Golosnovinua.com

Позначка: російська мова

  • Квиток російською і вистава без української: на одеські «Маски» склали новий протокол

    Квиток російською і вистава без української: на одеські «Маски» склали новий протокол

    Одеська комік-трупа «Маски» знову стала фігурантом справи про можливе порушення мовного законодавства. Цього разу приводом став документ для входу на виставу, надрукований російською мовою. Про це повідомило видання «Одеське життя».

    Скаргу подавав один із відвідувачів театру. Він сфотографував документ і передав матеріали представниці Уповноваженого із захисту державної мови в Одеській області Анні Неруш.

    У театрі заявили, що йдеться нібито не про квиток, а про запрошення для пільгових категорій глядачів. Представники «Масок» також звернули увагу, що на ньому не вказано рік друку, а такі запрошення могли зберігатися тривалий час.

    Однак ці аргументи не переконали представницю мовного омбудсмена. За її словами, реквізити документа відповідають визначенню вхідного квитка. Крім того, стаття 23 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» поширюється не лише на квитки, а й на інші інформаційні матеріали про культурні заходи. Закон прямо передбачає, що оголошення, афіші, інформаційні матеріали та вхідні квитки мають виготовлятися державною мовою.

    Рік використання документа, за даними видання, допоміг встановити сам скаржник. Він повідомив, що придбав його саме у 2026 році. Також чоловік заявив, що вистава нібито проходила переважно російською мовою, через що він залишив зал до її завершення. Це наразі є його свідченням у межах розгляду скарги.

    Мовне законодавство передбачає, що культурно-мистецькі та розважальні заходи в Україні проводяться державною мовою, хоча використання інших мов допускається у визначених законом випадках, зокрема коли це виправдано художнім задумом. Для державних і комунальних театрів вистави іншою мовою мають супроводжуватися перекладом українською.

    Для «Масок» це вже не перший подібний випадок. За даними «Одеського життя», раніше щодо театру вже складали протоколи через порушення мовного законодавства, а у березні повідомлялося про штрафи на загальну суму 17 тисяч гривень.

    Тепер новий епізод з квитком має отримати окрему правову оцінку.

  • «Скажи своєму начальнику: досить»: Сікорський публічно розніс Лаврова в Радбезі ООН

    «Скажи своєму начальнику: досить»: Сікорський публічно розніс Лаврова в Радбезі ООН

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час засідання Ради Безпеки ООН різко відповів своєму російському колезі Сергію Лаврову та спростував низку тверджень Москви про Україну. Лавров залишив залу буквально перед виступом польського дипломата, однак Сікорський все одно звернувся до нього напряму. Про це пише польське видання RMF24.

    «Припини руйнувати майбутнє Росії, Сергію. Я знаю, що ти слухаєш. Скажи своєму начальнику, що досить», — заявив Сікорський.

    Польський міністр сказав, що Росія може припинити війну в будь-який момент, і звинуватив Кремль у подальшій ескалації. За його оцінкою, Володимир Путін не досяг заявлених цілей повномасштабної війни, але продовжує тиснути на Україну та провокувати НАТО.

    Сікорський також відповів на російські твердження щодо подій 2014 року. Він нагадав, що особисто перебував у Києві разом із главами МЗС Німеччини та Франції, і відкинув російську версію про нібито «державний переворот». За його словами, Віктора Януковича усунув демократично обраний парламент після подій Майдану.

    Окремо польський дипломат спростував російські заяви про начебто заборону російської мови в Україні. Він зазначив, що нещодавно сам був у Києві й чув, що російська мова там залишається широко вживаною.

    Виступ Сікорського відбувся під час його візиту до Нью-Йорка на високорівневий тиждень 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН. Польське МЗС заздалегідь повідомляло, що серед ключових тем для глави дипломатії будуть російська агресія проти України, міжнародна безпека та захист принципів Статуту ООН.

    Того ж засідання Лавров заявив, що Росія нібито готова до переговорів щодо «стійкого та справедливого миру», але водночас прямо сказав, що Москва не збирається робити паузу у воєнних діях на час переговорів.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також виступив у Радбезі ООН і поставив Лаврову низку запитань щодо війни, наголосивши, що російська сторона продовжує перекладати відповідальність за агресію на Україну, Захід і НАТО.

    Для «Ненька інфо» до цього матеріалу логічно додати кілька внутрішніх посилань. Раніше видання писало, що Сікорський попереджав про можливі російські провокації проти НАТО, а також звинувачував Москву у спробах посварити Польщу та Україну через історичні питання.

    Сікорський: Росія намагається посварити Польщу та Україну через історію

    Сікорський попередив про можливі провокації Росії проти НАТО

    Також «Ненька інфо» раніше писала про оцінку Сікорського, що стратегічна ініціатива у війні більше не належить Росії.

    «Ініціатива більше не у Росії» — Сікорський

  • «Нахабна насмішка над Україною»: Потап і Настя втрапили у новий скандал через російську мову

    «Нахабна насмішка над Україною»: Потап і Настя втрапили у новий скандал через російську мову

    Українські артисти Потап та Настя Каменських знову опинилися в центрі гучного скандалу. Цього разу причиною стало коротке відео, у якому вони іронічно «перепросили» за використання російської мови, а потім пов’язали своє право говорити нею з поняттям «свободи». Контраст між кадрами, російськомовний текст і друга частина ролика, знята на яхті, викликали різку реакцію частини української аудиторії. Артистам закинули насмішку над мовним питанням під час повномасштабної війни та нагадали, що це далеко не перший подібний скандал у їхній кар’єрі.

