Golosnovinua.com

Позначка: режим тиші

  • Путін особисто просив Меланію Трамп стати посередницею щодо Олешок

    Путін особисто просив Меланію Трамп стати посередницею щодо Олешок

    Російський президент Володимир Путін особисто наполягав на участі першої леді США Меланії Трамп у переговорах щодо гуманітарного перемир’я в окупованих Олешках Херсонської області. За словами її старшого радника Марка Бекмана, Кремль навіть надіслав офіційного листа, в якому визнав дружину американського президента посередницею з російського боку. Водночас експерти припускають, що Москва може використовувати гуманітарну операцію для покращення власного міжнародного іміджу.

    Про це Марк Бекман розповів в інтерв’ю виданню The Kyiv Independent 28 жовтня. Його заяви привернули особливу увагу на тлі евакуації цивільного населення з окупованого міста.

    За словами радника, Путін особисто підтримав залучення Меланії Трамп до переговорів та письмово підтвердив її особливий статус.

    «Путін дуже хотів, щоб вона взяла участь», — зазначив Бекман.

    Він уточнив, що російський президент надіслав офіційного листа, у якому йшлося про визнання першої леді США ексклюзивною посередницею від російської сторони.

    Водночас сам документ публічно не оприлюднювали, тому незалежно перевірити його зміст поки неможливо.

    За словами Бекмана, гуманітарна ініціатива стала результатом тривалих контактів команди Меланії Трамп із представниками України та Росії.

    Раніше перша леді США брала участь у переговорах щодо повернення дітей до їхніх родин. Саме ці контакти, за словами її радника, допомогли налагодити окремий канал комунікації між сторонами.

    Спочатку українське керівництво надало письмове погодження на посередництво Меланії Трамп. Згодом аналогічне підтвердження надійшло від російської сторони.

    Бекман також повідомив, що саме російські військові запропонували розпочати припинення вогню на два дні раніше та розширити його територіальні межі за межі Олешок.

    За його словами, українська сторона погодилася на ці зміни, оскільки вони мали створити додаткові можливості для доставки гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільного населення.

    Радник першої леді США позитивно оцінив співпрацю сторін і заявив, що на початковому етапі домовленості виконувалися.

    Однак не всі міжнародні експерти поділяють оптимістичне бачення мотивів Кремля.

    Колишній військовий аташе Великої Британії в Україні та Росії Джон Форман припустив, що Москва може використовувати перемир’я для створення образу держави, готової до гуманітарних компромісів.

    На його думку, дозвіл Меланії Трамп виступати посередницею може допомогти російській владі покращити репутацію серед прихильників американського руху MAGA напередодні проміжних виборів у США.

    Таким чином, гуманітарна операція може мати не лише практичне, а й політичне значення для Росії. Проте це залишається оцінкою експерта, а не доведеним мотивом російського керівництва.

    Водночас українські волонтери повідомляють про інші обставини, які викликають занепокоєння.

    Зокрема, волонтерка Ксенія Архипова, яка раніше проживала в Олешках та підтримує зв’язок із місцевими мешканцями, розповіла про значну присутність російських військових у місті.

    За її словами, окупанти перевіряють порожні будинки, а в окремих випадках заселяються в них.

    Крім того, волонтерка стверджує, що на місцевих жителів чинять тиск, аби вони обирали евакуацію до Росії, а не повернення на підконтрольну українському уряду територію.

    Незалежно перевірити кожен із цих випадків журналісти наразі не можуть через обмежений доступ до окупованого міста.

    Президент України Володимир Зеленський раніше також застерігав, що російська влада може спробувати використати евакуацію для переміщення українців на власну територію.

    Водночас Марк Бекман в інтерв’ю Укрінформу заявляв, що Росія запевнила українську й американську сторони у готовності поважати вибір місцевих жителів щодо напрямку виїзду.

    Для проведення гуманітарної місії Україна та Росія погодили локальне припинення вогню.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», режим тиші в окупованих Олешках розпочався 27 жовтня, а його головною метою стала доставка допомоги та створення безпечних маршрутів для цивільних.

    Домовленості поширюються на саме місто та визначені маршрути гуманітарних конвоїв у Херсонській області. Вони не означають припинення бойових дій на всій лінії фронту.

    За погодженим графіком, перемир’я має тривати до 22:59 1 листопада.

    Під час підготовки операції сторони провели розмінування маршрутів, якими повинні пересуватися гуманітарні автомобілі та автобуси з евакуйованими.

    Детальніше про організацію перевезення цивільного населення «Ненька інфо» розповідала в матеріалі «25 автобусів і гуманітарний конвой: Лубінець розкрив план порятунку жителів Олешок».

    Для евакуації підготували 25 автобусів загальною місткістю близько 750 місць, а також спеціальний транспорт для людей, які потребують медичної допомоги.

    30 жовтня українська делегація на чолі з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем прибула до Олешок.

    Після цього розпочалася евакуація цивільного населення та роздача гуманітарної допомоги.

    Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що українська делегація разом з евакуйованими жителями міста вирушила до російської Анапи.

    Звідти людей планують літаками доправити до Білорусі, а потім автобусами повернути в Україну.

    Обхідний маршрут обрали через небезпеку прямого перетину лінії фронту, значне мінування території та пошкодження транспортної інфраструктури.

    Водночас фактична кількість людей, які залишили Олешки, поки не уточнюється.

    Попри початок евакуації, гуманітарна ситуація в місті залишається складною.

    Олешки перебувають під російською окупацією з перших тижнів повномасштабного вторгнення. Після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року населений пункт зазнав масштабного затоплення, а його інфраструктура була серйозно пошкоджена.

    Протягом останніх років мешканці стикалися з нестачею продуктів харчування, медикаментів, питної води та стабільного електропостачання.

    В умовах окупації та близькості до лінії фронту самостійно залишити місто для багатьох людей було практично неможливо.

    Міжнародні посередники розглядають нинішню операцію як можливість забезпечити хоча б тимчасовий гуманітарний доступ до цивільного населення.

    Водночас експерти наголошують, що участь Росії в окремій гуманітарній ініціативі не свідчить автоматично про зміну її позиції щодо війни або готовність до ширшого припинення бойових дій.

