Позначка: робота в Польщі

  • Обіцяють більше, а платять менше: як агенції працевлаштування в Польщі маніпулюють зарплатами

    Обіцяють більше, а платять менше: як агенції працевлаштування в Польщі маніпулюють зарплатами

    Майже 70% іноземців, які працювали в Польщі через агенції зайнятості або інших посередників, заявили, що особисто стикалися щонайменше з однією непрозорою практикою під час формування зарплати або оформлення працевлаштування. Ще 57,8% опитаних повідомили, що мали справу одразу з кількома такими практиками. Про це свідчить нове дослідження Аналітичного центру Gremi Personal.

    Йдеться не лише про відвертий обман. До непрозорих практик дослідники відносять ситуації, коли кандидату обіцяють привабливу ставку «на руки», однак не пояснюють, з чого саме вона складається, які податки та соціальні внески будуть сплачені, яка сума офіційно зазначатиметься в документах і які додаткові утримання можуть з’явитися вже після початку роботи.

    Саме тому формулювання про те, що 69% іноземців були «обмануті агенціями», є дещо ширшим за висновки самого дослідження. Точніше говорити, що 69% респондентів зіткнулися щонайменше з однією непрозорою практикою щодо оплати або форми працевлаштування. Це важливе уточнення, адже опитування фіксує досвід і оцінки самих працівників, а не встановлені контролюючими органами порушення конкретних агенцій.

    Ризик зіткнутися з такими ситуаціями помітно відрізняється залежно від досвіду роботи через посередників. Серед респондентів, які користувалися послугами лише однієї агенції, про непрозорі практики повідомили 44%. Серед тих, хто змінив від двох до чотирьох агенцій, показник зріс до 74,5%. А серед працівників, які співпрацювали з п’ятьма і більше агенціями, він сягнув 88,9%.

    Водночас ці цифри не обов’язково означають, що кожна наступна агенція автоматично збільшує ризик обману. Зв’язок може бути складнішим: працівники, які частіше змінюють посередників, просто мають більший досвід і більше можливостей зіткнутися з різними моделями працевлаштування. Саме дослідження демонструє сильну залежність між кількістю агенцій та частотою повідомлень про непрозорі практики, але не доводить причинно-наслідкового зв’язку.

    Попри негативний досвід, зарплата залишається одним із головних критеріїв вибору роботи. 64,3% респондентів оцінили вплив високої ставки на рішення про працевлаштування у 4–5 балів із п’яти. Водночас 74,5% учасників опитування заявили, що з часом почали обережніше ставитися до вакансій, де пропонують помітно вищу оплату.

    Найбільшу обережність демонструють іноземці, які працюють у Польщі щонайменше три роки. Серед них 95,2% або віддають перевагу повністю прозорим умовам, або погоджуються розглядати вищу ставку лише після того, як отримають пояснення щодо її розрахунку та зможуть перевірити документи.

    Це свідчить про зміну поведінки трудових мігрантів. Якщо раніше велика цифра в оголошенні могла сама по собі стати вагомим аргументом на користь вакансії, то досвідчені працівники дедалі частіше перевіряють договір, умови сплати внесків до ZUS, можливі відрахування та легальність документів. Аналітики Gremi Personal вважають, що для агенцій це поступово змінює сам принцип конкуренції: перевагою стає не найвища заявлена ставка, а можливість зрозуміло пояснити, як саме вона формується.

    Причина такої обережності — не лише ризик недоотримати частину зарплати. Іноземні працівники побоюються, що неправильне оформлення може створити значно серйозніші проблеми.

    Так, 79,5% опитаних заявили про побоювання щодо можливих проблем із ZUS і соціальним страхуванням, 77% — щодо легальності роботи та документів на перебування, 70% — щодо податкових наслідків, а 69,8% бояться перевірок з боку польських контролюючих органів, зокрема PIP, ZUS, KAS або прикордонної служби Straż Graniczna.

    Ще 44,5% респондентів повідомили, що чули у своєму оточенні про рішення щодо повернення іноземців, заборону повторного в’їзду або ситуації, які самі працівники називали депортацією. Тут також важливе уточнення: дослідження не стверджує, що 44,5% опитаних особисто були депортовані чи отримали заборону на в’їзд. Йдеться про історії, про які вони чули у своєму оточенні.

