Golosnovinua.com

Позначка: російське вторгнення

  • РФ запропонувала “перемир’я” в Костянтинівці

    РФ запропонувала “перемир’я” в Костянтинівці

    Міністерство оборони Росії заявило про готовність тимчасово припинити бойові дії в районі Костянтинівки Донецької області для проведення так званої гуманітарної акції з передачі тіл загиблих військовослужбовців. Водночас ця ініціатива пролунала на тлі заяв Кремля про нібито повне захоплення міста, які вже були офіційно спростовані Генеральним штабом Збройних сил України та не підтверджуються даними незалежних карт бойових дій.

    Про це повідомляють російські засоби масової інформації.

    У російському оборонному відомстві заявили, що у зв’язку з нібито встановленням повного контролю над Костянтинівкою Москва готова провести гуманітарну операцію, яка передбачає передачу тіл загиблих військових українській стороні. У Міноборони РФ стверджують, що задля цього пропонують тимчасово припинити обстріли та бойові дії в районі міста.

    “У зв’язку зі звільненням російськими військами міста Костянтинівка та встановленням над ним повного нашого контролю російська сторона готова провести гуманітарну акцію”, – заявили у відомстві.

    За версією російської сторони, режим припинення вогню має діяти 6 липня з 12:00 до 18:00. Саме у цей проміжок часу, як заявляють у Москві, планується провести передачу тіл загиблих військовослужбовців. Росія також повідомила, що очікує офіційної відповіді України щодо цієї пропозиції до 12:00 5 липня.

    Водночас сама заява Міноборони РФ побудована на твердженні про нібито повне захоплення Костянтинівки, яке українська сторона називає неправдивим.

    Напередодні президент Росії Володимир Путін заявив, що російські війська начебто повністю встановили контроль над Костянтинівкою. Цю інформацію активно поширили російські державні медіа, представивши її як черговий успіх російської армії на Донеччині.

    Однак вже невдовзі ці заяви були офіційно спростовані українським військовим командуванням.

    У Генеральному штабі Збройних сил України наголосили, що інформація про захоплення Костянтинівки не відповідає дійсності. Українські військові підкреслили, що місто продовжує перебувати під контролем Сил оборони України, а російські війська не змогли встановити над ним контроль.

    Також твердження Кремля не підтверджують дані аналітичного проєкту DeepState, який щоденно оновлює карту бойових дій на основі відкритих джерел та інформації з фронту. Згідно з картою, російські підрозділи продовжують перебувати на околицях міста та ведуть наступальні дії поблизу нього, однак про повну окупацію Костянтинівки не йдеться.

    На заяву Путіна відреагував і президент України Володимир Зеленський. Глава держави іронічно запропонував російському диктатору особисто приїхати до Костянтинівки та провести там двосторонню зустріч, якщо Кремль дійсно вважає місто окупованим.

    Президент зазначив, що якщо російські війська справді контролюють Костянтинівку, як стверджує Москва, то для Путіна не повинно існувати жодних перешкод для особистого візиту до міста та переговорів щодо завершення війни.

    “Якщо Костянтинівка зараз під контролем Росії, то, мабуть, у Путіна не буде проблеми там зі мною зустрітися і знайти дипломатичні рішення, щоб війну нарешті закінчити. Але все ж таки він фронт не перейде: правда дуже відрізняється від путінських слів”, – заявив Зеленський.

    Заява українського президента стала відповіддю не лише на слова Путіна, а й на спроби Кремля сформувати інформаційний ефект навколо ситуації на Донеччині.

    Втім уже наступного дня Кремль фактично відкинув пропозицію українського президента. Речник російського лідера Дмитро Пєсков повідомив, що Володимир Путін не має наміру зустрічатися із Зеленським у Костянтинівці.

    Натомість представник Кремля вкотре повторив традиційну позицію Москви про можливість переговорів лише на російських умовах і запропонував проводити потенційні контакти у Москві. При цьому він дав зрозуміти, що Росія не планує припиняти бойові дії та продовжуватиме військову кампанію.

    Костянтинівка є одним із найважливіших міст Донецької області, яке залишається під контролем України. Вона виконує роль великого логістичного центру для українського угруповання військ на Краматорському напрямку та забезпечує транспортне сполучення із Краматорськом, Дружківкою, Слов’янськом і низкою інших населених пунктів.

