Golosnovinua.com

Позначка: російська нафта

  • Кремлю перекривають доступ до технологій: під санкції потрапили розробники системи «Рассвєт»

    Кремлю перекривають доступ до технологій: під санкції потрапили розробники системи «Рассвєт»

    Україна запровадила нові санкції проти компаній та фізичних осіб, залучених до створення російської супутникової системи «Рассвєт», яку Москва планує використовувати для військового зв’язку та управління безпілотниками. Окремий пакет обмежень стосується 39 морських суден так званого тіньового флоту РФ, за допомогою яких Росія експортує нафту та інші енергоносії.

    Про нові санкційні рішення 30 жовтня повідомили в Офісі президента України.

    Президент Володимир Зеленський підписав укази про введення в дію відповідних рішень Ради національної безпеки і оборони. До санкційного переліку, пов’язаного з російським супутниковим проєктом, увійшли 10 компаній та 19 громадян РФ.

    Йдеться про підприємства й фахівців, які беруть участь у розробці, виробництві компонентів і підготовці запуску низькоорбітальної супутникової мережі «Рассвєт».

    Цю систему Росія створює як власну альтернативу американському Starlink. За задумом розробників, вона має забезпечувати високошвидкісний супутниковий зв’язок на значних територіях, зокрема там, де немає стабільного доступу до наземної телекомунікаційної інфраструктури.

    Однак українська сторона наголошує, що потенційне застосування такої технології виходить далеко за межі цивільного зв’язку.

    За оцінкою Офісу президента, після розгортання мережа може використовуватися російськими військами для передачі даних, координації підрозділів, управління ударними безпілотниками та наведення засобів ураження.

    Зокрема, йдеться про можливість забезпечення зв’язку з дронами типу «Шахед» і ракетними системами в режимі реального часу. Такі можливості потенційно можуть підвищити ефективність російських ударів і ускладнити протидію їм.

    Водночас повноцінне розгортання подібної системи потребує значної кількості супутників, наземної інфраструктури, абонентських терміналів і технологічного обладнання. Саме ці виробничі ланцюги Україна намагається обмежити санкціями.

    Серед підсанкційних підприємств — російське «Бюро 1440», яке виступає одним із ключових розробників та інтеграторів проєкту «Рассвєт».

    До переліку також внесли «Лабс 1440», що займається виробництвом сонячних батарей для космічної техніки, та «ФАБ Рассвєт», яка працює над створенням низькоорбітальних супутників зв’язку й абонентського обладнання.

    Окремо санкції застосували до білоруського підприємства «АероКосмічні прилади», залученого до розробки компонентів для аерокосмічних систем.

    До списку потрапили й постачальники промислового обладнання, електроніки та високоточних деталей.

    Зокрема, компанія «5С Групп» забезпечує російські підприємства промисловими комп’ютерами та іноземним обладнанням. За даними української сторони, її продукцію використовували в розробках, пов’язаних із «Бюро 1440».

    Санкційні обмеження також торкнулися виробничого об’єднання «Аквамаш», постачальника оптичного та телекомунікаційного обладнання «Ел-Оптікс», компанії «Елєсар-Групп» і підприємства «Малі космічні апарати».

    Радник — уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк пояснив, що російський супутниковий проєкт значною мірою залежить від іноземних технологій, обладнання та комплектувальних деталей.

    За його словами, українська сторона прагне обмежити ці поставки ще до повноцінного розгортання системи.

    В Офісі президента також закликали міжнародних партнерів синхронізувати санкційні рішення, щоб російські виробники не могли продовжувати закупівлі через компанії-посередники та треті країни.

    Другий напрям нових обмежень стосується російського тіньового флоту.

    До санкційного списку внесли 39 суден, які, за інформацією української влади, використовуються для перевезення російської нафти, нафтопродуктів і газового конденсату.

    Особливістю цього флоту є використання суден під прапорами різних держав і територій, що може ускладнювати встановлення реальних власників, контроль за перевезеннями та застосування міжнародних санкцій.

    Із 39 суден 17 ходять під прапором Росії. Ще по три використовують прапори Барбадосу, Ліберії, Маршаллових Островів і Панами.

    Два судна зареєстровані під прапором Гонконгу, ще два — Джибуті. Решта використовують прапори Багамських Островів, Екваторіальної Гвінеї, Зімбабве, Камеруну, Палау та Сьєрра-Леоне.

    За даними Офісу президента, ці танкери та інші судна перевозять російські енергоносії до портів Китаю, Індії, Туреччини, Єгипту та інших країн.

    Для Кремля експорт нафти й нафтопродуктів залишається одним із важливих джерел бюджетних надходжень, які забезпечують фінансування державних видатків, зокрема військових.

    Українська влада розглядає боротьбу з тіньовим флотом як інструмент скорочення доходів Росії від міжнародної торгівлі енергоносіями.

    Водночас запровадження українських санкцій саме по собі не означає автоматичної заборони цим суднам заходити до портів усіх інших держав. Для посилення ефективності обмежень Київ домагається відповідних рішень від Європейського Союзу, США, Великої Британії та інших партнерів.

    Україна вже неодноразово застосовувала санкції проти суден, компаній і фізичних осіб, пов’язаних із російською нафтовою логістикою та військово-промисловим комплексом.

    Нинішні обмеження поєднують два напрями економічного тиску: перешкоджання розвитку нових військових технологій Росії та скорочення можливостей фінансувати війну за рахунок експорту енергоносіїв.

    Таким чином, нові санкційні рішення спрямовані одночасно проти 29 компаній та осіб, залучених до супутникового проєкту «Рассвєт», і 39 суден російського тіньового флоту.

    Подальша ефективність цих заходів значною мірою залежатиме від того, чи підтримають обмеження міжнародні партнери та наскільки вдасться перекрити Росії доступ до необхідного обладнання й зовнішніх ринків.

  • Ніч вибухів у Росії: нафтовий термінал горить, атаковано дата-центр VK, у Петербурзі зникло світло

    Ніч вибухів у Росії: нафтовий термінал горить, атаковано дата-центр VK, у Петербурзі зникло світло

    У ніч проти 18 жовтня 2026 року Москва, Санкт-Петербург і Ленінградська область зазнали масованої атаки безпілотників. Найсерйозніші наслідки зафіксували в Санкт-Петербурзі, де після ударів спалахнула пожежа на території одного з найбільших російських комплексів перевалки нафтопродуктів на Балтійському морі — Петербурзького нафтового термінала. Крім того, під удар потрапив центр обробки даних російської компанії VK, у кількох районах виникли перебої з електропостачанням, а аеропорт Пулково тимчасово припинив приймати й відправляти літаки. Виробник українських безпілотників Fire Point повідомив, що для атаки на нафтовий об’єкт використовувалися дрони FP-1. Російська влада визнала пожежі, але заявила про масове перехоплення повітряних цілей.

    Про атаку повідомили українські моніторингові Telegram-канали Exilenova+ та Supernova+, російське незалежне видання ASTRA, а згодом і представники російської влади.

    Перші повідомлення про інтенсивну роботу протиповітряної оборони в районі Санкт-Петербурга почали з’являтися приблизно о третій годині ночі.

    Місцеві жителі розповідали про серії вибухів, яскраві спалахи в небі та звуки роботи російської ППО.

    Відеозаписи, які поширювали очевидці, демонстрували сильні загоряння та стовпи диму.

    Згодом російська влада офіційно підтвердила, що після атаки виникла пожежа безпосередньо на території Петербурзького нафтового термінала.

    Петербурзький нафтовий термінал охопила пожежа

    Губернатор Санкт-Петербурга Олександр Беглов повідомив, що внаслідок атаки безпілотників рятувальники ліквідовують пожежі на кількох об’єктах міської інфраструктури.

    Серед них він прямо назвав Петербурзький нафтовий термінал.

    Також, за словами Беглова, загоряння виникли в Невському, Красносельському, Красногвардійському та Московському районах міста.

    Відповідні повідомлення російського посадовця процитувало російське РБК.

    За даними моніторингового каналу Exilenova+, на території нафтового комплексу виникла пожежа в резервуарному парку.

