Позначка: російська окупація

  • Путін особисто просив Меланію Трамп стати посередницею щодо Олешок

    Путін особисто просив Меланію Трамп стати посередницею щодо Олешок

    Російський президент Володимир Путін особисто наполягав на участі першої леді США Меланії Трамп у переговорах щодо гуманітарного перемир’я в окупованих Олешках Херсонської області. За словами її старшого радника Марка Бекмана, Кремль навіть надіслав офіційного листа, в якому визнав дружину американського президента посередницею з російського боку. Водночас експерти припускають, що Москва може використовувати гуманітарну операцію для покращення власного міжнародного іміджу.

    Про це Марк Бекман розповів в інтерв’ю виданню The Kyiv Independent 28 жовтня. Його заяви привернули особливу увагу на тлі евакуації цивільного населення з окупованого міста.

    За словами радника, Путін особисто підтримав залучення Меланії Трамп до переговорів та письмово підтвердив її особливий статус.

    «Путін дуже хотів, щоб вона взяла участь», — зазначив Бекман.

    Він уточнив, що російський президент надіслав офіційного листа, у якому йшлося про визнання першої леді США ексклюзивною посередницею від російської сторони.

    Водночас сам документ публічно не оприлюднювали, тому незалежно перевірити його зміст поки неможливо.

    За словами Бекмана, гуманітарна ініціатива стала результатом тривалих контактів команди Меланії Трамп із представниками України та Росії.

    Раніше перша леді США брала участь у переговорах щодо повернення дітей до їхніх родин. Саме ці контакти, за словами її радника, допомогли налагодити окремий канал комунікації між сторонами.

    Спочатку українське керівництво надало письмове погодження на посередництво Меланії Трамп. Згодом аналогічне підтвердження надійшло від російської сторони.

    Бекман також повідомив, що саме російські військові запропонували розпочати припинення вогню на два дні раніше та розширити його територіальні межі за межі Олешок.

    За його словами, українська сторона погодилася на ці зміни, оскільки вони мали створити додаткові можливості для доставки гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільного населення.

    Радник першої леді США позитивно оцінив співпрацю сторін і заявив, що на початковому етапі домовленості виконувалися.

    Однак не всі міжнародні експерти поділяють оптимістичне бачення мотивів Кремля.

    Колишній військовий аташе Великої Британії в Україні та Росії Джон Форман припустив, що Москва може використовувати перемир’я для створення образу держави, готової до гуманітарних компромісів.

    На його думку, дозвіл Меланії Трамп виступати посередницею може допомогти російській владі покращити репутацію серед прихильників американського руху MAGA напередодні проміжних виборів у США.

    Таким чином, гуманітарна операція може мати не лише практичне, а й політичне значення для Росії. Проте це залишається оцінкою експерта, а не доведеним мотивом російського керівництва.

    Водночас українські волонтери повідомляють про інші обставини, які викликають занепокоєння.

    Зокрема, волонтерка Ксенія Архипова, яка раніше проживала в Олешках та підтримує зв’язок із місцевими мешканцями, розповіла про значну присутність російських військових у місті.

    За її словами, окупанти перевіряють порожні будинки, а в окремих випадках заселяються в них.

    Крім того, волонтерка стверджує, що на місцевих жителів чинять тиск, аби вони обирали евакуацію до Росії, а не повернення на підконтрольну українському уряду територію.

    Незалежно перевірити кожен із цих випадків журналісти наразі не можуть через обмежений доступ до окупованого міста.

    Президент України Володимир Зеленський раніше також застерігав, що російська влада може спробувати використати евакуацію для переміщення українців на власну територію.

    Водночас Марк Бекман в інтерв’ю Укрінформу заявляв, що Росія запевнила українську й американську сторони у готовності поважати вибір місцевих жителів щодо напрямку виїзду.

    Для проведення гуманітарної місії Україна та Росія погодили локальне припинення вогню.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», режим тиші в окупованих Олешках розпочався 27 жовтня, а його головною метою стала доставка допомоги та створення безпечних маршрутів для цивільних.

    Домовленості поширюються на саме місто та визначені маршрути гуманітарних конвоїв у Херсонській області. Вони не означають припинення бойових дій на всій лінії фронту.

    За погодженим графіком, перемир’я має тривати до 22:59 1 листопада.

    Під час підготовки операції сторони провели розмінування маршрутів, якими повинні пересуватися гуманітарні автомобілі та автобуси з евакуйованими.

    Детальніше про організацію перевезення цивільного населення «Ненька інфо» розповідала в матеріалі «25 автобусів і гуманітарний конвой: Лубінець розкрив план порятунку жителів Олешок».

    Для евакуації підготували 25 автобусів загальною місткістю близько 750 місць, а також спеціальний транспорт для людей, які потребують медичної допомоги.

    30 жовтня українська делегація на чолі з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем прибула до Олешок.

    Після цього розпочалася евакуація цивільного населення та роздача гуманітарної допомоги.

    Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що українська делегація разом з евакуйованими жителями міста вирушила до російської Анапи.

    Звідти людей планують літаками доправити до Білорусі, а потім автобусами повернути в Україну.

    Обхідний маршрут обрали через небезпеку прямого перетину лінії фронту, значне мінування території та пошкодження транспортної інфраструктури.

    Водночас фактична кількість людей, які залишили Олешки, поки не уточнюється.

    Попри початок евакуації, гуманітарна ситуація в місті залишається складною.

    Олешки перебувають під російською окупацією з перших тижнів повномасштабного вторгнення. Після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року населений пункт зазнав масштабного затоплення, а його інфраструктура була серйозно пошкоджена.

    Протягом останніх років мешканці стикалися з нестачею продуктів харчування, медикаментів, питної води та стабільного електропостачання.

    В умовах окупації та близькості до лінії фронту самостійно залишити місто для багатьох людей було практично неможливо.

    Міжнародні посередники розглядають нинішню операцію як можливість забезпечити хоча б тимчасовий гуманітарний доступ до цивільного населення.

    Водночас експерти наголошують, що участь Росії в окремій гуманітарній ініціативі не свідчить автоматично про зміну її позиції щодо війни або готовність до ширшого припинення бойових дій.

    Отже, за словами радника Меланії Трамп, Путін особисто підтримав її участь у переговорах щодо Олешок і підтвердив це офіційним листом.

    Однак справжні мотиви Кремля залишаються предметом дискусії. Поки американська сторона наголошує на гуманітарному значенні домовленостей, окремі експерти та українські волонтери попереджають про можливі політичні маніпуляції й ризики для евакуйованого населення.

    Головним показником результативності операції стане не дипломатична активність навколо неї, а те, чи зможуть мешканці Олешок безпечно отримати допомогу та самостійно обрати місце подальшого проживання.

