Сили безпілотних систем Збройних сил України повідомили про новий масштабний удар по російському судноплавству в Чорному морі. У ніч проти 17 липня безпілотні комплекси підрозділів, які командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді називає «Птахами», уразили 12 суден, залучених до перевезення російських вантажів, нафтопродуктів та палива.
Серед атакованих цілей, за даними Бровді, були дев’ять суховантажів, один нафтовий танкер, один танкер-газовоз та один буксир. Усі вони стали цілями в межах операції під назвою «МоЛоЧКа», яку Сили безпілотних систем проводять в Азовському та Чорному морях із 6 липня.
Командувач СБС заявив, що загальна кількість уражених протягом 12 днів суден сягнула 159. Із них 117 цілей перебували в Азовському морі, ще 42 — у Чорному. Водночас важливо уточнити: українська сторона говорить саме про ураження або виведення суден із ладу, а не обов’язково про їхнє затоплення чи повне фізичне знищення. Незалежно перевірити стан усіх 159 суден на момент публікації неможливо, а Росія повного переліку втрат не оприлюднила.
За словами Бровді, метою операції є створення «невиліковного паралічу логістики» для нафти, пального та інших вантажів, які Росія перевозить морем, зокрема в обхід міжнародних санкцій. Українські оператори намагаються завдавати ударів так, щоб судна втрачали можливість самостійно рухатися, але не отримували великих пробоїн у вантажних відсіках. Така тактика має зменшувати ризик масштабного витоку нафти та забруднення морської акваторії.
Що означає назва операції
Назву «МоЛоЧКа» Бровді розшифрував як «Москва ляже через Крим». За його поясненням, удари по морській логістиці є частиною ширшої кампанії з позбавлення Росії можливості стабільно забезпечувати окупаційне угруповання та утримувати захоплений Крим.
Перший масштабний етап операції розгортався переважно в Азовському морі. З 6 до 14 липня Сили безпілотних систем заявили про ураження 116 суден, серед яких були танкери, суховантажі, пороми та буксири. Лише в ніч проти 14 липня українські дрони атакували п’ять танкерів, п’ять суховантажів і один буксир.
15 липня операція вийшла на новий рівень і поширилася на Чорне море. Тоді Бровді повідомив про ураження 20 суден за одну ніч — 17 нафтових танкерів, двох газовозів та одного буксира. Звіт про нові 12 цілей 17 липня свідчить, що удари в Чорному морі набувають системного, а не разового характеру.
Чому Україна атакує саме суховантажі, танкери й буксири
Судна цих типів є основою російської морської логістики. Танкерний флот перевозить нафту, нафтопродукти та пальне, газовози — зріджені гази, суховантажі — зерно, вугілля, сировину, техніку та інші масові вантажі. Буксири забезпечують маневрування суден у портах, супровід барж і роботу портової інфраструктури.
Reuters зазначає, що значна частина атак припала на так званий фідерний флот — невеликі та середні судна, які перевозять вантажі з портів Азовського моря і системи Волго-Донського каналу до більших кораблів у Чорному морі. Пошкодження таких суден розриває не одну окрему поставку, а весь ланцюг перевалки вантажів.
Росія використовує морські маршрути не лише для експорту нафти та зерна, а й для забезпечення окупованого Криму. Пальне, будівельні матеріали, військові вантажі та цивільні товари доставляються півострову морем, залізницею та автомобільними шляхами. Якщо морське постачання скорочується, навантаження переходить на Кримський міст і сухопутний коридор через окуповані райони півдня України — маршрути, які також регулярно стають цілями українських атак.
Українська стратегія полягає в тому, щоб змусити Росію одночасно захищати порти, судна, мости, залізниці, нафтобази та склади. Чим більше ресурсів Москва витрачає на охорону тилу, ремонт техніки й перенаправлення вантажів, тим менше можливостей залишається для підтримки наступальних операцій на фронті.
Безпрецедентна концентрація морських атак
Масштаб нинішньої кампанії привернув увагу міжнародних фахівців із морської безпеки. Старший аналітик компанії Ambrey Томас Алекса у коментарі Financial Times назвав темп українських ударів безпрецедентним. За його словами, такої концентрації атак на судноплавство за настільки короткий період не спостерігалося навіть під час «танкерної війни» між Іраном та Іраком у 1980-х роках, коли сотні нападів розтягнулися на сім років.
