дунаї, яка використовується для охолодження реакторів. За прогнозами угорського управління водних ресурсів, найближчими днями рівень річки може знизитися ще більше.

    Критична ситуація стала наслідком тривалої хвилі спеки та посухи, яка охопила значну частину Європи. Через нестачу опадів різко впали рівні води у великих річках, що негативно впливає не лише на енергетику, а й на судноплавство, водопостачання та сільське господарство.

    В Угорщині вже фіксують перебої в роботі річкового транспорту та туристичної галузі. Крім того, більш ніж у 100 містах і селах, зокрема в передмістях Будапешта, запроваджено обмеження на використання водних ресурсів.

    Уряд також закликав населення, підприємства, органи місцевого самоврядування та державні установи максимально скоротити споживання електроенергії або перенести його на години поза вечірнім піком навантаження — з 17:00 до 22:00.

    За словами Мадяра, вже найближчим часом уряд ухвалить рішення щодо можливого запровадження обов’язкових обмежень на споживання електроенергії для великих промислових підприємств.

    Економічні наслідки ситуації також можуть виявитися значними. Заступник голови партії “Тіса” Марк Раднай заявив, що через необхідність імпортувати дорожчу електроенергію криза може коштувати Угорщині від 100 до 200 мільярдів форинтів, що еквівалентно приблизно 315–630 мільйонам доларів.

    Нинішня ситуація стала ще одним підтвердженням того, що тривалі періоди екстремальної спеки дедалі сильніше впливають на критичну інфраструктуру європейських країн. Раніше аналітики повідомляли, що червнева спека вже завдала серйозних збитків аграрному сектору Європи, знизивши вартість урожаю зернових більш ніж на 2 мільярди євро. Одними з найбільш постраждалих країн стали Франція та Угорщина.

  • Безпрецедентна міграційна хвиля: до іспанської Сеути могли прорватися майже 50 тисяч людей

    Безпрецедентна міграційна хвиля: до іспанської Сеути могли прорватися майже 50 тисяч людей

    Іспанський анклав Сеута на північному узбережжі Африки опинився в центрі безпрецедентної міграційної кризи. За попередніми оцінками іспанських сил безпеки, протягом останніх днів до автономного міста з території Марокко могли нелегально потрапити від 40 до майже 50 тисяч мігрантів. Якщо ці дані підтвердяться офіційно, нинішня хвиля стане найбільшою в історії Сеути та однією з наймасштабніших міграційних криз на зовнішньому кордоні Європейського Союзу.

    Про стрімке погіршення ситуації повідомило іспанське видання El País, посилаючись на попередні оцінки урядових структур та сил безпеки. Водночас агентство Reuters зазначає, що офіційно підтверджена кількість людей, які вже перебувають у Сеуті, поки значно менша, а десятки тисяч інших продовжують намагатися перетнути кордон морем і суходолом.

    Попередні оцінки говорять про майже 50 тисяч людей

    За інформацією El País, перші оцінки Міністерства внутрішніх справ Іспанії свідчать, що за дуже короткий проміжок часу до Сеути могли потрапити понад 40 тисяч мігрантів. Частина джерел оцінює масштаб прориву вже у 49 тисяч осіб, що становить понад половину від населення самого міста, де проживає близько 84 тисяч людей.

    Reuters із посиланням на МВС Іспанії також повідомило про попередню оцінку у 49 тисяч осіб, які могли перетнути кордон із Марокко приблизно за 24 години. Якщо ця інформація підтвердиться, вона стане рекордною для історії автономного міста.

    Водночас офіційний підрахунок триває, тому остаточні цифри можуть змінитися.

    Криза вже перевищила події 2021 року

    Нинішній наплив мігрантів у кілька разів перевищує кризу травня 2021 року, яка до цього вважалася найбільшою.

    Тоді за два дні до Сеути потрапили понад 8–10 тисяч людей після того, як марокканські прикордонні служби фактично припинили стримувати потік мігрантів. Події викликали гостру дипломатичну кризу між Мадридом і Рабатом, а прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес тоді терміново прибув до анклаву та заявив про захист кордонів країни “усіма необхідними засобами”.

    Нинішні масштаби можуть перевершити кризу 2021 року у чотири-п’ять разів.