  • Замість дитинства — підготовка до війни: Росія вчить школярів Криму керувати дронами

    Замість дитинства — підготовка до війни: Росія вчить школярів Криму керувати дронами

    Російська окупаційна влада посилює військову підготовку дітей і молоді в тимчасово окупованому Криму. Школярів навчають керувати безпілотниками, стріляти, розбирати автомати Калашникова та виконувати стройові команди. Для занять використовують не лише навчальні симулятори, а й обладнання, яке застосовує російська армія у війні проти України.

    Про це 30 жовтня повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За даними розвідки, наприкінці жовтня в окупованому Севастополі близько 50 школярів віком від 7 до 18 років пройшли до регіонального етапу змагань, організованих російським рухом «Двіженіє пєрвих» і так званою федерацією перегонів дронів.

    Формально такі заходи подають як спортивні та освітні змагання, однак українська розвідка розглядає їх як частину ширшої політики мілітаризації неповнолітніх на окупованих територіях.

    Окрім школярів, російська адміністрація залучає до підготовки студентів. Молодь навчають керувати безпілотними літальними апаратами за допомогою комп’ютерних тренажерів і реальних дронів.

    У ГУР зазначають, що під час навчання використовують обладнання, аналогічне тому, яке застосовується російськими окупаційними військами.

    Це створює умови для поступового переходу від ознайомлення з технологіями до опанування практичних навичок, які можуть використовуватися у військовій сфері.

    Водночас інформації про безпосереднє залучення цих школярів до бойових операцій українська розвідка не оприлюднила.

    Навчання керування дронами — лише один з елементів системи, яку російська влада впроваджує у кримських навчальних закладах.

    За інформацією ГУР, у школах півострова проводять заняття зі стрільби, розбирання та складання автоматів Калашникова, а також стройової підготовки.

    Окреме місце посідають так звані військово-патріотичні заходи, до яких залучають російських військовослужбовців, які брали участь у бойових діях проти України.

    Під час таких зустрічей дітям розповідають про службу в російській армії, демонструють військове обладнання та популяризують військові професії.

    Крім того, окупаційна адміністрація організовує тематичні квести й заходи, спрямовані на формування лояльності до російської держави.

    За твердженням української розвідки, школярів також змушують вивчати пісні російських виконавців, які підтримують війну проти України.

    У ГУР вважають, що такі практики спрямовані на поступове звикання дітей до військової символіки, зброї та ідеї участі у війні.

    Паралельно з військовою підготовкою молоді окупаційна влада проводить інформаційні кампанії із залучення дорослого населення до російських силових структур.

    Зокрема, в Криму активно рекламують контрактну службу у військах безпілотних систем РФ.

    Також учасників війни проти України призначають на керівні посади в окупаційних адміністраціях, а в навчальних закладах встановлюють меморіальні дошки на честь загиблих російських військових.

    На думку української розвідки, ці заходи створюють цілісну систему, у якій військова служба та участь у війні подаються дітям як звична і суспільно схвалювана діяльність.

    Мілітаризація освіти не обмежується окупованим Кримом.

    Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що в російських школах також запроваджують заняття з керування безпілотниками.

    Зокрема, відповідні програми реалізовувалися в Курській, Нижньогородській та Вологодській областях РФ.

    Навчання проводять у межах освітнього курсу «Основи безпеки та захисту батьківщини», до викладання якого залучають російських військових, зокрема учасників війни проти України.

    Окремі російські регіони також розглядають можливість включення тематики безпілотних технологій до традиційних шкільних предметів.

    Утім, ситуація на тимчасово окупованих українських територіях має особливе значення, оскільки йдеться про дітей, які перебувають під контролем держави-окупанта.

    Представництво президента України в Автономній Республіці Крим раніше повідомляло про відкриття спеціалізованих курсів із керування безпілотниками та залучення підлітків до військово-тактичних проєктів.

    У жовтні українська сторона також фіксувала поширення програм, у межах яких неповнолітніх навчають поводження зі зброєю та знайомлять із військовою підготовкою.

    Відповідно до міжнародного гуманітарного права, держава-окупант не має права примушувати населення окупованої території служити у своїх збройних або допоміжних силах. Окремо забороняється пропаганда, спрямована на забезпечення добровільного вступу такого населення до армії держави-окупанта.

    Водночас правова оцінка конкретних освітніх і спортивних заходів залежить від їхнього змісту, обставин проведення та наявності примусу.

    У ГУР наголошують, що російська влада намагається не лише утримувати контроль над окупованими територіями, а й впливати на світогляд нового покоління.

    На думку розвідки, головна небезпека полягає в поступовому формуванні середовища, у якому діти сприйматимуть російську агресію, військову підготовку та ворожість до України як нормальну частину повсякденного життя.

    Таким чином, за даними ГУР, Росія розширює систему військової підготовки дітей в окупованому Криму, поєднуючи навчання керування дронами, поводження зі зброєю та пропагандистські заходи. Українська розвідка розглядає це як системну політику мілітаризації молоді на тимчасово окупованих територіях.

  • За українську мову, книжку чи прапор — переслідування: як живуть люди в окупації

    За українську мову, книжку чи прапор — переслідування: як живуть люди в окупації

    На окупованих Росією територіях звичайні для мирного життя речі — українська мова, книжки, прапори, шкільні підручники чи навіть старі фотографії — можуть стати приводом для обшуку, допиту або переслідування. Через страх люди змушені приховувати все, що може вказувати на їхній зв’язок з Україною.

    Особливо вразливими в таких умовах опинилися українські вчителі. У матеріалі «Української правди» описані історії трьох педагогинь із Луганщини та Херсонщини, які після окупації були змушені буквально ховати частину власного життя.

    Одна з них, директорка школи Світлана, забрала з подвір’я навчального закладу синьо-жовтий прапор, по якому вже проїхала російська військова техніка. Спочатку вона просто сховала його вдома, але після обшуків і погроз родина вирішила закопати прапор у землю — у скляній банці між будинком і погребом.

    Інша вчителька, Наталя з Херсонщини, до окупації викладала історію України. Після приходу російських військ вона почала свідомо змінювати зовнішність і поведінку, щоб не привертати уваги: перестала говорити українською в публічних місцях, не проявляла активності в соцмережах і намагалася виглядати максимально непомітно. Підручники з історії України вона спочатку ховала в шафі, потім у сараї, підвалі, а частину матеріалів закопувала подалі від будинку.

    Попри ризик, Наталя таємно продовжувала проводити онлайн-уроки української історії для своїх учнів. Після кожного заняття вона видаляла платформу, через яку працювала, щоб під час перевірки не залишалося слідів.

