Golosnovinua.com

Позначка: Річард Блюменталь

  • «Закон Грема» проігнорували після ударів по Україні: Зеленський вимагає повернути економічний тиск на РФ

    «Закон Грема» проігнорували після ударів по Україні: Зеленський вимагає повернути економічний тиск на РФ

    Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на рішення американського лідера Дональда Трампа призупинити застосування масштабних санкцій проти Росії, передбачених так званим законом Грема. За словами глави держави, цей крок відбувся саме тоді, коли російські війська здійснили один із найбільших ударів по українській енергетичній інфраструктурі, атакувавши понад 15 важливих об’єктів генерації та передачі електроенергії. Зеленський переконаний, що відмова від економічного тиску створює для Кремля додаткові можливості продовжувати війну. Водночас президент наголосив: санкційний закон досі може стати ефективним інструментом впливу на Москву, якщо американська влада вирішить застосувати його положення.

    Про це Зеленський заявив 17 жовтня у соціальній мережі X. Його звернення також оприлюднила «Європейська правда».

    Президент пов’язав рішення Білого дому з останніми російськими атаками, які спричинили масштабні пошкодження української енергосистеми.

    За його словами, Росія продовжує цілеспрямовано бити по інфраструктурі, необхідній для забезпечення населення електроенергією та теплом.

    Зеленський наголосив, що Вашингтон повинен усвідомлювати масштаби російських атак і наслідки послаблення економічного тиску на Москву.

    Український президент заявив, що закон, який міг допомогти змусити Росію до припинення війни, фактично залишився без застосування.

    Водночас він закликав американських політиків не відмовлятися від передбачених документом механізмів.

    Трамп призупинив санкції після масштабного удару по енергетиці

    Заява Зеленського пролунала на тлі чергової хвилі російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    За інформацією президента, під ударом опинилися понад 15 важливих об’єктів електрогенерації та передачі електроенергії в різних регіонах країни.

    Російські атаки призвели до нових пошкоджень обладнання та ускладнили забезпечення споживачів електропостачанням.

    Глава держави наголосив, що Кремль намагається використати наближення холодів для посилення тиску на Україну.

    На його думку, метою російської стратегії є створення масштабних перебоїв із постачанням електроенергії та тепла саме перед зимовим періодом.

    Особливо небезпечним Зеленський назвав можливе одночасне знеструмлення великої кількості населених пунктів, адже від електроенергії залежить робота критично важливих систем життєзабезпечення.

    Пошкодження електростанцій та підстанцій впливають не лише на освітлення житлових будинків, а й на водопостачання, опалення, транспорт і роботу медичних закладів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про заклик Зеленського до Трампа відповісти на масштабний російський удар по українській енергетиці.

    Тоді президент України також наголошував, що міжнародні партнери повинні реагувати на продовження російських обстрілів не лише дипломатичними заявами, а й конкретними заходами.

    Що передбачає «закон Грема»

    Йдеться про американський закон Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026, який отримав назву на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема.

    Документ передбачає суттєве розширення економічних обмежень проти Росії та країн, які продовжують закуповувати російські енергоносії.

    Його головна мета — скоротити фінансові надходження, які Москва отримує від експорту нафти й газу.

    Серед найбільш помітних положень — можливість застосування надзвичайно високих імпортних мит.

    Зокрема, закон передбачає 500-відсоткове мито на товари російського походження та додаткові 100-відсоткові тарифи щодо п’яти найбільших покупців російської нафти й природного газу за визначених умов.

    Крім того, документ розширює санкційні інструменти щодо російського енергетичного сектору, фінансових структур та осіб, пов’язаних із діяльністю РФ.

    Сутність механізму полягає у створенні економічного тиску не лише на саму Росію, а й на держави та компанії, які забезпечують її енергетичними доходами.

    Закон пройшов американський Конгрес у вересні 2026 року.

    18 вересня Дональд Трамп підписав його, а ключові нові обмеження мали почати застосовуватися з 18 жовтня.

    Раніше «Ненька інфо» детально розповідала про ухвалення цього санкційного пакета та можливі наслідки для російської нафтової галузі.

    Однак за два дні до запланованого початку застосування окремих тарифів Білий дім ухвалив рішення призупинити нові обмеження.

    Чому Трамп не застосував санкції

    16 жовтня президент США підписав відповідний указ, текст якого оприлюднений на офіційному сайті Білого дому.

    Документ дозволяє не застосовувати визначені законом санкції, обмеження та мита.

    Трамп обґрунтував своє рішення національними інтересами Сполучених Штатів.

    Для цього американський президент скористався спеціальним положенням закону, яке надає главі держави право тимчасово відмовлятися від застосування певних заходів за умови відповідного обґрунтування перед Конгресом.

    Принципово важливо, що закон Грема юридично залишається чинним. Президент США не скасував його, а призупинив виконання більшості ключових санкційних положень.

    В указі також передбачено можливість переглянути рішення та поновити застосування обмежень.

    Саме на цю обставину звертає увагу Зеленський, наголошуючи, що санкційний механізм досі можна використати.

    За інформацією Bloomberg та Reuters, рішення американської адміністрації також пов’язане із ситуацією на світовому енергетичному ринку.

    Вашингтон прагне стримати високі ціни на дизельне пальне напередодні проміжних виборів до Конгресу США, запланованих на 3 листопада.

    Російський дизель став новим джерелом суперечок

    Одним із чинників загострення дискусії стала нещодавня домовленість адміністрації Трампа щодо постачання російського дизельного пального.

    Американський президент пояснював необхідність такої співпраці бажанням збільшити доступні обсяги пального та знизити його вартість.

    Водночас критики домовленості вважають, що послаблення обмежень на російські енергоносії може забезпечити Москві додаткові фінансові надходження.

    За повідомленням Reuters, проти дизельної домовленості виступила група з 12 американських сенаторів від обох партій.