    Отже, за словами радника Меланії Трамп, Путін особисто підтримав її участь у переговорах щодо Олешок і підтвердив це офіційним листом.

    Однак справжні мотиви Кремля залишаються предметом дискусії. Поки американська сторона наголошує на гуманітарному значенні домовленостей, окремі експерти та українські волонтери попереджають про можливі політичні маніпуляції й ризики для евакуйованого населення.

    Головним показником результативності операції стане не дипломатична активність навколо неї, а те, чи зможуть мешканці Олешок безпечно отримати допомогу та самостійно обрати місце подальшого проживання.

  • Українці виїхали з окупованих Олешок: попереду маршрут через Анапу та Білорусь

    Українці виїхали з окупованих Олешок: попереду маршрут через Анапу та Білорусь

    Українська делегація разом із жителями тимчасово окупованих Олешок Херсонської області, які погодилися на евакуацію, вирушила до російської Анапи. Звідти людей планують перевезти літаками до Білорусі, а потім автобусами доправити на підконтрольну Україні територію. Це перший підтверджений етап виїзду цивільних із міста в межах гуманітарної місії, організованої за домовленостями України та Росії.

    Про це 30 жовтня повідомив голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

    За його словами, евакуйовані жителі Олешок уже залишили місто разом із представниками української делегації та прямують територією Росії.

    Наступним пунктом маршруту стане Анапа у Краснодарському краї РФ. Звідти людей мають доставити повітряним транспортом до Білорусі.

    Після прибуття до Білорусі евакуйованих планують пересадити в автобуси для подальшого повернення в Україну.

    Таким чином, гуманітарна операція перейшла від підготовки до практичного вивезення людей із тимчасово окупованого міста.

    Водночас Арахамія не назвав точної кількості громадян, які вирушили в першій колоні. Також поки немає підтвердження, що евакуйовані вже прибули до Анапи або перетнули український кордон.

    Раніше цього дня українська делегація на чолі з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем прибула до Олешок.

    Український омбудсман повідомив, що особисто поспілкувався з місцевими жителями, аби з’ясувати їхні найнагальніші потреби та проконтролювати проведення гуманітарної операції.

    За його словами, особливу увагу приділяли людям похилого віку, особам з інвалідністю та іншим громадянам, які через стан здоров’я або складні життєві обставини не можуть самостійно залишити населений пункт.

    Після прибуття делегації в місті розпочали евакуацію та роздачу гуманітарної допомоги.

    Арахамія оприлюднив фотографії доставлених вантажів і повідомив про організаційну підтримку громадян, які вирішили виїхати.

    Для проведення операції підготували 25 автобусів загальною місткістю близько 750 місць, а також автомобілі швидкої допомоги для маломобільних людей.

    Однак кількість підготовлених місць у транспорті не означає, що всі вони вже заповнені. Фактичну кількість евакуйованих українська сторона наразі не уточнила.

    Гуманітарна місія стала можливою після домовленостей про тимчасове припинення вогню в районі окупованих Олешок.

    Режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом. Він має тривати до 22:59 1 листопада.

    За інформацією Лубінця, станом на ранок 30 жовтня домовленості про припинення вогню виконувалися вже понад 75 годин без зафіксованих порушень. Згодом омбудсман повідомив про понад 80 годин дотримання режиму тиші.

    Для безпечного проїзду гуманітарного транспорту сторони попередньо провели розмінування визначених маршрутів.

    У межах операції до Олешок доставили продовольство, питну воду, медикаменти, засоби гігієни та інші необхідні товари.

    Гуманітарну допомогу передбачено не лише для тих, хто виїжджає, а й для мешканців, які вирішили залишитися в місті.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини раніше наголошував, що рішення про евакуацію має бути добровільним.

    Громадяни можуть обрати повернення на підконтрольну Україні територію або інший доступний напрямок виїзду.

    Водночас українська сторона пояснювала, що прямий шлях із лівобережної Херсонщини через лінію бойового зіткнення становить значну небезпеку через мінування, зруйновану інфраструктуру та близькість до військових позицій.

    Саме тому для гуманітарної місії було погоджено обхідний маршрут через територію Росії та Білорусі.

    Посередницьку роль у підготовці домовленостей, за інформацією українського омбудсмана, відіграла команда першої леді США Меланії Трамп.

    До організації операції залучені представники України, Росії та міжнародні посередники. За перебігом гуманітарної місії також спостерігають журналісти.

    Олешки перебувають під російською окупацією з перших тижнів повномасштабного вторгнення.

    Після звільнення Херсона в листопаді 2022 року місто залишилося під контролем російських військ на лівому березі Дніпра.

    Ситуація там особливо погіршилася після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року, коли значні території Херсонщини зазнали масштабного затоплення.

    Згодом через бойові дії, пошкодження інфраструктури та тривалу окупацію жителі Олешок зіткнулися з нестачею продуктів, медикаментів, електроенергії та доступу до медичної допомоги.

    За різними оцінками, у місті та навколишніх населених пунктах залишаються тисячі цивільних. Точні дані встановити складно через відсутність вільного доступу до окупованої території.

    Нинішня операція стала однією з небагатьох можливостей організовано доставити до міста масштабну гуманітарну допомогу та забезпечити виїзд цивільного населення за погодженим маршрутом.

    Водночас завершення першого етапу евакуації не означає, що всі охочі вже змогли залишити Олешки.

    Організатори мають підтвердити фактичну кількість вивезених людей, їхнє прибуття до Білорусі та подальше повернення на територію України.

    Станом на вечір 30 жовтня українська делегація разом з евакуйованими мешканцями Олешок вирушила до Анапи. Наступними етапами мають стати авіапереліт до Білорусі та автобусне перевезення людей додому.

    Режим тиші в районі Олешок, за попередніми домовленостями, продовжуватиме діяти до вечора 1 листопада.

  • 25 автобусів і гуманітарний конвой: Лубінець розкрив план порятунку жителів Олешок

    25 автобусів і гуманітарний конвой: Лубінець розкрив план порятунку жителів Олешок

    У тимчасово окупованих Олешках Херсонської області 30 жовтня має відбутися основний етап гуманітарної операції, яка передбачає доставку продовольства, медикаментів та евакуацію цивільного населення. Для виїзду людей підготували 25 автобусів загальною місткістю близько 750 місць, а також автомобілі швидкої допомоги для маломобільних громадян. Український омбудсман Дмитро Лубінець особисто бере участь у координації місії, яка проходить за домовленостями між Україною та Росією за посередництва першої леді США Меланії Трамп.

