Позначка: Рівне

  • Атака реактивних дронів на західні області: в Івано-Франківську пролунала серія вибухів під час нічного комбінованого нальоту

    Атака реактивних дронів на західні області: в Івано-Франківську пролунала серія вибухів під час нічного комбінованого нальоту

    У ніч проти 16 жовтня російські окупаційні війська здійснили чергову цілеспрямовану атаку на західні регіони України, застосувавши швидкісні реактивні безпілотні літальні апарати. Основним напрямком удару на Прикарпатті став обласний центр: сигнал повітряної тривоги в Івано-Франківській області оголосили о 02:56, після чого Повітряні сили ЗСУ зафіксували рух ворожих реактивних БПЛА безпосередньо в бік міста. Невдовзі в Івано-Франківську пролунала серія гучних вибухів. Міський голова Руслан Марцінків завчасно попередив жителів про бойову роботу сил протиповітряної оборони проти реальної загрози. Повторна хвиля атаки відбулася за кілька хвилин після п’ятої ранку, коли нова партія швидкісних дронів намагалася прорватися до міських об’єктів.

    Цей наліт став продовженням систематичного повітряного тиску на місто: напередодні ввечері, 15 жовтня, російські реактивні безпілотники вже атакували Івано-Франківськ, де також лунали вибухи. Використання противником саме реактивних модифікацій БПЛА свідчить про намагання скоротити час реагування мобільних вогневих груп та ускладнити перехоплення за рахунок значно вищої швидкості та нестандартної траєкторії польоту в глибокому тилу.

    Повітряна атака в ніч на 16 жовтня мала комплексний характер і охопила цілу низку регіонів. Одночасно з Прикарпаттям вибухи лунали в інших містах заходу країни — Луцьку та Рівному, де підрозділи ППО відбивали ворожі засоби ураження. Крім того, чергової хвилі комбінованого нападу зазнав Київ, що вказує на спробу агресора перевантажити ешелоновану систему протиповітряної оборони України розсіюванням швидкісних цілей по всій території держави.

     

  • Російський дрон влучив у навчальний заклад у центрі Рівного: вже десятеро поранених

    Російський дрон влучив у навчальний заклад у центрі Рівного: вже десятеро поранених

    У вівторок, 13 жовтня, російські війська атакували центр Рівного ударним безпілотником. Дрон влучив у корпус навчального закладу, спричинивши значні руйнування. За уточненою інформацією, внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей. На місці працюють рятувальники, медики та інші екстрені служби.

    Про це повідомив начальник Рівненської обласної військової адміністрації Олександр Коваль, передає «Укрінформ».

    За словами очільника області, російський безпілотник поцілив безпосередньо в будівлю навчального закладу в центральній частині міста.

    «Маємо приліт БпЛА в центр міста, в корпус навчального закладу», — заявив Коваль.

    Він зазначив, що на місці удару працюють усі необхідні служби. Попередньо зафіксовано значну кількість пошкоджень.

    Спочатку місцева влада повідомляла про поранених без уточнення їхньої кількості. Згодом у Рівненській ОВА підтвердили, що внаслідок російської атаки постраждали десятеро людей.

    Інформацію про влучання в корпус університету також оприлюднив міський голова Рівного Олександр Третяк.

    Наразі невідомо, скільки людей перебували всередині будівлі в момент удару. Інформації про загиблих у перших офіційних повідомленнях не було.

    Подробиці щодо характеру травм та стану поранених уточнюються.

    Рівненщина зазнала кількох атак

    Це вже не перший російський удар по Рівненській області за останню добу.

    Увечері 12 жовтня російські війська також атакували обласний центр. Тоді було пошкоджено нежитлове приміщення.

    За повідомленням Олександра Коваля, під ударом опинився і Сарненський район, де зафіксували пошкодження цивільної інфраструктури, зокрема житлових будинків та гуртожитків.

    Отже, регіон протягом короткого проміжку часу пережив кілька російських атак, наслідки яких зачепили цивільні об’єкти.

    Російські удари загрожують роботі закладів освіти

    Ураження навчального корпусу вкотре порушує питання безпеки освітньої інфраструктури в умовах війни.

    Навіть за відсутності навчальних занять у момент атаки пошкодження приміщень можуть ускладнити організацію освітнього процесу та вимагати проведення відновлювальних робіт.