    Чому саме Сеута

    Сеута є автономним містом Іспанії на північному узбережжі Африки та межує безпосередньо з Марокко. Разом із Мелільєю це єдині сухопутні території Європейського Союзу, що мають спільний кордон з Африкою.

    Саме через це місто вже багато років залишається одним із головних маршрутів нелегальної міграції до ЄС. Люди намагаються потрапити до анклаву різними способами: перепливають море, обходять хвилерізи або долають прикордонні загородження.

    За даними El País, останніми днями значна кількість мігрантів прибувала саме морем, що значно ускладнює процедуру їхнього негайного повернення до Марокко після нещодавнього рішення Верховного суду Іспанії щодо таких випадків.

    Іспанія перекинула військових

    Через різке загострення ситуації влада Іспанії направила до Сеути додаткові підрозділи армії, Цивільної гвардії та Національної поліції.

    За інформацією Reuters, місцеві центри тимчасового розміщення вже працюють із перевантаженням, а тисячі людей перебувають просто неба або на вулицях міста. Уряд намагається організувати гуманітарну допомогу та посилити охорону кордону, щоб не допустити нових масових проривів.

    Іспанський прем’єр Педро Санчес також анонсував візит до Сеути для координації дій центральної влади та місцевої адміністрації.

    Є загиблі під час спроб перетину кордону

    Масова міграція супроводжується людськими жертвами.

    За інформацією El País та інших іспанських ЗМІ, щонайменше 18–19 людей загинули, намагаючись дістатися Сеути морем. Частина мігрантів потонула під час перепливання прибережної ділянки між Марокко та іспанським анклавом.

    Іспанська влада наголошує, що рятувальні операції тривають.

    Політичні наслідки вже обговорюють у Європі

    Нова хвиля нелегальної міграції вже стала предметом дискусій у країнах Європейського Союзу.

    Італійські політики закликали ЄС жорсткіше реагувати на ситуацію, а також порушили питання щодо можливого тимчасового посилення прикордонного контролю всередині Шенгенської зони у разі подальшого загострення міграційної ситуації. Водночас офіційних рішень щодо обмеження дії Шенгенської угоди наразі не ухвалено.

    Експерти зазначають, що нинішня криза має не лише гуманітарний, а й політичний вимір. El País звертає увагу, що різке збільшення кількості мігрантів може бути пов’язане не тільки з економічними чинниками, а й із відносинами між Іспанією та Марокко, які вже неодноразово переживали напружені періоди через питання міграції та прикордонного контролю.

    Наразі іспанська влада продовжує уточнювати кількість людей, які фактично перетнули кордон. Остаточні офіційні дані очікуються після завершення реєстрації мігрантів та оцінки ситуації на місці.

  • Росія могла вдарити по багатодітній родині під Кривим Рогом новою ракетою з КНДР

    Росія могла вдарити по багатодітній родині під Кривим Рогом новою ракетою з КНДР

    Росія, ймовірно, застосувала північнокорейську балістичну ракету під час нічного удару по селищу Радушне поблизу Кривого Рогу, де внаслідок атаки була знищена багатодітна родина. За оцінками західних журналістів та українських військових, це може свідчити про отримання Москвою нової партії озброєння від Північної Кореї після тривалої перерви у використанні таких ракет.

    Про це повідомляє Reuters.

    За інформацією видання, тривала відсутність ударів північнокорейськими балістичними ракетами може означати, що Росія нещодавно поповнила свої запаси зброї, отримавши нову партію ракет від КНДР.

    Якщо інформація підтвердиться, це стане першим випадком застосування північнокорейської балістики у війні проти України майже за рік.

    На думку співрозмовників Reuters, нові поставки дозволяють російській армії не лише підтримувати високий темп повітряних атак, а й нарощувати інтенсивність ударів по українських містах та цивільній інфраструктурі.

    Видання нагадує, що Росія вже використовувала північнокорейські балістичні ракети для атак по території України, однак останніми місяцями випадків їхнього застосування не фіксували.

    Раніше начальник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат також заявляв, що під час масованої атаки в ніч на 30 липня російські війська могли використати балістичні ракети KN-23 північнокорейського виробництва.

    Однією з цілей цього удару стало селище Радушне Криворізького району Дніпропетровської області. Російська ракета влучила у приватний будинок, де проживала багатодітна родина.

    Унаслідок удару будинок був повністю зруйнований.