    На тлі таких ризиків працівники з більшим досвідом перебування в Польщі значно ретельніше ставляться до перевірки майбутнього роботодавця або агенції. Висока зарплата без зрозумілого письмового пояснення дедалі частіше сприймається не як безумовна перевага, а як потенційний сигнал ризику.

    Це особливо актуально на тлі змін польського ринку праці. Темпи зростання зарплат у країні помітно сповільнилися: за підсумками першого кварталу 2026 року вони становили 6,3%, що стало найнижчим показником за п’ять років. Водночас мінімальна зарплата в Польщі з початку 2026 року зросла лише приблизно на 3%.

    Саме тому надто велика різниця між схожими вакансіями може вимагати додаткової перевірки. Працівникові варто з’ясувати, чи вказана сума є ставкою брутто або нетто, який тип договору пропонують, скільки годин гарантується, які внески сплачуватимуться до ZUS, чи передбачені відрахування за житло, транспорт, робочий одяг або інші послуги та яка частина виплат залежить від бонусів.

    Саме опитування «Ставки, схеми оформлення та страх наслідків» Аналітичний центр Gremi Personal провів з 5 до 18 серпня 2026 року методом CAWI — онлайн-анкетування. У ньому взяли участь 600 повнолітніх іноземців, які працюють або протягом останніх трьох років працювали в Польщі через агенції зайнятості чи інших посередників.

    Серед учасників були громадяни України, Білорусі, Грузії, Молдови, Колумбії, Індії, Філіппін, Непалу та Узбекистану. Тому результати не варто автоматично переносити виключно на українців у Польщі: дослідження стосується ширшої групи іноземних працівників.

    Головний висновок опитування водночас доволі чіткий: чим досвідченішими стають трудові мігранти, тим менше вони довіряють самій цифрі зарплати в оголошенні. Висока ставка продовжує приваблювати кандидатів, але дедалі частіше вони хочуть отримати письмове пояснення умов і переконатися, що обіцяна сума справді відповідатиме тому, що вони отримають після податків, внесків та інших відрахувань.

  • Замість тимчасового захисту — посвідка на три роки: що потрібно знати українцям у Польщі про CUKR

    Замість тимчасового захисту — посвідка на три роки: що потрібно знати українцям у Польщі про CUKR

    Українці, які перебувають у Польщі під тимчасовим захистом і мають PESEL зі статусом UKR, можуть перейти на нову форму легалізації — отримати спеціальну карту перебування CUKR. Вона дає право легально жити в країні протягом трьох років, працювати без додаткового дозволу та вести бізнес. Однак такий перехід означає відмову від статусу тимчасового захисту та частини пов’язаних із ним прав.

    Прийом заяв на CUKR у Польщі стартував 4 травня 2026 року. Процедура повністю електронна: подати документи можна через державний портал Moduł Obsługi Spraw (MOS). Особисто подавати заяву у воєводському управлінні не потрібно. Кінцевий термін подання заяв — 4 березня 2027 року.

    Офіційна інформація про карту CUKR на порталі MOS

    При цьому CUKR доступна не автоматично всім громадянам України, які зараз перебувають у Польщі. Для отримання документа необхідно відповідати встановленим критеріям.

    Зокрема, заявник повинен мати чинний PESEL UKR у день подання заяви та мати такий статус станом на 4 червня 2025 року. Крім того, статус UKR має зберігатися безперервно щонайменше 365 днів. Чинним він повинен залишатися і на момент видачі карти воєводою. Польська влада окремо наголошує: різні періоди перебування зі статусом UKR не можна просто скласти, щоб отримати необхідні 365 днів.

    Тому, наприклад, людина, яка мала PESEL UKR, потім надовго виїхала з Польщі та втратила цей статус, а згодом отримала його повторно, може не відповідати умовам CUKR. Кожен випадок залежить від історії перебування та даних у польських реєстрах.

    Головна перевага CUKR — трирічний дозвіл на тимчасове проживання. На відміну від тимчасового захисту, який прив’язаний до спеціального режиму для українців, CUKR дає більш довгострокову індивідуальну підставу для перебування в Польщі.