    Водночас наразі не повідомляється, як саме влучання вплине на подальшу роботу постраждалого закладу.

    Станом на 11:16 13 жовтня підтверджено десятьох поранених. Інформація про масштаби руйнувань та інші наслідки атаки може змінюватися після завершення роботи екстрених служб.

  • 17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    У справі НАБУ і САП «Карфаген» з’явилася нова деталь, яка привернула увагу журналістів до фінансів родини одного з фігурантів. Дружина колишнього начальника Департаменту інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора Івана Тимошенка — Тетяна Тимошенко — за даними декларацій чоловіка отримала майже 17 млн грн підприємницького доходу за два з половиною роки. Однак у розмові зі «Слідством.Інфо» сама жінка заявила, що таких великих сум не заробляла.

    До бізнесу Тетяна Тимошенко працювала лікаркою у Рівненському пологовому будинку. За даними журналістів, у серпні 2023 року вона зареєструвала ФОП. Серед заявлених напрямів діяльності були, зокрема, постачання готових страв і торгівля меблями.

    Уже за перші чотири місяці роботи ФОП у декларації її чоловіка з’явився дохід дружини на 4,7 млн грн.

    Далі суми продовжили зростати: у 2024 році — 5,9 млн грн, у 2025-му — ще 6,4 млн грн. Таким чином, за приблизно два з половиною роки загальний задекларований підприємницький дохід склав близько 17 млн грн.

    У жовтні 2025 року Тетяна Тимошенко закрила ФОП, однак у серпні 2026-го зареєструвала підприємницьку діяльність знову. Тепер одним із напрямів є здавання нерухомості в оренду.

    «Я не заробляла таких величезних сум»

    Найбільше запитань викликала відповідь самої Тимошенко.

    Журналісти «Слідства.Інфо» зателефонували їй, щоб з’ясувати, яким саме бізнесом вона займалася та як за кілька місяців після відкриття ФОП вдалося вийти на мільйонні обороти.

    На запитання про перші 4,7 млн грн вона спочатку поцікавилася доходами журналістки, а потім заявила, що «не заробляла таких сум величезних». Коли їй нагадали, що цифри містяться у деклараціях її чоловіка, жінка пригрозила звернутися до адвоката в разі подальших дзвінків.

    Тимошенко також заявила, що не вважає «Карфаген» настільки важливою справою, щоб журналісти розпитували її про фінанси, і запропонувала займатися іншими, на її думку, більш нагальними темами.

    Саме тут і виникає ключова суперечність: мільйонні доходи містяться в офіційних деклараціях чоловіка, але сама жінка заперечує, що заробляла такі суми.

    Це поки не доводить незаконного походження грошей, однак створює питання, які тепер можуть бути важливими для слідства.

    Хто такий Іван Тимошенко

    До 11 вересня Іван Тимошенко очолював Департамент інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора.

    17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»
    ФОТО: 17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    «Слідство.Інфо» повідомляє, що на цю посаду його міг привести Сергій Кропива — один із центральних фігурантів операції «Карфаген». Раніше обидва працювали в Одеській обласній державній адміністрації.

    Кропиву призначили заступником голови Одеської ОДА у липні 2023 року. А вже у вересні того року Тимошенко виконував обов’язки директора департаменту цифрового розвитку, інформаційної політики та кіберзахисту ОВА.

    Показово, що ФОП його дружини був відкритий саме у серпні 2023 року — приблизно в той самий період.

    Сам цей збіг нічого не доводить, однак слідство вже перевіряє фінансові операції людей із близького оточення фігурантів справи.

    Що саме перевіряє САП

    Прокурор САП Микола Карась повідомив журналістам, що антикорупційні органи досліджують не тільки епізоди, пов’язані з роботою Сергія Кропиви в Офісі Генпрокурора.

    Слідство також вивчає період його роботи в Одеській ОДА з 2023 року.

    За версією правоохоронців, вони мають встановити, коли саме відкривалися ФОПи близьких людей, чи відбувалася через них реальна господарська діяльність і чи не використовувалися вони для маскування інших грошових потоків.

    САП перевіряє банківські операції, активи, оформлені на родичів і довірених осіб, внесення готівки на рахунки та можливі фіктивні операції.

