Golosnovinua.com

Позначка: робочі місця

  • Росія тричі атакувала завод, який працює на BMW і Mercedes: на Волині зупинили виробництво

    Росія тричі атакувала завод, який працює на BMW і Mercedes: на Волині зупинили виробництво

    На Волині після серії російських атак безпілотниками зупинило роботу підприємство «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ», яке виготовляє електричні кабельні системи для автомобілів BMW, Mercedes-Benz, Volkswagen та інших світових виробників. Завод, розташований поблизу Луцька, є одним із найбільших роботодавців регіону та забезпечує роботою понад п’ять тисяч людей. Протягом 16 жовтня, за повідомленнями місцевих медіа, підприємство тричі опинялося під російськими ударами. Керівництво оголосило про припинення виробництва на невизначений термін.

    Про зупинку підприємства 17 жовтня повідомила компанія «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» на своїй офіційній сторінці у Facebook. Інформацію також підтвердив Укрінформ.

    У заяві керівництво підприємства наголосило, що головним пріоритетом залишається безпека персоналу. Наразі компанія оцінює ситуацію та визначає подальші кроки.

    Працівників закликали залишатися на зв’язку зі своїми безпосередніми керівниками та чекати офіційної інформації щодо можливого повернення до роботи.

    На момент публікації точних термінів відновлення виробництва компанія не назвала.

    Три атаки протягом однієї доби

    За інформацією місцевого видання «Конкурент», російські війська атакували підприємство тричі протягом 16 жовтня.

    Перший удар відбувся вночі, другий — удень, а третій — увечері.

    За повідомленнями місцевих медіа, для атак використовували безпілотники, зокрема реактивні модифікації.

    Волинська обласна військова адміністрація також підтверджувала повторне ураження підприємства з іноземними інвестиціями, хоча в окремих офіційних повідомленнях його назву не уточнювали.

    Про пошкодження заводу міжнародного виробника автомобільних комплектуючих повідомляло агентство «Інтерфакс-Україна».

    Після атак керівництво підприємства ухвалило рішення зупинити виробничий процес.

    Компанія подякувала співробітникам ДСНС та іншим екстреним службам за оперативне реагування.

    Водночас у відкритій заяві підприємства не зазначено, які саме виробничі корпуси або технологічні лінії постраждали, чи було знищене обладнання та скільки часу знадобиться на відновлення.

    Чим важливий завод для Волині та Європи

    «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» є частиною міжнародної групи Kromberg & Schubert, яка спеціалізується на виробництві електричних систем для автомобільної промисловості.

    Підприємство розташоване в селі Рованці Луцького району.

    Виробництво на Волині розпочалося у 2006 році. За два десятиліття компанія перетворилася на одного з найбільших роботодавців області.

    За інформацією самого підприємства, на заводі працює понад п’ять тисяч людей.

    Йдеться не просто про окреме виробництво, а про частину міжнародного автомобільного ланцюга постачання.

    На заводі виготовляють кабельні системи, необхідні для роботи електричного та електронного обладнання автомобілів.

    Такі компоненти використовуються для з’єднання різних автомобільних систем, передачі сигналів і живлення електронних пристроїв.

    Продукція групи постачається провідним автовиробникам, серед яких BMW, Mercedes-Benz, Volkswagen, Audi та Porsche.

    Саме тому зупинка українського підприємства потенційно може впливати не лише на місцеву економіку, а й на міжнародні виробничі процеси.

    Однак поки що немає підтверджень, що атаки вже спричинили зупинку автомобільних заводів у Німеччині або інших країнах Європи.

    Під загрозою тисячі робочих місць

    Для Волині підприємство має важливе економічне значення.

    Окрім безпосередньої зайнятості понад п’яти тисяч працівників, діяльність заводу підтримує попит на транспортні, логістичні, ремонтні та інші послуги місцевого бізнесу.

    Виробництво також забезпечує податкові надходження та є частиною експортно орієнтованої промисловості регіону.

    Зупинка такого підприємства створює ризики для доходів працівників та місцевої економіки.

    Проте говорити про масові звільнення наразі передчасно.

    Керівництво компанії не оголошувало про скорочення персоналу або остаточне закриття виробництва.

    Йдеться саме про припинення роботи до з’ясування обставин та ухвалення подальших рішень.

    Росія вже атакувала інший завод концерну

    Нинішній випадок не став першим ударом по українських підприємствах Kromberg & Schubert.

    9 серпня 2026 року російські війська атакували завод компанії в Житомирській області.

    Тоді було пошкоджено виробничі потужності та інфраструктуру підприємства, а серед працівників зафіксували постраждалих.

    Про наслідки обстрілу раніше повідомляла «Ненька інфо» у матеріалі про руйнування німецького підприємства на Житомирщині.

    За інформацією видання, тоді постраждали щонайменше троє людей, одну з яких госпіталізували з опіками.