    Вони закликали адміністрацію переглянути рішення та повернутися до посилення економічного тиску на Росію.

    Сенатори також висловили сумнів у тому, що додаткові поставки російського дизеля суттєво поліпшать ситуацію з цінами на американському паливному ринку.

    Про зв’язок між дизельними домовленостями та призупиненням санкцій раніше писала «Ненька інфо» у матеріалі про рішення Трампа відкласти застосування закону Грема.

    У Конгресі США почалася хвиля критики

    Рішення Трампа викликало гостру реакцію американських законодавців.

    Одним із найактивніших критиків став сенатор-демократ Річард Блюменталь, який брав участь у розробленні санкційного законодавства разом із Ліндсі Гремом.

    Блюменталь заявив, що відмова від нових обмежень суперечить меті ухваленого Конгресом документа.

    За його оцінкою, такий крок послаблює позиції України та може збільшити економічні можливості Росії.

    Проте критика пролунала не лише від демократів.

    Як повідомило Associated Press, сенатор-республіканець Том Тілліс також засудив рішення президента.

    Він нагадав, що санкційний закон отримав значну підтримку в Сенаті, та поставив під сумнів доцільність відмови від його виконання.

    Інший республіканець, Джон Корнін, заявив, що покійний Ліндсі Грем був би незадоволений таким розвитком подій.

    Сенаторка-демократка Елізабет Воррен також закликала Конгрес відреагувати на дії Білого дому.

    Отже, розбіжності щодо санкцій проти Москви виникли всередині обох американських політичних партій.

    Водночас негайне втручання Конгресу малоймовірне, оскільки законодавці перебувають на перерві до завершення виборів 3 листопада.

    Як на рішення Трампа відреагувала Москва

    У Росії рішення Білого дому сприйняли позитивно.

    За інформацією Reuters, представники російської сторони розцінили відмову від нових обмежень як можливість зберегти економічні контакти зі Сполученими Штатами.

    Прихильники пом’якшення санкцій аргументують свою позицію тим, що додаткові торговельні обмеження можуть спричиняти зростання цін на міжнародних ринках та створювати проблеми для країн — покупців російських енергоресурсів.

    Натомість прихильники жорсткішої санкційної політики наголошують, що без скорочення енергетичних доходів Росія матиме більше фінансових ресурсів для продовження війни.

    Таким чином, суперечка стосується не лише двосторонніх відносин Вашингтона й Москви, а й міжнародної торгівлі нафтою та газом.

    Чи можна повернути санкції без нового закону

    Юридично можливість відновлення санкцій залишається.

    Указ Трампа прямо передбачає, що рішення про незастосування окремих обмежень може бути переглянуте президентом або уповноваженими посадовцями.

    Для цього не обов’язково ухвалювати повністю новий санкційний закон.

    Водночас чинний документ надає адміністрації США значну свободу у визначенні подальших дій.

    Саме тому політична позиція Білого дому матиме вирішальне значення.

    Наразі не оголошено конкретної дати, коли адміністрація Трампа може повернутися до застосування призупинених санкцій.

    Також немає підтвердженого рішення Конгресу, яке вже змінювало б ситуацію.

    Позиція Зеленського полягає в тому, що міжнародний економічний тиск має залишатися одним з інструментів примушення Росії до переговорів про припинення війни.

    Водночас конкретний вплив можливих нових санкцій на російську економіку залежатиме від їхнього обсягу, виконання та реакції країн, які купують російські енергоносії.

    Україна закликає США не відмовлятися від тиску на Кремль

    Володимир Зеленський пов’язує американське санкційне рішення з ризиками подальшого посилення російських атак.

    На його думку, Москва може сприйняти пом’якшення економічних обмежень як сигнал про зменшення міжнародного тиску.

    Президент наголошує, що Україні потрібне не відтермінування рішень, а дієві механізми стримування російської агресії.

    Особливо актуальним це питання є напередодні зимового періоду, коли стабільна робота української енергосистеми безпосередньо впливає на умови життя мільйонів людей.

    Водночас не можна стверджувати, що саме рішення Трампа спричинило останні російські удари: атаки на українську енергетику тривають систематично, а для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між конкретними політичними рішеннями й військовими операціями потрібні додаткові докази.

    Станом на 17 жовтня 2026 року закон Грема залишається чинним, але більшість його ключових нових санкційних механізмів призупинено рішенням президента США.

    Зеленський наполягає, що ці обмеження ще можуть допомогти посилити тиск на Росію.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від рішень адміністрації Трампа, позиції Конгресу та загальної політики США щодо російського енергетичного експорту й війни проти України.

  • Росія знову вдарила по заводу «Олейна» в Дніпрі: Філатов вказав на американський слід

    Росія знову вдарила по заводу «Олейна» в Дніпрі: Філатов вказав на американський слід

    Російські війська вранці 10 вересня знову атакували підприємство харчової промисловості в самому Дніпрі — олійноекстракційний завод міжнародної агрокорпорації Bunge, пов’язаний із виробництвом популярної соняшникової олії «Олейна». За інформацією міського голови Бориса Філатова, по підприємству було завдано два удари. Поблизу виникла пожежа, згоріли 12 легкових автомобілів і два мікроавтобуси, були пошкоджені мережі, а комунальним службам довелося залучити важку техніку для ліквідації наслідків.

    Мер Дніпра окремо звернув увагу на те, який саме об’єкт опинився під вогнем. За його словами, йдеться не про абстрактне «підприємство харчової промисловості», а про добре відомий містянам завод «Олейна», який уже неодноразово зазнавав російських атак. Філатов також наголосив на зв’язку підприємства з Bunge та закликав українські державні структури активніше пояснювати міжнародним партнерам, що російські удари завдають шкоди великому західному бізнесу, який продовжує працювати в Україні.