    На оприлюднених у соціальних мережах кадрах видно масштабне займання.

    Водночас остаточно визначити кількість пошкоджених резервуарів, обсяг згорілих нафтопродуктів та стан технологічного обладнання за доступними відеозаписами неможливо.

    Також наразі немає підтвердження, що термінал повністю припинив роботу.

    Fire Point повідомила про використання українських FP-1

    Українська компанія Fire Point, яка розробляє ударні безпілотні системи, повідомила про застосування дронів FP-1 під час атаки на Петербурзький нафтовий термінал.

    Про це, зокрема, повідомив 24 Канал.

    FP-1 належить до українських ударних безпілотників великої дальності.

    Такі апарати призначені для ураження об’єктів, розташованих на значній відстані від української території.

    Санкт-Петербург розташований приблизно за 850 кілометрів від українського кордону, тому атаки на об’єкти в цьому регіоні демонструють можливості далекобійних безпілотних систем.

    Водночас компанія-виробник не є тотожною військовому командуванню.

    Станом на ранок 18 жовтня детального офіційного звіту Генерального штабу ЗСУ щодо всіх результатів цієї атаки в перевірених повідомленнях не було.

    Отже, застосування FP-1 підтверджується заявою виробника, а пожежа на терміналі — повідомленнями російської влади та матеріалами очевидців.

    Чому удар по нафтовому терміналу важливий для Росії

    Петербурзький нафтовий термінал — один із великих російських комплексів приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів.

    Він розташований у Великому порту Санкт-Петербурга та забезпечує перевалку пального, зокрема для подальшого морського експорту.

    За відкритими даними, пропускна спроможність комплексу становить приблизно 10–12,5 мільйона тонн нафтопродуктів на рік.

    На території підприємства розміщено понад 30 резервуарів для зберігання різних видів пального.

    Загальний об’єм резервуарного парку оцінюють приблизно у 441 тисячу кубометрів.

    Такі комплекси є важливою частиною експортної інфраструктури російської нафтової галузі.

    Через них продукція нафтопереробних підприємств відвантажується на морські судна для подальшого транспортування.

    Пошкодження резервуарів та обладнання потенційно може ускладнювати логістику, потребувати ремонтів і впливати на графіки перевалки.

    Однак масштаб економічних наслідків конкретно цієї атаки залежатиме від результатів обстеження підприємства.

    Сам факт пожежі не дозволяє стверджувати, що Росія втратила всю пропускну спроможність термінала або що експорт нафтопродуктів через Санкт-Петербург повністю зупинився.

    Водночас атакований комплекс має стратегічне економічне значення, оскільки нафтова галузь залишається одним із джерел валютних доходів Росії.

    Під удар потрапив дата-центр «ВКонтакте»

    Окрім нафтового термінала, безпілотники атакували центр обробки даних компанії VK у Ленінградській області.

    Про це повідомили російські ЗМІ, а згодом інформацію підтвердила сама компанія.

    У VK заявили, що один із дата-центрів справді зазнав атаки безпілотника.

    Водночас представники компанії запевнили, що її сервіси продовжують працювати у звичайному режимі.

    Однак у соціальних мережах почали з’являтися скарги на проблеми з доступом до окремих сервісів.

    За повідомленнями користувачів, спостерігалися перебої в роботі «ВКонтакте» та деяких пов’язаних платформ.

    Інформацію про атаку на дата-центр також підтвердило російське РБК.

    Поруч із пошкодженим об’єктом, за даними OSINT-аналітиків ASTRA, розташована велика електропідстанція.

    Повідомлялося, що вона також могла зазнати пошкоджень.

    Проте ступінь ураження енергетичного обладнання та його вплив на роботу дата-центру потребують додаткового підтвердження.

    У Петербурзі почали зникати світло та вода

    Після нічної атаки мешканці Санкт-Петербурга й навколишніх районів почали повідомляти про перебої з електропостачанням.

    За інформацією російських незалежних медіа, частина споживачів тимчасово залишилася без світла.

    У деяких районах також виникали проблеми з водопостачанням.

    Причини всіх знеструмлень остаточно не встановлені.

    За повідомленнями російської влади, уламки безпілотників могли пошкодити окремі лінії електропередачі.

    Водночас моніторингові канали повідомляли про можливе ураження енергетичного обладнання поблизу дата-центру VK.

    Тому поки не можна стверджувати, що всі перебої зі світлом були спричинені прямими влучаннями по електропідстанціях.

    Окремо жителі Петербурга скаржилися на проблеми з мобільним інтернетом.

    Місцева влада попереджала, що під час роботи засобів протидії безпілотникам можливі тимчасові обмеження зв’язку.

    Повідомляють також про влучання в міст

    Українські OSINT-канали опублікували повідомлення про можливе влучання безпілотника у вантовий міст через Корабельний фарватер.

    Він входить до складу Західного швидкісного діаметра — важливої транспортної магістралі Санкт-Петербурга.

    За повідомленнями моніторингових ресурсів, після атаки в районі мосту було зафіксовано вибухи.

    Однак російська влада на момент перших офіційних повідомлень не підтвердила масштабного пошкодження мостової конструкції.

    Також не оприлюднено перевірених даних про тривале припинення руху саме через руйнування цього об’єкта.

    Тому повідомлення про ураження мосту слід розглядати як попередню інформацію, яка потребує незалежної перевірки.

    ППО Росії заявила про 126 збитих дронів

    Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко протягом ночі кілька разів оновлював інформацію про роботу російської протиповітряної оборони.

    Спочатку він повідомив про нібито збиття 57 безпілотників.

    Пізніше заявлена кількість перехоплених повітряних цілей зросла до 126.

    За словами російського посадовця, уламки дронів пошкодили житлові будівлі, автомобілі та лінії електропередачі.

    Зокрема, у селищі Нізіно Ломоносовського району повідомлялося про пошкодження чотирьох автомобілів на парковці.

    Також місцеві мешканці розповідали про вибухи в Кудрові та інших населених пунктах області.

    Російська влада заявила про продовження роботи ППО.

    Водночас оприлюднена кількість збитих апаратів не підтверджена незалежними джерелами.

    Достовірно встановити, скільки безпілотників було запущено та скільки з них досягли цілей, наразі неможливо.

    Москва також провела ніч під звуки вибухів

    Паралельно з атакою на Санкт-Петербург російська влада повідомляла про наліт безпілотників у напрямку Москви.

    Мер російської столиці Сергій Собянін почав публікувати повідомлення про збиті дрони ще пізно ввечері 17 жовтня.

    Станом приблизно на третю годину ночі він заявив про 87 перехоплених безпілотників.

    За словами московського мера, на місцях падіння уламків працювали екстрені служби.

    Водночас на той момент Собянін не повідомляв про значні руйнування або постраждалих у самій столиці.

    Жителі Підмосков’я розповідали про вибухи та звуки роботи протиповітряної оборони.

    Це вже не перша масштабна повітряна атака на московський регіон протягом жовтня.

    Напередодні російська влада заявила, що за тиждень із 10 до 17 жовтня в напрямку Московського регіону нібито рухалися 2730 українських безпілотників.

    Проте підтвердити ці показники незалежними даними неможливо.

    Аеропорти Москви та Петербурга знову обмежили польоти

    Через загрозу безпілотників російська авіаційна влада запровадила тимчасові обмеження на приймання та відправлення літаків.

    Зокрема, призупиняв роботу петербурзький аеропорт Пулково.

    За інформацією російських ЗМІ, обмеження запровадили приблизно о другій годині ночі.

    На тлі повітряної загрози пасажирів і працівників аеропорту переводили до безпечних зон.

    Адміністрація Пулково повідомляла про надання людям води та необхідних речей для очікування.

    Тимчасові обмеження також діяли у двох московських аеропортах.

    Ці заходи стали продовженням серії порушень авіасполучення, які протягом останніх днів неодноразово зачіпали російські транспортні вузли.

    Для авіакомпаній такі рішення означають можливі затримки, зміни маршрутів та додаткові витрати.

    Однак точна кількість скасованих і затриманих рейсів саме в ніч проти 18 жовтня потребує окремого підтвердження.