    Ще одна педагогиня, Олександра з Луганщини, мала вдома бібліотеку з понад тисячі книжок. Після того як у сусідній громаді затримали вчителя, вона почала ховати українську літературу за рядами російської класики. Під час обшуків російські військові перевіряли книжкові полиці, шукали прапори та звинувачували її в «нацизмі». Після цього частину українських книжок, прапорці та інші речі вона вночі спалила в котлі, аби вони не стали приводом для нового переслідування.

    Після виїзду з окупації жінка ще довго бачила сни, в яких повертається додому і боїться випадково заговорити українською. Водночас, попри втрату частини бібліотеки, вона поступово знову почала купувати книжки у новому місці проживання.

    Подібні історії не є поодинокими. За даними моніторингової місії ООН з прав людини, на окупованих територіях фіксувалася системна політика нав’язування російської ідентичності та придушення проявів української. В освітній сфері вчителів змушували переходити на російські програми, викладати російською мовою та використовувати матеріали, які виправдовують російське вторгнення. Українську літературу, зокрема книжки про Голодомор та історію України, вилучали як «екстремістську» або «націоналістичну».

    Freedom House у звіті «Свобода у світі – 2026» оцінив окуповані території України лише в 1 бал зі 100 за рівнем політичних і громадянських свобод. Для порівняння, підконтрольна Україні територія отримала 51 бал зі 100.

    Правозахисники також фіксували випадки, коли люди в окупації переходили на російську мову лише через присутність поруч російських військових, а українські прапори та символи приховували через ризик допитів і покарання.

    У результаті речі, які до війни були частиною повсякденного життя — книжка на полиці, прапор у школі чи українська мова вдома, — для багатьох людей в окупації перетворилися на потенційний доказ «нелояльності». Саме тому частина українців змушена була ховати, закопувати або знищувати власні речі лише для того, щоб зменшити ризик переслідувань.

  • Олешки винесуть на Генасамблею ООН: Україна вимагає гуманітарного коридору для тисяч людей

    Олешки винесуть на Генасамблею ООН: Україна вимагає гуманітарного коридору для тисяч людей

    Україна винесе гуманітарну ситуацію в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області на найвищий міжнародний рівень — під час сегмента високого рівня 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Київ домагається створення гуманітарного коридору, доставки продовольства та медикаментів і організованої евакуації цивільних, які місяцями залишаються в умовах фактичної ізоляції.

    Про це 20 вересня повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, тема Олешок уже системно порушується Україною в Раді Безпеки ООН, на Постійній раді ОБСЄ та під час двосторонніх контактів із міжнародними партнерами, а тепер стане однією з наскрізних тем української дипломатії під час Генасамблеї.

    Сегмент високого рівня 81-ї сесії Генасамблеї ООН проходить у Нью-Йорку у другій половині вересня, а загальні дебати за участю глав держав і урядів заплановані на 22–28 вересня. У складі української делегації до США має вирушити і сам Сибіга.

    Глава МЗС заявив, що українські дипломати отримали завдання максимально мобілізувати міжнародний тиск заради трьох конкретних цілей: забезпечити доступ гуманітарних місій до Олешок, організувати стабільне постачання їжі та медикаментів і відкрити безпечний шлях для евакуації цивільного населення.

    Сибіга також планує окремо обговорити ситуацію з президенткою Міжнародного комітету Червоного Хреста Мір’яною Сполярич. Українська сторона розраховує, що МКЧХ зможе використати свій мандат для організації або супроводу гуманітарної місії.

    Ще 15 вересня, під час переговорів із міністеркою закордонних справ Монако Ізабель Берро-Амадей, Сибіга вже називав ситуацію в Олешках катастрофічною. Він наголошував, що цивільні залишилися без нормального доступу до продовольства, ліків і можливості покинути окуповану територію, а Україна наполягає на негайному гуманітарному доступі та створенні коридорів.

    Скільки людей насправді залишається в Олешках

    У різних офіційних оцінках фігурують різні цифри — і це важливе уточнення.

    За оцінкою Олешківської міської військової адміністрації, безпосередньо в самому місті можуть залишатися близько 2 тисяч людей, серед них приблизно 50 дітей. Водночас омбудсман Дмитро Лубінець говорить про понад 6 тисяч цивільних і близько 200 дітей, якщо рахувати Олешки разом із прилеглими населеними пунктами та районом.

    Сам Лубінець 16 вересня повідомляв, що його Офіс отримав 176 звернень щодо гуманітарної ситуації на тимчасово окупованій частині Херсонщини та вже перевірив інформацію про 358 людей, які терміново потребують допомоги для виїзду. За його словами, це лише ті громадяни, про яких вдалося отримати й підтвердити інформацію.

    До повномасштабного вторгнення в Олешках проживало приблизно 24 тисячі людей. Після окупації, руйнувань, підтоплення після знищення Каховської ГЕС та постійних бойових дій населення міста скоротилося в рази.

    Евакуацію фактично підготували — але вона зависла

    За словами омбудсмана, Україна вже провела значну частину підготовчої роботи для гуманітарної евакуації.

    Був напрацьований алгоритм, сформований список людей, яких необхідно вивезти, а українські Сили безпеки й оборони мали забезпечити режим тиші на час проведення гуманітарної операції. Міжнародний комітет Червоного Хреста також підтвердив готовність долучитися відповідно до свого мандату.

    Проте російська сторона, за даними Лубінця, після проведених переговорів тривалий час не підтверджує готовності провести гуманітарну місію. Через це операція фактично заблокована.

    Ситуація ускладнюється тим, що Олешки перебувають поблизу активної зони бойових дій. Для організованої евакуації потрібен гарантований режим припинення вогню, погоджений маршрут і безпечний прохід як для цивільних, так і для гуманітарних працівників.

    Без таких гарантій масовий виїзд може перетворитися на ще більшу небезпеку.

    Їжі не завозили з кінця травня

    20 вересня до міжнародних закликів долучилася Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій. Вона звернулася до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков, Всесвітнього євангельського альянсу, держав — членів ООН та МКЧХ із проханням сприяти терміновій гуманітарній місії.

    За даними Ради церков, останні централізовані поставки продовольства в Олешки відбулися наприкінці травня 2026 року. Відтоді місцеві жителі мають серйозні проблеми з доступом до їжі, питної води, медикаментів та інших базових речей. Електро- й газопостачання практично відсутні, а критична інфраструктура значною мірою зруйнована.

    Раніше про цю ситуацію вже писала Nenka.info у матеріалі «Олешки на межі голоду: Рада церков звернулася до Папи Римського із закликом врятувати тисячі людей». Видання звертало увагу, що проблема вже давно вийшла за межі звичайного дефіциту продуктів і перетворилася на системну гуманітарну кризу.

    Люди намагаються виходити через заміновані поля

    Одне з найтривожніших повідомлень омбудсмана стосується того, що окремі мешканці більше не чекають офіційного коридору й намагаються залишити територію самостійно.