    Після серпневої атаки житомирське виробництво тимчасово призупиняло роботу.

    Згодом, 22 та 26 вересня, російські удари по підприємству повторилися.

    Таким чином, протягом кількох місяців під атаками опинилися виробничі об’єкти одного міжнародного концерну у двох областях України.

    Що означають удари для іноземного бізнесу

    Повторні російські атаки по промислових підприємствах посилюють ризики для компаній, які продовжують працювати в Україні під час війни.

    Для виробників автомобільних комплектуючих особливо важливими залишаються стабільне електропостачання, логістика та безперервна робота технологічних ліній.

    Пошкодження обладнання або виробничих приміщень можуть спричиняти не лише прямі фінансові втрати, а й додаткові витрати на відновлення та виконання контрактів.

    Водночас наразі немає офіційної оцінки збитків заводу в Рованцях.

    Також не повідомлялося, чи планує компанія тимчасово перерозподіляти замовлення між іншими підприємствами міжнародної групи.

    Станом на 17 жовтня 2026 року робота «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» залишається зупиненою.

    Керівництво обіцяє повідомити працівникам про подальші рішення через внутрішні канали зв’язку.

    Атаки на підприємства Kromberg & Schubert у Луцьку та Житомирі демонструють, що російські удари створюють загрозу не лише українській енергетиці та житловій інфраструктурі, а й великим виробництвам з іноземними інвестиціями, які забезпечують тисячі робочих місць і працюють на міжнародні ринки.

  • Під Києвом створять індустріальний парк за 474 млн грн

    Під Києвом створять індустріальний парк за 474 млн грн

    У Київській області планують створити новий індустріальний парк «Море», на розвиток якого передбачено залучити майже 474 млн гривень. Проєкт має забезпечити до 500 робочих місць та об’єднати підприємства харчової, машинобудівної, металообробної й енергетичної галузей.

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «Море» до державного Реєстру індустріальних парків. Про це 9 жовтня повідомило Міністерство економіки та довкілля України.

    Новий виробничий майданчик розташується на території Пристоличної сільської громади Бориспільського району Київської області. Ініціатором створення парку виступило ТОВ «Терра Буд Девелопмент».

    Загальна площа території становитиме 10,9631 гектара. На ній планують розмістити підприємства різних галузей промисловості, створити необхідну інфраструктуру та залучити інвесторів.

    Попередній обсяг інвестицій оцінюють у 473,74 млн гривень. Фінансування передбачене за рахунок ініціатора проєкту, керуючої компанії, приватних інвесторів, майбутніх учасників парку та державних механізмів стимулювання.

    Основними напрямами діяльності стануть виробництво харчових продуктів і напоїв, машин та устатковання, металевих виробів, будівельних матеріалів із глини, а також розвиток альтернативної енергетики.

    За оцінками уряду, реалізація проєкту дозволить створити до 500 нових робочих місць. Водночас зазначена кількість є прогнозною і залежатиме від фактичного залучення підприємств та запуску виробництв.

    Заступник міністра економіки та довкілля Віталій Кіндратів наголосив, що створення нових індустріальних парків демонструє готовність українського бізнесу інвестувати у виробництво навіть під час війни.

    За даними міністерства, в Україні зареєстровано вже 127 індустріальних парків, а загальний обсяг залучених інвестицій у цей сектор перевищує 45 млрд гривень.

    Київщина продовжує розширювати мережу промислових майданчиків. Зокрема, у липні 2026 року уряд включив до Реєстру індустріальний парк «Будшляхмаш» у Броварах. Його розвиток також передбачає створення до 500 робочих місць у машинобудуванні.

    Водночас включення «Моря» до державного Реєстру поки не означає завершення будівництва чи фактичного надходження всіх запланованих інвестицій. Наступними етапами стануть облаштування території, залучення резидентів і запуск виробничих потужностей.

  • Гранти для бізнесу поставили на паузу: у бюджеті не вистачає грошей на виплати

    Гранти для бізнесу поставили на паузу: у бюджеті не вистачає грошей на виплати

    Українські підприємці, які розраховували на державне грантове фінансування, можуть отримати гроші пізніше, ніж планувалося. На тлі напруженої ситуації з державним бюджетом уряд почав переносити частину видатків, і тепер проблеми торкнулися не лише великих інфраструктурних проєктів, а й програм підтримки бізнесу.

    Про перенесення фінансування грантів повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа. За її словами, на пізніший термін відтерміновано не тільки капітальні видатки держави, а й виплати за грантовими програмами для підприємців. Водночас конкретної дати, коли всі відкладені виплати мають бути відновлені, публічно не названо.

    Тому говорити про повне скасування грантових програм наразі немає підстав. Йдеться саме про перенесення фінансування через нестачу ліквідності в бюджеті, а не про ліквідацію «Власної справи» чи анулювання вже затверджених державою програм підтримки підприємництва.

