Golosnovinua.com

Позначка: російська опозиція

  • Російського опозиціонера знайшли мертвим у Варшаві: прокуратура розкрила перші деталі

    Російського опозиціонера знайшли мертвим у Варшаві: прокуратура розкрила перші деталі

    У Варшаві знайшли мертвим 71-річного російського опозиціонера Сергія Власенка, який після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну виїхав до Польщі та згодом отримав там політичний притулок. Його тіло виявили у квартирі в районі Мокотув, повідомляє RMF24.

    На місці смерті вночі працювали польські правоохоронці та прокурори. Огляд квартири розпочався приблизно о першій годині ночі. Наразі слідство не повідомляє про ознаки насильницької смерті або можливу причетність інших осіб.

    Речник Окружної прокуратури у Варшаві Пьотр Антоні Скіба заявив, що на цьому етапі розслідування немає підстав вважати, що смерть Власенка настала внаслідок дій сторонніх людей.

    Водночас остаточну причину смерті поки не встановлено. Для цього польські експерти мають провести розтин тіла та додаткові дослідження.

    Розтин має дати відповідь на головне питання

    Розтин тіла Сергія Власенка запланований на середу, 19 серпня.

    Після нього експерти мають провести додаткові лабораторні дослідження, серед яких — токсикологічний аналіз. Він дозволить встановити, чи могли на смерть чоловіка вплинути лікарські препарати, алкоголь, отруйні речовини або інші фактори.

    Польські правоохоронці поки утримуються від припущень щодо конкретної причини смерті.

    Саме результати судово-медичної експертизи мають визначити, чи йдеться про природну смерть, нещасний випадок або інші обставини.

    Важливо, що за нинішніми даними прокуратури слідів, які б прямо вказували на злочин, у квартирі не виявлено.

    Хто такий Сергій Власенко

    Сергій Власенко був членом російського опозиційного об’єднання «З’їзд народних депутатів».

    Організація об’єднує колишніх депутатів різних рівнів у Росії та інших російських політичних діячів, які виступають проти режиму Володимира Путіна.

    За інформацією незалежних російських джерел, ще у 1980-х роках Власенко був депутатом місцевої влади на Далекому Сході.

    Пізніше він жив в Анапі — курортному місті у Краснодарському краї Росії.

    Після початку повномасштабної війни проти України у 2022 році Власенко залишив РФ і переїхав до Польщі.

    Спочатку він перебував у країні за туристичною візою, але згодом отримав політичний притулок.

    Його дружина, за оприлюдненою інформацією, залишилася жити в Анапі.

    Що являє собою «З’їзд народних депутатів»

    Об’єднання, до якого входив Власенко, позиціонує себе як альтернативний російський політичний орган.

    Його учасники заявляють, що у разі зміни режиму в Росії організація може стати основою для майбутнього перехідного парламенту.

    До складу об’єднання входять колишні російські парламентарі, регіональні депутати та політичні активісти, які покинули Росію або відкрито виступили проти Кремля.

    У квітні 2023 року Генеральна прокуратура Росії внесла «З’їзд народних депутатів» до переліку так званих небажаних організацій.

    Цей статус у РФ фактично означає заборону діяльності об’єднання на російській території, а участь у його роботі може стати підставою для кримінального переслідування.

    Саме через такі механізми Москва протягом останніх років послідовно витісняла політичну опозицію за межі країни.

    Польща стала одним із центрів російської політичної еміграції

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну тисячі росіян, які виступали проти війни або режиму Путіна, залишили країну.

    Частина з них оселилася у Польщі, Литві, Латвії, Німеччині, Чехії та інших європейських державах.

    Польща водночас приділяє особливу увагу російським громадянам через ризики діяльності спецслужб РФ.

    В останні роки польські правоохоронці неодноразово повідомляли про викриття людей, які нібито працювали на російську розвідку, займалися спостереженням за військовими та логістичними об’єктами або готували диверсії.

    Тому смерть російського опозиціонера закономірно привернула увагу, навіть попри те, що прокуратура наразі не бачить ознак насильницького характеру.

    Чи є підстави говорити про російський слід

    Станом на вечір 18 серпня — ні.