    Чому українські дрони атакують російську нафтову інфраструктуру

    Атака на Петербурзький нафтовий термінал відбулася на тлі тривалої кампанії ударів по російській нафтовій галузі.

    Раніше українські далекобійні безпілотники неодноразово атакували нафтопереробні заводи, паливні сховища та інші об’єкти, пов’язані з виробництвом і транспортуванням енергоносіїв.

    11 жовтня американське видання The Washington Post опублікувало велике дослідження про те, як Україна застосовує високоточні удари для пошкодження найбільш важливого обладнання російських нафтопереробних підприємств.

    У матеріалі зазначалося, що удари по обладнанню, яке складно замінити, можуть призводити до тривалих зупинок виробництва.

    Додатковою проблемою для Росії залишаються санкційні обмеження на постачання окремих компонентів промислового обладнання.

    Водночас нафтові термінали виконують інші функції, ніж нафтопереробні заводи.

    Вони забезпечують зберігання та перевалку готової продукції, а не обов’язково її виробництво.

    Тому наслідки атаки на термінал потрібно оцінювати насамперед із погляду пошкодження резервуарів, насосного обладнання та експортної логістики.

    Фактичний економічний ефект удару залежатиме від масштабу руйнувань і часу, необхідного для відновлення роботи об’єкта.

    Що відомо станом на ранок 18 жовтня

    Після масованої атаки безпілотників російська влада підтвердила пожежу на території Петербурзького нафтового термінала.

    Компанія Fire Point повідомила про використання українських дронів FP-1.

    Також встановлено факт атаки на центр обробки даних VK у Ленінградській області.

    Мешканці Санкт-Петербурга повідомляли про перебої з електропостачанням і мобільним зв’язком.

    Аеропорт Пулково та окремі московські аеропорти тимчасово обмежували польоти.

    Російська влада заявила про 126 збитих безпілотників над Ленінградською областю та 87 — у напрямку Москви станом на третю годину ночі.

    Проте ці цифри не мають незалежного підтвердження.

    Губернатор Санкт-Петербурга повідомив, що, за попередніми даними, загиблих унаслідок атаки немає.

    Найважливішим підтвердженим наслідком нічного удару стала пожежа на одному з великих російських нафтових експортних комплексів у Балтійському регіоні.

    Остаточні масштаби пошкоджень, можливі втрати підприємства та вплив атаки на морський експорт нафтопродуктів наразі залишаються невідомими.

  • «Закон Грема» проігнорували після ударів по Україні: Зеленський вимагає повернути економічний тиск на РФ

    «Закон Грема» проігнорували після ударів по Україні: Зеленський вимагає повернути економічний тиск на РФ

    Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на рішення американського лідера Дональда Трампа призупинити застосування масштабних санкцій проти Росії, передбачених так званим законом Грема. За словами глави держави, цей крок відбувся саме тоді, коли російські війська здійснили один із найбільших ударів по українській енергетичній інфраструктурі, атакувавши понад 15 важливих об’єктів генерації та передачі електроенергії. Зеленський переконаний, що відмова від економічного тиску створює для Кремля додаткові можливості продовжувати війну. Водночас президент наголосив: санкційний закон досі може стати ефективним інструментом впливу на Москву, якщо американська влада вирішить застосувати його положення.

    Про це Зеленський заявив 17 жовтня у соціальній мережі X. Його звернення також оприлюднила «Європейська правда».

    Президент пов’язав рішення Білого дому з останніми російськими атаками, які спричинили масштабні пошкодження української енергосистеми.

    За його словами, Росія продовжує цілеспрямовано бити по інфраструктурі, необхідній для забезпечення населення електроенергією та теплом.

    Зеленський наголосив, що Вашингтон повинен усвідомлювати масштаби російських атак і наслідки послаблення економічного тиску на Москву.

    Український президент заявив, що закон, який міг допомогти змусити Росію до припинення війни, фактично залишився без застосування.

    Водночас він закликав американських політиків не відмовлятися від передбачених документом механізмів.

    Трамп призупинив санкції після масштабного удару по енергетиці

    Заява Зеленського пролунала на тлі чергової хвилі російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    За інформацією президента, під ударом опинилися понад 15 важливих об’єктів електрогенерації та передачі електроенергії в різних регіонах країни.

    Російські атаки призвели до нових пошкоджень обладнання та ускладнили забезпечення споживачів електропостачанням.

    Глава держави наголосив, що Кремль намагається використати наближення холодів для посилення тиску на Україну.

    На його думку, метою російської стратегії є створення масштабних перебоїв із постачанням електроенергії та тепла саме перед зимовим періодом.

    Особливо небезпечним Зеленський назвав можливе одночасне знеструмлення великої кількості населених пунктів, адже від електроенергії залежить робота критично важливих систем життєзабезпечення.

    Пошкодження електростанцій та підстанцій впливають не лише на освітлення житлових будинків, а й на водопостачання, опалення, транспорт і роботу медичних закладів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про заклик Зеленського до Трампа відповісти на масштабний російський удар по українській енергетиці.

    Тоді президент України також наголошував, що міжнародні партнери повинні реагувати на продовження російських обстрілів не лише дипломатичними заявами, а й конкретними заходами.

    Що передбачає «закон Грема»

    Йдеться про американський закон Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026, який отримав назву на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема.

    Документ передбачає суттєве розширення економічних обмежень проти Росії та країн, які продовжують закуповувати російські енергоносії.

    Його головна мета — скоротити фінансові надходження, які Москва отримує від експорту нафти й газу.

    Серед найбільш помітних положень — можливість застосування надзвичайно високих імпортних мит.

    Зокрема, закон передбачає 500-відсоткове мито на товари російського походження та додаткові 100-відсоткові тарифи щодо п’яти найбільших покупців російської нафти й природного газу за визначених умов.

    Крім того, документ розширює санкційні інструменти щодо російського енергетичного сектору, фінансових структур та осіб, пов’язаних із діяльністю РФ.

    Сутність механізму полягає у створенні економічного тиску не лише на саму Росію, а й на держави та компанії, які забезпечують її енергетичними доходами.

    Закон пройшов американський Конгрес у вересні 2026 року.

    18 вересня Дональд Трамп підписав його, а ключові нові обмеження мали почати застосовуватися з 18 жовтня.

    Раніше «Ненька інфо» детально розповідала про ухвалення цього санкційного пакета та можливі наслідки для російської нафтової галузі.

    Однак за два дні до запланованого початку застосування окремих тарифів Білий дім ухвалив рішення призупинити нові обмеження.

    Чому Трамп не застосував санкції

    16 жовтня президент США підписав відповідний указ, текст якого оприлюднений на офіційному сайті Білого дому.

    Документ дозволяє не застосовувати визначені законом санкції, обмеження та мита.

    Трамп обґрунтував своє рішення національними інтересами Сполучених Штатів.

    Для цього американський президент скористався спеціальним положенням закону, яке надає главі держави право тимчасово відмовлятися від застосування певних заходів за умови відповідного обґрунтування перед Конгресом.

    Принципово важливо, що закон Грема юридично залишається чинним. Президент США не скасував його, а призупинив виконання більшості ключових санкційних положень.

    В указі також передбачено можливість переглянути рішення та поновити застосування обмежень.

    Саме на цю обставину звертає увагу Зеленський, наголошуючи, що санкційний механізм досі можна використати.

    За інформацією Bloomberg та Reuters, рішення американської адміністрації також пов’язане із ситуацією на світовому енергетичному ринку.

    Вашингтон прагне стримати високі ціни на дизельне пальне напередодні проміжних виборів до Конгресу США, запланованих на 3 листопада.

    Російський дизель став новим джерелом суперечок

    Одним із чинників загострення дискусії стала нещодавня домовленість адміністрації Трампа щодо постачання російського дизельного пального.

    Американський президент пояснював необхідність такої співпраці бажанням збільшити доступні обсяги пального та знизити його вартість.

    Водночас критики домовленості вважають, що послаблення обмежень на російські енергоносії може забезпечити Москві додаткові фінансові надходження.