На оприлюднених раніше відео дрони завдавали точкових ударів по житлових надбудовах, елементах керування, машинних відділеннях та трубопроводах, через які здійснюється завантаження. Такі пошкодження можуть не потопити корабель, але вивести його з експлуатації на тривалий час та вимагати складного ремонту в сухому доці.
Саме тому кількість уражених цілей не можна прирівнювати до кількості суден, які назавжди втрачені Росією. Частину з них можуть відбуксирувати й відремонтувати. Однак навіть тимчасова втрата ходу створює затори, підвищує страхові ризики, змушує судновласників змінювати маршрути та скорочує доступний тоннаж.
Наслідки вже виходять за межі війни
Після попередніх ударів Росія була змушена обмежувати рух суден в Азовському морі та перенаправляти частину зернових вантажів до інших портів. Близько чверті російського зернового експорту традиційно проходить через азовські порти, зокрема Маріуполь і Бердянськ, які Москва використовує після їхньої окупації. Україна також звинувачує Росію у вивезенні цим маршрутом зерна із захоплених українських територій.
Загострення морської війни вже вплинуло на міжнародний ринок. Після взаємних атак Росії та України по суднах, портах і логістиці котирування пшениці в Європі та США різко зросли. Reuters повідомляв, що ф’ючерси на продовольчу пшеницю в Парижі піднімалися приблизно на 7%, а в Чикаго — на 5%.
Міжнародна морська організація засудила атаки на торговельне судноплавство з обох сторін, наголосивши, що вони створюють небезпеку для екіпажів, глобальних ланцюгів постачання та свободи навігації. Росія у відповідь на українську кампанію посилила удари по українських портах і цивільних суднах, що заходять до портів Великої Одеси.
Чи весь атакований флот справді є «тіньовим»
Українські військові використовують поняття «тіньовий флот» широко — для позначення суден, які обслуговують російську нафтову, паливну та вантажну логістику й допомагають обходити санкційні обмеження. Однак не кожне атаковане судно обов’язково перебуває під персональними санкціями США, ЄС чи Великої Британії.
Після попередньої серії атак Reuters перевірив частину суден і встановив, що лише два з дванадцяти танкерів, заявлених українською стороною як елементи тіньового флоту, були включені до західних санкційних списків. Решта могли працювати на російських маршрутах або постачати пальне окупованому Криму, але не мати формального санкційного статусу.
Тому остаточна оцінка законності та військової доцільності кожного удару залежить від належності судна, його вантажу, маршруту та фактичної участі в забезпеченні російської воєнної машини. Повного списку назв усіх 159 уражених кораблів Україна наразі не оприлюднила.
Російська логістика опинилася під постійним тиском
Новий удар 17 липня демонструє, що Сили безпілотних систем перейшли від окремих атак до тривалої кампанії. Після ураження понад сотні суден в Азовському морі українські дрони почали системно діяти в Чорному, розширюючи район небезпеки для російських перевізників.
Поки немає незалежного підтвердження повного знищення всіх заявлених суден, а точний рівень їхніх пошкоджень залишається невідомим. Проте навіть підтверджені міжнародними медіа атаки вже змусили Росію змінювати маршрути, обмежувати морські перевезення та спрямовувати додаткові ресурси на захист портів і флоту.
Головним результатом «МоЛоЧКи» стає не видовищне затоплення кораблів, а поступова втрата Росією впевненості, що Азовське й Чорне моря залишаються безпечними транспортними коридорами. Кожен пошкоджений танкер, суховантаж або буксир означає ремонт, затриманий вантаж, дорожчу страховку та новий розрив у системі забезпечення окупованого півдня.
Якщо нинішній темп ударів збережеться, Москва буде змушена обирати між дорогим посиленням захисту сотень цивільних і допоміжних суден, скороченням перевезень або перенесенням вантажів на сухопутні маршрути. Саме такого ефекту, за заявами українського командування, й має досягти операція «МоЛоЧКа»: не дозволити російській логістиці відновитися та перетворити морські шляхи довкола окупованого Криму на постійну зону ризику.