    Польська прокуратура прямо повідомила, що на цьому етапі не має даних про дії третіх осіб, які могли спричинити смерть Власенка.

    Тому пов’язувати смерть чоловіка з діяльністю російських спецслужб або його політичною позицією без доказів було б передчасно.

    Усі подальші висновки залежатимуть насамперед від результатів розтину та токсикологічної експертизи.

    Якщо вони не виявлять підозрілих обставин, провадження може залишитися перевіркою смерті з природних причин.

    Якщо ж експерти виявлять токсичні речовини, травми чи інші неочевидні ознаки зовнішнього втручання, напрямок розслідування може змінитися.

    Смерті російських опозиціонерів за кордоном завжди викликають запитання

    Особливу увагу до таких випадків пояснює історія операцій російських спецслужб у Європі.

    Найвідомішими залишаються отруєння колишнього співробітника ФСБ Олександра Литвиненка у Великій Британії та замах із застосуванням нервово-паралітичної речовини «Новачок» на Сергія Скрипаля та його доньку.

    Європейські країни також розслідували інші випадки нападів, замахів і стеження за російськими опозиціонерами та перебіжчиками.

    Саме тому смерть людини, яка перебувала в політичній опозиції до Кремля і жила за кордоном, автоматично привертає підвищену увагу.

    Однак у випадку Власенка польські слідчі поки не повідомили нічого, що дозволяло б проводити такі паралелі.

    Що відбуватиметься далі

    Наступним ключовим етапом стане судово-медичний розтин.

    Експерти мають встановити безпосередню причину смерті 71-річного чоловіка.

    Після цього прокуратура отримає результати додаткових аналізів, включно з токсикологічними.

    Також слідчі можуть перевірити останні контакти Власенка, обставини його перебування у квартирі та час смерті.

    Поки ж польська прокуратура дотримується обережної позиції: жодних ознак участі інших осіб не встановлено, але остаточні висновки робити рано.

    Саме результати експертиз мають дати відповідь, чи була смерть російського опозиціонера природною, чи слідству доведеться шукати іншу версію.

  • Політична страта чи спецоперація? Нові подробиці вбивства критика Кремля в Польщі

    Політична страта чи спецоперація? Нові подробиці вбивства критика Кремля в Польщі

    У польському місті Біла Підляська триває розслідування резонансного вбивства російського художника, карикатуриста та політичного емігранта Семена Скрепецького. Після смертельної стрілянини правоохоронці затримали двох громадян Білорусі, яких перевіряють на можливу причетність до злочину. Водночас головний підозрюваний, який безпосередньо здійснив напад, офіційно ще не встановлений. Про це повідомляють польські медіа та правоохоронні органи.

    Вбивство сталося вранці 15 червня у Білій Підлясці, місті неподалік кордону з Білоруссю. За даними слідства, нападник підійшов до 44-річного чоловіка на вулиці Королеви Ядвіги поблизу житлового масиву та кілька разів вистрілив у нього з близької відстані. Свідки повідомляли про серію пострілів, а польські ЗМІ зазначають, що один із контрольних пострілів було зроблено вже тоді, коли потерпілий лежав на землі. Медики намагалися врятувати чоловіка, однак отримані поранення виявилися смертельними.

    Загиблим виявився Семен Скрепецький — російський художник, блогер і політичний активіст, який останні роки проживав у Польщі після виїзду з Росії. У своїй творчості він гостро критикував режим Володимира Путіна, висміював російську владу, силові структури та пропаганду. Героями його сатиричних робіт часто ставали Володимир Путін, Дмитро Медведєв, Рамзан Кадиров та інші представники російської політичної еліти.

    Після початку повномасштабної війни проти України художник неодноразово брав участь у публічних акціях протесту в країнах Європи. Лише за кілька днів до загибелі він провів гучний перформанс у Берліні біля посольства Росії. Під час акції Скрепецький демонстрував картини з критикою російського режиму та привертав увагу до злочинів Кремля проти України.

    Особливу увагу слідства привертає той факт, що приблизно за годину до вбивства художник повідомив у своїх соцмережах про погрози з боку проросійськи налаштованих осіб. За його словами, після останньої акції він почав отримувати агресивні повідомлення та погрози фізичною розправою.