    Відео з’явилося 26 серпня на офіційній сторінці проєкту «Потап і Настя» в Instagram. Воно складається з двох різко контрастних частин. Спочатку Олексій Потапенко та Настя Каменських сидять у домашньому одязі й демонстративно кривляться, ніби їм боляче. На екрані з’являється російськомовна фраза, в якій артисти просять пробачення за те, що говорять російською, та заявляють, що «забули» про існування певного поняття.

    Джерело: instagram potapinastya_official

    Далі кадр різко змінюється. Потап і Каменських уже перебувають на яхті, одягнені в літній одяг, усміхаються й танцюють. Незавершена фраза з першої частини ролика отримує відповідь — «свобода». Саме такий монтаж створив у користувачів враження, що артисти протиставили критику російськомовного контенту особистій свободі вибору мови.

    «Нахабна насмішка над Україною»: Потап і Настя втрапили у новий скандал через російську мову
    Джерело: instagram potapinastya_official

    У низці українських медіа появу ролика трактували саме як демонстративне виправдання використання російської мови поняттям свободи. «Факти» писали, що спочатку артисти імітували біль і насмішкувато перепрошували за російську, а потім на яхті нагадали про «свободу». DSnews також зазначає, що ролик був оприлюднений на сторінці проєкту в TikTok та поданий саме у такому контексті.

    Переглянути цей допис в Instagram

     

    Допис, поширений користувачем @potapinastya_official

    Реакція частини української аудиторії виявилася різко негативною. У коментарях користувачі дорікали артистам не лише за російську мову, а й за сам спосіб подачі теми. Частина коментаторів називала ролик демонстративним і недоречним на тлі війни, а деякі вбачали у ньому насмішку над українцями. УНІАН цитує реакції користувачів, які закидали парі, що поруч із «свободою» вони нібито забули про гідність.

    Особливе роздратування викликало те, що друга половина відео була знята на яхті. Для критиків це лише посилило контраст між життям артистів за кордоном та українською реальністю воєнного часу. OBOZ.UA охарактеризував ролик як «жарт» про мову на тлі розкішного відпочинку й навів реакції українців, які сприйняли його як зневажливий.

    Саме по собі використання російської мови Потапом і Настею вже давно є предметом суперечок. Проте новий скандал виник не у вакуумі — він став продовженням цілої серії історій, через які артисти протягом останніх років дедалі частіше опиняються в епіцентрі критики.

    Ще у 2025 році Настя Каменських пережила один із найгучніших мовних скандалів після концерту у США. Тоді вона виконувала російськомовні версії своїх композицій, хоча раніше публічно заявляла, що не співатиме російською. Під час виступу в Маямі співачка також висловилася про те, що, на її думку, значення має не мова, якою люди говорять, а їхні вчинки та почуття.

    Наслідки тієї історії вийшли далеко за межі соцмереж. Український ювелірний бренд «Золотий Вік», обличчям якого Каменських була з 2021 року, припинив співпрацю зі співачкою. Forbes Ukraine повідомляв, що компанія завершила багаторічну рекламну кампанію після мовного скандалу в США.

    Пізніше Потап публічно прокоментував ситуацію навколо дружини. В інтерв’ю блогеру Іллі Ланцману він відповідав на питання про ставлення сім’ї до української та російської мов і захищав право Каменських самостійно вирішувати, якою мовою вона виступатиме та спілкуватиметься.

    У 2026 році мовна історія отримала нове продовження після фактичного повернення дуету «Потап і Настя» на сцену.

    Наприкінці травня артисти разом виступили на приватному заході у Сполучених Штатах. На сцені вони виконали свої старі російськомовні хіти. Відео з концерту швидко розійшлися соціальними мережами та знову спричинили дискусію навколо того, на яку аудиторію тепер орієнтуються артисти.

    Ще один резонансний епізод стався наприкінці липня. Потап і Настя разом виступили на фестивалі Лайми Вайкуле в Юрмалі. УНІАН повідомляв, що дует виконував російськомовні композиції та отримав хвилю негативних реакцій від українських користувачів.

    Той виступ породив іще один скандал — уже не лише мовний.

    У Юрмалі артисти пожартували про можливе повернення до Києва. За даними OBOZ.UA, Потап заявив, що вони повернуться до столиці, коли проїзд у метро знову коштуватиме вісім гривень. Каменських підтримала жарт, а Потап запропонував навіть зробити «тур станціями метро» та провести концерт на «Олімпійському» з квитками по вісім гривень.

    Українці сприйняли ці слова особливо гостро, адже вони пролунали після підвищення вартості проїзду у столиці. Частина аудиторії побачила у такому гуморі відстороненість артистів від повсякденних проблем українців, які залишаються в країні під час війни.

    Потап після початку повномасштабного вторгнення взагалі став одним із найбільш суперечливих представників українського шоу-бізнесу. У лютому 2025 року він дав велике інтерв’ю російському журналісту Юрію Дудю. Під час понад тригодинної розмови репер говорив про початок вторгнення, своє перебування за кордоном, критику українців, творчість, російську мову та плани на майбутнє. Сам факт розмови з російським журналістом під час війни також викликав суперечки.

    Тоді ж стало відомо, що Потап розвиває бізнес і творчі проєкти за межами України. У відкритих інтерв’ю та публікаціях він розповідав про міжнародні проєкти й роботу в різних країнах, тоді як Каменських намагалася активніше просуватися на латиноамериканському музичному ринку.

    У травні 2026 року продюсер Михайло Ясинський у розмові зі Славою Дьоміним окремо аналізував міжнародну стратегію Каменських, використання нею російської мови у соцмережах та те, чому Потап і Настя дедалі менше орієнтуються саме на українську аудиторію.

    Тому новий ролик про «свободу» виявився особливо вибуховим. Для частини аудиторії він став не одиничним невдалим жартом, а черговим епізодом у довгій історії конфлікту артистів з українськими слухачами щодо мови, війни та їхнього життя за кордоном.

