Golosnovinua.com

Позначка: російська агресія

  • Естонія зробила вибір: 67% громадян підтримують Україну, а 81% готові воювати за свою країну

    Естонія зробила вибір: 67% громадян підтримують Україну, а 81% готові воювати за свою країну

    Переважна більшість жителів Естонії продовжує підтримувати Україну у війні проти російської агресії. Як повідомляє ERR, нове загальнонаціональне дослідження, проведене на замовлення Міністерства оборони Естонії, показало, що 67% громадян виступають за подальшу допомогу Україні. Показово, що цей рівень підтримки залишається стабільним уже протягом року, попри затяжний характер війни, економічні виклики та активну російську пропаганду.

    Результати опитування, проведеного соціологічною компанією Kantar Emor у березні 2026 року, свідчать про високий рівень солідарності естонського суспільства з Україною. У дослідженні взяли участь 1372 мешканці країни віком від 15 до 74 років. Опитування охоплювало питання безпеки, оборони, ставлення до НАТО та підтримки України.

    Згідно з результатами, двоє з трьох жителів Естонії вважають, що підтримка України має продовжуватися незалежно від тривалості війни. Особливо високий рівень підтримки зафіксовано серед етнічних естонців – 80% респондентів цієї категорії виступають за подальшу допомогу Києву. Водночас серед представників інших національностей, переважно російськомовного населення, цей показник становить 41%.

    Аналітики зазначають, що розрив у поглядах між різними етнічними групами зберігається з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Проте навіть серед неетнічних естонців рівень підтримки України залишається вищим, ніж у багатьох країнах Західної Європи.

    Дослідження також продемонструвало високий рівень усвідомлення безпекових ризиків у самій Естонії. Близько 81% респондентів переконані, що країна повинна чинити збройний опір у випадку військового нападу. Це один із найвищих показників за всю історію подібних соціологічних досліджень у державі.

    Понад 60% опитаних заявили, що готові особисто долучитися до захисту країни відповідно до своїх можливостей та навичок. Йдеться не лише про службу у війську, а й про волонтерську діяльність, цивільну оборону, логістичну підтримку та інші форми спротиву.

    Окремо соціологи дослідили ставлення громадян до оборонного бюджету. Дві третини естонців переконані, що нинішній рівень фінансування оборони потрібно зберегти або навіть збільшити. Така позиція пояснюється зростанням занепокоєння через безпекову ситуацію у Балтійському регіоні та агресивну політику Російської Федерації.

    Ці результати корелюють з іншим дослідженням, оприлюдненим того ж дня. Згідно з ним, 82% громадян підтримують членство Естонії в НАТО. Таким чином, Альянс залишається інституцією з найвищим рівнем суспільної довіри серед естонців.

    Після початку повномасштабної війни Естонія стала одним із найактивніших союзників України серед усіх країн Європи. За часткою допомоги відносно ВВП Таллінн стабільно входить до числа світових лідерів. Естонія передала Україні військову техніку, артилерійські системи, боєприпаси, засоби зв’язку, автомобілі, обладнання для кібербезпеки та гуманітарну допомогу.

    Крім військової підтримки, естонський уряд послідовно виступає за посилення санкцій проти Росії, конфіскацію заморожених російських активів на користь України та прискорення вступу України до Європейського Союзу й НАТО.

    Президент Естонії та представники уряду неодноразово наголошували, що доля України безпосередньо пов’язана з безпекою всієї Європи. На думку естонського керівництва, перемога України є ключовою умовою для стримування подальшої агресії Кремля.

    Експерти відзначають, що стабільний рівень підтримки України серед естонців є особливо показовим на тлі втоми від війни, яка спостерігається в окремих європейських країнах. В Естонії ж переважає переконання, що допомога Україні є не лише актом солідарності, а й інвестицією у власну безпеку.

    Соціологи також звертають увагу на те, що підтримка України в Естонії залишається високою навіть попри економічні труднощі, інфляційний тиск та зростання витрат на оборону. Це свідчить про глибоке розуміння суспільством безпекових викликів, які створює російська агресія для всього регіону Балтійського моря.

    Таким чином, результати нового опитування підтверджують: Естонія залишається одним із найпослідовніших союзників України у Європі. Більшість громадян підтримує продовження допомоги Києву, готова інвестувати більше коштів у власну оборону та вважає необхідним чинити опір будь-якій потенційній агресії. На тлі триваючої війни такі настрої демонструють високий рівень національної єдності та усвідомлення спільних загроз для всієї Європи.

  • “Росія готує новий удар по Європі”: прем’єрка Данії зробила тривожну заяву про майбутню агресію Кремля

    “Росія готує новий удар по Європі”: прем’єрка Данії зробила тривожну заяву про майбутню агресію Кремля

    Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен виступила з жорстким попередженням щодо безпекової ситуації в Європі, заявивши, що Росія не відмовилася від своїх імперських амбіцій і може готувати новий етап агресії вже за межами України. На її думку, країни Європейського Союзу та НАТО повинні серйозно сприймати ризик подальшої ескалації, адже Кремль дедалі активніше демонструє готовність до конфронтації із Заходом.