    До пошуків нападника польська поліція залучила співробітників кримінального відділу Люблінського воєводства. Через резонанс справи до розслідування також підключили Агентство внутрішньої безпеки Польщі. Вулиці міста були частково перекриті, а на виїздах виставили додаткові поліцейські пости.

    За інформацією польських медіа, після стрілянини правоохоронці затримали двох громадян Білорусі. Їх перевіряють на можливу причетність до організації або виконання злочину. Водночас офіційних обвинувачень наразі не висунуто. Слідчі вивчають маршрути пересування підозрюваних, їхні контакти та можливі зв’язки із зовнішніми структурами.

    Окрему увагу привернув факт, що один із затриманих або ймовірних учасників подій був помічений поблизу консульства Білорусі в Білій Підлясці. Саме цей епізод став підставою для появи версій про можливий політичний мотив злочину. Однак польські правоохоронці наголошують, що наразі розглядають одразу кілька версій — від особистих мотивів до можливої діяльності іноземних спецслужб.

    Розслідування найближчим часом має перейти під контроль Люблінського відділення Національної прокуратури Польщі. Саме ця структура займатиметься подальшою координацією слідчих дій та аналізом можливих міжнародних аспектів справи.

    Смерть Скрепецького вже викликала широкий резонанс серед російської опозиції, правозахисників та представників творчої спільноти. Багато хто нагадує, що художник тривалий час відкрито виступав проти Кремля та регулярно отримував погрози через свою діяльність. Саме тому частина експертів закликає не виключати версію політичного вбивства.

    Наразі польські правоохоронці продовжують збирати докази, аналізувати записи камер спостереження та встановлювати повний маршрут пересування осіб, які можуть бути причетними до злочину. Остаточні висновки слідства поки що не оприлюднені, однак справа вже стала однією з найгучніших у Польщі цього року.

  • Путін дозволив арештовувати квартири та рахунки росіян за кордоном

    Путін дозволив арештовувати квартири та рахунки росіян за кордоном

    Російська влада продовжує посилювати контроль над громадянами, які залишили країну після початку повномасштабної війни проти України. Президент Росії Володимир Путін підписав новий закон, який суттєво розширює можливості держави щодо переслідування росіян, які перебувають за межами країни. Документ дозволяє накладати арешт на квартири, будинки, земельні ділянки, автомобілі, банківські рахунки та інші активи громадян РФ, якщо їхні дії будуть визнані такими, що суперечать інтересам держави.

    Про ухвалення закону повідомило видання The Moscow Times. Нові правила набудуть чинності з 1 вересня 2026 року і можуть стати одним із наймасштабніших інструментів тиску на російську еміграцію за весь час правління Путіна.

    Фактично Кремль отримує можливість застосовувати фінансові санкції проти власних громадян навіть у тому випадку, якщо вони давно залишили територію Росії та проживають в інших країнах. При цьому для застосування обмежень достатньо, щоб людина була визнана винною у так званому адміністративному правопорушенні, перелік яких останніми роками в Росії суттєво розширився.

    Згідно з новим законом, підставою для арешту майна можуть стати звинувачення у “дискредитації” російської армії, публічні заклики до посилення міжнародних санкцій проти Росії, поширення матеріалів, які влада відносить до екстремістських, демонстрація або пропаганда нацистської символіки, а також інші адміністративні порушення, які Кремль пов’язує із загрозою державним інтересам. Під санкції можуть потрапити навіть особи, які не сплатили раніше призначений штраф за подібні дії.

    Особливу увагу експерти звертають на те, що закон не встановлює чітких обмежень щодо вартості майна, яке може бути арештоване. Це означає, що у разі накладення штрафу на кілька десятків тисяч рублів під обмеження потенційно може потрапити нерухомість вартістю у мільйони рублів або значні суми на банківських рахунках. Фактично новий механізм дозволяє державі використовувати майновий тиск як інструмент покарання та стримування політичної активності.

