Golosnovinua.com

Позначка: резервний фонд

  • Фінансова ціна війни: через російські удари по бізнесу держбюджет може втратити до 70 мільярдів гривень

    Фінансова ціна війни: через російські удари по бізнесу держбюджет може втратити до 70 мільярдів гривень

    Систематичні та цілеспрямовані атаки російських військ на українську економічну та виробничу інфраструктуру завдають колосальних збитків державним фінансам. За оцінками уряду, масштаби руйнувань безпосередньо загрожують стабільності надходжень до скарбниці.

    Мільярдні втрати податкових надходжень

    Державний бюджет України через руйнування та пошкодження підприємств унаслідок щоденних обстрілів може недоотримати близько 70 мільярдів гривень податкових надходжень.

    Як зазначив Прем’єр-міністр України Сергій Корецький, ця розрахункова цифра базується на показниках станом на початок вересня. Водночас на тлі безперервних ворожих ударів по промислових об’єктах, складах та логістичних вузлах сума потенційних збитків може суттєво зрости.

    Державні заходи підтримки та страхування ризиків

    Щоб мінімізувати негативний вплив на економіку та підтримати підприємців, уряд активно працює над механізмами захисту бізнесу. Зокрема, наразі готується запуск спеціальної програми страхування воєнних ризиків обсягом 1 мільярд доларів.

    Головна мета цієї ініціативи — сформувати резервний фонд, який покриватиме від 40% до 50% збитків компаній від ворожих атак. Уряд наголошує на важливості максимального спрощення процедур та швидкого реагування, аби підприємства мали змогу продовжувати роботу та платити податки навіть в умовах повномасштабної війни.

  • Нові мільярди на дороги: Кабмін запускає масштабний ремонт по всій Україні

    Нові мільярди на дороги: Кабмін запускає масштабний ремонт по всій Україні

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення додаткових 3,5 мільярда гривень із резервного фонду державного бюджету на терміновий ремонт автомобільних доріг місцевого значення. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, кошти спрямують на відновлення найбільш проблемних і стратегічно важливих ділянок дорожньої мережі, від яких залежить як повсякденне життя громадян, так і ефективність роботи Сил оборони України.

    Про це глава уряду повідомила у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що в умовах повномасштабної війни дорожня інфраструктура є одним із ключових елементів стійкості держави. Йдеться не лише про комфорт пересування, а насамперед про безпеку людей, швидкість реагування екстрених служб, евакуацію поранених та постачання необхідних ресурсів військовим підрозділам.

    За словами Свириденко, фінансування буде розподілене між усіма областями України. Водночас кошти не виділятимуться автоматично або на загальні потреби регіонів. Однією з головних умов стане співфінансування проєктів із місцевих бюджетів. Такий підхід має забезпечити більш відповідальне використання державних ресурсів і дозволити зосередити увагу на тих ділянках доріг, які дійсно потребують невідкладного відновлення.

    Прем’єр-міністерка зазначила, що йдеться насамперед про дороги місцевого значення, які в багатьох випадках є єдиним шляхом сполучення між громадами, лікарнями, освітніми закладами та адміністративними центрами. Частина цих маршрутів зазнала суттєвих руйнувань через інтенсивне використання під час війни, рух важкої військової техніки, а також через недостатнє фінансування ремонтів у попередні роки.

    Особливий акцент уряд робить на забезпеченні потреб оборони. З початку повномасштабного вторгнення Росії питання військової логістики стало одним із ключових для української держави. Від якості дорожнього покриття залежить швидкість доставки озброєння, боєприпасів, пального та гуманітарних вантажів. Крім того, справні дороги є критично важливими для евакуації поранених військових із прифронтових районів та їх оперативного транспортування до медичних закладів.

    Уряд наголошує, що відновлення дорожньої інфраструктури є частиною комплексної політики зміцнення внутрішньої стійкості країни. Попри значне навантаження на державний бюджет через війну, влада продовжує інвестувати в об’єкти, які мають стратегічне значення для функціонування економіки та забезпечення безпеки населення.

    Для цивільних громадян ремонт доріг означатиме покращення доступу до базових послуг. У багатьох регіонах саме стан місцевих автошляхів визначає швидкість прибуття карет швидкої допомоги, рятувальників та інших екстрених служб. Особливо це актуально для невеликих населених пунктів і сільських громад, де дорожня мережа часто перебуває у складному стані.

    Окрему увагу уряд приділяє підтримці регіональної економіки. Якісна транспортна інфраструктура дозволяє швидше перевозити продукцію підприємств, забезпечувати роботу логістичних центрів та підтримувати економічну активність навіть в умовах воєнного часу. Експерти неодноразово наголошували, що дороги залишаються одним із найважливіших факторів для розвитку бізнесу та залучення інвестицій у регіони.

