Golosnovinua.com

Позначка: реєстрація нерухомості

  • Харківська область: у реєстрі нерухомості виявили нетипові зміни площ об’єктів

    Харківська область: у реєстрі нерухомості виявили нетипові зміни площ об’єктів

    На Харківщині увагу громадських моніторингових ініціатив привернула діяльність державного реєстратора Солоницівської селищної ради Ігоря Тесленка. За інформацією джерел та оприлюднених матеріалів, його реєстраційні дії неодноразово супроводжувалися змінами технічних параметрів об’єктів нерухомості, які суттєво відрізняються від початкових даних, зазначених у документах власників.

    Йдеться про ситуації, коли площа нерухомості, зазначена у правовстановлюючих документах, не збігається з тією, що з’являється у державному реєстрі після проведення реєстраційних дій. Подібні випадки фіксуються на тлі ширших нарікань громадських організацій щодо непрозорості окремих процедур у сфері державної реєстрації.

    Окремі епізоди вже стали предметом публічного обговорення. Зокрема, у грудні 2024 року в реєстрі з’явилася оновлена площа нежитлових приміщень на проспекті Героїв Харкова, 122: замість 139,7 кв.м — 237,5 кв.м. У відкритих даних немає інформації про наявність дозвільних документів на реконструкцію чи завершене будівництво.

    Схожа ситуація була зафіксована на в’їзді Остапа Вишні, 3, де площа об’єкта збільшилася з 80,4 кв.м до 130,3 кв.м. Третій випадок — будинок на вулиці Шопена, 32, у якому площа зросла з 213,9 кв.м до 217,5 кв.м. В усіх описаних епізодах підставою для змін слугував лише технічний паспорт, хоча закон вимагає наявності документів, що підтверджують реконструкцію.

    Громадські активісти пов’язують такі дії з ширшим контекстом роботи східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. За їхніми словами, у регіоні формується практика, яка дозволяє узаконювати перебудови без відповідних дозволів, що створює «тіньовий» ринок технічного коригування нерухомості та фактично стимулює самочинні реконструкції.

    Харківська область уже не вперше опиняється в центрі уваги через подібні кейси. Через нетипові зміни параметрів власники нерухомості роками фактично обходять формальні процедури, спираючись на рішення окремих реєстраторів. Подібні епізоди викликають запитання щодо контролю за доступом до реєстрів та відповідності рішень законодавчим нормам.

    Ситуація навколо реєстратора Ігоря Тесленка — лише частина ширшої проблеми, на яку вказують антикорупційні активісти: у сфері державної реєстрації нерухомості залишаються лазівки, що дозволяють маніпулювати технічними даними об’єктів. Це, на їхню думку, створює серйозні ризики як для ринку нерухомості, так і для функціонування державних реєстрів загалом.

  • Київська прокуратура домоглася скасування права власності компаній на неіснуючу будівлю поруч із садибою Апштейна

    Київська прокуратура домоглася скасування права власності компаній на неіснуючу будівлю поруч із садибою Апштейна

    Київська міська прокуратура здобула судову перемогу в першому раунді спору про скасування реєстрації права власності на нежитлову будівлю площею 517,3 кв. м, яка нібито була розміщена на ділянці за адресою вул. Спаська, 12 (Подільський район). 2 вересня 2025 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов прокуратури (справа №910/5325/25): скасовано державну реєстрацію права власності за ТОВ «Блексквад», визнано недійсним договір купівлі-продажу між «Блексквад» і ТОВ «Правова компанія «Ноосфера Плюс»», а також анульовано реєстрацію права власності за останньою.

    За даними прокуратури, реєстраційні дії ґрунтувалися на документах, яких фактично не існувало: акті прийомної комісії про введення в експлуатацію та розпорядженні районної адміністрації про присвоєння адреси, а також на технічному паспорті, виданому фізичною особою. Під час огляду ділянки правоохоронці встановили наявність двох реальних будівель — адміністративної та господарської (площею близько 248,8 кв. м) — але жодної споруди площею 517,3 кв. м не виявили. Прокуратура кваліфікує ситуацію як класичну «туалетну схему», коли нібито паперова споруда використовується для подальшого відведення земельної ділянки без проведення аукціону.

    Ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:362:0004 (0,22 га) перебуває в постійному користуванні Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток (КНМЦ) на підставі акта від 27 лютого 2002 року. На цій же землі розташована історична садиба Апштейна — пам’ятка архітектури кін. XIX — поч. XX ст., в якій базується Департамент охорони культурної спадщини КМДА та підпорядкований йому КНМЦ. Через це справа викликала підвищену увагу медіа й громадськості.

    У судовому рішенні йдеться, що державна реєстрація права власності ТОВ «Центр інвестиційно-будівельних досліджень» (пізніше — ТОВ «Блексквад») від 16 березня 2016 року відбулася на підставі документів, які насправді не видавалися відповідними органами, а розпорядження РДА, зазначене як підстава, стосувалося іншої адреси. КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» також повідомило прокуратурі, що нежитлова будівля за цією адресою ніким не реєструвалася.

    Хто стоїть за спорудою, прокуратура прямо не називає, але в публічно доступних аналітичних довідках (YouControl) «Правова компанія «Ноосфера Плюс»» фігурує в орбіті бізнес-структур, пов’язаних із ексдепутатом Київради Павлом Тесленком. У матеріалах також згадується, що раніше низка об’єктів нерухомості у столиці потрапляла до компаній, близьких до його оточення. У рішенні суду й супровідних повідомленнях прокуратури ці факти подані як підґрунтя для посиленого контролю за подальшою долею цієї ділянки.

    На момент публікації на сайті «Судова влада України» відсутні апеляційні скарги від відповідних компаній, але прокуратура і експерти не виключають, що «Блексквад» та «Ноосфера Плюс» можуть оскаржити рішення у апеляції.

    Ця справа становить частину ширшої хвилі уваги до механізмів відведення міської землі без торгів, які в медіа та серед активістів відомі як «туалетні схеми». У Києві такими питаннями займаються й правоохоронні органи: у лютому 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозри фігурантам великої операції проти корупційних схем із землею (операція «Чисте місто»; кримінальне провадження №52023000000000154), а прокуратура й міська влада декларують наміри повертати втрачені ділянки громаді.

    Київська прокуратура заявляє, що подібні рішення суду — важливий крок для недопущення зловживань і захисту комунальної власності. Місто, своєю чергою, має вирішити питання охорони пам’ятки Апштейна та уникати ситуацій, коли сусідні «паперові» споруди створюють ризик неправомірного відведення землі.