    Саме через стратегічне значення міста російська армія вже тривалий час намагається наблизитися до нього, регулярно здійснюючи авіаційні удари, артилерійські обстріли, застосовуючи керовані авіабомби та ударні безпілотники. Попри постійний тиск, українські військові продовжують утримувати оборону та відбивати атаки противника.

    Останніми тижнями російські війська активізували наступальні дії одразу на кількох напрямках Донеччини, прагнучи покращити свої тактичні позиції перед можливими новими наступальними операціями. Одним із головних напрямків залишається район Костянтинівки, який російське командування розглядає як важливий елемент подальшого просування вглиб контрольованої Україною частини Донеччини.

    На цьому тлі заява Міноборони РФ про можливе шестигодинне припинення вогню виглядає суперечливою, оскільки одночасно супроводжується твердженнями про повне захоплення міста, які офіційно спростовані українською стороною. Станом на сьогодні Генеральний штаб ЗСУ підтверджує, що Костянтинівка перебуває під контролем Сил оборони України, а бої на підступах до міста тривають.

  • Російська армія під тиском втрат — заява Сирського

    Російська армія під тиском втрат — заява Сирського

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що втрати російської армії у повномасштабній війні проти України перевищують темпи її мобілізаційного поповнення, що, за його оцінкою, створює для Росії довгостроковий дефіцит особового складу. Про це він розповів в інтерв’ю британському виданню The Times, коментуючи поточну динаміку бойових дій та загальні тенденції на фронті.

    За словами Сирського, з 1 січня 2026 року українські Сили оборони ліквідували або важко поранили 183 500 російських військовослужбовців. Він наголосив, що ця цифра перевищує показники мобілізації в Російській Федерації за аналогічний період, які, за його даними, становили близько 180 500 осіб. Таким чином, як стверджує головнокомандувач, російська армія стикається з ситуацією, коли бойові втрати не компенсуються у повному обсязі за рахунок нових наборів особового складу.

    Сирський підкреслив, що українська стратегія спрямована на системне виснаження російських сил і полягає у створенні умов, за яких противник щоденно зазнає втрат, що перевищують його можливості відновлення. Він зазначив, що метою є підтримання такого рівня втрат, який унеможливлює стабільне поповнення підрозділів і поступово знижує загальний наступальний потенціал російської армії. За його словами, йдеться не лише про тактичні результати на окремих ділянках фронту, а про довготривалий процес, який впливає на стратегічну стійкість противника.

    Окремо головнокомандувач ЗСУ заявив, що на полі бою фіксується значна диспропорція між загиблими та пораненими російськими військовими. За його словами, співвідношення втрат становить приблизно три до одного, якщо порівнювати поранених із загиблими. Він також послався на дані російських джерел, перехоплених українською розвідкою, згідно з якими близько 62% втрат російської армії становлять загиблі військові, тоді як 38% — поранені, що, за його словами, відображає надзвичайно високу інтенсивність бойових дій і складні умови на фронті.

    У ширшому контексті ситуації на війні раніше президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що щомісячні втрати російських військ становлять десятки тисяч осіб, а на окремих ділянках фронту співвідношення втрат може суттєво змінюватися на користь українських сил. Такі оцінки, за його словами, демонструють виснаження російських ресурсів і зростання навантаження на систему мобілізації в РФ.

    У попередніх оцінках західних аналітичних структур також зазначалося, що загальні втрати російської армії від початку повномасштабного вторгнення вимірюються сотнями тисяч осіб. Зокрема, британська розвідка оцінювала сукупні втрати Росії майже у пів мільйона військових, включно з убитими та пораненими. Паралельно аналітики відзначають зростання фінансового навантаження на російський військовий бюджет, що змушує Кремль збільшувати витрати на компенсації, набір нових військових і утримання армійської інфраструктури.

    На цьому тлі, за оцінкою українського військового керівництва, збереження поточної динаміки втрат і мобілізації поступово формує для Росії структурний дисбаланс, який ускладнює ротацію підрозділів, знижує якість підготовки новобранців і впливає на здатність підтримувати інтенсивність бойових дій на всій лінії фронту.