    Власник CUKR також отримує повний доступ до польського ринку праці без необхідності оформлювати додатковий дозвіл. Дозволяється й підприємницька діяльність на тих самих умовах, які передбачені для відповідної категорії легального перебування.

    Ще одна важлива перевага стосується перспективи залишитися в Євросоюзі на довший термін. Період проживання на підставі CUKR враховується до строку, необхідного для отримання статусу довгострокового резидента ЄС.

    Карта також дозволяє подорожувати іншими країнами Шенгенської зони — до 90 днів протягом кожних 180 днів, якщо виконані загальні умови перетину кордонів.

    Проте перехід має принципову особливість: після отримання CUKR людина перестає користуватися тимчасовим захистом як власник статусу UKR. У реєстрі PESEL позначка UKR змінюється на CUKR. Саме тому перед поданням заяви варто оцінити не лише переваги нового документа, а й те, які права та механізми підтримки були пов’язані саме з тимчасовим захистом.

    При цьому для українців, які залишаються зі статусом PESEL UKR і відповідають установленим вимогам, легальне перебування у Польщі продовжене до 4 березня 2027 року. Тобто отримання CUKR не є обов’язковим способом негайно легалізувати перебування — це окрема можливість перейти на інший правовий режим.

    Це важливе уточнення, адже CUKR фактично створена як місток від екстреного режиму, запровадженого після початку повномасштабної війни, до більш стабільної моделі проживання іноземця в Польщі.

    Польська влада у 2026 році почала поступово згортати частину спеціальних механізмів, які діяли для українців із 2022 року. Відповідний закон набув чинності 5 березня 2026-го. Водночас сам тимчасовий захист для тих, хто відповідає його умовам, збережено до березня 2027 року.

    Для оформлення CUKR передбачені й платежі. За офіційною інформацією польської влади, 340 злотих становить гербовий збір за надання дозволу на тимчасове проживання, ще 100 злотих — плата за виготовлення карти перебування.

    Є й важлива деталь для тих, хто вже пройде процедуру. Якщо воєводське управління повідомить про можливість отримати готову карту, але людина не забере її протягом установленого строку, це може вплинути на завершення процедури. Тому після подання електронної заяви важливо стежити за повідомленнями від польських органів і дотримуватися встановлених термінів.

    Окремо українцям варто перевірити актуальність свого PESEL UKR. У 2026 році Польща встановила додаткові вимоги для людей, які свого часу отримували номер PESEL без пред’явлення документа з фотографією. Вони мали підтвердити особу до 31 серпня 2026 року; відсутність такого підтвердження могла призвести до втрати тимчасового захисту з 1 вересня.

    Отже, CUKR насамперед може бути цікавою українцям, які планують залишатися в Польщі на триваліший період, працюють або ведуть бізнес і хочуть перейти від режиму тимчасового захисту до більш стабільної форми легального проживання. Проте рішення про перехід варто приймати з урахуванням особистої ситуації, адже після отримання карти повернутися до набору прав, пов’язаних саме зі статусом UKR, автоматично не вийде.

  • Виплати для українців у Польщі прив’яжуть до роботи і податків

    Виплати для українців у Польщі прив’яжуть до роботи і податків

    У Польщі змінюються правила отримання соціальної допомоги 800 Plus для громадян України зі статусом UKR. Відповідно до останніх поправок до спеціального закону, право на виплату збережуть лише ті українці, які працюють у Польщі та сплачують податки.

    У ZUS повідомили, що виплата допомоги 800 Plus для українців зі статусом UKR буде призупинена 31 січня 2026 року. Щоб зберегти право на допомогу, заявникам необхідно буде подати нову заяву на період 2025/2026 років у термін з 1 лютого 2026 року.

    Нові правила охоплять приблизно 150 тисяч осіб. До заяв, поданих після 1 лютого 2026 року, потрібно буде додати номер PESEL заявника та дитини, інформацію про перетин кордону, підтвердження законності перебування в Польщі, дані про професійну активність, а також підтвердження того, що дитина відвідує школу або дошкільний заклад у Польщі. Крім того, у заяві з’являться додаткові питання щодо інвалідності дитини.

    Право на отримання допомоги переважно залежатиме від того, чи працював заявник у попередньому місяці. ZUS перевірятиме ці дані автоматично через страхові системи, і в більшості випадків подання додаткових документів не вимагатиметься.