    За словами Лубінця, люди йдуть через заміновані ділянки, ризикуючи підірватися або потрапити під удар безпілотника. Причина — відчай і відсутність безпечного способу виїхати.

    Окремою загрозою залишаються FPV-дрони. Українська влада повідомляє про систематичні атаки безпілотників на цивільних у прифронтових і окупованих районах Херсонщини. Сибіга назвав це ще одним виміром гуманітарної ситуації: навіть звичайний вихід із будинку може бути небезпечним.

    Водночас частина інформації про конкретні атаки надходить із окупованої території і не завжди може бути незалежно оперативно перевірена. Саме тому точні цифри жертв і масштаби окремих інцидентів можуть уточнюватися.

    1 вересня під удар потрапила волонтерська колона

    За інформацією української сторони, 1 вересня під час однієї з гуманітарних місій були уражені чотири автомобілі, які використовували для допомоги людям.

    Цей епізод також демонструє, чому звичайне завезення продуктів без погодженого режиму безпеки стає надзвичайно ризикованим.

    Українська сторона стверджує, що міжнародні гуманітарні організації готові допомагати, волонтери також готові доставляти їжу й воду, а МКЧХ має можливості долучитися до евакуації. Головною невирішеною умовою залишається безпечний доступ до окупованої території.

    Криза триває не перший місяць

    Ще 1 квітня Дмитро Лубінець повідомляв про катастрофічний дефіцит питної води в Олешках, нестабільне електро- і газопостачання та майже відсутню медичну допомогу. Тоді український омбудсман уже звертався до російської сторони та МКЧХ із закликом забезпечити гуманітарний коридор.

    Тобто проблема не виникла у вересні — вона поступово загострювалася впродовж місяців.

    Особливо тяжким для міста став період після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року. Олешки були одним із найбільш підтоплених населених пунктів на лівобережжі Херсонської області. Після відходу води місто залишилося з пошкодженою інфраструктурою, а через окупацію повноцінне відновлення стало неможливим.

    Чому Україна робить ставку на Генасамблею ООН

    81-ша Генеральна Асамблея ООН збере у Нью-Йорку майже 130 глав держав та урядів. Загальні дебати триватимуть із 22 до 28 вересня. Саме такі зустрічі дають можливість порушувати гуманітарні питання не лише під час офіційних виступів, а й у десятках двосторонніх переговорів на полях Генасамблеї.

    Для України питання Олешок має кілька вимірів одночасно: необхідність негайно допомогти цивільним, домогтися евакуації та привернути увагу до умов, у яких живуть люди на окупованих територіях.

    Сибіга наголошує, що дискусія про майбутнє окупованих територій не може зводитися лише до ліній на карті. За його словами, будь-які переговори про мир мають враховувати становище людей, які залишаються під окупаційною владою та не можуть реалізувати базові права.

    Найближчі дні покажуть, чи вдасться українській дипломатії перетворити міжнародну увагу на конкретну гуманітарну домовленість. Адже сама публічність проблеми не відкриє коридор автоматично — для евакуації потрібні гарантії безпеки та погоджений механізм на місці.

    Поки ж тисячі людей у самому місті та прилеглих населених пунктах, за оцінками українських органів і гуманітарних структур, залишаються без нормального постачання продуктів, води й медикаментів. Саме тому питання Олешок Україна тепер підніматиме там, де зберуться лідери майже всього світу.

  • Олешки на межі голоду: Рада церков звернулася до Папи Римського із закликом врятувати тисячі людей

    Олешки на межі голоду: Рада церков звернулася до Папи Римського із закликом врятувати тисячі людей

    Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій заявила про критичну гуманітарну ситуацію в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області та звернулася до Папи Римського Лева XIV, міжнародних релігійних організацій, держав-членів ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста. Йдеться про місто, де, за різними оцінками, разом із прилеглою територією можуть залишатися понад 6 тисяч цивільних, серед яких близько 200 дітей.

    У зверненні, оприлюдненому 19 вересня, Рада церков прямо називає ситуацію в Олешках гуманітарною блокадою. За її даними, останні поставки продовольства до міста відбулися наприкінці травня 2026 року. Відтоді місцеві жителі мають серйозні проблеми з доступом до їжі, питної води, медикаментів та інших базових речей. Критична інфраструктура міста фактично зруйнована, електро- та газопостачання немає.

    Окрема проблема — можливість залишити місто. ВРЦіРО заявляє, що російські військові перешкоджають мешканцям виїжджати з Олешок. Через близькість до лінії фронту цивільні щодня залишаються під загрозою артилерійських обстрілів та атак безпілотників.

    Ситуація виглядає ще драматичніше на тлі даних українського омбудсмена Дмитра Лубінця. Ще 16 вересня він повідомив, що Росія тривалий час не підтверджує готовність провести гуманітарну місію з евакуації цивільних. При цьому раніше сторони вже погоджували алгоритм евакуації, був сформований список людей, а українські Сили безпеки та оборони готувалися забезпечити режим тиші на час операції.

    Офіс омбудсмена вже перевірив дані 358 людей, які терміново потребують допомоги з евакуацією. Однак це, за словами Лубінця, лише ті громадяни, про яких вдалося отримати й підтвердити інформацію. Загальна кількість людей в Олешках та навколо них може перевищувати шість тисяч.

    Найнебезпечніше, що частина мешканців, не дочекавшись організованої евакуації, намагається виходити самостійно. Лубінець повідомляв про людей, які йдуть через заміновані поля, ризикуючи підірватися або потрапити під атаку дрона. За його словами, вони погоджуються на такий ризик, оскільки залишатися в Олешках для них стає ще небезпечніше.

    Саме через погіршення ситуації Всеукраїнська рада церков вирішила винести проблему на максимально широкий міжнародний рівень. Організація звернулася до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков, Всесвітнього євангельського альянсу, інших релігійних лідерів, правозахисних організацій та представників різних конфесій. Їх просять використати свій авторитет і доступні канали впливу, щоб не допустити загибелі людей від голоду.

    Окремий заклик адресований державам-членам ООН та Міжнародному комітету Червоного Хреста. Рада церков просить сприяти проведенню гуманітарної місії та організації евакуації мешканців на підконтрольну Україні територію.

    ВРЦіРО також нагадує, що Олешки вже пережили масштабну гуманітарну катастрофу у 2023 році після руйнування Каховської ГЕС. У зверненні організація покладає відповідальність за підрив дамби на російські війська та наголошує, що нинішня блокада посилює наслідки попередніх руйнувань.

    Українська сторона не вперше намагається залучити міжнародні організації до порятунку цивільних на окупованій території. Офіс омбудсмена підтримує контакт із МКЧХ та іншими міжнародними структурами, перевіряє списки людей і намагається погодити гуманітарні механізми з російською стороною. Сам Лубінець раніше називав гуманітарний трек одним із небагатьох інструментів, який реально дозволяє повертати українців додому.