  • «Подбай про моїх людей»: Ахметов уперше розкрив останню розмову з Редісом перед виходом з Азовсталі

    «Подбай про моїх людей»: Ахметов уперше розкрив останню розмову з Редісом перед виходом з Азовсталі

    Український бізнесмен Рінат Ахметов уперше детально розповів про свою останню розмову з командиром оборони Маріуполя Денисом Прокопенком (Редісом), яка відбулася буквально за кілька хвилин до того, як українські захисники залишили територію заводу «Азовсталь» за наказом вищого військового керівництва. Відверті спогади мільярдер озвучив у великому інтерв’ю британському виданню The Guardian, яке стало його першою масштабною розмовою із західними медіа від початку повномасштабного вторгнення Росії.

    За словами Ахметова, під час облоги Маріуполя він постійно підтримував зв’язок із командиром полку «Азов» Денисом Прокопенком. Розмови відбувалися по кілька разів на день, а сам бізнесмен був вражений стійкістю українських військових, які понад два місяці утримували останній осередок спротиву в оточеному росіянами місті.

    «Я дзвонив йому кілька разів на день і був зворушений його силою і мужністю. У його голосі ніколи не було паніки. Усі вони були сумлінними, гідними і готовими віддати життя за кожен клаптик землі», – згадує Ахметов.

    Найбільше бізнесмену запам’яталася остання розмова з Прокопенком, яка відбулася приблизно за 15 хвилин до виходу гарнізону з території металургійного комбінату. Тоді українські військові вже знали про наказ припинити оборону та вийти з підприємства, щоб урятувати життя бійців.

    Ахметов розповів, що запитав у Редіса, чим може допомогти особисто йому та його підлеглим. Відповідь командира стала для бізнесмена справжнім свідченням офіцерської честі.

    «Я сказав: “Денисе, чим я можу тобі допомогти, чим я можу допомогти твоїм хлопцям?” Він відповів: “Не турбуйся про мене, будь ласка, подбай про моїх людей”. Він знав, що потрапить у полон, але не просив жодних особистих привілеїв», – зазначив Ахметов.

    Оборона «Азовсталі» стала одним із найвідоміших символів українського спротиву під час повномасштабної війни. Після захоплення більшої частини Маріуполя саме територія металургійного комбінату перетворилася на останній форпост українських сил у місті. З 18 березня до 20 травня 2022 року українські військові, прикордонники, морські піхотинці, бійці полку «Азов» та інші підрозділи ЗСУ стримували значно переважаючі сили російської армії.

    За даними української влади, оборонці Маріуполя скували десятки тисяч російських військових, які не змогли бути перекинуті на інші напрямки фронту. Саме тому оборона міста та «Азовсталі» мала не лише символічне, а й важливе військове значення.

    20 травня 2022 року гарнізон отримав наказ припинити оборону та зберегти життя особового складу. Після виходу з території заводу українські військові потрапили до російського полону. Денис Прокопенко перебував у неволі 123 дні. Уже у вересні 2022 року його звільнили в межах масштабного обміну полоненими за посередництва Туреччини та Саудівської Аравії.

    У своєму інтерв’ю Ахметов також пригадав останні мирні тижні перед початком повномасштабного вторгнення. За його словами, під час зустрічей із працівниками металургійних комбінатів «Азовсталь» та імені Ілліча він наголошував, що Маріуполь був і залишається українським містом.

    Бізнесмен переконаний, що жителі Маріуполя не підтримали російське вторгнення. Навпаки, місто стало одним із символів спротиву російській агресії.

    «Маріуполь – частина України. Коли прийшли росіяни, ніхто не вітав солдатів Путіна квітами. Навіть маленькі діти брали все, що могли, каміння і кругляки, і були готові битися», – наголосив Ахметов.

    Він також підкреслив, що після практично повного знищення міста саме оборонці «Азовсталі» продовжували стримувати величезне російське угруповання, яке налічувало десятки тисяч військових.

    Після окупації Маріуполя Ахметов втратив значну частину своїх активів. Йдеться насамперед про металургійний комбінат «Азовсталь» та комбінат імені Ілліча, які були одними з найбільших промислових підприємств України та ключовими роботодавцями регіону. Попри це бізнесмен неодноразово заявляв, що вважає відновлення Маріуполя після деокупації одним із головних завдань майбутнього.