    При цьому важливо розділяти факти та інтерпретації. У самому ролику Потап і Каменських не заявляють прямо, що українці не повинні переходити на українську або що російська мова має якийсь особливий статус. Відео побудоване як іронічний жарт, де використання російської пов’язане зі словом «свобода». Саме цю подачу значна частина аудиторії сприйняла як провокаційну.

    Водночас контекст для української аудиторії принципово відрізняється від звичайної суперечки щодо особистого вибору мови. Росія четвертий рік веде повномасштабну війну проти України, а мовне питання стало значно чутливішим через багаторічну політику русифікації та використання Кремлем тези про «захист російськомовних» як одного з пропагандистських виправдань агресії.

    Саме тому публічні висловлювання відомих українських артистів про російську мову часто мають набагато сильніший резонанс, ніж звичайне приватне спілкування.

    Станом на 27 серпня відео Потапа і Каменських продовжує активно обговорюватися українськими медіа та користувачами соцмереж. Його вже називають одним із чергових скандалів навколо артистів, а дискусія знову повернулася до питання, чи намагається дует остаточно переорієнтуватися на міжнародну та російськомовну аудиторію.

    Самі артисти окремого розгорнутого пояснення щодо негативної реакції на цей конкретний ролик на момент підготовки матеріалу публічно не надали.

    Зате одна річ уже очевидна: спроба пожартувати про російську мову та «свободу» не розрядила багаторічний конфлікт Потапа й Насті з частиною української аудиторії, а лише додала до нього новий епізод. І якщо автори відео розраховували на легку іронію, у значної частини користувачів вона викликала зовсім протилежні емоції.

  • «В окопах не ділилися за мовою»: Луценко зробив гучну заяву про російськомовних українців

    «В окопах не ділилися за мовою»: Луценко зробив гучну заяву про російськомовних українців

    Колишній генеральний прокурор України, ексміністр внутрішніх справ і військовослужбовець Юрій Луценко виступив проти цькування громадян через використання російської мови та закликав не перетворювати мовне питання на нову лінію внутрішнього конфлікту. За його словами, досвід війни показав, що на фронті українських військових об’єднувала насамперед боротьба за незалежність держави, а не мова, якою вони спілкувалися в побуті.

    Про це Луценко заявив в інтерв’ю програмі «Власть vs Влащенко». Політик наголосив, що вважає неприйнятними ситуації, коли громадян України принижують, переслідують або тим більше застосовують до них силу через те, що вони говорять російською.

    Особливо різко він висловився про випадки, коли мовні конфлікти стосуються родин військовослужбовців або дітей. На його думку, суспільство повинно однозначно засуджувати агресивну поведінку, незалежно від того, якими мотивами її пояснюють.

    Луценко заявив, що в Україні існує невелика група людей, які, за його оцінкою, використовують мовне питання для власної популярності, політичної кар’єри або активності в соціальних мережах. Саме такі прояви він закликав суспільство «пригасити», наголошуючи, що пошук внутрішніх ворогів під час війни може лише послаблювати державу.

    При цьому колишній генпрокурор не виступив проти посилення позицій української мови. Навпаки, він заявив, що Україна має поступово ставати фактично україномовною, а громадяни повинні володіти державною мовою. Водночас, на його думку, такий процес не повинен будуватися на приниженні або примусі в побутовому спілкуванні.

    «Мені не подобається війна проти російськомовних в Україні. Війна проти інакодумців в Україні», — заявив Луценко.

    Він окремо наголосив, що зовсім інше ставлення має бути до людей, які працюють на Росію, заперечують українську державність або допомагають ворогу. За його словами, шпигуни, агенти впливу та особи, які ведуть антиукраїнську діяльність, повинні відповідати за законом. Однак сама російська мова, на його переконання, не може автоматично бути доказом нелояльності державі.

    Луценко запропонував розглядати мовну трансформацію України як довгостроковий процес. На його думку, першим етапом має бути реальна двомовність значної частини дорослого населення — тобто здатність людини, яка звикла говорити російською, щонайменше розуміти українську та за необхідності переходити на неї.

    Наступне покоління, вважає він, завдяки освіті, родині та державній політиці вже має переважно користуватися українською.

    Такий підхід частково перегукується і з чинним українським законодавством. Конституція визначає українську єдиною державною мовою та зобов’язує державу забезпечувати її всебічний розвиток і функціонування. Водночас стаття 10 Конституції також гарантує вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин України.

    Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який залишається чинним у редакції від 27 червня 2026 року, встановлює обов’язковість української у визначених публічних сферах — органах влади, освіті, обслуговуванні, низці публічних заходів та інших передбачених законом ситуаціях. Водночас його дія прямо не поширюється на приватне спілкування та здійснення релігійних обрядів.

    Одна з центральних тез Луценка стосувалася саме фронтового досвіду.

    Колишній генпрокурор заявив, що хотів би почути від майбутнього президента України чіткий сигнал: російськомовні громадяни, які захищали країну, не є менш патріотичними чи менш заслуженими, ніж україномовні.

    За його словами, під час війни військові не поділяли одне одного за мовою чи політичними симпатіями.

    «В окопах війни за незалежність України солдати не ділилися на українську та російську мову, не ділилися на кандидатів, за яких вони голосували», — заявив Луценко.

    На його переконання, саме здатність людей із різними поглядами, походженням та мовними звичками об’єднатися навколо захисту держави стала однією з причин, через які Росії не вдалося зруйнувати українську оборону.

    Цікаво, що схожу позицію щодо фронтового середовища Луценко висловлював і раніше. Ще під час служби він розповідав «Главкому», що серед військових мовні відмінності фактично не були важливим критерієм поділу. За його словами, на фронті «мова не розділяє», так само як релігія, партійність, вік чи матеріальний статус. Головним критерієм для бійців було те, чи людина справді виконує свою роботу і воює.