    Уточнення щодо Bunge тут важливе. Компанію часто називають американською, оскільки її корпоративна штаб-квартира розташована в районі Сент-Луїса, штат Міссурі, а акції торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі. Водночас юридично Bunge Global SA має зареєстрований офіс у Женеві, Швейцарія. Тож точніше говорити про міжнародну аграрну корпорацію зі штаб-квартирою у США.

    В Україні Bunge працює з 2002 року і залишається одним із великих гравців агропромислового сектору. На офіційному сайті компанія називає себе одним із провідних переробників олійних культур та експортерів зернових і рослинних олій в Україні. Їй належать або під її управлінням перебувають олійноекстракційні потужності в Дніпрі, Миколаєві, Вінниці та Харківській області, а також зернові й олійні термінали та елеватори. «Олейна» залишається одним із ключових споживчих брендів Bunge на українському ринку.

    Дніпровський завод розташований на вулиці Князя Ярослава Мудрого. Офіційні матеріали Bunge підтверджують, що підприємство займається виробництвом і фасуванням рослинної олії, а також випуском шроту. Саме тому удар припав не по військовому виробництву, а по об’єкту цивільної харчової промисловості.

    Нинішня атака особливо привертає увагу через те, що цей самий завод уже зазнав масштабних пошкоджень на початку року. 5 січня російські безпілотники вдарили по підприємству Bunge у Дніпрі. Тоді наслідки були настільки масштабними, що близько 300 тонн рослинної олії вилилося на міські дороги. Комунальники засипали проїжджу частину піском і спеціальними сумішами, а рух на Набережній довелося обмежувати на кілька діб.

    Після тієї атаки міністр закордонних справ Андрій Сибіга прямо заявив, що не вважає влучання випадковим. За його словами, російські війська вже намагалися атакувати цей об’єкт раніше, а удари по підприємствах американського бізнесу в Україні мають системний характер.

    Саме цей контекст робить повторний удар 10 вересня значно резонанснішим. Якщо січневу атаку українська дипломатія вже називала навмисною, то нове влучання у той самий цивільний завод посилює питання про те, чи намагається Москва систематично тиснути на іноземні компанії, які не залишили український ринок після початку повномасштабної війни.

    Філатов звернув увагу і на ще одну деталь — незадовго до нового удару Дніпро відвідав американський сенатор-демократ Річард Блюменталь. Міський голова заявив, що політик побував і на підприємстві «Олейна». Офіційні матеріали самого Блюменталя підтверджують його поїздку до Дніпра наприкінці серпня — це був перший візит члена Конгресу США до міста з початку повномасштабної війни. Сенатор відвідав військовий госпіталь і зустрічався з представниками міста, однак у його офіційному оприлюдненому звіті окремий візит саме на завод Bunge не деталізований. Тому цю частину історії коректно подавати саме як заяву Філатова.

    При цьому Блюменталь уже публічно говорив саме про удари по американському бізнесу в Україні. 27 серпня Forbes із посиланням на його пресконференцію повідомляв, що сенатор заявив: приблизно половина американських компаній, які працюють в Україні, зазнали суттєвих пошкоджень внаслідок російських ракетних чи дронових атак. Він наполягав, що американський бізнес має активніше звертатися до адміністрації президента США та Конгресу і вимагати посилення тиску на Москву.

    За даними Американської торговельної палати, які наводив Forbes, понад половина компаній-членів організації зазнали пошкоджень або руйнувань своїх об’єктів від початку повномасштабного вторгнення. Блюменталь називав атаки на західний бізнес не випадковими відхиленнями ракет або дронів, а повторюваними ударами, які завдають компаніям мільйонних збитків.

    І Bunge — далеко не єдиний відомий приклад.

    У лютому цього року російська ракета влучила у фабрику Mondelēz International у Тростянці на Сумщині, де, серед іншого, виробляють продукцію під брендом Oreo. За даними Reuters, виробничу будівлю було пошкоджено, але загиблих не було. Це стало вже другим серйозним ударом по фабриці Mondelēz після початку повномасштабної війни: об’єкт значно постраждав у 2022 році, згодом його поступово відбудували й відновили виробництво.

    У червні 2025 року російський удар пошкодив офіс Boeing у Києві, а в липні того самого року ракети влучили в підприємство американського виробника електроніки Flex у Мукачеві. За інформацією Forbes, материнська компанія інвестувала в цей український актив близько $65 млн. Ці приклади регулярно наводяться українськими посадовцями, коли вони говорять про наслідки війни для західних інвесторів.

    Сам Bunge, попри війну, не залишив Україну. Компанія й у вересні продовжує набирати працівників на свої підприємства, зокрема у Вінниці та Харківській області. На українській сторінці корпорації досі вказані виробничі активи в Дніпрі та інших регіонах. Це важливий контекст, оскільки Росія атакує не покинуті промислові майданчики, а частину діючої української харчової та аграрної інфраструктури.

    Після ранкового удару 10 вересня комунальні служби Дніпра працювали на місці влучання, відновлюючи пошкоджені мережі та розчищаючи територію. Філатов повідомляв, що комунальники розраховують завершити основні роботи протягом кількох годин, а рух транспорту на постраждалій ділянці — відновити до вечора.

    При цьому нинішня атака відбулася на тлі загального посилення російських ударів по Дніпропетровщині. У ніч та вранці 10 вересня російська армія понад 20 разів атакувала три райони області дронами, артилерією та авіаційними бомбами. На Криворіжжі та Нікопольщині були поранені люди, пошкоджені житлові будинки, навчальний заклад та інша цивільна інфраструктура. За даними місцевої влади, сили ППО знищили над областю 24 безпілотники.

    Новий удар по Bunge важливий не лише через збитки конкретного підприємства. Він укладається у значно ширшу картину атак на українську логістику, виробництво продуктів харчування та іноземні інвестиції. Після січневого влучання підприємство вже пережило масштабне пошкодження, яке фактично вплинуло навіть на рух транспорту у великому місті. Тепер Росія знову атакувала ту саму промислову локацію.