    Цей напрям прямо пов’язаний із механізмом, який НАБУ описало під час презентації операції «Карфаген».

    За офіційною версією Бюро, учасники ймовірної злочинної організації систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів, а частину грошей легалізовували через майно та рахунки близьких людей.

    НАБУ заявляє, що понад 10 млн грн могли бути розміщені на рахунках близьких осіб під виглядом законних доходів від підприємницької діяльності. Ще десятки мільйонів, за даними слідства, витрачали на нерухомість, коштовності й інше майно.

    При цьому офіційне повідомлення НАБУ не встановлює, що саме доходи Тетяни Тимошенко є частиною цієї схеми. Це питання наразі лише перевіряється.

    Що таке «Карфаген»

    На початку вересня НАБУ та САП оголосили про масштабну операцію під кодовою назвою «Карфаген».

    За даними Бюро, злочинна організація могла діяти всередині системи Офісу Генпрокурора. Її учасників підозрюють у систематичному отриманні хабарів від шахрайських кол-центрів за те, щоб правоохоронці не перешкоджали їхній діяльності.

    НАБУ стверджує, що організатором був один із керівників структурного підрозділу ОГП, який у середині 2025 року залучив до схеми як співробітників прокуратури, так і наближених осіб.

    Станом на оприлюднення деталей справи статус підозрюваних мали п’ятеро людей.

    Про цю історію вже детально писала «Ненька інфо»:

    Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських кол-центрів посадовцями ОГП

    У матеріалі йшлося про аудіозаписи та версію слідства щодо можливої системи «захисту» шахрайських кол-центрів.

    «Карфаген» уже зачепив верхівку прокуратури

    Справа швидко вийшла далеко за межі кількох підозрюваних.

    Після початку операції тодішній генпрокурор Руслан Кравченко заперечував свою причетність до ймовірного прикриття незаконних кол-центрів та оголосив внутрішні перевірки в ОГП. Про це також писала «Ненька інфо»:

    «Справа про шахрайські колцентри»: Генпрокурор Кравченко відкинув звинувачення та ініціював перевірки ОГП на поліграфі

    Окремо «Ненька інфо» писала про будинок у Козині та 6,5 млн грн доходу дружини Кравченка, які привернули увагу Центру протидії корупції на тлі розслідування «Карфагену»:

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Ще один пов’язаний матеріал стосувався можливого поширення слідчих дій на колишніх колег фігурантів в інших державних структурах:

    «Метастази “Карфагену”»: обшуки пройшли в очільника Одеської ОВА Олега Кіпера через зв’язки з фігурантами плівок НАБУ

    Чому історія з 17 мільйонами важлива

    У цій історії є одна дуже проста, але принципова невідповідність.

    Офіційні декларації Івана Тимошенка містять дані про багатомільйонний підприємницький дохід його дружини. Саме на підставі цих документів журналісти порахували близько 17 млн грн за 2023–2025 роки.

    А Тетяна Тимошенко публічно говорить, що «таких величезних сум» вона не заробляла.

    Чому дані декларацій і слова людини, на ім’я якої записаний дохід, не збігаються — наразі невідомо.

    Водночас ця розбіжність виникла саме тоді, коли САП перевіряє, чи могли близькі до фігурантів «Карфагену» особи та їхні ФОПи використовуватися для легалізації коштів.

    Наразі немає судового рішення, яке б встановлювало незаконність доходів Тетяни Тимошенко або її участь у злочинній схемі. Але сама суперечність між її словами та офіційною декларацією чоловіка вже стала новим резонансним епізодом однієї з найгучніших антикорупційних справ вересня.

  • До Луцька запустять спеціальний «літературний» Інтерсіті: що чекає на пасажирів

    До Луцька запустять спеціальний «літературний» Інтерсіті: що чекає на пасажирів

    “Укрзалізниця” призначила додатковий швидкісний поїзд “Інтерсіті” сполученням Київ — Луцьк з нагоди проведення VI Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера». Спеціальний рейс курсуватиме лише два дні — 25 та 26 липня, з’єднавши столицю з Луцьком через Рівне. Окрім швидкого сполучення, на пасажирів чекає незвична культурна програма просто під час подорожі. Про це повідомила пресслужба АТ “Укрзалізниця”.

