Позначка: робота за кордоном

  • Обіцяють більше, а платять менше: як агенції працевлаштування в Польщі маніпулюють зарплатами

    Обіцяють більше, а платять менше: як агенції працевлаштування в Польщі маніпулюють зарплатами

    Майже 70% іноземців, які працювали в Польщі через агенції зайнятості або інших посередників, заявили, що особисто стикалися щонайменше з однією непрозорою практикою під час формування зарплати або оформлення працевлаштування. Ще 57,8% опитаних повідомили, що мали справу одразу з кількома такими практиками. Про це свідчить нове дослідження Аналітичного центру Gremi Personal.

    Йдеться не лише про відвертий обман. До непрозорих практик дослідники відносять ситуації, коли кандидату обіцяють привабливу ставку «на руки», однак не пояснюють, з чого саме вона складається, які податки та соціальні внески будуть сплачені, яка сума офіційно зазначатиметься в документах і які додаткові утримання можуть з’явитися вже після початку роботи.

    Саме тому формулювання про те, що 69% іноземців були «обмануті агенціями», є дещо ширшим за висновки самого дослідження. Точніше говорити, що 69% респондентів зіткнулися щонайменше з однією непрозорою практикою щодо оплати або форми працевлаштування. Це важливе уточнення, адже опитування фіксує досвід і оцінки самих працівників, а не встановлені контролюючими органами порушення конкретних агенцій.

    Ризик зіткнутися з такими ситуаціями помітно відрізняється залежно від досвіду роботи через посередників. Серед респондентів, які користувалися послугами лише однієї агенції, про непрозорі практики повідомили 44%. Серед тих, хто змінив від двох до чотирьох агенцій, показник зріс до 74,5%. А серед працівників, які співпрацювали з п’ятьма і більше агенціями, він сягнув 88,9%.

    Водночас ці цифри не обов’язково означають, що кожна наступна агенція автоматично збільшує ризик обману. Зв’язок може бути складнішим: працівники, які частіше змінюють посередників, просто мають більший досвід і більше можливостей зіткнутися з різними моделями працевлаштування. Саме дослідження демонструє сильну залежність між кількістю агенцій та частотою повідомлень про непрозорі практики, але не доводить причинно-наслідкового зв’язку.

    Попри негативний досвід, зарплата залишається одним із головних критеріїв вибору роботи. 64,3% респондентів оцінили вплив високої ставки на рішення про працевлаштування у 4–5 балів із п’яти. Водночас 74,5% учасників опитування заявили, що з часом почали обережніше ставитися до вакансій, де пропонують помітно вищу оплату.

    Найбільшу обережність демонструють іноземці, які працюють у Польщі щонайменше три роки. Серед них 95,2% або віддають перевагу повністю прозорим умовам, або погоджуються розглядати вищу ставку лише після того, як отримають пояснення щодо її розрахунку та зможуть перевірити документи.

    Це свідчить про зміну поведінки трудових мігрантів. Якщо раніше велика цифра в оголошенні могла сама по собі стати вагомим аргументом на користь вакансії, то досвідчені працівники дедалі частіше перевіряють договір, умови сплати внесків до ZUS, можливі відрахування та легальність документів. Аналітики Gremi Personal вважають, що для агенцій це поступово змінює сам принцип конкуренції: перевагою стає не найвища заявлена ставка, а можливість зрозуміло пояснити, як саме вона формується.

    Причина такої обережності — не лише ризик недоотримати частину зарплати. Іноземні працівники побоюються, що неправильне оформлення може створити значно серйозніші проблеми.

    Так, 79,5% опитаних заявили про побоювання щодо можливих проблем із ZUS і соціальним страхуванням, 77% — щодо легальності роботи та документів на перебування, 70% — щодо податкових наслідків, а 69,8% бояться перевірок з боку польських контролюючих органів, зокрема PIP, ZUS, KAS або прикордонної служби Straż Graniczna.

    Ще 44,5% респондентів повідомили, що чули у своєму оточенні про рішення щодо повернення іноземців, заборону повторного в’їзду або ситуації, які самі працівники називали депортацією. Тут також важливе уточнення: дослідження не стверджує, що 44,5% опитаних особисто були депортовані чи отримали заборону на в’їзд. Йдеться про історії, про які вони чули у своєму оточенні.

