Golosnovinua.com

Позначка: російське озброєння

  • Росія почала бити по Україні новою ракетою «Філін»: дальність до 1200 км і китайські компоненти

    Росія почала бити по Україні новою ракетою «Філін»: дальність до 1200 км і китайські компоненти

    Російська армія почала застосовувати для ударів по території України нову крилату ракету «Філін», здатну вражати цілі на відстані до 1200 кілометрів. Окупанти використовують це озброєння з кінця літа 2026 року. Українська розвідка встановила основні технічні характеристики ракети, особливості її конструкції та підприємства, причетні до виробництва.

    Про це 22 жовтня повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    Що відомо про нову російську ракету

    За даними ГУР, «Філін» є крилатою ракетою наземного базування, яка запускається зі спеціальної пускової установки за допомогою порохового прискорювача.

    Довжина фюзеляжу ракети становить приблизно 3,5 метра, а розмах крил сягає трьох метрів. Вона здатна розвивати швидкість до 800 кілометрів на годину та долати відстань до 1200 кілометрів.

    Залежно від комплектації, ракета може оснащуватися бойовою частиною масою 50 або 100 кілограмів.

    Окремою особливістю нового озброєння є використання технологій 3D-друку для виготовлення деяких конструктивних елементів. Це свідчить про застосування альтернативних виробничих технологій під час складання ракети.

    Також у розвідці зазначили, що «Філін» може виконувати політ на малих висотах. Така особливість крилатих ракет потенційно ускладнює їхнє своєчасне виявлення засобами протиповітряної оборони.

    Китайські компоненти та російські виробники

    Українська розвідка встановила, що для наведення ракети на ціль використовується інерціальна навігаційна система китайського виробництва.

    Крім того, в її обладнанні застосовується 16-канальна система «Комета», призначена для роботи із супутниковими навігаційними сигналами в умовах радіоелектронних перешкод.

    ГУР також оприлюднило інформацію про російські підприємства, які беруть участь у виробництві нового озброєння.

    Зокрема, товариство «ПЛАЗ» відповідає за виготовлення бортового обладнання, тоді як підприємство «Рейнольдс» виробляє двигун R500, який використовується в ракеті.

    Водночас інформації про загальну кількість виготовлених «Філінів» та масштаби їхнього бойового застосування у повідомленні не наведено.

    Росія продовжує нарощувати ракетний арсенал

    Поява нового типу крилатої ракети відбувається на тлі накопичення Росією запасів ракетного озброєння для подальших ударів по Україні.

    За раніше оприлюдненими даними української розвідки, Росія має кілька тисяч крилатих і близько 700 балістичних ракет.

    Крім того, з’являлася інформація про можливі випробування до кінця 2026 року нової балістичної ракети для оперативно-тактичних комплексів «Іскандер». Її заявлена дальність може становити до 800 кілометрів.

    На тлі цих повідомлень президент Володимир Зеленський також попереджав про наміри Кремля розмістити балістичні ракети на території Білорусі, що створюватиме додаткові загрози для західних областей України.

    Таким чином, застосування «Філіна» свідчить про продовження Росією розробки та використання нових засобів повітряного нападу. Водночас реальна ефективність цієї ракети та масштаби її виробництва залишаються невідомими.

  • Росія не може виробляти зброю без імпорту: аналітики назвали критичну залежність ВПК РФ

    Росія не може виробляти зброю без імпорту: аналітики назвали критичну залежність ВПК РФ

    Російський військово-промисловий комплекс залишається залежним від імпортної сировини, необхідної для виробництва ракет, літаків, бронетехніки, боєприпасів та іншого озброєння. Європейському Союзу рекомендують посилити санкції проти постачань стратегічних мінералів до Росії та перекривати такі поставки на всіх етапах ланцюга.

    Про це йдеться у звіті Ради економічної безпеки України, який досліджує залежність російської оборонної промисловості від іноземної сировини.

    За даними дослідження, протягом року Росія імпортувала стратегічні мінерали військового призначення на суму понад 1,1 млрд доларів. Серед ключових матеріалів називають глинозем, тантал і молібден.