    За повідомленням Reuters, проти дизельної домовленості виступила група з 12 американських сенаторів від обох партій.

    Вони закликали адміністрацію переглянути рішення та повернутися до посилення економічного тиску на Росію.

    Сенатори також висловили сумнів у тому, що додаткові поставки російського дизеля суттєво поліпшать ситуацію з цінами на американському паливному ринку.

    Про зв’язок між дизельними домовленостями та призупиненням санкцій раніше писала «Ненька інфо» у матеріалі про рішення Трампа відкласти застосування закону Грема.

    У Конгресі США почалася хвиля критики

    Рішення Трампа викликало гостру реакцію американських законодавців.

    Одним із найактивніших критиків став сенатор-демократ Річард Блюменталь, який брав участь у розробленні санкційного законодавства разом із Ліндсі Гремом.

    Блюменталь заявив, що відмова від нових обмежень суперечить меті ухваленого Конгресом документа.

    За його оцінкою, такий крок послаблює позиції України та може збільшити економічні можливості Росії.

    Проте критика пролунала не лише від демократів.

    Як повідомило Associated Press, сенатор-республіканець Том Тілліс також засудив рішення президента.

    Він нагадав, що санкційний закон отримав значну підтримку в Сенаті, та поставив під сумнів доцільність відмови від його виконання.

    Інший республіканець, Джон Корнін, заявив, що покійний Ліндсі Грем був би незадоволений таким розвитком подій.

    Сенаторка-демократка Елізабет Воррен також закликала Конгрес відреагувати на дії Білого дому.

    Отже, розбіжності щодо санкцій проти Москви виникли всередині обох американських політичних партій.

    Водночас негайне втручання Конгресу малоймовірне, оскільки законодавці перебувають на перерві до завершення виборів 3 листопада.

    Як на рішення Трампа відреагувала Москва

    У Росії рішення Білого дому сприйняли позитивно.

    За інформацією Reuters, представники російської сторони розцінили відмову від нових обмежень як можливість зберегти економічні контакти зі Сполученими Штатами.

    Прихильники пом’якшення санкцій аргументують свою позицію тим, що додаткові торговельні обмеження можуть спричиняти зростання цін на міжнародних ринках та створювати проблеми для країн — покупців російських енергоресурсів.

    Натомість прихильники жорсткішої санкційної політики наголошують, що без скорочення енергетичних доходів Росія матиме більше фінансових ресурсів для продовження війни.

    Таким чином, суперечка стосується не лише двосторонніх відносин Вашингтона й Москви, а й міжнародної торгівлі нафтою та газом.

    Чи можна повернути санкції без нового закону

    Юридично можливість відновлення санкцій залишається.

    Указ Трампа прямо передбачає, що рішення про незастосування окремих обмежень може бути переглянуте президентом або уповноваженими посадовцями.

    Для цього не обов’язково ухвалювати повністю новий санкційний закон.

    Водночас чинний документ надає адміністрації США значну свободу у визначенні подальших дій.

    Саме тому політична позиція Білого дому матиме вирішальне значення.

    Наразі не оголошено конкретної дати, коли адміністрація Трампа може повернутися до застосування призупинених санкцій.

    Також немає підтвердженого рішення Конгресу, яке вже змінювало б ситуацію.

    Позиція Зеленського полягає в тому, що міжнародний економічний тиск має залишатися одним з інструментів примушення Росії до переговорів про припинення війни.

    Водночас конкретний вплив можливих нових санкцій на російську економіку залежатиме від їхнього обсягу, виконання та реакції країн, які купують російські енергоносії.

    Україна закликає США не відмовлятися від тиску на Кремль

    Володимир Зеленський пов’язує американське санкційне рішення з ризиками подальшого посилення російських атак.

    На його думку, Москва може сприйняти пом’якшення економічних обмежень як сигнал про зменшення міжнародного тиску.

    Президент наголошує, що Україні потрібне не відтермінування рішень, а дієві механізми стримування російської агресії.

    Особливо актуальним це питання є напередодні зимового періоду, коли стабільна робота української енергосистеми безпосередньо впливає на умови життя мільйонів людей.

    Водночас не можна стверджувати, що саме рішення Трампа спричинило останні російські удари: атаки на українську енергетику тривають систематично, а для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між конкретними політичними рішеннями й військовими операціями потрібні додаткові докази.

    Станом на 17 жовтня 2026 року закон Грема залишається чинним, але більшість його ключових нових санкційних механізмів призупинено рішенням президента США.

    Зеленський наполягає, що ці обмеження ще можуть допомогти посилити тиск на Росію.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від рішень адміністрації Трампа, позиції Конгресу та загальної політики США щодо російського енергетичного експорту й війни проти України.

  • Санкції проти Кремля відклали заради дизеля: Трамп призупинив «закон Грема»

    Санкції проти Кремля відклали заради дизеля: Трамп призупинив «закон Грема»

    Президент США Дональд Трамп підписав указ, яким призупинив застосування низки нових санкцій і масштабних мит проти Росії, передбачених так званим законом Грема. Рішення ухвалили напередодні завершення встановленого Конгресом терміну для запровадження обмежень. За інформацією Bloomberg, адміністрація Білого дому прагне стримати зростання цін на дизельне пальне перед проміжними виборами 3 листопада. Водночас рішення вже викликало критику американських законодавців, зокрема представників Республіканської партії.

    Відповідний указ оприлюднений на офіційному сайті Білого дому. Документ датований 16 жовтня 2026 року.

    Він передбачає тимчасову відмову від застосування нових санкцій, обмежень та імпортних мит, встановлених законом Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026.

    Головна особливість рішення полягає в тому, що Трамп не скасував сам закон, а скористався передбаченим у ньому правом призупиняти застосування окремих положень.

    Зокрема, йдеться про 500-відсоткове мито на імпорт товарів із Росії, а також 100-відсоткові додаткові тарифи для найбільших покупців російської нафти й природного газу.

    Під обмеження могли потрапити й держави, які сприяють обходу міжнародних санкцій проти російського нафтового сектору.

    Указ формально визначає ці мита, але одночасно призупиняє їхнє застосування. Тобто американська адміністрація залишає за собою можливість запровадити їх у майбутньому.

    Також призупинено застосування низки нових персональних та секторальних санкцій, передбачених законом Грема.

    При цьому чинні санкції, введені раніше на підставі інших президентських указів, автоматично не скасовуються. Таке застереження прямо міститься в документі Білого дому.

    Чому Трамп відмовився від нових мит

    Як повідомляє Bloomberg, рішення американського президента пов’язане насамперед із ситуацією на енергетичному ринку.

    Ціни на дизельне пальне у США залишаються високими, що створює додаткові труднощі для транспортних компаній, фермерів та промислових підприємств.

    Нові масштабні обмеження проти російських енергоносіїв могли додатково ускладнити міжнародну торгівлю нафтою та нафтопродуктами.

    Саме тому адміністрація Трампа прагне збільшити доступні обсяги дизельного пального на світовому ринку.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля.

    За інформацією Axios, переговори відбувалися на тлі суперечок між Києвом і Вашингтоном щодо українських ударів по російських нафтопереробних підприємствах.

    Американська сторона наполягала на необхідності стабілізації енергетичного ринку, тоді як українське керівництво не погоджувалося в односторонньому порядку припиняти удари без аналогічних кроків Росії.

    Сам Трамп раніше пояснював рішення щодо російського дизеля бажанням знизити світові ціни на пальне.

    Він стверджував, що обмеження російського енергетичного експорту негативно впливають не лише на американських споживачів, а й на міжнародну економіку.

    Чому рішення викликало спротив у Конгресі

    Закон Грема Конгрес США ухвалив у вересні 2026 року з метою посилення економічного тиску на Росію через її повномасштабне вторгнення в Україну.

    Документ передбачав нові інструменти обмеження російських енергетичних доходів та розширення санкцій проти осіб і компаній, пов’язаних із російською економікою.

    Однак застосування цих заходів залежить, зокрема, від рішень президента США.

    Після оголошення американсько-російської домовленості щодо дизельного пального група з 12 сенаторів від обох партій виступила з критикою адміністрації Трампа.

