Golosnovinua.com

Позначка: російська ракета

  • Російська ракета збила МіГ-29: загинув пілот «Привида Києва» Марат Мамбетов

    Російська ракета збила МіГ-29: загинув пілот «Привида Києва» Марат Мамбетов

    Під час виконання бойового завдання 1 жовтня загинув український військовий льотчик капітан Марат Редванович Мамбетов — командир ланки 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва». Про втрату офіційно повідомили Повітряні сили Збройних сил України.

    За даними командування, Мамбетов виконував бойове завдання на винищувачі МіГ-29 на одному з напрямків фронту. Український пілот завдавав ракетно-бомбових ударів по російських військах, коли його літак був уражений російською ракетою.

    Льотчик встиг катапультуватися з підбитої машини, однак урятувати його життя не вдалося. Місце виконання завдання та інші подробиці бойового епізоду Повітряні сили не розкривають з міркувань безпеки.

    У Повітряних силах висловили співчуття родині та близьким військового, наголосивши, що він захищав Україну до останнього.

    Марат Мамбетов служив у 40-й бригаді тактичної авіації, яка носить почесне найменування «Привид Києва». Саме її льотчики з перших годин повномасштабного вторгнення брали участь у захисті столиці та Київщини від російської авіації. Згодом підрозділ виконував бойові завдання і на інших напрямках фронту.

    Бригада озброєна, зокрема, винищувачами МіГ-29. Ці літаки українські льотчики використовують не лише для повітряних боїв, а й для ударів по наземних цілях, перехоплення крилатих ракет та безпілотників.

    Лише у вересні Повітряне командування «Центр» демонструвало бойову роботу МіГ-29 40-ї бригади під час перехоплення швидкісного російського ударного дрона. Тоді український льотчик успішно уразив реактивний безпілотник під час польоту на швидкості близько 500 км/год.

    Назва «Привид Києва» походить від збірного образу українських пілотів, які обороняли небо столиці у перші дні великої війни. Згодом Повітряні сили пояснили, що йшлося не про одного конкретного льотчика-аса, а про узагальнений образ військових 40-ї бригади, які брали участь у боях за Київ.

    40-ва бригада вже зазнавала важких втрат серед досвідчених льотчиків. У серпні 2025 року під час повернення з бойового завдання загинув майор Сергій Бондар — заступник командира авіаційної ескадрильї тієї ж бригади. Він також літав на МіГ-29 і виконував завдання зі знищення повітряних та наземних цілей.

    Нинішня загибель Мамбетова стала ще однією втратою для української винищувальної авіації, яка щодня працює в умовах високої загрози з боку російської протиповітряної оборони та авіаційних ракет.

    Особливо небезпечними залишаються бойові завдання поблизу лінії фронту. Щоб завдавати ударів по російських позиціях, українським літакам доводиться працювати в зоні дії ворожих зенітно-ракетних комплексів та винищувальної авіації.

    Повітряні сили не уточнили, ракетою якого саме типу було уражено МіГ-29 Мамбетова. Тому будь-які твердження про конкретний російський комплекс або літак, із якого могли атакувати український винищувач, наразі залишалися б припущеннями.

    Офіційно підтверджено лише те, що літак був підбитий російською ракетою під час виконання бойового завдання.

    Для 40-ї бригади його загибель — втрата не просто пілота, а командира ланки, тобто офіцера, який безпосередньо відповідав за роботу групи льотчиків і виконання бойових завдань.

    Марат Мамбетов загинув 1 жовтня — у День захисників і захисниць України, виконуючи бойовий виліт проти російських військ.

    Повітряні сили завершили повідомлення словами співчуття родині та близьким загиблого пілота. Інформації про дату і місце прощання з військовим станом на момент публікації не оприлюднювали.

  • “Орєшник” не зможе збити жодна система ППО, що є в Україні

    “Орєшник” не зможе збити жодна система ППО, що є в Україні

    Україна активно застосовує ЗРК Patriot і SAMP-T для захисту від російських ракетних атак, і вони показали себе як ефективні засоби протидії балістичним і крилатим ракетам. Проте нова розробка РФ — ракета середньої та міжконтинентальної дальності “Орєшник” — може стати викликом, який ці системи не здатні подолати, повідомляє Defense Express.

