Golosnovinua.com

Позначка: роботодавець

  • Дистанційна робота як захист: що робити, якщо на роботі принижують чи домагаються

    Дистанційна робота як захист: що робити, якщо на роботі принижують чи домагаються

    Центрально-Західне міжрегіональне управління Держпраці надало офіційне роз’яснення щодо ситуацій, у яких працівник може вимагати тимчасового переведення на дистанційну форму роботи. Мова йде про випадки, коли працівник зазнає дискримінації, сексуальних домагань або інших форм насильства на робочому місці.

    Згідно з чинним законодавством, працівник має право звернутися до роботодавця з вимогою тимчасового переведення на дистанційну роботу терміном до двох місяців. Це можливо у ситуаціях, коли на робочому місці відносно нього були вчинені дії, які мають ознаки дискримінації або принижують його гідність.

    Однак є низка обмежень. По-перше, не кожна посада дозволяє працювати дистанційно — усе залежить від характеру трудових обов’язків. По-друге, роботодавець може відмовити в переведенні, якщо працівник не надав переконливих фактів, які свідчать про наявність дискримінації чи насильства.

    Це означає, що усне повідомлення або загальні звинувачення без конкретних доказів (документів, свідчень, записів) можуть бути недостатніми для ухвалення позитивного рішення про переведення.

    Таке роз’яснення стало актуальним на фоні зростання уваги до теми безпечного та гідного робочого середовища. У Держпраці наголошують: законодавство України гарантує захист від дискримінації та домагань на роботі, однак реалізація цього захисту потребує дотримання процедурних вимог.

    Працівники, які стикаються з порушеннями, мають право не лише вимагати дистанційної роботи, а й звертатися до Держпраці або суду для захисту своїх прав.

  • Як оплачують робочий час в укритті під час тривоги

    Як оплачують робочий час в укритті під час тривоги

    Східне міжрегіональне управління Держпраці надало офіційне роз’яснення щодо оплати праці під час повітряної тривоги, якщо працівник перебуває в укритті.

    Якщо під час тривоги людина не має можливості працювати в укритті, то це вважається простоєм, що оформлюється відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю. У такому випадку, згідно зі статтею 113 КЗпП, оплата має здійснюватися не менше ніж у розмірі двох третин тарифної ставки (окладу), якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.

    Водночас закон дозволяє роботодавцю встановити більший розмір оплати — у межах кошторису заробітної плати. Це право закріплено постановою Кабінету Міністрів України № 221 від 7 березня 2022 року.

    Особливий порядок діє, коли йдеться про виробничу ситуацію, що є небезпечною для життя чи здоров’я працівника або навколишнього середовища. У такому випадку за працівником зберігається середній заробіток. Це теж передбачено статтею 113 КЗпП.

    Якщо ж працівник має змогу працювати навіть з укриття, то жодних підстав для оформлення простою немає, і робота має оплачуватись на загальних умовах.

  • Чи можуть звільнити мобілізованого працівника

    Чи можуть звільнити мобілізованого працівника

    Мобілізація не є підставою для звільнення з роботи. За працівником, призваним до лав Збройних Сил України, зберігаються робоче місце та посада — і це закріплено в законодавстві України. Проте в окремих випадках трудовий договір все ж може бути припинений.

    Про це повідомляє Координаційний центр з надання безоплатної правової допомоги (КЦ БПД).

    Коли звільнення з ініціативи роботодавця неможливе

    Звільнити мобілізованого працівника за власною ініціативою роботодавець не має права. Це правило поширюється на всі підприємства та організації — незалежно від форми власності, розміру чи галузі.

    Винятки, які дозволяє закон

    Є лише два передбачені законом винятки, коли звільнення можливе:

    • У разі мобілізації самого роботодавця, якщо він є фізичною особою-підприємцем (ФОП);

    • У разі ліквідації підприємства.

    В усіх інших ситуаціях роботодавець зобов’язаний зберігати місце роботи за мобілізованим.

    Як мобілізованому звільнитися за власним бажанням

    Якщо ініціатива йде від самого працівника, він може припинити трудові відносини:

    • За власним бажанням — шляхом подання заяви про звільнення (особисто, поштою, через електронну пошту чи довірену особу).

    • За угодою сторін — але лише якщо ініціатива звільнення належить працівнику.

    Після цього роботодавець зобов’язаний:

    • видати наказ про звільнення;

    • внести запис у трудову книжку (за наявності);

    • передати працівнику на руки або надіслати поштою трудову книжку, копію наказу про звільнення і розрахунковий лист;

    • здійснити грошовий розрахунок у день звільнення.

    Позиція юристів

    У КЦ БПД наголошують: дотримання трудових прав мобілізованих працівників — це не лише норма закону, а й питання поваги до тих, хто нині захищає державу. Будь-яке звільнення з порушенням процедури може бути оскаржене в суді.

  • Рада підтримала штрафи для роботодавців за борги по зарплаті

    Рада підтримала штрафи для роботодавців за борги по зарплаті

    Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №9510, ініційований головою парламентського комітету з питань соціальної політики Галиною Третьяковою. Документ передбачає суттєве посилення захисту прав працівників у разі затримки заробітної плати, особливо в ситуаціях неплатоспроможності роботодавця.

    Однією з головних новацій законопроєкту є запровадження обов’язкової пені у разі затримки зарплати більш ніж на 15 календарних днів після закінчення місяця. Розмір пені — не менше облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Також передбачена компенсація відповідно до чинного законодавства щодо втрати частини доходів через несвоєчасну виплату.