    При цьому організувати таку місію без участі або хоча б згоди російської сторони практично неможливо. Олешки розташовані в районі бойових дій, тому будь-яка евакуація потребує гарантованого режиму тиші, узгодженого маршруту і можливості безпечного проходу цивільних. Саме відсутність підтвердженої домовленості зараз блокує масове вивезення людей.

    У Раді церков наголошують, що ситуація вже перестала бути лише проблемою тимчасово окупованого міста. Йдеться про ризик масового погіршення здоров’я та загибелі цивільних через відсутність їжі, медикаментів і нормального доступу до води. Саме тому організація звертається не лише до політичних, а й до релігійних лідерів, сподіваючись, що їхній міжнародний авторитет допоможе відкрити гуманітарний коридор.

    Поки ж ситуація залишається невизначеною. Російська сторона публічно не підтвердила готовність провести гуманітарну місію, а українські структури продовжують збирати інформацію про людей, які потребують евакуації. Для тисяч мешканців Олешок це означає подальше очікування в умовах, які українські правозахисні та релігійні організації вже називають критичними.

  • ЗАЕС під ризиком: МАГАТЕ зафіксувало нове відключення живлення

    ЗАЕС під ризиком: МАГАТЕ зафіксувало нове відключення живлення

    На тимчасово окупованій Запорізькій атомній електростанції відновили зовнішнє електропостачання після тривалого 15-годинного блекауту. Про це повідомило Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), наголосивши, що інцидент вкотре продемонстрував критичну залежність найбільшої атомної електростанції в Європі від стабільності зовнішніх енергетичних ліній та загальний рівень вразливості об’єкта в умовах війни.

    За даними агентства, під час відключення станція була змушена повністю перейти на аварійні дизель-генератори, які забезпечували живлення систем охолодження шести зупинених реакторів. Попри те, що енергоблоки не виробляють електроенергію, вони все одно потребують безперервного охолодження ядерного палива, і будь-яке порушення цього процесу створює потенційно небезпечні ризики для ядерної безпеки.

    У МАГАТЕ зазначили, що це вже 18-й випадок повного або часткового відключення зовнішнього електропостачання на станції з моменту початку повномасштабної війни Росії проти України. При цьому саме цей інцидент став одним із найдовших за час спостережень, що ще більше підкреслює крихкість енергетичної інфраструктури об’єкта та залежність станції від зовнішніх факторів.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі наголосив, що регулярні перебої з електропостачанням є серйозним сигналом про системні ризики. За його словами, стабільне зовнішнє живлення є ключовою умовою безпечної роботи атомної станції навіть у режимі зупинених реакторів, а повторювані відключення створюють постійну загрозу виникнення аварійних ситуацій. Він також підкреслив необхідність термінового відновлення та ремонту ліній електропередач, які забезпечують живлення ЗАЕС, із гарантіями безпеки для таких робіт.

    В агентстві окремо звернули увагу на те, що нинішня ситуація є наслідком тривалого впливу бойових дій та пошкодження критичної інфраструктури навколо станції. Будь-які перебої в роботі електромережі змушують персонал використовувати резервні системи живлення, які не розраховані на довготривалу роботу, що підвищує ризики технічних збоїв і ускладнює контроль над безпековими параметрами об’єкта.

    Як повідомляється, під час останнього блекауту дизель-генератори працювали безперервно, забезпечуючи мінімально необхідний рівень електропостачання для охолодження реакторів. Після відновлення зовнішнього живлення станція повернулася до штатного режиму забезпечення енергопостачання через зовнішні лінії, однак ситуація залишається нестабільною.

    Що передувало, у ніч на 3 червня 2026 року на Запорізькій АЕС стався черговий блекаут, який став вже 17-м від моменту захоплення станції російськими військами. Це також був п’ятий подібний випадок лише з початку року, що свідчить про систематичний характер проблем із енергопостачанням на об’єкті.

    Додатково напругу навколо ситуації посилили події в енергетичній інфраструктурі регіону. Зокрема, Запорізька теплоелектростанція, через розподільчі вузли якої частково здійснюється передача електроенергії до району АЕС, зазнала пошкоджень унаслідок атак. Це ще більше ускладнило стабільність енергосистеми та підвищило ризики повторних відключень.

    Напередодні МАГАТЕ також повідомляло про запровадження локального режиму припинення вогню в районі станції, який дозволив провести термінові ремонтні роботи на лініях електропередач. Саме ці заходи, за оцінкою агентства, стали ключовими для відновлення зовнішнього живлення після останнього блекауту.

    Попри тимчасове відновлення електропостачання, у МАГАТЕ продовжують наголошувати, що ситуація на Запорізькій АЕС залишається надзвичайно крихкою. Постійні перебої з енергопостачанням, обмежені можливості ремонту інфраструктури та фактор бойових дій формують середовище, в якому ризик виникнення аварійних сценаріїв залишається підвищеним.

    Експерти агентства підкреслюють, що будь-яке тривале порушення електропостачання на атомній станції, навіть із зупиненими реакторами, може мати серйозні наслідки. Саме тому питання стабільного живлення ЗАЕС залишається одним із ключових елементів міжнародної ядерної безпеки, а ситуація навколо станції продовжує перебувати під постійним моніторингом МАГАТЕ.

  • Тіла зникають без сліду: окупанти в Олешках забирають загиблих і ховають їх у невідомих могилах

    Тіла зникають без сліду: окупанти в Олешках забирають загиблих і ховають їх у невідомих могилах

    На тимчасово окупованій частині Херсонщини розгортається одна з найстрашніших гуманітарних криз від початку повномасштабної війни. В Олешках, які вже багато місяців перебувають у фактичній блокаді, російська окупаційна влада дозволяє ховати лише тих людей, які померли природною смертю. Тіла загиблих унаслідок обстрілів або підривів на мінах примусово вивозять до Каланчака нібито для проведення експертиз, після чого багато родин роками не можуть дізнатися, де поховані їхні близькі.

    Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу повідомила начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко. За її словами, ситуація з похованнями на окупованій території набула критичного характеру і вже викликає шок навіть у місцевих жителів, які пережили роки окупації.

    За словами Гасаненко, окупаційна адміністрація пояснює вилучення тіл необхідністю документувати так звані «злочини ЗСУ». Саме тому загиблих від російсько-української війни людей відправляють до Каланчака для проведення судово-медичних процедур. Однак на практиці родичі часто не отримують ні результатів експертиз, ні самих тіл для поховання. Багато сімей місяцями перебувають у невідомості.

    «Є тіла, які забрали три-чотири місяці тому, і вони так і не повернулися до рідних. Це фактично дорога в один кінець», – розповіла керівниця МВА.