    Тим часом українські військові продовжують завдавати ударів по російських об’єктах на окупованій території Приазов’я. Нещодавно підрозділ «Азов» повідомив про початок розвідувально-ударних операцій у районі Маріуполя із застосуванням безпілотників. За даними військових, дрони здійснюють патрулювання та ураження цілей на глибину до 160 кілометрів від лінії фронту, включно з територією самого Маріуполя.

    Крім того, командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький раніше заявив, що Україна має всі шанси повернути Маріуполь військовим шляхом за сприятливих історичних обставин та відповідної ситуації на фронті.

    Історія останньої розмови між Рінатом Ахметовим та Денисом Прокопенком вкотре нагадала про драматичні події весни 2022 року та про людей, які стали символами незламності Маріуполя. Слова Редіса про своїх бійців, сказані за лічені хвилини до полону, сьогодні багато хто сприймає як один із найяскравіших прикладів відповідальності командира перед своїми підлеглими навіть у найскладніший момент війни.

  • Сирський наполягає на посиленні мобілізації, Банкова бере паузу

    Сирський наполягає на посиленні мобілізації, Банкова бере паузу

    За даними джерела в Генштабі, російські війська проводять тактичне оточення міста Константинівка, а Лиман вже фактично відрізаний від ліній постачання. Противник одночасно просувається до Слов’янська та Краматорська з трьох напрямків.

    У Генштабі очікують, що бої за Добропілля можуть розпочатися вже у квітні. Начальник Генштабу Сирський наполягає на посиленні мобілізації для закриття потреб у штурмових підрозділах, проте на Банковій наразі вирішили призупинити цей процес через можливий вплив на виборчий цикл.

    Таким чином, ситуація на фронті залишається напруженою, а стратегічні міста на Донеччині потребують посиленої оборони та готовності до активних бойових дій.

  • Російські війська просунулися біля Гуляйполя у Запорізькій області

    Російські війська просунулися біля Гуляйполя у Запорізькій області

    Російські окупаційні війська змогли просунутися на Запорізькому напрямку. Про це повідомили аналітики проєкту DeepState, які регулярно відстежують ситуацію на фронті.

    За їхніми даними, російські підрозділи мали успіхи в районі Гуляйполя. Згідно з оновленою картою бойових дій, окупанти просунулися південніше цього населеного пункту в напрямку села Залізничне. Крім того, аналітики фіксують розширення так званої «сірої зони» на захід від Гуляйполя.

    Водночас бойові дії тривають і на інших ділянках фронту. Раніше аналітики DeepState повідомляли про просування російських військ у районі Покровська. За їхньою інформацією, окупанти мали певні успіхи поблизу селища Удачне.

    Командир 1-го окремого штурмового полку Збройних сил України Дмитро Філатов заявив, що російські сили майже повністю окупували населений пункт Гуляйполе. Водночас він наголосив, що ситуація є частиною ширшого задуму українського командування.

    «Це частина загального задуму. Найближчим часом всі зрозуміють, чому саме так іде перебіг подій», — зазначив військовий.

    Тим часом аналітики Інституту вивчення війни повідомляють, що українські сили продовжують завдавати контрударів на південному напрямку, що ускладнює реалізацію планів російського командування щодо масштабного наступу навесні та влітку.

    За їхніми оцінками, російська армія була змушена перекидати на південь частину елітних підрозділів — повітряно-десантних військ і морської піхоти. Ці сили були передислоковані з Покровського напрямку та Добропільського тактичного району на сході України.

  • Контроль над Куп’янськом майже втрачено, бій за Константинівку почнеться наступного тижня

    Контроль над Куп’янськом майже втрачено, бій за Константинівку почнеться наступного тижня

    Ситуація в Покровську залишається критичною. За даними джерел, українське командування під керівництвом Сірського наразі не контролює повністю місто. Водночас, за нашою інформацією, Україна майже втратила контроль над Куп’янськом, а наступного тижня очікуються бої за Константинівку та Сіверськ.