    Новий закон став продовженням політики, яку російська влада послідовно проводить після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. За цей час у країні було ухвалено десятки нормативних актів, спрямованих на обмеження свободи слова, діяльності незалежних медіа, правозахисних організацій та опозиційних рухів. Особливо активно застосовуються статті про “дискредитацію армії” та поширення так званих фейків про Збройні сили РФ.

    Саме за цими статтями протягом останніх років були оштрафовані або засуджені тисячі росіян, серед яких журналісти, політики, громадські активісти, діячі культури та звичайні громадяни. У багатьох випадках приводом для переслідування ставали антивоєнні публікації в соціальних мережах, участь у протестах або навіть висловлювання у приватних розмовах.

    З початком війни Росію залишили сотні тисяч громадян. За різними оцінками, хвилі еміграції охопили представників ІТ-сектору, журналістів, науковців, підприємців, студентів та політичних активістів. Значна частина з них оселилася в країнах Європи, на Кавказі та в Центральній Азії, однак продовжує володіти майном на території Росії.

    Саме ця категорія громадян, на думку експертів, може стати головною ціллю нового закону. Навіть перебуваючи за кордоном, люди ризикують втратити доступ до власних активів у Росії через публічну критику війни або влади. Таким чином Кремль фактично поширює механізми внутрішнього контролю за межі країни та демонструє намір зберігати вплив на громадян незалежно від того, де вони проживають.

    Окремо документ регулює питання судового розгляду справ щодо осіб, які перебувають за кордоном. Якщо людину неможливо повідомити про відкриття провадження, суд отримує право самостійно призначити їй захисника. Формально це подається як гарантія права на захист, однак правозахисники побоюються, що така практика може дозволити проводити розгляд справ фактично без участі самих обвинувачених.

    У пояснювальній записці до закону прямо зазначається, що він спрямований проти громадян, які після виїзду з Росії займаються діяльністю, що нібито суперечить інтересам держави. Автори документа стверджують, що новий механізм необхідний для боротьби із закликами до порушення територіальної цілісності Росії, підриву конституційного ладу та іншими діями, які влада вважає небезпечними.

    Водночас критики закону наголошують, що поняття “інтереси держави” в російському законодавстві трактуються надзвичайно широко. Це створює можливості для довільного застосування нових норм і використання їх проти будь-яких громадян, які відкрито висловлюють незгоду з офіційною політикою Кремля.

    На думку аналітиків, ухвалення такого закону свідчить про посилення репресивних тенденцій у Росії. Якщо раніше влада робила ставку на кримінальне переслідування, оголошення опозиціонерів у розшук або надання їм статусу “іноземних агентів”, то тепер дедалі більшого значення набувають економічні механізми тиску. Арешт майна може стати значно болючішим інструментом впливу, ніж традиційні штрафи або заборони.

    Ухвалення нового документа також відбувається на тлі складної соціально-економічної ситуації всередині Росії. Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що через гострий дефіцит кадрів російська влада планує активніше залучати до роботи пенсіонерів та громадян передпенсійного віку. За даними української розвідки, нестача працівників спостерігається у промисловості, транспорті, логістиці, медицині та низці інших галузей.

    Економісти пов’язують кадрову кризу з наслідками війни, мобілізації, значними втратами на фронті та масштабною еміграцією населення. Саме тому останні рішення Кремля дедалі частіше розглядаються як спроба не лише посилити політичний контроль, а й стримати подальший відтік громадян за кордон.

    Новий закон може стати ще одним сигналом для росіян, які залишили країну після початку війни. Відтепер критика дій влади або підтримка міжнародного тиску на Росію потенційно може загрожувати не лише штрафами чи забороною на повернення до країни, а й втратою житла, заощаджень та іншого майна, що залишається на території РФ.

  • “Танучий віск і страх в очах”: Путіна висміяли після появи на параді 9 травня

    “Танучий віск і страх в очах”: Путіна висміяли після появи на параді 9 травня

    Президент РФ Володимир Путін опинився в центрі хвилі глузувань після своєї появи на параді 9 травня у Москві. Спостерігачі, опозиціонери та коментатори звернули увагу на виснажений вигляд російського диктатора та напружену атмосферу навколо нього.

    Про це пише британське видання Metro.