    Вона навела історію жінки, яка кілька місяців чекала на повернення тіла свого загиблого сина. Пізніше їй повідомили, що чоловіка вже поховали в одному з населених пунктів, однак навіть точну назву місця поховання встановити не вдалося. Родина так і не отримала можливості попрощатися з близькою людиною та поховати її відповідно до традицій.

    Проблема поховань в Олешках виникла не сьогодні. Ще взимку Тетяна Гасаненко повідомляла, що людей, які помирають або гинуть у місті, фактично немає кому ховати. Тіла доводилося вивозити до Каланчака або Скадовська на медичну експертизу, а вартість похоронних послуг сягала десятків тисяч рублів, що для більшості мешканців є непідйомною сумою.

    Ситуацію додатково ускладнює майже повна ізоляція міста. За інформацією Олешківської МВА, дороги навколо населеного пункту заміновані, а будь-які спроби завезти продукти чи медикаменти часто завершуються трагедіями. З початку року було зафіксовано випадки загибелі людей, які намагалися доставити до міста хоча б хліб.

    Олешки вже кілька місяців перебувають на межі гуманітарної катастрофи. У місті відсутні стабільні електро-, газо- та водопостачання. Медична допомога фактично недоступна, а доставка продуктів відбувається епізодично. За словами Омбудсмана Дмитра Лубінця, мешканці щодня змушені виживати в умовах дефіциту води, їжі та ліків.

    Станом на весну 2026 року в Олешках залишалося близько двох тисяч людей, хоча до повномасштабного вторгнення там проживали десятки тисяч мешканців. Серед тих, хто залишився, багато людей похилого віку, маломобільних громадян та сімей із дітьми.

    Особливо драматичною є ситуація із тими, хто помирає природною смертю. Як розповідає Гасаненко, рідні отримують довідки в місцевій лікарні, після чого власними силами доставляють тіла на кладовище. Через відсутність транспорту труни або загорнуті тіла перевозять звичайними тачками. Двоє людей вручну везуть покійного через місто до місця поховання. На кладовищах ще з осені були підготовлені ями, які тепер використовуються для поховань.

    Не менш критичною залишається ситуація в місцевій лікарні. За словами керівниці МВА, у медзакладі працює лише кілька літніх лікарів. Ліків катастрофічно не вистачає, а постачання продуктів і медикаментів до заблокованого міста обмежене. Водночас для багатьох мешканців навіть перебування в стаціонарі стає шансом отримати хоча б мінімальне харчування.

    Правозахисники наголошують, що відповідно до міжнародного гуманітарного права держава-окупант зобов’язана забезпечувати цивільне населення продовольством, медичною допомогою та належним поводженням із тілами загиблих. Водночас інформація, яка надходить з окупованих Олешок, свідчить про протилежне. Місто залишається відрізаним від зовнішнього світу, а мешканці змушені боротися не лише за їжу та воду, а й за право гідно поховати своїх рідних.

    Олешки стали одним із найтрагічніших прикладів того, як окупація поступово руйнує не лише інфраструктуру та економіку, а й базові людські цінності. Для багатьох сімей найстрашнішим випробуванням сьогодні є навіть не виживання, а невідомість щодо долі тих, кого вони вже втратили. І поки міжнародні організації закликають забезпечити гуманітарний доступ до міста, десятки родин продовжують чекати відповіді на питання, де поховані їхні близькі.

  • Принц Гаррі відвідав Бучу та вшанував пам’ять жертв російської окупації

    Принц Гаррі відвідав Бучу та вшанував пам’ять жертв російської окупації

    Принц Гаррі здійснив візит до Бучі на Київщині, де вшанував пам’ять жертв російської окупації та ознайомився з наслідками воєнних злочинів. Його поїздка відбулася без попереднього анонсу і стала символічним жестом міжнародної підтримки України.

    Під час перебування в Бучі герцог Сассекський відвідав територію біля храму Святого Андрія Первозванного — місце, де у 2022 році було виявлено масове поховання мирних жителів, убитих під час окупації. Він поклав квіти до меморіалу та вшанував загиблих хвилиною мовчання.

    Міський голова Бучі повідомив, що принц також поспілкувався з настоятелем храму та ознайомився з фотодокументами, які фіксують наслідки злочинів російських військових. За його словами, цей візит став важливим проявом солідарності з Україною та нагадуванням світові про трагедію, яку пережило місто.

    Він подякував принцу за увагу до Бучі, підкресливши, що такі візити мають велике значення для збереження міжнародної підтримки та правди про війну.

    Візит до Бучі став частиною ширшої поїздки принца Гаррі до України. Напередодні він перебував у Києві, де взяв участь у міжнародному безпековому форумі. Під час виступу він закликав світ не ігнорувати війну в Україні та наголосив, що цей конфлікт не має переможців.

    Також принц підкреслив важливість ролі міжнародних партнерів у підтримці України та звернув увагу на необхідність збереження єдності у протидії агресії.

    Окрім цього, під час візиту він зустрівся з українськими військовими та пораненими захисниками, висловивши їм підтримку та вдячність за службу. Він зазначив, що прагнув особисто побачити ситуацію в Україні та донести правду про війну до світу.

    Це не перший випадок, коли принц Гаррі підтримує Україну. Раніше він звертався до українців у річницю повномасштабного вторгнення, наголошуючи, що країна не залишилася наодинці та має підтримку міжнародної спільноти.

    Буча стала одним із символів злочинів російської армії проти цивільного населення, і такі візити світових лідерів допомагають зберігати увагу до цих подій на міжнародному рівні.

    Поїздка принца Гаррі до України стала не лише актом солідарності, а й важливим нагадуванням про необхідність подальшої підтримки України у боротьбі за свободу та справедливість.

  • Росія окупувала 2 800 квадратних кілометрів української території у 2024 році

    Росія окупувала 2 800 квадратних кілометрів української території у 2024 році

    Протягом 2024 року Росія захопила додаткові 2 800 квадратних кілометрів території України. Про це повідомили аналітики проєкту UA War Infographics, які проаналізували зміни на карті бойових дій за рік, що минає.

    Експерти наголосили, що під контроль РФ фактично перейшла територія, яка рівна трьом площам Києва.

    “За 2024 рік Росія захопила територію, рівну трьом площам Києва”, – зазначили аналітики, опублікувавши карту захоплених територій.

    Карта бойових дій / @uawarinfographics

    Як ми писали, у містах Часів Яр і Торецьк на Донеччині тривають активні вуличні бої. За словами речника оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця” Віктора Трегубова, у Часовому Яру основні боєзіткнення відбуваються уздовж каналу Сіверський Донець-Донбас, а в Торецьку йдуть зіткнення в міській забудові.

    Також ми розповідали, що російські окупанти спробували просочитися крізь бойові порядки Сил оборони на Куп’янському напрямку та у Вовчанську на Харківщині.