    Ситуація виглядає особливо контрастно через те, що лише на початку вересня держава суттєво розширила можливості для підприємців. 9 вересня Міністерство економіки та довкілля офіційно оголосило про запуск «Власної справи 2.0», де максимальний розмір гранту для масштабування бізнесу збільшили до 2,5 млн грн.

    За новими правилами програму фактично розділили на два напрями. Для тих, хто тільки відкриває бізнес, передбачена базова підтримка від 100 до 300 тис. грн із можливістю збільшити її до 500 тис. грн завдяки бонусам. Для підприємств, які вже працюють і планують масштабування, базова сума становить від 500 тис. до 1,5 млн грн, а максимальна з урахуванням додаткових коефіцієнтів може сягати 2,5 млн грн. Для цього напряму однією з умов є створення щонайменше одного нового робочого місця.

    Бонусне фінансування передбачено, зокрема, для ветеранського бізнесу, внутрішньо переміщених осіб, релокованих підприємств, компаній на прифронтових територіях, бізнесу, який відновлює знищені внаслідок російської агресії активи, а також підприємств у пріоритетних для держави секторах.

    До таких секторів Мінекономіки відносить промисловість, енергетику, транспорт і логістику, агропромисловий комплекс, оборонно-промисловий сектор, кібербезпеку, будівництво, ІТ, перероблення відходів, економіку догляду, окремі освітні проєкти, креативні індустрії та низку інших напрямів.

    Масштаб програми вже значний. За офіційними даними Міністерства економіки, за чотири роки існування «Власної справи» державну підтримку отримали понад 42 тисячі українців, а загальна сума грантів наблизилася до 12 млрд грн. Завдяки програмі було створено понад 60 тисяч робочих місць.

    Лише в межах однієї з останніх хвиль 2026 року 345 підприємців мали отримати майже 118 млн грн, а реалізація їхніх проєктів повинна була створити близько 550 робочих місць. Тому навіть тимчасова затримка фінансування може бути відчутною для малого й середнього бізнесу, особливо якщо підприємці вже розраховували на державні кошти при плануванні закупівель обладнання, оренди чи розширення виробництва.

    Причина нинішньої ситуації значно ширша за саму грантову програму. За даними, які наводить Delo із посиланням на Підласу, за січень–серпень 2026 року загальний фонд державного бюджету без урахування грантів отримав приблизно на 33,1 млрд грн менше від плану. Майже половина цього відставання — близько 15,6 млрд грн — припала лише на серпень.

    Ще одна проблема — графік міжнародного фінансування. Україна значною мірою покриває невійськові видатки бюджету коштами міжнародних партнерів, тоді як власні доходи держави у великому обсязі спрямовуються на оборону та безпеку.

    Раніше Nenka.info писала, що за перше півріччя 2026 року міжнародні партнери профінансували понад третину видатків загального фонду держбюджету, тоді як на сектор безпеки та оборони припадало близько 63% усіх видатків загального фонду.

    Оборона «з’їла» 63% бюджету: чому Україна залежить від міжнародної допомоги

    Нинішні проблеми вже торкнулися й інших напрямів державних витрат. Через затримки із зовнішнім фінансуванням Мінфін переніс частину капітальних видатків, які планувалося здійснити у вересні–листопаді, на грудень. Серед них були й витрати, пов’язані з підготовкою енергетичної інфраструктури до зими.

    Раніше Nenka.info повідомляла, що було перенесено близько 39 млрд грн, передбачених, зокрема, на енергозахист та інші капітальні потреби.

    На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    Напруження вже відчув і великий інфраструктурний бізнес. Група компаній «Автострада» 17 вересня заявила про призупинення робіт на державних об’єктах через проблеми з фінансуванням. Згодом власник компанії Максим Шкіль заявив, що борг держави за виконані роботи становить близько 15 млрд грн. Ці заяви компанії ілюструють ширший характер затримок у частині державних платежів, хоча вони не означають, що абсолютно всі бюджетні виплати в країні зупинені.

    Водночас проблеми з фінансуванням виникають у момент, коли уряд одночасно намагається розширювати інструменти підтримки економіки. Це створює парадоксальну ситуацію: держава затверджує більші гранти та нові програми, але фактична швидкість виплати коштів дедалі сильніше залежить від графіка надходження міжнародної допомоги.

    Окремим ризиком залишається співпраця з міжнародними фінансовими організаціями. На початку вересня Підласа попереджала, що Україна може не отримати запланований грудневий транш МВФ приблизно на $1,66 млрд, якщо не виконає необхідні законодавчі умови програми.

    За інформацією Delo, наприкінці серпня йшлося також про близько $12,7 млрд міжнародної підтримки до кінця 2026 року, отримання якої залежало від виконання Україною низки домовленостей із партнерами.