    Як зазначили в компанії, цього року “Укрзалізниця” стала логістичним партнером фестивалю “Фронтера”, який традиційно збирає в Луцьку письменників, музикантів, журналістів, дипломатів, митців та гостей з різних куточків України й з-за кордону. Саме для того, щоб забезпечити комфортне транспортне сполучення під час проведення заходу, було ухвалено рішення призначити додатковий швидкісний поїзд №755/756.

    Поїзд курсуватиме лише протягом двох днів — у суботу, 25 липня, та неділю, 26 липня. Саме на ці дати припадає основна програма міжнародного літературного фестивалю, який поєднує літературні дискусії, концерти, стендап-виступи, медійні події та міжнародні зустрічі.

    Згідно з розкладом, із Києва швидкісний “Інтерсіті” вирушатиме о 07:00. По дорозі він робитиме зупинку в Рівному, де перебуватиме з 11:15 до 11:17, після чого прибуватиме до Луцька о 12:44.

    У зворотному напрямку поїзд відправлятиметься з Луцька о 15:49, зупинятиметься в Рівному з 17:00 до 17:02 та прибуватиме до Києва о 21:15. Таким чином мешканці столиці та Рівного отримають додаткову можливість швидко дістатися до одного з найбільших культурних заходів літа.

    Особливістю рейсу стане не лише сам маршрут, а й атмосфера подорожі. Спеціальний потяг отримав назву Frontera Express, а його пасажири зможуть взяти участь у своєрідній літературній мандрівці. Під час поїздки у вагонах організують “поетичні паузи” — живі читання віршів, які створять фестивальний настрій ще дорогою до Луцька.

    Крім цього, пасажирів суботнього рейсу очікують приємні сюрпризи. На випадково обраних місцях у кожному вагоні будуть заховані подарунки від організаторів фестивалю “Фронтера”, видавництва “Лабораторія” та самої “Укрзалізниці”. Таким чином поїздка стане не лише способом дістатися до місця проведення фестивалю, а й окремою частиною культурної програми.

    В “Укрзалізниці” також пояснили, чому на цьому маршруті курсуватиме саме поїзд Hyundai. Раніше напрямок Київ — Луцьк обслуговував щоденний швидкісний поїзд Skoda, однак наразі він перебуває на плановому ремонті й, за інформацією компанії, повернеться до експлуатації лише наприкінці цього року.

    Саме тому для забезпечення додаткового сполучення у період підвищеного пасажиропотоку було вирішено використати швидкісний електропоїзд Hyundai, який здатний забезпечити комфортну та швидку подорож між столицею та Волинню.

    В “Укрзалізниці” наголошують, що запуск додаткових рейсів під час проведення великих культурних, спортивних чи суспільних заходів уже став традиційною практикою. Це дозволяє полегшити пересування пасажирів, зменшити навантаження на регулярні рейси та зробити подорожі комфортнішими для гостей масштабних подій.

  • Кривава аварія на залізничному переїзді: поїзд протаранив маршрутку, серед постраждалих є діти

    Кривава аварія на залізничному переїзді: поїзд протаранив маршрутку, серед постраждалих є діти

    У селищі Квасилів Рівненського району 2 липня сталася одна з найтрагічніших дорожньо-транспортних пригод останніх місяців. На залізничному переїзді пасажирський поїзд зіткнувся з маршрутним автобусом сполученням «Рівне – Здолбунів». За останніми офіційними даними, загинули четверо людей, ще щонайменше 13 отримали травми різного ступеня тяжкості, серед постраждалих є діти. Правоохоронці, рятувальники та працівники залізниці продовжують працювати на місці трагедії, а обставини аварії встановлює слідство.

    Дорожньо-транспортна пригода сталася близько 13:55 на одному із залізничних переїздів у Квасилові. За інформацією поліції Рівненської області, маршрутний автобус виїхав на колії, де в цей момент рухався пасажирський поїзд. Машиніст застосував екстрене гальмування, однак уникнути зіткнення не вдалося. Удар припав переважно на задню частину маршрутки, яка отримала катастрофічні пошкодження. Від сили удару транспортний засіб був практично зім’ятий.

    Перші повідомлення поліції свідчили про трьох загиблих. Однак уже невдовзі після проведення аварійно-рятувальних робіт кількість жертв зросла до чотирьох. Інформацію підтвердили як правоохоронці, так і Державна служба з надзвичайних ситуацій.