    І саме тому Філатов цього разу наполягає: у міжнародній комунікації важливо називати не лише тип пошкодженого об’єкта, а й його власника. Адже коли російська зброя вдруге за рік прилітає у завод глобальної корпорації зі штаб-квартирою в США, це вже історія не лише про черговий удар по Дніпру, а й про реальні ризики для західного бізнесу, який продовжує працювати та інвестувати в Україну під час війни.

  • «Попереду навіть армії США»: американський сенатор після візиту до Києва зробив гучну заяву про українські дрони

    «Попереду навіть армії США»: американський сенатор після візиту до Києва зробив гучну заяву про українські дрони

    Українські військові вже випереджають армії інших держав, зокрема й Сполучених Штатів, у використанні безпілотних систем на полі бою. Таку оцінку після дводенної поїздки до Києва дав сенатор-республіканець від Оклахоми Джеймс Ленкфорд. Американський політик заявив, що саме технологічний досвід України стане одним із головних меседжів, які він привезе додому після побаченого під час візиту.

    Про це Ленкфорд розповів Politico після від’їзду з України. Водночас візит американського сенатора мав значно ширший політичний контекст: під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським сторони говорили про нові санкції проти Росії, посилення української протиповітряної оборони та ракети-перехоплювачі Patriot.

    Саме оцінка українських безпілотних технологій стала однією з найпомітніших заяв сенатора. За словами Ленкфорда, Україна зараз перебуває попереду інших держав у тому, як застосовує безпілотні системи — як для ударів, так і для боротьби з ворожими дронами.

    Сенатор фактично визнав, що в цій сфері український бойовий досвід випередив навіть американський.

    Його оцінка вписується у значно ширшу тенденцію. Війна Росії проти України перетворилася на безпрецедентний полігон розвитку безпілотних технологій, де системи змінюються буквально протягом місяців. Дослідження Australian Army Research Centre, оприлюднене цього літа, також називає війну в Україні першим конфліктом, де безпілотні системи застосовуються з таким масштабом, темпом і технологічною складністю.

    Україна використовує широкий спектр таких систем — від FPV-дронів і розвідувальних БПЛА до далекобійних ударних апаратів і морських безпілотників. Паралельно розвиваються засоби перехоплення російських дронів, системи радіоелектронної боротьби та інші рішення.

    Показово, що саме технологічні можливості України демонструвалися міжнародним партнерам і під час заходів до 35-ї річниці Незалежності. Reuters зазначає, що Україна продемонструвала свої можливості у сфері дронів та безпілотних наземних систем, підкреслюючи роль технологій у протистоянні російській агресії.

    Зеленський зустрівся з американськими сенаторами

    Ленкфорд прибув до України разом із сенатором-демократом Річардом Блюменталем. Обидва політики 23 серпня взяли участь у Національному молитовному сніданку в Києві, а також зустрілися із Зеленським.

    В Офісі президента офіційно підтвердили, що ключовими темами переговорів стали посилення санкційного тиску на Москву та зміцнення української ППО. Зеленський наголосив, що Росія нарощує ракетний терор і продовжує застосовувати балістичні ракети проти України.

    Сам Національний молитовний сніданок цього року зібрав у Києві значну кількість міжнародних гостей. Серед них були президент Литви Гітанас Науседа, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, колишній спецпредставник США Кіт Келлог, колишній віцепрезидент США Майк Пенс, а також Ленкфорд і Блюменталь.

    Зеленський під час заходу закликав міжнародних партнерів не допустити, щоб світ звик до війни в Україні, наголосивши на необхідності справедливого і тривалого миру.

    Зеленський знову порушив питання Patriot

    Окремою темою переговорів стала протиповітряна оборона. Україна продовжує гостро потребувати ракет-перехоплювачів Patriot, необхідних насамперед для протидії російським балістичним ракетам.

    За словами Ленкфорда, Зеленський порушив перед сенаторами питання як додаткових американських перехоплювачів, так і можливості отримання ліцензії на їхнє виробництво.

    Офіс президента також повідомляв, що під час переговорів ішлося про ліцензії на виробництво систем і ракет Patriot в Україні. Київ розглядає локалізацію такого виробництва як один зі способів довгостроково посилити захист від російських балістичних ударів.

    Потреба стала особливо гострою на тлі нових масованих російських атак. Financial Times повідомляла, що Україна стикається із серйозним дефіцитом перехоплювачів Patriot, тоді як Росія продовжує застосовувати ракети та ударні безпілотники проти українських міст.

    26 серпня The Guardian повідомив, що Україна отримала невелику партію перехоплювачів Patriot, однак Зеленський не назвав ані їхню кількість, ані країну-постачальника. Президент заявив, що Україні необхідний значно більший обсяг таких ракет.

    Сам Ленкфорд не став обіцяти Зеленському конкретних рішень щодо додаткових Patriot, але заявив, що передасть порушене питання у Вашингтон.

    Санкції проти Росії зависли в Конгресі

    Ще одним центральним питанням стала доля масштабного американського санкційного пакета проти Росії.

    На початку серпня Сенат США підтримав законопроєкт, названий на честь покійного сенатора Ліндсі Грема. За документ проголосували 86 сенаторів, проти — 11. Тепер для подальшого просування його має підтримати Палата представників.

    Законодавство передбачає значне посилення економічного тиску на Москву. Зокрема, йдеться про санкції проти представників російської влади, фінансових та енергетичних структур, а також іноземних компаній, які підтримують російський військово-промисловий комплекс. Окрема частина документа спрямована проти держав, які залишаються великими покупцями російських енергоносіїв.