    Основна проблема — роздільна бойова частина

    Ракета “Орєшник” оснащена роздільною головною частиною з кількома бойовими блоками індивідуального наведення та хибними цілями. Це ускладнює перехоплення, оскільки:

    • Patriot PAC-3 і SAMP-T можуть обстрілювати обмежену кількість цілей одночасно.
    • Кількість боєголовок “Орєшника” перевищує можливості ЗРК, які зараз є в Україні.
    • Основна швидкість ракети на вході в атмосферу — від 3 до 7 км/с, що створює додаткові труднощі для систем перехоплення.

    Обмеження існуючих систем

    Навіть такі передові комплекси, як THAAD, мають обмеження щодо одночасного обстрілу цілей, особливо при розділенні бойових частин ракети.

    У теорії, системи Patriot PAC-3 і SAMP-T можуть уразити боєголовки “Орєшника”, які вже увійшли в атмосферу, але через кількість об’єктів і швидкість ракети ефективність таких дій залишається під питанням.

    Єдиний ефективний метод перехоплення

    Експерти зазначають, що найбільш ефективним способом боротьби з “Орєшником” є знищення ракети до розділення її бойових блоків. Це завдання можуть виконати ракети SM-3, які використовуються у складі системи Aegis — як морської, так і стаціонарної сухопутної версії Aegis Ashore.

    SM-3 здатна знищувати ракети на маршовій ділянці траєкторії, що дозволяє уникнути загрози від роздільних боєголовок. Проте наразі такі системи не доступні Україні.

    “Орєшник” демонструє, що Росія прагне створити зброю, здатну обходити існуючі засоби ППО. Для ефективного протистояння таким загрозам Україні потрібні не лише сучасні ЗРК, а й інтегровані системи перехоплення балістичних ракет далекої дії.

  • Ракета “Орєшнік”: черговий фейк Кремля чи реальна загроза

    Ракета “Орєшнік”: черговий фейк Кремля чи реальна загроза

    Російський диктатор Володимир Путін знову зробив гучну заяву, цього разу про ракету “Орєшнік”, яка, за його словами, здатна стати новою загрозою для “центрів ухвалення рішень” в Україні. Проте військові експерти та аналітики вказують, що такі заяви є частиною інформаційної кампанії Кремля, спрямованої насамперед на Захід.

    За словами військового експерта, майора запасу ЗСУ Олексія Гетьмана, заяви про характеристики “Орєшніка” перебільшені:

    “Орєшнік” не можна співставити з ядерною зброєю, як це намагається подати Кремль. У найкращому випадку його ефект можна порівняти з потужністю традиційних бомб, як-от ФАБ3000 чи ФАБ1500,” – зазначив Гетьман.

    Експерт підкреслив, що виробництво таких ракет у Росії дуже обмежене:

    “Їх можуть мати максимум 5-10 одиниць, і вони точно не перебувають на потоці. Більше того, сучасні засоби ППО України та Європи цілком здатні їх знищувати.”

    Таким чином, заяви про “унікальність” і “неможливість збити” ракету не відповідають дійсності.

    На думку Гетьмана, основна мета Путіна — залякати Захід і спробувати вплинути на партнерів України. Подібні заяви, зазвичай, супроводжуються псевдонауковими обґрунтуваннями та перебільшеннями, покликаними створити образ “всемогутньої зброї”.

    Путін також заявив, що російські військові нібито вже “підбирають цілі” для ударів цією ракетою, зокрема в Києві. Проте експерти вважають, що такі заяви є частиною психологічного тиску:

    “Це ‘військово-політичне дійство’, яке не має реального впливу на хід війни, але спрямоване на посилення напруженості серед союзників України,” – резюмував Гетьман.

  • Російська ракета вразила дитячу лікарню у Києві,- Даніель Белл

    Російська ракета вразила дитячу лікарню у Києві,- Даніель Белл

    За даними аналізу Організації Об’єднаних Націй, російська ракета 8 липня прямо вразила дитячу лікарню “Охматдит” у Києві. Про це повідомила голова моніторингової місії ООН з прав людини Даніель Белл.

    За словами Белл, аналіз відеозапису та обставин події показують високу ймовірність прямого попадання ракети у лікарню, а не внаслідок перехоплення ракети. Вона зауважила, що її команда поки не може зробити остаточний висновок, але є великі підстави вважати, що ракета була запущена з боку Росії.

