Позначка: реєстр

  • В Україні переписали правила для переселенців: що зміниться після рішення Ради

    В Україні переписали правила для переселенців: що зміниться після рішення Ради

    Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №12301, який передбачає комплексне оновлення державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та запроваджує нову модель підтримки переселенців, що базується на цифровізації, індивідуальному підході та розширенні житлових можливостей. Про це повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

    За словами ініціаторів реформи, ухвалений документ фактично змінює підхід держави до роботи з внутрішньо переміщеними особами — від формального обліку до системи, яка орієнтується на реальні потреби людей, які були змушені залишити свої домівки через війну.

    Однією з ключових новацій є відмова від паперових довідок про статус ВПО. Відтепер підтвердженням статусу переселенця стане електронний витяг із державної інформаційної системи. Це рішення покликане зменшити бюрократію, пришвидшити доступ до послуг і мінімізувати залежність громадян від паперових документів, які часто потребували додаткових процедур оформлення та поновлення.

    Водночас закон закріплює принцип, за яким внутрішньо переміщені особи зможуть користуватися повним обсягом конституційних прав і свобод незалежно від факту реєстрації як ВПО. У парламенті наголошують, що реєстрація надалі матиме значення лише у випадках, коли йдеться про отримання додаткових соціальних гарантій або спеціальних пільг. Це, зокрема, має запобігати зловживанням і забезпечити справедливий розподіл державної підтримки.

    Окрему увагу в законі приділено фінансовій допомозі. Вона більше не буде уніфікованою для всіх переселенців, а визначатиметься на основі оцінки індивідуальних потреб кожної людини або сім’ї. Такий підхід, як зазначають автори реформи, дозволить зробити систему підтримки більш точною та ефективною, спрямовуючи ресурси саме туди, де вони найбільш необхідні.

    Зміни також стосуються житлової політики для ВПО. Закон передбачає перехід від виключно тимчасового розміщення до довгострокових житлових рішень. Серед них — пільгові кредити на придбання житла, механізми викупу житла державою, субсидована оренда, а також інші інструменти, що мають забезпечити переселенцям стабільні умови проживання.

    У документі також врегульовано діяльність місць тимчасового проживання, які продовжать відігравати роль у системі підтримки, однак розглядатимуться лише як один з елементів більш широкої житлової політики, а не як єдине рішення для ВПО.

    Ще однією важливою зміною стало запровадження чіткішої термінології у законодавстві. Вперше на нормативному рівні розмежовуються поняття “адаптація”, “інтеграція” та “реінтеграція” внутрішньо переміщених осіб. Це дозволяє структурувати державну політику як поетапний процес — від вимушеного переміщення до можливого повернення додому або повної інтеграції в нових громадах.

    Олена Шуляк наголосила, що новий закон спрямований на те, щоб відійти від суто адміністративного підходу та перейти до людиноцентричної моделі, де держава реагує не лише на статус, а насамперед на реальні потреби громадян.

    Окремо підкреслюється, що ухвалення закону — лише перший етап реформи. Для повного запуску нової системи необхідно ухвалити підзаконні акти, оновити державні реєстри та запровадити нові цифрові механізми обліку та взаємодії з переселенцями.

    У парламенті зазначають, що житлова проблема залишається однією з найгостріших для ВПО, адже значна частина переселенців змушена витрачати непропорційно велику частину доходів на оренду житла або проживання у тимчасових умовах. Саме тому новий закон робить акцент на розвитку доступного житла та фінансових інструментів його придбання.

    Раніше в Україні вже почали впроваджувати окремі елементи нової житлової політики для переселенців, зокрема механізм житлових ваучерів для ВПО з тимчасово окупованих територій. У перспективі ці програми планують розширювати на ширші категорії переселенців.

    Таким чином, ухвалений закон №12301 фактично формує нову архітектуру державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб, яка має поєднати цифровізацію, соціальну підтримку та довгострокові житлові рішення в єдину систему.