    В інтерв’ю польському виданню Gazeta Wyborcza глава данського уряду наголосила, що не може передбачити точний сценарій розвитку подій, однак переконана: Європа зіткнеться з новою хвилею російської агресії.

    «На жаль, такий сценарій можливий. Я не можу передбачити, як і де саме загостриться ситуація. Я також не можу передбачити, з чим ми матимемо справу. Але я впевнена, що ми зіткнемося з новою хвилею агресії з боку Росії», – заявила Фредеріксен.

    За словами прем’єрки Данії, повномасштабна війна проти України від самого початку виходила далеко за межі українського питання. Вона переконана, що Кремль прагне не лише контролювати Україну, а й змінити систему безпеки в усій Європі, повернувшись до моделі сфер впливу, в якій Росія намагається диктувати умови сусіднім державам.

    «Ця війна з самого початку була про Росію. Росію, яка мріє про відбудову своєї імперії, яка претендує на право приймати рішення щодо Європи, хоча не має на це права», – наголосила очільниця данського уряду.

    Фредеріксен вкотре підкреслила, що підтримка України залишається найефективнішим способом стримування російської експансії. На її переконання, українські військові сьогодні фактично захищають не лише власну державу, а й безпеку всього європейського континенту.

    «Висновок може бути лише один, і він не змінився з початку цієї війни: ми повинні підтримувати Україну всім, що маємо, будь-якою ціною», – заявила прем’єр-міністерка.

    Особливу увагу вона звернула на гібридні методи впливу, які Росія вже активно використовує проти західних країн. Йдеться про кібератаки, диверсії, інформаційні операції, спроби впливу на вибори, кампанії дезінформації та інші інструменти дестабілізації.

    «З 2022 року ми бачимо, на що здатна Росія, і ми бачимо, як вона стає дедалі агресивнішою. Вона веде гібридну війну на нашій території, і я думаю, що вона готується до нападу», – зазначила Фредеріксен.

    Водночас глава уряду Данії визнала, що багато європейських держав досі не адаптувалися до нової реальності та продовжують діяти так, ніби епоха великих воєн у Європі залишилася в минулому.

    «Ми все ще поводимося так, ніби живемо в мирні часи», – зауважила вона.

    Заява данської прем’єрки прозвучала на тлі низки аналогічних попереджень від західних політиків, військових та розвідок. У квітні міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін має намір зробити німецьку армію найсильнішою в Європі через зростаючу загрозу з боку Росії. Уряд Німеччини вже затвердив масштабне збільшення оборонних витрат та прискорення переозброєння Бундесверу.

    Ще одним тривожним сигналом стала оцінка нідерландської військової розвідки MIVD. У відомстві припустили, що після завершення активної фази війни проти України Росія може відновити свої військові можливості настільки швидко, що вже протягом року буде здатна створити загрозу країнам НАТО.

    Країни Балтії також відкрито заявляють про підготовку до можливих кризових сценаріїв. НАТО останнім часом посилює свою присутність на східному фланзі, збільшує кількість навчань і переглядає систему командування для прискорення перекидання військ до Латвії, Естонії та Литви у разі загострення ситуації.

    Окремо західні експерти звертають увагу на стратегічне значення острова Готланд у Балтійському морі. У Швеції неодноразово заявляли, що Росія теоретично може спробувати здійснити провокацію або локальну операцію для перевірки готовності Альянсу реагувати відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору.

    На цьому тлі Данія продовжує активно підтримувати Україну як у військовій, так і у фінансовій сферах. Копенгаген входить до числа європейських держав, які надали Києву значні пакети військової допомоги, включно з артилерійськими системами, бронетехнікою та фінансуванням виробництва озброєння.

    Заява Метте Фредеріксен вкотре демонструє, що в багатьох європейських столицях дедалі серйозніше оцінюють ризики подальшого загострення безпекової ситуації. На думку західних політиків, результат війни в Україні безпосередньо вплине на майбутню стабільність Європи, а підтримка Києва залишається ключовим фактором стримування Росії та запобігання можливому розширенню конфлікту на інші країни континенту.

  • Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Президент України Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, присвячену визначенню подальших кроків держави в умовах триваючої війни з Росією. За результатами обговорення було окреслено три ключові напрямки роботи, які стануть пріоритетними для української влади найближчими тижнями. Йдеться про активізацію дипломатичних зусиль, продовження гуманітарної роботи щодо повернення українців та підготовку нових рішень для підтримки держави, зокрема в енергетичній сфері.

    Про підсумки наради глава держави повідомив у соціальних мережах. За його словами, в умовах постійних російських атак і складної міжнародної ситуації Україна повинна діяти одночасно на кількох стратегічних напрямках, забезпечуючи як зміцнення обороноздатності, так і збереження підтримки міжнародних партнерів.