    Військовий оглядач німецького видання Bild Юліан Рьопке повідомив, що російські війська вже увійшли в центр Покровська. За його словами, дрони противника беруть у полон українських військових. На одному з опублікованих відео видно, як солдати ЗСУ стоять на колінах, здаючись у полон.

    Український боєць із позивним «Мучний» уточнює, що бої тривають у західній частині міста. Він попереджає, що якщо противник наростить темп наступальних дій, існує ризик, що місто буде стискатися в пастку та перетвориться на зону зачистки у щільній забудові.

    За даними військових пабліків, ключові атаки наразі зосереджені на промисловій зоні на північному заході Покровська. «Якщо цей об’єкт впаде, місто фактично втратить свій стержень і перетвориться на уламки, по яких буде важко пересуватися», — зазначає «Мучний».

    Ситуація викликає серйозне занепокоєння серед військових експертів, оскільки контроль над промзоною є критично важливим для оборони міста та можливості організованого відступу українських сил.

  • Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко підтвердила, що її рідний брат ухиляється від служби та проживає в Лондоні

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко підтвердила, що її рідний брат ухиляється від служби та проживає в Лондоні

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко підтвердила, що її рідний брат Віталій Свириденко проживає за кордоном.

    Нагадаємо, полях Національного молитовного сніданку в Києві 25 серпня журналістка Радіо Свобода запитала у прем’єрки, чи відповідає дійсності інформація про те, що її рідний брат нібито виїхав з України під час війни й відтоді не повернувся.

    Свириденко відповіла, що її брат «виїжджав не під час повномасштабної війни», а до початку російського вторгнення. На уточнююче запитання про те, чи відповідає дійсності інформація, що її брат не повернувся в Україну, прем’єр-міністерка сказала, що «він проживає за кордоном».

    Водночас, є великі сумніви у правдивості слів Юлії Свириденко, щодо виїзду її брата за кордон “до початку початку повномасштабного вторгнення”. 

    Нагадаємо, Віталій Свириденко раніше був депутатом Чернігівської обласної ради і представляв партію «Слуга народу». Тож на сайті Чернігівської облради не важко знайти його звіт за 2022 рік, в якому він зазначає, що у лютому-березні займався організацією та фінансуванням евакуації людей із Чернігова, а в новинах 2023-го він ще значився як діючий депутат.

    Тобто, відповідно до інформації зазначеної в звіті Віталія Свириденко, як депутата Чернігівської облради,  на початку повномасштабного вторгнення Віталій Свириденко мав знаходитись на території України.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що саме з діяльністю  Віталія Свириденко в якості депутата Чернігівської обласної ради пов’язаний скандал з імовірним виводом в офшори коштів, отриманих корупційним шляхом.

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • Депутат-зрадник закликав здаватися росіянам і отримав вирок

    Депутат-зрадник закликав здаватися росіянам і отримав вирок

    Депутата Охтирської районної ради Сумської області, який під час активних бойових дій на Сумщині відкрито підтримував окупантів та закликав місцевих жителів не чинити спротив, засуджено до 15 років ув’язнення. Про це повідомила пресслужба СБУ 16 січня.

    Фігурант, який представляв заборонену проросійську партію “Наш край”, після захоплення міста Тростянець активно співпрацював з російськими військовими. Він не лише підтримував агресорів і пропонував їм допомогу, а й забезпечував їх харчами, сприяв відновленню енергопостачання до захоплених будівель і допомагав коригувати карти для бойових операцій.

    Під час окупації депутат відкрито закликав місцеве населення сприяти російським військовим, поширював пропагандистські матеріали в соцмережах і навіть закликав до зміни державних кордонів України.

    Після звільнення Тростянця Збройними силами України зрадник намагався сховатися в межах громади, сподіваючись уникнути правосуддя. Проте співробітники СБУ встановили його місцезнаходження та затримали.

    Незважаючи на всі зібрані докази, чоловік не визнавав своєї провини. Однак детально проведене розслідування СБУ за підтримки обласної прокуратури повністю спростувало його заяви.

    Суд визнав депутата винним за двома статтями Кримінального кодексу України:

    • Ч. 2 ст. 111 — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану;
    • Ч. 1 ст. 436-2 — виправдовування збройної агресії РФ та глорифікація її учасників.