    Законодавці заявили, що послаблення санкцій може збільшити доходи Росії від експорту енергоносіїв, а отже — її можливості фінансувати війну проти України.

    За даними Reuters, критика пролунала не лише від демократів, а й від низки республіканців.

    Сенатори вимагали від Білого дому переглянути домовленості з Москвою та забезпечити виконання санкційного законодавства.

    Окремі законодавці також висловили сумнів, що додаткові поставки російського дизеля суттєво знизять ціни для американських споживачів.

    Які країни можуть уникнути нових обмежень

    Відмова від застосування вторинних мит має значення не лише для Росії.

    Новий закон передбачав можливість введення значних торговельних обмежень щодо країн, які продовжують закуповувати російські нафту та газ.

    Серед найбільших покупців російських енергоносіїв — Китай, Індія та Туреччина.

    Запровадження додаткових американських мит могло ускладнити відносини Вашингтона з цими державами та спричинити нові торговельні суперечки.

    Тому рішення Трампа фактично відтерміновує ризик застосування передбачених законом додаткових тарифів до низки важливих торговельних партнерів США.

    Що це означає для України

    Для України принципове значення має можливий вплив американської політики на російські доходи від продажу енергоносіїв.

    Енергетичний експорт залишається важливим джерелом надходжень до бюджету РФ. Саме тому Київ закликає міжнародних партнерів обмежувати можливості Москви фінансувати військові витрати.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Велика Британія пообіцяла зберегти санкційний тиск на Кремль, попри домовленості Вашингтона з Росією щодо дизельного пального.

    Водночас неможливо автоматично визначити, наскільки саме нове рішення Білого дому збільшить російські доходи. Це залежатиме від фактичних обсягів експорту, ринкових цін, логістики та інших чинних обмежень.

    Наразі указ Трампа залишає адміністрації можливість знову активувати санкційні механізми. Термін їх призупинення не визначений конкретною календарною датою.

    Згідно з документом, рішення діятиме, доки президент США або уповноважені посадовці не визначать необхідність подальших дій.

    Таким чином, закон Грема залишається частиною американського законодавства, однак його ключові нові санкційні положення наразі не застосовуватимуться.

    Рішення ухвалене менш ніж за три тижні до проміжних виборів у США, коли економічні питання, зокрема вартість пального, посідають важливе місце в політичних дискусіях.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи змінить Білий дім позицію щодо застосування санкцій та як на це реагуватиме американський Конгрес.

  • «Не для мене, а для всього світу»: Трамп пояснив, навіщо уклав дизельну угоду з Путіним

    «Не для мене, а для всього світу»: Трамп пояснив, навіщо уклав дизельну угоду з Путіним

    Президент США Дональд Трамп заявив, що домовленість із російським лідером Володимиром Путіним щодо постачання дизельного пального необхідна для стабілізації світового енергетичного ринку. За його словами, обмеження російського експорту можуть негативно вплинути на інші держави, а також американських фермерів і виробників сільськогосподарської продукції. Водночас американські переговорники назвали ще одну мету угоди — спробу повернути Москву до переговорів про завершення війни в Україні.

    Про це Трамп заявив 12 жовтня під час спілкування з журналістами. Відео його відповідей опублікував офіційний акаунт Білого дому у соцмережі X.

    Президент США відповів на критику домовленості з Кремлем, яка пролунала навіть від представників Республіканської партії.

    За словами Трампа, Сполучені Штати мають значні обсяги власного нафтовидобутку, однак додаткові обмеження на міжнародному ринку пального можуть призвести до ще більшого зростання цін.

    Він наголосив, що Вашингтон міг би залишити більше дизельного пального для внутрішніх потреб, проте це створило б проблеми для інших країн.

    «Це не стільки угода для мене, скільки для решти світу», — заявив Трамп.

    Американський президент додав, що підтримує рішення, здатні допомогти фермерам і власникам тваринницьких господарств, для яких дизельне пальне є важливою складовою виробничих витрат.

    Таким чином, Трамп фактично пояснив послаблення обмежень проти російських енергоносіїв економічною необхідністю.

    Чому Вашингтон пішов на домовленість із Москвою

    9 жовтня Дональд Трамп повідомив про телефонну розмову з Путіним, після якої оголосив про домовленість щодо постачання російського дизельного пального до США та на світові ринки.

    Американська адміністрація видала тимчасовий дозвіл на визначені операції з російським дизелем.

    Це рішення викликало суперечки у Вашингтоні. Представники обох провідних американських партій висловили занепокоєння тим, що послаблення санкцій може надати Кремлю додаткові доходи без зустрічних поступок у питанні припинення війни.

    Критики також поставили під сумнів відповідність домовленості американському законодавству, яке обмежує імпорт російських енергоносіїв.

    Водночас сам Трамп наполягає, що його пріоритетом є зниження вартості пального.

    Reuters повідомило про іншу мету дизельної угоди

    За даними Reuters, американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час переговорів з українською делегацією в Маямі пояснили рішення Вашингтона також дипломатичними мотивами.

    Троє співрозмовників агентства, обізнаних із перебігом зустрічі, повідомили, що Сполучені Штати розглядають дизельну угоду як можливість відновити переговори з Росією.

    Американська сторона сподівається, що економічна поступка пом’якшить позицію Москви та продемонструє готовність Вашингтона до співпраці.

    За інформацією Reuters, Віткофф і Кушнер також порушували питання українських ударів по російських нафтопереробних заводах.

    Представники США вкотре запропонували Києву припинити такі атаки, оскільки адміністрація Трампа пов’язує їх зі зростанням цін на дизельне пальне.

    Однак, за оцінками експертів, наведеними агентством, одним із головних чинників подорожчання пального є війна на Близькому Сході.

    При цьому співрозмовники Reuters, обізнані з переговорами в Маямі, не підтвердили, що американська сторона погрожувала припиненням військової допомоги або обміну розвідданими через удари по НПЗ.

    Зеленський розкритикував рішення США

    Президент України Володимир Зеленський назвав домовленість Вашингтона з Москвою слабким рішенням, яке створює додаткові економічні можливості для Росії.

    Українська влада наголошує, що доходи від експорту нафтопродуктів допомагають Кремлю фінансувати військове виробництво та продовжувати агресію.

    Водночас Київ заявляє про готовність розглядати взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, якщо Росія також виконуватиме відповідні зобов’язання.

    11 жовтня Трамп оголосив про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між Україною та Росією. Однак сторони не підтвердили існування такої домовленості, а російські атаки на українську інфраструктуру продовжилися.

    Чи справді російський дизель знизить ціни

    Експерти сумніваються, що додаткові обсяги російського дизеля суттєво вплинуть на глобальний ринок.

    За оцінками, наведеними Reuters, заплановане постачання є відносно невеликим порівняно зі світовим споживанням пального.

    Тому економічний ефект домовленості може виявитися значно скромнішим, ніж очікує американська адміністрація.

    Таким чином, Вашингтон пояснює дизельну угоду з Москвою одразу двома цілями: стримуванням цін на пальне та спробою повернути Росію до переговорів. Однак поки немає підтверджень, що послаблення санкцій змусило Кремль погодитися на припинення війни або зробити конкретні поступки Україні.

  • Поки Україну обстрілюють, до США прямує танкер із російського порту

    Поки Україну обстрілюють, до США прямує танкер із російського порту

    Танкер MINERVA ZEN, який, за повідомленнями медіа, перевозить близько 38 тисяч тонн російського дизельного пального, може прибути до Сполучених Штатів уже 10–12 жовтня. Найбільшу увагу привернула дата відправлення судна: воно залишило Санкт-Петербург ще 22 вересня — за 17 днів до того, як президент США Дональд Трамп публічно оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизеля.

    Про можливе прибуття танкера повідомило видання «Апостроф» із посиланням на платформу моніторингу морських перевезень Live-AIS.com.

    За оприлюдненою інформацією, MINERVA ZEN прямує до східного узбережжя США. У повідомленні як пункт призначення називають порт Саванна.

    Водночас інформація різних сервісів відстеження суден відрізняється.