  • У Києві викрили схему незаконного переоформлення авто через реєстри МВС

    У Києві викрили схему незаконного переоформлення авто через реєстри МВС

    У Києві правоохоронці викрили та ліквідували масштабну схему незаконного переоформлення автомобілів без участі їхніх власників. До організації оборудки були причетні працівники комерційних структур, які мали доступ до державних реєстрів і використовували підроблені документи.

    Операцію провели співробітники Департаменту внутрішньої безпеки та слідчі столичної поліції. За даними слідства, зловмисники втручалися в бази даних МВС під час оформлення угод купівлі-продажу транспортних засобів.

    Фігуранти пропонували клієнтам так звану послугу швидкого переоформлення авто без фізичної присутності продавця чи покупця. У низці випадків угоди оформлювали навіть тоді, коли обидві сторони перебували за кордоном.

    Для реалізації схеми використовували підроблені акти технічного стану без фактичного огляду автомобілів, а також фіктивні договори купівлі-продажу. Всі дані вносилися до Єдиного державного реєстру МВС за допомогою електронних підписів уповноважених осіб двох торговельних компаній.

    Організатори створили розгалужену інфраструктуру: сервер для віддаленого доступу до реєстрів, а також офіси в п’яти регіонах України. Координацію здійснювали адміністратори, які відповідали за пошук клієнтів та виготовлення підроблених документів.

    Вартість незаконних послуг становила від 3 до 10 тисяч гривень. За даними слідства, лише з початку 2025 року учасники схеми здійснили близько 13 тисяч фіктивних операцій і отримали понад 6,5 мільйона гривень прибутку.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили готівку, підроблені документи, печатки, електронні ключі та чорнові записи. Наразі 12 особам повідомлено про підозру.

    Їм інкримінують підроблення документів і несанкціоноване втручання в інформаційні системи. У разі доведення провини підозрюваним загрожує до 15 років позбавлення волі.

    Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми.

  • Посадовець Полтавського ЦНАПу продавав дані кадастру

    Посадовець Полтавського ЦНАПу продавав дані кадастру

    Заступника начальника одного з відділів Полтавського ЦНАПу Іслама Абазова визнали винним у незаконному використанні службового доступу до державних реєстрів і продажі даних земельного кадастру. Водночас суд призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі, але звільнив від його відбування з випробувальним строком.

    Як встановив суд, посадовець використовував доступ до закритих державних баз даних, щоб за винагороду передавати інформацію про власників земельних ділянок приватним компаніям. Йдеться про кілька епізодів, що відбулися у серпні–вересні 2024 року. Загалом у суді довели отримання ним 9,5 тисячі гривень за такі дії.

    Вироком суду від 23 березня 2026 року Абазову призначили чотири роки позбавлення волі. Однак його звільнили від реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк на два роки.

    Крім того, суд зобов’язав чоловіка перерахувати 15 тисяч гривень на підтримку Збройних сил України, а також компенсувати понад 7 тисяч гривень витрат на проведення експертиз.

    Водночас після оголошення вироку виникли питання щодо подальшого статусу посадовця. Уже наступного дня, 24 березня, Абазов подав щорічну декларацію, а не декларацію перед звільненням.

    Це може свідчити про те, що станом на кінець березня він формально залишається на посаді в системі ЦНАПу, попри встановлений судом факт незаконного використання службового становища.

  • Дохід колекторів в Україні минулого року перевищив мільярд гривень

    Дохід колекторів в Україні минулого року перевищив мільярд гривень

    За останні чотири роки Національний банк України зафіксував понад 3,1 тисячі скарг щодо діяльності колекторських компаній. Лише у 2025 році вже надійшло майже тисяча звернень, що перевищує показники минулого року. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на Офіс Генерального прокурора.

    Згідно з даними, у середньому Нацбанк отримує 104 скарги на місяць. Це на третину більше, ніж торік, і вдвічі більше, ніж у 2023 році. Понад 60% усіх скарг надійшли протягом останніх двох років, що свідчить про активізацію проблем у взаємодії боржників з колекторами.