    Покарання включає 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Цей випадок є черговим свідченням того, що державна зрада не залишиться безкарною, особливо в умовах війни. Рішення суду демонструє рішучість українських правоохоронців і правосуддя у боротьбі з тими, хто підриває національну безпеку та співпрацює з агресором.

  • Камала Гарріс могла врятувати Україну, але не зробила цього – TIME

    Камала Гарріс могла врятувати Україну, але не зробила цього – TIME

    У лютому 2022 року віце-президент США Камала Гарріс вирушила до Європи з важливою місією на тлі накопичення російських військ на кордонах України. Як зазначає Саймон Шустер у статті для TIME, її візит до Мюнхена та зустріч з президентом України Володимиром Зеленським стали символом складних дипломатичних відносин, що поставили під питання ефективність американської підтримки та стратегії у відповідь на загрозу з боку Росії.

    У середині лютого 2022 року віце-президентка Камала Гарріс прилетіла до Європи для виконання критично важливої місії на світовій арені. Майже 200 000 російських військ стояли на кордонах України, і їхнє вторгнення стало б одним з найбільших викликів за останні десятиліття для міжнародного порядку, очолюваного США.
    Адміністрація Байдена відрядила Гарріс, щоб допомогти європейцям впоратися з цим викликом. Як і кожен аспект послужного списку Гарріс, її втручання в міжнародні справи знову стали предметом пильної уваги після того, як вона стала ймовірним кандидатом у президенти від Демократичної партії.
    Під час її перебування в адміністрації Байдена жодна загроза інтересам США у світі не була більш нагальною, ніж російське вторгнення в Україну, і Гарріс час від часу відігравала помітну роль у реакції США на нього.
    Її поїздка до Німеччини у 2022 році, менш ніж за тиждень до початку вторгнення, привела Гарріс на щорічну зустріч європейських лідерів у Мюнхені. Одним із її завдань було зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським і донести до нього, як США мають намір реагувати на вторгнення – і як вони не будуть реагувати. За словами представника Білого дому, вона також мала представити останні оцінки американської розвідки та пояснити “підготовку, необхідну для досягнення успіху на полі бою”.
    Послання, з яким вона виступила, було не зовсім бажаним, і враження, яке вона справила на українців, було неоднозначним.
    “Камала Гарріс сказала, що атака була неминучою, – згадує Олексій Резніков, який був присутній на зустрічі в ролі міністра оборони України в той час.
    На що президент Зеленський відповів: “Я розумію: Я зрозумів. Наша розвідка також бачить цю інформацію”.
    Але вони з Гарріс не змогли дійти згоди щодо відповідної реакції. Зеленський закликав США ввести превентивні санкції проти Росії, стверджуючи, що це змусить Володимира Путіна переглянути своє рішення про вторгнення. Якщо напад дійсно неминучий, стверджував Зеленський, США повинні дати Україні зброю, в тому числі зенітні системи, винищувачі і важку артилерію, необхідну для того, щоб запобігти захопленню країни російськими військами.
    Гарріс відкинула обидві пропозиції, за словами українських посадовців, присутніх у залі. Вона сказала, що США не можуть запровадити превентивні санкції проти Росії, оскільки покарання може настати лише після скоєння злочину. Замість того, щоб пообіцяти надіслати сучасну зброю, каже Резніков, американці тиснули на Зеленського, щоб він публічно заявив, що вторгнення неминуче.
    “Зеленський чітко запитав Камалу Гарріс: “Ви хочете, щоб я це визнав, але що це вам дасть? Якщо я визнаю це тут, у цій розмові, ви введете санкції?”. І він не отримав відповіді”.
    Позиція США на той час, визначена президентом Байденом після консультацій з його помічниками з національної безпеки, полягала в тому, що загроза санкцій є більшим стримуючим фактором для Росії, ніж їх запровадження, і що надання Києву новітніх озброєнь, ймовірно, зміцнить переконання Путіна в тому, що Україна стає країною-клієнтом НАТО.
    “Віце-президентка Гарріс була рішучим прихильником тривалої підтримки України з боку США і неодноразово висловлювала непохитну прихильність підтримці народу України, який захищається від жорстокої агресії Росії”, – зазначає представник Білого дому.