    За даними ДСНС, унаслідок аварії травми отримали 13 осіб. Частину постраждалих госпіталізували до медичних закладів Рівненщини. Голова Рівненської обласної військової адміністрації Олександр Коваль повідомив, що серед госпіталізованих є троє дітей, яким надають необхідну медичну допомогу.

    На місці трагедії працювали десятки рятувальників, медиків, поліцейських та працівників залізниці. Надзвичайники проводили деблокування потерпілих із понівеченого маршрутного автобуса, а також вилучали тіла загиблих. Одночасно правоохоронці документують усі обставини аварії, опитують свідків та збирають необхідні докази для встановлення причин трагедії.

    В «Укрзалізниці» підтвердили факт аварії та повідомили, що всі загиблі й постраждалі, за попередніми даними, були пасажирами маршрутного автобуса. Після ДТП рух поїздів на відповідній ділянці тимчасово обмежили. Фахівці залізниці разом із правоохоронними органами працюють над ліквідацією наслідків аварії та відновленням нормального руху потягів.

    У компанії також нагадали, що залізничні переїзди належать до об’єктів підвищеної небезпеки. Через значну масу поїзда навіть застосування екстреного гальмування не дозволяє миттєво його зупинити, тому водії автомобільного транспорту повинні неухильно дотримуватися правил дорожнього руху та сигналів переїзду.

    Поки що офіційні причини аварії не називаються. Слідчі перевіряють одразу кілька можливих версій. Зокрема, встановлюється, чи працювали світлова та звукова сигналізація на переїзді, чи дотримався водій маршрутного автобуса вимог правил дорожнього руху під час перетину колій, а також технічний стан транспортних засобів. Остаточні висновки будуть зроблені після проведення необхідних експертиз.

    Місцеві жителі та очевидці опублікували перші фото й відео з місця трагедії. На кадрах видно сильно пошкоджену маршрутку, розбиті вікна та понівечений кузов. Територію аварії одразу оточили правоохоронці, а рух транспорту в районі переїзду був частково обмежений для роботи екстрених служб.

    Голова Рівненської ОВА Олександр Коваль висловив співчуття родинам загиблих та запевнив, що всі профільні служби працюють на місці аварії. За його словами, влада координує надання допомоги постраждалим та їхнім родинам, а медичні заклади забезпечені всім необхідним для лікування травмованих.

    Трагедія у Квасилові стала ще одним нагадуванням про небезпеку на залізничних переїздах. Попри сучасні системи сигналізації, людський фактор залишається однією з головних причин подібних катастроф. Саме тому правоохоронці вкотре закликають водіїв бути максимально уважними при перетині колій та суворо виконувати вимоги дорожніх знаків і світлофорів.

    Наразі слідчі дії тривають. Правоохоронні органи обіцяють після завершення перевірок повідомити офіційні причини аварії та надати правову оцінку діям усіх учасників трагедії. Також очікується уточнення інформації щодо стану госпіталізованих та можливих змін у русі поїздів на цій ділянці залізниці.

  • Україна відкрила нову транспортну артерію до кордону з ЄС

    Україна відкрила нову транспортну артерію до кордону з ЄС

    В Україні офіційно відкрили рух Північним обходом Рівного — новою автомобільною дорогою, яка має стратегічне значення для транспортної системи країни, внутрішньої логістики та сполучення із західним кордоном. Про запуск об’єкта 3 червня повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба у Facebook, підкресливши, що йдеться про один із ключових інфраструктурних проєктів останніх років.

    Північний обхід Рівного є новою транспортною артерією протяжністю 14,5 кілометра, яка покликана суттєво змінити логістику руху транспорту в регіоні. Основна функція дороги — вивести транзитні потоки за межі міста Рівне, зменшивши навантаження на міську інфраструктуру та підвищивши безпеку й швидкість пересування як для місцевих мешканців, так і для міжрегіонального транспорту.

    Ключове значення нового маршруту полягає у його інтеграції в загальноукраїнську та міжнародну транспортну систему. Дорога забезпечує швидший доступ до траси М-06 «Київ – Чоп», яка є одним із головних транспортних коридорів України та з’єднує столицю з західним напрямком. Через цю магістраль здійснюється значна частина вантажних і пасажирських перевезень у напрямку країн Європейського Союзу.