    Також російські підприємства потребують берилію, вольфраму, марганцю, ніобію, ренію та титану. Ці матеріали використовуються у виробництві широкого спектра продукції, зокрема ракетних систем, авіаційної техніки, бронетехніки, боєприпасів, електроніки та двигунів.

    Аналітики наголошують, що проблема для Росії полягає не лише в обсягах імпорту. Москва не має повного виробничого циклу щодо низки критично важливих матеріалів — від видобутку руди до її переробки та отримання готового металу.

    Через це російський ВПК змушений покладатися на іноземні підприємства, переробні потужності та торговельних посередників.

    Основними джерелами імпорту стратегічних мінералів для Росії є Китай, країни Центральної Азії та держави Глобального Півдня. Частина продукції при цьому може проходити через західні держави або використовувати їхню торговельну та логістичну інфраструктуру.

    Дослідження охопило 12 місяців до березня 2025 року. За цей період аналітики виявили сотні компаній, які були залучені до постачання критично важливих мінералів російським підприємствам.

    При цьому менше 5% таких компаній перебувають під санкціями. Це, на думку авторів звіту, свідчить про значну прогалину в санкційному контролі.

    Йдеться не лише про безпосередніх виробників. Важливу роль у схемах постачання можуть відігравати торговельні компанії, посередники, транспортні оператори, судноплавні та логістичні структури.

    Аналітики зазначають, що санкційний тиск на російську економіку значною мірою зосереджений на готовій продукції та окремих категоріях товарів, тоді як доступ Росії до деяких критичних видів сировини залишається недостатньо обмеженим.

    Саме залежність від імпортних матеріалів може стати однією з потенційних слабких ланок російського ВПК.

    Якщо перекрити постачання на ранніх етапах виробничого ланцюга, російським підприємствам буде складніше забезпечувати стабільний випуск військової продукції. Водночас ефективність таких заходів залежатиме від того, наскільки ретельно контролюватимуться посередники та альтернативні маршрути поставок.

    У звіті наголошують, що санкції мають охоплювати весь ланцюг постачання, а не лише кінцевого отримувача продукції.

    Автори дослідження закликають ЄС зробити стратегічні мінерали окремим пріоритетом санкційної політики — на рівні з такими критично важливими для сучасної зброї компонентами, як напівпровідники та електроніка.

    Європейському Союзу рекомендують посилити контроль за експортом до Росії не лише готових матеріалів, а й руд, сполук та іншої сировини, яка може використовуватися російським ВПК.

    Окрему увагу пропонують приділити компаніям-посередникам, які забезпечують транспортування та перепродаж продукції.

    Аналітики також наводять приклад із хромом. Після запровадження ЄС відповідних експортних обмежень кілька підприємств згодом скоротили постачання цієї продукції до Росії. Це, на думку авторів звіту, демонструє, що обмеження доступу до критичної сировини можуть давати практичний результат.

    Наприкінці липня Європейський Союз ухвалив 21-й пакет санкцій проти Росії. До нього увійшли обмеження щодо 218 фізичних та юридичних осіб, а також заходи проти російського «тіньового флоту», банківського та нафтового секторів.

    Водночас ухвалення нових санкційних пакетів для ЄС стає складнішим, оскільки відповідні рішення потребують підтримки всіх 27 держав-членів. Окремі країни намагаються захистити власні компанії та промисловість від потенційних негативних наслідків обмежень.

    На думку українських аналітиків, саме контроль над критично важливою сировиною може стати одним із наступних напрямів посилення санкційного тиску на Росію та безпосередньо вплинути на можливості її військово-промислового комплексу.

  • Росія зупинила виробництво реактивних «Герань-3»: ГУР розкрило, що готує Кремль натомість

    Росія зупинила виробництво реактивних «Герань-3»: ГУР розкрило, що готує Кремль натомість

    Росія припинила виробництво реактивних ударних безпілотників «Герань-3». За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, ця модель була перехідною версією, яку російські розробники створили перед переходом до нового покоління реактивних дронів.

    Про це повідомляє «Мілітарний» із посиланням на інформацію, отриману від ГУР МО України.