    Крім того, працівнику надається право тимчасово припинити виконання роботи в разі такої затримки, що має стимулювати роботодавців дотримуватись строків виплат.

    У документі пропонується створення спеціальної гарантійної установи, яка виплачуватиме компенсацію працівникам у разі неплатоспроможності роботодавця. Сума — до трьох середньомісячних зарплат, але не більше 12 мінімальних зарплат. При цьому компенсаційні виплати будуть враховані до страхового стажу.

    Також розширюються підстави для видання судових наказів — відтепер до суми боргу можуть включатись пеня та компенсація.

    У Міністерстві фінансів висловили незгоду з проєктом. Там попереджають, що реалізація ініціативи потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету, що викликає занепокоєння в умовах воєнного стану та бюджетних обмежень.

    Згідно з даними Держстату, на початку 2022 року заборгованість із зарплати сягала 3,1 млрд грн. Найбільші суми — понад 2,2 млрд грн — припадали на промислові підприємства. Найбільшими боржниками були державні й комунальні підприємства.

    Попри застереження урядовців, парламент підтримав ініціативу, яка може стати важливим кроком у напрямку реального захисту трудових прав працівників.

  • Для роботодавців ідеальний працівник сьогодні — це той, кого не можна мобілізувати

    Для роботодавців ідеальний працівник сьогодні — це той, кого не можна мобілізувати

    За словами Лібанової, значна частина робочих місць, що раніше займали мобілізовані чоловіки, тепер переходять до жінок, а також чоловіків старшого віку, які не підлягають мобілізації. “З погляду роботодавця, ідеальний працівник сьогодні — це той, кому вже виповнилося 60 років і тому його не можна призвати в армію”, — підкреслила Лібанова.

    Така ситуація стає новою реальністю для ринку праці. Нестача робочої сили змушує підприємства активно шукати людей на ті вакансії, які раніше могли бути зайняті молодшими працівниками. Міністерство економіки України повідомляє, що наразі країна потребує ще 4,5 мільйона працівників, що підкреслює масштаб проблеми.

    Внутрішня міграція та демографічні зміни

    Крім проблем із ринком праці, війна також вплинула на демографічну структуру населення. Елла Лібанова зазначила, що на початку війни Україну залишили близько 1,5 мільйона людей. Однак зараз міграційні потоки стабілізувалися, і не спостерігається суттєвого відтоку чи повернення населення.

    Важливо також те, що внутрішня міграція змінила склад населення великих міст. Наприклад, у Києві зараз проживає майже стільки ж людей, як і до війни, але тепер це переважно переселенці з інших регіонів. “Кияни виїхали, а їхнє місце зайняли люди з інших районів”, — зауважила Лібанова.

    Економічні виклики та зростання зарплат

    На ринку праці ситуація залишається складною. Кількість нових вакансій збільшується, але кількість претендентів на робочі місця майже не змінюється. Це призводить до підвищення заробітних плат, оскільки роботодавці намагаються привабити необхідних працівників. Однак через інфляцію реальні доходи населення зростають набагато повільніше.

  • Що відбувається на ринку праці в Україні?

    Що відбувається на ринку праці в Україні?

    Український ринок праці стикається з “кадровим голодом” з моменту початку широкомасштабної війни. За останні два роки низька конкуренція серед шукачів роботи стала нормою, навіть при зростанні кількості вакансій.

    Кількість пропозицій роботи в Україні продовжує зростати, але конкуренція залишається низькою. На весну цього року великі робочі портали звітують про рекордну кількість вакансій, яка перевищує навіть довоєнні показники. Лише за останній місяць портал Work.ua розмістив 111 тисяч пропозицій роботи, порівняно з попереднім рекордом у вересні 2023 року – 106 тисячами вакансій. Перед війною на порталі robota.ua щомісяця розміщувалося 90 тисяч вакансій (дані за січень 2022 року), а у березні 2024 року цей показник збільшився до 102 тисяч вакансій.

    Ці дані свідчать про відновлення бізнесу. На сьогоднішній день ринок праці у 14 регіонах пропонує більше вакансій, ніж у лютому 2022 року. Найбільше роботи у квітні 2024 року з’явилося у Рівненській, Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кількість пропозицій від роботодавців також зросла на 7-9% у Київській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях.

    Проте кількість шукачів роботи майже не змінюється. На порталі Work.ua у квітні свої резюме розмістили 320,6 тисяч людей – майже така сама кількість, як у попередній місяць. Однак через збільшення кількості вакансій, конкуренція продовжує зменшуватися.

    Щодо вакансій, найбільше запитувані посади залишаються продавцем, водієм та менеджером з продажу. За даними Державної служби зайнятості, найбільше вакансій пропонували у сфері обслуговування. Також зросла кількість пропозицій роботи у готельно-ресторанному бізнесі та туризмі. У цих галузях найбільш затребуваними стали посудомийники, покоївки, офіціанти, бармени, адміністратори ресторану чи готелю.

    Щоб вирішити проблему кадрового дефіциту, роботодавці вдаються до різних методів. Зокрема, вони впроваджують перекваліфікацію співробітників, програми для молодих фахівців, автоматизують процеси та використовують аутсорсинг. Також збільшилася кількість вакансій, за якими роботодавці готові приймати ветеранів, людей без досвіду, пенсіонерів, студентів і людей з інвалідністю.

    Повномасштабне вторгнення Російської Федерації призвело до кризової ситуації на ринку праці через міграцію громадян та мобілізацію чоловіків до лав Збройних Сил України. Серед причин кадрового голоду – значний дефіцит кваліфікованих кадрів та представників робітничих професій.