Позначка: Роман Костенко

  • Путін може відкрити новий фронт: у Раді назвали найнебезпечніший напрямок

    Путін може відкрити новий фронт: у Раді назвали найнебезпечніший напрямок

    Росія після виборів до Державної думи може спробувати відкрити новий фронт проти України. Одним із найбільш імовірних напрямків називають Чернігівську область, а у разі домовленостей Кремля з Білоруссю ситуація може стати ще складнішою. Про це заявив секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, полковник СБУ Роман Костенко.

    У Верховній Раді попередили про нову загрозу

    За словами Костенка, після завершення виборчої кампанії в Росії Кремль може активізувати військові дії та спробувати розширити театр бойових дій.

    Нардеп наголосив, що одним із потенційних напрямків наступу є Чернігівщина. Особливе занепокоєння викликає можливий сценарій, за якого Росія отримає підтримку Білорусі.

    «Якщо вони відкриють Чернігівський фронт, а не дай Боже ще домовляться з Білоруссю, то тих сил і засобів, які ми маємо зараз, буде далеко недостатньо. У такому разі Україні доведеться шукати додаткові ресурси для оборони», – заявив Костенко в ефірі «Київ24».

    За його словами, у разі розширення фронту Україні доведеться перерозподіляти сили та залучати додаткові резерви.

    Експерти не бачать ознак великого наступу зараз

    Водночас військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко вважає, що наразі російське угруповання у Брянській області не має достатньої чисельності для масштабної наступальної операції.

    За його оцінкою, найближчим часом загроза для Чернігівської області може проявлятися у вигляді:

    • диверсійно-розвідувальних груп;
    • локальних рейдів у прикордонній смузі;
    • спроб розширення так званої «буферної зони».

    Разом із тим експерт наголошує, що ситуація може змінюватися, тому за накопиченням російських сил необхідно постійно стежити.

    Що кажуть прикордонники

    Раніше речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко зазначав, що Росія може спробувати здійснювати наступальні дії на Чернігівському напрямку не лише за участі Білорусі, а й із власної території.

    За його словами, саме такий сценарій нині виглядає більш реалістичним, хоча українські військові уважно контролюють ситуацію вздовж усього північного кордону.

    «Флеш»: війна переходить у нову фазу

    Паралельно радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов («Флеш») заявив, що характер війни поступово змінюється.

    За його словами, дедалі більшого значення набувають далекобійні удари по тиловій інфраструктурі. Росія, на його думку, намагатиметься атакувати практично будь-які об’єкти на глибину до 100 кілометрів від кордону.

    Серед потенційних цілей він назвав:

    • автозаправні станції;
    • логістичні склади;
    • поштові відділення;
    • підприємства;
    • залізничну інфраструктуру;
    • електропідстанції;
    • бази будівельної та сільськогосподарської техніки.

    Водночас Бескрестнов підкреслив, що Україна також має достатній потенціал для ударів по військовій та критичній інфраструктурі Росії.

    Яка ситуація на фронті

    Попри заяви про можливе відкриття нового напрямку, основні наступальні зусилля російська армія продовжує зосереджувати на сході України.

    За даними Генерального штабу та військового командування, найбільш напруженою залишається ситуація на Лиманському, Покровському та Куп’янському напрямках. Російські війська також продовжують спроби розширити так звану буферну зону на півночі Харківської області.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше заявляв, що Росія не відмовилася від планів повної окупації Луганської та Донецької областей, а також прагне посилити наступальні дії у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

    Остаточних ознак підготовки нового фронту поки немає

    Наразі заяви про можливий наступ на Чернігівщину залишаються оцінками окремих політиків і військових експертів. Офіційних повідомлень Генерального штабу ЗСУ про підготовку Росією масштабної наступальної операції саме на цьому напрямку наразі немає.

    Водночас українські військові продовжують уважно контролювати ситуацію на північному кордоні, враховуючи можливість зміни обстановки у разі перекидання російських резервів або зміни позиції Білорусі.

  • Закон про зброю для цивільних зрушив із місця: у Раді анонсували широкі консультації вже наступного тижня

    Закон про зброю для цивільних зрушив із місця: у Раді анонсували широкі консультації вже наступного тижня

    У Верховній Раді України готуються до нового етапу обговорення законодавства щодо обігу цивільної зброї. Народний депутат Роман Костенко повідомив, що вже наступного тижня відбудуться консультації, до яких планують залучити широкий спектр учасників — від представників влади до громадянського суспільства та бізнесу.