    Про підготовку гуманітарної операції повідомили уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та російська уповноважена з прав людини Яна Лантратова.

    Станом на ранок п’ятниці українська делегація перебувала в Армянську на півночі тимчасово окупованого Криму. Звідти учасники місії координували подальше пересування до Олешок.

    За словами Лубінця, він підтримує безпосередній зв’язок із російською уповноваженою для узгодження наступних етапів операції. До висвітлення місії також долучилися представники міжнародних медіа.

    Головним завданням залишається забезпечення гуманітарною допомогою людей, які тривалий час перебувають в окупації, та створення умов для добровільного й безпечного виїзду всіх охочих.

    Напередодні сторони завершили розмінування визначених маршрутів, необхідних для пересування гуманітарного конвою. За інформацією омбудсмана, транспорт із допомогою сформовано та підготовлено до відправлення.

    Очікується, що колона прибуде до центральної лікарні Олешок. Гуманітарний вантаж міститиме продукти харчування, питну воду, медикаменти, засоби особистої гігієни та пальне для генераторів.

    За повідомленнями російських медіа, йдеться про десятки тонн необхідних товарів. Водночас остаточний обсяг фактично доставленої допомоги стане відомим після завершення відповідного етапу місії.

    Особливу увагу організатори приділяють людям похилого віку, особам з інвалідністю та мешканцям, які через стан здоров’я не можуть самостійно залишити місто.

    Для їхнього перевезення передбачено спеціалізований медичний транспорт.

    За озвученим планом, евакуація жителів Олешок, які добровільно погодилися на виїзд, має відбутися 30 жовтня до 14:00.

    Після цього, орієнтовно з 14:30, організатори планують розпочати роздачу гуманітарної допомоги мешканцям, які вирішили залишитися.

    При цьому виїзд не є обов’язковим. Як наголосив Лубінець, люди повинні мати можливість самостійно визначити, чи залишатися в місті, чи виїжджати.

    Для тих, хто вирішить евакуюватися, передбачено два напрямки: повернення на підконтрольну Україні територію або виїзд до Росії.

    Маршрут для громадян, які хочуть повернутися до України, проходитиме через російську територію та Білорусь.

    Спочатку мешканців планують автобусами доправити з Олешок до Анапи. Звідти вони мають вилетіти до білоруського Гомеля, а потім продовжити шлях до підконтрольної українському уряду території.

    Саме цим маршрутом напередодні до району гуманітарної місії вирушила українська делегація.

    В Офісі омбудсмана пояснювали, що прямий шлях через лінію фронту наразі становить серйозну небезпеку через мінування території та обмеження, пов’язані з бойовими діями.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про встановлення режиму тиші в Олешках та підготовку масштабної гуманітарної операції.

    Локальне припинення вогню розпочалося 27 жовтня о 03:00 за київським часом. Станом на ранок 30 жовтня, за інформацією Лубінця, воно тривало вже понад 75 годин без зафіксованих порушень.

    Домовленості передбачають збереження режиму тиші до 22:59 1 листопада.

    За словами українського омбудсмана, це один із найтриваліших періодів припинення бойових дій на відповідній ділянці від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Водночас фактична безпека гуманітарного коридору залежатиме від дотримання домовленостей усіма сторонами протягом усієї операції.

    Олешки перебувають під російською окупацією з початку повномасштабної війни. Після звільнення Херсона в листопаді 2022 року місто залишилося під контролем російських військ на лівому березі Дніпра.

    Гуманітарна ситуація там значно погіршилася після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року. Згодом регулярне постачання продуктів і медикаментів стало дедалі складнішим, а населення зіткнулося з нестачею електроенергії, води та опалення.

    За різними оцінками, в Олешках і навколишніх населених пунктах можуть залишатися від двох до шести тисяч цивільних. Точна кількість мешканців невідома через тривалу окупацію та обмежений доступ незалежних спостерігачів.

    Російська сторона заявила, що безпосередньо в місті перебувають близько двох тисяч людей, однак незалежно підтвердити ці дані неможливо.

    Підготовлена транспортна колона розрахована приблизно на 750 пасажирів. Це не означає, що саме стільки людей уже погодилися на евакуацію або що всіх їх вдасться вивезти протягом одного дня.

    Водночас організатори сподіваються, що успішне проведення місії дозволить не лише допомогти цивільним, а й створити механізм для подальших гуманітарних операцій.

    За повідомленнями медіа, Україна та Росія також обговорювали можливість регулярного постачання гуманітарної допомоги до населених пунктів Херсонщини після завершення нинішньої місії.

    Посередницьку роль у досягненні домовленостей відіграла перша леді США Меланія Трамп. Український омбудсман неодноразово дякував їй за сприяння переговорам і координацію гуманітарної ініціативи.

    За наявною інформацією, безпосередньо до Олешок Меланія Трамп 30 жовтня не приїде.

    Станом на ранок 30 жовтня розмінування визначених маршрутів завершено, гуманітарний конвой підготовлено, а для евакуації передбачено 25 автобусів. Однак фактичне прибуття всієї допомоги, кількість евакуйованих людей та завершення операції ще потребують підтвердження.

    Для мешканців окупованих Олешок сьогоднішній день може стати першою реальною можливістю отримати масштабну гуманітарну підтримку або залишити місто за погодженим маршрутом після тривалого періоду ізоляції.

  • Лубінець полетів до окупованих Олешок через Росію: в Офісі омбудсмана пояснили рішення

    Лубінець полетів до окупованих Олешок через Росію: в Офісі омбудсмана пояснили рішення

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець погодився вирушити до тимчасово окупованих Олешок Херсонської області через територію Росії. Українська делегація прибула до білоруського Гомеля, де зустрілася з представниками РФ, після чого сторони вилетіли одним літаком для участі в гуманітарній операції. В Офісі омбудсмана пояснили, що такий маршрут обрали через неможливість безпечно потрапити до міста безпосередньо з підконтрольної Україні території.