    Першим і одним із найважливіших напрямків президент назвав дипломатію. За словами Зеленського, українська сторона практично щодня підтримує контакти з представниками адміністрації президента Сполучених Штатів, урядами європейських держав та керівництвом міжнародних організацій. Основною темою таких консультацій залишається військова допомога Україні, насамперед постачання систем протиповітряної оборони, боєприпасів та іншого критично важливого озброєння.

    Президент повідомив, що під час наради було проаналізовано поточний стан виконання домовленостей із міжнародними партнерами та оцінено темпи постачання оборонної допомоги. Особлива увага приділялася питанням зміцнення української системи протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових елементів захисту населення та критичної інфраструктури від російських ракетних і дронових атак.

    Зеленський наголосив, що серед пріоритетів на найближчі тижні залишається отримання додаткових засобів для боротьби з балістичними ракетами. Питання антибалістичного захисту набуло особливої актуальності через регулярне застосування Росією ракет, здатних долати великі відстані за короткий час і завдавати ударів по цивільних об’єктах. Україна неодноразово закликала партнерів збільшити постачання сучасних систем ППО та ракет до них, оскільки саме вони дозволяють ефективно перехоплювати найбільш небезпечні цілі.

    Окремим пунктом дипломатичної роботи стане розвиток співпраці з міжнародними партнерами у сфері безпілотних технологій. За словами президента, Україна продовжує працювати над укладанням двосторонніх угод щодо виробництва та постачання дронів. Особливу роль у цьому процесі має відіграти так званий Drone Deal з Європейським Союзом, який передбачає розширення співпраці у сфері розробки, виробництва та закупівлі безпілотних систем.

    Останніми роками дрони стали одним із найважливіших інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та логістичних об’єктів противника. Саме тому Україна активно інвестує в розвиток власного виробництва безпілотників та прагне залучати до цього процесу міжнародних партнерів.

    Крім того, учасники наради обговорили підготовку низки міжнародних зустрічей і переговорів. Зеленський повідомив, що Україна готується до важливих дипломатичних контактів у різних форматах, однак подробиці цих перемовин наразі не розголошуються. За словами президента, про результати буде повідомлено після завершення відповідних консультацій.

    Другим ключовим напрямком, визначеним під час наради, став гуманітарний трек. Йдеться насамперед про продовження процесу обміну полоненими та повернення українських громадян, які перебувають у російському полоні або були незаконно вивезені з окупованих територій.

    Президент наголосив, що Україна має намір продовжувати реалізацію раніше досягнутих домовленостей щодо обмінів. Для цього було доручено активізувати роботу з міжнародними партнерами та державами-посередниками, які можуть допомогти у проведенні нових гуманітарних операцій.

    Питання повернення українських військових і цивільних залишається одним із найболючіших для українського суспільства. Від початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила десятки обмінів полоненими, повернувши додому тисячі громадян. Водночас значна кількість українців досі перебуває в російському полоні або вважається незаконно утримуваною на окупованих територіях.

    Окремою темою залишається повернення українських дітей, яких Росія незаконно депортувала або примусово перемістила з окупованих територій. Україна продовжує працювати над цим питанням разом із міжнародними організаціями, правозахисними структурами та урядами держав-партнерів.

    Третім напрямком роботи, який обговорювався під час спеціальної наради, стали нові рішення для підтримки України, зокрема в енергетичній сфері. Зеленський повідомив, що наразі триває фіналізація відповідних домовленостей і програм, подробиці яких будуть оголошені пізніше.

    Енергетика залишається одним із найуразливіших секторів української економіки через постійні російські удари по об’єктах генерації, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі. Протягом останніх років Росія систематично намагалася вивести з ладу українську енергосистему, використовуючи ракети та безпілотники для атак на електростанції та мережеві об’єкти.

    У відповідь Україна реалізує масштабні програми відновлення пошкоджених потужностей, будує нові об’єкти генерації та залучає міжнародну фінансову допомогу для модернізації енергетичної системи. Значна частина роботи також спрямована на підвищення стійкості енергомереж та захист критичної інфраструктури від нових атак.

    Аналітики зазначають, що проведення подібної спеціальної наради свідчить про підготовку української влади до важливого дипломатичного та політичного періоду. Найближчі тижні можуть стати визначальними для низки міжнародних переговорів, рішень щодо військової допомоги та нових програм підтримки України.

    Визначені президентом пріоритети демонструють прагнення Києва діяти одночасно на кількох фронтах: зміцнювати оборонні можливості держави, розширювати міжнародну коаліцію підтримки, повертати українських громадян додому та забезпечувати стабільність критично важливих секторів економіки. Саме ці напрямки, за словами Зеленського, мають стати основою роботи української влади у найближчій перспективі на тлі триваючої російської агресії.