    За словами парламентаря, процес обговорення не обмежиться лише політичним рівнем. До консультацій долучаться активісти, народні депутати, представники правоохоронних органів, а також потенційні учасники ринку зброї. Такий формат має забезпечити комплексний підхід до питання, яке вже тривалий час викликає дискусії в українському суспільстві.

    Костенко наголосив, що обговорення законопроєкту відбувається у тісній взаємодії з Міністерство внутрішніх справ України, з керівництвом якого він особисто проводив консультації. Саме МВС є одним із ключових органів, відповідальних за формування політики у сфері обігу зброї та контролю за її використанням.

    Одним із ключових аспектів майбутніх змін є питання короткоствольної вогнепальної зброї — пістолетів. Саме ця категорія викликає найбільше дискусій, оскільки наразі в Україні її носіння для цивільних фактично заборонене, попри загалом досить ліберальне законодавство у сфері володіння іншими видами зброї.

    За оцінкою Костенка, українське законодавство вже сьогодні є одним із найліберальніших у Європі. Він підкреслив, що придбати мисливську чи іншу дозволену зброю в Україні часто простіше, ніж у багатьох країнах ЄС. Водночас питання саме короткоствольної зброї залишається відкритим і потребує додаткового врегулювання.

    Парламентар звернув увагу, що прикладом більш ліберального підходу може слугувати Чехія, де громадяни мають право не лише володіти, а й носити короткоствольну зброю за умови дотримання визначених процедур і вимог. Саме такі моделі можуть бути взяті за основу при формуванні українського законодавства.

    Водночас Костенко підкреслив, що остаточні рішення щодо розширення прав цивільних на носіння зброї, ймовірно, будуть ухвалюватися вже після завершення воєнного стану. За його словами, нині важливо закласти правову та інституційну основу, щоб після війни повернутися до цього питання вже з готовими напрацюваннями.

    «Я підтримую рух у цьому напрямку, але це має бути системний процес — із підготовкою інфраструктури, законодавства і чіткими правилами», — зазначив він.

    Паралельно з парламентськими ініціативами свою позицію висловлюють і представники уряду. Зокрема, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко раніше заявляв, що підтримує ідею надання громадянам права на збройний самозахист. Йдеться, зокрема, про можливість використання короткоствольної зброї за чітко визначених умов.

    За словами очільника МВС, майбутній закон має базуватися на балансі між правом громадян на самозахист і необхідністю гарантування громадської безпеки. Це означає запровадження суворих процедур контролю, навчання, перевірки психічного стану та відповідальності за порушення правил використання зброї.

    Питання легалізації зброї для цивільних особливо актуалізувалося після початку повномасштабної війни, коли значна частина населення отримала доступ до зброї в межах територіальної оборони або інших форм захисту. Це створило нові виклики для держави, зокрема щодо контролю обігу зброї після завершення бойових дій.

    Експерти зазначають, що відсутність чіткого законодавства може призвести до ризиків нелегального обігу зброї, тоді як впорядкована система дозволів і контролю, навпаки, здатна знизити рівень злочинності та підвищити рівень безпеки.

    Водночас суспільна думка щодо цього питання залишається неоднозначною. Частина громадян підтримує право на самозахист зі зброєю, вважаючи це гарантією безпеки, тоді як інші висловлюють занепокоєння щодо можливих зловживань і зростання рівня насильства.

    Саме тому майбутні консультації мають стати майданчиком для відкритого діалогу між усіма зацікавленими сторонами. Очікується, що за їх результатами буде сформовано узгоджену позицію щодо подальших кроків у реформуванні законодавства.

    Питання цивільної зброї в Україні переходить у фазу активного обговорення та підготовки до можливих змін. Хоча остаточні рішення ще попереду, вже зараз зрозуміло, що держава готується до комплексного перегляду підходів до цієї чутливої теми.

  • У ЗСУ говорять про ризики посилення мобілізації у 2026 році: що відомо

    У ЗСУ говорять про ризики посилення мобілізації у 2026 році: що відомо

    В Україні продовжується воєнний стан і загальна мобілізація, а уряд та військове командування впроваджують зміни, покликані підвищити боєздатність армії та забезпечити роботу критично важливих галузей. На цьому тлі дедалі активніше обговорюється можливість посилення мобілізації у 2026 році.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголосив, що основним ресурсом армії залишаються люди. За його словами, техніка є важливою, але саме особовий склад визначає здатність країни протистояти російському наступу. У зв’язку з цим він підкреслив необхідність посилення мобілізації та рекрутингу.