    Також Сили оборони України не дають російським військам закріпитись в місті Курахове на Донеччині. Як повідомляє проєкт DeepState, окупанти просочуються в місто невеликими групами і намагаються закріпитися. Противник “долазить до Курахівської ТЕЦ і фіксується там вже не вперше”.

    Як зазначив генерал та військовий експерт Ігор Романенко, російські окупаційні війська продовжують тиснути на Сили оборони на Покровському напрямку. Ворог намагається взяти Покровськ Донецької області у кліщі.

  • Роман “Джокер” Кравець – чорний піарщик під патронажем ОП

    Роман “Джокер” Кравець – чорний піарщик під патронажем ОП

    Роман Кравець згідно журналістському розслідуванню Громадського  — адміністратор скандально відомого Telegram-каналу «Джокер» і члена партії «Слуга народу».

    Народився Кравець у 1994 році в Херсоні, здобув освіту в Херсонському політехнічному коледжі, спеціальність — технік-технолог. Наразі проживає в Києві. Про його минуле відомо мало, але в ЗМІ є інформація, що Роман Кравець був головою ГО «Дніпропетровська обласна молодіжна рада» та працював заступником директора з інформаційних технологій і безпеки в компанії «ССЛ Консалтинг», що належить племіннику Геннадія Корбана, Ігорю Бірману.

    Історія успіху Романа Кравця розпочинається у 2015 році. Тоді на 205 виборчому окрузі в Чернігові проходили довибори до парламенту, де було два кандидати — представник партії «Блок Петра Порошенка Солідарність» Сергій Березенко та Геннадій Корбан, який балотувався від партії «УКРОП». Ці вибори були епічними — з блокуванням автомобілів, зіткненнями та роздачею продуктових наборів.

    У цей час Роман Кравець з’явився в оточенні Корбана і взявся допомагати йому з виборами та інформаційними кампаніями. Він став для нього досить близькою людиною. Перед зміною влади в 2019 році Кравець вже мав певні зв’язки серед чиновників. Зокрема, теплі стосунки у нього були з Андрієм Богданом — тоді ще відомим адвокатом, а пізніше — головою Офісу президента. А також зі Світланою Крюковою, заступницею головного редактора проросійського видання «Страна.ua», яке перебуває під санкціями СНБО.

    Богдан став важливою частиною команди Володимира Зеленського і, зокрема, відповідав за формування списків партії «Слуга Народу». З різних джерел нам підтвердили, що, вибираючи людей на останні кілька вакантних місць у списку, Богдан просто переглядав свою телефонну книгу. Так він зупинився серед інших на Роману Кравцю, якого й запросив у список під номером 153. В Верховну Раду Кравець не пройшов.

    У 2019 році з приходом до влади «Слуги Народу» Андрій Богдан, Геннадій Корбан і Світлана Крюкова, які активно спілкувалися до цього, посварилися. Останні двоє заснували Telegram-канал «Джокер». Романа Кравця взяли адміністратором і помічником. Вони постили пранки — писали посадовцям від імені інших чиновників, а потім зливали переписки в мережу.

    Також ЗМІ публікували інформацію, що Роман Кравець, вже у образі “Джокера” також з’являвся на проросійському каналі “NewsOne”, де його пранки демонструвались як ексклюзивні матеріали. Ведучий Василь Голованов анонсував матеріали від Кравця, а депутати “Слуги народу” коментували їх в ефірі.

    Крюкова і Корбан, згідно з нашими джерелами, зберігали вплив на Телеграм канал “Джокер” до 2021 року. Поступово Роман Кравець відсторонив їх від впливу на контент — деякі наші джерела описували цю історію як «рейдерство». Так Кравець став єдиним власником «Джокера». У цей час канал почав перетворюватися на рупор ОП.

    Наприклад 2021 року голова фракції «Слуга народу» Давід Арахамія взагалі визнав, що автор «Джокера» є хорошою людиною, ім’я якого він не знає, але обіцяв пляшку віскі, коли познайомиться.

    Дізнавшись про це журналісти Громадського звернулися за коментарем до самого Романа Кравця. Однак  блогер довго не відповів ні на дзвінки, ні на повідомлення.

    Врешті решт, коли блогер вигадав “легенду” – відповів, що був «Джокером», але канал продав 2022 року. Кому — не знає. Продаж нібито відбувся за 2 мільйони доларів у криптовалюті. Доказати це за кілька годин переписки не вдалося. Хоча доказом могло бути що завгодно — від скріншотів угод чи ділових переговорів до транзакцій.

    Запитаєте чому Роман назвав 2022? Саме цього року Служба безпеки України визнала «Джокера» одним з прокремлівських каналів, що координирується з російськими спецслужбами для проведення інформаційних і психологічних операцій. Згідно з даними, «Джокер» фальсифікує новини та використовує контент українських спецслужб для маскування своєї діяльності. Свого часу Джокера просував Шарій:

    Також посилання на Канал Джокера було у постах з взаємного піару проросійських телеграм каналів:

    Також виявилось, що 2019 Джокера проголосив одним з кращих телеграм каналів – рупор кремлівської пропаганди “Незыгарь”:

    За інформацією ЗМІ, під час повномасштабного вторгнення Росії Роман Кравець майже два місяці перебував у Херсоні, який на той час був окупований російськими військами.

    Цей факт викликає серйозні сумніви щодо його діяльності у той період. За даними джерел, існує висока ймовірність того, що Кравець міг бути завербований російськими спецслужбами. Не забуваємо і його проросійські інфокампанії.

    “На запитання щодо часу окупації Роман не дає конкретних відповідей. Він постійно повторює, що не мав жодних контактів з російськими військовими в Херсоні та не залишав свого будинку. Навіть не розповідає про свій розпорядок дня в той період, повторюючи одні й ті ж фрази. Також залишається невідомим, як саме йому вдалося залишити окупований Херсон, що є досить підозрілим, оскільки мало кому вдалося покинути місто в той час. А от Роману “пощастило”, — розповідає джерело Громадського з його близького оточення.

    Після повернення з окупованої території Роман Кравець відновив діяльність телеграм-каналу “Джокер”.

    Але повертаємось до діяльності Джокера у сьогоденні.

    Все ж з того розслідування Громадського стало відомо, що Михайло Подоляк, радник голови ОП, заявляв журналістам, що Офіс президента не контролює Telegram-канали. Проте, деякі посадовці підтверджують, що Кравець має контакти з представниками Офісу президента, зокрема з Давидом Арахамією та кількома губернаторами. За словами одного з джерел, Кравець постійно демонструє скріншоти особистих листувань, намагаючись підкреслити своє значення.