    Рішення про додаткові 3,5 мільярда гривень стало продовженням масштабної кампанії з відновлення транспортної інфраструктури, яку уряд реалізує протягом останніх місяців. Раніше Юлія Свириденко повідомляла, що в Україні вже завершено першочергову ліквідацію післязимових пошкоджень на дорогах державного та міжнародного значення. Загалом дорожнім службам вдалося відремонтувати близько 14 мільйонів квадратних метрів дорожнього покриття.

    За даними уряду, це стало рекордним показником за весь період повномасштабної війни. Такого обсягу планових ремонтних робіт на автошляхах не виконували з початку російського вторгнення у 2022 році. Влада пояснює це необхідністю підтримувати працездатність транспортної системи країни навіть в умовах постійних атак на інфраструктуру та обмежених фінансових ресурсів.

    Паралельно триває реалізація великих інфраструктурних проєктів. Одним із них стало відкриття на початку червня Північного обходу Рівного — нового транспортного коридору довжиною 14,5 кілометра. Ця магістраль має стратегічне значення для західних областей України, оскільки дозволяє розвантажити міські дороги від транзитного транспорту та забезпечує швидший вихід до міжнародної траси Київ — Чоп.

    Крім того, нова дорога покращує сполучення з ключовими пунктами пропуску на українсько-польському кордоні, через які проходить значна частина міжнародних вантажоперевезень, гуманітарної допомоги та логістичних маршрутів, необхідних для підтримки України в умовах війни.

    У Кабінеті Міністрів переконані, що додаткові інвестиції у ремонт місцевих доріг дозволять не лише підвищити рівень безпеки населення, а й зміцнити обороноздатність країни. В умовах триваючої російської агресії якісна транспортна інфраструктура залишається одним із ключових факторів, що забезпечують стабільність держави, ефективність роботи армії та безперервне функціонування економіки. З огляду на це уряд планує і надалі спрямовувати ресурси на відновлення та модернізацію дорожньої мережі, яка відіграє дедалі важливішу роль як у тилу, так і поблизу лінії фронту.

  • Рада підтримала рекордне збільшення оборонного бюджету: на армію та безпеку планують спрямувати 1,56 трлн грн

    Рада підтримала рекордне збільшення оборонного бюджету: на армію та безпеку планують спрямувати 1,56 трлн грн

    Верховна Рада України підтримала у першому читанні масштабні зміни до державного бюджету, які передбачають рекордне збільшення фінансування сектору безпеки й оборони. Йдеться про додаткові 1,56 трильйона гривень, які планують спрямувати насамперед на забезпечення Збройних сил України, закупівлю озброєння, військової техніки та підтримку стійкості регіонів.

    За законопроєкт №15224 проголосували 240 народних депутатів. Рішення ухвалили під час засідання Верховної Ради 28 травня.

    Документ передбачає суттєве коригування державного бюджету на тлі продовження повномасштабної війни та зростання потреб української армії. Основним джерелом фінансування мають стати кошти міжнародної допомоги, зокрема підтримка від Європейського Союзу.

    Як зазначається у пояснювальних матеріалах, значна частина коштів піде на грошове забезпечення військовослужбовців, закупівлю зброї, боєприпасів, модернізацію військової техніки та підтримку українського оборонно-промислового комплексу.

    Крім того, законопроєкт закріплює цільове використання надходжень від військового збору та вивізного мита на товари військового призначення. Ці кошти також спрямують виключно на потреби оборони.

    Рішення парламенту стало одним із найбільших переглядів бюджету від початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Напередодні прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що уряд уже додатково виділив майже 11 мільярдів гривень на оборонні потреби. За її словами, держава продовжує шукати ресурси для стабільного фінансування армії та підтримки сектору безпеки.

    У новому законопроєкті окремо передбачено збільшення резервного фонду державного бюджету на 40 мільярдів гривень. Ці кошти можуть використовуватися для оперативного реагування на наслідки російських атак, надзвичайні ситуації, відновлення критичної інфраструктури та інші термінові потреби.

    Ще 40 мільярдів гривень планують спрямувати на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст. Йдеться про підтримку областей, які регулярно зазнають російських обстрілів, а також фінансування захисної інфраструктури, енергетики та соціальних об’єктів.

    Після голосування Верховна Рада доручила бюджетному комітету доопрацювати законопроєкт до другого читання за скороченою процедурою. Очікується, що фінальна редакція документа може бути винесена на голосування вже найближчими тижнями.

    Збільшення оборонних витрат відбувається на тлі нових викликів для української армії. Останніми місяцями Росія значно посилила інтенсивність ракетних та дронових атак, а українська влада регулярно заявляє про необхідність додаткового фінансування оборонного сектору.

    Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що пріоритетом державного бюджету під час війни залишається саме оборона. За його словами, Україна має забезпечити стабільне фінансування військових, розвиток власного виробництва зброї та модернізацію армії.

    Водночас міжнародні партнери України також активізували фінансову підтримку Києва. Напередодні Верховна Рада ратифікувала масштабну угоду з Європейським Союзом про залучення до 90 мільярдів євро фінансової допомоги у 2026–2027 роках.