    «Герань-3» створювали на основі конструкції «Герань-2». Російські розробники суттєво не змінювали планер попередньої моделі, однак замінили силову установку. Замість поршневого двигуна на безпілотник встановили реактивний Telefly JT80.

    Саме новий двигун дозволив істотно збільшити швидкість апарата. За даними української розвідки, «Герань-3» могла розвивати швидкість приблизно від 300 до 370 км/год та долати відстань до 1000 км.

    Таким чином, порівняно з попередньою версією реактивний безпілотник отримав значно вищу швидкість. Це, своєю чергою, скорочує час, який українська система протиповітряної оборони має для його виявлення, супроводу та перехоплення.

    Попри зовнішню схожість із «Герань-2», внутрішнє обладнання дрона також було оновлене. На борту встановили інерційну навігаційну систему SADRA, блок вимірювання тиску, блок розподілу потужності та інші електронні модулі.

    Для захисту від засобів радіоелектронної боротьби росіяни використовували супутникову систему «Комета-М12». Вона оснащена адаптивною антенною решіткою із 12 елементів, яка має підвищувати стійкість апарата до спроб придушення супутникового зв’язку.

    Водночас значна частина електронної начинки «Герань-3» має іноземне походження. За підрахунками української розвідки, у конструкції безпілотника використовували 45 іноземних компонентів.

    Найбільше серед них було американських деталей — 22 компоненти. Також у дроні виявили елементи китайського, швейцарського, німецького, британського та японського виробництва.

    Наявність іноземних компонентів у російському ударному безпілотнику вкотре демонструє залежність російського військово-промислового комплексу від імпортної електроніки. Попри санкції та обмеження на експорт технологій, Росія продовжує знаходити можливості для отримання компонентів, необхідних для виробництва озброєння.

    За інформацією ГУР, «Герань-3» не була кінцевим варіантом російської реактивної лінійки. Її розглядали як перехідну модель перед створенням «Герань-4».

    Новий безпілотник уже отримав спеціально розроблений планер, адаптований під потужніший реактивний двигун Telefly LX-WP-160. Саме зміна конструкції та силової установки має дозволити росіянам збільшити характеристики нового апарата.

    Зокрема, злітна маса «Герань-4» зросла приблизно з 350 до 450 кг. Потужніший двигун, за даними української розвідки, має забезпечити подальше збільшення швидкості та дальності польоту.

    Таким чином, припинення виробництва «Герань-3» не означає відмови Росії від реактивних ударних дронів. Навпаки, за оцінкою української розвідки, Москва переходить до наступної моделі, яка має бути краще пристосована для використання реактивного двигуна.

    Росія останнім часом активно вдосконалює сімейство ударних безпілотників, які застосовує проти України. На початку серпня повідомлялося про появу нової версії «Герань-4 Сикер», яку оснастили сучаснішою системою наведення та оптико-електронним модулем.

    Таке обладнання має підвищувати точність ураження цілей та давати дрону можливість ефективніше працювати навіть у випадках втрати зв’язку з оператором.

    Зростання швидкості російських безпілотників створює додаткові виклики для української протиповітряної оборони. Чим швидше рухається ціль, тим менше часу залишається на її виявлення та перехоплення, особливо якщо дрон летить на низькій висоті.

    Україна паралельно розробляє власні засоби протидії таким загрозам. Зокрема, Збройні сили України представили автоматизовану систему перехоплення швидкісних безпілотників ZIRKA, яку створили з урахуванням необхідності боротьби з реактивними «Геранями».

    Росія також продовжує експериментувати з бойовим оснащенням ударних дронів. Раніше повідомлялося про виявлення боєприпасів зі збідненим ураном, якими були оснащені окремі «Герань-2», застосовані під час атак на Україну.

    Отже, зупинка виробництва «Герань-3» може бути пов’язана не зі згортанням програми реактивних дронів, а з переходом Росії до нової конструкції. Якщо інформація ГУР підтвердиться, основним наступним етапом розвитку цієї лінійки стане «Герань-4», яку розробляють спеціально під потужніший реактивний двигун.

    Для України це означає необхідність подальшого розвитку засобів виявлення та перехоплення швидкісних ударних безпілотників, оскільки Росія продовжує вдосконалювати характеристики своїх далекобійних систем.