    Сирський зазначив, що термін базової загальновійськової підготовки вже збільшено до 51 дня. Навчальні процеси зміщують подалі від фронту, закріплюючи корпуси за полігонами в центральних і західних областях для зменшення ризиків та підвищення якості підготовки. Окрему увагу він звернув на адаптаційну програму для новобранців, мета якої — зменшення випадків самовільного залишення частини. Головнокомандувач також доручив пришвидшити будівництво та оснащення укриттів на полігонах, адже стан безпеки на частині об’єктів залишався незадовільним.

    Військовий аналітик Іван Тимочко прогнозує, що у 2026 році мобілізація може зіткнутися з новими викликами. За його словами, росія зосереджуватиметься на збільшенні чисельності піхоти, включно з мобілізацією ув’язнених, що дає їй змогу швидко відновлювати втрати. Це, на думку експерта, створює додатковий тиск на українську систему мобілізації, яка також потребуватиме збільшення обсягів набору.

    Секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Роман Костенко раніше заявляв, що нинішні темпи мобілізації — близько 30 тисяч осіб на місяць — покривають лише половину потреб Збройних сил. За цих умов питання посилення призову залишається відкритим і залежатиме від темпу бойових дій, стратегічних потреб армії та рішень Верховної Ради.

    У військовому керівництві наголошують, що мобілізаційні процеси й надалі коригуватимуть відповідно до ситуації на фронті, а акцент на підготовку, безпеку навчальних центрів та адаптацію бійців залишатиметься пріоритетом.

  • У Раді пропонують заборонити виїзд за кордон заброньованим українцям

    У Раді пропонують заборонити виїзд за кордон заброньованим українцям

    До Верховної Ради внесли законопроєкт, який може суттєво змінити правила виїзду за кордон для заброньованих громадян. Ідеться про документ №14210, зареєстрований у листопаді 2025 року, що пропонує розширити перелік підстав для тимчасової заборони виїзду з України. Попри реєстрацію, до порядку денного його поки не включили.

    Секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко у коментарі Суспільному підтвердив: ініціатива покликана запобігти зловживанням із «бронюванням». За його словами, розгляд законопроєкту можуть перенести на наступний рік.

    Костенко зазначив, що держава пішла назустріч тим, хто отримав «бронь» навіть без оновлення військово-облікових даних або на тлі ухилення від виконання конституційного обов’язку. Натомість за такий компроміс може з’явитися певне обмеження — тимчасова заборона на перетин кордону.

    Одне з ключових положень законопроєкту передбачає заборону виїзду за кордон для громадян, яким надали відстрочку від мобілізації. Метою називають необхідність зупинити практику, коли людина отримує «бронь», а потім залишає країну без наміру повернення.

    «Це своєрідний запобіжник. Ми пішли назустріч, та водночас мусимо гарантувати, що “бронювання” не стане інструментом для втечі. За кордон – ні, адже було порушення закону», — пояснив Костенко.

    Наразі законопроєкт перебуває у статусі зареєстрованого, а його подальший розгляд очікується вже у 2026 році.

  • Росія змінила тактику атак, щоб виснажити українську ППО

    Росія змінила тактику атак, щоб виснажити українську ППО

    Росія змінила підхід до повітряних атак на Україну, використовуючи масовані удари по одній цілі, щоб гарантовано її знищити і водночас виснажити систему протиповітряної оборони. Про це заявив народний депутат Роман Костенко, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, в ефірі телеканалу “Еспресо”.

    За його словами, з початку повномасштабної війни Росія вже застосувала понад 7 тисяч ракет і понад 50 тисяч дронів-камікадзе “шахедів” проти українських міст і об’єктів. Такої кількості не було навіть у роки Другої світової війни, і жодна система ППО не розрахована на настільки інтенсивне використання озброєння.

    Костенко наголосив, що сучасна система протиповітряної оборони, яка створювалась у період “холодної війни”, занадто дорога для боротьби з дешевими дронами.

    “Patriot, С-300 чи «Бук» — це мільйони доларів за один пуск. А «шахед» коштує десятки тисяч. Економіка такого не витримає”, — сказав депутат.

    На його думку, Україна має сфокусуватись на розробці й масштабуванні дешевших засобів протидії, зокрема дронів-перехоплювачів. Вони значно ефективніші у співвідношенні ціна/результат, і можуть більш раціонально використовуватись для збиття ворожих безпілотників.