    Частина цих коштів має піти саме на оборонні потреби, закупівлю озброєння та підтримку українського ОПК.

    Зокрема, документ передбачає можливість спрямування понад 28 мільярдів євро на фінансування оборонно-промислового комплексу та виробництва зброї.

    На цьому тлі українська влада також активно обговорює розширення доступу оборонних підприємств до банківського кредитування. Раніше найбільші банки України заявили про готовність збільшити фінансування підприємств оборонного сектору.

    Аналітики зазначають, що нинішнє збільшення оборонного бюджету є безпрецедентним для України. У довоєнні роки подібні суми вважалися неможливими для державних фінансів.

    Водночас експерти попереджають, що подальше зростання військових витрат створює значний тиск на економіку та робить Україну ще більш залежною від міжнародної фінансової підтримки.

    Окрему дискусію викликає питання ефективності використання коштів. Частина громадськості та опозиційних політиків наголошують на необхідності посилення контролю за оборонними закупівлями та прозорістю витрат.

    У соцмережах після голосування активно обговорювали не лише рекордну суму збільшення бюджету, а й ризики корупції у сфері оборони.

    Попри це, в уряді наголошують: нині головним завданням залишається забезпечення української армії всім необхідним для продовження оборони країни.

    За оцінками Міністерства фінансів, у 2026 році оборонні витрати України можуть залишатися на рекордному рівні через затяжний характер війни та потребу у постійному оновленні озброєння.

    Очікується, що остаточне ухвалення змін до держбюджету стане одним із ключових фінансових рішень парламенту цього року.

  • Мінфін заявив що уряд майже повністю вичерпав резервний фонд

    Мінфін заявив що уряд майже повністю вичерпав резервний фонд

    Міністерство фінансів підтвердило, що уряд України практично вичерпав резервний фонд державного бюджету вже у першому кварталі 2026 року.

    Станом на 30 березня з резервного фонду було спрямовано понад 47,5 мільярда гривень. Це становить близько 96% від загального обсягу коштів, передбачених на весь рік.

    За даними Мінфіну, найбільша частина витрат була спрямована на забезпечення захисту критичної інфраструктури — на ці потреби виділили близько 22 мільярдів гривень. Ще 16 мільярдів гривень уряд витратив на державне замовлення пасажирських перевезень.

    Резервний фонд держбюджету традиційно використовується для фінансування невідкладних витрат, зокрема у сфері безпеки, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та підтримки критично важливих секторів економіки.

    Експерти звертають увагу, що майже повне використання резервного фонду вже у перші місяці року може створити додатковий тиск на бюджет у разі виникнення нових непередбачуваних витрат.

    Водночас у Мінфіні наголошують, що розподіл коштів відбувався відповідно до пріоритетів держави в умовах війни та необхідності підтримки ключових інфраструктурних і соціальних напрямів.

  • Резервний фонд майже спорожнів: в уряду залишилось близько 700 мільйонів

    Резервний фонд майже спорожнів: в уряду залишилось близько 700 мільйонів

    Резервний фонд державного бюджету України, який має забезпечувати фінансування невідкладних витрат у кризових ситуаціях, опинився на критично низькому рівні. За інформацією журналіста Юрія Ніколова, станом на початок тижня у ньому залишилось близько 700 мільйонів гривень.

    Ця сума виглядає особливо контрастно на тлі попередніх обсягів фонду. Ще нещодавно його розмір становив близько 49 мільярдів гривень, а навіть обережні оцінки аналітиків у березні припускали залишок у кілька мільярдів. Фактичне ж скорочення до сотень мільйонів означає, що запас фінансової «подушки» для екстрених рішень практично вичерпано.

    Резервний фонд традиційно використовується для оперативного реагування на надзвичайні ситуації — від ліквідації наслідків обстрілів до фінансування критичних закупівель у сфері безпеки та інфраструктури. У воєнних умовах його роль лише зросла, адже рішення часто потрібно ухвалювати швидко, без тривалих бюджетних процедур.

    За оцінками експертів, нинішній рівень залишків може суттєво обмежити можливості держави реагувати на нові виклики. Йдеться не лише про військові загрози, а й про техногенні аварії, удари по інфраструктурі чи інші кризові сценарії, які потребують негайного фінансування.

    Скорочення фонду, за словами Ніколова, пов’язане з активним використанням коштів на різні державні програми та поточні витрати. Водночас офіційних розгорнутих пояснень уряду щодо структури витрат і механізмів поповнення резерву наразі немає.

    Фінансисти звертають увагу, що в умовах війни питання наповнення резервного фонду стає питанням стратегічної стійкості держави. Без достатнього запасу коштів навіть короткострокові кризи можуть перерости у системні проблеми.

    Наразі ключовим викликом залишається пошук балансу між фінансуванням поточних соціально-економічних програм і збереженням ресурсу для надзвичайних ситуацій. Адже саме резервний фонд є тим інструментом, який дозволяє державі діяти швидко тоді, коли часу на довгі погодження вже немає.