    На тлі таких ризиків працівники з більшим досвідом перебування в Польщі значно ретельніше ставляться до перевірки майбутнього роботодавця або агенції. Висока зарплата без зрозумілого письмового пояснення дедалі частіше сприймається не як безумовна перевага, а як потенційний сигнал ризику.

    Це особливо актуально на тлі змін польського ринку праці. Темпи зростання зарплат у країні помітно сповільнилися: за підсумками першого кварталу 2026 року вони становили 6,3%, що стало найнижчим показником за п’ять років. Водночас мінімальна зарплата в Польщі з початку 2026 року зросла лише приблизно на 3%.

    Саме тому надто велика різниця між схожими вакансіями може вимагати додаткової перевірки. Працівникові варто з’ясувати, чи вказана сума є ставкою брутто або нетто, який тип договору пропонують, скільки годин гарантується, які внески сплачуватимуться до ZUS, чи передбачені відрахування за житло, транспорт, робочий одяг або інші послуги та яка частина виплат залежить від бонусів.

    Саме опитування «Ставки, схеми оформлення та страх наслідків» Аналітичний центр Gremi Personal провів з 5 до 18 серпня 2026 року методом CAWI — онлайн-анкетування. У ньому взяли участь 600 повнолітніх іноземців, які працюють або протягом останніх трьох років працювали в Польщі через агенції зайнятості чи інших посередників.

    Серед учасників були громадяни України, Білорусі, Грузії, Молдови, Колумбії, Індії, Філіппін, Непалу та Узбекистану. Тому результати не варто автоматично переносити виключно на українців у Польщі: дослідження стосується ширшої групи іноземних працівників.

    Головний висновок опитування водночас доволі чіткий: чим досвідченішими стають трудові мігранти, тим менше вони довіряють самій цифрі зарплати в оголошенні. Висока ставка продовжує приваблювати кандидатів, але дедалі частіше вони хочуть отримати письмове пояснення умов і переконатися, що обіцяна сума справді відповідатиме тому, що вони отримають після податків, внесків та інших відрахувань.

  • Ринок праці Польщі для українців: де працюють і скільки заробляють

    Ринок праці Польщі для українців: де працюють і скільки заробляють

    Після переїзду до Польщі значна частина українців змінює сферу професійної діяльності. Як випливає зі звіту Польського економічного інституту (PIE), четверо з десяти громадян України, які працевлаштувалися в Польщі, почали працювати в новому для себе секторі економіки.

    Аналітики зазначають, що за останнє десятиліття частка українців на польському ринку праці зросла у десять разів. Наприкінці 2025 року громадяни України становлять близько 5% усіх працюючих осіб, застрахованих у польській системі соціального страхування ZUS.

    Згідно зі звітом PIE, до 80% українських іммігрантів знаходять роботу в трудомістких галузях із низьким порогом входу, де відносно легко працевлаштуватися. Саме ці сектори впродовж багатьох років відчувають дефіцит робочої сили. Найпоширенішими сферами зайнятості українців у Польщі є адміністративні та допоміжні послуги, промислова переробка, будівництво, транспорт і складське господарство, оптова та роздрібна торгівля разом із ремонтом транспортних засобів, а також сфера розміщення та громадського харчування.

    Дослідження також показує, що іммігранти в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку в середньому заробляють на 34% менше, ніж місцеві працівники того ж віку та статі. Близько двох третин цієї різниці пояснюється зайнятістю в менш оплачуваних секторах та компаніях. Водночас аналітики фіксують поступове скорочення розриву в оплаті праці: приблизно на третину протягом перших п’яти років перебування та майже наполовину після десяти років роботи в країні.

    У звіті зазначається, що 40% українських іммігрантів після переїзду змінюють сферу діяльності. Ще 25% знаходять роботу в тій самій галузі, у якій працювали раніше, а 24% до приїзду не були економічно активними. Найменшою залишається група тих, хто до міграції займався підприємницькою діяльністю або працював не за трудовим договором — таких близько 11%.