    У розмовах про службу в районі Бахмута Луценко також згадував російськомовних військовослужбовців, які демонстрували виразну українську ідентичність. Він описував фронтову атмосферу як середовище, де люди значно менше звертають увагу на такі відмінності, ніж у політичних або соціальних дискусіях у тилу.

    Водночас позиція Луценка не означає підтримки надання російській мові статусу другої державної. Ще задовго до повномасштабної війни він публічно виступав проти такого сценарію. Зокрема, у 2009 році Луценко називав голосування за статус другої державної мови принципово неприйнятним для себе.

    Тобто нинішня його теза полягає радше в розмежуванні двох питань: зміцнення української як єдиної державної мови та ставлення до громадян, які у приватному житті продовжують говорити російською.

    За словами Луценка, російськомовний військовий, який воює за Україну, не може вважатися менш українським лише через мову спілкування.

    «Російськомовні солдати не менші герої, ніж україномовні», — наголосив він, додавши, що людські якості та ставлення до країни не визначаються автоматично мовою.

    Заява Луценка пролунала на тлі постійної дискусії про мовну політику під час війни. Після повномасштабного вторгнення Росії позиції української мови в суспільстві суттєво посилилися, а мільйони громадян добровільно перейшли на неї у повсякденному житті. Водночас мовне питання періодично стає причиною резонансних конфліктів — особливо коли суперечки виходять за межі дискусії та переходять у публічне приниження чи фізичну агресію.

    Саме цього сценарію, судячи із заяв Луценка, він закликає уникати.

    На його думку, Україна повинна одночасно продовжувати системну українізацію публічного простору, забезпечувати знання державної мови і не допустити появи внутрішньої ворожнечі між громадянами, які разом протистоять Росії.

    Ключовим аргументом Луценка залишається досвід війни: люди з різних регіонів, різними політичними поглядами та мовними звичками опинилися в одних підрозділах і разом захищали країну.

    «Росія не змогла розбити нашу оборону, тому що вона була єдиною, незважаючи на різність кожного з нас», — підсумував політик.

    На переконання Луценка, після війни саме ця єдність має стати одним із головних принципів внутрішньої політики України — без відмови від української як єдиної державної, але й без перетворення мови побутового спілкування на критерій патріотизму.

  • «Нарешті придбала санкціонку»: українка замовила дітям російські підручники й нарвалася на скандал

    «Нарешті придбала санкціонку»: українка замовила дітям російські підручники й нарвалася на скандал

    В українському сегменті соцмереж спалахнув скандал після того, як користувачка Instagram оприлюднила відео з російськими шкільними підручниками, які, за її словами, замовила для своїх дітей через посередників. Жінка сама назвала отриману літературу «санкціонкою», розповіла, що хвилювалася через можливі проблеми під час перетину кордону, та пояснила покупку бажанням навчати дітей російської мови.

    На відео, яке згодом почало активно поширюватися в інших соціальних мережах, зокрема Threads, можна побачити підручники «Русский язык» та «Литературное чтение». На обкладинках є позначка російської освітньої програми «Школа России».

    Саме ця деталь разом із формулюваннями авторки про «рідну мову» та «санкціонку» спричинила особливо гостру реакцію користувачів.

    У Мережі почали вимагати перевірити, яким шляхом книжки російського виробництва потрапили в Україну, чи не порушувалося під час їх ввезення українське законодавство та чи не здійснювалася оплата безпосередньо російському видавництву або пов’язаним із РФ структурам.

    Водночас станом на ранок 6 серпня офіційних повідомлень Служби безпеки України, Держкомтелерадіо або поштового оператора щодо конкретно цього випадку у відкритих джерелах знайти не вдалося. Тому твердження користувачів соцмереж про вже встановлене правопорушення наразі залишаються припущеннями.

    Що саме показала українка

    За інформацією ТСН, користувачка Instagram під ніком katia_saygin опублікувала розпакування посилки, отриманої через українського поштового оператора.

    Всередині були навчальні видання з російської мови та літературного читання, розраховані на дітей і створені в межах російської шкільної програми.

    Авторка відео заявила, що замовляла їх через посередників у Туреччині.

    При цьому вона нібито зізналася, що переживала, чи зможе посилка перетнути український кордон, а самі книги назвала «санкціонкою».

    Публікація швидко вийшла за межі сторінки авторки. Скриншоти й уривки відео почали розповсюджувати в Threads та інших соцмережах, після чого історія отримала значний суспільний резонанс.

    Особливо користувачів обурило те, що йдеться не просто про книжки російською мовою, а про навчальні матеріали, виготовлені для російської системи освіти.

    Російськомовна книжка і російська книжка — не одне й те саме

    Юридично в цій історії є принципово важливий нюанс.

    Українське законодавство не встановлює загальної заборони на будь-яку книжку лише тому, що вона надрукована російською мовою.

    Обмеження передусім стосуються походження продукції, видавця, країни виготовлення, способу ввезення та змісту.

    У червні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон №2309-IX, спрямований на обмеження ввезення та розповсюдження видавничої продукції, пов’язаної з державою-агресором, Білоруссю та тимчасово окупованими територіями.

    Законодавство передбачає заборону ввезення і розповсюдження в Україні видавничої продукції, виготовленої або випущеної видавництвами держави-агресора та Білорусі, а для окремої продукції російською мовою з інших країн встановлює спеціальні правила.

    Тому сам факт того, що книга написана російською, ще не дозволяє автоматично стверджувати, що вона ввезена незаконно.

    Ключове питання у цьому конкретному випадку — хто видавець книжок, де вони були виготовлені та яким був юридичний механізм їх ввезення в Україну.