  • Румунія заявила, що російський дрон у Галаці міг змінити курс через українську ППО

    Румунія заявила, що російський дрон у Галаці міг змінити курс через українську ППО

    Президент Румунії Нікушор Дан озвучив нові деталі інциденту з російським безпілотником, який у ніч на 29 травня впав на житловий будинок у місті Галац, спричинивши пожежу та поранення цивільних. Про це він повідомив під час візиту до постраждалих мешканців, передає Stirile ProTV.

    За словами глави держави, дрон був частиною великої групи з 43 російських безпілотників, запущених у напрямку України під час масованої атаки. Політ цих апаратів, як зазначив президент, проходив у безпосередній близькості до румунського кордону — приблизно за 20–30 кілометрів на північ від Дунаю, на території України.

    Нікушор Дан пояснив, що частину безпілотників під час атаки було знищено українськими силами протиповітряної оборони. Один із дронів, за попередніми оцінками, міг зазнати кінетичного ураження над українським містом Рені або в його околицях. Саме це, за словами президента Румунії, могло спричинити втрату керованості та зміну траєкторії польоту.

    У результаті пошкоджений безпілотник, імовірно, вийшов за межі запланованого маршруту та перетнув кордон, після чого влучив у багатоповерховий житловий будинок у Галаці. Внаслідок удару виникла пожежа на 10-му поверсі, двоє людей отримали травми та були госпіталізовані.

    Водночас президент Румунії наголосив, що остаточні висновки щодо причин відхилення дрона від курсу ще не зроблені. Наразі триває технічний аналіз уламків і маршруту польоту, який має встановити, чи зміна траєкторії стала наслідком випадкового пошкодження, чи результатом прямого впливу засобів ППО.

    Окремо Нікушор Дан прокоментував питання посилення оборони повітряного простору Румунії. Він зазначив, що використання засобів протидії безпілотникам є складним технічним і безпековим завданням, адже будь-яке перехоплення має мінімізувати ризики для цивільного населення як Румунії, так і прикордонних територій України.

    За його словами, навіть застосування авіації або ракетних систем проти дронів потребує точного розрахунку траєкторій, щоб уникнути падіння уламків у населених пунктах або непередбачуваних наслідків на території сусідніх держав.

    Паралельно радник президента України Дмитро Литвин повідомив, що Володимир Зеленський провів розмову з румунським колегою щодо інциденту. Сторони, за його словами, погодилися координувати дії для посилення захисту повітряного простору та обміну інформацією щодо російських атак.

    Президент України підтвердив факт переговорів і наголосив, що Україна готова надавати підтримку Румунії в питаннях безпеки на тлі зростання загрози російських ударних дронів у прикордонних регіонах.

    Інцидент стався під час масштабної атаки Росії на Україну. За даними Міністерства оборони Румунії, у житловий будинок у Галаці влучив російський дрон типу «Герань-2». Внаслідок удару виникла пожежа, а будівля зазнала пошкоджень.

    Румунські військові зазначили, що через дуже короткий час реагування — близько чотирьох хвилин від моменту виявлення до падіння — перехопити безпілотник не вдалося. Румунія вже заявила про посилення моніторингу повітряного простору та консультації з союзниками по НАТО щодо додаткових засобів протидії таким інцидентам.

  • Суд засудив Таїсію Повалій до 12 років тюрми з конфіскацією майна

    Суд засудив Таїсію Повалій до 12 років тюрми з конфіскацією майна

    Вінницький міський суд заочно визнав винною колишню народну артистку України та екснародну депутатку від забороненої Партії регіонів Таїсію Повалій у колабораційній діяльності та підтримці російської агресії проти України. Суд призначив їй покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а також заборонив обіймати певні посади строком на 15 років. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    У прокуратурі зазначили, що після подій Революція гідності Повалій залишила Україну та переїхала до Росії, де фактично стала частиною російської інформаційно-пропагандистської машини. За даними слідства, співачка не лише продовжила творчу діяльність у РФ, а й регулярно брала участь у заходах, спрямованих на підтримку війни проти України, публічно виправдовувала дії Кремля та поширювала антиукраїнські наративи через російські державні медіа.

    Правоохоронці наголошують, що після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Повалій систематично з’являлася на концертах і пропагандистських акціях, організованих на підтримку російської армії та так званої «спеціальної військової операції». Також вона брала участь у заходах, присвячених незаконній окупації українських територій, та виступала з заявами, які, за оцінкою слідства, виправдовували агресію РФ і дискредитували Україну.

    У матеріалах справи зазначено, що у 2023 році Повалій отримала російське громадянство та остаточно інтегрувалася в російський публічний простір. Вона продовжувала виступати на державних телеканалах РФ, брала участь у концертах для російських військових та неодноразово висловлювала підтримку політиці Кремля.

    Суд ухвалив конфіскувати все майно співачки на користь держави Україна. Йдеться про нерухомість у Київській області, земельні ділянки, автомобілі, зброю та інші активи. Окремим рішенням державі передано майнові права на дев’ять музичних творів артистки.