    У соцмережах активно обговорювали зовнішність Путіна під час урочистостей. Користувачі звернули увагу на опухле та асиметричне обличчя, неприродні риси та пригнічений вигляд російського лідера. Деякі коментатори порівнювали його обличчя з “танучим воском”.

    Моніторингова група “Кримський вітер” заявила, що багато диктаторів перед падінням режиму або смертю різко старіли через постійний стрес, ізоляцію та страх втратити владу.

    Російський опозиціонер Михайло Ходорковський назвав Путіна “глибоко наляканим, старіючим диктатором”.

    Український коментатор Антон Геращенко також висміяв зовнішність глави Кремля, опублікувавши фото з його опухлими щоками та іронічно написавши, що “санкції дійшли навіть до ботоксу Путіна”.

    Окрему увагу викликала й організація самого параду. Російський бізнесмен та опозиціонер Леонід Невзлін назвав цьогорічне святкування “скороченим” і заявив, що відсутність великої кількості військової техніки стала символом ослаблення режиму.

    За його словами, вся система влади в Росії дедалі більше концентрується навколо одного “старіючого чоловіка”, а майбутнє режиму напряму залежить від стану здоров’я Путіна.

    Невзлін також звернув увагу на надзвичайно посилену охорону російського президента. За його словами, Путін виглядав “самотнім та ізольованим” у своєму безпековому оточенні.

    Чутки про можливі проблеми зі здоров’ям у Путіна циркулюють уже кілька років. У західних медіа та серед експертів неодноразово звучали припущення про хворобу Паркінсона, онкологію чи інші серйозні захворювання, однак Кремль традиційно все заперечує.

    На тлі війни проти України та дедалі більшої міжнародної ізоляції Росії цьогорічний парад у Москві став одним із найбільш обговорюваних за останні роки — не через демонстрацію сили, а через атмосферу напруги навколо самого господаря Кремля.

  • Російська опозиція провела у Львові форум при підтримці української влади

    Російська опозиція провела у Львові форум при підтримці української влади

    Учора у Львові відбувся форум російської опозиції, який пройшов за підтримки української влади. На заході виступив радник глави Офісу Президента України Михайло Подоляк. Подоляк підкреслив важливість таких заходів для формування спільного бачення майбутнього Росії без путінського режиму.

    Позитивний коментар щодо форуму також зробив глава української розвідки Кирило Буданов. Він зазначив, що подібні зустрічі сприяють наближенню краху режиму Путіна. Буданов висловив упевненість у тому, що зусилля російської опозиції в поєднанні з міжнародною підтримкою можуть прискорити зміни в Росії​.

    Подоляк заявив, що в опозиційних Путіну росіян зараз є шанс побудувати «іншу країну», але цього вдасться домогтися лише «великою кров’ю України». «На жаль, це може статися тільки в результаті військової перемоги, тактичних поразок Росії на полі бою. По-іншому не буде».

    Подоляк сказав, що ці поразки можуть бути «не на всьому фронті», а в разі одного великого прориву ЗСУ.

    «На відміну від 2022 року, коли вони зазнали поразки на Харківській ділянці, вони не усвідомили, що відбувається, вони готові були воювати. Зараз, якщо подібний прорив десь відбудеться, воювати вони не будуть готові. Тому Росія сильно зміцнилася, щоб цього не допустити”, – сказав він.

    Тобто, радник глави ОП вважає, що в разі навіть локальної поразки російської армії на фронті, в РФ, де зараз налаштовують суспільство на «неминучу перемогу», почнуться деструктивні процеси на ґрунті розчарування. Не виключено, що на це і є зараз стратегічна ставка Києва.

    При цьому Подоляк вважає «неминучою» зміну влади в РФ у 2024-2025 році.

    За його словами, в Росії «в один прекрасний момент все піде обвально», незважаючи на те, що «є песимізм» з цього приводу в Україні та серед російської опозиції. «Два роки і три місяці війни, важко, і здається, що Росія перебудувалася… Усе не так. Об’єктивна логіка процесу незмінна”, – сказав Подоляк.

    Він додав, що «трансформація Росії» почнеться за півроку-рік або раніше, і завдання російської опозиції в цей процес «вбудуватися».