    Про це 29 жовтня повідомила «Українська правда» з посиланням на коментар пресслужби Дмитра Лубінця.

    За поясненням представників омбудсмана, нині існують лише два можливі напрямки доступу до окупованих Олешок: безпосередньо через лінію фронту або об’їзним маршрутом через Російську Федерацію. Перший варіант пов’язаний із серйозними безпековими ризиками та військовими обмеженнями.

    Олешки розташовані на лівому березі Дніпра навпроти Херсона. Через близькість до лінії бойового зіткнення та масштабне мінування навколишніх територій прямий наземний доступ до міста залишається небезпечним. Переправа через річку також не може використовуватися як звичайний маршрут для гуманітарної делегації.

    Саме тому українська сторона погодилася на альтернативний шлях, який передбачає пересування через Білорусь і Росію.

    В Офісі Лубінця наголосили, що головною метою такого рішення є безпека учасників місії та людей, яким необхідно надати допомогу.

    За інформацією білоруського державного агентства БелТА, українська делегація 29 жовтня прибула до Білорусі через пункт пропуску «Нова Гута», після чого вирушила до аеропорту Гомеля.

    Російські представники прибули туди окремим літаком. В аеропорту відбулася зустріч двох делегацій, які беруть участь у підготовці гуманітарної операції в Олешках.

    Згодом представники України та Росії вилетіли з Гомеля одним бортом. За повідомленнями медіа, подальший маршрут передбачає прибуття до російської Анапи, а звідти — пересування через тимчасово окуповану територію до Олешок.

    Водночас українська сторона не оприлюднила всіх деталей поїздки з міркувань безпеки.

    У пресслужбі омбудсмана зазначили, що Дмитро Лубінець готовий відповісти на додаткові запитання після завершення гуманітарної місії.

    Нагадаємо, операція в Олешках стала можливою після погодження тимчасового припинення бойових дій на визначеній ділянці Херсонської області.

    Режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом і має тривати до 22:59 1 листопада. Його мета — створити умови для розмінування маршрутів, доставки гуманітарної допомоги та організації добровільного виїзду цивільних.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що в Олешках уже понад 54 години дотримуються режиму тиші, а сторони готуються до доставки допомоги та евакуації населення.

    За словами Лубінця, станом на ранок 29 жовтня порушень домовленостей не фіксували. Паралельно тривали роботи з розмінування маршрутів, якими мають пересуватися гуманітарні групи.

    Доставку першого гуманітарного вантажу до Олешок запланували на п’ятницю, 30 жовтня.

    Особливу увагу приділяють організації безпечного виїзду місцевих жителів. У місті, яке перебуває під російською окупацією з 2022 року, залишаються цивільні, зокрема літні люди, діти та громадяни, які потребують медичної допомоги.

    Через бойові дії, мінування доріг і тривале порушення постачання продовольства та медикаментів гуманітарна ситуація в Олешках залишається складною.

    Як раніше з’ясувала «Українська правда», до списків на евакуацію вже записалися кілька сотень людей. При цьому значна частина мешканців хвилюється через необхідність залишати місто маршрутом, який проходить російською територією.

    Згідно з оприлюдненими деталями домовленостей, охочих евакуюватися планують вивозити з Олешок до Анапи, звідки літаком доправлятимуть до білоруського Гомеля. Однак практичне виконання цього плану ще має бути підтверджене.

    До підготовки гуманітарної операції також долучилася перша леді США Меланія Трамп, яка сприяла координації домовленостей між українською та російською сторонами.

    Дмитро Лубінець підтримує зв’язок із російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою для узгодження практичних питань гуманітарної місії.

    Попри незвичний маршрут української делегації, в Офісі омбудсмана наголошують, що головним завданням залишається порятунок цивільного населення.

    Таким чином, рішення Лубінця летіти через територію Росії пояснюють насамперед відсутністю безпечного прямого шляху до окупованих Олешок. Подальший перебіг операції залежатиме від дотримання режиму тиші, завершення розмінування та можливості організувати добровільну евакуацію людей.

  • 54 години без обстрілів: в окупованих Олешках готують масштабну операцію

    54 години без обстрілів: в окупованих Олешках готують масштабну операцію

    У тимчасово окупованих Олешках Херсонської області вже понад дві доби діє режим припинення вогню, який Україна та Росія погодили за міжнародного посередництва. Станом на ранок 29 жовтня перемир’я тривало 54 години, а порушень досягнутих домовленостей, за інформацією українського омбудсмана Дмитра Лубінця, не зафіксували. Тим часом сторони готуються до найважливішого етапу гуманітарної операції — доставки продовольства й медикаментів та організації евакуації цивільного населення. Перший гуманітарний вантаж планують доправити до міста вже у п’ятницю, 30 жовтня.

    Про це повідомив Дмитро Лубінець. За його словами, наразі триває розмінування маршрутів, якими повинні рухатися гуманітарні групи. Паралельно формується вантаж із допомогою для жителів міста, які протягом тривалого часу залишалися фактично відрізаними від повноцінного постачання найнеобхідніших речей. Омбудсман наголосив, що українська сторона постійно координує виконання домовленостей із російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою.

    Режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом і, відповідно до погодженого графіка, має тривати до 22:59 1 листопада. Головна мета тимчасового припинення бойових дій — забезпечити безпечний доступ гуманітарних працівників до окупованого міста та створити умови для добровільного виїзду людей, насамперед літніх, хворих і маломобільних мешканців. Водночас про завершення розмінування, фактичне прибуття вантажу чи початок масової евакуації станом на ранок 29 жовтня ще не повідомляли.

    Унікальність ситуації полягає в тому, що домовленості щодо Олешок стали одним із небагатьох випадків за час повномасштабного вторгнення, коли Україна та Росія погодили тимчасове припинення бойових дій на визначеній ділянці фронту саме для проведення гуманітарної місії. До переговорів долучилася перша леді США Меланія Трамп, яка, за повідомленням Білого дому, допомогла узгодити параметри операції.

    За інформацією Білого дому, спочатку припинення бойових дій планували запровадити 29 жовтня. Однак згодом сторони домовилися розпочати його на два дні раніше та розширити територію дії домовленостей, щоб полегшити пересування гуманітарних конвоїв. Росія також публічно підтвердила згоду на проведення операції. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що цивільним, які бажають залишити місто, мають забезпечити можливість виїзду.