    Ще у 2024 році Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення активів Повалій у дохід держави в межах санкційного механізму. У 2025 році майнові права на її пісні були офіційно переоформлені на державу Україна. Це стало одним із перших випадків, коли держава отримала контроль над авторськими правами артиста, засудженого за підтримку агресії РФ.

    У Службі безпеки України повідомили, що ще у лютому 2024 року Повалій оголосили заочну підозру за статтями про колабораційну діяльність, виправдовування та заперечення збройної агресії Росії проти України. За даними СБУ, слідчі зібрали масштабну доказову базу, яка включала відеозаписи виступів, інтерв’ю російським медіа, участь у пропагандистських концертах та інші матеріали.

    Справу Повалій в Україні вважають однією з найрезонансніших серед діячів культури, які після початку російської агресії відкрито підтримали Кремль. До повномасштабної війни артистка тривалий час залишалася відомою фігурою українського шоу-бізнесу, мала звання народної артистки України та політичний досвід у парламенті. Однак після переїзду до Росії та публічної підтримки дій РФ її діяльність стала предметом кримінального переслідування.

    На тлі війни Україна посилила політику щодо публічних осіб, які співпрацюють із державою-агресором або беруть участь у російській пропаганді. Проти низки артистів, політиків та медійників запроваджені санкції, арештовані активи та відкриті кримінальні провадження. У владі наголошують, що такі рішення мають стати сигналом про невідворотність відповідальності за підтримку агресії проти України.

  • Румунія скликає Раду нацбезпеки після падіння дрона в Галаці

    Румунія скликає Раду нацбезпеки після падіння дрона в Галаці

    Президент Румунії Нікушор Дан скликав засідання Вищої ради національної оборони після інциденту з падінням російського безпілотника на житловий будинок у місті Галац, що стався в ніч під час масованої атаки Росії по території України. Подія вже викликала різку реакцію в Бухаресті, а також на рівні європейських партнерів, які висловили солідарність Румунії та підтримали її право на відповідь у межах міжнародного права та союзницьких механізмів безпеки.

    Як повідомила міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою, вона офіційно викликала посла Російської Федерації до МЗС, щоб довести до його відома позицію Бухареста та перелік дипломатичних заходів, які Румунія планує вжити у відповідь на інцидент. За її словами, ситуація є надзвичайно серйозною, оскільки йдеться про влучання військового об’єкта на територію житлової забудови країни-члена ЄС і НАТО.

    У своєму виступі в ефірі TVR Info Цою наголосила, що падіння дрона є неприйнятним та становить загрозу для цивільного населення, навіть якщо інцидент стався внаслідок бойових дій за межами Румунії. Вона підкреслила, що уряд уже координує дії з союзниками по Європейському Союзу та НАТО, які, за її словами, оперативно відреагували на подію та підтвердили підтримку Румунії.

    “Сьогодні в другій половині дня я викликала посла Російської Федерації до Міністерства закордонних справ. Йому будуть повідомлені заходи, яких Румунія вживатиме на дипломатичному рівні у відповідь на цей інцидент”, – заявила міністерка, додавши, що Бухарест розглядає різні варіанти реагування в межах міжнародного права та союзницьких процедур.

    Окремо Оана Цою зазначила, що інцидент із падінням російського дрона може відповідати критеріям для застосування статті 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає консультації між державами-членами НАТО у разі виникнення загрози їхній територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці. Вона наголосила, що Румунія не діє самостійно, а координує свої кроки з партнерами по Альянсу, оскільки “жодна країна не може протистояти таким ризикам поодинці”.

    Президент Нікушор Дан, своєю чергою, повідомив, що скликав засідання Вищої ради національної оборони Румунії (CSAT), щоб терміново оцінити наслідки інциденту та виробити комплексну державну позицію. Він назвав подію найсерйознішим випадком порушення безпеки на території Румунії від початку повномасштабної війни Росії проти України.

    У своєму дописі в соціальній мережі X президент заявив, що відповідальність за інцидент повністю лежить на Російській Федерації. Він наголосив, що Румунія відповість “пропорційно, рішуче та скоординовано” як на національному рівні, так і разом із союзниками в ЄС і НАТО. За його словами, характер події є безпрецедентним і потребує швидкої та системної реакції міжнародної спільноти.

    “Ми вживатимемо пропорційних заходів щодо Російської Федерації. Безпрецедентний характер події вимагає рішучої, скоординованої та адекватної відповіді”, – підкреслив Дан.

    За попередніми даними румунських та міжнародних медіа, у ніч на 29 травня під час чергової масованої атаки Росії по Україні безпілотник типу “Герань-2” (російське маркування іранських дронів-камікадзе Shahed) збився з курсу або був відхилений засобами РЕБ і влучив у 10-поверховий житловий будинок у місті Галац, що розташоване неподалік кордону з Україною. Внаслідок удару було госпіталізовано щонайменше двох людей, ще близько 70 мешканців будинку евакуйовано, а частина будівлі зазнала серйозних пошкоджень.