    «Роман Кравець — не надто обдарований інтелектом персонаж, який потрапив до неофіційних грошей через замовні матеріали, чому йому активно допомагали і допомагають окремі діючі та колишні політики і співробітники спецслужб. Мотиви у кожного різні: у одних банальні — щоб не чіпали їх, у інших суто меркантильні. І кошмарення бізнесу з очевидною метою створення медійних проблем і допомоги в їх вирішенні… Цей персонаж явно не діє самостійно.

    Можу з упевненістю сказати, що Кравець називає Арахамію одним зі своїх найближчих друзів. Ще кількох губернаторів. Для розуміння, з ким цей персонаж спілкується, він завжди робить скріншоти особистих переписок і демонструє їх іншим для підвищення свого статусу. Якого насправді не існує.

    Є лише півтораметровий персонаж, якого в подальшому або знищать через поламані ноги, або він злиє всіх, з ким спілкувався і спілкується. І всіх, хто розміщував і продовжує розміщувати замовні матеріали. Від бізнесменів до співробітників ОП, навіть до керівництва АП за часів Януковича. Хоча це вже відбувається».

    Один з колишніх топ-чиновників підтвердив, що підтримував комунікацію з Романом Кравцем: «“Джокер” мені писав, я іноді відповідав, але лише на загальні теми». Скриншоти переписки з цим чиновником Кравець згодом показував іншим людям для підвищення свого статусу в їхніх очах.

    Водночас спікер фракції «Слуга Народу» Юлія Палійчук у коментарі hromadske щодо ймовірної дружби між головою фракції «Слуга Народу» Давидом Арахамією та Романом Кравцем зазначила: «Я не знаю, що може розповідати Роман Кравець. Я з ним особисто не знайома. І говорити про його близкі відносини з кимось… Він може говорити що завгодно. Але я не володію інформацією про контакти людини з ім’ям Роман Кравець з моїм безпосереднім керівництвом».

    Зараз “Джокер” публікує пости, які виправдовують дії влади, наприклад, щодо укріплень на Харківщині. Журналісти також звинувачують заступника генерального прокурора у корупції, а канал перепощує його виправдання.

    І хоча відповіді на питання чи є Роман Кравець близьким другом топ-чиновників України залишається відкритим варто подивитись на те, які статки він отримав підтримуючи ОП.

    Протягом повномасштабного вторгнення Роман Кравець п’ять разів виїжджав за кордон, перебуваючи там понад два місяці загалом. Дані з прикордонної служби показують, що підстав для його виїздів не було. Це може свідчити про можливе прохання з “вищих сфер”. Джерело в СБУ зазначило, що в таких випадках підстави для виїзду часто не вносяться в базу.

    У 2024 році Роман Кравець за 150 тисяч доларів придбав новий автомобіль — Lexus LX 600. За нашими підрахунками, за останні два роки на купівлю машин «Джокер» витратив понад 8 мільйонів гривень.

    Власник Telegram-каналу мешкає в квартирі площею сто квадратних метрів у елітному ЖК «Чикаго». Аренда апартаментів обходиться йому не менше ніж 2 тисячі доларів на місяць. У цьому ЖК мають квартири екс-представник Офісу президента Андрій Богдан та засновник компанії Saga Development, забудовник Андрій Вавриш.

    Журналісти Суспільного вирішили відстежити Кравця: як він живе, з ким зустрічається, куди їздить і на чому. 1 травня ми помітили, як на паркінг ЖК «Чикаго» заїжджає Lexus LX 600, зареєстрований на Романа Кравця. До нього під’їжджає Toyota Land Cruiser — машини формують кортеж.

    В інший день Роман Кравець виходить з ЖК «Чикаго» в супроводі щонайменше чотирьох охоронців. Зазвичай такий рівень охорони потрібен високопосадовцям або топ-менеджерам спецслужб, тобто тим, чия діяльність може бути під загрозою.

    Джерело, близьке до Романа Кравця, в бесіді з hromadske заявило, що Кравець пояснює наявність охорони «подарунком Малюка». Тому hromadske направило запити до СБУ та УГО, щоб з’ясувати, чи надають ці органи охорону власнику Telegram-каналу, який вимагає гроші у бізнесу.

    Вимагання грошей

    Щоб зрозуміти, як Кравець заробляє гроші за допомогою “Джокера”, можна розглянути приклад компанії Uklon. Схема така — канал щоденно публікує кілька негативних постів про компанію, поки вона не звернеться до Кравця з питанням: “Скільки коштує це припинити?” Причиною для атаки стало те, що водії Uklon працювали під час комендантської години, а також співпраця Uklon з платіжною платформою Fondy, яка функціонує в РФ. З середини лютого до сьогодні Кравець опублікував 316 негативних постів про Uklon. Але компанія не реагує на терор блогера.

    Такж зразковим кейсом діяльності Джокера є інформаційна компанія проти онлайн-казино “Космолот”. У січні 2024 року “Джокер” почав публікувати численні пости, стверджуючи, що в Україні працює російське казино “Космолот”, а його власник Сергій Токарєв є громадянином Росії. Кравець також почав кампанію проти блогерів, які рекламують “Космолот”, і критикував українські ЗМІ, які видалили новини із заявою міністра цифровізації Михайла Федорова про те, що російський власник казино намагається отримати українське громадянство. З 28 по 30 січня “Джокер” опублікував 28 негативних постів про “Космолот”.

    “Друзі, тепер ви розумієте, чому всі думають, що “Космолот” — це українське казино? Вони просто всіх купують. Вони всіх купили. Ваші улюблені патріотичні блогери рекламують “Космолот” через те, що вони не можуть відмовитися від грошей, які їм платять з російського казино. Грязних російських грошей”, — писав “Джокер” 28 січня 2024 року.

    Факт, що власник “Космолота” Сергій Токарєв є громадянином РФ і має майно в країні-агресорі, дійсно підтверджений. Проте мета “Джокера” полягала виключно в тому, щоб отримати гроші, шантажуючи казино. Коли ж “Джокер” досяг своєї мети, риторика щодо “Космолота” різко змінилася, а інтерес до теми швидко зник.

    Вже 31 січня “Джокер” писав: “Зі мною зв’язалися представники “Космолота”, зробили добру справу, попросили висвітлити їхню позицію, що вони не такі погані, тепер я їх не буду хейтити, а рекламуватиму “Космолот”. І дійсно почалася реклама казино.

    Так само Джокер “воював” проти криптошахрая Олександра Орловського, Роман Кравець накидував негативні пости поки в один момент Орловський не заплатив за зняття постів. Вдячний Джокер навіть присвятив цьому пост у своєму каналі.

    До речі розцінки на припинення чорного піару Джокер не приховує:

    Дії Кравця в Telegram-каналі “Джокер” можна класифікувати як звичайне вимагання та рекет. Правоохоронним органам не важко буде ідентифікувати адміністраторів цього каналу, але Кравцю дозволяють продовжувати свої дії в обмін на інформаційну підтримку влади та правоохоронців.