    З 2021 року, коли набув чинності новий закон про колекторську діяльність, право звертатися до боржників мають лише компанії, зареєстровані у Реєстрі колекторських компаній НБУ. За порушення правил роботи недоброчесні колектори можуть отримати штрафи, обмеження діяльності або бути виключені з реєстру.

    Від початку роботи реєстру до нього потрапили 82 компанії, проте надалі темпи реєстрації значно сповільнилися: у 2022 році додалося лише п’ять компаній, а у 2025 році — поки що лише одна. Нині у реєстрі зареєстровані 74 компанії, а їхній сукупний дохід за минулий рік перевищив 1 мільярд гривень.

  • В Україні зросла кількість нових ФОПів

    В Україні зросла кількість нових ФОПів

    Від початку року в Україні зареєструвалося понад 225 тисяч нових фізичних осіб-підприємців. Це майже відповідає показникам минулого року, проте кількість закритих бізнесів зросла на 11%. Про це повідомляє Опендатабот з посиланням на дані Єдиного державного реєстру.

    За дев’ять місяців 2025 року відкрито 225 046 нових ФОПів. Після відносного спаду на початку року темпи підприємницької активності поступово зростали: у січні зареєстрували 21,4 тисячі бізнесів, а у вересні — рекордні 29,6 тисячі.

    Паралельно 213 293 підприємці закрили свою діяльність, що на 11% більше, ніж у 2024 році. Понад 45 тисяч із них були зареєстровані лише торік, що свідчить про вразливість нових бізнесів. Незважаючи на це, баланс лишається позитивним: цього року з’явилося на 15 тисяч підприємців більше, ніж припинило роботу.

    Найбільше нових ФОПів зареєстровано у Києві (30,5 тис.), на Дніпропетровщині (22,2 тис.) та Львівщині (17,2 тис.). Далі йдуть Київська (16,7 тис.) та Одеська області (16,4 тис.). Найбільше закриттів також зафіксовано у столиці (27,5 тис.), Дніпропетровській (19,1 тис.) та Харківській областях (17,7 тис.).

    Традиційно найбільш популярною сферою для нових підприємців залишається роздрібна торгівля — на неї припадає 29% від загальної кількості. Також активно реєструються бізнеси в оптовій торгівлі, IT, ресторанному бізнесі та сфері інформаційних послуг, проте саме в цих секторах відбулося й найбільше закриттів.

    Активність іноземців також зростає: у 2025 році нерезиденти зареєстрували 1 648 нових ФОПів. Найбільше серед них громадян Азербайджану, Росії, Узбекистану, Молдови та Вірменії.

  • Жінки з дипломом медика чи фармацевта автоматично потраплять у базу “Оберіг”

    Жінки з дипломом медика чи фармацевта автоматично потраплять у базу “Оберіг”

    30 липня Кабінет Міністрів ухвалив рішення щодо автоматичного взяття на військовий облік жінок, які мають медичну або фармацевтичну освіту. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

    Йдеться про те, що тепер для взяття на облік не потрібно буде особистої присутності — інформація вноситиметься автоматично на підставі наявних даних. Як припускають експерти, ймовірно, мова про синхронізацію освітніх реєстрів з Єдиним держреєстром військовозобов’язаних “Оберіг”.

    Також Кабмін уточнив дії, які мають виконувати заклади освіти та територіальні центри комплектування й соціальної підтримки щодо цієї категорії жінок. Крім того, оновлено механізм внесення інформації до реєстру.

    Наразі остаточний текст нормативного акту ще не оприлюднено, тому важко сказати, як саме працюватиме новий порядок. Проте вже зрозуміло, що жінки-медики та фармацевти будуть вважатися військовозобов’язаними за аналогією з чоловіками. Відповідно, вони також можуть бути зобов’язані уточнювати дані або нести відповідальність у разі порушення правил обліку.