    Ввезення російської видавничої продукції суттєво обмежене

    Ще після початку повномасштабного вторгнення Держкомтелерадіо припинило видачу нових дозволів та зупинило дію дозволів на ввезення видавничої продукції з території держави-агресора.

    Відповідний наказ №94 було ухвалено 6 березня 2022 року.

    У документі прямо зазначалося, що рішення прийняли через російське повномасштабне вторгнення та необхідність протидії культурному й інформаційному впливу держави-агресора.

    Надалі обмеження було посилено законом.

    Станом на 2026 рік Держкомтелерадіо регулярно виявляє російські та білоруські книги, які намагаються продавати через українські маркетплейси.

    Лише у червні 2026 року відомство повідомило про припинення онлайн-продажу понад 150 найменувань книжок, випущених видавництвами Росії та Білорусі. Такі пропозиції знаходили на Prom.ua та ROZETKA.

    Подібна ситуація була і в лютому. Тоді Держкомтелерадіо також виявило понад 150 найменувань забороненої видавничої продукції на українських маркетплейсах та домоглося видалення відповідних товарних позицій.

    Понад 10 тисяч російських книжок уже прибрали з онлайн-продажу

    Масштаб проблеми значно більший за один скандальний допис.

    За даними Держкомтелерадіо, лише від травня 2024 року до початку 2026-го з українських онлайн-майданчиків припинили розповсюдження понад 10,2 тисячі найменувань видавничої продукції Росії та Білорусі, яку продавці розміщували всупереч чинним обмеженням.

    У березні 2026 року відомство також повідомляло, що працює над виявленням таких видань спільно зі Службою безпеки України.

    Йдеться про постійний моніторинг українського сегменту інтернету та пошук ресурсів, через які продається видавнича продукція держави-агресора.

    Саме тому заклики користувачів соцмереж звернути увагу правоохоронців на історію з підручниками не виникли на порожньому місці.

    Проте лише компетентні державні органи можуть встановити, чи було конкретне ввезення незаконним.

    Чи можна обійти заборону через Туреччину

    Особливу увагу в історії привернула заява про те, що книги нібито замовлялися через турецьких посередників.

    Сам по собі транзит через третю країну не змінює країну походження товару.

    Якщо книжка виготовлена російським видавництвом у Росії, її фізичне відправлення з Туреччини саме по собі не перетворює її на турецьку видавничу продукцію.

    Водночас для юридичного висновку потрібно знати видавничі дані конкретних підручників, продавця, митне оформлення, кількість примірників та обставини покупки.

    Саме цих даних у відкритому доступі зараз бракує.

    Тому коректніше говорити про підстави для перевірки, а не про вже доведений факт контрабанди чи іншого злочину.

    Найбільше обурила фраза про «рідну мову»

    Дискусія у соцмережах швидко вийшла далеко за межі юридичного питання.

    Користувачі звернули увагу на те, що авторка публікації нібито пояснювала покупку прагненням навчити дітей грамотно володіти «рідною» російською мовою.

    Одна частина коментаторів наголошувала, що використання російської мови в побуті саме по собі не є предметом кримінальної відповідальності.

    Інша — ставила питання про доцільність придбання саме російських державних шкільних підручників у країни, яка веде проти України повномасштабну війну.

    Ще одна претензія стосувалася грошей.

    Користувачі зауважували, що в разі придбання нових книжок російського виробництва частина коштів зрештою може надходити компаніям, які працюють і сплачують податки в Росії.

    Однак без інформації про продавця та схему придбання стверджувати, кому саме надійшли кошти в цьому випадку, неможливо.

    «Школа России» має власний контекст

    Окремий резонанс спричинила позначка «Школа России» на підручниках.

    Це не просто загальний напис про країну походження. «Школа России» — російський навчально-методичний комплекс для початкової школи.

    Таким чином, користувачка фактично показала матеріали, створені для навчання дітей у російській освітній системі.

    Саме тому реакція в соцмережах виявилася значно гострішою, ніж могла б бути у випадку звичайної художньої книжки російською мовою.

    Під час повномасштабної війни освітня політика Росії сама стала одним із важливих інструментів впливу на окупованих українських територіях, де Москва переводить школи на російські програми та витісняє українські навчальні матеріали.

    На цьому тлі демонстрація російського шкільного комплекту в Україні стала для багатьох користувачів символічно особливо чутливою.

    СБУ вже співпрацює з Держкомтелерадіо щодо російських видань

    Вимоги у соцмережах «звернутися до СБУ» також мають певний контекст.

    У березні Держкомтелерадіо прямо повідомляло, що спільно з СБУ вживає заходів для очищення українського інформаційного простору від заборонених російських видань.

    Проте не кожен випадок придбання книги автоматично стає справою Служби безпеки.

    Можлива правова оцінка залежить від того, чи було порушено правила ввезення або розповсюдження, який зміст мають матеріали та хто організував їх постачання.

    Станом на момент підготовки матеріалу публічної інформації про відкриття провадження або офіційну перевірку саме щодо користувачки katia_saygin немає.

    Так само немає підтвердження того, що «Нова пошта» свідомо перевозила заборонену продукцію. Поштовий оператор виконує доставку відправлень, тоді як законність міжнародного ввезення товару залежить від митних процедур та характеру самого вантажу.

    Скандал показав ширшу проблему

    Історія із російськими підручниками виявила одразу кілька проблем.

    Перша — російська видавнича продукція, попри заборони, все ще потрапляє на український ринок або продається через інтернет. Масштаб регулярних блокувань Держкомтелерадіо показує, що це не поодинокі випадки.

    Друга — глобальна електронна торгівля та посередники у третіх країнах створюють можливості для складніших схем доставки товарів.