    Законопроєкт передбачає можливість запровадження тарифів до 100% щодо найбільших покупців російської нафти й газу. Reuters зазначає, що серед потенційно найбільш уразливих до такого механізму країн — великі споживачі російських енергоносіїв, зокрема Китай та Індія.

    Однак після Сенату документ має пройти Палату представників, де ставлення до окремих положень пакета складніше. Зокрема, частина законодавців занепокоєна розширенням тарифних повноважень президента США.

    Ленкфорд після переговорів із Зеленським не став гарантувати, що Палата представників швидко ухвалить документ. За його словами, розгляд очікується у вересні, однак графік роботи Палати від нього не залежить.

    Для Києва цей законопроєкт залишається одним із ключових інструментів потенційного посилення економічного тиску на Кремль. Зеленський під час зустрічі із сенаторами прямо наголосив на необхідності якнайшвидшого ухвалення документа, над яким працював Грем. Президент заявив, що посилення санкцій може стати для Росії дуже болючим.

    Українські дрони стають окремим аргументом у Вашингтоні

    На цьому тлі слова Ленкфорда про українські безпілотники мають значення не лише як комплімент ЗСУ. Вони демонструють, що американські законодавці дедалі частіше розглядають Україну не тільки як отримувача західної військової допомоги, а й як джерело унікального бойового та технологічного досвіду.

    Українські військові протягом повномасштабної війни змушені були швидко адаптувати цивільні та військові технології до постійних змін на фронті. Безпілотники перетворилися з допоміжного інструменту розвідки на одну з центральних систем сучасного поля бою.

    І саме цей досвід, за словами Ленкфорда, він має намір донести до Вашингтона.

    На тлі дискусій у США про майбутнє підтримки України його висновок звучить особливо показово: країна, яка продовжує просити партнерів про критично необхідні Patriot і додатковий економічний тиск на Росію, водночас сама стала технологічним лідером в одному з напрямів, який уже визначає майбутнє сучасної війни.

  • Трамп знову втрутився в долю санкцій проти Росії: закликав додати до законопроєкту Іран

    Трамп знову втрутився в долю санкцій проти Росії: закликав додати до законопроєкту Іран

    Президент США Дональд Трамп повторно звернувся до Конгресу із закликом розширити законопроєкт про нові санкції проти Росії, включивши до нього положення, що стосуються Ірану. Американський лідер заявив, що саме такого кроку нібито прагнув покійний сенатор Ліндсі Грем, який був одним із головних авторів документа. Відповідну заяву Трамп оприлюднив у власній соціальній мережі Truth Social.

    За словами президента США, республіканці мають підтримати внесення до законопроєкту окремих пунктів щодо Ірану. Він наголосив, що саме цього, за його словами, хотів Ліндсі Грем, а тому відповідні зміни необхідно ухвалити. Трамп підкреслив, що таке рішення є важливим і має стратегічне значення для американської політики.

    “Республіканці мають включити Іран до проєкту про санкції проти Росії. Це те, що Ліндсі хотів зробити, і це мало відбутися. Це важливо”, – написав президент США.

    Це вже не перший випадок, коли Дональд Трамп наполягає на поєднанні санкційної політики щодо Росії та Ірану в одному законодавчому документі. Раніше він уже висловлював побажання доповнити санкційний законопроєкт положеннями, спрямованими проти Тегерана, водночас сигналізуючи, що готовий підписати документ після його ухвалення Конгресом.

    Законопроєкт про нові санкції проти Росії, який був підготовлений сенаторами Ліндсі Гремом та Річардом Блюменталем, залишається одним із ключових зовнішньополітичних документів, що нині розглядаються у Вашингтоні. Його метою є суттєве посилення економічного тиску на Росію через її агресію проти України, а також запровадження жорстких обмежень щодо держав і компаній, які допомагають Москві обходити чинні санкції.

    У Сенаті США останніми днями дедалі частіше лунають заклики якнайшвидше винести законопроєкт на голосування без внесення додаткових правок, щоб не затягувати процес його ухвалення. За інформацією американських ЗМІ, документ уже заручився підтримкою понад 60 сенаторів, що забезпечує йому достатню кількість голосів для успішного проходження верхньої палати Конгресу.

    Раніше цього тижня сенатори також представили оновлену редакцію законопроєкту, у якій були деталізовані окремі механізми застосування санкцій та їхня взаємодія з уже чинними обмежувальними заходами. Попри це, ініціатива Дональда Трампа щодо включення до документа окремих положень стосовно Ірану може стати предметом нових дискусій серед законодавців, адже частина сенаторів наполягає на якнайшвидшому ухваленні документа без додаткових змін.

    Заклики Трампа свідчать про його прагнення пов’язати санкційну політику США одразу щодо двох держав, які Вашингтон розглядає як ключові виклики міжнародній безпеці. Водночас остаточне рішення щодо змісту законопроєкту та можливого включення до нього положень про Іран залишається за Конгресом США.

  • У США закликають терміново ухвалити санкції проти Росії

    У США закликають терміново ухвалити санкції проти Росії

    У Сполучених Штатах двопартійна група сенаторів закликала Конгрес якнайшвидше винести на голосування законопроєкт про масштабне посилення санкцій проти Росії. Законодавці наполягають, що документ, над яким майже два роки працював покійний сенатор Ліндсі Грем, уже узгоджений із Білим домом, має широку підтримку як серед республіканців, так і демократів, а тому не потребує жодних додаткових змін чи поправок. Про це сенатори заявили під час спільної пресконференції.

    За словами авторів ініціативи, законопроєкт став результатом тривалих міжпартійних переговорів і містить складний механізм економічного та санкційного тиску на Росію. Саме через це вони виступають проти повторного відкриття документа для внесення нових положень, оскільки це може затягнути процес його ухвалення.

    Сенатори наголошують, що нинішня редакція законопроєкту вже погоджена з адміністрацією президента США та є компромісом, досягнутим після багатьох місяців консультацій. На їхню думку, головним пріоритетом зараз має стати якнайшвидше голосування, а не нові дискусії щодо його змісту.