    Зокрема, VesselFinder вказував американський порт Вілмінгтон у Північній Кароліні з орієнтовною датою прибуття 11 жовтня. Інша платформа, TankerMap, зазначала порт Лейк-Чарльз у штаті Луїзіана.

    Тому остаточний порт розвантаження наразі потребує уточнення. Крім того, останні доступні навігаційні повідомлення не дозволяють незалежно підтвердити фактичне прибуття танкера.

    Найбільш резонансна деталь цієї історії — час виходу судна з російського порту.

    За даними суднового моніторингу, MINERVA ZEN вирушив із Санкт-Петербурга 22 вересня, тоді як про нові домовленості з Кремлем Трамп заявив лише 9 жовтня.

    Таким чином, судно розпочало рейс ще до офіційного оголошення про послаблення американських обмежень щодо російського дизельного пального.

    Ця обставина породила припущення, що підготовка постачань могла розпочатися задовго до публічних заяв Вашингтона.

    Однак сам маршрут танкера не доводить, що його рейс був частиною саме нової домовленості Трампа з Путіним. Для підтвердження такого зв’язку необхідні документи щодо власника вантажу, покупця, дати укладення контракту та його умов.

    За повідомленнями медіа, на борту може перебувати приблизно 38 тисяч тонн дизельного пального. Водночас незалежного документального підтвердження точного обсягу, походження та кінцевого отримувача вантажу поки немає.

    Нагадаємо, 9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із російським президентом щодо збільшення поставок дизельного пального на американський та міжнародний ринки.

    За словами американського лідера, найближчим часом Росія має забезпечити постачання понад 300 тисяч тонн дизеля, ще 500 тисяч тонн — у листопаді, а згодом обсяги можуть зрости до мільйона тонн.

    Вашингтон пояснює рішення необхідністю стабілізації цін на пальне.

    Американське Міністерство фінансів також дозволило окремі операції з російським дизельним пальним до 7 квітня 2027 року. При цьому йдеться про спеціальний дозвіл, а не про повне скасування санкцій проти Росії.

    Рішення адміністрації Трампа викликало критику в Україні та серед європейських партнерів.

    Президент Володимир Зеленський заявив, що послаблення обмежень на експорт російських нафтопродуктів може принести Кремлю додаткові доходи, які Росія використовуватиме для продовження війни.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля на тлі суперечки між Києвом і Вашингтоном через удари по російських нафтопереробних заводах.

    Також видання писало, що Зеленський розкритикував американську угоду з Кремлем, заявивши, що українські переговорники не були належним чином попереджені про підготовку відповідного рішення.

    На тлі цих подій додаткову увагу привертає маршрут MINERVA ZEN.

    Питання про точну дату прибуття, місце розвантаження та зв’язок конкретної партії пального з домовленістю між Вашингтоном і Москвою залишаються відкритими.

  • Британія пообіцяла зберегти жорсткі санкції проти Кремля

    Британія пообіцяла зберегти жорсткі санкції проти Кремля

    Велика Британія заявила, що продовжить санкційний тиск на Росію, попри рішення президента США Дональда Трампа укласти домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального. У Лондоні наголосили, що не збираються відмовлятися від економічних обмежень, спрямованих на скорочення доходів Кремля та фінансування війни проти України.

    Про це повідомляє The Independent із посиланням на речника британського уряду.

    У Лондоні заявили, що позиція Великої Британії щодо Росії залишається незмінною. Країна продовжить співпрацювати з міжнародними партнерами, надавати Україні військову та фінансову допомогу, а також застосовувати санкції проти російської економіки.

    Представник британського уряду наголосив, що Лондон використовуватиме найжорсткіший санкційний режим, який будь-коли запроваджував, щоб збільшувати економічну ціну російської агресії.

    Заява пролунала після того, як 9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Путіним щодо масштабних постачань російського дизельного пального до США та на світовий ринок.

    За словами американського президента, Росія погодилася негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля, а протягом наступних місяців суттєво збільшити обсяги експорту.

    Після цього Міністерство фінансів США видало тимчасовий дозвіл на окремі операції з російським дизельним пальним, фактично послабивши частину санкційних обмежень.

    У Вашингтоні пояснили таке рішення необхідністю стабілізувати ціни на пальне, які різко зросли через нестачу нафтопродуктів на світовому ринку.

    Водночас домовленість викликала критику з боку української влади та частини американських політиків.

    Президент України Володимир Зеленський назвав послаблення санкцій економічною підтримкою російської воєнної машини. На його думку, додаткові надходження від експорту нафтопродуктів дозволять Москві отримати більше ресурсів для продовження бойових дій.

    Київ також висловив невдоволення тим, що рішення США було оголошене під час переговорів американських представників з українською делегацією в Маямі.

    На цьому тлі позиція Великої Британії набула особливого значення, оскільки Лондон продовжує виступати за збереження міжнародного економічного тиску на Росію.

    8 жовтня британський уряд оголосив про новий санкційний пакет, який охопив 38 осіб, компаній та суден.

    Обмеження спрямовані проти російських нафтових компаній, суден так званого тіньового флоту, фінансових посередників та підприємств, пов’язаних із забезпеченням військово-промислового комплексу РФ.

    Окрему увагу британська влада приділяє боротьбі зі схемами обходу санкцій, зокрема через міжнародні фінансові операції, криптовалютні сервіси та непрозорі логістичні мережі.

    Раніше Лондон також оголосив про поступове припинення імпорту дизельного й авіаційного пального, виробленого з російської нафти в третіх країнах. Перехідний період має завершитися до 1 січня 2027 року.

    Водночас Велика Британія раніше сама використовувала тимчасові винятки із санкційних правил через дефіцит пального. Тому нинішня заява означає підтвердження курсу на санкційний тиск, а не відсутність будь-яких винятків у британській політиці.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», Кремль погрожував відповідними заходами проти західного судноплавства через посилення обмежень щодо російського тіньового флоту.

    Крім того, видання аналізувало ризики енергетичного перемир’я між Україною та Росією, яке обговорювали за посередництва США.

    Таким чином, після дизельної домовленості Трампа з Путіним між Вашингтоном і Лондоном проявилася різниця в підходах до санкцій проти Росії. США тимчасово відкрили можливості для торгівлі російським дизелем, тоді як Велика Британія підтвердила намір зберігати обмеження та продовжувати підтримку України.

    Чи вплине це розходження на подальшу координацію санкційної політики західних союзників, наразі невідомо. Британський уряд не повідомляв про відмову від співпраці зі США, наголосивши на необхідності спільних міжнародних зусиль для досягнення справедливого й тривалого миру.

  • Путін ховає нафтові мільярди за офшорами: ГУР викрило ще 20 суден «тіньового флоту» Росії

    Путін ховає нафтові мільярди за офшорами: ГУР викрило ще 20 суден «тіньового флоту» Росії

    Українська воєнна розвідка викрила ще 20 морських суден, які Росія використовує для експорту нафти, нафтопродуктів і скрапленого природного газу в умовах міжнародних санкцій. Частина кораблів перевозить російські енергоносії до Китаю, інші забезпечують паливом підсанкційний флот. Для приховування реальних власників Москва використовує офшорні компанії, зміну прапорів та складні логістичні маршрути.

    Про це 10 жовтня повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За даними розвідки, усі 20 ідентифікованих суден уже перебувають під санкціями Великої Британії або України. Одне з них також підпадає під обмеження США.

    У ГУР наголошують, що така логістична мережа дозволяє Кремлю зберігати доходи від продажу енергоносіїв, які є важливим джерелом фінансування російської економіки та війни проти України.

    Особливу увагу розвідники приділили газовозу PORTOVYY, що належить підсанкційному «Газпрому». Із 2021 року судно використовували як плавуче сховище скрапленого природного газу в межах комплексу «Портова» у Ленінградській області.

    Однак 15 серпня 2026 року PORTOVYY уперше майже за п’ять років залишив Фінську затоку з вантажем російського газу. Судно пройшло Північним морським шляхом до китайського порту Бейхай.