    Інша головна роль Гарріс на конференції полягала в тому, щоб згуртувати європейських лідерів для об’єднаної відповіді в разі вторгнення, а також викласти позицію США у своїй промові.
    “Вона зустрічалася з європейськими лідерами, щоб скоординувати відповіді в очікуванні російського вторгнення”, – розповідає представник Білого дому в інтерв’ю TIME, а в своїй промові на конференції “вона передбачила план дій Росії і окреслила кроки, які Сполучені Штати і Європа будуть робити разом”.
    Проте послання, яке вона передала Зеленському в Мюнхені, посилило його розчарування союзниками напередодні російського вторгнення і задало тон у відносинах з Гарріс, які ніколи не були особливо теплими. У той час як президент Байден та інші високопосадовці адміністрації відвідали Київ, щоб продемонструвати рішучість і солідарність з українцями, Гарріс не їздила в Україну з моменту початку повномасштабного вторгнення.
    Під час зустрічей з українськими посадовцями в останні роки вона дійсно виявляла співчуття до їхньої долі, як сказав один з них, “але я б назвав це формальним співчуттям, згідно з протоколом”. Відповідаючи на запитання про це, представник Білого дому зазначив, що віце-президент Гарріс багато подорожувала, намагаючись згуртувати європейських союзників і підтримати українців у їхній війні проти Росії. Незабаром після початку вторгнення вона відвідала Польщу та Румунію, щоб зустрітися з європейськими лідерами та американськими військовослужбовцями на східному фланзі НАТО, “щоб зміцнити наші сили стримування та оборони”, – сказав чиновник.
    У відносинах з адміністрацією Зеленського президент Байден, як правило, брав на себе ініціативу, частково через свою історію безпосередньої взаємодії з Україною. Після того, як Росія вперше напала на Україну і захопила частину її території у 2014 році, Байден очолив реакцію США від імені адміністрації Обами, відвідавши Київ у 2015 році, щоб виступити з історичною промовою перед українським парламентом. З початку повномасштабної війни у 2022 році ключовими американськими посадовцями, які брали участь у реагуванні США, були Джейк Салліван, радник Байдена з питань національної безпеки, Вільям Бернс, директор ЦРУ, Ентоні Блінкен, державний секретар, та Ллойд Остін, міністр оборони, – усі вони неодноразово відвідували Київ під час вторгнення. Віце-президент Гарріс, як правило, відігравала допоміжну роль, відвідуючи саміти та інші важливі зустрічі, пов’язані з війною, коли Байден не міг приїхати.
    На Мюнхенській конференції з безпеки у 2023 році Гарріс зосередилася на воєнних злочинах, скоєних російськими військами в Україні.
    “Як колишній прокурор, віце-президентка була важливим надійним посланцем і згуртувала світ, щоб притягнути Росію до відповідальності за її звірства в Україні”, – каже представник Білого дому.
    На початку цього літа Гарріс також була присутня на мирному саміті, організованому Україною у Швейцарії. Зеленський сподівався на цьому заході зібрати якомога більше світових лідерів на підтримку свого плану припинення війни. Байден відмовився приїхати, пославшись на збір коштів, який він мав очолити того тижня в Голлівуді, а Зеленський відповів на цю відмову публічною критикою президента США: Путін, за його словами, “аплодував би” рішенню Байдена не приїжджати. Коли замість нього прибула Гарріс, її зустріч із Зеленським була позначена тією ж формальністю, що і їхні попередні зустрічі. Обидва лідери сиділи один навпроти одного за столом переговорів, коли журналістів провели до їхньої кімнати для переговорів на альпійському курорті. Зеленський зачитав заздалегідь підготовлену промову, подякувавши президенту Байдену і Конгресу США за підтримку.
    “Путін намагається розширити війну і зробити її більш кривавою, – сказав він.
    “Але разом з Америкою і всіма нашими партнерами ми захищаємо життя наших людей”. У відповідь Гарріс зазначила, що це буде її шоста зустріч з президентом України з моменту початку повномасштабної війни.
    “Не остання, – з посмішкою відповів Зеленський.
    “І, сподіваюся, в кращі часи”, – сказала Гарріс.