    Щодо перетину кордону — обмеження не змінюються. Під час воєнного стану виїзд заборонено лише жінкам, які проходять військову службу за контрактом, і державним службовицям. Ті, хто лише стоїть на обліку, як і раніше, можуть виїжджати без перешкод — принаймні, на практиці прикордонники їх не зупиняють.

    Поки що йдеться виключно про жінок з медичною або фармацевтичною освітою. Чи стосуватимуться подібні зміни інших категорій — наприклад, жінок з військовими спеціальностями чи офіцерськими званнями — поки що невідомо. Але в уряді визнають: наразі існує гостра потреба саме у медичному персоналі, тому першочергово акцент зроблено саме на медиків.

    Також у суспільстві лунають запитання: що робити жінкам, які колись здобули медичну освіту, але в цій сфері не працюють? Очевидно, що згодом доведеться розробити механізм, який би враховував і такі випадки — але поки що головне завдання держави — запустити сам облік.

    Варто також чітко усвідомлювати, що взяття на військовий облік не означає автоматичну мобілізацію. Жінки, як і раніше, можуть бути мобілізовані лише добровільно.

  • Верховну Раду просять обмежити строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів

    Верховну Раду просять обмежити строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів

    У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13271-2, що передбачає обмеження строків зберігання інформації про осіб, притягнутих до відповідальності за корупцію. Документ ініціював народний депутат Владлен Неклюдов. Законодавча ініціатива стосується Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

    Згідно з текстом законопроєкту, пропонується зберігати інформацію:

    • 1 рік – у разі притягнення до адміністративної або цивільно-правової відповідальності;

    • до зняття або погашення судимості – у разі кримінальної відповідальності;

    • 5 років – для юридичних осіб, які отримали кримінально-правові санкції.

    Після спливу зазначених строків відомості мають автоматично вилучатися з Реєстру.

    Автор ініціативи наголошує: встановлення чітких меж зберігання даних узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Ситник проти України”. Тоді ЄСПЛ дійшов висновку, що безстрокове перебування у Реєстрі порушує право на повагу до приватного життя і суперечить статті 8 Конвенції з прав людини.

    На думку Владлена Неклюдова, нові правила дозволять досягти балансу між боротьбою з корупцією та дотриманням прав громадян:

    “Це зробить антикорупційну систему більш справедливою, не послаблюючи механізми відповідальності”, — підкреслює депутат.

    Реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, є одним із ключових інструментів у системі антикорупційного контролю. Водночас, як зазначено в обґрунтуванні законопроєкту, надмірне і безстрокове збереження інформації може перетворитися на інструмент стигматизації осіб, які вже понесли покарання згідно із законом.

    У разі ухвалення цього законопроєкту, порядок обробки даних у Реєстрі буде оновлено, а відповідні технічні зміни має забезпечити НАЗК.

  • В Україні зафіксовано антирекорд по закриттю ФОПів

    В Україні зафіксовано антирекорд по закриттю ФОПів

    В Україні в січні 2025 року було зафіксовано рекордне число закритих фізичних осіб-підприємців (ФОП). Після перерви, що тривала майже місяць через неробочі реєстри, за кілька тижнів було закрито 61 455 ФОПів, тоді як лише 21 358 підприємців відкрили новий бізнес. Це сталося на фоні зростання податкового навантаження, що негативно позначилось на підприємницькому кліматі країни.

    До цього, з березня 2022 року, ситуація була зворотньою: щомісяця відкривалося більше ФОПів, ніж закривалося. Загалом, за час повномасштабної війни, відкрилися 763 759 нових ФОПів, але водночас 684 995 підприємців закрили свої справи.

    Підприємці, що відкрили бізнес після початку війни, обирали переважно роздрібну торгівлю (28,1% від усіх нових ФОПів), а також IT-сферу (9,1%) та оптову торгівлю (7,2%). Зростання кількості нових ФОПів спостерігається також у таких сферах, як пошта та кур’єрська діяльність, освіта та фінанси.