    Позицію сенаторів підтримав і спікер Палати представників Майк Джонсон. Він заявив, що переважна більшість республіканців давно підтримує ідею запровадження нових санкцій проти Росії та готова працювати над документом, який уже погодили Сенат і Білий дім.

    “Ми давно підтримуємо законопроєкт про санкції проти Росії, і переважна більшість республіканців це робить… Сенат та Білий дім розробили формулу, яка, на їхню думку, спрацює, і ми раді її опрацювати”, – наголосив Джонсон.

    Окрему увагу під час пресконференції приділили пропозиції президента США Дональда Трампа, який раніше висловив ідею доповнити законопроєкт санкційними положеннями щодо Ірану та ліванського угруповання “Хезболла”. Однак співавтор документа, сенатор-демократ Річард Блюменталь, виступив проти такого підходу.

    За його словами, президент уже підтримав чинну редакцію законопроєкту, а будь-яке розширення його предмета може лише затягнути ухвалення документа. Якщо адміністрація США вважає за необхідне посилити санкції проти Ірану чи “Хезболли”, відповідні законодавчі ініціативи, на його думку, слід розглядати окремо.

    “Президент схвалив цей законопроєкт, і ми маємо рухатися вперед саме з ним, а не відкривати його для інших потенційних цілей. Якщо адміністрація хоче запропонувати окремі законодавчі ініціативи щодо Ірану чи “Хезболли”, Конгрес може розглянути їх окремо”, – заявив Блюменталь.

    Сенатор також наголосив, що необхідність якнайшвидшого ухвалення документа пов’язана з продовженням російських атак проти українського цивільного населення. За його словами, кожне зволікання з посиленням санкцій означає додаткові можливості для Кремля фінансувати війну, що зрештою призводить до нових людських жертв.

    Автори законопроєкту сподіваються, що голосування вдасться провести ще до початку серпневої перерви в роботі Конгресу США. За їхніми словами, лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тун готовий винести документ на розгляд, щойно буде остаточно підтверджено достатню кількість голосів. Водночас самі ініціатори переконані, що необхідна підтримка серед сенаторів уже сформована.

    Законопроєкт передбачає масштабне розширення санкційного тиску на Росію. Під нові обмеження можуть потрапити російські державні структури, компанії, фінансові установи, олігархи, а також особи й організації, які допомагають Москві обходити міжнародні санкції. Окремим напрямом документа є запровадження вторинних санкцій та спеціальних мит щодо найбільших імпортерів російської нафти й природного газу.

    Порівняно з початковою версією законопроєкту його остаточну редакцію суттєво доопрацювали. Якщо раніше документ допускав можливість застосування мит до понад 60 держав, то тепер санкційний механізм буде зосереджений лише на п’яти найбільших імпортерах російської нафти та п’яти ключових покупцях природного газу, частина з яких збігається. Крім того, автори уточнили процедури застосування винятків із санкційного режиму та розширили повноваження Торгового представника США щодо визначення конкретних тарифних ставок.

    Однією з головних новацій законопроєкту став окремий розділ, присвячений боротьбі з так званим “тіньовим флотом” Росії. Йдеться про мережу танкерів, які використовуються Москвою для обходу міжнародних санкцій та експорту нафти попри чинні обмеження. За словами Річарда Блюменталя, нова редакція документа містить дієві інструменти для протидії діяльності цього флоту, що має суттєво ускладнити Росії отримання прибутків від продажу енергоносіїв і посилити економічний тиск на країну-агресора.

  • Білий дім погодив нові санкції проти Росії

    Білий дім погодив нові санкції проти Росії

    У США завершили узгодження одного з найважливіших законопроєктів щодо посилення санкційного тиску на Росію. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем повідомив, що після тривалих переговорів із Білим домом вдалося досягти компромісу щодо фінальної редакції документа, який адміністрація президента Дональда Трампа готова офіційно підтримати. За словами політика, це фактично відкриває шлях до швидкого ухвалення законопроєкту Конгресом і набуття ним чинності.

    Про це Ліндсі Грем заявив під час публічного виступу.

    Сенатор повідомив, що останніми місяцями разом із демократами Річардом Блюменталем і Джин Шагін вів постійні консультації з представниками адміністрації президента США, щоб погодити текст документа та зробити його прийнятним для Білого дому.

    За словами Грема, під час переговорів головним завданням було створити такий законопроєкт, який одночасно передбачав би жорсткі санкції проти Росії та відповідав би зовнішньополітичній стратегії адміністрації Дональда Трампа.

    Він зазначив, що процес узгодження тривав тривалий час і супроводжувався детальним опрацюванням усіх положень документа.

    За результатами переговорів сторонам вдалося досягти остаточної домовленості.

    «Я радий повідомити, що приблизно 30 хвилин тому ми досягли згоди з Білим домом щодо версії законопроєкту про санкції проти Росії, яку вони підтримають. Це означає, що він стане законом», – заявив Ліндсі Грем.

    За його словами, підтримка адміністрації президента є ключовою умовою для успішного проходження законопроєкту через Конгрес.

    Грем наголосив, що погодження документа Білим домом свідчить про консолідовану позицію американської влади щодо необхідності подальшого економічного тиску на Російську Федерацію.

    Сенатор повідомив, що після повернення до Вашингтона він разом із сенатором Річардом Блюменталем проведе переговори з керівництвом обох партій у Сенаті.

    Йдеться про консультації з лідерами республіканської та демократичної більшості щодо включення законопроєкту до порядку денного найближчих пленарних засідань.

    Політик висловив упевненість, що документ користується широкою двопартійною підтримкою і має високі шанси бути схваленим без тривалих політичних суперечок.

    На думку Грема, новий закон стане одним із найважливіших інструментів американської політики щодо Росії.