    За інформацією ГУР, наразі газовоз перебуває на верфі Zhoushan Huafeng Shipyard у Китаї, де проходить технічне обслуговування.

    Ще два судна — AVACHA та CHAIVO — стали прикладами того, як Росія розширює свій газовий флот через компанії-посередники.

    Газовоз AVACHA раніше належав китайській компанії Jovo Energy, однак навесні 2026 року його придбала маловідома Tudor Maritime Ltd, зареєстрована на Маршаллових Островах.

    Уже в червні судно перейшло під російський прапор, а його управління отримала новостворена російська компанія «Криолайн менеджмент».

    Із серпня AVACHA, за даними української розвідки, перевозить скраплений газ із термінала «Утрєнній», що належить підсанкційному проєкту «Арктик СПГ-2», до китайського порту Бейхай.

    Схожим шляхом до російського флоту потрапив газовоз CHAIVO. Раніше він належав грецькій компанії Maran Gas Maritime, але згодом його також придбала Tudor Maritime Ltd.

    У липні судно перевели під російський прапор, а вже наступного місяця воно розпочало перевезення газу з плавучого сховища KORYAK FSU поблизу Петропавловська-Камчатського до Китаю.

    У ГУР зазначають, що Росія систематично скуповує газовози через посередників, щоб підтримувати експорт навіть за умов міжнародних обмежень.

    Кремль також намагається розвивати власне суднобудування, зокрема виробництво кораблів льодового класу, необхідних для перевезення енергоносіїв арктичними маршрутами.

    Водночас українська розвідка закликає міжнародних партнерів посилити контроль за продажем суден, обмежити можливості їхнього технічного обслуговування на іноземних верфях та перекрити фінансові потоки, пов’язані з експортом російської нафти й газу.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про затримання російського танкера біля берегів Швеції, а також про нові британські санкції проти російських банків і суден.

    Крім того, Росія вже зверталася до Міжнародної морської організації зі скаргами на заходи проти її «тіньового флоту». Про це видання писало в матеріалі «Росія поскаржилася до IMO через атаки на тіньовий флот».

    У ГУР наголошують: кожне судно, яке перевозить підсанкційні російські енергоносії, має залишатися об’єктом міжнародного санкційного тиску.

    Оприлюднені дані про 20 суден мають допомогти партнерам України відстежувати логістичні маршрути Кремля, компанії-посередники та способи обходу міжнародних обмежень.

  • Трамп підписав «пекельні санкції» проти Росії: під ударом нафта, банки й покупці енергоносіїв РФ

    Трамп підписав «пекельні санкції» проти Росії: під ударом нафта, банки й покупці енергоносіїв РФ

    Президент США Дональд Трамп підписав закон, який суттєво розширює можливості Вашингтона для економічного тиску на Росію та країни, що допомагають їй заробляти на експорті енергоносіїв. Документ, який у США неофіційно називали пакетом «пекельних санкцій», відкриває шлях до нових обмежень проти російських чиновників, банків, енергетичних компаній, «тіньового флоту», а також дозволяє президенту запроваджувати високі мита проти найбільших покупців російської нафти й газу.

    Білий дім офіційно повідомив, що 18 вересня Трамп підписав H.R. 5334 — Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Документ «санкціонує та розширює передбачені законом санкції, мита й заборони щодо Росії», а також продовжує дію частини санкційних повноважень щодо Ірану.

    Одним із центральних елементів нового закону стали вторинні економічні заходи. Закон дозволяє президенту США вводити мита до 100% на товари з держав, які входять до числа найбільших покупців російської нафти або газу, а також країн, які допомагають Москві обходити енергетичні санкції. У фінальній конструкції тарифний механізм обмежили п’ятьма найбільшими імпортерами російських енергоносіїв і п’ятьма ключовими державами, причетними до обходу санкцій.

    Саме цей механізм робить новий закон особливо важливим. Його мета — впливати не лише безпосередньо на російські компанії, а й на покупців, завдяки яким Москва продовжує отримувати великі валютні доходи. До потенційно вразливих держав американські та міжнародні медіа відносять передусім Китай та Індію, хоча сам закон не встановлює постійного списку конкретних країн: його застосування залежатиме від обсягів імпорту російських енергоносіїв і рішень американської адміністрації.

    Водночас закон значно ширший за тарифний блок. Сенатори, які працювали над документом, пояснювали, що він передбачає первинні та вторинні санкції проти російських чиновників, фінансових структур та осіб, які підтримують російську державу й фінансування війни. Окремими напрямами називалися банки та фінансові установи РФ, пов’язані з владою бізнесмени та їхні мережі, а також судна так званого «тіньового флоту», який Росія використовує для транспортування нафти в обхід західних обмежень.

    Адміністрація Трампа підтримувала фінальний компромісний варіант документа ще до його остаточного ухвалення. У заяві адміністративно-бюджетного управління Білого дому зазначалося, що закон має посилити інструменти, які президент може використовувати для збільшення економічної ціни продовження війни Росією. Водночас Білий дім наполіг на збереженні президентських повноважень щодо винятків та призупинення окремих санкцій.

    Саме ця деталь означає, що підписання закону не дорівнює автоматичному одномоментному введенню всіх максимально можливих обмежень. Президент отримує додаткові юридичні інструменти, однак конкретний масштаб їх застосування залежатиме від рішень Білого дому. Reuters звертає увагу, що закон надає адміністрації дуже широкі тарифні повноваження, а також можливість робити винятки з міркувань національної безпеки.

    Це стало однією з причин дискусій у Конгресі. Частина демократів підтримувала посилення санкцій безпосередньо проти Росії, але висловлювала занепокоєння через можливі наслідки нових мит для американських споживачів і союзників США. Опоненти попереджали, що тарифний механізм може зачепити ширше коло торговельних партнерів Вашингтона, ніж передбачалося спочатку. Прихильники закону натомість наголошували, що без тиску на покупців російської нафти Москва й надалі матиме можливість компенсувати частину втрат від прямих санкцій.

    Закон пройшов Конгрес із помітною міжпартійною підтримкою. Сенат схвалив його у серпні 86 голосами проти 11, а Палата представників у вересні підтримала фінальний пакет 262 голосами проти 159. Після цього документ передали президенту.

    Документ назвали на честь сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який тривалий час був одним із головних авторів та прихильників посилення економічного тиску на Росію. Після його смерті законодавці продовжили роботу над пакетом, назвавши його ім’ям політика. Американські сенатори прямо говорили, що ухвалення закону має стати частиною його політичної спадщини.

    Президент України Володимир Зеленський після підписання документа подякував Трампу, американським сенаторам і членам Палати представників. Він нагадав, що Грем під час візитів до України регулярно говорив про необхідність не послаблювати тиск на Росію та окремо звертав увагу на країни, які купують російську нафту або забезпечують фінансові канали для російського бізнесу. Зеленський закликав до повної та швидкої реалізації положень закону.

    Для Росії найбільш чутливим залишається саме енергетичний напрям. Москва продовжує отримувати значні доходи від експорту нафти та газу, тому Вашингтон намагається змістити акцент із простого обмеження російських компаній на тиск проти покупців і посередників. Фактично логіка нового закону полягає в тому, щоб підвищити ціну співпраці з російським енергетичним сектором для третіх країн.

    Втім, це створює і ризик торговельних конфліктів. Індія вже публічно дала зрозуміти, що розглядає енергетичну політику як питання власних національних інтересів. Нью-Делі попереджав, що масштабні американські тарифи через закупівлю російської нафти можуть негативно позначитися на двосторонніх відносинах із США.

    Москва також критично відреагувала на американський санкційний курс. Російські представники заявляли, що посилення обмежень нібито ускладнює дипломатичні зусилля щодо завершення війни. Це позиція російської сторони; Вашингтон та прихильники закону, навпаки, пояснюють його як спосіб збільшити економічну ціну продовження війни та посилити переговорні важелі США.

    Для читачів «Ненька інфо» ця історія має пряме продовження. Ще 17 вересня видання писало, що Трамп готується підписати «пекельні санкції» проти Росії, а після голосування у США повідомляло про реакцію Кремля на новий санкційний пакет. Ще влітку «Ненька інфо» стежила за просуванням документа в Конгресі та розповідала про заклики сенаторів терміново ухвалити санкції і про те, як Сенат перейшов до активного розгляду пакета.