    Інцидент викликав значний резонанс у Румунії, оскільки це один із найсерйозніших випадків, коли наслідки російських атак на Україну безпосередньо зачепили територію країни-члена НАТО. Після початку повномасштабного вторгнення Росії неодноразово фіксувалися падіння уламків дронів на території Румунії, однак пряме влучання у житловий будинок із постраждалими розглядається як ескалаційний сигнал.

    У політичних колах Румунії вже лунають заклики до посилення систем протиповітряної оборони в прикордонних регіонах та перегляду процедур реагування НАТО на подібні інциденти. Експерти зазначають, що випадок у Галаці може стати підставою для активнішого використання консультаційного механізму НАТО, передбаченого статтею 4, а також для посилення військової присутності Альянсу в регіоні Чорного моря.

    На цьому тлі Бухарест опинився в ситуації, коли необхідно одночасно демонструвати стриманість і рішучість: з одного боку, уникати прямої ескалації з Росією, з іншого — забезпечити безпеку власної території та громадян. Очікується, що найближчим часом Рада нацбезпеки Румунії ухвалить низку рішень щодо посилення оборонних заходів і координації з союзниками по НАТО.

  • Румунія може застосувати статтю 4 НАТО через падіння російського дрона в Галаці

    Румунія може застосувати статтю 4 НАТО через падіння російського дрона в Галаці

    Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою заявила, що інцидент із падінням російського безпілотника на житловий будинок у місті Галац є достатньо серйозним приводом для розгляду можливості застосування статті 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає проведення консультацій між державами-членами НАТО у разі виникнення загрози їхній безпеці. За її словами, ситуація, що склалася, належить до категорії подій, які вимагають не лише внутрішньої оцінки ризиків, але й широкого обговорення на рівні союзників, оскільки йдеться про потенційне розширення наслідків війни Росії проти України на територію країни-члена Альянсу.

    Як повідомляє видання Digi24, румунська міністерка наголосила, що стаття 4 НАТО не є автоматичним механізмом реагування, а радше політичним інструментом, який дозволяє державам-членам ініціювати консультації, коли вони вважають, що їхня територіальна цілісність, політична незалежність або безпека перебувають під загрозою. Вона підкреслила, що остаточне рішення щодо активації цього механізму ухвалюється спільно, після обговорення всередині Альянсу, і наразі відповідні консультації вже перебувають у фокусі переговорів між Румунією та її союзниками.

    Інцидент у Галаці стався вночі 29 травня під час чергової масованої російської атаки на Україну, коли безпілотник, за даними румунської влади, вийшов за межі українського повітряного простору та врізався у багатоповерховий житловий будинок у прикордонному румунському місті. Унаслідок удару було пошкоджено будівлю, двох людей госпіталізували з пораненнями, ще близько сімдесяти мешканців довелося евакуювати з міркувань безпеки. Подія викликала значний резонанс у країні та стала одним із найсерйозніших інцидентів такого типу на території держави-члена НАТО з початку повномасштабної війни.

    Румунська влада кваліфікувала падіння безпілотника як серйозну ескалацію, пов’язану з діями Російської Федерації, та заявила про посилення моніторингу повітряного простору в прикордонних регіонах. Водночас Міністерство оборони Румунії раніше повідомляло, що від початку російського вторгнення в Україну на території країни вже десятки разів фіксувалися уламки безпілотних літальних апаратів, що неодноразово викликало занепокоєння щодо безпеки цивільного населення в районах поблизу кордону.

    У Бухаресті також зазначають, що ситуація перебуває під постійним контролем на найвищому політичному та військовому рівні. Президент Румунії Нікушор Дан, за словами очільниці МЗС, має ухвалити рішення щодо можливого скликання Ради національної безпеки, а також визначити формат подальшого інформування суспільства про кроки держави у відповідь на інцидент. Вона додала, що уряд перебуває у постійному контакті з керівництвом НАТО, включно з генеральним секретарем Альянсу, якому вже передано всю необхідну інформацію щодо події.

    Окремо міністерка повідомила, що російського посла в Румунії вже викликали до Міністерства закордонних справ у зв’язку з попередніми заявами Москви щодо військової ситуації в регіоні. Вона також не виключила подальших дипломатичних кроків у відповідь на інцидент із безпілотником, зазначивши, що відповідні рішення можуть бути ухвалені найближчим часом після завершення внутрішніх консультацій.

    На тлі цього інциденту в НАТО підтверджують, що перебувають у постійному контакті з румунською стороною для координації дій та оцінки ризиків, пов’язаних із безпекою повітряного простору країн-членів Альянсу поблизу зони бойових дій. Ситуація в Галаці стала черговим сигналом про зростання напруженості в регіоні та потенційні ризики розширення наслідків війни за межі території України.