    Професійна діяльність, яка дає право на 800 Plus, охоплює роботу за трудовим договором або договором доручення, ведення підприємницької діяльності, отримання спортивної чи докторської стипендії, допомогу по безробіттю, а також навчання зі стипендією. Для більшості професійно активних українців мінімальний дохід має становити щонайменше 50% від мінімальної заробітної плати. Водночас для окремих категорій, зокрема підприємців, які вперше розпочинають бізнес і не підлягають обов’язковому соціальному страхуванню протягом перших шести місяців, цей поріг знижено до 30% мінімальної зарплати.

    Від вимоги обов’язкового працевлаштування звільняються батьки дітей з інвалідністю, а також особи, які подають заяву на допомогу на дитину — громадянина Польщі.

    Окремою умовою залишається залучення дитини до польської системи освіти. Допомога 800 Plus надаватиметься лише за умови відвідування школи або дитячого садка, а також фактичного проживання заявника і дитини в Польщі. У виняткових випадках, наприклад за відтермінування обов’язкового шкільного навчання, знадобиться відповідна довідка.

    ZUS може призупинити виплату допомоги, якщо виникнуть сумніви щодо проживання родини в Польщі, професійної активності батьків або участі дитини в освітній системі. Перевірка цієї інформації здійснюватиметься щомісяця.

    Аналогічні вимоги щодо професійної активності планують запровадити з 1 червня 2026 року для інших іноземців з країн поза межами ЄС та ЄАВТ, які легально проживають у Польщі та мають доступ до ринку праці.

  • Польща змінює правила роботи для українців: що чекає мігрантів після 2026 року

    Польща змінює правила роботи для українців: що чекає мігрантів після 2026 року

    Польща готується змінити правила працевлаштування для українців після завершення дії тимчасового захисту, який спливає у березні 2026 року. Нові ініціативи можуть ускладнити доступ до роботи для частини мігрантів і створити додаткове адміністративне навантаження для роботодавців.

    Про це в інтерв’ю РБК-Україна повідомила віцепрезидент міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal Галина Кіріченко.

    За її словами, у польському парламенті розглядається законопроєкт, який фактично зберігає пільгові умови для українців зі статусом PESEL UKR. Такі громадяни й надалі зможуть працювати легально без необхідності отримувати окремий дозвіл на працевлаштування.

    Водночас для українців, які перебувають у Польщі на інших підставах, правила можуть стати жорсткішими. Йдеться про осіб із картами тимчасового або довгострокового побиту, окремими дозволами на роботу, а також тих, хто має студентський чи бізнес-статус. Для них можуть запровадити додаткові бюрократичні процедури, що ускладнить процес працевлаштування.

    Кіріченко зазначає, що такі зміни здатні негативно позначитися не лише на самих мігрантах, а й на польській економіці. Посилення адміністративних вимог створює додаткові труднощі для компаній, які наймають іноземців, і може сповільнити закриття вакансій у сферах, де вже відчувається дефіцит кадрів.

    Представники польських бізнес-асоціацій, за її словами, вже критикують запропоновані ініціативи, оскільки вони можуть призвести до нестачі робочої сили в окремих секторах.

    Експертка нагадала, що після завершення дії тимчасового захисту, запровадженого на основі директиви Європейського Союзу, країни-члени ЄС повинні забезпечити українцям можливість перейти на інші законні підстави перебування. Серед них — працевлаштування, навчання, гуманітарні причини або возз’єднання сім’ї.

    Водночас остаточний формат переходу в Польщі залежатиме від політичних рішень уряду, внутрішньої ситуації та подальшої міграційної політики. На цьому етапі, за словами Кіріченко, складно прогнозувати конкретні механізми, які запрацюють після 2026 року.

    Вона також підкреслила, що кожен випадок легалізації індивідуальний. Українцям варто враховувати власний статус — чи працюють вони за трудовим договором, ведуть бізнес або навчаються — і відповідно подаватися на карту побиту. Пенсіонерам же поки доцільно залишатися зі статусом PESEL UKR.

    Раніше повідомлялося, що польський уряд розробив законопроєкт, який передбачає поступове скасування ключових положень спеціального закону про підтримку громадян України.