    Окрім цього, Північний обхід Рівного покращує логістику до ключових пунктів пропуску на українсько-польському кордоні, серед яких «Ягодин», «Устилуг» та «Угринів». Це особливо важливо в умовах воєнного стану, коли стабільність та швидкість транспортних маршрутів мають критичне значення для економіки, гуманітарних поставок і міжнародної торгівлі.

    У міністерстві зазначають, що запуск дороги має комплексний ефект для різних рівнів. Для міста Рівне це насамперед розвантаження вулично-дорожньої мережі, зменшення заторів і зниження зношеності дорожнього покриття, яке раніше активно використовувалося транзитним транспортом. Для регіону це додатковий стимул розвитку логістичних хабів, бізнес-активності та інвестиційної привабливості. Для держави загалом — зміцнення транспортної стійкості та розширення можливостей для експорту й імпорту через західні кордони.

    Історія проєкту почалася ще у 2019 році, коли було ухвалено рішення про будівництво нової об’їзної дороги навколо Рівного. Проте реалізація проєкту відбувалася нерівномірно і була ускладнена низкою факторів, а після початку повномасштабного вторгнення роботи взагалі тимчасово призупинялися. Однією з причин стало питання безпеки будівельних майданчиків, а також ризики руйнування незавершених мостових і дорожніх конструкцій.

    Згодом роботи були відновлені, оскільки незавершена інфраструктура почала зазнавати природного руйнування, що могло призвести до значних фінансових втрат і ускладнити подальше завершення будівництва. У результаті проєкт був доведений до фінальної стадії, ставши одним із найбільших дорожніх об’єктів, реалізованих в Україні в останні роки в умовах війни.

    У межах будівництва було виконано масштабний комплекс робіт: зведено приблизно 6 кілометрів нової дороги, реконструйовано ще 4 кілометри існуючої автомобільної інфраструктури та проведено ремонт близько 4,5 кілометра дорожньої мережі разом зі штучними спорудами, включно з елементами мостової інфраструктури.

    Окремо підкреслюється, що цей проєкт має важливе значення саме в умовах війни, адже він безпосередньо впливає на ефективність перевезення гуманітарних вантажів, військової логістики та забезпечення регіонів критично важливими ресурсами. За словами урядовців, нова дорога підсилює західний логістичний напрямок України та робить транспортну систему більш стійкою до викликів воєнного часу.

    Уряд також наголошує, що розвиток дорожньої інфраструктури залишається одним із пріоритетів державної політики відновлення, оскільки якісні транспортні коридори є основою економічної стабільності та інтеграції України до європейського ринку. Відкриття Північного обходу Рівного розглядається як частина ширшої стратегії модернізації транспортної мережі країни, яка включає як будівництво нових магістралей, так і відновлення пошкоджених або застарілих доріг.

    Очікується, що після повноцінного запуску руху новою трасою значно зросте швидкість доставки вантажів у напрямку Польщі та інших країн ЄС, а також покращиться транзитний потенціал України як важливої логістичної ланки між Сходом і Заходом Європи.

  • СБУ посилила заходи безпеки на півночі України

    СБУ посилила заходи безпеки на півночі України

    Служба безпеки України та Сили оборони України розпочали проведення масштабних посилених безпекових заходів у північних регіонах держави на тлі зростання воєнних загроз, активізації російських провокацій та проведення спільних військових навчань Росії і Білорусі, у межах яких відпрацьовуються сценарії із застосуванням ядерного компонента.

    Про це повідомили в СБУ у Facebook.

    Як зазначається, комплекс заходів має превентивний характер і спрямований на посилення контррозвідувального та контрдиверсійного захисту територій Чернігівської, Київської, Житомирської, Волинської та Рівненської областей. Рішення про їх проведення ухвалене на рівні Ставки Верховного Головнокомандувача, а координацію дій здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

    До реалізації заходів залучені підрозділи СБУ, Національної поліції, Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Їхня діяльність координується у міжвідомчому форматі з метою забезпечення максимальної ефективності реагування на потенційні загрози з боку противника, зокрема на прикордонних територіях, які традиційно вважаються найбільш уразливими до диверсійної активності.