  • “Я додому хочу”: Бродський розповів, як його 11-річний син просив “найняти кілера” для Путіна

    “Я додому хочу”: Бродський розповів, як його 11-річний син просив “найняти кілера” для Путіна

    Український політик, бізнесмен і президент Федерації баскетболу України Михайло Бродський поділився емоційною історією про свого 11-річного сина Давида, який через війну та постійний стрес мріє повернутися до Києва. За словами Бродського, кілька років тому хлопчик навіть просив батька “найняти кілера” для російського диктатора Володимира Путіна, аби закінчилася війна і сім’я могла повернутися додому.

    Про це Бродський розповів в інтерв’ю журналісту Дмитру Гордону, яке опублікували на YouTube-каналі “В гостях у Гордона”.

    Бізнесмен зізнався, що війна особливо важко позначилася на його молодшому синові. Давид, якому зараз 11 років, болісно реагує на вибухи та сирени, через що родина змушена обмежувати його перебування в Україні.

    “Мій син Давид, 11 років, нещодавно мене взагалі “убив”. Став на коліна, каже: “Тату, хочу в Київ”, — розповів Бродський.

    За словами бізнесмена, через психологічний стан дитини він був змушений відмовити синові у поверненні до столиці.

    Втім, найбільше Бродського вразила інша історія, яка сталася ще два роки тому — на тлі повномасштабної війни Росії проти України.

    “А ще два роки тому, я вже розповідав, він мені гроші давав. Каже: “Я тут зібрав гроші, найми кілера”. Я кажу: “Що ти розказуєш таке, синку?” Він: “На Путіна, щоб його шваркнули”. Каже: “Я додому хочу, тату”, — переказав Бродський слова сина.

    Ця історія прозвучала в контексті розмови про війну, плани Кремля та те, наскільки несподіваним для Росії виявився український спротив після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    Бродський наголосив, що діти особливо гостро переживають наслідки війни — втрату відчуття безпеки, вимушений виїзд з дому, тривалі повітряні тривоги та постійний страх за близьких.

    Інтерв’ю з Бродським викликало активне обговорення у соцмережах. Частина користувачів звернула увагу саме на психологічний стан дітей під час війни та на те, як повномасштабне вторгнення вплинуло навіть на наймолодших українців.

    Михайло Бродський — відомий український політик та бізнесмен. У минулому він був народним депутатом Верховної Ради III скликання, а у 2010–2014 роках очолював Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Також він є власником видання “Обозреватель” та президентом Федерації баскетболу України.

    За роки політичної кар’єри Бродський двічі балотувався у президенти України — у 2004 та 2010 роках.

    У своєму інтерв’ю Дмитру Гордону бізнесмен також висловлювався про перспективи війни, політичну ситуацію в Україні та роль Росії у сучасній геополіці.

    Після початку повномасштабної агресії РФ багато українських сімей були змушені виїхати за кордон або змінити місце проживання через постійні обстріли та небезпеку. Психологи неодноразово наголошували, що війна особливо сильно впливає саме на дітей, які часто переживають тривожність, страх та тугу за домом.

    На тлі нових російських атак по українських містах тема повернення додому залишається однією з найболючіших для мільйонів українців, які були змушені залишити свої домівки через війну.

  • Путін дозволив Росії вводити війська за кордон під приводом “захисту громадян”

    Путін дозволив Росії вводити війська за кордон під приводом “захисту громадян”

    Глава Кремля Володимир Путін підписав закон, який фактично дозволяє Росії використовувати свої Збройні сили на території інших держав під приводом “захисту громадян РФ”. Документ уже офіційно оприлюднений у Росії та набуде чинності через десять днів після публікації. Про це повідомляє російське агентство “Інтерфакс”.

    Згідно з новим законом, підставою для застосування російської армії за межами країни можуть стати арешти, затримання, кримінальне переслідування або інші рішення щодо громадян Росії, ухвалені іноземними чи міжнародними судами, юрисдикцію яких Москва не визнає.

    У поясненнях комітету Ради Федерації РФ з оборони та безпеки прямо вказано, що в таких випадках допускається “можливість залучення Збройних сил Російської Федерації” за рішенням президента Росії для “захисту” громадян РФ за кордоном.

    Фактично документ закріплює право Кремля самостійно визначати, коли і де виникла необхідність використати військову силу нібито в інтересах росіян. Остаточне рішення щодо застосування армії ухвалюватиме особисто Володимир Путін.

    Крім військового механізму, закон також надає російським державним органам право здійснювати інші “заходи захисту” громадян РФ за межами країни. Формулювання документа залишаються дуже широкими й фактично не містять чітких обмежень щодо того, які саме дії може вважати допустимими російська влада.

    Раніше законопроєкт був ухвалений Державною думою РФ одразу у другому та третьому читаннях, а згодом його підтримала верхня палата російського парламенту. Після цього документ надійшов на підпис Путіну.

    Новий закон уже викликав занепокоєння через те, що Кремль неодноразово використовував риторику “захисту російськомовних” або “захисту громадян Росії” як політичне та військове виправдання для втручання у справи інших держав.