    Надихає Подоляка на прогнози про швидкий «крах режиму Путіна» торішній заколот Пригожина, який, на думку радника глави ОП, показав, що «силової вертикалі влади в Росії, яка вміє захищатися, немає».

    Радник також попросив присутніх «не ображатися і не злитися через те, що в Україні сьогодні є жорстка антиросійськість. Це нормально». «Але якщо ви будете робити ту роботу, яку потрібно робити, ми будемо вам допомагати», – додав Подоляк.

    «Ви можете побудувати той тип Росії, яку Україна колись зможе поважати», – сказав радник глави ОП.

    При цьому Подоляк виступив проти «Фонду боротьби з корупцією», заснованого Навальним, оскільки його концепція «вкрай небезпечна». «Вона передбачає консервацію того, що є в Росії, на довгі десятиліття», – заявив представник Банкової.

  • Війна показала глибину розрива між Україною та російською опозицією

    Війна показала глибину розрива між Україною та російською опозицією

    Україна та ліберальна російська опозиція мають спільного ворога – обидві хочуть покласти край правлінню президента Володимира Путіна та його війні проти України. Але реакція України на смерть російського опозиціонера Олексія Навального, найбільшого противника Путіна, показала глибину розриву між двома сторонами, пише американське видання The Washington Post.

    Це також наголосило на складності примирення між двома країнами-сусідками, навіть якби Путіна вже не було.

    Коли десятки тисяч росіян у своїй країні та в усьому світі зібралися, щоб віддати шану покійному політику, якого вони вважали останньою демократичною надією Росії, в Україні реакція була стриманою – якщо часом не активно ворожою, – адже багато хто з українців дивився на Навального скептично.

    Оголошення його вдови Юлії Навальної про те, що вона очолить боротьбу з Путіним, викликало таку ж зневажливу реакцію. Багато українців не сприймають Навального як прапороносця демократії, яким його вважають на Заході.

    Американське видання зазначає, що перша леді України Олена Зеленська відхилила запрошення на вступ президента Байдена частково – за словами офіційних осіб, знайомих з обговореннями, – через плани посадити її поруч із Навальною, яка також відмовилася від запрошення, посилаючись на втому.

    Такі стосунки українців та росіян мають глибоке коріння, пише WP.

    Багато хто в Україні розглядає цю війну як останній розділ столітнього гноблення з боку російських правителів, а ліберальних росіян, зокрема Навальних, лише як частину російського суспільства – і його імперського проєкту.

    “Відносини між українцями та росіянами загалом напружені. Не можна звинувачувати українців у ненависті до Росії, і в багатьох випадках це поширюється на всіх росіян”, – цитує видання Володимира Ашуркова, близького соратника Навальних.

    Однак російські ліберали, пише WP, ходять по лезу. Їхнє протистояння війні ставить їх в опозицію до більшої частини їхнього власного суспільства, зокрема тисяч сімей, чиї чоловіки пішли воювати в Україні.

    Тим часом українці вважають, що російська опозиція недостатньо засуджує вбивства українців та окупацію їхніх земель, а натомість виступає проти війни з російського погляду, зосереджуючись переважно на втратах російських солдатів і впливі конфлікту на самих росіян.

    Навальний, який проводив літо у своїх українських бабусі та дідуся, історично підтримував ідею, що росіяни, українці та білоруси є одним народом, і що Крим, незаконно анексований Путіним у 2014 році, історично був частиною Росії.

    Згодом Навальний відмовився від цих заяв – торік він оприлюднив план із 15 пунктів демонтажу диктатури Путіна та повернення України до її кордонів до 1991 року, включно з Кримом. План передбачав виплату компенсації Україні та розслідування воєнних злочинів Росії.

    Однак багатьох українців це не переконало, і хоча президент Володимир Зеленський поспішив засудити смерть Навального як останній доказ вбивчого режиму Путіна, співчуття з цього приводу в Україні не було. Дехто навіть був у захваті від цієї новини, радіючи смерті того, кого вони назвали “імперіалістичним шовіністом”, пише американське видання.