    Третя — межа між мовним питанням і питанням фінансування та культурного продукту держави-агресора часто губиться у суспільній дискусії.

    Українське законодавство не забороняє людині розмовляти російською чи навчати її дитину цієї мови. Але походження конкретної видавничої продукції та її легальне ввезення — вже зовсім інше питання.

    Саме його й мають з’ясувати компетентні органи, якщо історія стане предметом офіційної перевірки.

    Поки ж найбільш достовірно можна стверджувати лише те, що відео з російськими підручниками «Школа России» справді спричинило масштабну хвилю обурення в українських соцмережах, а сама авторка, назвавши покупку «санкціонкою» та розповівши про посередників, фактично сама поставила питання про законність шляху, яким ці книги опинилися в Україні.

    Чи було при цьому порушено українське законодавство, має визначатися не коментарями у Threads, а за результатами перевірки походження книжок, документів на їх ввезення та фактичного продавця.

  • У Києві вчительку оштрафували на 3400 грн через мультфільм російською мовою

    У Києві вчительку оштрафували на 3400 грн через мультфільм російською мовою

    Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська наклала адміністративний штраф на вчительку одного з київських ліцеїв, яка під час уроку продемонструвала учням першого класу фрагмент мультфільму зі звуковим супроводом російською мовою. Педагогиню визнали винною у порушенні вимог мовного законодавства, а сума штрафу склала 3400 гривень.

    Про ухвалене рішення 21 липня повідомив Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови. Зазначається, що підставою для відкриття провадження стало звернення батька одного з першокласників, який є ветераном російсько-української війни. За його словами, під час навчального заняття вчителька використала мультфільм із російськомовною аудіодоріжкою. Після перевірки цих обставин уповноважений орган склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення штрафу. Як уточнили в офісі мовного омбудсмана, педагогиня добровільно сплатила його в день винесення постанови.

    У повідомленні не уточнюються назва навчального закладу, дата проведення уроку, а також який саме мультфільм демонструвався дітям. Також не повідомляється, чи використовувався російськомовний фрагмент як навчальний матеріал або лише як допоміжний елемент під час заняття.

    Представник Уповноваженого із захисту державної мови Ігор Спірідонов наголосив, що використання російської мови в освітньому процесі суперечить вимогам законодавства.

    «Використання мови держави-агресора, зокрема в освіті, є грубим та неприпустимим порушенням законодавства. Учні першого класу не повинні захищати свої мовні права від дорослих. Це обов’язок закладу освіти, адміністрації та педагогічних працівників — забезпечити освітній процес державною мовою», — заявив Спірідонов.

    Випадок став одним із перших публічно оголошених рішень нової мовної омбудсманки Олени Івановської після її призначення на посаду. Саме Секретаріат Уповноваженого уповноважений розглядати звернення громадян щодо можливих порушень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», проводити перевірки та, у разі встановлення порушень, складати адміністративні протоколи.

    Відповідальність за порушення мовного законодавства передбачена статтею 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона встановлює санкції за невиконання законних вимог Уповноваженого або порушення порядку застосування державної мови у випадках, коли її використання є обов’язковим. Для окремих категорій порушень закон також передбачає можливість винесення попередження, якщо правопорушення вчинене вперше та не має системного характеру.

    Освітня сфера належить до тих галузей, де закон прямо визначає українську як мову навчального процесу. Відповідно до статті 21 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Водночас закон не забороняє вивчення іноземних мов або використання окремих матеріалів у межах відповідних навчальних програм, якщо це передбачено законодавством.

    У цьому випадку, як зазначили в офісі мовного омбудсмана, йшлося саме про демонстрацію мультфільму російською мовою під час уроку для учнів першого класу, що було розцінено як порушення мовного режиму освітнього процесу.

    Питання використання російської мови в українських школах набуло особливої актуальності після початку повномасштабного вторгнення Росії. Багато закладів освіти відмовилися від російськомовних матеріалів, книжок та навчального контенту, а окремі місцеві ради ухвалили рішення про обмеження використання російськомовного культурного продукту у публічному просторі.

    Зокрема, на початку червня Полтавська міська рада підтримала рішення про заборону публічного використання російськомовного культурного продукту на території громади. Воно стосується, зокрема, музичного супроводу у громадських місцях, проведення культурних заходів та інших випадків, визначених місцевими нормативними актами.

    Останніми роками кількість звернень громадян до мовного омбудсмана щодо можливих порушень мовного законодавства залишається високою. Найчастіше вони стосуються сфери обслуговування, освіти, вебсайтів, реклами та діяльності органів влади. Після отримання звернення Секретаріат Уповноваженого проводить перевірку, за результатами якої може винести попередження або скласти адміністративний протокол.

    Водночас кожна справа розглядається індивідуально, а рішення ухвалюються з урахуванням усіх встановлених обставин. Сам факт накладення штрафу не означає автоматичного застосування аналогічної санкції у всіх схожих випадках.

    Секретаріат мовного омбудсмана не повідомив, чи оскаржуватиме вчителька постанову про накладення штрафу. Також відсутня інформація про реакцію адміністрації ліцею або можливі дисциплінарні заходи щодо педагогині.

    Рішення вже викликало активне обговорення у суспільстві. Одні вважають його логічним наслідком чинного законодавства, яке вимагає використання державної мови під час освітнього процесу, інші закликають враховувати конкретні обставини справи та пропорційність адміністративного покарання. Водночас офіційна позиція Уповноваженого залишається незмінною: українська мова є обов’язковою мовою навчання у закладах освіти, а її використання має забезпечуватися всіма учасниками освітнього процесу.