    Для підприємців головне зараз — не плутати перенесення виплат із закриттям програми. Офіційні правила «Власної справи 2.0» залишаються чинними, Мінекономіки не оголошувало про припинення приймання заявок чи скасування вже визначених механізмів підтримки. Публічно підтверджено саме відтермінування частини фінансування на тлі бюджетного дефіциту.

    Проте для бізнесу різниця між формальним правом на грант і фактичним надходженням грошей може бути критичною. Підприємства планують закупівлі, ремонт, відкриття нових точок і найм працівників під конкретні строки. Якщо державне фінансування надходить пізніше, підприємцю доводиться або переносити інвестиції, або тимчасово покривати витрати власними оборотними коштами.

    Саме тому найближчим ключовим питанням буде не доля самої програми, а коли бюджет отримає достатньо ресурсів, щоб профінансувати відкладені гранти. Станом на зараз окремого публічно оголошеного календаря таких виплат немає.

  • На трасі Київ–Одеса з’явився новий McDonald’s: мережа відкрила перший ресторан в Умані

    На трасі Київ–Одеса з’явився новий McDonald’s: мережа відкрила перший ресторан в Умані

     

    Мережа McDonald’s продовжує розширювати присутність в Україні навіть в умовах повномасштабної війни. У середу, 26 серпня, в Умані Черкаської області відкрився перший ресторан мережі, який одночасно став 130-м працюючим закладом McDonald’s в Україні. Новий ресторан розташували у стратегічній для автомобільного трафіку точці — біля в’їзду в місто на трасі М-05 Київ–Одеса.

    Адреса нового McDonald’s — вулиця Степана Бандери, 6. Ресторан працює у партнерстві з автозаправним комплексом Grand Petrol. Це вже восьмий заклад McDonald’s в Україні, побудований у співпраці з АЗК, та другий спільний проєкт мережі з Grand Petrol.

    Вибір саме такої локації виглядає закономірним: ресторан орієнтований не лише на жителів Умані, а й на величезний транзитний потік між Києвом та південними регіонами України.

    Ресторан на 230 місць і «МакДрайв» із п’ятої ранку

    Новий заклад став повноформатним рестораном McDonald’s. Його площа перевищує 470 квадратних метрів, а загалом у приміщенні та на терасі облаштовано 230 посадкових місць.

    Сам ресторан приймає відвідувачів щодня з 07:00 до 23:00. Водночас для автомобілістів передбачений розширений графік: «МакДрайв» починає роботу вже о 05:00 і також закривається о 23:00.

    Для оформлення замовлень усередині встановлені термінали самообслуговування. Також клієнтам доступний сервіс «Мобільне замовлення» через застосунок McDonald’s.

    Розташування ресторану безпосередньо біля М-05 робить «МакДрайв» особливо важливим елементом нового закладу. Траса Київ–Одеса є одним із головних автомобільних коридорів країни, а Умань фактично розташована на перетині важливих маршрутів центральної України.

    Тож новий ресторан потенційно працюватиме одразу з двома великими категоріями клієнтів — жителями міста та людьми, які проїжджають через Умань транзитом.

    В Умані створили 60 нових робочих місць

    Відкриття ресторану принесло місту й нові робочі місця. За інформацією компанії, команда нового McDonald’s складається приблизно з 60 працівників.

    McDonald’s продовжує наймати в Україні, зокрема, людей без попереднього досвіду роботи. Компанія також працює з молоддю від 16 років. Цей напрям вона почала активно розвивати у 2025 році.

    За підсумками минулого року McDonald’s повідомляв про створення в Україні понад 1500 нових робочих місць. При цьому кількість відгуків на вакансії компанії за рік збільшилася приблизно на 60%. Молоді співробітники віком 16–17 років на початку 2026 року вже становили близько 13% команди ресторанів.

    Загалом українська мережа забезпечує роботою близько 11 тисяч людей.

    Під час повітряної тривоги ресторан закриватиметься

    Новий McDonald’s в Умані працює за тими самими безпековими правилами, які компанія запровадила для своїх ресторанів після відновлення роботи в Україні під час повномасштабної війни.

    Після оголошення повітряної тривоги ресторан тимчасово припиняє роботу. Відвідувачі та співробітники повинні залишити приміщення та пройти до найближчого укриття. Обслуговування поновлюється після офіційного відбою тривоги.

    При цьому компанія зазначає, що її співробітники отримують оплату за час, проведений в укритті під час робочої зміни.

    Безпекові та енергетичні ризики стали окремою частиною української моделі роботи McDonald’s. За підсумками 2025 року понад 95% ресторанів компанії були забезпечені генераторами, що дозволяє підтримувати роботу мережі під час перебоїв з електропостачанням.

    McDonald’s продовжує відкривати ресторани під час війни

    Поява ресторану в Умані — частина масштабнішої стратегії розширення мережі.