    Він підкреслив, що санкції мають не лише посилити економічний тиск на Кремль, а й розширити можливості президента США у міжнародних переговорах.

    «Це надасть президенту Дональду Трампу інструменти для сприяння припиненню війни», – заявив сенатор.

    За словами Грема, нові санкційні механізми дозволять адміністрації США більш ефективно впливати як безпосередньо на Росію, так і на держави, які допомагають їй обходити вже запроваджені міжнародні обмеження.

    Окрім роботи над законопроєктом, сенатор повідомив про намір провести окремі переговори з президентом Дональдом Трампом щодо подальших кроків після ухвалення документа.

    Також він планує розпочати консультації з урядами країн, які продовжують закуповувати російську нафту за зниженими цінами.

    За словами політика, саме ці держави фактично допомагають Москві зберігати значні валютні надходження, які використовуються для фінансування війни проти України.

    Грем наголосив, що має намір переконати такі країни приєднатися до міжнародних зусиль зі скорочення російських нафтових доходів.

    Він вважає, що максимальне обмеження прибутків від експорту енергоносіїв є одним із найефективніших способів послаблення російської військової машини.

    Хоча остаточний текст законопроєкту поки що не оприлюднений, раніше його автори неодноразово розповідали про ключові положення документа.

    Очікується, що він передбачатиме значне розширення санкційного режиму проти Росії, а також можливість застосування так званих вторинних санкцій.

    Йдеться про запровадження обмежень не лише проти російських компаній і банків, а й щодо іноземних підприємств, фінансових установ або держав, які сприяють обходу чинних санкцій або продовжують активно співпрацювати з російською економікою.

    Особливу увагу американські законодавці приділяють покупцям російської нафти.

    Саме експорт нафти та нафтопродуктів залишається одним із головних джерел доходів федерального бюджету Росії та фінансування військових витрат.

    Американські сенатори неодноразово заявляли, що посилення санкцій проти енергетичного сектору РФ може істотно скоротити фінансові можливості Кремля для продовження війни.

    Ідея ухвалення нового санкційного пакета обговорюється у Вашингтоні вже понад пів року.

    Ще в середині листопада 2025 року Ліндсі Грем повідомляв, що Дональд Трамп фактично дав згоду на просування законопроєкту через Конгрес.

    Тоді сенатор заявив, що президент «благословив» законодавців на ухвалення документа, який тривалий час залишався без руху.

    У січні 2026 року Грем повторив, що Трамп дав «зелене світло» двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

    Відтоді тривали переговори між авторами документа та адміністрацією президента щодо остаточного формулювання окремих положень.

    Остання заява сенатора свідчить, що цей процес завершився досягненням компромісу.

    Очікується, що після повернення сенаторів до Вашингтона документ найближчим часом можуть офіційно внести до порядку денного Сенату.

    У разі його схвалення обома палатами Конгресу закон буде переданий на підпис президенту США.

    З огляду на те, що адміністрація Дональда Трампа вже офіційно підтримала погоджену редакцію документа, американські законодавці прогнозують його швидке набуття чинності.

    Новий пакет санкцій може стати одним із наймасштабніших рішень США щодо Росії за весь час повномасштабної війни проти України.

    Вашингтон неодноразово заявляв, що економічний тиск залишається одним із ключових інструментів стримування російської агресії.

    Американська влада також наголошує, що санкції мають на меті не лише обмежити можливості Кремля фінансувати війну, а й стимулювати Росію до припинення бойових дій та пошуку дипломатичного врегулювання конфлікту.

    Заява Ліндсі Грема стала ще одним підтвердженням того, що питання посилення санкційної політики щодо Москви зберігає двопартійну підтримку в американському Конгресі та залишається одним із ключових напрямів зовнішньої політики США.

  • США пішли проти Трампа: Конгрес схвалив нову допомогу Україні та ударні санкції проти Росії

    США пішли проти Трампа: Конгрес схвалив нову допомогу Україні та ударні санкції проти Росії

    Палата представників США ухвалила резонансний законопроєкт про надання Україні нової військової та фінансової допомоги, підтримку післявоєнної відбудови та запровадження масштабних санкцій проти Росії. Голосування стало однією з найгучніших зовнішньополітичних подій у Вашингтоні за останні місяці, адже документ був схвалений попри спротив керівництва Республіканської партії та фактично всупереч позиції президента США Дональда Трампа.

    За законопроєкт проголосували 226 конгресменів, проти висловилися 195. Вирішальну роль відіграли 18 республіканців та незалежний конгресмен Кевін Кайлі, який раніше співпрацював із республіканцями. Саме його голос дозволив завершити процедуру так званої discharge petition — спеціального механізму, який дає змогу винести документ на голосування в обхід керівництва Палати представників та профільних комітетів. У сучасній американській політиці такі випадки трапляються доволі рідко й зазвичай свідчать про серйозні розбіжності всередині правлячої більшості.

    Автором законопроєкту виступив провідний демократ у Комітеті із закордонних справ Палати представників Грегорі Мікс. Документ відомий як Ukraine Support Act і складається з кількох великих блоків. Він передбачає понад 1 мільярд доларів прямої допомоги Україні у сфері безпеки та відбудови, а також можливість надання ще до 8 мільярдів доларів у вигляді позик для закупівлі озброєння та оборонного обладнання. Окремі положення стосуються створення механізмів підтримки післявоєнної реконструкції країни та координації міжнародних проєктів відновлення.

    Не менш важливою частиною законопроєкту стали нові санкції проти Російської Федерації. Згідно з документом, обмеження можуть торкнутися фінансового сектору РФ, нафтової та гірничодобувної галузей, а також російських чиновників і структур, які підтримують війну проти України. Крім того, передбачені додаткові експортні обмеження та інструменти боротьби з російським впливом за кордоном.