    Костенко також додав, що росіяни вже навчилися запускати до 500 дронів за добу, хоча такі атаки відбуваються не щодня, бо Росія не має достатньо ресурсів. Найчастіше інтенсивні обстріли відбуваються раз на 3-4 дні. Часто до ударів додають і фальш-дрони, щоб збити українську ППО з пантелику.

    Ще один пріоритет, на думку депутата, — створення суцільного радіолокаційного поля і автоматизованої системи реагування на загрози.

    “Потрібно зосередитись на тому, щоб налагодити масове виробництво засобів боротьби з дронами. Ми повинні щодня збивати дедалі більше «шахедів»”, — підкреслив він.

  • В Україні продовжують активно обговорювати тему зниження віку мобілізації

    В Україні продовжують активно обговорювати тему зниження віку мобілізації

    В Україні тривають активні дискусії щодо можливого зниження віку мобілізації до 20 років. Цю ініціативу підтримують деякі політики та експерти, стверджуючи, що це може стати важливим кроком для зміцнення обороноздатності країни в умовах воєнного конфлікту з Росією.

    «Якщо Конституцією визначено, що людина з 21 року може стати нардепом, то солдатом із 20 вона може точно стати», – заявив секретар Комітету з нацбезпеки Роман Костенко.

    За словами нардепа і військового, до заяв на цю тему його підштовхнули конгресмени в приватних бесідах.

    Костенко сказав, що в американців виникають сумніви щодо проблем із мобілізацією в Україні.

    «Йде війна за незалежність, ви воюєте, ми даємо зброю. Ви кажете, що у вас проблеми з мобілізацією. Чому ж у всіх країнах призивають із 18 років, а у вас із 25 років? Значить, у вас немає проблем із мобілізацією. Або ж ви боїтеся ухвалювати кардинальні рішення», – переказує Костенко свої розмови з американськими колегами.

    При цьому, на думку політика, зниження мобілізаційного віку – «не радикальне рішення» і він виступає за нього.

    Раніше в ОП уже повідомили, що Штати тиснуть на Україну для зниження планки мобілізації до 18 років.

    Пізніше це підтвердив Зеленський.

  • Валерій Залужний проти мобілізації молоді

    Валерій Залужний проти мобілізації молоді

    Ексголовнокомандувач Збройних сил України, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний, виступив із заявою, що не підтримує мобілізацію молоді віком від 18 до 25 років. Свою позицію він обґрунтував тим, що саме це покоління має забезпечити майбутнє України. Про це повідомляє видання «Букви».

    “Категорію 18-25 років потрібно максимально берегти. Я завжди протестував, щоб мобілізація не охоплювала людей нижче 25 років, коли був на посаді Головнокомандувача, тому що нам потрібна Україна і через 20, і через 30 років. А вона ось — їй зараз 18 років. Це зовсім інші люди, які врятують цю країну”, — сказав Залужний.

    Посол акцентував увагу на важливості захисту саме молодого покоління, наголошуючи, що ці люди є майбутніми лідерами, науковцями, захисниками та будівничими держави. Він додав, що молодь відіграє вирішальну роль у забезпеченні існування України як суверенної держави.

    “Якщо країна дійде до такого бар’єра, коли буде загроза існуванню держави як такої, її можуть врятувати тільки молоді люди у віці 18-25 років, бо це абсолютно інші люди”, — підкреслив він.

    Мобілізаційний вік та майбутні виклики

    Ця заява посла Залужного вкотре піднімає дискусію щодо того, кого саме слід мобілізовувати для оборони країни. Нагадаємо, що секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко також нещодавно зазначив, що мобілізаційний вік в Україні має бути з 20 років, підтримуючи необхідність підвищення порогу мінімального віку.

    Костенко також зазначив, що Україна планує мобілізувати ще 200 тисяч новобранців до кінця 2024 року, зокрема для посилення обороноздатності в умовах тривалої війни.

    Чому це важливо?

    Позиція Залужного викликає розуміння та підтримку з боку багатьох громадян, адже багато хто вважає, що молодь має бути захищена від воєнного тягаря, щоб забезпечити країні перспективне майбутнє. Однак у поточній ситуації безпеки та війни на сході України, влада стикається з непростим завданням — знайти баланс між потребами оборони і збереженням потенціалу молодого покоління.