  • Зеленський поставив крапку: російська мова втратила особливий статус в Україні

    Зеленський поставив крапку: російська мова втратила особливий статус в Україні

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який виключає російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Таким чином завершилася законодавча процедура, що розпочалася ще наприкінці 2025 року після ухвалення відповідного рішення Верховною Радою. Про підписання документа повідомив голова парламенту Руслан Стефанчук.

    Документ став одним із найбільш обговорюваних мовних рішень останнього часу. Його метою є приведення українського законодавства у відповідність до оновленого офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, а також усунення юридичних суперечностей, які роками викликали дискусії серед експертів, мовознавців та політиків.

    У пояснювальних матеріалах до законопроєкту зазначалося, що російська мова в Україні не може вважатися такою, що перебуває під загрозою зникнення або потребує спеціального захисту. Законодавці наголосили, що протягом століть саме російська мова мала домінуючі позиції на значній частині території України, а тому її включення до переліку мов, які потребують особливої підтримки, суперечило самій логіці Хартії.

    Водночас новий закон не означає заборону російської мови або обмеження її використання у приватному спілкуванні. Йдеться виключно про втрату статусу мови, що користувалася додатковими механізмами захисту в межах міжнародного документа Ради Європи. Експерти наголошують, що права громадян на використання будь-якої мови у приватному житті залишаються незмінними.

    Разом із російською з українського законодавства було вилучено й згадку про так звану «молдавську мову», оскільки Республіка Молдова офіційно визначила державною мовою румунську. Це також стало одним із елементів гармонізації українського законодавства з міжнародною практикою та сучасними мовними реаліями.

    Після набуття чинності законом положення Європейської хартії в Україні поширюватимуться на низку мов національних спільнот і корінних народів. До цього переліку входять білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит. Крім того, у ширшій редакції документа також згадуються караїмська, кримчацька, ромська, румейська, урумська мови та їдиш.

    Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська раніше називала це рішення історичним і таким, що відповідає духу Європейської хартії. За її словами, міжнародний документ створювався для підтримки мов, які дійсно потребують захисту та розвитку, а не для мов держав, що історично домінували на певних територіях.

    Важливо, що закон став продовженням ширшої державної політики щодо захисту української мови та національної безпеки в умовах повномасштабної війни з Росією. Після початку російського вторгнення у 2022 році мовне питання в Україні набуло нового значення. Багато українців свідомо перейшли на українську мову в повсякденному житті, а низка державних і місцевих ініціатив була спрямована на підтримку українського культурного простору.

    Прихильники закону наголошують, що він не спрямований проти носіїв російської мови, а лише усуває юридичну аномалію, яка виникла через попередній переклад Хартії. Зокрема, автори документа зазначали, що в українському законодавстві довгий час використовувалася назва «Європейська хартія регіональних мов або мов меншин», тоді як правильний переклад документа — «Європейська хартія регіональних або міноритарних мов». Саме ця різниця, на думку розробників, створювала підстави для неоднозначного трактування положень міжнародного документа.

    Підписання закону Зеленським фактично завершило багаторічну дискусію щодо статусу російської мови в контексті Європейської хартії. Відтепер Україна офіційно застосовуватиме міжнародні механізми захисту лише до тих мовних спільнот, які справді потребують підтримки для збереження своєї культурної та мовної ідентичності.

  • У Кременчуці заборонили публічне використання російськомовного культурного продукту

    У Кременчуці заборонили публічне використання російськомовного культурного продукту

    Кременчуцька міська рада ухвалила рішення про встановлення мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту на території громади. Про це повідомила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.

    Фото: скрин сайту Кременчуцької міської ради

    Відтепер у Кременчуці забороняється публічно виконувати, демонструвати та поширювати російськомовний культурний продукт у громадських місцях, закладах культури, торгівлі, побутового обслуговування та громадського харчування.

    Під дію мораторію потрапили книги, художні альбоми, музичні звукозаписи, аудіовізуальні твори, матеріали на цифрових носіях, вироби художніх промислів, театральні й циркові вистави, концерти, лекції та інші культурно-освітні послуги, створені російською мовою.

    Також обмеження стосуються об’єктів матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне або наукове значення та підлягають збереженню відповідно до українського законодавства.

    За словами Олени Івановської, рішення ухвалили для захисту українського інформаційного простору від впливу держави-агресора та подолання наслідків багаторічної русифікації.

    Уповноважена звернула увагу й на те, що офіційний сайт Кременчуцької міської ради пропонує користувачам переклад майже 150 мовами світу, однак російської серед них немає.

    Нагадаємо, раніше у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про заборону використання російської мови у приватних закладах освіти.

  • “Бандерщина”: у Харкові спалахнув мовний скандал через українську — дівчину обматюкали в парку

    “Бандерщина”: у Харкові спалахнув мовний скандал через українську — дівчину обматюкали в парку

    У Харкові розгорівся черговий мовний конфлікт після того, як дівчина почала спілкуватися українською мовою в громадському місці. Інцидент стався в одному з міських парків і швидко набув розголосу в соцмережах після публікації відео, на якому зафіксована словесна перепалка між жінками.

    За словами авторки відео, агресія з боку інших людей почалася саме через використання української мови. Під час суперечки на адресу дівчини пролунала образлива фраза “бандерщина”, а сама розмова супроводжувалася нецензурною лайкою.

    Інцидент активно поширюють місцеві Telegram-канали. На записі чути емоційний діалог, під час якого авторка відео обурюється реакцією перехожих і нагадує, що перебуває у Харкові — українському місті, яке вже понад три роки живе під постійними російськими обстрілами.

    “Ви забули, де ви живете?” — звертається жінка до учасників конфлікту.

    Авторка відео також заявила, що її чоловік і батько захищають Харків у складі Сил оборони України. Саме тому, за її словами, агресія через українську мову для неї стала особливо болісною та принизливою.