    Основними завданнями визначено запобігання проникненню ворожих диверсійно-розвідувальних груп, виявлення та нейтралізацію можливих агентурних мереж, недопущення підривної діяльності, а також своєчасне реагування на будь-які ознаки підготовки або здійснення терористичних актів. Окрему увагу приділяють об’єктам критичної інфраструктури, транспортним вузлам, енергетичним мережам та об’єктам зв’язку.

    За інформацією джерел у правоохоронних органах, одним із чинників посилення заходів безпеки є проведення спільних російсько-білоруських військових навчань, під час яких, за офіційними заявами Міноборони Білорусі, відпрацьовуються елементи застосування ядерної зброї. Такі дії розглядаються українською стороною як додатковий фактор ризику в контексті загальної безпекової ситуації на північному напрямку.

    У рамках запроваджених заходів передбачено посилену перевірку документів у громадян, вибіркові та планові огляди транспортних засобів, а також додаткові контрольно-перевірочні дії на дорогах загального користування, у населених пунктах і поблизу стратегічних об’єктів. Окремо проводиться огляд територій, будівель і приміщень у випадках наявності оперативної необхідності або відповідних ризиків.

    Також у низці районів можуть тимчасово запроваджуватися обмеження на пересування громадян і транспорту, включно з перекриттям окремих вулиць або ділянок доріг. Правоохоронці зазначають, що такі заходи є тимчасовими та застосовуються виключно з метою гарантування безпеки населення і недопущення можливих інцидентів.

    У СБУ закликають громадян із розумінням ставитися до підвищених заходів безпеки, мати при собі документи, що посвідчують особу, виконувати законні вимоги правоохоронців і дотримуватися встановлених обмежень, зокрема режиму комендантської години там, де він діє.

    Окремо наголошується, що всі дії сил безпеки носять виключно оборонний та превентивний характер і спрямовані на недопущення дестабілізації ситуації в прикордонних регіонах України.

    Раніше повідомлялося, що вранці 21 травня Міністерство оборони Білорусі заявило про нібито доставку російських ядерних боєприпасів у межах спільних навчань до польових пунктів зберігання на своїй території. Російські державні інформаційні агентства також поширювали повідомлення про розгортання комплексів “Іскандер-М” із так званими спеціальними боєприпасами.

    Перед цим президент України Володимир Зеленський заявляв про спроби Росії ще глибше втягнути Білорусь у війну проти України та доручав Силам оборони підготувати відповідний план реагування на потенційні загрози з північного напрямку. У самій Білорусі повідомляли про початок спільних із Росією військових навчань, що включають відпрацювання ядерного сценарію.

    У Міністерстві закордонних справ України підкреслили, що розміщення російської тактичної ядерної зброї на території Білорусі та відповідні навчання є безпрецедентним викликом для глобальної архітектури безпеки та потребують жорсткої реакції міжнародної спільноти.

    Водночас у НАТО заявили, що Росія може зіткнутися з серйозними наслідками у разі застосування ядерного потенціалу під час спільних навчань із Білоруссю або будь-яких інших провокаційних дій у цьому напрямку.

  • Фігурант справи про хабарі в СБУ Авдієвський вийшов із СІЗО під заставу

    Фігурант справи про хабарі в СБУ Авдієвський вийшов із СІЗО під заставу

    Жителя Рівненської області Андрія Авдієвського, якого слідство вважає посередником у справі про хабарництво за участю посадовців СБУ, звільнили з-під варти після внесення застави. Її розмір склав 988 тисяч гривень.

    Про це повідомив адвокат підозрюваного Максим Бойко. За його словами, необхідну суму внесла юридична особа, де раніше працював Авдієвський.

    Водночас інший фігурант справи — заступник керівника управління СБУ в Рівненській області Ігор Бріка — залишається під вартою. Для нього суд також визначив заставу у розмірі 998 тисяч гривень, однак станом на зараз її не внесено. Захист подав апеляцію на відповідне рішення.

    За версією слідства, Бріка разом із заступником голови СБУ в Києві Олегом Токарчуком могли вимагати кошти у представників бурштинового бізнесу. Зокрема, йдеться про 600 тисяч гривень, які нібито вимагав Токарчук за уникнення відповідальності, а також про систематичні платежі у розмірі 100 доларів на день, які, за даними правоохоронців, міг отримувати Бріка за «безперешкодну діяльність».