    У 2025 році компанія відкрила в Україні 12 нових ресторанів та оновила ще п’ять. Тоді McDonald’s уперше вийшов на ринок Закарпатської області, відкривши ресторани в Ужгороді та Мукачеві. Нові заклади також з’явилися, зокрема, у Гатному на Київщині та Липинах біля Луцька.

    Особливо показовою є динаміка після початку повномасштабного вторгнення. За офіційними даними компанії, протягом 2022–2025 років McDonald’s вклав у розширення та модернізацію української мережі 4,84 млрд грн. Лише за цей період було відкрито 33 нові заклади, що збільшило мережу більш ніж на чверть.

    А станом на липень 2026 року компанія вже говорила про 40 нових ресторанів, відкритих під час повномасштабної війни.

    Цього літа відбулася ще одна важлива зміна. Український McDonald’s перейшов до нового етапу розвитку як окремий ринок. До цього майже чотири роки Україна, Чехія та Словаччина працювали в межах спільної управлінської структури. Компанія пояснювала зміну бажанням посилити фокус саме на розвитку українського бізнесу.

    Український бізнес McDonald’s продовжує зростати

    Масштабування мережі відбувається на тлі сильних фінансових результатів.

    За наведеними Forbes даними YouControl, виторг «МакДональдз Юкрейн ЛТД» за підсумками 2025 року становив 21,3 млрд грн, збільшившись на 26,6% порівняно з попереднім роком. Сама компанія повідомляла, що кількість клієнтів у 2025 році зросла на 17%.

    Одночасно McDonald’s сплатив 3,5 млрд грн податків до українського бюджету — на 34,6% більше, ніж роком раніше.

    McDonald’s працює в Україні з 1997 року. Після початку повномасштабного вторгнення ресторани мережі тимчасово припинили роботу, однак восени 2022 року компанія розпочала їх поступове відкриття. Згодом бізнес перейшов від простого відновлення мережі до її активного розширення.

    Тепер на карті McDonald’s з’явилася й Умань. І вибір міста відрізняється від звичайного відкриття ресторану в центрі великого обласного центру: компанія розмістила новий заклад безпосередньо біля одного з головних транспортних коридорів країни та поєднала його з інфраструктурою АЗК.

    Уманський ресторан став 130-м працюючим McDonald’s в Україні, а сама мережа тепер представлена у 43 населених пунктах країни.

    Це ще один сигнал, що попри воєнні ризики McDonald’s не лише зберігає український бізнес, а й продовжує інвестувати у відкриття нових ресторанів, виходити в нові міста та розширювати географію мережі.

  • Світовий банк вливає $3,39 млрд в Україну: на що підуть гроші

    Світовий банк вливає $3,39 млрд в Україну: на що підуть гроші

    Світовий банк ухвалив рішення про запуск нової програми фінансової підтримки України загальним обсягом 3,39 млрд доларів США, яка спрямована на зміцнення економічної стійкості держави, підтримку приватного сектору та просування структурних реформ, необхідних для довгострокового зростання та інтеграції з Європейським Союзом. Про це йдеться в офіційному пресрелізі міжнародної фінансової інституції.

    Йдеться про Першу програму політики розвитку під назвою «Робочі місця в Україні та зростання приватного сектору» (DPO), яка стала частиною ширшої стратегії Світового банку щодо підтримки України в умовах повномасштабної війни. Основний акцент програми зроблено на створенні нових робочих місць, залученні приватних інвестицій, модернізації економічного регулювання та посиленні конкурентоспроможності української економіки.

    Загальний фінансовий пакет у розмірі 3,39 млрд доларів сформований із кількох джерел міжнародної підтримки. Зокрема, 1,04 млрд доларів становить позика Світового банку, яка є базовим компонентом фінансування. Ще 540 млн доларів надано у вигляді кредитного підсилення від фонду ADVANCE Ukraine, який підтримується урядом Японії, що свідчить про активну участь азійських партнерів у фінансуванні українських реформ. Додатково передбачено 500 млн доларів гарантій від уряду Великої Британії, які зменшують фінансові ризики та підсилюють стійкість програми. Найбільшу частку становить грант у розмірі 2,35 млрд доларів від фонду F.O.R.T.I.S., що дозволяє значно розширити обсяг допомоги без збільшення боргового навантаження на Україну.

    У Світовому банку наголошують, що ця програма є частиною системної міжнародної підтримки України, яка допомагає забезпечувати базові бюджетні потреби держави під час війни, одночасно закладаючи основу для післявоєнного відновлення та економічної трансформації. Важливо, що це лише перша з двох запланованих операцій у межах ширшої програми політики розвитку, що передбачає довгостроковий характер співпраці.