    Саме подібними аргументами Москва роками пояснювала свої дії щодо України після окупації Криму у 2014 році та початку війни на Донбасі. Російська влада також активно роздавала російські паспорти на окупованих територіях, після чого заявляла про необхідність “захисту” власних громадян.

    Аналітики звертають увагу, що новий закон фактично створює ще ширшу юридичну основу для потенційного використання російських військ за межами країни. При цьому документ не уточнює, що саме вважатиметься “загрозою” для росіян за кордоном і які масштаби втручання можуть бути застосовані у відповідь.

    Окремо експерти наголошують, що закон з’явився на тлі посилення конфронтації Росії із Заходом, санкційного тиску та міжнародних розслідувань щодо російських воєнних злочинів. Москва також продовжує не визнавати рішення низки міжнародних судів та інституцій, зокрема пов’язаних із війною проти України.

    У самому Кремлі новий документ пояснюють необхідністю “захисту прав росіян” у разі рішень міжнародних органів, які Росія вважає нелегітимними. Однак критики закону зазначають, що його формулювання можуть бути використані як інструмент для легалізації нових військових операцій за межами РФ.

    Поява такого документа також свідчить про подальше посилення ролі президента Росії у питаннях застосування сили. Закон фактично концентрує в руках Володимира Путіна додаткові повноваження щодо ухвалення рішень про використання армії за кордоном без необхідності окремих складних погоджень.

  • СБУ викрила 18-річного агента РФ, який коригував масований удар по Києву 24 травня

    СБУ викрила 18-річного агента РФ, який коригував масований удар по Києву 24 травня

    Контррозвідка Служби безпеки України затримала 18-річного мешканця столиці, якого підозрюють у роботі на російські спецслужби та коригуванні масованої комбінованої атаки по Києву в ніч на 24 травня. За даними слідства, саме ця атака стала однією з наймасштабніших за весь час повномасштабної війни: внаслідок удару постраждали понад 90 людей, двоє загинули, а місто зазнало значних руйнувань цивільної інфраструктури.

    Про це повідомили в Службі безпеки України та в Офісі генерального прокурора України.

    Як встановило слідство, затримання відбулося вже наступного дня після обстрілу — так званими оперативними заходами “по гарячих слідах”. Підозрюваного викрили під час його перебування у передмісті Києва, де він, за даними СБУ, проводив дорозвідку наслідків ударів та намагався фіксувати пошкодження поблизу одного з об’єктів Міністерства оборони України.

    Правоохоронці зазначають, що 18-річний киянин потрапив у поле зору російських спецслужб через пошук “легкого заробітку” у Telegram-каналах. Після встановлення контакту з кураторами його, за даними слідства, поступово залучили до виконання завдань розвідувального характеру.

    На початковому етапі, як повідомляє СБУ, він отримував перевірочні доручення — зокрема виїжджав у передмістя столиці та позначав на цифрових картах логістичні маршрути, якими пересувається військова техніка Збройних сил України. Такі дії слідство розцінює як елемент первинного збору розвідданих для перевірки його готовності до подальшої співпраці.

    Після виконання цих завдань, за даними СБУ, агенту доручили безпосередньо фіксувати наслідки комбінованої ракетно-дронової атаки по Києву. Його завданням було збирання фото- та відеоматеріалів, уточнення місць влучань і передача інформації російським кураторам для подальшої корекції ударів та оцінки ефективності обстрілу.

    Слідство також встановило, що підозрюваний використовував смартфон для підготовки детальних агентурних звітів. У них він описував наслідки обстрілів, зазначав пошкоджені об’єкти та передавав координати, які могли використовуватися для планування наступних атак.

    Окремо правоохоронці оприлюднили фрагменти переписки між агентом і його куратором. У повідомленнях, за даними слідства, російський координатор запевняв виконавця у виплаті грошей незалежно від результату, а також давав інструкції щодо уточнення інформації навіть у випадку часткових руйнувань. Серед реплік фігурували вказівки повторно фіксувати об’єкти та перевіряти, чи не були вони “переплутані” під час атаки.

    У СБУ наголошують, що подібні завдання є типовою практикою російських спецслужб, які активно використовують молодь, залучену через соціальні мережі, для збору розвідувальної інформації в прифронтових і тилових містах України.

    За інформацією Офісу генерального прокурора, затриманий є уродженцем Черкаської області. Під час обшуку у нього вилучили мобільний телефон із доказами листування з кураторами та підготовленими агентурними звітами.

    Дії підозрюваного кваліфіковано за статтею про державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

    Комплекс заходів із викриття та затримання проводили співробітники СБУ спільно з Київською міською прокуратурою та Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України.

    Нагадаємо, у ніч на 24 травня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку по Україні із застосуванням ракет і безпілотників різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, було зафіксовано сотні повітряних цілей, більшість із яких вдалося знищити або подавити силами протиповітряної оборони. Унаслідок удару найбільших руйнувань зазнав Київ, де постраждали житлові будинки, об’єкти інфраструктури та соціальні установи.