    “За життя Навальний не приніс українській перемозі жодної користі. Натомість він завдав чимало шкоди. Він підтримував у Заходу ілюзію того, що демократія в Росії можлива, а опозиція існує”, – написав у фейсбуці викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар.

    Український філософ і есеїст Володимир Єрмоленко сказав The Post, що, на його думку, російським лібералам потрібно пройти “довгий шлях”, перш ніж вони зможуть порозумітися з українцями.

    “Має бути більше самокритики, розуміння імперського минулого і сьогодення. Про те, що насправді означає російська ідея. Ми взагалі цього не бачимо в Росії”, – зазначив він.

    Українці також були розчаровані неспроможністю російського суспільства усунути Путіна – так, як вони самі зробили це з Віктором Януковичем десять років тому.

    Українці на Євромайдані в 2013 році

    АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES Підпис до фото, Українці на Євромайдані в 2013 році

    “Історія твориться не у в’язницях. Зміни куються опором насильству, зброєю та створенням нових інституцій”, – цитує WP українського політолога Петра Охотіна, який служить у Збройних силах України.

    Видання згадує, як в емоційній промові за кілька годин до повномасштабного вторгнення Росії Зеленський закликав російський народ повстати. “Хто може зупинити цю війну? Люди! … Настав час зупинити це зараз, поки не пізно”, – сказав він російською мовою.

    Росіяни, однак, не повстали. Крихітну меншість тих, хто публічно виступив проти війни, швидко заарештували й ув’язнили на тривалі терміни. За даними російської політичної організації “ОВД-Інфо”, наразі проти антивоєнних протестувальників порушено 901 кримінальну справу.

    Жменька росіян приєдналася до українських батальйонів, щоб воювати проти власної держави, але це залишається предметом суперечок серед російської опозиції, як і збір коштів для української армії, пише WP.

    Російські ліберали кажуть, що у них більше не залишилося інструментів для боротьби. Їхні лідери опозиції мертві або ув’язнені. За протести проти війни заарештовували навіть підлітків. За деякий час після смерті Навального просте покладання квітів стало проявом політичної непокори, і десятки людей арештували біля меморіалів і після похорону.

    “Все стає гірше і гірше – нам потрібне диво. Усі чекають, що станеться щось несподіване – без їхнього впливу. Вони більше не відчувають, що мають владу”, – цитує американське видання 47-річну Анну, яка 2 березня прийшла покласти квіти на могилу Навального в Москві.

    Російська правозахисниця Олександра Попова, чоловіка якої Артема Камардіна минулого року засудили до семи років позбавлення волі за публічне читання антивоєнної поезії, заявила, що опозиція всередині Росії залякана та ізольована.

    “Чого насправді не вистачає російській опозиції, так це співчуття з боку України – я помітила багато агресивної риторики на кшталт: “ви, росіяни, винні в тому, що тут відбувається”. Але тут є багато людей, які потрапили в тюрму, яких катували і вбивали… Люди в Росії теж страждають”, – цитує її слова Washington Post.

    Успішна російська опозиція, ймовірно, повинна буде найперше зосередитися на внутрішніх проблемах, а не на долі українців, заручившись підтримкою більш нейтрально налаштованих частин російського населення – включно з тими, хто підтримує війну і не співчуває долі українців взагалі.

    “Я думаю, ми повинні розуміти, що Олексій був російським політиком. Він зосередився на політичній боротьбі та політичних досягненнях у Росії, і це був ракурс, з якого він обирав свої слова, – цитує WP соратника Навального Ашуркова. – Юлія також російський політик, тому вона зосередиться на речах з цієї точки зору”.

    Сам Навальний відкидав ідею про те, що всі росіяни мають імперську свідомість, звинувачуючи натомість диктатуру Путіна та закликаючи перемогти тих, хто дотримується імперіалістичних поглядів, шляхом виборів і мирних протестів.

    Але без належного визнання того, що російський імперіалізм був рушійною силою війни, кажуть українці, об’єднання проти Путіна є далекою мрією.

    “Але такі розмови майже не ведуть у російських антипутінських колах, – наводить видання слова української письменниці афганського походження Маріам Наєм. – У світлі цього важливо визнати, що діалог між злочинцем і жертвою є недосяжним, доки триває насильство”.