    Фінансування буде спрямоване на три ключові напрями реформ, кожен з яких має стратегічне значення для економічного розвитку країни. Перший напрям передбачає стимулювання приватних інвестицій через удосконалення правової бази державно-приватного партнерства, розширення доступу малого та середнього бізнесу до фінансових інструментів, а також продовження процесів приватизації державних підприємств. Ці кроки мають створити більш сприятливе середовище для розвитку підприємництва та залучення капіталу.

    Другий напрям зосереджений на вирішенні проблеми дефіциту робочої сили, який став одним із ключових викликів для економіки України. У цьому контексті програма передбачає модернізацію житлової політики, підтримку ветеранського бізнесу, розширення можливостей працевлаштування жінок, а також реформування системи підготовки кадрів для зменшення розриву між потребами роботодавців і навичками працівників. Це має сприяти більш ефективному функціонуванню ринку праці.

    Третій напрям спрямований на поглиблення інтеграції України з внутрішнім ринком Європейського Союзу. Йдеться про гармонізацію екологічного законодавства з європейськими стандартами, підвищення прозорості державної підтримки аграрного сектору, а також інтеграцію українського енергетичного ринку до європейської системи. Це є важливим етапом на шляху до повноцінної економічної інтеграції з ЄС.

    У Світовому банку підкреслюють, що попри війну Україна продовжує впроваджувати системні реформи та демонструє здатність підтримувати макроекономічну стабільність. Регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Боб Сом зазначив, що Україна поступово створює умови для залучення приватного капіталу, розвитку ринкових інституцій і наближення до членства в Європейському Союзі.

    Окремо у фінансовій установі наголосили, що за останні роки міжнародна підтримка дозволила Україні забезпечувати критично важливі державні послуги для понад 20 мільйонів громадян, включно з охороною здоров’я, освітою, енергетикою, житловою політикою та підтримкою малого й середнього бізнесу.

    Таким чином, нова програма Світового банку розглядається як один із ключових інструментів фінансової стабілізації та структурної трансформації української економіки, який поєднує короткострокову бюджетну підтримку з довгостроковими реформами, спрямованими на відновлення та зростання країни.

  • На Волині створять індустріальний парк «Горохів»: у проєкт планують залучити майже 1,6 млрд грн

    На Волині створять індустріальний парк «Горохів»: у проєкт планують залучити майже 1,6 млрд грн

    Кабінет міністрів України офіційно зареєстрував новий індустріальний парк «Горохів» у Волинській області. Проєкт передбачає масштабне залучення інвестицій, створення сотень робочих місць та розвиток глибокої переробки сировини в регіоні.

    Про це повідомило Міністерство економіки України.

    Індустріальний парк буде розташований у місті Горохів на території площею майже 13,8 гектара. Ініціатором створення виступила Горохівська міська рада. Термін функціонування парку становитиме 30 років.

    Згідно з концепцією проєкту, у розвиток та облаштування індустріального парку планують залучити близько 1,587 мільярда гривень із різних джерел. Йдеться про кошти місцевої влади, державну підтримку, а також інвестиції майбутніх резидентів та партнерів парку.

    Очікується, що реалізація проєкту дозволить створити близько 690 нових робочих місць.

    У Міністерстві економіки зазначають, що «Горохів» стане багатопрофільним виробничим майданчиком. На його території планують розмістити підприємства з перероблення сільськогосподарської продукції, виробництва харчових продуктів, деревооброблення та виготовлення виробів із деревини й корка.

    Крім того, у парку мають з’явитися складські комплекси, виробництва паливної щепи з відходів агропереробки, текстильні підприємства та виробництва з пошиття одягу.

    Окремим напрямом стане науково-технічна діяльність. Концепція передбачає створення лабораторій для перевірки якості сировини та готової продукції.

    Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів наголосив, що Волинська область має значний потенціал у сфері деревооброблення, однак нині регіон переважно експортує сировину з низьким рівнем обробки.

    «Індустріальний парк “Горохів” може стати платформою для розвитку глибшого перероблення та створення продукції з вищою доданою вартістю», — зазначив він.

    За словами представників уряду, створення нових індустріальних парків є частиною державної політики економічного відновлення та регіонального розвитку під час війни.

    Влада розраховує, що такі майданчики допоможуть залучати інвестиції, розвивати локальне виробництво та створювати робочі місця навіть у складних економічних умовах.

    На кінець 2025 року в державному реєстрі налічувалося 118 індустріальних парків. За даними групи компаній «Індустріальні парки України», лише за минулий рік до переліку додали 27 нових об’єктів.

    Більшість нових парків — приватні. Із 27 нових майданчиків 19 створені приватними ініціаторами, ще вісім — комунальними структурами.

    Найбільше індустріальних парків нині зосереджено у Львівській області — там зареєстровано 20 таких об’єктів. Далі йдуть Київська область із 15 парками та Закарпаття, де функціонують 12 індустріальних майданчиків.