    Слідство вважає, що передача коштів здійснювалася через посередника — Авдієвського. За їхніми даними, йому могли передати 300 тисяч гривень і 22 тисячі доларів. Затримали його під час отримання частини коштів, після чого повідомили про підозру у пособництві в хабарництві.

    Усі фігуранти справи свою причетність до злочину заперечують.

    Раніше Вищий антикорупційний суд обрав підозрюваним запобіжні заходи. Авдієвського та Бріку взяли під варту з можливістю внесення застави, тоді як Олегу Токарчуку призначили запобіжний захід у вигляді застави без тримання під вартою.

    Справу продовжують розслідувати.

  • Пастка з неповнолітньою і вимагання грошей: у Рівному засудили експоліцейського

    Пастка з неповнолітньою і вимагання грошей: у Рівному засудили експоліцейського

    Рівненський міський суд визнав колишнього співробітника поліції винним у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. Суд призначив йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з конфіскацією чверті майна.

    Як встановило слідство, інцидент стався ще у 2018 році. Тоді інспектори ювенальної превенції організували так звану контрольну покупку: неповнолітній дівчині дали гроші та попросили придбати слабоалкогольний напій у магазині.

    Після покупки правоохоронці повідомили продавчині, що вона нібито порушила закон, продавши алкоголь неповнолітній. Однак протокол про адміністративне правопорушення складено не було.

    Згодом один із поліцейських викликав власника магазину до службового кабінету і почав вимагати 4 тисячі гривень. За даними слідства, він натякав підприємцю, що у разі відмови можуть виникнути проблеми з ліцензією на продаж алкогольних напоїв.

    Передати гроші мав їхній колега. Проте він вирішив повідомити про ситуацію підрозділ внутрішньої безпеки поліції. У той же час власник магазину звернувся до Служби безпеки України.

    Після цього правоохоронці задокументували передачу неправомірної вигоди.

    Під час судового розгляду дослідили аудіо- та відеозаписи негласних слідчих дій. На одному з записів обвинувачений, отримуючи гроші, заявляє, що після цього «рік ніхто не чіпатиме» магазин.

    Другий фігурант справи уникнув розгляду у суді. У 2022 році провадження щодо нього зупинили через мобілізацію до лав Збройних сил України.

    Засуджений екс-поліцейський своєї вини не визнав і наполягав, що діяв у межах службових повноважень.

    Вирок суду поки не набрав законної сили і може бути оскаржений в апеляційному порядку. Розгляд справи у суді першої інстанції тривав приблизно сім з половиною років.

  • СБУ затримала агента РФ, який готував вибух у центрі Рівного

    СБУ затримала агента РФ, який готував вибух у центрі Рівного

    Служба безпеки України запобігла теракту в центрі Рівного. Правоохоронці затримали чоловіка, який заклав саморобний вибуховий пристрій біля кав’ярні у центральному парку міста.

    Про це повідомила СБУ.

    За даними слідства, підозрюваний діяв на замовлення російських спецслужб. Ним виявився наркозалежний житель Житомира, якого завербували через Телеграм-канали.

    За інформацією правоохоронців, чоловік шукав у мережі можливості заробити гроші, щоб купити наркотики. Саме під час таких пошуків він потрапив у поле зору російських кураторів.

    Після вербування його відправили до Рівного для підготовки теракту. Там він орендував квартиру та виготовив саморобний вибуховий пристрій.

    Вибухівку зловмисник замаскував у каструлі. Для посилення уражаючої дії він спорядив її гайками. За планом російських спецслужб, бомбу мали привести в дію дистанційно за допомогою мобільного телефону, прикріпленого до вибухового пристрою.

    Щоб не викликати підозри, під час підготовки до теракту чоловік одягнув військову форму.

    Співробітники СБУ затримали його безпосередньо після закладання вибухівки біля кав’ярні, коли він намагався залишити місце події.

    Під час обшуку правоохоронці вилучили у затриманого смартфон, який містив докази його співпраці з російськими спецслужбами.

    Слідчі повідомили чоловіку про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за пособництво у підготовці терористичного акту та незаконне виготовлення вибухових пристроїв.

    Наразі підозрюваний перебуває під вартою. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.