    Водночас гуманітарна ситуація в Олешках залишається критичною. Місто перебуває під російською окупацією з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. До великої війни там проживали приблизно 24 тисячі людей, проте нині кількість мешканців скоротилася в десятки разів. За оцінкою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яку наводить The Washington Post, у місті залишаються близько 1700 людей, серед них приблизно 50 дітей. Значну частину населення становлять літні люди, які не можуть самостійно залишити небезпечну територію.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про наміри України винести гуманітарну катастрофу в Олешках на Генеральну Асамблею ООН. У вересні українська влада намагалася привернути увагу міжнародних партнерів до становища мешканців, які місяцями залишалися без нормального доступу до продовольства, питної води та медикаментів. Тоді, за оцінками місцевої військової адміністрації, у самому місті могли перебувати близько двох тисяч цивільних. Водночас омбудсман наводив більшу цифру — понад шість тисяч людей, враховуючи прилеглі населені пункти.

    Становище жителів суттєво погіршилося після підриву російськими військами Каховської гідроелектростанції у червні 2023 року. Масштабне затоплення зруйнувало частину житлової забудови, пошкодило інфраструктуру та позбавило місто стабільного водо- й електропостачання. Згодом до цих проблем додалися мінування доріг, небезпека атак безпілотників і фактична ізоляція від регулярної гуманітарної допомоги. За даними The Washington Post, деякі жителі були змушені виживати завдяки залишкам домашніх запасів, овочам із городів та іншим обмеженим джерелам харчування.

    Підготовка евакуації залишається не менш складною, ніж доставка гуманітарних вантажів. Як з’ясувала «Українська правда», до списків на виїзд уже записалися кілька сотень людей. Частина заявок надходить від родичів, які перебувають на підконтрольній Україні території або за кордоном та намагаються допомогти своїм близьким залишити окупацію. Волонтери також отримують прохання евакуювати домашніх тварин, яких люди не хочуть залишати напризволяще.

    При цьому головною проблемою залишається маршрут евакуації. Згідно з документами домовленості, описаними «Українською правдою» з посиланням на Fox News, один із передбачених варіантів передбачає вивезення цивільних через російську територію. Зокрема, йдеться про переміщення людей з Олешок до Анапи, а звідти — літаком до білоруського Гомеля. Однак станом на ранок 29 жовтня офіційного підтвердження початку перевезення людей за цим маршрутом не було.

    Українська сторона неодноразово висловлювала занепокоєння тим, що Росія може використати гуманітарну операцію для інформаційних маніпуляцій. Президент Володимир Зеленський раніше застерігав, що російська влада може намагатися спрямувати евакуйованих на власну територію та не забезпечити їм реального вибору подальшого місця перебування. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга також попереджав про можливе використання евакуації у пропагандистських цілях.

    Окрему увагу привернула участь американських журналістів. 29 жовтня Меланія Трамп оголосила, що четверо представників телеканалу Newsmax працюватимуть безпосередньо в Олешках разом із представниками українських і російських гуманітарних організацій. За її словами, завдання журналістів — незалежно документувати перебіг операції та фіксувати виконання домовленостей. Водночас сам факт присутності медійників не замінює незалежного міжнародного механізму контролю за дотриманням прав цивільного населення.

    Особливої уваги заслуговує й роль американського радника Марка Бекмана, який бере участь у підготовці операції від команди першої леді США. Як повідомляє Kyiv Independent, 28 жовтня Бекман розповів, що російська сторона погодилася визнати Меланію Трамп посередницею переговорів. За його словами, саме російські військові запропонували прискорити початок перемир’я та розширити його географічні межі. Україна погодилася з такими змінами. Водночас це твердження ґрунтується на словах самого радника й не розкриває всіх деталей закритих переговорів.

    Професійна діяльність Бекмана раніше була пов’язана переважно з маркетингом, рекламою та медійними проєктами. Він є засновником агенції DMA United, яка співпрацювала з компаніями індустрії моди, спорту й розваг. Також Бекман брав участь у створенні документальної стрічки про Меланію Трамп. Його залучення до гуманітарних переговорів стало нетиповим прикладом участі приватного радника в міжнародній ініціативі, пов’язаній із бойовими діями.

    Водночас українські журналісти звертають увагу, що локальне припинення вогню може мати значення, яке виходить далеко за межі порятунку цивільних. За інформацією «Української правди», співрозмовники, залучені до організації перемир’я, розглядають операцію як практичну перевірку здатності двох армій виконувати домовленості про припинення бойових дій. Якщо такий механізм виявиться дієвим, у майбутньому його можуть спробувати застосувати й на інших ділянках фронту. Проте наразі це лише можливий сценарій, а не підтверджене рішення про нові перемир’я.

    Тим часом гуманітарні організації продовжують працювати над поверненням українців з окупованих територій. Раніше «Ненька інфо» писала про повернення 41 українця з окупації у серпні та вересні, серед яких були діти, підлітки й люди, що зазнавали переслідувань. Цей досвід свідчить, що евакуація не завершується перетином кордону: людям часто потрібні документи, житло, медична допомога, психологічний супровід і підтримка для повернення до нормального життя.

    Для жителів Олешок найближчі дні можуть стати визначальними. До завершення погодженого режиму тиші залишається обмежений час, протягом якого необхідно розмінувати маршрути, доставити гуманітарний вантаж і забезпечити добровільну та безпечну евакуацію охочих. Попри оптимістичні повідомлення про відсутність порушень перемир’я, успіх операції залежатиме насамперед від того, чи вдасться реально допомогти людям, які роками перебувають в ізоляції.

    Станом на ранок 29 жовтня підтверджено продовження режиму тиші та підготовку гуманітарної місії. Фактичне доставлення вантажу й завершення евакуації ще попереду. Саме результати цих заходів покажуть, наскільки ефективними виявилися досягнуті домовленості.