    Уряд останнім часом активно оновлює механізми підтримки індустріальних парків. Зокрема, у березні Кабмін змінив правила державного стимулювання для таких проєктів.

    Нові правила передбачають розширення механізмів підтримки для прифронтових територій, а також можливість фінансування відновлення інженерно-транспортної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських обстрілів.

    Держава також пропонує фінансову підтримку для розвитку індустріальних парків. У березні Міністерство економіки оголосило про старт прийому заявок на фінансування індустріальних проєктів, де один парк може отримати до 200 мільйонів гривень підтримки.

    Крім Волині, останніми місяцями про запуск нових індустріальних парків повідомляли й інші регіони. Зокрема, у травні стало відомо про створення індустріального парку в Хусті на Закарпатті з інвестиціями понад 1,2 мільярда гривень.

    Також у Вінниці запустили новий завод із виробництва фарбувальних камер.

    Економісти зазначають, що розвиток індустріальних парків є одним із ключових інструментів післявоєнного відновлення економіки України. Вони дозволяють концентрувати виробництва, зменшувати логістичні витрати та створювати нові точки економічного зростання.

    Особливе значення має розвиток переробної промисловості. Україна традиційно залишається експортером сировини, тоді як уряд намагається стимулювати виробництво готової продукції з більшою доданою вартістю.

    У Міністерстві економіки сподіваються, що індустріальний парк «Горохів» стане одним із прикладів такої трансформації для Волинської області та всього заходу України.

  • Найбільший металургійний комбінат України призупиняє роботу одного з цехів

    Найбільший металургійний комбінат України призупиняє роботу одного з цехів

    Один із найбільших металургійних комбінатів України, “АрселорМіттал Кривий Ріг”, оголосив про завершення фінальної виробничої кампанії в цеху блюмінг. Підприємство входить до складу глобальної компанії ArcelorMittal, яка контролює близько 5% світового ринку сталі.

    У компанії пояснюють таке рішення складними економічними умовами, що виникли через війну, а також зовнішніми факторами, зокрема впровадженням європейського механізму CBAM. Це, за словами представників підприємства, суттєво обмежило доступ до ринку ЄС і вплинуло на обсяги виробництва.

    Ще одним ключовим фактором стала енергетична криза. Вартість електроенергії для промисловості з початку війни зросла майже утричі. Якщо у 2024 році ціна становила близько 120 доларів за МВт·год, то у 2026 році вона зросла до 230 доларів, а під час пікових навантажень досягала 370 доларів. Це суттєво підвищило собівартість продукції та вплинуло на конкурентоспроможність підприємства.

    У зв’язку з цим комбінат завчасно сформував запас заготовки — близько 150 тисяч тонн, який дозволить забезпечити подальшу переробку на діючих прокатних станах. Після завершення роботи цеху блюмінг підприємство зосередиться на виробництві готової продукції, зокрема арматури.

    Зміни також торкнуться структури виробництва. Частина прокатних станів, які працювали виключно на заготовці з блюмінгу, припинить роботу. Йдеться про дрібносортні стани №2 та №3, які випускали арматуру та інші види металопродукції.

    Надалі компанія планує оптимізувати виробництво та консолідувати його на меншій кількості станів, адаптуючи процеси до наявних ресурсів. За попередніми оцінками, це може призвести до скорочення близько 1000 робочих місць.

    Окрім того, раніше підприємство вже повідомляло про припинення діяльності допоміжного підрозділу — ливарно-механічного заводу, що також стало наслідком економічних труднощів.

    Проблеми у металургійній галузі України залишаються системними. Після початку повномасштабної війни у 2022 році виробництво в галузі скоротилося майже на 70% через руйнування інфраструктури та логістичні обмеження. Це суттєво вплинуло на економіку країни, оскільки металургія традиційно була одним із ключових секторів, що формували ВВП.

  • Українці можуть отримати до 1 млн грн на відкриття приватного садочка

    Українці можуть отримати до 1 млн грн на відкриття приватного садочка

    Кабінет Міністрів України розширив можливості державної грантової програми «Власна справа». Відтепер українці можуть отримати до 1 мільйона гривень на відкриття або розвиток приватних дитячих садків, ясел чи центрів розвитку дитини. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки.

    Гранти надаватимуться за умови створення нових робочих місць і часткового співфінансування. Залежно від суми, підприємці мають найняти від двох до чотирьох працівників і вкласти частину власних коштів. До 500 тис. грн держава надасть у разі створення щонайменше двох робочих місць. Для отримання гранту від 500 тис. до 1 млн грн необхідно створити щонайменше чотири робочі місця. При цьому 70% суми надає держава, а 30% — має внести підприємець.