    Фахівці PIE наголошують, що з часом, у міру набуття місцевих компетенцій та досвіду, позиції українців на польському ринку праці покращуються. Водночас ключовим чинником успішної інтеграції залишається усунення системних бар’єрів, зокрема визнання іноземних дипломів і кваліфікацій. В ОЕСР підкреслюють, що ефективна інтеграційна політика має включати доступ до інформації про ринок праці, професійне консультування та підтримку у формуванні професійних контактів.

  • Податки для українців за кордоном: коли платити в Україні не потрібно

    Податки для українців за кордоном: коли платити в Україні не потрібно

    Через повномасштабну агресію Росії мільйони українців були змушені виїхати за кордон, де шукають безпеку та роботу. У зв’язку з цим у суспільстві активно обговорюють питання: чи повинні українські біженці сплачувати податки в Україні з доходів, отриманих в інших країнах.

    За словами експерта з податків Павла Себастьяновича, загальний принцип полягає в тому, що податки сплачуються відповідно до законодавства країни перебування. Україна має угоди про уникнення подвійного оподаткування з країнами Європейського Союзу, що захищає громадян від необхідності платити податки двічі з одного і того ж доходу.

    Як пояснює експерт, якщо українець працює, наприклад, у Польщі чи Німеччині та сплачує податки там, додатково платити податки в Україні не потрібно. Винятком є США, де громадяни зобов’язані декларувати доходи та сплачувати податки незалежно від країни проживання.

    Себастьянович наголошує, що якщо податки вже сплачені в іншій державі, повторна сплата в Україні не вимагається. Водночас він звертає увагу на нюанс: у деяких випадках може виникати потреба в доплаті різниці, якщо податкова ставка в країні перебування нижча, ніж в Україні. Проте в більшості країн ЄС податкові ставки є вищими, тож така ситуація трапляється рідко.

    Окремо експерт пояснив ситуацію з віддаленою роботою. Багато українців за кордоном продовжують працювати на українські компанії. У такому разі податкові зобов’язання покладаються на роботодавця, а працівнику не потрібно самостійно займатися сплатою податків.

    Якщо ж людина працює як фізична особа-підприємець, перебуваючи за кордоном, вона продовжує сплачувати податки в Україні через електронний кабінет. Для найманих працівників, за словами експерта, усі податкові питання вирішує роботодавець.

    Окремо Павло Себастьянович торкнувся теми податкових реформ. За його словами, після Майдану він брав участь у робочих групах при Міністерстві фінансів і податковому комітеті, однак реального бажання змінювати систему тоді не було. Зокрема, не вдалося реалізувати модель, подібну до естонської, із податком на виведений капітал та спрощеним адмініструванням для ФОП.

    Натомість, як вважає експерт, нині в Україні простежується курс на ускладнення умов для підприємців. Ідеться про спроби нав’язати адміністрування ПДВ для ФОП, що фактично може зруйнувати спрощену систему оподаткування та створити додаткові бар’єри для малого бізнесу.

  • Оточення Порошенка сплатило штраф за його сина та вимагає зняття арешту з рахунків

    Оточення Порошенка сплатило штраф за його сина та вимагає зняття арешту з рахунків

    Оточення п’ятого президента України Петра Порошенка повідомило про сплату штрафу, накладеного на його сина Олексія Порошенка. Тепер адвокати домагаються зняття арешту з його рахунків.

    Як стало відомо, все майно О.Порошенка було заарештоване внаслідок несплати штрафу 25,5 тис. грн., виписаного за неодноразове ігнорування сином олігарха повісток до ТЦК. З урахуванням виконавчого збору та інших витрат остаточна сума штрафу склала трохи більше 56 тис. грн.

    Отже, сплативши штраф, син олігарха, на якого переписана значна частина батькового майна, що оцінюється у майже $1,2 млрд, фактично визнав, що є ухилянтом. Хоча в оточенні П.Порошенка стверджують, що він має роботу за кордоном, а тому не повинен служити в ЗСУ під час війни.

    Нагадаємо, шо наразі триває національний збір підписів громадян під петицією з вимогою накласти санкції на П.Порошенка, як політика та діяча, який підозрюється у державній зраді, торгівлі з рф у війну та є співзасновником Партії регіонів. За кілька днів зібрано майже 10 тис. голосів з необхідних 25 тис.