    Тепер ця історія перейшла з етапу політичних заяв у юридичну площину: документ уже став законом. Наступним ключовим питанням буде не його формальна наявність, а те, наскільки швидко і проти кого саме Білий дім застосує нові повноваження. Саме від цього залежатиме реальний економічний ефект нового санкційного пакета для Росії та її найбільших енергетичних партнерів.

  • Кремль занервував через «пекельні санкції» США: Пєсков заговорив «мир»

    Кремль занервував через «пекельні санкції» США: Пєсков заговорив «мир»

    У Кремлі відреагували на ухвалення Палатою представників США масштабного санкційного законопроєкту проти Росії. Речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав дії Вашингтона «недружніми» та заявив, що нові обмеження нібито можуть ускладнити пошук мирного врегулювання війни проти України.

    Заява пролунала 17 вересня — наступного дня після того, як Палата представників США підтримала Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. За документ проголосували 262 конгресмени, 159 виступили проти. Сенат схвалив пакет ще у серпні, тому тепер законопроєкт направляють президенту США Дональду Трампу.

    Пєсков підтвердив, що в Кремлі уважно стежать за проходженням документа.

    За його словами, Москва відносить рішення Конгресу до категорії «недружніх дій», а запровадження додаткових санкцій Сполученими Штатами, на думку Кремля, «ускладнюватиме зусилля» з пошуку мирного врегулювання.

    При цьому самі санкції розроблялися саме як інструмент додаткового економічного тиску на Росію, щоб скоротити доходи, які Москва може спрямовувати на продовження війни проти України.

    Що це за «пекельні санкції»

    Йдеться про великий пакет економічних обмежень, який у США обговорювали більше року.

    Законопроєкт отримав ім’я сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який був одним із головних його авторів та прихильників. У липні 2026 року Грем помер, після чого законодавці назвали документ на його честь.

    Пакет спрямований передусім на російські енергетичний і оборонний сектори, фінансові установи та так званий тіньовий флот, за допомогою якого РФ намагається обходити нафтові санкції.

    Однак найбільшу увагу привертають тарифні повноваження, які документ надає президенту США.

    До 100% тарифів для покупців російської нафти

    Законопроєкт дозволяє президенту США запроваджувати тарифи до 100% на товари з країн, які належать до найбільших покупців російських нафти й газу.

    Конкретні держави в цій нормі не прописані, однак серед найбільших споживачів російських енергоресурсів залишаються Китай та Індія.

    Логіка цього механізму полягає в тому, щоб зробити торгівлю з Росією економічно дорожчою не лише безпосередньо для Москви, а й для її найбільших партнерів.

    У законі водночас передбачені винятки для окремих держав, зокрема якщо їхня частка закупівель невелика і вони демонструють скорочення залежності від російських енергоресурсів.

    До 500% на російський імпорт

    Ще жорсткіший механізм може застосовуватися безпосередньо до російських товарів.

    За доступним описом положень законопроєкту, президент США отримує право запроваджувати тарифи до 500% на окремі категорії російського експорту до Сполучених Штатів, зокрема нафту, газ, нафтопродукти, нафтохімічну продукцію та вугілля.

    Саме ця цифра стала однією з причин, чому пакет у медіа почали називати «санкціями з пекла».

    Проте важливий нюанс: йдеться не про автоматичне одномоментне запровадження 500-відсоткового тарифу на всю російську торгівлю, а про повноваження президента застосовувати такі заходи в межах закону.

    Удар по «тіньовому флоту»

    Ще один великий блок документа стосується суден, які Росія використовує для обходу нафтових обмежень.

    Так званий тіньовий флот складається переважно зі старих танкерів зі складними схемами власності, реєстрації та страхування. Через них Росія продовжує експортувати нафту, намагаючись мінімізувати ефект західних санкцій і цінових обмежень.

    Новий американський пакет передбачає додаткові заходи проти таких суден та компаній, які забезпечують їхню діяльність.

    Мета — скоротити валютні надходження Росії від експорту енергоресурсів.

    Під обмеження можуть потрапити банки та чиновники

    Документ також посилює санкції проти російських банків, оборонних підприємств, чиновників та інших осіб, пов’язаних із воєнною машиною РФ.

    Таким чином, пакет значно ширший за звичайні персональні санкції.

    Він поєднує фінансові обмеження, енергетичний тиск, тарифи на третіх країн і заходи проти транспортної інфраструктури, яка допомагає Росії експортувати нафту.

    Білий дім підтримував ключові санкційні повноваження

    Ще у серпні Білий дім офіційно виступив проти поправки, яка могла вилучити з законопроєкту частину тарифних механізмів.

    Адміністрація Трампа тоді назвала тарифні повноваження важливим інструментом, який президент може використовувати, щоб стимулювати Росію до згоди на умови завершення війни.

    Це цікаво контрастує з нинішньою заявою Пєскова.

    Якщо Кремль стверджує, що нові санкції ускладнять мирний процес, Білий дім раніше прямо пояснював протилежну логіку: економічний тиск має створити для Москви додатковий стимул для переговорів.

    У Кремлі заговорили про «мир» на тлі нового тиску

    Риторика Москви щодо санкцій останніми днями стала особливо помітною.

    15 вересня Кремль також підтримав ідею можливого припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, яку озвучив Трамп.

    Водночас Пєсков одразу пов’язав потенційну домовленість із вимогами до Заходу — зокрема із забезпеченням безпечного судноплавства для російських нафтових танкерів та скасуванням санкцій, які Москва називає незаконними.

    Фактично питання санкцій Кремль намагається інтегрувати у ширшу дискусію про потенційне припинення війни.

    США пояснюють санкції продовженням війни

    Американська сторона, навпаки, пов’язує необхідність нових обмежень із тим, що війна триває, а попередні заходи не змусили Москву змінити курс.

    Після голосування у Палаті представників законопроєкт вирушає до Дональда Трампа.

    Після президентського підпису адміністрація отримає додаткові санкційні й тарифні інструменти.

    Водночас частина положень не означає автоматичне негайне введення максимально можливих тарифів: багато залежатиме від подальших рішень Білого дому.

    Індія вже відреагувала

    Потенційний удар по покупцях російських енергоресурсів викликав занепокоєння не лише в Москві.

    Індія вже попередила Вашингтон, що нові тарифні заходи через закупівлю російської нафти можуть вплинути на відносини між двома країнами.

    Нью-Делі заявляє, що продовжуватиме захищати власні торговельні та енергетичні інтереси.

    Це показує одну з головних складностей нового американського механізму: тиск на Росію одночасно може створювати торговельні конфлікти між США та великими економіками, які купують російську нафту.

    Nenka.info вже писала про готовність Трампа підписати документ

    Раніше Nenka.info повідомляла, що Білий дім заявляв про готовність Дональда Трампа підписати санкційний законопроєкт після проходження його Конгресом.

    У матеріалі йшлося про нові механізми тиску на російський енергетичний сектор і держави, які допомагають Москві отримувати доходи від експорту.

    Тепер законопроєкт подолав останній великий бар’єр у Конгресі — Палата представників дала йому 262 голоси.

    Що буде далі

    Наступний крок — рішення Дональда Трампа.

    Якщо президент США підпише законопроєкт, Білий дім отримає значно ширший набір інструментів для економічного тиску на РФ та її торговельних партнерів.

    У Кремлі вже дали зрозуміти, що розглядають це як погіршення відносин із Вашингтоном.

    При цьому заява Пєскова про те, що санкції нібито завадять «пошуку миру», є позицією російської влади. Американська адміністрація раніше аргументувала ті самі санкційні інструменти протилежним чином — як засіб посилити тиск на Росію і створити стимули для припинення війни.

    Тож головним питанням тепер стає не лише сам підпис Трампа, а й те, наскільки активно Білий дім використає передбачені законом тарифи та санкції проти російської енергетики й держав, які залишаються її найбільшими покупцями.