    За даними місцевої влади та ЗМІ, загинули 47-річний Артем Воронов та його 41-річна дружина Олена. Разом із батьками в оселі перебували їхні семеро дітей: 17-річний Марк, 15-річна Домініка, 14-річна Віоріка, 12-річний Захарій, 11-річний Азарій Ілай, 10-річна Федеріка та шестирічна Емілія.

    За словами бабусі загиблих дітей, подружжя виховувало десятьох дітей та вже мало трьох онуків. У момент атаки в будинку також перебував їхній півторарічний онук Артем, який приїхав у гості. Усі, хто знаходився всередині будинку, опинилися під завалами.

    Вона також розповіла, що старший син родини Данило нині служить капітаном в артилерійських військах Збройних сил України. Ще двоє дорослих дітей подружжя перебувають за кордоном: донька живе в Німеччині, а син — у Польщі.

    За попередніми даними, внаслідок ракетного удару поранення отримали вісім людей, серед яких двоє дітей. Ще п’ятеро людей певний час вважалися зниклими безвісти. Пошуково-рятувальна операція на місці трагедії тривала всю ніч.

    Масований удар по Україні в ніч на 30 липня став одним із найпотужніших за останній час. Росія застосувала десятки ракет і сотні ударних безпілотників, атакувавши Київ, Львів, Дніпропетровську, Київську, Сумську та інші області. Українські військові та міжнародні партнери продовжують встановлювати типи застосованого озброєння та аналізувати масштаби руйнувань.

  • Нафта несподівано подешевшала попри нове загострення на Близькому Сході

    Нафта несподівано подешевшала попри нове загострення на Близькому Сході

    Світові ціни на нафту 30 липня продемонстрували зниження, попри різке загострення ситуації на Близькому Сході та нові військові удари в регіоні. Інвестори дедалі більше зосереджуються не на політичних заявах чи ескалації конфлікту, а на тому, чи впливають бойові дії на реальні поставки нафти через ключові транспортні маршрути.

    Про це повідомляє Reuters.

    Під час торгів ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 96 центів, або 1,06%, до 89,78 долара за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate (WTI) втратила 64 центи, або 0,76%, опустившись до 83,82 долара за барель.

    Зниження котирувань відбулося після різкого стрибка цін напередодні. У середу, 29 липня, нафтовий ринок відреагував зростанням на заяву президента США Дональда Трампа, який пригрозив Ірану “дуже сильним” ударом після ракетної атаки, здійсненої Тегераном по американській військовій базі в Йорданії.

    Додатковим фактором напруженості стали спільні авіаудари США та Саудівської Аравії по підтримуваних Іраном воєнізованих формуваннях в Іраку. За інформацією Reuters, це стало першим випадком, коли Ер-Ріяд відкрито приєднався до американської військової операції у відповідь на атаки безпілотників, які, за даними Вашингтона, були спрямовані проти саудівської нафтової інфраструктури.

    Попри це, учасники ринку не поспішили продовжувати скупку нафти. Аналітики пояснюють, що останнім часом інвестори дедалі менше реагують лише на геополітичні заголовки. На їхню думку, короткострокові стрибки цін, викликані військовими подіями чи політичними заявами, швидко згасають, якщо конфлікт не призводить до реального скорочення світових поставок енергоносіїв.

    Експерти зазначають, що головним фактором для нафтового ринку залишається безперервність експорту сировини з країн Перської затоки. Саме тому інвестори уважно стежать за ситуацією навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світової торгівлі нафтою.

    За даними Reuters, попри майже повне закриття Ормузької протоки через безпекову ситуацію, постачання сирої нафти з регіону наразі продовжується. Це дозволяє ринку уникнути дефіциту сировини та стримує подальше зростання цін.

    Водночас експерти не виключають, що ситуація може швидко змінитися. Якщо бойові дії або нові атаки призведуть до перебоїв у роботі нафтової інфраструктури чи блокування транспортних маршрутів, ринок може знову відреагувати різким подорожчанням енергоносіїв.

    Чергове загострення на Близькому Сході розпочалося після того, як Корпус вартових ісламської революції завдав удару по американських військових у Йорданії. У відповідь США разом із Саудівською Аравією атакували підтримувані Іраном угруповання в Іраку, які, за твердженням американської сторони, останніми днями здійснювали спроби атакувати нафтові об’єкти королівства.