    Грантові кошти можна використати на:

    • ремонт і облаштування приміщень;

    • придбання меблів, техніки та інтерактивного обладнання;

    • закупівлю іграшок та методичних матеріалів;

    • послуги реклами та маркетингу;

    • транспортні засоби для потреб закладу;

    • запуск садочка за франшизою.

    Подати заявку можна через портал «Дія» разом із бізнес-планом. Адмініструє програму Державна служба зайнятості.

    Цей крок уряду спрямований на розширення доступу до дошкільної освіти, підтримку малого бізнесу та створення нових робочих місць, особливо в регіонах, де спостерігається дефіцит дитсадків. Також ініціатива сприятиме поверненню батьків до економічно активного життя, створюючи якісні умови для догляду та розвитку дітей.

  • Як зміниться ринок праці в Україні в 2025 році

    Як зміниться ринок праці в Україні в 2025 році

    У 2025 році український ринок праці буде орієнтований на залучення молоді, жінок, ветеранів та осіб з інвалідністю. У зв’язку з цим, роботодавці шукатимуть кандидатів із гнучкими навичками, готових до навчання та адаптації до нових умов. Очікується, що ринок праці зазнає значних змін, які можуть як поглибити кризу, так і стати початком відновлення економіки.

    За словами Марії Абдулліної, керівниці напрямку Робота на одному з кадрових порталів, основними викликами для українського ринку праці в 2025 році є кадровий дефіцит, необхідність адаптації ринку до нових реалій, а також зростаюча роль інклюзії та перекваліфікації працівників.

    65% роботодавців прогнозують погіршення кадрової кризи, оскільки вже у 2024 році 71% компаній відчули нестачу кваліфікованих спеціалістів. Це означає, що бізнеси повинні бути готові адаптуватися до нових викликів, серед яких розширення інклюзивності, перекваліфікація працівників та використання гнучких моделей зайнятості.

    Різноманітність і рівність можливостей на ринку праці стають важливими вимогами часу. Важливою частиною цього процесу є залучення:

    • молоді до 25 років (46% компаній);
    • жінок (34% компаній);
    • студентів (33% компаній);
    • ветеранів, які повертаються до мирного життя.

    Зважаючи на зростаючу кількість людей з інвалідністю, прогнозується також підвищення рівня їхнього працевлаштування. Для цього бізнесу буде потрібна адаптована інфраструктура та програми навчання.

    У відповідь на потреби ринку праці, все більше компаній планують інвестувати в розвиток своїх працівників. 56% компаній вже заявили про намір інвестувати в програми перекваліфікації та підвищення кваліфікації своїх співробітників. Уряд також активно підтримує ініціативи, спрямовані на зменшення структурного дисбалансу на ринку праці, через гранти та податкові пільги для освітніх ініціатив.

    Особливу увагу потрібно приділити ветеранам. Дослідження показали, що ветерани надають перевагу роботі в колективах, де працюють інші ветерани, і найбільшим запитом є програми перекваліфікації.

    У 2025 році також очікується значна зміна в політиці працевлаштування осіб з інвалідністю. Президент України підписав законопроєкт №5344-д, який зобов’язує органи влади та приватні підприємства створювати робочі місця для осіб з інвалідністю або сплачувати цільовий внесок. Закон набирає чинності з 1 січня 2026 року і передбачає:

    • обов’язкове створення робочих місць для осіб з інвалідністю (від 1 місця в компаніях з 8-25 працівниками до 4% від загальної кількості робочих місць у більших компаніях);
    • можливість сплати цільового внеску замість створення робочих місць;
    • фінансова підтримка адаптації робочих місць;
    • соціальний супровід та професійна адаптація працівників.
  • Дмитро Разумков: Українці страждають не лише через війну, а й через провальні реформи

    Дмитро Разумков: Українці страждають не лише через війну, а й через провальні реформи

    Парламентарій Дмитро Разумков заявив, що ситуація в Україні ускладнюється не тільки через російську агресію, а й через неефективні дії та реформи, які впроваджуються чинною владою. Про це він сказав у своєму виступі під час засідання Верховної Ради, наголосивши на необхідності кардинальних змін у підходах до управління країною.

    Нардеп говорить про те, що тільки трохи більше ніж 12% українців ледь можуть собі дозволити купувати необхідні продукти, а мають можливість дозволити собі все, що хочуть, тільки 0,5%! На його думку виною тому не тільки війна.

    Це не просто наслідки війни. До такого становища українців довели недолугі «реформи», які влада впроваджує руками Гетманцева. До цього довела процвітаюча корупція і рішення, які руйнують бізнес, а з ним – робочі місця і віру українців у майбутнє.

    За його словами, у 2022 році всі працювали на виживання країни, але зараз влада робить усе, щоб цього не допустити.

    Тоді держава працювала на те, щоб вижити, а зараз робить усе влада для того, щоб вижити з України державу і видавити людей, які вміють і хочуть будувати нашу країну!