     

  • «Наступного тижня буде гарна новина»: Арахамія заявив про можливий прорив щодо окупованих Олешок

    «Наступного тижня буде гарна новина»: Арахамія заявив про можливий прорив щодо окупованих Олешок

    Україна сподівається на позитивні результати переговорів щодо гуманітарної ситуації в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області вже наступного тижня. Питання порятунку цивільного населення обговорювали 20 жовтня в Осло під час зустрічі української делегації зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом. За словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, переговори можуть принести конкретні результати. Водночас ситуація в місті залишається критичною: тисячі жителів Олешок та навколишніх населених пунктів потерпають від нестачі продуктів, питної води, медикаментів і не мають можливості безпечно виїхати.

    Про це Давид Арахамія повідомив 21 жовтня в коментарі РБК-Україна.

    За словами народного депутата, під час переговорів у Норвегії українська сторона окремо порушила питання гуманітарної кризи в окупованому місті.

    Арахамія анонсував можливі позитивні новини

    Голова фракції «Слуга народу», який входить до української переговорної делегації, висловив сподівання на пожвавлення гуманітарного напрямку найближчими днями.

    «Дай Боже, наступного тижня буде пожвавлення на гуманітарному треку. Є дуже важка ситуація в Олешках. Ми її вчора обговорювали, і неформальне досягнення цієї зустрічі — наступного тижня має з’явитися гарна новина», — заявив Арахамія.

    Він не уточнив, якого саме результату очікує українська сторона.

    Зокрема, невідомо, чи йдеться про остаточне погодження евакуації цивільних, запровадження тимчасового режиму тиші або організацію доставки додаткової гуманітарної допомоги.

    Тому наразі заяву слід розглядати як обережний оптимістичний прогноз, а не підтвердження вже досягнутої угоди.

    Що обговорювали під час переговорів в Осло

    20 жовтня у столиці Норвегії відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського зі спеціальним представником президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом.

    У переговорах також брали участь представники європейських держав.

    Основну увагу приділяли питанням припинення війни, гарантій безпеки та подальшої міжнародної підтримки України.

    Однак, як стало відомо зі слів Арахамії, окремо порушували й проблему цивільного населення окупованих Олешок.

    Раніше після зустрічі Зеленський публічно не повідомляв про обговорення ситуації в місті.

    Наразі невідомо, чи передав Віткофф конкретні українські пропозиції щодо Олешок російській стороні під час свого візиту до Санкт-Петербурга 21 жовтня.

    Що зараз відбувається в окупованих Олешках

    Олешки розташовані на лівому березі Дніпра в Херсонській області та перебувають під російською окупацією.

    За останні місяці гуманітарне становище мешканців суттєво погіршилося.

    У місті виник гострий дефіцит продовольства, питної води та медикаментів. Через перебої з електро- й газопостачанням люди залишаються без базових побутових умов.

    Особливо складною є ситуація з постачанням продуктів.

    Звичні логістичні маршрути фактично заблоковані, а спроби самостійно залишити населений пункт пов’язані зі смертельними ризиками.

    Дороги навколо міста заміновані, а цивільні можуть потрапити під обстріли.

    Як повідомляла Deutsche Welle з посиланням на очільницю Олешківської міської військової адміністрації Тетяну Гасаненко, окремі люди намагалися пішки долати небезпечні маршрути, щоб вибратися з окупації.

    У місті та навколишніх селах можуть залишатися шість тисяч людей

    За оцінками української сторони, безпосередньо в Олешках можуть залишатися до двох тисяч цивільних.

    Водночас із прилеглими населеними пунктами кількість людей, які потребують допомоги, може сягати приблизно шести тисяч.

    Серед них — до 200 дітей.

    Ці дані 19 жовтня оприлюднив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

    За його словами, гуманітарна операція має охопити не лише саме місто, а й шість сусідніх населених пунктів.

    Складність полягає в необхідності одночасно забезпечити безпечний виїзд людей із кількох територій, які контролюють російські окупаційні сили.

    Точну кількість мешканців встановити складно через відсутність повноцінного доступу українських органів влади до окупованої громади.

    Україна та Росія обговорюють режим тиші для евакуації

    Ще 19 жовтня Дмитро Лубінець заявив, що українська сторона наблизилася до погодження останніх деталей гуманітарної евакуації.

    Про це повідомляло «Інтерфакс-Україна».

    За словами омбудсмена, переговори з російською стороною тривають щодня.

    Головне завдання — забезпечити режим тиші, який дозволить цивільним залишити окуповану територію без загрози обстрілів.

    Важливою умовою є також можливість виїзду безпосередньо на територію, підконтрольну українському уряду.

    Лубінець повідомив, що Москва взяла до розгляду українські пропозиції, однак деякі складні питання ще залишаються невирішеними.

    Таким чином, переговори перебувають на просунутому етапі, але говорити про гарантовану евакуацію передчасно.

    Українські військові доставляють допомогу безпілотниками

    Через неможливість організувати регулярне наземне постачання Україна використовує безпілотники для доставки гуманітарних вантажів.

    За повідомленнями української сторони, військові вже проводили операції з передачі жителям Олешок продуктів, ліків та інших необхідних речей.

    Зокрема, на початку жовтня українські підрозділи доправили близько чотирьох тонн гуманітарної допомоги.

    Однак можливості таких операцій обмежені.

    Безпілотники не можуть повністю замінити регулярне постачання продовольства та медикаментів для тисяч людей.

    Крім того, доставка відбувається в умовах постійної загрози з боку російських військових.

    Саме тому створення безпечного гуманітарного коридору залишається пріоритетом української сторони.

    До вирішення проблеми залучають міжнародних партнерів

    Гуманітарна криза в Олешках уже вийшла за межі двосторонніх контактів України та Росії.

    13 жовтня українська урядова делегація порушувала це питання під час зустрічей із представниками Європейського Союзу в Брюсселі.

    Українські посадовці закликали міжнародних партнерів посилити дипломатичний тиск на Москву, щоб забезпечити доставку допомоги та евакуацію людей.

    Окрему увагу ситуації приділяють Норвегія та Сполучені Штати.

    21 жовтня видання «Вгору» повідомило про спеціальний брифінг у Вашингтоні, організований посольствами України та Норвегії.

    Його учасники обговорювали гуманітарне становище цивільних, заблокованих у місті.

    Таким чином, проблема Олешок дедалі активніше входить до міжнародного дипломатичного порядку денного.

    Коли можуть розпочати евакуацію

    Наразі офіційної дати початку евакуації мешканців Олешок не оголошено.