    Після обстрілу американської бази президент США Дональд Трамп виступив із жорсткою заявою, пообіцявши завдати Ірану потужного удару. Це ще більше посилило побоювання щодо можливої ескалації конфлікту в регіоні, який забезпечує значну частину світового експорту нафти.

    Попри напружену геополітичну ситуацію, ринок поки що демонструє стриману реакцію. Інвестори очікують подальшого розвитку подій і насамперед оцінюють, чи вплине конфлікт на глобальні поставки енергоносіїв, адже саме цей фактор залишається визначальним для формування світових цін на нафту.

  • Сенат США зробив перший крок до “пекельних санкцій” проти РФ:

    Сенат США зробив перший крок до “пекельних санкцій” проти РФ:

    Сенат США зробив важливий крок на шляху до ухвалення нового пакета жорстких санкцій проти Росії. У ніч на 29 липня сенатори підтримали процедурне рішення, яке відкриває можливість для остаточного розгляду законопроєкту, відомого як “пекельні санкції”. Документ активно просував покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який був одним із найпослідовніших прихильників посилення економічного тиску на Кремль.

    Як повідомляють CNN та Reuters, процедурне голосування завершилося переконливою підтримкою: 86 сенаторів проголосували “за”, тоді як 12 виступили “проти”. Такий результат дозволяє продовжити законодавчий процес, однак остаточне ухвалення документа ще потребує подальших процедур у Сенаті.

    Керівництво верхньої палати Конгресу розраховує досягти домовленості між усіма 100 сенаторами, щоб завершити розгляд законопроєкту ще до початку серпневих парламентських канікул. Водночас американське законодавство дозволяє будь-якому сенатору затягнути процедуру, висловивши заперечення щодо прискореного розгляду документа, тому остаточні строки його ухвалення поки залишаються невизначеними.

    Голосування відбулося лише через кілька годин після церемонії прощання з Ліндсі Гремом у Вашингтоні. Незадовго до цього президент України Володимир Зеленський провів закриту зустріч із сенаторами США, під час якої, за даними американських медіа, серед ключових тем обговорювалися підтримка України та санкційна політика щодо Росії.

    Після завершення зустрічі сенатори запросили Зеленського до галереї Сенату, звідки він спостерігав за частиною голосування. Після оголошення результатів український президент подякував законодавцям словами “Спасибі”, а кілька сенаторів відповіли йому оплесками.

    Законопроєкт передбачає суттєве посилення економічного тиску на Росію та її торговельних партнерів. Однією з ключових норм документа є можливість запровадження мит у розмірі до 100% щодо п’яти найбільших імпортерів російських нафти та газу. Серед країн, які можуть потрапити під такі обмеження, називають Індію та Китай.

    Напередодні агентство Bloomberg повідомляло, що двопартійна група сенаторів узгодила фінальну редакцію законопроєкту, що дозволило винести його на процедурне голосування. Водночас документ і надалі залишається предметом політичних дискусій.

    Основні суперечки стосуються повноважень президента США Дональда Трампа. Початкова версія законопроєкту передбачала, що рішення про запровадження або скасування санкцій ухвалюватиме Конгрес. Однак після доопрацювання документа президент отримує значно ширші можливості самостійно застосовувати або скасовувати санкційні обмеження. Саме ця норма викликає занепокоєння частини демократів.

    Критики законопроєкту також вважають, що використання високих мит може негативно позначитися не лише на американських споживачах, а й на торговельно-економічних відносинах США з європейськими союзниками та іншими партнерами. Попри це, підтримка процедурного голосування більшістю сенаторів свідчить, що законопроєкт має реальні шанси пройти наступні етапи розгляду та стати одним із наймасштабніших санкційних пакетів проти Росії за останні роки.

  • Пентагон відклав допомогу Україні: $400 млн планують передавати аж до 2029 року

    Пентагон відклав допомогу Україні: $400 млн планують передавати аж до 2029 року

    Адміністрація президента США Дональда Трампа повідомила американських законодавців, що не планує повністю використати $400 млн військової допомоги, передбаченої Конгресом для України, до завершення 2029 фінансового року. Таке рішення викликало різку критику серед представників обох партій у Конгресі, які вважають запропонований графік неприйнятно повільним в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на джерела, ознайомлені з документами Пентагону.

