Президент України Володимир Зеленський здійснив кадрові зміни у керівництві національної безпеки та оборони, видаливши з посад секретаря Ради національної безпеки і оборони Олексія Данілова та голову Служби зовнішньої розвідки Олександра Литвиненка.
Відповідні укази про ці зміни були опубліковані на сайті президента. Причини цих кадрових рішень не були розкриті.
Однак, президент призначив Олександра Литвиненка на посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони. Зразу ж посаду голови Служби зовнішньої розвідки зайняв Олег Іващенко, який раніше обіймав посаду першого заступника начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони.
Олексій Данілов, один із найвідданіших і відкритих членів команди президента Володимира Зеленського, звільнений з посади секретаря Ради національної безпеки і оборони. Протягом своєї кар’єри в цій посаді, яку він обіймав з жовтня 2019 року, Данілов відзначався активним коментуванням різних аспектів, від політичних суперечок до подій на військовому фронті.
До вступу в РНБО Олексій Данілов був відомий головним чином на Луганщині, де обіймав посади мера Луганська та голови обласної державної адміністрації. Він також був депутатом Верховної ради від “Блоку Юлії Тимошенко” у 2006-2007 роках.
Під керівництвом Олексія Данілова, Рада національної безпеки і оборони стала активним інструментом реалізації стратегічних завдань президента. Наприклад, в 2021 році за його участю були введені тисячі санкцій проти кримінальних авторитетів, контрабандистів, проросійських політиків і підконтрольних їм ЗМІ. Проте, деякі юристи висловлювали сумніви щодо законності таких дій РНБО.
Перед повномасштабним вторгненням Росії в лютому 2022 року Олексій Данілов публічно висловлював сподівання, називаючи такий сценарій “малоймовірним”.
“Деякі рухи військ спостерігаються, але наразі це не є критичною ситуацією. Щоб росіяни могли розпочати повномасштабну наземну операцію, їм знадобиться понад мільйон військових, і для цього потрібен час. Переміщення такого великого числа людей і техніки не може пройти непоміченим”, – відзначав він у січні 2022 року під час інтерв’ю.
Після початку великої війни він пояснював Військово-повітряним силам України, що влада дійсно готувалася до вторгнення, але точна дата була невідома.
“Ми розуміли, що буде відбуватися на нашій території. Більше того, дата нападу не була 24 лютого, а 22-го. Вони планували напасти на нашу країну 22 лютого у форматі, який зараз ми спостерігаємо”, – пояснював секретар Ради національної безпеки і оборони.
Він також стверджував, що рух російських військ зі сторони Білорусі був несподіваним. “Звинувачувати нас у тому, що ми не готувалися, – це абсолютно несправедливо. Ми не могли вийти й сказати громадянам: “Друзі, 22 лютого починається війна”. Це було б неприпустимо з точки зору державного керівництва. Але ми готувалися”, – стверджував Данілов.
Однією з останніх важливих заяв Данілова було прокоментування катастрофи літака Іл-76 в Бєлгородській області в поточному році. Він прямо заявив, що на борту не було українських полонених, навіть не дивлячись на повідомлення російської влади про зворотне, а українську розвідку, яка наголошувала, що розслідування триває.
Також російська пропаганда використала діпфейк Данілова 22 березня на державному каналі НТВ. На підробленому відео він, здається, зізнавався у причетності України до теракту в російському концертному залі “Крокус”.
Після звільнення з посади Олексій Данілов опублікував пост на своїй сторінці в Facebook, у якому подякував своїй команді та президентові.
“Дякую долі за можливість служити своїй країні та своєму народу у мирний час і в час війни! Дякую Президенту України за довіру та можливість бути частиною Великої Історії у найважливіший момент нашого існування!”
Данілов також подякував своїй команді в РНБО за “величезну роботу, що полягала у створенні унікальних інформаційно-аналітичних систем”.
Олександр Литвиненко, новий секретар Ради національної безпеки і оборони, має менш публічну біографію, ніж його попередник, Данілов.
Він є уродженцем Києва і має ступінь доктора політичних наук. Свою кар’єру він розпочав у Службі безпеки України, а з 1998 по 2007 рік працював у Національному інституті стратегічних досліджень. Після цього два роки він працював в Раді національної безпеки і оборони, а потім повернувся на керівну посаду в Інституті стратегічних досліджень.
Під час президентства Петра Порошенка Литвиненко обіймав посаду заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони. Після приходу до влади Зеленського він знову повернувся в Інститут стратегічних досліджень на посаду керівника.
У липні 2021 року Литвиненко був призначений очільником Служби зовнішньої розвідки.
На посаді глави Служби зовнішньої розвідки він рідко виходив на зв’язок зі ЗМІ, віддаючи перевагу оприлюдненню аналітичних статей на різні теми. Наприклад, в лютому 2023 року в статті для видання “Інтерфакс-Україна” Литвиненко висловив впевненість, що Російська Федерація готова вести війну з Україною ще дуже довгий час.
Однак, він також підкреслював, що основною метою Кремля є дестабілізація внутрішньої ситуації в Україні.
До того ж, Литвиненко фактично прогнозував наступ Росії на Україну ще у 2009 році. Разом з Володимиром Горбуліним вони опублікували статтю “Великий сусід визначився. Що Україні робити далі?” у “Дзеркалі тижня” у вересні 2009 року, у якій аналізували ситуацію у Росії та загрози для України.