    Заява Арахамії свідчить про сподівання української сторони на позитивні результати вже наступного тижня, тобто в період із 26 жовтня.

    Водночас не уточнюється, чи стосуватимуться очікувані новини конкретного маршруту евакуації, припинення вогню або інших гуманітарних заходів.

    Головною умовою залишається реальне виконання домовленостей усіма залученими сторонами.

    Отже, ситуація в окупованих Олешках стала окремою темою переговорів України зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом. Київ сподівається на позитивні результати найближчими днями, проте гарантованого гуманітарного коридору поки немає.

    Для тисяч цивільних, які залишаються в окупації без стабільного доступу до найнеобхіднішого, результат цих переговорів може мати вирішальне значення.

  • «Спростування чуток про паузу на фронті»: Сили оборони не отримували наказів про припинення вогню, обговорювалася лише тиша у повітрі

    «Спростування чуток про паузу на фронті»: Сили оборони не отримували наказів про припинення вогню, обговорювалася лише тиша у повітрі

    В Офісі Президента України спростували інформацію, яка з’явилася в низці ЗМІ, щодо нібито відданого українським військовим наказу про тимчасовий режим тиші на лінії зіткнення. Водночас на дипломатичному рівні зі США дійсно обговорювалося питання короткострокового призупинення взаємних повітряних ударів на час візиту спецпосланців Дональда Трампа — Стівена Віткоффа та Джареда Кушнера.

    Ключові деталі та роз’яснення з Офісу Президента

    • Бойові дії тривають: Підрозділам Сил оборони України не надходило жодних розпоряджень чи вказівок щодо зупинення вогню на лінії фронту. На сухопутному напрямку бойові операції продовжуються у звичайному режимі.
    • Переговори про повітряну тишу: Представники США окремо обговорювали з Києвом та Москвою можливість тимчасового припинення ракетних і дронових атак задля забезпечення безпеки під час дипломатичної місії.
    • Візит спецпосланців Трампа: Американські посланці Стівен Віткофф та Джаред Кушнер прибувають до Москви, після чого вирушать до Києва для проведення переговорів з українським керівництвом.
    • Локальний характер домовленостей: Американська ініціатива стосується виключно безпеки дипломатичної поїздки в повітряному просторі й не означає загального або довгострокового перемир’я між сторонами.

    З роз’яснень джерела в Офісі Президента України:

    «Силам оборони України не надходили вказівки про припинення бойових дій на лінії фронту. Водночас американська сторона окремо обговорювала з представниками України та Росії режим припинення вогню у повітрі напередодні візиту спецпосланців».

  • Небезпечна межа: Запорізька АЕС працює на резервній лінії, МАГАТЕ втрутилося

    Небезпечна межа: Запорізька АЕС працює на резервній лінії, МАГАТЕ втрутилося

    Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило про запровадження локального режиму припинення вогню в районі Запорізької атомної електростанції для проведення невідкладних ремонтних робіт на одній із ключових ліній електропередач. Йдеться про високовольтну лінію 750 кВ «Дніпровська», пошкодження якої суттєво підвищило ризики для найбільшої атомної електростанції Європи.

    За інформацією МАГАТЕ, це вже шостий випадок, коли сторони погоджуються на тимчасовий режим тиші поблизу станції для виконання робіт, необхідних для підтримання ядерної безпеки. Найближчими днями українські енергетики за участю представників сторони, що контролює територію навколо станції, та під наглядом експертів агентства розпочнуть відновлення пошкоджених ділянок лінії після завершення робіт із розмінування території.

    Запорізька АЕС залишається одним із найбільш небезпечних об’єктів у зоні війни. Від початку російської окупації станції у березні 2022 року міжнародна спільнота неодноразово попереджала про ризик ядерної аварії через бойові дії, пошкодження енергетичної інфраструктури та постійні обстріли району.

    Особливе занепокоєння викликає стан зовнішнього електропостачання станції. Для безпечної роботи будь-якої атомної електростанції необхідне стабільне живлення насосів охолодження реакторів та сховищ відпрацьованого ядерного палива. Навіть після повної зупинки енергоблоків системи охолодження мають працювати безперервно.

    Лінія 750 кВ «Дніпровська» була останньою основною високовольтною лінією, яка забезпечувала електроживлення Запорізької АЕС. У березні вона була відключена через пошкодження, після чого станція залишилася залежною від резервної лінії електропередачі 330 кВ «Феросплавна-1». Така ситуація значно підвищила рівень ризику для об’єкта.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі неодноразово наголошував, що втрата зовнішнього електропостачання є одним із найсерйозніших ризиків для ядерної безпеки на Запорізькій АЕС. За його словами, ситуація залишається нестабільною, а кожне пошкодження енергетичної інфраструктури наближає об’єкт до потенційно небезпечного сценарію.

    У МАГАТЕ пояснили, що нинішні ремонтні роботи є особливо складними через розташування пошкодженої ділянки. Частина лінії проходить уздовж Дніпра через території, які перебувають поблизу лінії зіткнення. Пошкоджені елементи знаходяться на високих опорах за межами безпосередньої контрольованої зони станції, що потребує додаткових заходів безпеки, інженерної підготовки та координації між усіма залученими сторонами.

    Перш ніж ремонтні бригади зможуть приступити до відновлення лінії, необхідно провести повне обстеження місцевості та розмінування. Саме через мінну небезпеку підготовка до ремонтних робіт тривала кілька тижнів.

    Запорізька АЕС залишається найбільшою атомною електростанцією Європи. До початку повномасштабної війни шість її енергоблоків забезпечували близько 20% виробництва електроенергії в Україні. Зараз усі реактори перебувають у стані холодного зупину, однак навіть у такому режимі станція потребує постійного електроживлення для функціонування систем безпеки.

    Від початку окупації ЗАЕС неодноразово втрачала зовнішнє живлення. У деяких випадках станція була змушена переходити на аварійні дизельні генератори. Подібні ситуації викликали серйозне занепокоєння міжнародних експертів, оскільки тривала робота лише на резервних джерелах живлення може створити додаткові ризики для ядерної безпеки.