    Під час дебатів Грегорі Мікс наголосив, що питання полягає не лише у підтримці України, а й у визначенні майбутньої ролі США у світі. За його словами, Конгрес має вирішити, чи дозволить він Росії дочекатися виснаження західної підтримки, чи навпаки — допоможе Україні вести переговори з позиції сили. Він закликав надати українцям зброю для самозахисту, посилити тиск на Кремль і забезпечити відповідальність Росії за воєнні злочини.

    Ухвалення документа стало черговим сигналом того, що навіть серед республіканців зростає невдоволення підходом адміністрації Трампа до війни в Україні. Агентство Reuters зазначає, що це одна з найбільш помітних внутрішньопартійних поразок президента США з початку його другого терміну. Голосування відбулося лише через день після того, як частина республіканців разом із демократами підтримала резолюцію про обмеження військових повноважень президента щодо Ірану.

    Втім, попри успіх у Палаті представників, подальша доля законопроєкту залишається невизначеною. Для набуття чинності документ має пройти через Сенат США, де більшість контролюють республіканці. За даними американських ЗМІ, керівництво Сенату поки не демонструє готовності швидко виносити його на голосування. Крім того, навіть у разі схвалення Сенатом законопроєкт може зіткнутися з президентським вето.

    Ситуацію ускладнює й те, що серед впливових республіканців існує скепсис щодо нових пакетів фінансової допомоги Україні. Зокрема, голова Комітету Палати представників у закордонних справах Браян Маст раніше заявляв, що не очікує ухвалення нового масштабного пакета безпекової допомоги для Києва, хоча підтримує посилення санкційного тиску на Росію. Він також наголошував, що європейські держави повинні брати на себе більшу частку витрат на підтримку України.

    Опоненти законопроєкту стверджують, що документ містить положення, які вже частково застаріли або дублюють інші ініціативи. Голова Комітету з фінансових послуг Палати представників Френч Гілл заявив, що підтримує Україну, але вважає запропонований пакет недосконалим. Інші республіканці звинуватили демократів у спробі використати українське питання для політичного тиску на власну партію.

    Водночас у Сенаті вже понад рік очікує розгляду ще одна двопартійна ініціатива — законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя. Документ передбачає жорсткі вторинні санкції проти Росії та високі мита для держав, які продовжують купувати російську нафту й інші енергоресурси. Державний секретар США Марко Рубіо раніше заявляв про підтримку інструментів, закладених у цій ініціативі, однак її просування також залишається заблокованим через політичні суперечки.

    Для України голосування у Палаті представників стало важливим політичним сигналом. Попри втому частини американського політикуму від війни та зниження рівня підтримки серед республіканців порівняно з 2024 роком, у Конгресі досі зберігається достатньо сильна двопартійна група законодавців, готових виступати за продовження допомоги Києву та посилення тиску на Кремль. Саме тому ухвалення Ukraine Support Act може стати важливим фактором у подальших дискусіях про роль США у війні Росії проти України та майбутню архітектуру безпеки в Європі.

    Джерело: The Hill

  • Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Американські конгресмени Джим Гаймс та Річард Блюменталь заявили, що послаблення нафтових санкцій США проти Росії не дало очікуваного ефекту для американської економіки, але водночас дозволило Кремлю заробити додаткові мільярди на експорті енергоносіїв.

    Про це політики заявили під час брифінгу у Києві.

    За словами конгресмена-демократа Джима Гаймса, адміністрація США розраховувала, що тимчасові винятки із санкцій допоможуть стримати зростання цін на пальне у Сполучених Штатах, однак цього не сталося.

    “Це не мало жодного відчутного впливу на ціну нафти. Все, що відбулося, — Росія отримала додаткові прибутки, а Китай зміг збільшити закупівлі російської нафти”, — наголосив Гаймс.

    Він додав, що разом із сенатором Річардом Блюменталем планує звернутися до міністра фінансів США Скотта Бессента після повернення до Вашингтона, аби переконати адміністрацію переглянути політику послаблення санкцій.

    “Ми скажемо прямо: це лише збагачує Росію та дозволяє Китаю накопичувати енергоресурси”, — заявив конгресмен.

    Сенатор Річард Блюменталь також різко розкритикував механізм винятків із санкцій, який Вашингтон запровадив навесні 2026 року. За його словами, Конгрес може ініціювати окремий законопроєкт, який заборонятиме адміністрації надалі пом’якшувати нафтові обмеження щодо Росії.

    Крім того, Блюменталь виступив за введення санкцій проти країн, які продовжують активно купувати російські енергоносії.

    “Я хочу бачити санкції проти покупців російської нафти та газу — насамперед Індії та Китаю”, — підкреслив сенатор.

    Послаблення санкцій проти російської нафти США запровадили після загострення ситуації на Близькому Сході. Наприкінці лютого 2026 року США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, після чого Тегеран перекрив Ормузьку протоку — ключовий маршрут для світового нафтового експорту.

    На цьому тлі ціни на нафту різко зросли. Вартість Brent піднімалася до близько 100 доларів за барель, а ціни на бензин у США перевищили 4,5 долара за галон.

    Саме для стабілізації ринку адміністрація США дозволила частині російської нафти залишатися на світовому ринку, попри санкційний режим. Виняток із санкцій діє 30 днів і вже двічі продовжувався — у квітні та травні.

    Втім, критики такого підходу переконані: економічний ефект для США виявився мінімальним, тоді як Росія отримала можливість наростити нафтовий експорт та збільшити валютні надходження в умовах війни проти України.

    За даними аналітиків, додаткові прибутки від експорту енергоносіїв допомагають Кремлю фінансувати військові витрати та компенсувати частину втрат від міжнародних санкцій.

    Тим часом у США дедалі активніше обговорюють необхідність жорсткішого контролю за обходом санкцій, зокрема через треті країни та “тіньовий флот”, який використовується для транспортування російської нафти.