    За інформацією Reuters, ще у травні Міністерство оборони США направило до Конгресу лист із детальним планом використання цих коштів. У документі зазначалося, що фінансування буде розподілятися протягом 2026 фінансового року, який завершується 30 вересня 2026 року. Водночас остаточне освоєння всього пакета допомоги заплановане лише до завершення 2029 фінансового року – до 30 вересня 2029 року.

    Reuters зазначає, що така часово́ва рамка фактично виходить за межі другого президентського терміну Дональда Трампа, який завершиться 20 січня 2029 року. Якщо графік не буде переглянутий, частина передбаченої Конгресом допомоги може бути реалізована вже після завершення його каденції. Саме цей аспект став одним із головних предметів критики з боку законодавців.

    Особливе занепокоєння викликає й те, що через два місяці після надсилання листа значна частина коштів не лише не була використана, а навіть не закріплена контрактами. За словами співрозмовників Reuters, гроші досі не були формально зобов’язані до витрачання, що означає відсутність укладених договорів із виробниками озброєння чи постачальниками військового обладнання.

    У Конгресі наголошують, що такий підхід не відповідає реальній ситуації на фронті. Україна продовжує зазнавати масованих ракетних і дронових атак Росії та потребує безперервного постачання озброєння, боєприпасів і засобів протиповітряної оборони. Саме тому як демократи, так і частина республіканців відкрито висловили невдоволення темпами роботи Пентагону.

    Під час нещодавніх слухань у Сенаті один із керівників бюджетного комітету, сенатор-демократ Дік Дурбін, поставив питання міністру оборони Піту Гегсету щодо того, який практичний ефект матиме допомога, якщо її надання розтягнеться ще на кілька років. Законодавці наголошують, що кошти були схвалені Конгресом саме для задоволення нагальних потреб України, а не для довгострокового резервування.

    Йдеться про пакет фінансування, який передбачає закупівлю озброєння, військового обладнання, навчання українських військових та інші послуги у межах Ініціативи сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI). На відміну від президентських пакетів допомоги, коли техніка передається безпосередньо зі складів американської армії, програма USAI фінансує виробництво нового озброєння через контракти з оборонною промисловістю США. Саме тому реалізація таких пакетів традиційно займає більше часу.

    Втім, нинішній графік став одним із найдовших за весь період повномасштабної війни. У Reuters зазначають, що члени Конгресу вважають його надто повільним навіть з урахуванням специфіки програми USAI. За словами співрозмовників агентства, документ Пентагону раніше не оприлюднювався, а його зміст став відомий лише зараз.

    Ситуація загострюється ще й тому, що це вже не перший випадок затримок із використанням коштів, виділених Україні. Раніше стало відомо, що Пентагон не встиг укласти контракти на постачання озброєння в межах іншої програми USAI на суму близько $910 млн, через що ці кошти втратили чинність. Цей випадок уже викликав дискусію щодо ефективності управління програмами військової допомоги.

    Попри це останніми тижнями Дональд Трамп демонструє більш прихильну риторику щодо України. Президент США підтримав ідею надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot, а також заявив про готовність підписати законопроєкт щодо нових санкцій проти Росії, який свого часу просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Водночас смерть Грема поставила питання про подальшу долю частини законодавчих ініціатив, які він активно підтримував у Конгресі.

    Питання військової допомоги Україні також стане одним із ключових під час нинішнього візиту президента Володимира Зеленського до Вашингтона. Очікується, що під час переговорів із Дональдом Трампом у Білому домі український лідер порушить питання прискорення передачі систем протиповітряної оборони, збільшення військової підтримки та реалізації спільних оборонних проєктів, зокрема у сфері безпілотних технологій. Після зустрічі в Білому домі Зеленський також планує провести переговори із сенаторами США, які продовжують наполягати на своєчасному виконанні рішень Конгресу щодо допомоги Україні.

    Відповідно до американського законодавства, кошти, які були офіційно виділені Конгресом, мають бути використані за призначенням, і президент не може довільно відмовитися від їхнього фінансування. Саме тому нинішня суперечка між Конгресом і Пентагоном стосується не питання скасування допомоги, а темпів її реалізації. Законодавці наголошують, що в умовах війни багаторічне розтягування вже схваленого пакета може суттєво знизити його практичну цінність для України.