    Останніми місяцями МАГАТЕ регулярно повідомляє про вибухи, постріли та активність безпілотників у районі станції. Експерти агентства, які постійно працюють на ЗАЕС, неодноразово фіксували ознаки бойових дій поблизу об’єкта. Саме тому будь-які ремонтні роботи потребують окремих домовленостей про припинення вогню.

    Фахівці зазначають, що відновлення лінії «Дніпровська» дозволить значно посилити енергетичну безпеку станції та знизити ризик повного відключення від зовнішнього електропостачання. У випадку успішного завершення робіт Запорізька АЕС отримає додатковий канал живлення, що є критично важливим для підтримання стабільної роботи систем охолодження та ядерної безпеки.

    Попри локальне перемир’я для проведення ремонту, загальна ситуація навколо Запорізької АЕС залишається напруженою. МАГАТЕ продовжує закликати всі сторони утримуватися від будь-яких військових дій поблизу атомного об’єкта та створити умови для його безпечного функціонування.

    Запровадження шостого режиму тиші навколо станції демонструє, наскільки критичним залишається питання енергопостачання ЗАЕС. Від успішності нинішніх ремонтних робіт залежить не лише стабільність роботи найбільшої атомної станції Європи, а й безпека мільйонів людей в Україні та за її межами.

  • Росія оголосила “перемир’я” до 10 травня та пригрозила ударами по Києву

    Росія оголосила “перемир’я” до 10 травня та пригрозила ударами по Києву

    Росія офіційно оголосила про запровадження так званого “перемир’я” з 00:00 8 травня до 10 травня, заявивши про нібито повне припинення бойових дій на фронті на час святкування 9 травня. Відповідну заяву оприлюднило Міністерство оборони РФ на тлі масштабних безпекових заходів у Москві, скасування парадів у низці російських регіонів та посилення атак безпілотників по території Росії напередодні Дня перемоги.

    У Міноборони РФ заявили, що всі угруповання російських військ мають припинити ведення бойових дій, а також не завдавати ударів ракетними військами, артилерією, високоточною зброєю великої дальності морського та повітряного базування та ударними дронами по українських силах і об’єктах інфраструктури. Російська сторона також закликала Україну “наслідувати цей приклад”, хоча одночасно супроводила свою заяву прямими погрозами.

    У Москві заявили, що у разі “порушення перемир’я” з боку ЗСУ або спроб “зірвати святкування” 9 травня у російській столиці російська армія дасть “адекватну відповідь”. Крім того, російські чиновники та пропагандистські медіа відкрито пригрозили масованим ракетним ударом по центру Києва у випадку атак по Москві або інших російських регіонах під час проведення військового параду.

    Оголошення про “режим тиші” пролунало на фоні попередніх заяв Кремля про готовність до короткострокового припинення вогню на період святкувань. Ще наприкінці квітня помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков повідомляв про телефонну розмову російського правителя з президентом США Дональдом Трампом, під час якої Путін заявив про намір оголосити “перемир’я” на 9 травня.

    Україна та західні партнери скептично поставилися до таких заяв. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що не можна говорити про мирні наміри, коли Росія щодня продовжує обстрілювати українські міста та вбивати цивільних. Зеленський назвав нелогічною ситуацію, коли Москва спочатку атакує Україну, а потім пропонує одноденне або короткострокове припинення вогню під власні політичні та пропагандистські заходи.

    Ще 4 травня Україна оголосила власний “режим тиші”, який мав початися з 00:00 6 травня. Однак, за даними української влади та Повітряних сил, Росія порушила його практично одразу після початку. Протягом наступних днів окупанти продовжували масовані атаки по українських регіонах, використовуючи ударні безпілотники, ракети та артилерію.

    Під обстрілами опинилися Дніпро, Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг, Суми та інші міста. Одним із найбільш резонансних епізодів став удар по дитячому садку в центрі Сум, куди влучили російські дрони. Внаслідок атаки загинули дві працівниці закладу, ще кілька людей дістали поранення. У ніч перед оголошеним Росією “перемир’ям” окупанти також запустили по Україні понад сотню ударних безпілотників із кількох напрямків. Повітряні сили повідомляли про влучання дронів на різних локаціях та падіння уламків у регіонах.

    Після нової хвилі атак президент Зеленський заявив, що Україна діятиме дзеркально у відповідь на дії Росії. У Києві підкреслюють, що справжнє припинення вогню не може бути короткостроковою акцією під конкретну дату або парад, а має супроводжуватися реальними кроками до деескалації та завершення війни.

    На цьому тлі в самій Росії різко посилили заходи безпеки перед 9 травня. У Москві влада оголосила про повне відключення мобільного інтернету та SMS-повідомлень на час проведення святкових заходів. Російська влада пояснює це “необхідністю забезпечення безпеки”. Водночас незалежні російські медіа повідомляють, що побоювання Кремля пов’язані насамперед із масованими атаками безпілотників, які останніми днями регулярно фіксуються у різних регіонах РФ, включно з Москвою.

    7 травня Міноборони РФ заявило про нібито знищення понад 300 українських дронів, які атакували низку російських регіонів. Водночас російська влада традиційно не повідомляє, скільки безпілотників досягли своїх цілей і які об’єкти могли бути уражені. Через загрозу атак безпілотників у багатьох російських містах скасували або суттєво обмежили святкування 9 травня.

    За даними російських незалежних медіа, у третині столиць регіонів РФ паради взагалі не відбудуться. У низці міст святкування пройдуть без військової техніки або з мінімальними заходами безпеки. У Москві вперше за багато років парад на Червоній площі планують провести без демонстрації значної частини техніки.

    Росія також закликала іноземні держави евакуювати свої дипломатичні представництва з Києва “на випадок провокацій”. У відповідь Європейський Союз заявив, що не змінюватиме свою присутність у столиці України попри погрози Москви. Речник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні наголосив, що Росія продовжує використовувати безрозсудну ескалаційну риторику та щодня атакує українські міста.

    Західні дипломати та аналітики зазначають, що оголошене Кремлем “перемир’я” має насамперед політичний та символічний характер і спрямоване на забезпечення проведення святкових заходів у Москві без ризику нових атак. Водночас триваючі удари по Україні та прямі погрози новими обстрілами ставлять під сумнів реальні наміри Росії щодо будь-якої деескалації війни.