    Наразі офіційної інформації про звернення до правоохоронців немає. Також невідомо, чи поліція відкривала провадження або проводила перевірку за фактом інциденту.

    Мовні конфлікти в Україні періодично набувають значного суспільного резонансу, особливо в регіонах, де історично переважала російська мова у повсякденному спілкуванні. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році процес переходу на українську мову в багатьох містах суттєво пришвидшився, однак мовне питання й далі залишається емоційним для частини суспільства.

    Харків за останні роки став одним із символів українського спротиву. Місто, яке Росія намагалася захопити у перші місяці вторгнення, пережило масовані ракетні удари, руйнування інфраструктури та постійні атаки дронів. На цьому тлі використання української мови дедалі частіше сприймається багатьма мешканцями не лише як питання культури, а й як символ української ідентичності та спротиву російській агресії.

    Водночас мовні суперечки в Україні дедалі частіше переходять у юридичну площину. Нещодавно резонансний випадок стався в Одеському національному технологічному університеті, де після скарги студента перевірка підтвердила використання російської мови під час навчального процесу та екзаменів. За результатами перевірки на викладача склали адміністративний протокол за порушення мовного законодавства, а згодом його звільнили.

    Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська раніше заявляла, що нинішні штрафи за порушення мовного закону не завжди є достатньо ефективними. За її словами, в Україні розглядають можливість суттєвого підвищення штрафів для юридичних осіб за порушення мовного законодавства.

    За офіційними даними мовного омбудсмена, лише протягом 2025 року в Україні було виписано 95 штрафів за порушення мовного закону на загальну суму майже 369 тисяч гривень.

    Останній скандал у Харкові вже викликав жваве обговорення в соцмережах. Частина користувачів закликає жорсткіше реагувати на прояви агресії через українську мову, інші ж наголошують, що мовні конфлікти не повинні переростати у публічне приниження чи цькування.

    На тлі війни мовне питання в Україні дедалі більше виходить за межі побутової суперечки. Для багатьох українців мова стала частиною питання безпеки, самоідентифікації та ставлення до російської агресії. Саме тому навіть локальні конфлікти через українську мову швидко стають резонансними та викликають широкий суспільний відгук.

  • Мовний скандал у столиці: у Києві знайшли театр, де досі ставлять вистави російською

    Мовний скандал у столиці: у Києві знайшли театр, де досі ставлять вистави російською

    У Києві розгорівся черговий мовний скандал після заяви уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської про те, що в одному зі столичних театрів продовжують ставити вистави російською мовою. Йдеться про театр «Темний софіт», де, попри загальну тенденцію переходу культурної сфери на українську, зафіксовано порушення мовного законодавства.

    Про це мовна омбудсманка повідомила під час презентації щорічного звіту за 2025 рік. За її словами, ситуація в театральній сфері загалом демонструє позитивну динаміку: російськомовні вистави майже зникли з репертуарів, поступившись україномовним постановкам. Однак випадок із конкретним театром став винятком, який привернув увагу державного контролю.

    «Російськомовні вистави практично зникли, але ми зафіксували прикрий інцидент, коли частина репертуару все ще подається російською», — зазначила Олена Івановська.

    За її словами, факт було виявлено під час перевірки. Водночас у відомстві наголошують, що робота з подібними випадками триває, а театр має змінити репертуар відповідно до чинного законодавства.

    На момент публікації театр офіційно не відреагував на зауваження мовного омбудсмена. Водночас відкриті джерела, зокрема афіші та сайт закладу, підтверджують: частина вистав справді анонсується як російськомовна або дублюється російською.

    Театр «Темний софіт» був заснований у 2016 році творчою командою, яка позиціонує себе як авторський театр із власним репертуаром. У описі зазначається, що вистави часто присвячені темам стосунків, психології та емоцій, іноді з елементами провокаційності. При театрі також функціонувала акторська школа та дитяча студія.

    Ситуація довкола театру виникла на тлі загального посилення мовної політики в Україні. Відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», публічні культурні заходи, зокрема театральні вистави, мають відбуватися державною мовою або супроводжуватися перекладом.

    У 2025 році до офісу мовного омбудсмена надійшло близько 3000 скарг щодо порушення мовного законодавства. За словами Олени Івановської, майже половина з них стосувалася сфери обслуговування, однак культурна сфера також залишається в полі уваги держави.

    Експерти зазначають, що перехід театрального середовища на українську мову став особливо помітним після 2022 року. Повномасштабна війна значно пришвидшила мовні процеси, і більшість театрів добровільно відмовилися від російської у своїх постановках.

    Водночас поодинокі випадки, як із театром «Темний софіт», демонструють, що трансформація ще не завершена. Частина культурних інституцій продовжує працювати за старими підходами або орієнтується на специфічну аудиторію.

    Окремо варто зазначити, що мовна тема залишається чутливою в українському суспільстві. Паралельно з цим тривають дискусії щодо російськомовного контенту в інтернеті, культурі та медіа. Наприклад, електронна петиція про блокування російськомовних версій сайтів в Україні нещодавно набрала понад 25 тисяч голосів і тепер має бути розглянута урядом.

    Публічні особи також активно висловлюються на цю тему. Зокрема, продюсер Ігор Кондратюк заявляв, що українська мова має бути нормою в публічному просторі, а незгода з цим свідчить про небажання інтегруватися в український культурний контекст.

    Таким чином, історія з російськомовними виставами у Києві стала ще одним сигналом про те, що мовна трансформація в Україні триває, але не є завершеною. Держава посилює контроль, суспільство стає більш вимогливим, а культурні інституції опиняються перед необхідністю адаптуватися до нових реалій.

    Очікується, що після реакції омбудсмена ситуація з конкретним театром буде врегульована, а репертуар приведений у відповідність до законодавства.