    Белл також відзначила, що персонал лікарні вчасно евакуював дітей до бункерів після першого спрацювання сирен повітряної тривоги, що, ймовірно, зменшило кількість жертв.

    У той же час російські пропагандисти та деякі посадові особи продовжують звинувачувати Україну у зруйнуванні лікарні, стверджуючи, що в об’єкт було влучено ракетою з зенітно-ракетного комплексу NASAMS чи Patriot. Telegram-канал «Война с фейками» публікує версію, згідно з якою зображена на відео ракета повністю відповідає характеристикам ЗРК, а також наголошує відсутність звуків, характерних для ракети Х-101.

    Міноборони РФ заявили, що їхня ракета була спрямована на військовий об’єкт, відмовившись визнавати факт обстрілу лікарні. Дмитро Пєсков, офіційний представник Путіна, підкреслив, що в ситуації з обстрілом лікарні йшлося про вразливість “антиракети”. Українські правоохоронці, зі свого боку, знайшли нові докази вказівки на те, що удар по лікарні “Охматдит” був цілеспрямованим від російських військ ракетою Х-101, підкріплені уламками, характерними саме для цього типу зброї, та характером руйнувань, що відповідає впливу таких ракет.

  • Російська ракета залетіла на територію Польщі на 39 секунд

    Російська ракета залетіла на територію Польщі на 39 секунд

    Сьогодні після нічної російської ракетної атаки проти України оперативне командування польської армії повідомило, що одна з ракет вдерлася в авіаційний простір Польщі. У повітря підіймали військові літаки Польщі та НAТО.

    “Об’єкт увійшов у польський простір поблизу міста Осердув (Люблінське воєводство) і пробув там 39 секунд. Протягом усього польоту за ним спостерігали військові радари”, – йдеться в повідомленні.

    В підсумку російську ракету так і не збили.

    Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш провів пресконференцію з приводу порушення авіапростору.

    “Кожна така ситуація розглядається індивідуально. Але якби були якісь ознаки того, що цей об’єкт прямує до якоїсь цілі, розташованої на території Польщі, він, очевидно, був би збитий”, – наголосив політик.

    МЗС Польщі викликало російського посла у зв’язку з третім за час повномасштабної війни порушенням авіапростору Польщі російською ракетою.

    Серед низки українських користувачів соцмереж відсутність бажаної реакції НАТО – збиття ракети – спричинило появу мемів, відверте глузування і звинувачення керівництв альянсу в боягузтві.

    “Тобто ракета залетіла у повітряний простір і що відбувається? Нічого. Летить ракета, яка може десь впасти, когось вбити, але нічого страшного, вона транзитом – це як? Що це за, вибачте, “терпіли”?”, – пише в телеграм депутат Олексій Гончаренко.

    На думку політика, Путін, побачивши відсутність реакції, провокуватиме країни альянсу ще більше.

    “Настав час вже показувати зуби і не боятися. Такі атаки мають стати ще одним сигналом, що від підтримки України залежить і ваша ж безпека. Не хочете збивати самі – тоді дайте нам більше ППО і зброї, ми зробимо це за вас”, – закликає Гончаренко.

    Втім, в експертів думки щодо цієї ситуції розійшлися.

    ракета

    АВТОР ФОТО,GETTY Підпис до фото, Залишки російської ракети, яка впала в одному з парків Києва у неділю

    Брак політичної волі, часу чи небажання витрачати гроші?

    Польський військовий аналітик Ярослав Вольський у соцмережі Х пояснює, що Польща не збиває російські ракети з кількох причин.

    По-перше, авіпростір має бути закритим під час такої відповіді, що спричинить тяжкі економічні наслідки для 66 цивільних польських аеропортів.

    “Повітряний простір має бути закритим, щоб уникнути трагічних помилок. Залишимо збиття пасажирських літаків росіянам та іранцям”, – пояснює він.

    По-друге, уламки збитої ракети можуть когось вбити.

    “Це суттєвий фактор, який створює загрозу для мирного населення на місцях. І в Польщі, і в Україні”, – пише Вольський.

    Окрім того, за його словами, немає бажання розкривати росіянам і білорусам режими роботи ППО і РЛС винищувачів у Польщі, бо ті одразу почнуть шукати шляхи, як зменшити їхню ефективність.