    Цікаво, що війна та мобілізація змінили гендерний баланс підприємництва в Україні. Якщо у січні 2022 року кожен другий новий ФОП відкривали жінки, то зараз їх частка зросла до 61%. Найбільше жінок-підприємниць серед нових ФОПів спостерігається в Хмельницькій, Кіровоградській та Полтавській областях. Жінки більше займаються бізнесом у сфері послуг, освіти та виробництва одягу, тоді як чоловіки домінують у будівництві, транспорті та логістиці.

    Найбільше нових ФОПів було зареєстровано у Києві (108 536), на Дніпропетровщині (68 377) та Львівщині (60 009).

  • В Україні зросла кількість офіційно зареєстрованих волонтерів

    В Україні зросла кількість офіційно зареєстрованих волонтерів

    Наприкінці листопада 2024 року в Україні було зареєстровано 10 454 волонтерів, згідно з даними Державної податкової служби. Це на 1,5 рази більше порівняно з початком року, але темпи зростання цього року виявилися нижчими, ніж торік.

    З початку року реєстр поповнився приблизно 3,5 тисячами нових волонтерів. Середньомісячно до списків додавалося близько 310 осіб. Найбільший приріст відзначено в січні та травні, коли реєстр поповнився відповідно на 548 і 533 нових волонтерів.

    Лідерами за кількістю волонтерів стали Київ, Харківська та Київська області. У Києві зареєстровано 1,6 тисячі волонтерів (15,6%), Харківська область має 951 волонтера (9,1%), а Київська область — 896 (8,6%).

    Найбільший приріст зафіксовано в Рівненській та Запорізькій областях, де кількість волонтерів зросла в 1,8 рази.

    З початку повномасштабної війни було виключено 202 людини з реєстру, з яких 127 — цьогоріч. Більшість з них вибули з переліку за власним бажанням, і лише одну особу виключили через смерть або зникнення безвісти.

    Однак важливо зазначити, що реєстрація в офіційному реєстрі не є єдиним способом допомоги армії. Щомісяця понад 115 тисяч людей відкривають волонтерські банківські рахунки, що на 30% більше, ніж торік, коли це робило близько 85 тисяч осіб.

  • Названо популярну галузь, в якій зменшується кількість спеціалістів

    Названо популярну галузь, в якій зменшується кількість спеціалістів

    Від початку повномасштабного вторгнення кількість нових адвокатів, що приєдналися до професії, зменшується щороку, попри те, що загальна кількість фахівців у Реєстрі адвокатів України вже перевищує 53 тисячі. За даними аналітиків «Опендатабот», від лютого 2022 року реєстр поповнився на 4 370 нових адвокатів, але тенденція вказує на зниження кількості нових ліцензій з кожним роком.

    На кінець серпня 2024 року в реєстрі нараховується 53 361 адвокат. Проте, якщо у 2020 році нових фахівців було 5 124, то цього року їх кількість скоротилася до 1 708.

    Значна частина адвокатів також зупинили або припинили свою діяльність від початку війни. Зокрема, 1 773 адвокати тимчасово призупинили свою роботу, а вісім – взагалі припинили свою практику.

    Гендерний розподіл та регіональна статистика

    Чоловіки домінують у професії – 60% від загальної кількості адвокатів, тоді як жінки складають 40%. Найбільше адвокатів зареєстровано в Київській області – 9 127 осіб, що становить 17% від загальної кількості, та в Києві – 5 682 (10,6%). Інші регіони з високою кількістю адвокатів включають Дніпропетровщину, Одещину та Донеччину.

    Тенденції в регіонах

    Найбільше зростання нових адвокатських ліцензій спостерігалося в західних регіонах, таких як Закарпатська область (+15%), Вінницька (+14,6%), Одеська (+14,6%) та Рівненська (+13,8%) області. Однак варто зазначити, що місце видачі адвокатської ліцензії не завжди збігається з фактичним місцем роботи фахівців.

    Загалом, адвокатська сфера в Україні, попри складнощі, залишається значущою професією, але постає перед викликом скорочення кількості нових фахівців, що може вплинути на правову систему в майбутньому.