  • Україна планує мобілізувати 200 тисяч новобранців до кінця 2024 року

    Україна планує мобілізувати 200 тисяч новобранців до кінця 2024 року

    Україна має амбітний план мобілізувати ще 200 тисяч новобранців до кінця 2024 року, про що повідомляє The Times, посилаючись на слова секретаря Комітету Верховної Ради з питань національної оборони Романа Костенка. Втім, досягнення цієї мети стає дедалі складнішим викликом для країни.

    За даними газети, мобілізаційна кампанія стикається з труднощами у виконанні планів. «Ціль у 200 тисяч може бути все більш необхідною, але її також стає все важче досягти», – йдеться в матеріалі. Один з представників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) в Одесі зазначив, що регіон суттєво відстає від поставлених цілей: «Ми не мобілізуємо навіть 20 відсотків від того, що потрібно. Одеська область одна з найгірших у списку».

    Для підтримки мобілізації, українські військові частини отримали нові інструменти, які дозволяють мобілізувати резервістів та військовозобов’язаних, що добровільно бажають служити. Це стало можливим завдяки змінам, внесеним Кабінетом міністрів до порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації. Зокрема, командири військових частин тепер мають право надавати направлення для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), що дозволяє визначити придатність мобілізованих до служби.

    У жовтні цього року Міноборони також планує запустити новий сервіс у застосунку «Резерв+», який значно спростить процес рекрутингу. Завдяки цьому оновленню з’являться актуальні вакансії у військових частинах, що дозволить майбутнім новобранцям швидше знайти місце своєї служби.

  • Нардеп вважає, що потрібно мобілізувати більше людей

    Нардеп вважає, що потрібно мобілізувати більше людей

    Секретар Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко заявив про необхідність збільшення кількості мобілізованих у разі подовження часу їхньої підготовки. В інтерв’ю він пояснив, що для того, щоб забезпечити якісніший тренувальний процес для новобранців, слід залучити більше особового складу для підтримки фронту.

    За словами Костенка, якщо зараз впровадити більш тривалі цикли навчання для мобілізованих, це може призвести до тимчасової нестачі підкріплення на лінії фронту. “Частини будуть без поповнення. Тому треба буде більше людей для того, щоб їх поповнювати”, – наголосив він.

    Ця ситуація вимагає розширення бази мобілізації, щоб одночасно забезпечити якісну підготовку і не послаблювати боєздатність підрозділів на передовій.

    Хоча деякі старші чоловіки можуть демонструвати кращу фізичну підготовку та успіхи в навчанні, ніж молодші, Костенко вважає, що молоді мобілізовані, особливо ті, кому до 30 років, мають переваги у навчанні сучасним військовим технологіям.

    “Сучасне поле бою потребує сучасного мислення, і нові засоби ураження та зброя вимагають людей, які краще адаптуються до таких умов. Це, на мою думку, молодь”, – зазначив військовий.

    Костенко також висловив думку, що новобранці наразі отримують лише базові навички, необхідні для виживання та участі в бойових діях: “Ти береш автомат, риєш окоп і відстрілюєшся по противнику”. Він вважає, що навчальні програми мають адаптуватися до різних спеціалізацій – будь то пілоти, інженери, піхотинці чи десантники, адже кожна з цих професій має свої унікальні вимоги.

    “Наприклад, пілота навіть за півроку не навчиш, тоді як піхотинця можна підготувати за кілька місяців”, – підкреслив Костенко.

  • У травні мобілізація в Україні посилилася, і до лав Збройних Сил призвали рекордну кількість українців

    У травні мобілізація в Україні посилилася, і до лав Збройних Сил призвали рекордну кількість українців

    Протягом травня в Україні мобілізували більше людей, ніж протягом останніх місяців. Про це повідомив секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони й розвідки Роман Костенко.

    Костенко відзначив, що травень 2024 року став найпродуктивнішим місяцем у плані мобілізації з початку 2023 року. Він зазначив, що серед факторів, які сприяли посиленню мобілізації, було набрання чинності нового закону, а також зростання свідомості громадян.

    “Я вважаю, що багато людей, які хотіли мобілізуватися в період розробки закону, чекали на умови, і в травні вони вирішили вступити до війська”, – сказав він.

    Костенко також висловив думку, що ефективність нового закону про мобілізацію можна буде оцінити безпосередньо в армії вже через кілька місяців.

    Також стало відомо, що Кабінет Міністрів України розширив можливості бронювання від мобілізації для працівників підприємств оборонно-промислового комплексу.