    Врешті-решт, завжди є питання, куди летить ракета і чи варто витрачати гроші на збиття ракети.

    “Немає протиповітряної оборони, яка покриває 100% території країни. Завжди складно вибрати об’єкти для прикриття і об’єкти, які не будуть захищатися. Військові аеропорти, командні центри, найбільші населені пункти в країні, найважливіші об’єкти критичної інфраструктури (переважно енергетичні), райони військової мобілізації тощо. Це об’єкти, які будуть захищені. Тож якби Х-101 заблукала і летіла у бік Варшави чи Жешува, її, ймовірно, збили б”, – переконує Вольський.

    На його думку, не варто витрачати гроші на збиття ркети, аби лише довести, що “не можна шастати в моєму небі”.

    “Це військовий нонсенс і марна трата ресурсів, і те, що можуть придумати тільки політики”, – вважає польський експерт.

    В Україні експерти розійшлися в оцінках.

    Ексрадник міністра оборони України Олексій Копитько у фейсбуці пише, що країнам альянсу, і, зокрема, Польщі, забракло політичної волі для збиття ракети. Він наводить приклад реакції Туреччини у подібній ситуації в 2015 році.

    На його думку, у НАТО виходять із того, що Росія не стріляє навмисне по державах альянсу, проте можуть мати місце випадкові епізоди та провокації.

    “Тобто це не технічна нездатність/невміння збивати російські ракети, а політичне рішення ухилятися. Росія це бачить та періодично генерує такі інциденти, викликаючи шквал критики проти натовських структур. Така м’яка форма дискредитації”, – вважає він.

    Копитько відзначає, що де-факто росіяни використали повітряний простір альянсу для удару проти України, у той час як українці прагнуть, аби дружні країни закрили своєю ППО хоча б частину західних регіонів України.

    Копитько нагадав, що у листопаді 2015 року Туреччина збила російський військовий літак, який залетів в турецький авіапростір. За версією турецької сторони, російський літак перебував у турецькому авіапросторі 17,5 секунд, за версією росіян 6 секунд.

    Екіпаж літака тоді катапультувався, проте пілота-снайпера розстріляли з землі сирійські повстанці. Кілька місяців між Туреччиною та Росією була напруга у відносинах, Росія на деякий час запровадила антитурецькі санкції.

    “Туреччина вирішила збивати. НАТО і поляки (адже вони можуть діяти самостійно), як раніше румуни, прийняли рішення ухилятися до останнього. Це – наочна демонстрація, що країни Східної Європи не вірять у отримання допомоги від Альянсу загалом та старших товаришів, зокрема, якщо почнеться криза. Що може бути гіршим для військово-політичного блоку?”, – пише Копитько.

    Росія

    АВТОР ФОТО,GETTY Підпис до фото, Російський націоналіст вимагає смерті для турецького президента після збиття російського літака. Санкт-Петербург, листопад 2015 року

    Натомість авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко в коментарі BBC Україна заявив, що можливо росіяни і спрямували ракету з метою провокації на територію Польщі, проте не було часу так швидко її збити.

    “Зенітно-ракетні комплекси не покривають всю територію, в них обмежена дальність, і вони не розташовані ніби паркан на кордоні України і Польщі. ЗРК розгорнуті, проте переважно поблизу великих населених пунктів, суцільного перекриття ними кордону немає, і лише вони здатні реагувати моментально. Їх взагалі не ставлять біля кордону, хоча б на 15 км вони віддалені”, – пояснює Романенко.

    Він нагадує, що натівська ППО розрахована на літаки АВАКС (літаючі радари) і винищувачі, і поки робили наведення, ракета вже вилетіла з території Польщі. Навіть якщо літаки вже перебували в повітрі, вони мали б на великій швидкості прилетіти в цей район, проте ракета пролетіла на територію Польщі лише на кілька кілометрів і швидко повернула в Україну.

    “Треба вдалий збіг обставин, щоб цю ракету встигли збити. Якби вона летіла далі вглиб Польщі, ніхто б не панькався – її б збили – ЗРК чи винищувач. Непотрібна ніяка політична воля для цього, це напад, військові не питають міністра в такій ситуації. Якби оператор АВАКС або командир зенітного підрозділу дав команду на знищення – знищили б, на їхньому рівні ухвалюється рішення, не політиками”, – вважає Романенко.